Аналіз результатів завершення вагітності у жінок, які перехворіли Covid-19 під час вагітності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут спадкової патології Національної академії медичних наук України»

Аналіз результатів завершення вагітності у жінок, які перехворіли Covid-19 під час вагітності

Олена Школьник провідний науковий співробітник відділення пренатальної діагностики та перинатології, кандидат медичних наук,

Олександра Маланчук старший науковий співробітник відділення пренатальної діагностики та перинатології, кандидат медичних наук

Лідія Меленчук старший науковий співробітник відділення пренатальної діагностики та перинатології, кандидат медичних наук

Іванна Хоботна науковий співробітник відділення пренатальної діагностики та перинатології

м. Львів, Україна



Анотація

Метою роботи було вивчення особливостей завершення вагітності у жінок, які перехворіли COVID-19 під час вагітності.

Дослідження було проведено на 2-х групах пацієнтів: основна група - жінки, які перенесли COVID-19 під час вагітності; контрольна група - жінки, які не хворіли на COVID-19 під час вагітності. Встановлено, що більшість вагітних жінок захворіли COVID-19 в ІІІ триместрі вагітності - 95,8% осіб, і тільки 4,2% пацієнток захворіли в ІІ триместрі. Більше половини жінок мали легкий перебіг COVID-19 - 54,2%, перебіг захворювання середньої важкості мали 37,9% жінок, а 7,9% - важкий перебіг COVID -19. Аналіз даних про завершення вагітності у жінок, які перенесли COVID -19 під час вагітності, у порівнянні з аналогічними параметрами жінок контрольної групи, не виявив достовірних відмінностей між показниками паритету вагітності у жінок основної та контрольної групи для вагітних всіх порядкових категорій (р>0,05). Встановлено, що у жінок основної групи частіше відмічались пологи І за порядковим номером - у 61,4% осіб, проти 49,5% жінок в контрольній групі; відповідно, повторних пологів в основній групі було значно менше: 38,6%, проти 50,5% в контрольній групі (р<0,05). Вагітність завершилась своєчасними `пологами у 81,0% жінок основної групи та у 95,7% осіб контрольної групи (р<0,05). Передчасних пологів в основній групі було достовірно більше, ніж в контрольній групі: 19,0% та 4,3%, відповідно (р<0,05). Значно менше фізіологічних пологів було у жінок основної групи у порівнянні з вагітними контрольної групи: 71,9% та 85,7% відповідно (р<0,05). Народилось недоношених дітей в основній групі достовірно більше - 19,0%, а в контрольній - лише 4,3% (p<0,05). Встановлено, що частіше в основній групі народились діти з порушеним загальним станом у порівнянні з контрольною групою - 52,9% проти 12,9% відповідно (p<0,05).

Виявлені особливості пологів у жінок, які перенесли COVID-19 під час вагітності, свідчать про те, що зазначені чинники можуть підвищувати ризик перинатальних ускладнень. Отримані результати свідчать про необхідність подальшого вивчення результатів перебігу, завершення вагітності та оцінки стану плода у даного контингенту жінок.

Ключові слова: вагітність, вагітні жінки, пологи, SARS-CoV2, COVID-19



Abstract

Olena Shkolnуk leading researcher. PhD.

Of Department of Prenatal Diagnosis and Perinatology of the Institute of Hereditary Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Lviv, Ukraine,

Alexandra Malanchuk

Senior Researcher. PhD.

of Department of Prenatal Diagnosis and Perinatology of the Institute of Hereditary Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine,

Lviv, Ukraine

Lidiia Melenchuk

Senior Researcher. PhD. Institute of Hereditary Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine,

Lviv, Ukraine

Ivanna Khobotna

Researcher of the department of prenatal diagnosis and perinatology of the Institute of Hereditary Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine,

Lviv, Ukraine

Artur Shlemkevych

doctor of medical sciences, researcher.

Of Department of Prenatal Diagnosis and Perinatology of the Institute of Hereditary Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine,

Lviv. Ukraine

ANALYSIS OF THE PREGNANCY RESULTS AND CHILDBIRTH IN WOMEN WHO CONTRACTED COVID-19 DURING PREGNANCY

The aim of the study was to investigate the peculiarities of pregnancy completion in women who contracted COVID-19 during pregnancy.

