Стратифікація ризику рецидиву гастродуоденальних виразкових кровотеч (огляд літератури)

Размещено на http://www.allbest.ru

Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Стратифікація ризику рецидиву гастродуоденальних виразкових кровотеч (огляд літератури)

Запорожан Степан Йосипович доктор медичних наук, професор кафедри загальної хірургії

Продан Андрій Михайлович кандидат медичних наук, доцент кафедри хірургії факультету післядипломної освіти

Анотація

Гастродуоденальні виразкові кровотечі є серйозною медичною проблемою, що вимагає негайного втручання та спеціалізованого лікування. Незважаючи на значний прогрес у лікуванні та управлінні цим ускладненням, ризик їх рецидиву залишається високим. Стратифікація ризику рецидиву ГВК стає дедалі більш актуальною, оскільки дозволяє ідентифікувати пацієнтів з найбільшим потенціалом для рецидиву та вчасно застосовувати профілактичні заходи. У даній роботі проводиться огляд літератури з метою проаналізувати існуючі шкали оцінки ризику рецидиву виразкових гастродуоденальних кровотеч. Виходячи з даних останніх досліджень та публікацій, розглядаються не лише методи діагностики та лікування, але й стратегії профілактики рецидивів ГВК. Останні дослідження свідчать про важливість нових технологій, таких як ендоскопічна терапія, у забезпеченні ефективного лікування та профілактики рецидивів ГВК. Такі методи дозволяють зупиняти кровотечу та лікувати виразки з меншою інвазивністю та кращими результатами для пацієнтів. Підвищена увага також приділяється розробці більш індивідуалізованих підходів до профілактики рецидивів ГВК, з метою врахування особливостей кожного пацієнта та максимального попередження можливих ускладнень. Дослідження також розглядають різні фактори ризику розвитку ГВК та їх рецидиву, включаючи генетичні, середовищні та поведінкові чинники. Завдяки розвитку методів машинного навчання та аналізу великих обсягів даних, дослідники можуть виявляти нові зв'язки та прогностичні фактори ризику, що допомагає вдосконалити стратегії управління ГВК та їх рецидивами. Результати огляду літератури дозволяють висунути висновок про необхідність удосконалення методів стратифікації ризику рецидиву ГВК з метою покращення управління цим ускладненням. Ця робота може стати основою для подальших досліджень та розробки ефективних стратегій профілактики та управління гастродуоденальними виразковими кровотечами. Подальші дослідження в цьому напрямі мають на меті вдосконалення інструментів стратифікації ризику, що допоможе покращити прогноз пацієнтів і розробити індивідуальні підходи до профілактики та лікування гастродуоденальних виразкових кровотеч.

Ключові слова: гастродуоденальні виразки, кровотеча, шкали ризику, рецидив, шкала Форест, прогноз.

Zaporozhan Stepan Yosypovych Prof., DSc, PhD, MD, Professor of the Department of General Surgery, I.Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil

Prodan Andrii Mykhailovych PhD, MD, Associate Professor of the Department of Surgery, Faculty of Postgraduate Education, I.Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil

Svystun Roman Vasylyovych PhD, MD, Associate Professor of the Department of Surgery, Faculty of Postgraduate Education, I.Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil

Herasimets Yurii Mykhailovych PhD, MD, Associate Professor of the Department of Surgery, Faculty of Postgraduate Education, I.Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil

RISK STRATIFICATION OF GASTRODUODENAL ULCER BLEEDING RECURRENCE (LITERATURE REVIEW)

Abstract

Gastroduodenal ulcer bleeding is a serious medical problem that requires immediate intervention and specialized treatment. Despite significant progress in the treatment and management of this complication, the risk of recurrence remains high. Stratification of the risk of recurrence of UC is becoming increasingly relevant, as it allows to identify patients with the highest potential for recurrence and to take timely preventive measures. In this paper, we review the literature to analyze the existing scales for assessing the risk of recurrence of gastroduodenal ulcer bleeding. Based on the data from recent studies and publications, not only diagnostic and treatment methods, but also strategies for the prevention of recurrence of GERD are considered. Recent studies have shown the importance of new technologies, such as endoscopic therapy, in providing effective treatment and prevention of recurrent UC. Such methods allow stopping bleeding and treating ulcers with less invasiveness and better outcomes for patients. Increased attention is also being paid to the development of more individualized approaches to preventing recurrence of APBs, in order to take into account the characteristics of each patient and to prevent possible complications as much as possible. The research also looks at various risk factors for the development of UC and its recurrence, including genetic, environmental and behavioral factors. Thanks to the development of machine learning methods and big data analysis, researchers can identify new relationships and predictive risk factors, which helps to improve strategies for managing UC and its recurrence. The results of the literature review suggest that there is a need to improve the methods of stratifying the risk of recurrence of UC in order to improve the management of this complication. This work can be the basis for further research and development of effective strategies for the prevention and management of gastroduodenal ulcer bleeding. Further research in this area is aimed at improving risk stratification tools, which will help improve patient prognosis and develop individualized approaches to the prevention and treatment of gastroduodenal ulcer bleeding.

