Формування культури ранньої діагностики раку в контексті здоров'язбережувальної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ РАКУ В КОНТЕКСТІ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Білик Валентина Григорівна,

доктор педагогічних наук, професор,

завідувачка кафедри здоров'язбережувальної

освіти та фізичної рекреації

м. Київ

Анотація

здоров'язбережувальний освіта діагностика рак

У статті розглянуто суть та важливість впровадження здоров'язбережувальної освіти стосовно ранньої діагностики раку заради формування відповідної компетенції у широких верств населення. Онкологічні захворювання є серйозною проблемою для України, до розв'язання якої, окрім медичних установ, мають бути задіяні як державні органи влади, громадські організації, так і безпосередньо кожен громадянин. На ефективність боротьби з онкологічними захворюваннями впливають профілактичні дії щодо попередження захворювань, популяризація скринінгових програм, покращення якості психологічної підтримки онкопацієнтів в цілому.

У дослідженні проведено теоретичний аналіз офіційних даних щодо кількості онкозахворювань, програм проходження діагностики та звернень за допомогою до онкологів. Результат доводить, що показники раннього виявлення та використання скринінгових програм є низькими, що призводить до високої частоти виявлення раку на пізніх стадіях. Виокремлено три кроки ранньої діагностики. Виділено первинну та вторинну профілактики злоякісних новоутворень. Доведено, що дієвими засобами запобігання розвитку раку є обізнаність лікарів щодо ймовірності виникнення захворювання, організація державою програм масового скринінгу, суворе дотримання стандартів діагностики раку як медичними закладами, медичним персоналом, так і самими пацієнтами. Зазначено, що відповідальність населення в питаннях ранньої діагностики онкозахворювань може бути покращена шляхом впровадження здоров'язбережувальної освіти з урахуванням етичних та психологічних аспектів. Проаналізовано стратегії покращення використання скринінгових програм та профілактичних оглядів населенням, проведено огляд діючих інформаційно-роз'яснювальних проектів в Україні. Зазначено, що боротьба з онкологічними захворюваннями неможлива без відповідального ставлення кожної людини до питання профілактики та ранньої діагностики раку, для формування якого необхідно впровадити відповідну здоров'язбережувальну освіту.

Ключові слова: онкологічні пацієнти, рання діагностика, профілактика раку, скринінг, психологічний вплив, здоровий спосіб життя.

Annotation

Bilyk Valentyna Hryhorivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Health-Preserving Education and Physical Recreation, Ukrainian State Drahomanov University, Kyiv

FORMATION OF A CULTURE OF EARLY CANCER DIAGNOSIS IN THE CONTEXT OF HEALTH EDUCATION

The article discusses the essence and importance of implementing health-saving education regarding early cancer detection to form relevant competencies among wide segments of the population. Oncological diseases are a serious problem for Ukraine, the resolution of which involves not only medical institutions but also engagement from government bodies, public organizations, and every citizen directly. The effectiveness of combating oncological diseases is influenced by preventive actions to prevent illnesses, the popularization of screening programs, and the improvement of the quality of psychological support for cancer patients overall.

The study conducts a theoretical analysis of official data regarding the number of oncological diseases, participation in diagnostic programs, and referrals for assistance from oncologists. The results demonstrate that the indicators of early detection and utilization of screening programs are low, leading to a high frequency of cancer detection at later stages. Three steps of early diagnosis are identified, including primary and secondary prevention of malignant neoplasms. It is proven that effective means of preventing cancer development include physicians' awareness of the likelihood of disease occurrence, the organization of mass screening programs by the state, strict adherence to cancer diagnosis standards by both medical institutions and personnel, as well as patients themselves. It is noted that the responsibility of the population regarding early cancer diagnosis can be improved through the implementation of health-saving education considering ethical and psychological aspects. Strategies for improving the utilization of screening programs and preventive examinations by the population are analyzed, and an overview of existing informational and explanatory projects in Ukraine is provided. It is emphasized that the fight against oncological diseases is impossible without each individual's responsible attitude towards prevention and early cancer diagnosis, for which it is necessary to implement appropriate health-saving education.

