Арт-терапія в профілактиці нервово-психічних захворювань у підлітків: оцінка та ефективність

Размещено на http://www.allbest.ru

Арт-терапія в профілактиці нервово-психічних захворювань у підлітків: оцінка та ефективність

Коцур Надія Іванівна доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри здоров'я і безпеки життєдіяльності, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Товкун Лідія Павлівна кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри здоров'я і безпеки життєдіяльності, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Анотація

арт терапія тривожність

У статті обґрунтована актуальність впровадження в умовах російсько-української війни арт-терапевтичних технологій, що пов'язано із збільшенням кількості дітей і підлітків, які мають порушення в стані психосоматичного здоров'я, проявами яких є ПТСР, страхи, депресії, тривожність, агресивність, замкнутість, низький рівень розумової працездатності, погіршення пам'яті тощо. У зв'язку з цим в арсеналі оздоровчих заходів арт-терапія повинна широко застосовувати психологами та педагогами в освітньому процесі як одна із ефективних технологій поліпшення психологічного стану школярів та попередження нервово- психічних відхилень.

Мета дослідження полягала в проведенні оцінки ефективності арт- терапії в корекції нервово-психічного стану та психопрофілактиці донозологічних нервово-психічних відхилень у підлітків. У процесі реалізації мети використано такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація); психолого-педагогічні (спостереження, опитування, педагогічне тестування) із використанням таких методик: експрес-діагностика неврозу К. Хека і Х. Хеса, «Шкала тривожності» А. М. Прихожан, тест стресостійкості; емпіричні методи: узагальнення передового європейського та вітчизняного досвіду з досліджуваної проблеми та розробка психокорекційного заняття із використанням ізотерапії; опрацювання отриманих даних.

Проаналізовані джерела і література з досліджуваної проблеми показали, що арт-терапія впродовж останніх років зарекомендувала себе як один із ефективних методів психопрофілактики і психокорекції донозологічних нервово-психічних відхилень у дітей і підлітків. Водночас у літературі обмаль досліджень, присвячених оцінці нервово-психічного стану підлітків та оцінці ефективності різноманітних арт-технологій в збереженні і зміцнення психічного здоров'я.

Вивчення психологічного стану серед учнів підліткового віку м. Переяслава Київської області свідчать про тісний взаємозв'язок між високим рівнем розвитку невротичних порушень, високою тривожністю і низьким рівнем стресостійкості. Незначні зміни в рівні тривожності та стресостійкості підлітків можуть слугувати орієнтиром для діагностики порушення психічного здоров'я на донозологічному етапі розвитку нервово- психічних порушень.

Психокорекційне заняття «Ізотерапія в профілактиці та корекції психоемоційного стану у підлітків» з метою підвищення загального рівня стресостійкості підлітків, сприяло поліпшенню їх психоемоційного стану, наблизивши показники рівня розвитку невротичних порушень, тривожності та стресостійкості до показників здорових учнів.

Ключові слова: арт-терапія, підлітки, нервово-психічний стан, корекція, психопрофілактика, ізотерапія.

Kotsur Nadia Ivanivna Doctor of Historical Sciences, professor, Head of Department of Health and Life Safety, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav

Tovkun Lidiia Pavlivna Candidate of Historical Sciences, Assistant Professor of the Department of Health and Life Safety, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav

ART-THERAPY IN THE PREVENTION OF NERVOUS-MENTAL DISEASES IN ADOLESCENTS: APPRECIATION AND EFFECTIVENESS

Abstract

The actuality of implementing in the conditions of the russian- Ukrainian war of art-therapeutic technologies it unite to the increasing number of children and adolescents with have a psychosomatic health, which manifest as post- traumatic stress disorder, fears, depression, anxiety, aggressiveness, introversion, low level of cognitive functioning and memory impairment is grounded in the article. Therefore, in the arsenal of health measures, art-therapy must widely use by psychologists and teachers in the educational process as one of the effective technologies of improving of the psychological state of pupils and preventing of nervous-mental diseases.