Keywords: gastroduodenal ulcers, bleeding, risk scales, relapse, Forest score, prognosis.

Постановка проблеми. Гастродуоденальні виразкові кровотечі (ГВК) є серйозною медичною проблемою, яка вимагає негайного втручання та спеціалізованого лікування [1]. Вони є однією з найбільш поширених та небезпечних ускладнень пептичної виразкової хвороби та можуть призвести до значного загрози життю пацієнта [2].

Вони виникають внаслідок ураження шлункової або дванадцятипалої кишки в результаті утворення виразок, які проникають через захисний шар слизової оболонки. Кровотеча виникає тоді, коли ці виразки пошкоджують судини, що проходять під ними, що призводить до викиду крові через шлунково-кишковий тракт [3]. Причини розвитку гастродуоденальних виразкових кровотеч можуть бути різноманітні, включаючи вживання нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП), гостру стресову реакцію, інфекцію бактерією Helicobacter pylori, та інші фактори, які порушують рівновагу між захисними та агресивними факторами шлунково-кишкового тракту [4,5]. Симптоми гастродуоденальних виразкових кровотеч можуть варіювати в залежності від обсягу та швидкості крововиливу, включаючи втрату апетиту, блювоту з кров'ю або "земляний кав'яр", чорний випорожнення, слабкість, поблідлість, та навіть шок [6,7]. Діагноз ГВК може бути встановлений за допомогою ендоскопії, радіографії, аналізу крові та інших діагностичних методів [8]. Швидке та адекватне лікування включає стабілізацію стану пацієнта, зупинення кровотечі, відновлення обсягу кровообігу, лікування виразки та профілактику рецидиву [9,10]. Гастродуоденальні виразкові кровотечі потребують уваги та негайного лікування, оскільки вони можуть призвести до серйозних ускладнень, включаючи анемію, виражену слабкість, шок, а в найважчих випадках -- летальні випадки [11]. Ефективне управління цією проблемою вимагає інтегрованого підходу, який враховує не лише лікування активного епізоду кровотечі, але й профілактику рецидивів та підтримку стану пацієнта на довгостроковому періоді [12].

Незважаючи на значний прогрес у лікуванні та управлінні ГВК, ризик їх рецидиву залишається високим [13]. Враховуючи індивідуальні фактори ризику, такі як вік, стать, використання НПЗП, та інші аспекти, стратифікація ризику може допомогти в ідентифікації пацієнтів з найбільшим потенціалом для рецидиву ГВК [14].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні дослідження досліджують можливості нових технологій, таких як ендоскопічна терапія, яка може забезпечити ефективне зупинення кровотечі та лікування виразок з меншою інвазивністю та кращими результатами для пацієнтів [15,16]. Дослідники шукають нові методи профілактики рецидивів гастродуодена-льних виразкових кровотеч, зокрема, розробляючи більш індивідуалізовані підходи до лікування, враховуючи особливості кожного пацієнта [17]. Дослідження також вивчають різні фактори ризику розвитку гастродуоденальних виразкових кровотеч та їх рецидиву, включаючи генетичні чинники, середовищні та поведінкові фактори. Завдяки розвитку методів машинного навчання та аналізу великих обсягів даних, дослідники можуть виявляти нові зв'язки та прогностичні фактори ризику, що допомагає вдосконалити стратегії управління ГВК та їх рецидивами.

Мета статті - проаналізувати існуючі шкали оцінки ризику рецидиву виразкових гастродуоденальних кровотеч.

Виклад основного матеріалу. Гастродуоденальні виразкові кровотечі (ГДВК) характеризуються широким спектром клінічних проявів від незначної кровотечі до геморагічного шоку з летальним наслідком [18]. Таким чином, рання оцінка ризику є важливою для поділу пацієнтів на категорії високого та низького ризику з метою встановлення подальшої стратегії лікування.

Шкали оцінки ризику рецидиву ГДВК можна розділити на дві основні групи: доендоскопічні та післяендоскопічні [19,20]. Доендоскопічні оцінки ризику не залежать від візуалізації шлунково-кишкового тракту та включають шкалу Glasgow Blatchford (GBS), AIMS-65 (альбумін, міжнародне нормалізоване співвідношення, психічний стан, систолічний артеріальний тиск, вік >65 років), ABC (вік, аналізи крові, супутні захворювання), Канада- Великобританія-Аделаїда (CANUKA) та MAP (ASH) (психічний стан, класифікація Американського товариства анестезіологів (ASA), пульс, альбумін, систолічний артеріальний тиск, гемоглобін).