The study was conducted on two groups of patients: the main group - women who had COVID-19 during pregnancy; the control group - women who did not have

COVID-19 during pregnancy. It was found that the majority of pregnant women contracted COVID-19 in the third trimester of pregnancy - 95.8%, and only 4.2% of patients contracted it in the second trimester. More than half of women (54.2%) had a mild course of COVID-19, 37.9% of women had moderate disease, and 7.9% had severe COVID-19. The analysis of data on pregnancy completion in women who had COVID-19 during pregnancy, compared with similar parameters of women in the control group, did not reveal significant differences between the pregnancy parity rates in women in the intervention and control groups for pregnant women of all ordinal categories (p>0.05). It was found that women in the main group had more frequent births of the first order - 61.4% of women, compared to 49.5% of women in the control group. Accordingly, there were significantly fewer repeated births in the main group: 38.6% versus 50.5% in the control group (p<0.05). Pregnancy ended in urgent delivery in 81.0% of women in the intervention group and 95.7% of the control group (p<0.05). The number of preterm births in the main group was significantly higher than in the control group: 19.0% and 4.3%, respectively (p<0.05). There were significantly fewer physiological deliveries in women of the intervention group compared to pregnant women of the control group: 71.9% and 85.7%, respectively (p<0.05). The number of preterm infants born in the intervention group was significantly higher - 19.0%, and in the control group - only 4.3% (p<0.05). It was concluded that children with impaired general condition were born more often in the main group compared to the control group - 52.9% vs. 12.9%, respectively (p<0.05).

The identified features of childbirth in women who had COVID-19 during pregnancy indicate that these factors may increase the risk of perinatal complications. The results indicate the need for further study of the outcomes of pregnancy, pregnancy termination, and fetal assessment in this group of women.

Keywords: pregnancy, pregnant women, childbirth, SARS-CoV2, COVID-19

Постановка проблеми

Проблеми материнства і дитинства є першочерговими у вирішеннях основних Державних програм, присвячених охороні здоров'я України [1, 2].

В цих умовах зниження перинатальної смертності, збереження життя та здоров'я новонароджених є необхідною умовою демографічного розвитку України та фактором національної безпеки [3].

У 2019 р. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) підтвердила назву COVID - 19 (скорочено від назви «коронавірусна хвороба 2019») як захворювання, що викликане інфекцією SARS-CoV-2 [4]. SARS-CoV-2 належить до підроду Sarbecovirns родини Coronaviridae і є сьомим відомим на сьогодні коронавірусом, який може інфікувати людину.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

COVID-19 - потенційно тяжка гостра респіраторна інфекція, що викликається коронавірусом SARS-CoV-2 (2019-nCoV), здатним викликати важкий гострий респіраторний синдром 2 типу (SARS-CoV-2). Збудник глобальної пандемії коронавірусної хвороби 2019 року (COVID-19) з сімейства Coronaviridae спочатку виявлено у 1960-х роках як агент, відповідальний за виникнення звичайної застуди. З моменту первинного відкриття 7 унікальних коронавірусів були залучені до спалахів клінічно значущих інфекцій, причому 3 з 7 (коронавірус важкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV), коронавірус близькосхідного респіраторного синдрому (MERS-CoV), та SARSCoV-2) володіють здатністю викликати тяжке респіраторне захворювання зі значною важкістю перебігу та смертністю. SARS-CoV-2 заражає людей за допомогою зв'язування між RBD- доменом білка S та людським рецептором ACE-2, який широко експресується у багатьох клітинах людини, таких як клітини дихальних шляхів, кишківника, матки, яєчників та плаценти [5, 6].

Вагітні жінки особливо сприйнятливі до респіраторних патогенів та важкої пневмонії, оскільки майбутні матері знаходяться в імунодепресивному стані, а фізіологічні адаптивні зміни під час вагітності (наприклад, підйом діафрагми, підвищене споживання кисню та набряк слизової оболонки дихальних шляхів) можуть зробити їх більш чутливими до розвитку інфекції дихальних шляхів [7]. Провокаційна дія COVID-19 призводить до задишки, дихальної недостатності, порушенню газообміну, зниженню оксигенації у вагітної. Все це призводить до дистресу плоду та викидням на ранніх стадіях вагітності, збільшення ризику гострої гіпоксії, і як наслідок збільшення відсотку народження дитини опративним шляхом чи народження дитини зі затримкою внутрішньоутробного розвитку. Крім цього, важкий перебіг COVID-19 посилює гіпоксемію у матері, яка згодом може стати причиною внутрішньоутробної асфіксії плоду, передчасних пологів та інших ризиків з боку дитини [8]. Дані зарубіжних та вітчизняних авторів вказують на низькі показники перинатального зараження серед немовлят, народжених від матерів, позитивних на SARS-CoV-2.

Дані Національного реєстру нагляду та епідеміології перинатальної інфекції COVID-19 (NPC-19) показали, що 44 із 2287 (1,9%) вірусних тестів були позитивними у новонароджених, народжених від матерів із підтвердженою інфекцією SARS-CoV-2 [9]. Перинатальна передача SARS-CoV-2 від матерів до дітей може відбуватися трансплацентарним шляхом або через контакт з аерозольними краплями вірусних частинок після народження [8]. Метааналіз 176 документів, що документують підтверджені неонатальні інфекції SARS-CoV-2, показав, що 30% з них були пов'язані з вертикальною передачею, у 55% інфікованих новонароджених розвинулися симптоми COVID-19 [8].