Keywords: cancer patients, early diagnosis, cancer prevention, screening, psychological impact, healthy lifestyle.

Постановка проблеми

Сумна статистика ВООЗ стосовно онкологічних захворювань стверджує, що кожний шостий чоловік та кожна п'ята жінка за своє життя перехворіють принаймні одним видом раку. Населення України в цьому питанні не є більш захищеним. У 2022 році сімейні лікарі виявили злоякісні новоутворення у понад 219 тисячі українців. На жаль, доволі високий відсоток з яких було виявлено на пізніх стадіях, що суттєво ускладнює лікування та зменшує перспективи одужання. Онкологи активно обговорюють питання можливості покращення виявлення, лікування та профілактики онкохвороб. Проте в сучасному світі варто наголошувати про відповідальність за своє здоров'я кожної окремої людини. Сучасні наукові дослідження стверджують, що можна суттєво зменшити показник захворюваності на рак завдяки профілактичним заходам, попередити затягування виявлення та лікування раку через впровадження традиції регулярного проходження профілактичних медичних оглядів та скринінгу. Формування культури ранньої діагностики раку є міждисциплінарним питанням, а наявні медичні, психологічні та педагогічні засоби мають бути використані для покращення здоров'язбережувальної компетенції кожного. Розглянемо сутність профілактичних дії щодо попередження онкозахворювань, питання популяризації скринінгових програм та покращення психологічної підтримки онкопацієнтів загалом заради позитивних змін у ставленні до цих питань широких верств населення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Ю. Думанський та В. Чехун ґрунтовно проаналізували проблему надання онкологічної допомоги населенню України: охарактеризували структуру та базові стратегії розвитку онкологічної служби країни (впродовж трьох періодів - 1990-, 2010і 2020-ті роки) та визначили основні причини недостатньої ефективності надання онкологічної допомоги. К. Мулик, О. Скалій, Л. Рубан, Л. Дугіна, Т. Скалій, В. Ковальский працювали над аналізом ролі формування культури профілактики захворювання на рак молочної залози шляхом самоспостереження та самодослідження молодих українок (на основі експериментального дослідження). О. Толстанов та І. Дідик провели науковий аналіз досліджень, які пов'язані з організацією надання медичної допомоги онкопацієнтам, її змін та нововведень. Гері Л. Крепс опрацював проблеми ефективного донесення необхідної інформації про здоров'я до вразливих верств населення, сприяння профілактиці та контролю раку. Такі науковці, як Дж. Вордл, К. Робб, С. Вернон, Дж. Уоллер розглянули поточні варіанти скринінгу на рак, а також специфіку первинної та вторинної профілактики.

Специфіку формування здоров'язбережувальної компетентності досліджують чимало науковців як щодо дітей різного віку та молоді, так і щодо педагогів у навчально-виховному процесі (Н. Осмятченко, Н. Хольченкова, С. Гуменюк, Т. Костюченко та ін.).

Мета статті - виокремити особливості формування культури ранньої діагностики раку в контексті здоров'язбережувальної освіти.

Виклад основного матеріалу

Здоров'язбережувальна освіта передбачає запровадження ефективних способів і методів навчання зберігати та зміцнювати власне здоров'я, соціальну адаптацію до складних умов, виховання здоров'язбережувальних навичок і знань, профілактику захворювань. Адже зменшити ризик захворювання може кожен: свідома відмова від тютюнопаління та зловживання алкоголем, дотримання здорового харчування та достатній рівень фізичної активності є дієвими та доступними для кожного способами. Дуже важливим є формування здоров'язбережувального світогляду й культури, яка відкриває шлях до свідомого особистісного самозбереження людини [1, с. 218]. Суть поняття здоров'язбереження розглядається у гармонії психічної, духовної, фізичної, соціальної складових здоров'я людини, доброзичливих взаємовідносинах з собою, людьми та природою.