The aim of our research deals with the realization of evaluates the effectiveness of art-therapy in correcting the nervous-mental state and psychoprevention of donozoologic nervous-mental diseases in adolescents. In the process of realization this goal uses the following research methods: theoretical analysis, synthesis, generalization, systematization); psychology-pedagogical (observation, questionnaire, pedagogical testing) using the following methods: exspress-diagnosis of neurosis by K. Khek and H. Khes, « Anxiety Scale« by A. Prykhozhan, stress of resistance test, empirical methods: generalization of the advanced European and native experience in the investigated problem area and the development of psycho-corrective lessons with using isotropy; analysis of obtained data in it.

The analyzed sources and literature from the researching problem show that art-therapy recommended him as one of the effective methods of psychoprevention and psychocorrections of donozoologic nervous-mental diseases in adolescents over the recent years. However, in the literature there is a lack of researches, dedicated to evaluating of nervous-mental diseases in adolescents and assessing the effectiveness of different art-technologies in preserving and enhancing of mental health.

The study of psychological state among adolescent pupils in Pereiaslav, Kyiv region reveals about a close relationship between a high levels of development of neurotic disorders, high anxiety and low stress resistance. Minor changes in level of anxiety and stress resistance of adolescents can serve as indicators for diagnosing of mental health disorders at the donozoologic stage of development of nervous-mental diseases.

The psycho-corrective lesson «Isotropy in the prevention and correction of psychosomatic state in adolescents» for the purpose of promotion of general level of stress resistance of adolescents, leading to an improvement in their psychosomatic state and bringing their neurotic disorder, anxiety and stress resistance levels closer to those of healthy pupils.

Keywords: art-therapy, adolescents, art therapy, adolescents, neuropsychological state, correction, psychological prevention, isotherapy.

Постановка проблеми. У сучасних умовах освітнього процесу в Україні зростають ризики порушення нервово-психічного стану школярів. Така тенденція пов'язана із впровадженням інноваційних технологій, зростанням обсягу інформації та використанням різноманітних технічних засобів, що призводять до інтенсифікації розумової діяльності учнів. При недотриманні гігієнічних нормативів до навчання та нераціональній організації навчального процесу в учнів знижуються функціональні резерви, що в подальшому може призвести до захворювань. Зазначена проблема актуалізувалася в період російсько-української війни, котра спричинила тяжкі руйнівні наслідки психосоматичного здоров'я як дорослого, так і дитячого населення. У зв'язку з цим упровадження оздоровчих технологій в профілактиці соматичних і нервово-психічних порушень учнів є однією із актуальних проблем шкільної освіти.

До різноманітних інноваційних технологій, які характеризують сучасний стан розвитку психологічної і педагогічної науки й техніки, відноситься арт-терапія, яка спрямована на розв'язання оздоровчих, психокорекційних і виховних задач, творчого ставлення до навчальної та комунікативної діяльності, групової та сімейної взаємодії. Саме тому арт- терапія застосовується як один із ефективних профілактичних і психокорекційних засобів для допомоги школярам, які мають труднощі у навчанні, адаптації до освітнього закладу, негативний емоційний стан, тривожність, страхи, невпевненість, низький рівень самооцінки тощо.

Вагоме значення має арт-терапія також для діагностики і корекції емоційної сфери, а також для розвитку творчого потенціалу школяра. Особлива вагомість впровадження арт-терапевтичних технологій серед школярів під час широкомасштабної російсько-української війни. Наслідки російсько-української війни, зокрема переселення, ракетні й артилерійські обстріли, втрата близьких і рідних травмують психіку не лише дорослих, але й дітей і підлітків. Все це призводить до розвитку хронічного стресу, основними проявами якого є страхи, замкнутість, агресивність, ПТСР, погіршення пам'яті тощо. Саме тому учні, котрі прибули з регіонів, де проходять бойові дії, потребують екстреної психологічної підтримки. Водночас такої підтримки потребують усі школярі. У зв'язку з цим із учнями, насамперед, повинен працювати шкільний психолог.