Проведені спеціалізовані тести дослідження плаценти, підтвердили наявність у клітинах фетальної частини частинок коронавірусу та білка (нуклеокапсидний білок SARS-CoV-2). Отримані дані дозволяють говорити, що інфекція передалася дитині внутрішньоутробно, а не під час або після народження найпереконливішим доказом того, що коронавірусна інфекція може передаватися вертикально [9]. Гістопатологічне дослідження плаценти може надати важливу інформацію про стан здоров'я як матері, так і плоду [10]. вагітність перинатальний плід

За даними дослідників, що вивчали стан плаценти у вагітних, хворих на COVID-19 у ІІІ триместрі вагітності або напередодні пологів. У досліджених вагітних цієї групи значно частіше, в порівнянні з контрольними групами, виявлялися ознаки материнської судинної мальперфузіі (МСМ): у вигляді судинних аномалій, уповільненого дозрівання ворсинок, хорангіозу і тромбозу міжворсинчастого простору. МСМ пов'язана з аномальною перфузією матки та призводить до прискорення дозрівання ворсин, збільшення перивілярного та міжворсинчастого відкладення фібрину, васкулопатії децидуальної оболонки, ворсинчастого інфаркту та схильності до міжворсинчастого тромбозу [10].

Саме ці зміни пов'язують з високим відсотком виникнення передчасних пологів, внутрішньоутробної затримки росту і загибелі плоду [11]. Гіпоксія матері, як наслідок перенесення важкої інфекції легень при COVID-19, призводить до зниження перфузійної складової, що в подальшому спричиняє гіпоксично-ішемічне пошкодження плаценти. Ендотеліотропний вплив SARS- CoV-2 сприяє виникненню комплемент-індукованої коагулопатії, що надалі викликає формування мікротромбозів. Залежно від тяжкості і характеру обструкції це створює ризик виникнення синдрому затримки внутрішньоутробного росту плоду (ЗВУР), маловоддя, патологічного серцевого ритму і ,навіть, загибелі плоду [12, 13, 14].

Внутрішньоутробне інфікування плоду коронавірусною інфекцією вже майже підтверджене і має місце при світовій пандемії. Але незважаючи на це, ризик вертикальної передачі COVID-19 все ж таки важко оцінити якісно та кількісно, оскільки при пологах можливе забруднення зразків від новонародженого рідинами самої матері дитини. Для підтвердження вертикального інфікування від позитивної матері на SARS-CoV-2, потрібно декілька зразків навколоплідних вод до розриву плодових оболонок, плаценти або пуповини, проте їхній належний збір може бути ускладнений під час пологів [12, 13, 14].

Клінічні прояви раннього неонатального періоду у новонароджених, інфікованих SARS-CoV-2, дуже різняться: від безсимптомного носійства до критичного стану. Є дані про аналіз низки клінічних випадків інфекцій. За даними літератури були повідомлення про ймовірне постнатальне зараження SARS-CoV-2 у доношених або пізніх недоношених дітей з розвитком дихальної недостатності. Крім того, були виявлені затемнення за типом «матового скла» на рентгенографії грудної клітки [9]. У нещодавно опублікованому огляді найбільш часті ускладнення у новонароджених були пов'язані з госпіталізацією у відділення інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН) та недоношеністю.

Таким чином, у результаті проведеного аналізу літературних даних встановлено, що новонароджені з інфекцією SARS-CoV-2 варіюються від безсимптомних до тяжкохворих. Хоча дослідження обмежені, новонароджені мають більш високий ризик тяжкого захворювання в порівнянні з дітьми старшого віку, що робить їх «групою ризику», дуже вразливою групою населення [15].

Несприятливі наслідки для здоров'я малюків, народжених від матерів з позитивним результатом на SARS-CoV-2, в основному пов'язані з погіршенням стану матері відповідно від триместру вагітності при захворюванні на COVID-19 і пов'язаної з нею ступенем внутрішньоутробної гіпоксії плоду [16, 17]. Наслідки для здоров'я новонароджених з позитивними результатами тесту на SARS-CoV-2 переважно сприятливі. Проте, лікарі повинні пам'ятати про можливість виникнення первинних неврологічних симптомів без системного ураження, а також розвитку інших, не менш небезпечних станів, таких як гострий респіраторний дистрессиндром, мульти- системний запальний синдром і синдром дисемінованого внутрішньо- судинного згортання. Необхідно знати про таку ймовірність та використовувати ранній міждисциплінарний підхід для покращення клінічних результатів у подальшому розвитку дитини. Крім того, не треба забувати про необхідність проведення скринінгу на SARS-CoV-2 усіх вагітних жінок перед пологами, оскільки позитивний результат може мати наслідки для здоров'я та ведення не тільки матерів та їх новонароджених, а також для захисту медичних працівників від ураження вірусом SARS-CoV-2 при контакті з цією групою пацієнтів [9, 18].