Оцінка Глазго-Блатчфорда (GBS) та оцінка Роколла є найпопуляр- нішими та часто використовуваними оцінками [21]. GBS, яка складається з клінічних і лабораторних параметрів, краще підходить для преендоско пічної стратифікації ризику для визначення пацієнтів, придатних для амбулаторного лікування. GBS спочатку був розроблений для прогнозування сукупності клінічних втручань (переливання крові, ендоскопії або операції), повторної кровотечі або смерті, тоді як шкала Роколла була розроблена для прогнозування смертності та повторної кровотечі після ендоскопії [22]. Однак слід зазначити, що жодна з цих оцінок не може точно ідентифікувати окремих пацієнтів з високим ризиком, особливо перед виконанням ендоскопії. Фактично, доендоскопічні оцінки відіграють визначну роль у виявленні пацієнтів із низьким ризиком, яких можна лікувати амбулаторно.

Крім індивідуальних факторів ризику, шкала Роколла також включає ендоскопічні дані і дозволяє передбачити смертність і ризик повторної кровотечі [23]. Показано, що ця шкала дає можливість стратифікувати пацієнтів на категорії низького (оцінка за Рокколлом <2), середнього (оцінка за Рокколлом 3-5) та високого ризику (оцінка за Рокколлом >6). Той факт, що ця оцінка також включає ендоскопічні результати, які додатково враховують ризик повторної кровотечі, робить її більш сприятливою при плануванні подальшого хірургічного або інтервенційного лікування.

АІМС-65 - американська шкала, опублікована у 2011 році. Вона ґрунтувалася на оцінці 29 222 випадків із загальноамериканської бази даних за період з 2004 по 2005 роки [24]. Автори згодом підтвердили цей бал, використовуючи дані з тієї ж бази даних за 2005-2006 роки на основі 32 504 випадків. Основними результатами були смертність та вартість госпіталізації. П'ятьма змінними, які мають найкращу дискримінацію були: альбумін (A), міжнародне нормалізоване співвідношення (I), змінений психічний стан (M), систолічний артеріальний тиск (S) і вік >65 років.

ABC (вік, аналіз крові, супутні захворювання) -- це новіша оцінка, опублікована в 2020 році з 30-денною смертністю як основним результатом, призначена для використання як при кровотечах із верхніх відділ травного тракту, так і при кровотечі з нижніх відділів шлунково-кишкового тракту. ABC використовує шість змінних: вік, аналізи крові (сечовина, альбумін, креатинін) і супутні захворювання, включаючи класифікацію ASA [25].

Опублікована у 2019 році MAP(ASH) включала аналіз 547 пацієнтів у когорту розробки та згодом 3012 пацієнтів у когорту валідації. Шість факторів, були включені до оцінки: психічний стан (M), класифікація ASA (A), пульс (P), альбумін (A), систолічний артеріальний тиск (S) і гемоглобін (H) [26]. гастродуоденальний виразковий кровотеча

Інший відносно нещодавній показник ризику, CANUKA, був опублікований у 2018 році. Розроблений за допомогою моделювання багатофакторної логістичної регресії 10 639 випадків, об'єднаних з Канади, Великобританії та Австралії, він призначений для прогнозування сукупної кінцевої точки 30-денної смертності, повторної кровотечі та потреби втручання або переливання еритроцитів [27]. Він складається з дев'яти параметрів: вік, особливості протікання (мелена, гематемезис, синкопе), гемоглобін, сечовина, супутня патологія, частота серцевих скорочень і систолічний артеріальний тиск.

Класифікація Форреста розроблена в 1974 році була широко прийнята для опису виразок при ендоскопії [28]. Існує шість категорій залежно від морфології. На додаток до інструменту опису, ця класифікація дає змогу класифікувати виразки з високим або низьким ризиком, при цьому Forrest Ia та Ib є незалежними факторами ризику стійкої або рецидивуючої кровотечі.

Прогнозний індекс медичного центру Cedars Sinai був розроблений в тому ж році, що й оцінка Rockall, з початковим розміром дослідження 500 пацієнтів, і також оцінюється в діапазоні 0-11 [29]. Він був розроблений для прогнозування двох основних кінцевих точок, безпеки пацієнтів, виміряної частотою ускладнень і тривалості перебування в лікарні. Він використовує чотири змінні: гемодинамічна стабільність, супутня патологія, час від появи симптомів до госпіталізації та ендоскопічні результати.

Національний проект кровотечі травного каналу (Італія). Цей італійський рейтинг, описаний у 2010 році, використовував національну базу даних, що включає 1360 пацієнтів. Оцінка в діапазоні від 0 до 23, основним результатом була 30-денна смертність. Класифікуючи пацієнтів як низький, середній або високий ризик, він включає сім компонентів: вік, час до госпіталізації, рівень гемоглобіну, супутню патологію, класифікацію ASA, повторну кровотечу та неефективність ендоскопічного лікування. Поточні показники ризику ГДВК не є динамічними; однак вони використовуються під час госпіталізації пацієнта. Таким чином, вони забезпечують стратифікацію відразу після звернення, але не допомагають у повторному, динамічному прийнятті клінічних рішень протягом усього госпіталізації, під час якого стан пацієнтів може швидко покращуватися або погіршуватися, змінюючи їхній профіль ризику.