Для полегшення психологічного стану й наслідків, спричинених сьогоденними подіями, використовуються різноманітні методи корекції нервово-психічного стану. Особливо ефективними у стресових ситуаціях для зняття не лише психічної, але й тілесної напруги дітей і підлітків є такі арт- терапевтичні прийоми, як образотворче мистецтво, музикотерапія, казкотерапія, ігрова терапія, пісочна та глинотерапія, котрі повинні використовувати у своїй професійній діяльності психологи та вчителі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні дослідження в галузі арт-терапії обґрунтовують її ефективність в розв'язанні різних психологічних проблем при роботі з підлітками. Дослідники в галузі психології (О. В. Киричук, В. В. Клименко, О. Ю. Криволап, Л. Д. Лебедєва, В. О. Моляко, С. О. Тарасюк та ін.) застосовують її в корекції психічного стану підлітків із обмеженими можливостями здоров'я, корекції вираженості акцентуацій та профілактиці їх розвитку. Низка науковців рекомендують арт-технології як ефективний засіб для профілактики та корекції девіантної поведінки у підлітків, розв'язанні внутрішньособистих і міжособистих конфліктів, розвитку креативного мислення (С. С. Занюк, Н. В. Жабко, Н. І. Коцур, О. О. Львов, К. В. Седих та ін.), поліпшення психоемоційного стану дітей та підлітків (О. Л. Вознесенська, О. Невах, О. О. Львов, Н. О. Павленко, О. В. Сорока).

Сучасні науковці розглядають арт-терапію в широкому сенсі, розуміючи застосування всіх видів мистецтв із оздоровчою, лікувальною, корекційною та розвиваючою метою. Про це, зокрема, зазначається в публікаціях Н. Кальки і З. Ковальчук [3], М. В. Кисельова [5], Т. Ю. Колошина [6], О. Колпакчи [7].

Застосування арт-терапії в медицині і психології науковці розкривають із різних поглядів. Так, дослідниця А. В. Ковінько вважає, що за допомогою арт-терапії можна досягти позитивного емоційного стану та розв'язати внутрішні конфлікти [8, с. 136], а також долати сумніви в здатності вільно висловлювати свої страхи [9, с. 368]. Дослідники Н. Калька і З. Ковальчук висвітлюють оздоровчі можливості застосування образотворчої діяльності, які пов'язують, насамперед, із можливістю відволікання пацієнта від хворобливого стану та хвилювань [3, с. 18].

Відомий науковець у галузі арт-педагогіки Т. М. Руденька підкреслює, що застосування арт-терапії відповідає у сучасних умовах потребі людини в розв'язані її внутрішніх проблем, невдач та сприяє її успішній самореалізації [15, с. 85-86]. Згідно досліджень В. Беккеру-Глошу, застосування арт-терапії проводиться не з метою виявлення психічних вад або порушень, а навпаки, з метою підтримки сильних сторін особистості, внутрішньої гармонії та забезпечення функціональної цілісності людини [3].

Валеологічні аспекти використання арт-терапії в профілактиці і корекції нервово-психічного стану дітей і підлітків в період російсько-української війни розкрито в публікаціях Н. І. Коцур. У наукових розвідках дослідниці вказується на ефективність застосування таких засобів арт-технології, як малювання, музика в профілактиці і психокорекції нервово-психічного стану дітей і підлітків в умовах воєнного стану. Авторка підкреслює вагоме значення застосування арт-терапії в усуненні страхів, тривожності, депресивних станів тощо [12; 13].

Водночас, не дивлячись на те, що арт-терапія впродовж останніх років зарекомендувала себе як ефективний метод психокорекції і психопрофілактики, реабілітації і тренінгу, в науковому просторі відсутні цілеспрямовані дослідження, присвячені її оцінці та ефективності в збереженні і зміцненні психосоматичного здоров'я та профілактиці нервово-психічних захворювань у дітей та підлітків.

Мета статті - оцінка ефективності арт-терапії в корекції нервово- психічного стану та психопрофілактиці донозологічних нервово-психічних відхилень у підлітків.

У процесі реалізації мети поставлено такі завдання:

проаналізувати ефективність впровадження арт-терапевтичних технологій в психолого-педагогічних дослідженнях;

оцінити нервово-психічний стан підлітків і показати ефективність ізотерапії в його поліпшенні.

У процесі дослідження визначено такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація); психолого-педагогічні (спостереження, опитування, педагогічне тестування); емпіричні методи: узагальнення передового європейського та вітчизняного досвіду з досліджу-ваної проблеми, вивчення та аналіз психологічного стану здобувачів загальної середньої освіти, кількісне й якісне опрацювання отриманих даних.