У міжнародних базах даних наявні публікації про чинники ризику та особливості інфекції COVID-19 у вагітних та новонароджених однак наведена в них інформація є суперечливою, не систематизованою, відсутні чіткі рекомендації щодо ведення вагітних з даним захворюванням..

Дані про результати завершення вагітності та стан новонароджених дітей у жінок, які перехворіли COVID-19 під час вагітності, залишаються недостатньо вивченими, і розкриття їх особливостей дозволить розробити ефективні методи профілактики перинатальних ускладнень цього інфекційного захворювання.

Метою статті було вивчення особливостей завершення вагітності у жінок, які перехворіли COVID-19 під час вагітності.

Для виконання даної мети були поставлені такі завдання:

Сформувати реєстр жінок, які перехворіли на коронавірусну хворобу COVID-19 під час вагітності, за даними жіночих консультацій та пологових стаціонарів м. Львова та Львівської області.

Впровадження системи біжучого спостереження за жінками, які перехворіли COVID-19 під час вагітності, із вивченням у них результатів завершення вагітності. в регіоні.

Проаналізувати результати завершення вагітності та у жінок, які перехворіли COVID-19 під час вагітності.



Виклад основного матеріалу

Вивчення первинної медичної документації (журнал запису пологів у стаціонарі, форма №010/о; обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні, форма №113/о) показало, що вік жінок, яких обстежували, був у межах від 16 до 45 років. Нами були сформовані дві групи жінок: І група (основна) 210 жінок, які перехворіли COVID-19 під час вагітності; ІІ група (контрольна) - 210 жінок, які не хворіли на COVID-19 під час вагітності, і відбирались за методом «випадок-контроль» у жіночих консультаціях та пологових установах м. Львова та Львівської області. Отримані результати обробляли за допомогою методів варіаційної статистики прийнятими та рекомендованими для обробки результатів. Перевірку статистичних гіпотез проводили на рівні значущості р < 0,05. Частоти показників та теоретично очікуваний розподіл розраховували з використанням контингентних таблиць 2x2 обчисленням критеріїв Пірсона х2-

Дослідження перебігу захворювання COVID -19 під час вагітності у обстежених жінок проводилось шляхом аналізу первинної медичної документації: вивчались клініко-лабораторні показники та дані клінічні, згідно яких встановлювали важкість перебігу захворювання (табл.1).

Таблиця 1 Перебіг COVID-19 у вагітних жінок основної групи

Показники	Основна група п=210(100,0%)
Важкість перебігу	Кількість (п/%)
Легкий	123	58,6
Середній	72	34,3
Важкий	15	7,1
Ускладнення не виявлено	63	30,0
Ускладнення виявлено	147	70,0
Фарингіт	21	10,0
Бронхіт	75	35,7
Пневмонія	51	24,3



У майже половини вагітних жінок спостерігався легкий перебіг хвороби - 103(54,2%), середній перебіг спостерігався в 72(37,9%), важкий перебіг - у 15(7,9%) вагітних. Ускладнення COVID-19 виявлені у значної частки жінок - 147(70,0%) вагітних. Серед нозологічного спектру ускладнень COVID-19 пневмонія спостерігалась у 51(24,3%) вагітних, бронхіт - у 75 (35,7%) та фарингіт - у 21 (10,0%) пацієнтки (табл.1).

Нами проведено аналіз основних біохімічних показників, що характерні при визначенні захворювання COVID-19 (табл.2).

У всіх пацієнток спостерігався підвищений рівень D-димер та підвищений С-реактивний протеін (СРП). Підвищений прокальцитонін був у 87 (41,4%) вагітних з середнім та важким перебігом COVID-19, а у 123(58,6%) вагітних прокальцитонін був в межах норми (табл.2).

Таблиця 2 Основні біохімічні показники COVID-19

Показники	Основна група n=210(100,0%)
D-димер < 0,04	-	-
D-димер > 0,04	210	100,0
Прокальцитонін < 0,1	123	58,6
Прокальцитонін >0,1	87	41,4
СРП < 0,5	-	-
CPП > 0,5	210	100,0

Ми проводили вивчення результатів завершення вагітності та перебігу пологів у жінок, що перехворіли COVID -19, за даними первинної документаціі стаціонарів м.Львова та області.

Аналіз даних про паритет вагітності не встановив достовірних відмінностей між показниками паритету вагітності у жінок основної та контрольної групи для вагітних всіх порядкових категорій (Р>0,05). Так, у 111 (52,9%) жінок з основної групи ризику дана вагітність була першою за рахунком і таких вагітних було найбільше; у 60 (28,5%) з них - другою, у 30 (14,3%) - третьою, а у 9(4,3%) - четвертою (табл.3).