PNED, який включає повторну кровотечу та неефективність ендоскопічного лікування як розрахункові змінні, було запропоновано як найкращий показник ризику для повторної оцінки [30]; однак нещодавно описана методологія машинного навчання (МН) може замінити це. Показано, що автоматизовані інтегровані системи, які виявляють загрозу клінічного погіршення у госпіталізованих пацієнтів, покращують 30-денні результати, з можливістю використання подібних систем у пацієнтів із ГДВК, якщо вони вбудовані в електронні медичні записи. Проспективні багатоцентрові дослідження підкреслюють потенціал таких моделей для оцінки ризику.

Показники ризику ГДВК є важливими інструментами, які слід використовувати як частину їх лікування, щоб уможливити стратифікацію пацієнтів з низьким і високим ризиком.

З поточних балів було показано, що GBS найбільш стабільно працює при ідентифікації пацієнтів із низьким ризиком, які можуть безпечно уникнути госпіталізації [31]. GBS < 1 рекомендовано більшістю сучасних рекомендацій як оптимальний поріг для ідентифікації пацієнтів, придатних для амбулаторного лікування. Враховуючи відносно низьку специфічність, досягнуту на цьому рівні, деякі пацієнти, яких можна безпечно виписати, можуть бути госпіталізовані.

Для прогнозування смертності доендоскопічна оцінка AIMS-65 є достатньо хорошою порівняно з постендоскопічною оцінкою [32]. Однак останній показник ABC виявляється кращим у прогнозуванні смертності. Наразі жодна оцінка не може точно передбачити потребу в ендоскопічній терапії, тому в цьому відношенні потрібна додаткова робота.

Моделі МН показали значну перспективу в оцінці ризику для ГДВК і можуть відповісти на критику, що складність поточних оцінок ризику обмежує їх клінічне використання. Незважаючи на те, що на даний момент використання моделювання МН переважно обмежене дослідницьким середовищем, найближчим часом використання моделювання МН, ймовірно, стане більш поширеним і стане цінним інструментом для клініцистів, які ведуть пацієнтів із ГДВК.

Висновки

Таким чином сучасні шкали в цілому окреслюють клінічні ризики перебігу ГДВК, проте все ж не існує одніє універсальної шкали, яка б змогла об'єднати до та після ендоскопічні критерії в одне ціле. Мабуть подальший пошук ефективних, простих та комплексних шкал оцінки перебігу ГДВК є пріоритетним завданням багатьох клінік, що займаються проблемою виразкових кровотеч гастрдуоденальної зони.

Література

Petrik, P., Brasiskiene, S., & Petrik, E. (2017). Characteristics and outcomes of

gastroduodenal ulcer bleeding: a single-centre experience in Lithuania. Przeglad

gastroenterologiczny, 12(4), 277-285. https://doi.org/10.5114/pg.2017.72103

Kuna, L., Jakab, J., Smolic, R., Raguz-Lucic, N., Vcev, A., & Smolic, M. (2019). Peptic Ulcer Disease: A Brief Review of Conventional Therapy and Herbal Treatment Options. Journal of clinical medicine, 8(2), 179. https://doi.org/10.3390/jcm8020179

Kamboj, A. K., Hoversten, P., & Leggett, C. L. (2019). Upper Gastrointestinal Bleeding: Etiologies and Management. Mayo Clinic proceedings, 94(4), 697-703. https://doi.org/10.1016/ j.mayocp.2019.01.022

Venerito, M., Wex, T., & Malfertheiner, P. (2010). Nonsteroidal Anti-Inflammatory Drug-Induced Gastroduodenal Bleeding: Risk Factors and Prevention Strategies. Pharmaceuticals (Basel, Switzerland), 3(7), 2225-2237. https://doi.org/10.3390/ph3072225

Lanas A. (1999). Non-steroidal anti-inflammatory drugs and gastrointestinal bleeding. Italian journal of gastroenterology and hepatology, 31 Suppl 1, S37-S42.