Виклад основного матеріалу. На сьогодні відсутнє єдине прийняте визначення «арт-терапії». Розглядаючи це визначення під кутом зору словотворення, зазначимо, що воно утворене двома словами: «арт» і «терапія», які мають різне тлумачення. Так, слово «арт» (лат. artista) означає освічений, людина, яка обрала своєю професією публічне виконання творів різних видів мистецтва. Слово «терапія» (грец. mherapeia) - лікування, методи лікування й профілактики [3, с. 18].

Вітчизняна арт-терапевтична асоціація спирається на визначення арт- терапії як «системи психологічних та психофізичних лікувально-корекційних впливів, заснованих на заняттях клієнтів (пацієнтів) образотворчою діяльністю, побудові та розвитку терапевтичних відносин». Вона може застосовуватися з метою профілактики й лікування хвороб, корекції психосоматичного стану, девіантної поведінки, дезадаптації, фізичній та психічній реабілітації тощо [7; 9].

Американська арт-терапевтична асоціація визначає арт-терапію як «галузь професійної діяльності, що об'єднує турботу про ресурси людини та її психічне здоров'я, яка збагачує життя людей, сімей та суспільств за допомогою активного творчого процесу, прикладної психологічної теорії та людського досвіду в рамках психотерапевтичних відносин» [3, с. 22].

Британські вчені - арт-терапевти дають таке визначення арт-терапії: «арт-терапія є формою психотерапії, яка використовує метод мистецтва як ключовий спосіб вираження емоцій та комунікації» [3, с. 26].

На сучасному етапі розвитку науки методи і технології арт-терапії нині активно використовуються в медицині, педагогіці, соціальній роботі. Її основна мета спрямована на гармонізацію внутрішнього стану людини, її оптимального стану для активного продовження життя і збереження рівноваги з навколишнім світом [70, с. 29].

Як зазначають психологи та фізіологи, суть арт-терапії полягає в тому, щоб за допомогою символів, образів, метафор, через які інформація кодується на несвідомому рівні психіки, усунути проблему, що захована за ними та перемістити її на свідомий рівень, звільнитися від негативних емоцій, застосовуючи різні засоби арт-технології [2; 4].

Розкриваючи арт-терапію як інтегральний адаптаційний процес, слід зазначити, що вона сприяє психічній гармонізації особистості.

У педагогічній науці і практиці під поняттям «арт-терапія» розуміють:

піклування про сприятливий емоційний стан і самопочуття, забезпечення психологічного здоров'я особистості, групи, колективу засобами арт- терапії;

інноваційну педагогічну технологію, що спрямована на збереження і зміцнення психічного здоров'я та відповідність її критеріям концептуальності, системності, керованості, ефективності, відтворюваності [1, с. 7];

- як одну із складно організованих ієрархічних систем із яскраво вираженою гуманістичною й терапевтичною спрямованістю [11, с. 392].

У психологічній і педагогічній літературі арт-терапія висвітлюється з таких аспектів, як напрям, форма або метод (Т. Кисельова, Л. Осадчук); як процес творчої діяльності, гармонізації і оздоровлення особистості (В. Беккер- Глош); як процес емпіричних прийомів, інноваційна технологія (А. Гришина, Л. Лебедєва, М. Наумбург, Л. Повстян, О. Смілянець, О. Сорока та ін.).

Як свідчать дослідження науковців, педагогічний напрям арт-терапії має неклінічну спрямованість і застосовується в роботі як із здоровою особистістю, так і особистістю, що має особливі потреби у розвитку.

Зарубіжні та вітчизняні дослідники відзначають, що арт-терапія немає протипоказань. Зокрема, Л. Лебедєва підкреслює, що незалежно від культурного досвіду і художніх здібностей, будь-яка людина може бути учасником арт-терапевтичного тренінгу [14]. Водночас основною фігурою в цьому процесі має бути особистість, яка прагне до саморозвитку та розширення діапазону своїх можливостей.

Отже, як показав аналіз джерел і літератури, в науковому просторі відсутнє загальноприйняте визначення «арт-терапія». Науковці пов'язують цей термін із психотерапією і висвітлюють як її напрям, форму або метод. Окремі дослідники зосереджують увагу на творчій діяльності, гармонізації і загальному оздоровленні особистості, інші - розглядають арт-терапію як інноваційну освітню технологію, спрямовану на розвиток гармонійної особистості та профілактику і корекцію психосоматичних захворювань засобами образотворчого мистецтва, музикою, казкою, драмою, грою та ін.

