Ефективність лікування захворювань пародонта в осіб середнього віку

Мета дослідження - оцінити й проаналізувати ефективність застосування запропонованої схеми лікування захворювань тканин пародонта у осіб середнього віку. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 62 особи віком від 46 до 60 років, з яких: 32 особи - чоловіки, 30 осіб - жінки, із захворюваннями тканин пародонта. Серед обстежених: 24 хворих на хронічний катаральний гінгівіт, та 38 хворих на генералізований пародонтит початкового - I ступенів розвитку. Обстеження проводили на базі Стоматологічного медичного центру Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. У групі порівняння проводили базове лікування, особам основної групи додатково рекомендували використання розчину для полоскання «Фортеза» та таблетки «Хлорофіліпт». У всіх пацієнтів досліджували наступні індекси: індекс Гоіна-Вермільйона, пародонтальний індекс та папілярний індекс кровоточивості. До лікування, одразу після лікування та через 6 місяців після лікування. Результати. За результатами дослідження індекси гігієни, кровоточивості та пародонтальний індекс у осіб із хронічним катаральним гінгівітом після лікування суттєво (р>0,05) знизились у обох групах, однак у основній групі показники були кращими ніж у групі порівняння. Саме така тенденція зберіглась через 6 місяців після лікування. Схожі результати отримали у пацієнтів із генералізованим пародонтитом початкового-І ступеню: досліджені індекси знижувались в усіх хворих одразу після лікування, проте у осіб основної групи показники були вірогідно кращими як одразу після лікування, так й через півроку. Висновки. Дослідження підтвердило достовірно кращі результати лікування в основній групі. Зокрема, у пацієнтів з хронічним катарал ьним гінгівітом дані папілярного індексу кровоточивості та пародонтального індексу через шість місяців були достовірно кращими в групі І Б в 1,6 рази (р>0,05), ніж в групі І А. Аналогічний результат отримано і у пацієнтів з початковим І ступенем генералізованого пародонтиту, а саме, в групі ІІ Б папілярний індекс кровоточивості був достовірно кращим в 1,6 рази (р>0,05), ніж в групі ІІ А, а пародонтальний індекс - в 1,4 рази, відповідно. Тому, перспективою подальших досліджень є впровадження ефективної схеми лікування пародонтиту в осіб різних вікових груп.

Ключові слова: Фортеза, хлорофіліпт, хронічний катаральний гінгівіт, генералізований пародонтит, бензидамін гідрохлорид. Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Summary

TREATMENT EFFICACY FOR PERIODONTAL DISEASES IN MIDDLE-AGED INDIVIDUALS Horban I., Pasichnyk M., Mykyyevych N. I., Mykyyevych N. O.

Key words: Forteza, Chlorophyllite, chronic catarrhal gingivitis, generalised periodontitis, benzidamine hydrochloride.

The aim of the study is to evaluate and analyze the effectiveness of the proposed treatment mode for periodontal disease in middle-aged individuals.

Subjects and methods.The study comprised 62 individuals aged 46 to 60 years, including 32 men and 30 women with periodontal tissue diseases. Among them there were 24 patients diagnosed with chronic catarrhal gingivitis, and 38 patients with generalized periodontitis at the initial-I degree of development. The examinations were conducted at the Dental Medical Centre of Danylo Halytskyi Lviv National Medical University. The comparison group underwent standard treatment, while the intervention group was recommended to use the "Forteza" rinse solution and "Chlorophyllipt" tablets. Various indices were evaluated in all patients, including the Green-Vermillion index, periodontal index, and papillary bleeding index, both before treatment, immediately after treatment, and 6 months post-treatment. Results. The results obtained indicated a significant decrease (p > 0.05) in hygiene, bleeding, and periodontal indices among patients with chronic catarrhal gingivitis after treatment in both groups. However, it was noted that the baseline group exhibited superior outcomes compared to the comparison group. This difference persisted even 6 months after treatment. Similar results were obtained in patients with generalised periodontitis of the initial-I degree: the studied indices decreased in all patients immediately after treatment, but in the baseline group, the indices were significantly better immediately after treatment, and after six months.

Conclusions. The study confirmed significantly better treatment results in the baseline group. In particular, in patients with CCG, the PBI index and PI index values in six months after the treatment completion were significantly better in group I B in 1.6 times (p>0.05) than in group I A. A similar result was obtained in patients with initial, I degree, GP, namely, in group II B, the PBI was significantly better in 1.6 times (p>0.05) than in group II A, and the PI index was 1.4 times, respectively. Therefore, the prospect of further research is the implementation of an effective treatment mode for periodontal disease in the clinical practice for various age groups.

Вступ

Захворювання тканин пародонта посідають одне з вагомих місць як серед населення України, так у цілому світі. Згідно з даними епідеміологічних досліджень у 90 % дорослого населення нашої країни у віці після 40-ка років, діагностують патологічні зміни у тканинах пародонта [1, 2, 3]. У розвитку цих захворювань однакову роль відіграють як місцеві фактори, так й загальні чинники та, безперечно, їх поєднання [4, 5]. До несприятливих факторів виникнення захворювань пародонта належать: наявність соматичної патології, перенесені інфекційні захворювання, порушення трофіки та обміну речовин, зміни нейрогуморальної регуляції [1], віковий фактор, порушення вітамінного балансу в організмі, імунні зміни [4, 9], наявність шкідливих звичок [10] та ін.

Захворювання пародонта є однією з визначальних причин ранньої втрати зубів, що сприяє порушенню функціональних можливостей зубощелепової системи, формуванню хронічних вогнищ інфекції та сенсибілізації організму в цілому, як наслідок, призводить до зниження якості життя осіб працездатного віку.

Вибір ефективної схеми лікування захворювань пародонта повинен включати застосування етіологічних, патогенетичних та симптоматичним підходів з урахуванням сучасних концепцій етіології даної патології. Саме такий своєчасний підхід гарантуватиме якісний та довготривалий терапевтичний ефект [11-13]. пародонт лікування препарат бензидамін

У схемі лікування особливу увагу слід приділити лікарським засобам нестероїдної протизапальної дії, серед яких виділяються препарати на основі бензидаміну гідрохлориду, які мають виражену місцеву протизапальну, знеболювальну дію, та володіють протиексудативними властивостями [14, 15]. Однією з особливостей бензидаміну є те, що він пригнічує синтез запальних цитокінів і простагландинів, тим самим блокуючи розвиток запалення в тканинах на ранній стадії. Бензидамін гідрохлорид при місцевому застосуванні здатен проникати в епітеліальний шар, досягати ефективних концентрацій в уражених тканинах та пригнічувати розвиток запального процесу [14-16].

Мета дослідження

Оцінити й проаналізувати ефективність застосування запропонованої схеми лікування захворювань тканин пародонта у осіб середнього віку.

Матеріали і методи дослідження

У дослідженні взяли участь 62 особи середнього віку згідно вікової класифікації ВООЗ (віком від 46 до 60 років), з яких: 32 особи - чоловіки, 30 осіб - жінки, із захворюваннями тканин пародонта. Серед обстежених: 24 хворих на хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ), та 38 хворих на генералізований пародонтит початкового - I ступенів розвитку (ГП поч. - I ст.). Обстеження проводили на базі Стоматологічного медичного центру ЛНМУ ім. Данила Галицького.

Критеріями виключення стали пацієнти із зубощелепними деформаціями та аномаліями, ортодонтичними апаратами, пацієнти з хронічними вірусними гепатитами, ВІЛ-інфекцією, активною формою туберкульозу, наявністю супутніх захворювань інших органів та систем, аутоімунною патологією, алергічними захворюваннями, наявністю пухлин будь-якої локалізації. Також, особиста відмова хворого від обстеження та лікування.

Усі пацієнти дали письмову згоду на обстеження відповідно до протоколу клінічного дослідження, схваленого комісією з питань біоетики.

У таблиці 1 показаний поділ осіб, які взяли участь у дослідженні згідно віку, статі та ступеню патології пародонта.

Таблиця 1

Розподіл обстежених осіб за статтю та віком