Tai, F. W. D., & McAlindon, M. E. (2021). Non-steroidal anti-inflammatory drugs and the gastrointestinal tract. Clinical medicine (London, England), 21(2), 131-134. https://doi.org/ 10.7861/clinmed.2021 -0039

Leontiadis, G. I., Sreedharan, A., Dorward, S., Barton, P., Delaney, B., Howden, C. W., Orhewere, M., Gisbert, J., Sharma, V. K., Rostom, A., Moayyedi, P., & Forman, D. (2007). Systematic reviews of the clinical effectiveness and cost-effectiveness of proton pump inhibitors in acute upper gastrointestinal bleeding. Health technology assessment (Winchester, England), 11(51), iii-164. https://doi.org/10.3310/hta11510

Chinese Rheumatism Data Center, & Chinese Systemic Lupus Erythematosus Treatment and Research Group (2017). Zhonghua nei ke za zhi, 56(1), 81-85. https://doi.org/ 10.3760/cma.j.issn.0578-1426.2017.01.021

Frykberg, R. G., & Banks, J. (2015). Challenges in the Treatment of Chronic Wounds. Advances in wound care, 4(9), 560-582. https://doi.org/10.1089/wound.2015.0635

Wang, A., Lv, G., Cheng, X., Ma, X., Wang, W., Gui, J., Hu, J., Lu, M., Chu, G., Chen, J., Zhang, H., Jiang, Y., Chen, Y., Yang, W., Jiang, L., Geng, H., Zheng, R., Li, Y., Feng, W., Johnson, B., ... Hu, Y. (2020). Guidelines on multidisciplinary approaches for the prevention and management of diabetic foot disease (2020 edition). Burns & trauma, 8, tkaa017. https://doi.org/ 10.1093/burnst/tkaa017

Tarasconi, A., Coccolini, F., Biffl, W. L., Tomasoni, M., Ansaloni, L., Picetti, E., Molfino, S., Shelat, V., Cimbanassi, S., Weber, D. G., Abu-Zidan, F. M., Campanile, F. C., Di Saverio, S., Baiocchi, G. L., Casella, C., Kelly, M. D., Kirkpatrick, A. W., Leppaniemi, A., Moore, E. E., Peitzman, A., ... Catena, F. (2020). Perforated and bleeding peptic ulcer: WSES guidelines. World journal of emergency surgery : WJES, 15, 3. https://doi.org/10.1186/s13017-019-0283-9

Rocino, A., Coppola, A., Franchini, M., Castaman, G., Santoro, C., Zanon, E., Santagostino, E., Morfini, M., & Italian Association of Haemophilia Centres (AICE) Working Party (2014). Principles of treatment and update of recommendations for the management of haemophilia and congenital bleeding disorders in Italy. Blood transfusion = Trasfusione del sangue, 12(4), 575-598. https://doi.org/10.2450/2014.0223-14

Newman, P., & Muscat, J. (2023). Potential Role of Non-Steroidal Anti-Inflammatory Drugs in Colorectal Cancer Chemoprevention for Inflammatory Bowel Disease: An Umbrella Review. Cancers, 15(4), 1102. https://doi.org/10.3390/cancers15041102

Muzammil, M. A., Fariha, F., Patel, T., Sohail, R., Kumar, M., Khan, E., Khanam, B., Kumar, S., Khatri, M., Varrassi, G., & Vanga, P. (2023). Advancements in Inflammatory Bowel Disease: A Narrative Review of Diagnostics, Management, Epidemiology, Prevalence, Patient Outcomes, Quality of Life, and Clinical Presentation. Cureus, 15(6), e41120. https://doi.org/ 10.7759/cureus.41120

Jang J. Y. (2016). Recent Developments in the Endoscopic Treatment of Patients with Peptic Ulcer Bleeding. Clinical endoscopy, 49(5), 417-420. https://doi.org/10.5946/ce.2016.135

Naseer, M., Lambert, K., Hamed, A., & Ali, E. (2020). Endoscopic advances in the management of non-variceal upper gastrointestinal bleeding: A review. World journal of gastrointestinal endoscopy, 12(1), 1-16. https://doi.org/10.4253/wjge.v12.i1.!

Wong, G. L. H., Lau, L. H. S., Ching, J. Y. L., Tse, Y. K., Ling, R. H. Y., Wong, V. W. S.,

Chiu, P. W. Y., Lau, J. Y. W., & Chan, F. K. L. (2020). Prevention of recurrent idiopathic gastroduodenal ulcer bleeding: a double-blind, randomised trial. Gut, 69(4), 652-657.

https://doi.org/10.1136/gutjnl-2019-318715

Mille, M., Engelhardt, T., & Stier, A. (2021). Bleeding Duodenal Ulcer: Strategies in High-Risk Ulcers. Visceral medicine, 37(1), 52-62. https://doi.org/10.1159/000513689

Budimir, I., Stojsavljevic, S., Barsic, N., Biscanin, A., Mirosevic, G., Bohnec, S., Kirigin, L. S., Pavic, T., & Ljubicic, N. (2017). Scoring systems for peptic ulcer bleeding: Which one to use?. World journal of gastroenterology, 23(41), 7450-7458. https://doi.org/10.3748/wjg. v23.i41.7450

Bitar, S. M., & Moussa, M. (2022). The risk factors for the recurrent upper gastrointestinal hemorrhage among acute peptic ulcer disease patients in Syria: A prospective cohort study. Annals of medicine and surgery (2012), 74, 103252. https://doi.org/10.1016Zj.amsu. 2022.103252