Із метою з'ясування нервово-психічного стану підлітків та ефективності впливу арт-терапії в його поліпшенні, нами проведено дослідження серед підлітків Переяславської гімназії № 2 Київської області. В дослідженні взяли участь учні 9-11 класів, віком від 14 до 17 років. Загальна кількість респондентів становила 68 осіб.

Дослідження нервово-психічного стану підлітків проводилося з використанням таких методик: експрес-діагностика неврозу К. Хека і Х. Хеса, «Шкала тривожності» А. М. Прихожан, тест стресостійкості.

За методикою експрес-діагностики неврозу К. Хека і Х. Хеса нами отримано такі дані: у 8 учнів (40 %) відмічається висока ступінь розвитку невротичних відхилень; 12 учнів (60 %) мають низьку вірогідність виникнення неврозу.

Таким чином, у 40 % досліджуваних відмічається висока вірогідність розвитку невротичних порушень. Проявами таких порушень є надмірна емоційна збудливість, внаслідок якої формуються такі негативні переживання, як тривожність, напруженість, неспокій, роздратування, тощо; безініціативність, яка формує переживання, пов'язані з незадоволенням бажань; егоцентрична спрямованість особистості, що може спричинити іпохондричну фіксацію на соматичних відчуттях і особистісних недоліках; соціальна залежність, невпевненість, несміливість та труднощі у спілкуванні. Ураховуючи зазначені результати, педагоги та психологи повинні приділяти більше уваги таким підліткам, здійснювати психолого-педагогічні корекційні заходи щодо поліпшення їх психічного здоров'я та попередження виникнення клінічних нервово-психічних захворювань.

Важливе значення у професійній діяльності психолога має діагностика рівня тривожності школярів, яка спрямована на своєчасне її виявлення та корекцію. Усунення тривожності в учнів, як правило, проводиться двома шляхами - оволодінням тривожністю, зняттям її негативних наслідків і усуненням причин, що викликають цей стан.

Діагностика рівня тривожності старшокласників (8-11-их класів) оцінювалася за «Шкалою тривожності», розробленою А. М. Прихожан за принципом «Шкали соціально-ситуаційної тривоги» О. Кондаша. Суть її полягає в тому, що піддослідний оцінює не наявність у себе проявів тривожності, а ситуації, що можуть спричинити стан тривоги. У цій методиці рекомендується п'ятиступінчаста система шкали (від 0 до 4) [64].

Проведені нами дослідження щодо ступеня прояву тривожності підлітків за методикою «Шкала тривожності» А. М. Прихожан виглядають так: 15 % підлітків мають дуже високий рівень загальної тривожності; у 20 % підлітків - дещо підвищений рівень тривожності; у 65 %досліджуваних - нормальний рівень тривожності.

Ураховуючи розподіл тривожності на види (навчальна, самооцінна, міжособистісна) нами отримано такі результати. Зокрема, нормальний рівень навчальної тривожності спостерігався у 65 % досліджуваних; дещо підвищений рівень мали 20 %; високий рівень тривожності відмічався у 10 %; дуже високий рівень тривожності мали 5 % досліджуваних підлітків.

При дослідженні самооцінки тривожності нами встановлено: 75 % досліджуваних мають нормальний рівень ситуаційної тривожності, 15 % - дещо підвищений рівень та 10 % - дуже високий рівень тривожності.

При дослідженні міжособистісної тривожності встановлено: 80 % досліджуваних мали нормальний рівень міжособистісної тривожності; 20 % досліджуваних - високий рівень високий рівень тривожності.

Дослідження рівня стресостійкості нами проводилося за тестом стресостійкості. Ця методика складається із 20 запитань і передбачає п'ять варіантів відповідей: майже завжди - 1; часто - 2; іноді - 3; майже ніколи - 4; ніколи - 5. Під час обробки даних потрібно підраховувати сумарну кількість балів і визначити рівень стресостійкості.

Провівши оцінку рівня стресостійкості за тестом нами встановлено: середній рівень стресостійкості мали 85 % підлітків; у 10 % підлітків - низький рівень стресостійкості; 5 % підлітків мали високу стійкість до стресових ситуацій та впливу стресу.