У сучасному світі розвиток здоров'язбережувальних навичок дедалі частіше відбувається завдяки впровадженню превентивної освіти як комплексного впливу на фізичний, психологічний, духовний, соціальний розвиток особистості та формуванню відповідальної поведінки щодо власного здоров'я.

Сучасний рівень медицини дозволяє лікувати різного роду захворювання, зокрема й злоякісні пухлини практично всіх локалізацій, але за умови їх виявлення на ранніх стадіях. Доступні методи дослідження (цитологічні, ендоскопічні, ультразвукова, комп'ютерна і магнітно-резонансна томографія) пацієнтів сприяють ранній діагностиці раку. Постійні профілактичні огляди забезпечують вчасне виявлення більшості візуальних локалізацій раку - шкіри, молочної залози, шийки матки, порожнини рота, гортані. Ендоскопічні методи діагностики дають можливість розпізнавати пухлини шлунковокишкового тракту й бронхів на початкових стадіях хвороби. Проте кількість занедбаних випадків раку (тобто коли людина звертається за допомогою на пізніх стадіях) продовжує залишатися високою [2].

Діагностика та лікування онкологічних захворювань є загальнонаціональною проблемою, яка вимагає чималих зусиль для її вирішення. Для цього потрібне не лише впровадження новітніх технологій лікування, забезпечення фізичної та психологічної підтримки онкологічних пацієнтів заради підвищення якості їх життя, проведення психореабілітації пацієнтів в ремісії, а й покращення механізму профілактики, скринінгу та раннього виявлення хвороби. Саме низький рівень своєчасної діагностики раку є провідною проблемою протиракової боротьби в Україні [3, с. 1]. Виявлення хвороби у занедбаній стадії призводить до дороговартісної терапії та перешкоджає ефективності проведення радикального лікування.

Аналіз випадків занедбаних стадій злоякісних пухлин виявив дві основні причини пізнього звернення пацієнтів до медичного працівника: 1) наявність малозначущої (на думку хворого) симптоматику початкових стадій раку та низька обізнаність щодо онкоскринінг; 2) затягування огляду через страх дізнатись про власний діагноз, відсутність віри у виліковність раку [2]. Вочевидь, друга причина лежить в площині психологічних питань.

Згідно з даними бюлетеня Національного канцер-реєстру № 22 «Рак в Україні, 2019-2020», у 2020 році кожен п'ятий випадок злоякісних новоутворень виявлений у занедбаній 4-й стадії, а в деяких областях країни захворювання на рак виявляли в 4-й стадії у кожного четвертого пацієнта [4].

У 2022 році було виявлено понад 219 тисячі нових випадків раку. Порівняно з 2021 роком - це на 22,3% менше онкозахворювань. За цей час від раку померло майже 40 тисяч людей. Проте ці цифри не означають зменшення захворюваності, а свідчать про відсутність у державних органів повної інформації щодо реальної ситуації через суспільну кризу, пов'язану з війною. Офіційні загальнонаціональні показники за 2023 рік на даний момент відсутні.

Також виявлено додаткову проблему: з початком війни люди рідше стали проходити діагностику і рідше зверталися за допомогою до онкологів. Рівень занедбаних стадій раку, зареєстрованих в Україні впродовж 2022 року, складав 22,4%, що на 1,4% більше, ніж у 2021 році [4]. Найбільша частка пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями IV клінічної групи (занедбані випадки) серед вперше виявлених спостерігається при раку шлунку, раку товстого кишківника, трахеї, бронхів, легенів. Найменша частота занедбаності виявлена щодо візуальних локалізацій: губи, шкіри, шийки матки, молочної залози.