Custovic, N., Husic-Selimovic, A., Srsen, N., & Prohic, D. (2020). Comparison of Glasgow-Blatchford Score and Rockall Score in Patients with Upper Gastrointestinal Bleeding. Medical archives (Sarajevo, Bosnia and Herzegovina), 74(4), 270-274. https://doi.org/ 10.5455/medarh.2020.74.270-274

Tuncer, H., Yardan, T., Akdemir, H. U., & Ayyildiz, T. (2018). Comparison of four scoring systems for risk stratification of upper gastrointestinal bleeding. Pakistan journal of medical sciences, 34(3), 649-654. https://doi.org/10.12669/pjms.343.14956

Wang, C. Y., Qin, J., Wang, J., Sun, C. Y., Cao, T., & Zhu, D. D. (2013). Rockall score in predicting outcomes of elderly patients with acute upper gastrointestinal bleeding. World journal of gastroenterology, 19(22), 3466-3472. https://doi.org/10.3748/wjg.v19.i22.3466

Rivieri, S., Carron, P. N., Schoepfer, A., & Ageron, F. X. (2023). External validation and comparison of the Glasgow-Blatchford score, modified Glasgow-Blatchford score, Rockall score and AIMS65 score in patients with upper gastrointestinal bleeding: a cross-sectional observational study in Western Switzerland. European journal of emergency medicine : official journal of the European Society for Emergency Medicine, 30(1), 32-39. https://doi.org/10.1097/ MEJ.0000000000000983

Sakong, H., Moon, H. S., Choi, S. W., Kang, S. H., Sung, J. K., & Jeong, H. Y. (2022). ABC score is an effective predictor of outcomes in peptic ulcer bleeding. Medicine, 101(49), e31541. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000031541

Orpen-Palmer, J., & Stanley, A. J. (2023). A Review of Risk Scores within Upper Gastrointestinal Bleeding. Journal of clinical medicine, 12(11), 3678. https://doi.org/10.3390/ jcm12113678

Alonso-Tunon, O., Bertomeu-Cornejo, M., Castillo-Cantero, I., Borrego-Dominguez, J. M., Garcia-Cabrera, E., Bejar-Prado, L., & Vilches-Arenas, A. (2023). Development of a Novel Prediction Model for Red Blood Cell Transfusion Risk in Cardiac Surgery. Journal of clinical medicine, 12(16), 5345. https://doi.org/10.3390/jcm12165345

Yen, H. H., Wu, P. Y., Wu, T. L., Huang, S. P., Chen, Y. Y., Chen, M. F., Lin, W. C., Tsai, C. L., & Lin, K. P. (2022). Forrest Classification for Bleeding Peptic Ulcer: A New Look at the Old Endoscopic Classification. Diagnostics (Basel, Switzerland), 12(5), 1066. https://doi.org/ 10.3390/diagnostics12051066

Cieniawski, D., Kuzniar, E., Winiarski, M., Matlok, M., Kostarczyk, W., & Pedziwiatr, M. (2013). Prognostic value of the Rockall score in patients with acute nonvariceal bleeding from the upper gastrointestinal tract. Przegladlekarski, 70(1), 1-5.

Beales I. (2017). Recent advances in the management of peptic ulcer bleeding. F1000Research, 6, 1763. https://doi.org/10.12688/f1000research.11286.!

Orpen-Palmer, J., & Stanley, A. J. (2023). A Review of Risk Scores within Upper Gastrointestinal Bleeding. Journal of clinical medicine, 12(11), 3678. https://doi.org/10.3390/ jcm12113678

Kim, M. S., Choi, J., & Shin, W. C. (2019). AIMS65 scoring system is comparable to Glasgow-Blatchford score or Rockall score for prediction of clinical outcomes for non-variceal upper gastrointestinal bleeding. BMC gastroenterology, 19(1), 136. https://doi.org/10.1186/s12876- 019-1051-8

References:

Petrik, P., Brasiskiene, S., & Petrik, E. (2017). Characteristics and outcomes of

gastroduodenal ulcer bleeding: a single-centre experience in Lithuania. Przeglad

gastroenterologiczny, 12(4), 277-285. https://doi.org/10.5114/pg.2017.72103

Kuna, L., Jakab, J., Smolic, R., Raguz-Lucic, N., Vcev, A., & Smolic, M. (2019). Peptic Ulcer Disease: A Brief Review of Conventional Therapy and Herbal Treatment Options. Journal of clinical medicine, 8(2), 179. https://doi.org/10.3390/jcm8020179

Kamboj, A. K., Hoversten, P., & Leggett, C. L. (2019). Upper Gastrointestinal Bleeding: Etiologies and Management. Mayo Clinic proceedings, 94(4), 697-703. https://doi.org/10.1016/ j.mayocp.2019.01.022

Venerito, M., Wex, T., & Malfertheiner, P. (2010). Nonsteroidal Anti-Inflammatory Drug-Induced Gastroduodenal Bleeding: Risk Factors and Prevention Strategies. Pharmaceuticals (Basel, Switzerland), 3(7), 2225-2237. https://doi.org/10.3390/ph3072225

Lanas A. (1999). Non-steroidal anti-inflammatory drugs and gastrointestinal bleeding. Italian journal of gastroenterology and hepatology, 31 Suppl 1, S37-S42.