Отже, результати дослідження рівня тривожності і стресостійкості у школярів свідчать про взаємозв'язок між високим рівнем розвитку невротичних порушень, високою тривожністю і низьким рівнем стресостійкості. Незначні зміни в рівні тривожності та стресостійкості підлітків можуть слугувати орієнтиром для діагностики порушення психічного здоров'я на донозоло- гічному етапі розвитку нервово-психічних порушень.

У ході проведення дослідження нами встановлено, що до найбільш ефективних засобів психокорекції нервово-психічних відхилень відноситься арт-терапія, а серед її методів - образотворче мистецтво. У зв'язку із цим нами було розроблено і впроваджено психокорекційне заняття «Ізотерапія в профілактиці та корекції психоемоційного стану у підлітків».

Заняття проводилося два рази на тиждень тривалістю 1-2 години. Мета заняття полягала в ознайомленні учнів із технікою малювання та розтирання спіралі; малювання на чорному фоні «цукровою» крейдою для усунення їх негативного психоемоційного стану та формування навичок адекватної реакції на стресори.

Для оцінки ефективності розробленого нами психокорекційного заняття проведено повторне обстеження нервово-психічного стану школярів підліткового віку, яке показало позитивну динаміку показників тривожності та стресостійкості.

Результати дослідження за методикою експрес-діагностики неврозу К. Хека і Х. Хеса були такими: у 10 % спостерігається висока вірогідність неврозу, у 90 % - низька вірогідність виникнення неврозу.

Дослідження стосовно рівня тривожності у підлітків за методикою «Шкала тривожності» А. М. Прихожан виглядали таким чином: дуже високий рівень загальної тривожності у підлітків не виявлено; дещо підвищений - у 5 % підлітків і нормальний рівень тривожності мають 95 % досліджуваних.

Дослідивши рівень стресостійкості підлітків після проведеного психокорекційного заняття встановлено, що: 70 % підлітків мають середній рівень стресостійкості; 5 % - низький рівень стресостійкості; високу стійкість до стресових ситуацій та впливу стресу мають 25 % підлітків. Зведені показники за всіма методиками подано у таблиці.

Таблиця

Рівень розвитку невротичних порушень, тривожності та стресостійкості у досліджуваних

Таким чином, запропоноване нами психокорекційне заняття з метою підвищення загального рівня стресостійкості підлітків, сприяло поліпшенню їх психоемоційного стану, наблизивши показники рівня розвитку невротичних порушень, тривожності та стресостійкості до показників здорових учнів відповідно до статі і віку.

Висновки

На основі аналізу джерел і літератури встановлено, що вітчизняна та зарубіжна арт-терапевтична асоціація науковців спирається на визначення арт-терапії як системи психологічних та психофізичних лікувально-корекційних впливів, заснованих на заняттях клієнтів (пацієнтів) образотворчою діяльністю, побудові та розвитку терапевтичних відносин. Вона може застосовуватися з метою профілактики й лікування хвороб, корекції психосоматичного стану, девіантної поведінки, дезадаптації, фізичній та психічній реабілітації тощо.

Результати експериментального дослідження показали тісний взаємозв'язок між рівнем невротизації, тривожністю, наявністю страхів і стресо- стійкістю підлітків. Учні, котрі мають високу ймовірність розвитку неврозу характеризуються низьким рівнем стійкості до стрес чинників і високими показниками навчальної, ситуаційної та міжособистісної тривожності.

Впровадження в освітній процес психокорекційного заняття «Ізотерапія в профілактиці та корекції психоемоційного стану у підлітків» показало його ефективність в поліпшенні показників нервово-психічного стану підлітків.

Перспективи подальшого дослідження пов'язані із розробкою та перевіркою ефективності психокорекційної програми, що включатиме комплекс таких методів арт-терапії як музикотерапія, ізотерапія, казкотерапія в профілактиці та корекції нервово-психічних відхилень у дітей і підлітків.

Література

Бєляєва М. Арт-педагогіка для вчителя. Освіта України. 2014. № 1-2. С. 6-12.

Жукова О. А., Стратілат В. Ф. Розвиток творчих здібностей дитини засобами образотворчого мистецтва (на прикладі аналізу змісту рубрик дитячої публіцистики/ Scientific Journal «ScienceRise». Тернопіль, 2016. Вип. 2/5(19). С. 29-36.