Рання діагностика становить собою процес виявлення раку на якомога більш ранній стадії. Впровадженню ранньої діагностики сприяє обізнаність кожного громадянина про ранні симптоми поширених видів раку та онконастороженість сімейних лікарів щодо розпізнавання ймовірних ранніх симптомів раку та вчасного направлення пацієнтів на дообстеження [6]. Онконастороженість - це комплекс заходів, спрямованих на профілактику та виявлення на ранніх стадіях злоякісних утворень.

Питання профілактики раку, скринінг або заходи з раннього виявлення (ранньої діагностики) є основою лікування раку. Вони націлені саме на широкі верстви населення до моменту встановлення діагнозу та на покращення взаємодії з системою охорони здоров'я кожного онкологічного пацієнта. Тому вкрай важливим й актуальним є питання формування культури здорового способу життя та здоров'язбережувальна освіта населення. Основою її є розповсюдження адекватної інформації щодо ранньої діагностики в медіапросторі, психологічна підтримка пацієнтів на шляху проходження скринінгу, інформування про доступність та ефективність лікування раку на ранніх стадіях захворювання.

Виокремлюють три кроки ранньої діагностики:

1. ий крок - усвідомлення проблеми та пошук кваліфікованої медичної допомоги самою людиною. На цьому етапі є важливим період від виявлення соматичних змін до сприйняття проблеми та готовності обговорити її з лікарем, а також період від усвідомлення до початку діагностичних процедур. Пацієнти мають подолати страх і упередження як завдяки поінформованості про специфічні ракові симптоми та їх серйозність, так і психологічному супроводу.

2. ий крок стосується клінічного обстеження, встановлення діагнозу та стадії хвороби. Серед складових тут є уточнення клінічного діагнозу, діагностичні процедури та аналізи для визначення стадії раку.

3. ий крок - доступ до ефективного лікування. Успішне лікування характеризується міждисциплінарним підходом з продуманим задокументованим планом.

Усі вказані етапи ранньої діагностики (від моменту появи характерних симптомів до початку лікування), як правило, повинні займати не більше 90 днів [7].

Відповідно до проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання Національної стратегії здійснення контролю за онкологічними захворюваннями на період до 2030 року» серед основних завдань вказано:

- системне інформування населення про ризики виникнення злоякісних новоутворень та популяризація здорового способу життя як профілактика онкозахворювань;

- організація та проведення профілактичних медичних оглядів людей з груп ризику;

- запровадження скоординованої системи діагностики та лікування злоякісних новоутворень у дітей;

- формування доступної та якісної психологічної підтримки на всіх етапах діагностики та лікування пацієнта [8].

Заходи виконання стратегії, які вказані в операційному плані на 20222024 роки, стосуються навчання та підвищення кваліфікації сімейних лікарів щодо діагностики онкозахворювань, вдосконалення галузевих стандартів, оновлення матеріально-технічної бази центрів та, що важливо, запровадження програм ранньої діагностики раку.

У державній системі охорони здоров'я України вагоме значення мають профілактичні огляди населення у віці 20 років і старше. Однією із складових комплексних медичних профілактичних оглядів є саме огляди на виявлення передракових захворювань та злоякісних новоутворень. Щорічними обов'язковими медичними оглядами мають бути охоплені діти та підлітки, учні та студенти, ветерани праці та війни, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, усі працівники (перелік професій та періодичність відповідно до Наказу МОЗ України № 246 від 21.05.2007р.) [8].

Виокремлюють первинну та вторинну профілактику злоякісних новоутворень. Первинна профілактика раку полягає у створенні сприятливих умов життя, завдяки яким не реалізуються генетичні ризики виникнення захворювання - відмова від куріння та надмірного вживання алкоголю, контроль маси тіла, запобігання інфекційним захворюванням, що передаються статевим шляхом, щеплення від вірусу папіломи людини та гепатитів.

Вторинна профілактика складається з трьох стадій, а саме з профілактичного та своєчасного обстеження, вчасного лікування передракових станів та раннього лікування раку [9, с. 89]. Так, для раку шийки матки та колоректального раку виявлення та лікування «передракових станів» може запобігти розвитку раку, що є формою первинної профілактики. Для інших найпоширеніших видів раку - молочної залози, передміхурової залози, легенів і яєчників - скринінг є формою вторинної профілактики, яка спрямована на покращення результатів шляхом ранньої діагностики [10, с. 120].

Важливим кроком здоров'язбережувальної освіти є поширення актуальної та дієвої інформації, яка пов'язана з раком, серед широких верств населення. Зусилля з поширення інформації про рак повинні чітко та переконливо доносити складну інформацію про онкозахворювання до різноманітної аудиторії, включаючи теми щодо профілактики раку, раннього виявлення, можливостей та способів діагностики, інформації про доступні методи успішного лікування раку. Підтримка комунікації медиків та пацієнтів у сфері охорони здоров'я сприятиме обізнаності про ризики раку, формуванню довіри та співпраці із фахівцями. Проте часто спілкування з представниками груп високого ризику сповнене комунікаційних бар'єрів (бідність, низький рівень освіченості тощо), що становить серйозні труднощі в доступі та розумінні відповідної інформації про здоров'я [11].

У великих містах активно займаються лікувальною діяльністю приватні онкологічні клініки, зокрема, LISOD, Кібер Клініка, Клініка Спіженко, Онкомед, Oxford Medical, SitiDoctor, Добробут. В роботі цих установ, окрім основної лікувальної діяльності, важливим є проведення наукових досліджень, зокрема медико-психологічних. До прикладу, функціонують Національний інститут раку МОЗ, Інститут експериментальної патології, онкології та радіобіології імені Р.Є. Кавецького НАН України, Інститут медичної радіології і онкології імені С.П. Григорьєва НАМН України. Окрім цього, існує ціла низка структур (як-от, кафедри онкології у вишах) та установ, які займаються науково-практичним вивченням проблеми діагностики та лікування злоякісних пухлин різних локалізацій (Інститут отоларингології імені проф. О.С.Коломійченка НАМН України, Інститут нейрохірургії імені акад. А.П. Ромоданова НАМН України, Інститут очних хвороб і тканинної терапії імені В.П. Філатова НАМН України, Інститут урології імені акад. О.Ф. Возіанова НАМН України, Національний інститут хірургії та трансплантологи імені О.О. Шалімова та інші) [3, с. 6]. Співпраця з ними в питаннях психологічного забезпечення здоров'язбережувальної освіти населення є перспективним напрямом роботи психологів-науковців.

Дієвими засобами запобігання розвитку раку є настороженість до змін свого здоров'я кожної людини, відповідальність населення та лікарів щодо ймовірності виникнення захворювання, організація програм масового скринінгу, суворе дотримання стандартів діагностики раку самими пацієнтами, медичними закладами та персоналом [9].

Навіть за наявності доступу та функціонування джерел інформації (Інтернет, телебачення, радіо, друкована поліграфія), виникають сумніви щодо достатньої обізнаності населення України про програми онкоскринінгу. Варто зазначити, що позитивний досвід іноземних країн вказує: зменшення випадків виявлення раку на пізніх стадіях залежить від активної організації широкої пропаганди здорового способу життя серед усіх вікових верств населення, постійного здійснення програм онкоскринінгу для населення та вдосконалення інструментальних методів дослідження й схем лікування.

В Україні за останні роки було реалізовано чимало інформаційно роз'яснювальних проєктів. Досить часто вони реалізуються МОЗ України до Всесвітнього дня боротьби проти раку (з 04 по 11 лютого). До прикладу, проєкт виїзної діагностики у віддалених громадах та ранньої діагностики найпоширеніших видів онкологічних захворювань серед груп ризику впроваджується за підтримки ДУ «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» та департаменту охорони здоров'я ТОВА в межах ініціативи МОЗ України. Благодійний фонд «Inspiration Family» пропонує низку успішних проєктів, на його сторінці в соцмережах та на сайті також доступні для перегляду освітні вебінари про діагностику та лікування різних видів раку. Центр соціальних проєктів майбутнього, зокрема, «Діти проти раку / Childhood cancer» також пропонують програму надання допомоги.

Цікавим був інноваційний проєкт «Самодіагностика раку молочної залози у молодих українських жінок» у межах програми RITA (візити польської групи експертів). Він був спрямований на перенесення польського досвіду задля профілактики раку молочної залози серед жінок Україні методом самообстеження, зокрема проводилися навчальні заняття для студентів та співробітників п'яти закладів вищої освіти з різних регіонів України. Цей проєкт має на меті продемонструвати, що громадянська діяльність та співпраця вчених можуть бути дуже ефективними та призвести до системних змін.

Через місцеві органи управління та ЗМІ було висвітлено проблему раку молочної залози. Це сприяло запровадженню навчання самообстеженню молочних залоз в Україні. Такі дії можуть реалізовувати інші організації та університети, не включені до проєкту, зокрема, в рамках здоров'язбережувальної освіти своїх членів, що буде допоміжним у прискоренні виявлення раку молочної залози на ранній стадії задля зменшення смертності від цієї хвороби [12, с. 12-16].

Громадська організація «Афіна. Жінки проти раку» спільно з 19 європейськими організаціями та Lung Cancer Europe провели інформаційну кампанію «Пройди діагностику», яка присвячена боротьбі з раком легень. У листопаді 2022 року на ресурсах МОЗ та ГО «Афіна. Жінки проти раку» були розміщені відео, статті, історії пацієнтів та інші матеріали інформаційної кампанії [13].

Національний інститут раку організував інформаційний YouTubeпроект «ОНКОсвідомість» як цикл відеопрограм, де медичні фахівці та лікарі Державного некомерційного підприємства «Національний інститут раку» надають інформацію про необхідність своєчасної діагностики онкології, специфіку її здійснення, особливості стабілізування психологічного стану пацієнтів, пошук лікаря тощо. Проєкт спрямований на підвищення обізнаності серед населення.

Підсумовуючи все вищеперераховане, зазначимо, що залучення засобів масової інформації та громадських організацій вбачається доволі ефективним для формування здоров'язбережувальної компетенції населення України: культури ведення здорового способу життя, поширенню інформації з питань раннього виявлення, скринінгу, вчасної діагностики та відповідного лікування онкологічних захворювань. Безперечно, що профілактичні заходи будуть сприяти формуванню культури ранньої діагностики раку.

Для забезпечення результативності програм скринінгу раку та зниження смертності відповідно, необхідна свідома участь населення, при підвищенні здоров'язбережувальної компетенції якого шляхом проведення інформаційних та освітніх кампаній необхідно враховувати психологічний й етичний імператив. Ці питання впровадження здоров'язбережувальної освіти потребують більш докладного додаткового вивчення.

Висновки

Ефективна боротьба зі злоякісними новоутвореннями визначається комплексним підходом, що охоплює ранню активну діагностику захворювань, первинну профілактику, високий рівень та якість надання первинної, вторинної медичної та спеціалізованої онкологічної допомоги, усвідомлення відповідальності самих пацієнтів за стан свого здоров'я. Дієвими засобами запобігання розвитку раку є обізнаність лікарів щодо ймовірності виникнення захворювання, організація державою програм масового скринінгу, суворе дотримання стандартів діагностики раку як медичними закладами, медичним персоналом, так і самими пацієнтами. Відповідальність населення в питаннях ранньої діагностики онкозахворювань може бути покращена шляхом впровадження здоров'язбережувальної освіти з урахуванням етичних та психологічних аспектів.

Перспективи подальших досліджень у цьому напрямі стосуються таких питань: вивчення та врахування специфіки сприйняття інформації щодо діагностики й лікування онкозахворювань різною аудиторією, розробка ефективних програм і проектів для пропаганди ранньої діагностики раку.

Література