Tai, F. W. D., & McAlindon, M. E. (2021). Non-steroidal anti-inflammatory drugs and the gastrointestinal tract. Clinical medicine (London, England), 21(2), 131-134. https://doi.org/ 10.7861/clinmed.2021 -0039

Leontiadis, G. I., Sreedharan, A., Dorward, S., Barton, P., Delaney, B., Howden, C. W., Orhewere, M., Gisbert, J., Sharma, V. K., Rostom, A., Moayyedi, P., & Forman, D. (2007). Systematic reviews of the clinical effectiveness and cost-effectiveness of proton pump inhibitors in acute upper gastrointestinal bleeding. Health technology assessment (Winchester, England), 11(51), iii-164. https://doi.org/10.3310/hta11510

Chinese Rheumatism Data Center, & Chinese Systemic Lupus Erythematosus Treatment and Research Group (2017). Zhonghua nei ke za zhi, 56(1), 81-85. https://doi.org/ 10.3760/cma.j.issn.0578-1426.2017.01.021

Frykberg, R. G., & Banks, J. (2015). Challenges in the Treatment of Chronic Wounds. Advances in wound care, 4(9), 560-582. https://doi.org/10.1089/wound.2015.0635

Wang, A., Lv, G., Cheng, X., Ma, X., Wang, W., Gui, J., Hu, J., Lu, M., Chu, G., Chen, J., Zhang, H., Jiang, Y., Chen, Y., Yang, W., Jiang, L., Geng, H., Zheng, R., Li, Y., Feng, W., Johnson, B., ... Hu, Y. (2020). Guidelines on multidisciplinary approaches for the prevention and management of diabetic foot disease (2020 edition). Burns & trauma, 8, tkaa017. https://doi .org/ 10.1093/burnst/tkaa017

Tarasconi, A., Coccolini, F., Biffl, W. L., Tomasoni, M., Ansaloni, L., Picetti, E., Molfino, S., Shelat, V., Cimbanassi, S., Weber, D. G., Abu-Zidan, F. M., Campanile, F. C., Di Saverio, S., Baiocchi, G. L., Casella, C., Kelly, M. D., Kirkpatrick, A. W., Leppaniemi, A., Moore, E. E., Peitzman, A., ... Catena, F. (2020). Perforated and bleeding peptic ulcer: WSES guidelines. World journal of emergency surgery : WJES, 15, 3. https://doi.org/10.1186/s13017-019-0283-9

Rocino, A., Coppola, A., Franchini, M., Castaman, G., Santoro, C., Zanon, E., Santagostino, E., Morfini, M., & Italian Association of Haemophilia Centres (AICE) Working Party (2014). Principles of treatment and update of recommendations for the management of haemophilia and congenital bleeding disorders in Italy. Blood transfusion = Trasfusione del sangue, 12(4), 575-598. https://doi.org/10.2450/2014.0223-14

Newman, P., & Muscat, J. (2023). Potential Role of Non-Steroidal Anti-Inflammatory Drugs in Colorectal Cancer Chemoprevention for Inflammatory Bowel Disease: An Umbrella Review. Cancers, 15(4), 1102. https://doi.org/10.3390/cancers15041102

Muzammil, M. A., Fariha, F., Patel, T., Sohail, R., Kumar, M., Khan, E., Khanam, B., Kumar, S., Khatri, M., Varrassi, G., & Vanga, P. (2023). Advancements in Inflammatory Bowel Disease: A Narrative Review of Diagnostics, Management, Epidemiology, Prevalence, Patient Outcomes, Quality of Life, and Clinical Presentation. Cureus, 15(6), e41120. https://doi.org/ 10.7759/cureus.41120

Jang J. Y. (2016). Recent Developments in the Endoscopic Treatment of Patients with Peptic Ulcer Bleeding. Clinical endoscopy, 49(5), 417-420. https://doi.org/10.5946/ce.2016.135

Naseer, M., Lambert, K., Hamed, A., & Ali, E. (2020). Endoscopic advances in the management of non-variceal upper gastrointestinal bleeding: A review. World journal of gastrointestinal endoscopy, 12(1), 1-16. https://doi.org/10.4253/wjge.v12.iL1

Wong, G. L. H., Lau, L. H. S., Ching, J. Y. L., Tse, Y. K., Ling, R. H. Y., Wong, V. W. S.,

Chiu, P. W. Y., Lau, J. Y. W., & Chan, F. K. L. (2020). Prevention of recurrent idiopathic gastroduodenal ulcer bleeding: a double-blind, randomised trial. Gut, 69(4), 652-657.

https://doi.org/10.1136/gutjnl-2019-318715

Mille, M., Engelhardt, T., & Stier, A. (2021). Bleeding Duodenal Ulcer: Strategies in High-Risk Ulcers. Visceral medicine, 37(1), 52-62. https://doi.org/10.1159/000513689

Budimir, I., Stojsavljevic, S., Barsic, N., Biscanin, A., Mirosevic, G., Bohnec, S., Kirigin, L. S., Pavic, T., & Ljubicic, N. (2017). Scoring systems for peptic ulcer bleeding: Which one to use?. World journal of gastroenterology, 23(41), 7450-7458. https://doi.org/10.3748/wjg. v23.i41.7450

Bitar, S. M., & Moussa, M. (2022). The risk factors for the recurrent upper gastrointestinal hemorrhage among acute peptic ulcer disease patients in Syria: A prospective cohort study. Annals of medicine and surgery (2012), 74, 103252. https://doi.org/10.1016Zj.amsu. 2022.103252

Custovic, N., Husic-Selimovic, A., Srsen, N., & Prohic, D. (2020). Comparison of Glasgow-Blatchford Score and Rockall Score in Patients with Upper Gastrointestinal Bleeding. Medical archives (Sarajevo, Bosnia and Herzegovina), 74(4), 270-274. https://doi.org/ 10.5455/medarh.2020.74.270-274

Tuncer, H., Yardan, T., Akdemir, H. U., & Ayyildiz, T. (2018). Comparison of four scoring systems for risk stratification of upper gastrointestinal bleeding. Pakistan journal of medical sciences, 34(3), 649-654. https://doi.org/10.12669/pjms.343.14956

Wang, C. Y., Qin, J., Wang, J., Sun, C. Y., Cao, T., & Zhu, D. D. (2013). Rockall score in predicting outcomes of elderly patients with acute upper gastrointestinal bleeding. World journal of gastroenterology, 19(22), 3466-3472. https://doi.org/10.3748/wjg.v19.i22.3466

Rivieri, S., Carron, P. N., Schoepfer, A., & Ageron, F. X. (2023). External validation and comparison of the Glasgow-Blatchford score, modified Glasgow-Blatchford score, Rockall score and AIMS65 score in patients with upper gastrointestinal bleeding: a cross-sectional observational study in Western Switzerland. European journal of emergency medicine : official journal of the European Society for Emergency Medicine, 30(1), 32-39. https://doi.org/10.1097/ MEJ.0000000000000983

Sakong, H., Moon, H. S., Choi, S. W., Kang, S. H., Sung, J. K., & Jeong, H. Y. (2022). ABC score is an effective predictor of outcomes in peptic ulcer bleeding. Medicine, 101(49), e31541. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000031541

Orpen-Palmer, J., & Stanley, A. J. (2023). A Review of Risk Scores within Upper Gastrointestinal Bleeding. Journal of clinical medicine, 12(11), 3678. https://doi.org/10.3390/ jcm12113678

Alonso-Tunon, O., Bertomeu-Cornejo, M., Castillo-Cantero, I., Borrego-Dominguez, J. M., Garcia-Cabrera, E., Bejar-Prado, L., & Vilches-Arenas, A. (2023). Development of a Novel Prediction Model for Red Blood Cell Transfusion Risk in Cardiac Surgery. Journal of clinical medicine, 12(16), 5345. https://doi.org/10.3390/jcm12165345

Yen, H. H., Wu, P. Y., Wu, T. L., Huang, S. P., Chen, Y. Y., Chen, M. F., Lin, W. C., Tsai, C. L., & Lin, K. P. (2022). Forrest Classification for Bleeding Peptic Ulcer: A New Look at the Old Endoscopic Classification. Diagnostics (Basel, Switzerland), 12(5), 1066. https://doi.org/ 10.3390/diagnostics12051066

Cieniawski, D., Kuzniar, E., Winiarski, M., Matlok, M., Kostarczyk, W., & Pedziwiatr, M. (2013). Prognostic value of the Rockall score in patients with acute nonvariceal bleeding from the upper gastrointestinal tract. Przegladlekarski, 70(1), 1-5.

Beales I. (2017). Recent advances in the management of peptic ulcer bleeding. F1000Research, 6, 1763. https://doi.org/10.12688/f1000research.11286.1

Orpen-Palmer, J., & Stanley, A. J. (2023). A Review of Risk Scores within Upper Gastrointestinal Bleeding. Journal of clinical medicine, 12(11), 3678. https://doi.org/10.3390/ jcm12113678

Kim, M. S., Choi, J., & Shin, W. C. (2019). AIMS65 scoring system is comparable to Glasgow-Blatchford score or Rockall score for prediction of clinical outcomes for non-variceal upper gastrointestinal bleeding. BMC gastroenterology, 19(1), 136. https://doi.org/10.1186/s12876- 019-1051-8

Размещено на Allbest.ru