Калька Н., Ковальчук З. Практикум з арт-терапії: навч.-метод. посібник. Ч. 1. Львів: ЛьвДУВС, 2020. 232 с.

Карамушка Л. М. Психологія освітнього менеджменту : навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. Київ, 2004. 424 с.

Кисельова М. В. Арт-терапія в практичній психології і соціальній роботі. Київ, 2007. 336 с.

Колошина Т. Ю. Арт-терапія. Методичні рекомендації. Київ, 2002. 368 с.

Колпакчи О. Арт-терапія: курс лекцій. Київ: Центр учбової літератури, 2018. 288 с.

Ковінько А. В. Мотиваційний критерій професійної готовності майбутніх учителів початкових класів до використання арт-терапії у навчально-виховному процесі. Педагогічний альманах. 2016. Вип. 29. С. 136-142.

Ковінько А. В. Арт-терапія як технологія розвитку творчого потенціалу молодших школярів. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. праць. Запоріжжя, 2016. Вип. 51 (104). С. 368-374.

Ковінько А. В. Суть та технології застосування арт-терапії у роботі з молодшими школярами. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: зб. наук. праць. Запоріжжя, 2016. Вип. 50 (103). С. 315-321.

Ковінько А. В. Суть поняття «творчий потенціал школяра» : теоретичний аспект. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і IX загальноосвітній школах: зб. наук. праць. Запоріжжя, 2017. Вип. 52 (105). С. 391-397.

Коцур Н. І., Дитина К. М. Арт-терапія як один із ефективних засобів корекції емоційних розладів у дітей в умовах воєнного стану в Україні // Психолого-педагогічні проблеми вищої і середньої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика : матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції (Харків, 16-18 березня 2023 р.) / Харк. нац. пед. ун-т імені Г. С. Сковороди. С. 1063-1066.

Коцур Н. І., Дитина К. М. Музична корекція при психосоматичних відхиленнях у дітей та підлітків // Безпека життєдіяльності, екологія і охорона здоров'я дітей і молоді ХХІ сторіччя: сучасний стан, проблеми та перспективи»: зб. матеріалів ХІІІ Міжнарод. наук.-практ. конф., 28-29 вер. 2023 р. Переяслав (Київ. обл.) : Домбровська Я. М., 2023. С. 60-64.

Лебедєва Л. Д. Педагогічні основи арт-терапії в освіті вчителя : дис. ... д-ра пед. наук. Київ, 2003. 426 с.

Руденька Т. М. Професійна підготовка майбутніх фахівців мистецького напряму засобами арт-педагогіки як науково-теоретична проблема. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2013. Вип. 1 (67). С. 85-89.

References

Byelyayeva, M. (2014). Art-pedahohika dlya vchytelya [Art pedagogy for teachers]. Osvita Ukrayiny - Education of Ukraine, 1-2, 6-12 [in Ukrainian].

Zhukova, O. A., & Stratilat, V. F. (2016). Rozvytok tvorchykh zdibnostey dytyny zasobamy obrazotvorchoho mystetstva (na prykladi analizu zmistu rubryk dytyachoyi publitsystyky) [Development of the Childs Creative Abilities through the Means of Fine Arts (on the Example of Analysing the Content of Children's Journalism Rubrics)]. Scientific Journal «ScienceRise», 2/5(19), 29-36 [in Ukrainian].

Kalka, N., & Kovalchuk, Z. (2020). Praktykum z art-terapiyi: navch.-metod. Posibnyk. Ch. 1 [Workshop on art therapy: a study guide. Part 1]. Lviv: L'vDUVS [in Ukrainian].

Karamushka, L. M. (2004). Psykholohiya osvitnoho menedzhmentu: navch. posib. dlya stud. vyshchykh navch. zakl. [Psychology of educational management: a textbook for students of higher educational institutions]. Kyyiv [in Ukrainian].

Kyselova, M. V. (2007). Art-terapiya vpraktychniypsykholohiyi i sotsialniy roboti [Art therapy in practical psychology and social work]. Kyyiv [in Ukrainian].

Koloshyna, T. (2002). Yu. Art-terapiya. Metodychni rekomendatsiyi [Art therapy. Methodological recommendations Art therapy. Methodological recommendations]. Kyyiv [in Ukrainian].