Таблиця 3 Паритет вагітності у жінок, які перехворіли COVID-19 під час вагітності

Група жінок	Кількість жінок, п/%	Показники ( п/%)
		Вагітність І	Вагітність ІІ	Вагітність ІІІ	Вагітність ГУ і більше
Основна	210 (100%)	111 (52,9)	60(28,5)	30(14,3)	9(4,3)
Контрольна	210 (100%)	98 (46,7)	76(36,2)	25(11,9)	11(5,2)
Статистичні показники	Х2=1,610 p>0,05	Х2=2,784 p>0,05	Х2=0,470 p>0,05	Х2=0,319 p>0,05

В контрольній групі спостерігалась аналогічна тенденція: 98(46,7%) жінок були вагітними вперше, 76 (36,2%) жінок - були вагітними вдруге, 25 (11,9%) жінок були вагітними у ІІІ та 11(5,2%) - у !V раз.

Дані про завершення вагітності у жінок основної та контрольної груп представлені в табл. 4.

Таблиця 4 Характеристика пологів у жінок, що вивчались

Показники	Основна група n=210 (100,0%)	Контрольна група n=210 (100,0%)	Статистичні показники
Пологи перші	129 (61,4)	104(49,5)	*2=6,025; р<0,05
Пологи повторні	81(38,6)	106(50,5)	*2=6,025; р<0,05
Пологи термінові	170(81,0)	201(95,7)	*2=22,203; р<0,05
Пологи передчасні	40(19,0)	9(4,3)	*2=22,203;р<0,05
Пологи фізіологічні	151(71,9)	180(85,7)	*2=11,990; р<0,05
Пологи шляхом кесарського розтину	59(28,1)	30(14,3)	*2=11,990; р<0,05
Ускладнення в пологах
Пологи ускладнені	93(44,3)	51(24,3)	*2=18,641; р<0,05
Передчасний розрив плодових оболонок	58(27,б)	42(20,0)	*2=3,360; р>0,05
Аномалії пологової діяльності	49(23,3)	11(5,2)	*2=28,078; р<0,05
Дистрес плода	111(52,9)	27(12,9)	*2=76,152; р<0,05

Вивчення характеристики пологів у жінок обох груп показав наявність достовірних відмінностей по всіх показниках: у жінок основної групи частіше відмічались роди І - у 129 (61,4%) осіб, проти 104(49,5%) жінок в контрольній групі; відповідно, повторних пологів в основній групі було значно менше: 81(38,6), проти 106(50,5%) в контрольній групі (р<0,05, табл.4).

Вагітність завершилась терміновими пологами у 170(81,0%) жінок основної групи та у 201(95,7%) осіб контрольної групи (р<0,05, табл.4). Передчасних пологів в основній групі було достовірно більше, ніж в контрольній групі: 40(19,0%) та 9(4,3%), відповідно (р<0,05, табл.3).

Таблиця 5 Стан новонароджених дітей у обстежених жінок

Показники	Основна група n=210 (100,0%)	Контрольна група n=210 (100,0%)	Статистичні показники
Доношені діти	170(81,0)	201(95,7)	*2=22,203; р<0,05
Недоношені діти	40(19,0)	9(4,3)	*2=22,203; р<0,05
Задовільний стан	99(47,1)	183(87,1)	*2=76,152;; р>0,05
Порушення стану	111(52,9)	27(12,9)	*2=76,152; р<0,05
Гіпоксія легкого ступеня	62(29,5)	22(10,5)	*2=23,810; р<0,05
Гіпоксія середнього ступеня	37(17,6)	4(1,9)	*2=29,434; р<0,05
Гіпоксія важкого ступеня	9(4,3)	1(0,5)	*2=6,556; р<0,05
Вроджена пневмонія	3(15)		*2=3,022; р>0,05

Значно менше фізіологічних пологів було у жінок основної групи у порівнянні з вагітними контрольної групи: 151(71,9%) та 180(85,7%) відповідно (р<0,05, табл.4). За результатами аналізу показників ускладнень в пологах з'ясовано, що жінки основної групи достовірно частіше мали ті чи інші ускладнення - 93(44,3%) проти аналогічного показника у жінок контрольної групи 51(24,3%) (р<0,05, таб. 4). Основними ускладненнями були аномалії пологової діяльності - 49(23,3%) проти 11(5,2%) та дистрес плода - 111(52,9%) проти 27(12,9%). (p<0,05, табл. 4).

Нами проводилось вивчення стану новонароджених дітей від жінок, що хворіли на COVID-19 під час вагітності (табл. 5).

У переважної більшості жінок обох груп спостерігалось народження доношених дітей - 170(81,0%) та 201(95,7%), але встановлено достовірні відмінності між зазначеними параметрами обох груп жінок (p<0,05, табл. 5). Відповідно, недоношених дітей народилось в основній групі 40(19,0%), а в контрольній - лише 9(4,3%) (p<0,05, табл. 5, рис.1).

Рис. 1. Розподіл новонароджених дітей за терміном гестації у обстежених жінок

Достовірно частіше в основній групі народились діти з порушеним загальним станом у порівнянні з контрольною групою - 111(52,9%) проти 27(12,9%) відповідно (p<0,05, табл. 5). Серед відхилень у загальному стані гіпоксія легкого ступеня спостерігалась у 62(29,5%) жінок основної групи та у 22(10,5%) контрольної групи, гіпоксія середнього ступеня, відповідно, - у 37(17,6%) та у 4(1,9%), гіпоксія важкого ступеня - у 9(4,3%)та 1(0,5%) (p<0,05, таб. 5). Вроджена пневмонія зафіксована у 3(1,5%) жінок основної групи, при відсутності даного ускладнення в контрольній групі (p>0,05, табл. 5).

Виявлені особливості завершення вагітності у жінок, які перенесли COVID-19 під час вагітності, свідчать про те, що зазначені чинники можуть підвищувати ризик перинатальних ускладнень. Отримані результати свідчать про необхідність подальшого вивчення результатів перебігу, завершення вагітності та оцінки стану плода у даного контингенту жінок.



Висновки

Встановлено, що більшість вагітних жінок захворіли COVID-19 в ІІІ триместрі вагітності 182(95,8%) осіб, і тільки 8(4,2%)пацієнток захворіли в ІІ триместрі. Більше половини жінок мали легкий перебіг COVID-19 - 103(54,2%), перебіг захворювання середньої важкості мали 72(37,9%) жінок, а 15(7,9%) - мали важкий перебіг COVID -19.

У жінок основної групи частіше відмічались за порядковим номером роди І - у 129 (61,4%) осіб, проти 104(49,5%) жінок в контрольній групі; відповідно, повторних пологів в основній групі було значно менше: 81(38,6), проти 106(50,5%) в контрольній групі (р<0,05).

Вагітність завершилась терміновими пологами у 170(81,0%) жінок основної групи та у 201(95,7%) осіб контрольної групи (р<0,05). Передчасних пологів в основній групі було достовірно більше, ніж в контрольній групі: 40(19,0%) та 9(4,3%), відповідно (р<0,05). Значно менше фізіологічних пологів було у жінок основної групи у порівнянні з вагітними контрольної групи: 151(71,9%) та 180(85,7%) відповідно (р<0,05).

Народилось недоношених дітей в основній групі достовірно більше - 40(19,0%), а в контрольній - лише 9(4,3%) (p<0,05). Встановлено, що частіше в основній групі народились діти з порушеним загальним станом у порівнянні з контрольною групою - 111(52,9%) проти 27(12,9%) відповідно (p<0,05).

Перспективи подальших досліджень. Дані про чинники ризику перинатальних ускладнень у жінок, які захворіли COVID-19 під час вагітності, в регіоні дозволять сформувати реєстр даних для наступних досліджень. У перспективі подальших досліджень планується детально вивчити стан новонароджених дітей від цих жінок. Своєчасне виявлення вагітних жінок групи ризику дозволить покращити прогноз вагітності, знизити рівень перинатальної патології, що буде мати вагомий медико-соціальний ефект. Отримані дані дозволять створити передумови для удосконалення підходів до визначення груп ризику перинатальної патології, вдосконаленню спеціалізованої допомоги вагітним жінкам в регіоні.



Література

1. Стан здоров'я дитячого населення - майбутнє країни / Антипкін Ю.Г., Волосовець О.П., Майданник О.П. та ін.// Здоровье ребенка. 2018. № 1. С. 11-21.

2. Медведев М.В., Давыдова Ю.В. Профилактика перинатальных потерь: на пути к персонализированной медицине. Перинатология и педиатрия. 2016. №1. С. 59-67.

3. Сафонова И.Н. Определение степени перинатального риска по результатам антенатальных эхографических мониторингов. Перинатологія та педіатрія. 2016. № 3. С. 76-84.

4. Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) and pregnancy: what obstetricians needtoknow / Rasmussen SA., Smulian JC., Lednicky JA., et al. // American Journal of Obstetrics & Gynecology. 2020 Vol. 222, Issue 5, P. 415-426

5. Cheng VCC, Wong S.C ., Chen JHK, Yip CCY, Chuang VWM, Tsang OTY. et al. Escalating infection control response to the rapidly evolving epidemiology of the coronavirus disease 2019 (COVID-19) due to SARS-CoV-2 in Hong Kong. Infect Control Hosp Epidemiol. 2020. №41. -Р. 493-498.

6. Корчинська О.О., Туряниця С.М., Балога О. А. Акушерсько-перинатальні аспекти коронавірусної інфекції (огляд клінічних випадків). Проблеми клінічної педіатрії, 2021. №1 (51). С. 52-55.

7. Вплив SARS-Cov -2 на вагітність і плід / Школьник О. С., Шлемкевич А.М., Маланчук О.М. та ін..// Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2021.№ 21(2), С. 208-213.

8. COVID-19: епідеміологія, клініка, діагностика, лікування та профілактика / Андрейчин М.А., Ничик Н.А., Завіднюк Н.Г. та ін.// Інфекційні хвороби. 2020. № 2(100). С. 41-55.

9. Ткаченко Р.О. Особливості терапії Covid-19 у вагітних: огляд останніх протоколів і досвід України. Медичні аспекти здоров 'я жінки. 2021. № 3 (138), С. 5-7.

10. Особливості патоморфологічних змін плаценти у жінок, які перехворіли COVID-19 під час вагітності /Нечай О.С.Школьник О.С., Меленчук Л.М., Хоботна І.М// Перспективи та інновації науки» (Рубрика «Медицина»). 2023. № 5(23). С.45-55.

11. Кісельова М.М.,Комар А. В., Маланчак О.М., Поцюрко О. В. Адаптація дітей у ранньому неонатальному періоді, народжених від матерів,які перехоріли на Covid-19 під час вагітності. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина.2021. т.ХІ, № 3(41). С.34-40.

12. COVID-19 : epidemiology, clinicalfeatures, maternal and perinataloutcomes. Systematic review / Manasova G.S., Artomenko V.V., Radchenko Y.O., Zhovtenko O.V. // Reproductive Endocrinology.2022. № 3(65). P. 29-35.

13. Клініко-генетичні детермінанти тяжкого пребігу Covid-19 у вагітних / Камінський В.В., Воробей Л.І., Жданович О.І., Корнієнко С.М., та ін. // Репродуктивна ендокринологія. 2022. № 3(65). С. 44-52.

14. Жабченко І. А., ЛіщенкоІ.С. Затримка росту плода як ускладнення постковідно- гоендотеліїту: причини, наслідки, шляхи профілактики. Репродуктивна ендокринологія. 2022. № 3(65), С. 44-52.

15. Геревич Н. В., Жабченко І. А., Кравцова Ю.А. Вагітність і перинатальні наслідки COVID-19. Науково-практичний медичний журнал Репродуктивна ендокринологія.2022. № 3(65). С. 53-59.

16. Костюк О. О. Мама та дитина в умовах світової пандемії коронавірусної інфекції. Нові виклики для системи охорони здоров'я / О. О. Костюк, Є. Є. Шунько // Український журнал перинатологія і педіатрія. 2020. №2. С.17-26.

17. Рябоконь О.В., Черкаський В.В., Рябоконь Ю.Ю. Коронавірусна хвороба у вагітних: сучасний стан питання. Інфекційні хвороби. 2021. №1(103). С. 45-49.

18. Вивчення перебігу вагітності у жінок при COVID -19 / Школьник О.С., Маланчук О.М., Меленчук Л.М та ін. // Перспективи та інновації науки»(Рубрика «Медицина»), 2023. № 6(24) С. 101-112. 

References

1. Antipkin Y.G., Volosovets O.P., Maidannik O.P., Berezenko V.S., Moiseenko R.O. (2018). Stan zdorovia dytiachoho naselennia - maibutnie krainy. [The state of health of children is the future of the country]. Zdorov'e rebenka. 1: 11-21. (Ukrainian).

2. Medvedev M.V., Davydova Yu.V. (2016). Profilaktika perinatalnyh poter: na puti k personalizirovannoj medicine. [Prevention of perinatal losses: on the way to personalized medicine]. Perinatologiya i pediatriya . 1: 59-67.

3. Safonova I.N. (2016). Opredelenie stepeni perinatalnogo riska po rezultatam antenatalnyh ehograficheskih monitoringov [Determination of the degree of perinatal risk based on the results of antenatal echographic monitoring]. Perinatologiya ta pediatriya. 3: 76-84. [in Ukrainian].

4. Rasmussen S.A., Smulian J.C., Lednicky J.A. et al. (2020). Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) and pregnancy: what obstetricians needtoknow. American Journal of Obstetrics & Gynecology. 222, 5: 415-426.

5. Cheng VCC, Wong S.C ., Chen JHK, Yip CCY, Chuang VWM, Tsang OTY. et al. (2020). Escalating infection control response to the rapidly evolving epidemiology of the coronavirus disease 2019 (COVID-19) due to SARS-CoV-2 in Hong Kong. Infect Control Hosp Epidemiol. 41: 493-498.

6. Korchynska O.O., Turianytsia S.M., Baloha O.A. (2021). Akushersko-perynatalni aspekty koronavirusnoi infektsii (ohliad klinichnykh vypadkiv) [Obstetrical and perinatal aspects of coronavirus infection (review of clinical cases)] Problemy klinichnoi pediatrii. 1 (51):52-55. [in Ukrainian].

7. Shkolnyk O.S., Shlemkevych A.M., Malanchuk O.M., Sharhorodska Ye.B., Akopian H.R. (2021). Vplyv SARS-COV -2 na vahitnist ta plid.[Impact of SARS-COV-2 on pregnancy and fetus]. Aktualni problemy suchasnoi medytsyny. Visnyk Ukrai'nska medychna stomatolohichna akademiia. 2(74). 208-213.

8. Andreichyn M.A., Nychyk N.A., Zavidniuk N.H. et al. (2020). COVID-19: epidemiolohiia, klinika, diahnostyka, likuvannia ta profilaktyka [COVID-19: epidemiology, clinic, diagnosis, treatment and prevention] Infektsiini khvoroby 2(100):41-55. [in Ukrainian].

9. Tkachenko R.O. (2021). Osoblyvosti terapii Covid-19 u vahitnykh: ohliad ostannikh protokoliv i dosvid Ukrainy [Peculiarities of Covid-19 therapy in pregnant women: review of the latest protocols and experience of Ukraine]. Medychni aspekty zdorov'ia zhinky. 3 (138):5-7. [in Ukrainian].

10. Nechai O.S. Shkolnyk O.S., Melenchuk L.M., Khobotna I.M. (2023). Osoblyvosti patomorfolohichnykh zmin platsenty u zhinok, yaki perekhvorily COVID-19 pid chas vahitnosti [Peculiarities of pathomorphological changes in the placenta in women who contracted COVID- 19 during pregnancy]. Perspektyvy ta innovatsii nauky (Rubryka «Medytsyna»). 5(23): 45-55.

11. Kiselova M.M., Komar A.V., Malanchak O.M., Potsiurko O.V. (2021). Adaptatsiia ditei u rannomu neonatalnomu periodi, narodzhenykh vid materiv,yaki perekhorily na COVID-19 pid chas vahitnosti [Adaptation of children in the early neonatal period, born to mothers who contracted COVID-19 during pregnancy]. Neonatolohiia, khirurhiia ta perynatalna medytsyna. XI, 3(41): 34-40. [in Ukrainian].

12. Manasova G.S., Artomenko V.V., Radchenko Y.O., Zhovtenko O.V. (2022). COVID-19 : epidemiology, clinicalfeatures, maternal and perinataloutcomes. Systematic review. Reproductive Endocrinology. 3(65): 29-35. [in Ukrainian].

13. Kaminskyi V.V., Vorobei L.I., Zhdanovych O.I., Korniienko S.M. et al. (2022). Kliniko-henetychni determinanty tiazhkoho perebihu CO VID -19 u vahitnykh [Clinical and genetic determinants of the severe course of COVID-19 in pregnant women]. Reproduktyvna endokrynolohiia. 3(65): 44-52. [in Ukrainian].

14. Zhabchenko I.A., Lishchenko I.S. (2022). Zatrymka rostu ploda yak uskladnennia postkovidnohoendoteliitu: prychyny, naslidky, shliakhy profilaktyky [Fetal growth retardation as a complication of post-ovoid endotheliitis: causes, consequences, ways of prevention]. Reproduktyvna endokrynolohiia. 3(65): 44-52. [in Ukrainian].

15. Herevych N.V., Zhabchenko I.A., Kravtsova Yu.A. (2022). Vahitnist i perynatalni naslidky COVID-19 [Pregnancy and perinatal consequences of COVID-19]. Reproduktyvna endokrynolohiia. 3(65):53-59. [in Ukrainian].

16. Kostiuk O.O., Shunko Ye.Ye.(2020). Mama ta dytyna v umovakh svitovoi pandemii koronavirusnoi infektsii. Novi vyklyky dlia systemy okhorony zdorovia [Mother and child in world conditions pandemic of coronavirus infection. New challenges for the healthcare system] Ukrainskyi zhurnal perynatolohiia i pediatriia. 2:17-26. [in Ukrainian].

17. Riabokon O.V, Cherkaskyi V.V., Riabokon Yu.Yu. (2021). Koronavirusna khvoroba u vahitnykh: suchasnyi stan pytannia.[ Corona virus disease in pregnant women: Modern State of the Issue]. Infektsiini khvoroby. 1:45-52.

18. Shkolnyk O.S., Malanchuk O.M., Melenchuk L.M. et al. (2023). Vyvchennia perebihu vahitnosti u zhinok pry COVID -19 [Study of the course of pregnancy in women with COVID-19]. Perspektyvy ta innovatsii nauky (Rubryka «Medytsyna»). 6(24): 101-112.

Размещено на Allbest.ru

...