Kolpakchy, O. (2018). Art-terapiya: kurs lektsiy [Art therapy: a course of lectures]. Kyyiv: Tsentr uchbovoyi literatury [in Ukrainian].

Kovinko, A. V. (2016). Motyvatsiynyy kryteriy profesiynoyi hotovnosti maybutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv do vykorystannya art-terapiyi u navchalno-vykhovnomu protsesi [Motivational Criterion of Future Primary School Teachers Professional Readiness to Use Art Therapy in the Educational Process]. Pedahohichnyy almanakh - Pedagogical almanac, 29, 136-142 [in Ukrainian].

Kovinko, A. V. (2016). Art-terapiya yak tekhnolohiya rozvytku tvorchoho potentsialu molodshykh shkolyariv [Art therapy as a technology for developing the creative potential of junior schoolchildren]. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahal'noosvitniy shkolakh: zb. nauk. Prats - Pedagogy of forming a creative personality in higher and general education schools: a collection of scientific works. Zaporizhzhya, 51 (104), 368-374 [in Ukrainian].

Kovinko, A. V. (2016). Sut ta tekhnolohiyi zastosuvannya art-terapiyi u roboti z molodshymy shkolyaramy [The essence and technologies of art therapy in work with younger students]. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahalnoosvitniy shkolakh: zb. nauk. Prats - Pedagogy of forming a creative personality in higher and general education schools: a collection of scientific works. Zaporizhzhya, 50 (103), 315-321 [in Ukrainian].

Kovinko, A. V. (2017). Sut ponyattya «tvorchyy potentsial shkolyara» : teoretychnyy aspekt [The essence of the concept of "creative potential of a schoolchild": theoretical aspect.]. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i IX zahalnoosvitniy shkolakh: zb. nauk. Prats - Pedagogy of forming a creative personality in higher and secondary schools: a collection of scientific papers. Zaporizhzhya, 52 (105), 391-397 [in Ukrainian].

Kotsur, N. I., & Dytyna, K. M. (2023). Art-terapiya yak odyn iz efektyvnykh zasobiv korektsiyi emotsiynykh rozladiv u ditey v umovakh voyennoho stanu v Ukrayini [Art Therapy as an Effective Means of Correcting Emotional Disorders in Children under Martial Law in Ukraine]. Psykholoho-pedahohichni problemy vyshchoyi i serednoyi osvity v umovakh suchasnykh vyklykiv: teoriya i praktyka : materialy VII Mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi - Psychological and Pedagogical Problems of Higher and Secondary Education in the Context of Modern Challenges: Theory and Practice: Materials of the VII International Scientific and Practical Conference (Kharkiv, 16-18 bereznya 2023 r.) / Khark. nats. ped. un-t imeni H. S. Skovorody, 1063-1066 [in Ukrainian].

Kotsur, N. I., & Dytyna, K. M. (2023). Muzychna korektsiya pry psykhosomatychnykh vidkhylennyakh u ditey ta pidlitkiv [Musical correction in psychosomatic disorders in children and adolescents]. Bezpeka zhyttyediyalnosti, ekolohiya i okhorona zdorov 'ya ditey i molodi XXI storichchya: suchasnyy stan, problemy taperspektyvy»: zb. materialivXIIIMizhnarod. nauk.-prakt. konf. - Life safety, ecology and health protection of children and youth of the XXI century: current state, problems and prospects: proceedings of the XIII International scientific and practical conference, 28-29 ver. 2023 r. Pereyaslav (Kyyiv. obl.): Dombrovska Ya. M., 60-64 [in Ukrainian].

Lebedyeva, L. D. (2003). Pedahohichni osnovy art-terapiyi v osviti vchytelya : dys. ... d-ra ped. Nauk [Pedagogical foundations of art therapy in teacher education : Doctor of Pedagogical Sciences.]. Kyyiv [in Ukrainian].

Rudenka, T. M. (2013). Profesiyna pidhotovka maybutnikh fakhivtsiv mystetskoho napryamu zasobamy art-pedahohiky yak naukovo-teoretychna problema [Professional Training of Future Art Specialists by Means of Art Pedagogy as a Scientific and Theoretical Problem]. Visnyk Zhytomyrs koho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka - Bulletin of Zhytomyr Ivan Franko State University, 1 (67), 85-89 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru