Стан мікрофлори кон’юнктивальної порожнини ока у хворих на бактеріальний кератит

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан мікрофлори кон'юнктивальної порожнини ока у хворих на бактеріальний кератит

Сакович Василь Микитович доктор медичних наук, професор кафедри офтальмології, Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро

Алексєєва Олена Віталіївна асистент кафедри офтальмології, Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро

Анотація

бактеріальний кератит захворювання рогової оболонки

Запальні захворювання рогової оболонки займають одне з провідних місць в Україні та світі за кількістю випадків. Бактеріальний кератит вкрай рідко розвивається в здоровому інтактному оці через природні захисні механізми, але при порушенні цього балансу - можливий розвиток запального процесу. Розвиток захворювання може бути пов'язаний з екзогенними факторами: випадкові травми, потрапляння стороннього тіла, хронічне захворювання поверхні ока, використання контактних лінз, місцеве тривале використання кортикостероїдів та / або антибактеріальних препаратів, оперативні втручання напередодні та інше. Надмірне застосування антибактеріальних препаратів при лікуванні інфекційних захворювань, широке використання антибіотиків у сільському господарстві та ветеринарії сприяли розвитку стійкості до антибіотиків, проблема, яка також спостерігається серед патогенів, які викликають специфічні інфекції в офтальмологічній галузі. Необхідно враховувати і той факт, що багато мікроорганізмів здатні утворювати біоплівки, які забезпечують виживання в несприятливих умовах та підвищують стійкість до антисептичних та антибактеріальних препаратів. Видовий склад мікрофлори кон'юнктивальної порожнини та чутливість до антибактеріальних препаратів постійно змінюється протягом життя та потребує динамічного спостереження.

Ми обстежили 98 пацієнтів ( 98 очей)з бактеріальним кератитом. В 62,2 % випадків (61хворий) виявлена грампозитивна мікрофлора: Staphylococcusaureus, Staphylococcus epidermidis, Метицилін - резистентний Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus. В 18,4 % випадків (18осіб) виявлена грамнега- тивна мікрофлора: Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas putida, Esherichia coli, Klebsiellae pneumonia. В 7,1 % випадків спостерігалось поєднання мікрофлори: Staphylococcus epidermidis + Candida albicans, Streptococcus pyogenes+ Citrobacter braakii + Candida albicans, Staphylococcus epidermidis + Staphylococcus aureus. В 19,4 % випадків (19 хворих) посів на мікрофлору росту не дав. Відсутність росту в результатах можна пояснити тим, що пацієнти отримували лікування за місцем мешкання.

Виділена грампозитивна мікрофлора виявилась максимально чутливою до ципрофлоксацину, левофлоксацину, амікацину, тобраміцину та моксифлоксацину, ліпосомального розчину на основі озону. Виділена грамнегативна мікрофлора виявилась максимально чутливою до ципрофлоксацину, тобрамі- цину, ліпосомального розчину на основі озону.

Мікробіологічне дослідження забезпечує якісне етіологічне лікування, за необхідності, корекцію терапії у пацієнтів з бактеріальним кератитом, чим покращує клінічні показники, скорочує термін перебування в стаціонарі, зменшує ризик розвитку ускладнень та інвалідизації пацієнта.

Ключові слова: бактеріальний кератит, вид збудника, мікробіологічне дослідження, чутливість до антибіотиків.

Abstract

Sakovych Vasyl Mykytovych Doctor of Medical Sciences, Professor of the Department of ophthalmology, Dnipro State Medical University, Dnipro

Aleksieieva Olena Vitaliivna Assistant of the Department of ophthalmology, Dnipro State Medical University, Dnipro

STATUS OF THE MICROFLORA OF THE EYE CAVITY IN PATIENTS WITH BACTERIAL KERAITIS

Inflammatory diseases of the cornea occupy one of the leading places in Ukraine and the world in terms of the number of cases. Bacterial keratitis rarely develops in a healthy, intact eye due to natural protective mechanisms, but when this balance is disturbed, the development of an inflammatory process is possible. The development of the disease can be associated with exogenous factors: accidental injuries, foreign body penetration, chronic disease of the eye surface, use of contact lenses, local long-term use of corticosteroids and / or antibacterial drugs, surgical interventions the day before, etc. The overuse of antibacterial drugs in the treatment of infectious diseases, the widespread use of antibiotics in agriculture and veterinary medicine have contributed to the development of antibiotic resistance, a problem that is also observed among pathogens that cause specific infections in the ophthalmic field. It is also necessary to take into account the fact that many microorganisms are able to form biofilms, which ensure survival in adverse conditions and increase resistance to antiseptic and antibacterial drugs. The species composition of the microflora of the conjunctival cavity and sensitivity to antibacterial drugs constantly changes during life and requires dynamic monitoring.

We examined 98 patients (98 eyes) with bacterial keratitis. Gram-positive microflora was detected in 62.2% of cases (61 patients): Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Methicillin-resistant Staphylococcus aureus, Staphylococcus haemolyticus. Gram-negative microflora was detected in 18.4% of cases (18 people): Pseudomonas aeruginosa, Pseudomonas putida, Esherichia coli, Klebsiellae pneumonia. In 7.1% of cases, a combination of microflora was observed: Staphylococcus epidermidis + Candida albicans, Streptococcus pyogenes + Citrobacter braakii + Candida albicans, Staphylococcus epidermidis + Staphylococcus aureus. In 19.4% of cases (19 patients), cultures for growth microflora did not give results. The lack of growth in results can be explained by the fact that patients received treatment at their place of residence.

The isolated gram-positive microflora was most sensitive to ciprofloxacin, levofloxacin, amikacin, tobramycin and moxifloxacin, an ozone-based liposomal solution.The isolated gram-negative microflora turned out to be the most sensitive to ciprofloxacin, tobramycin, liposomal solution based on ozone. Microbiological research provides high-quality etiological treatment and, if necessary, correction of therapy in patients with bacterial keratitis, which improves clinical indicators, shortens the length of stay in the hospital, reduces the risk of developing complications and disabling the patient.

Keywords: bacterial keratitis, pathogen type, microbiological research, sensitivity to antibiotics.

Постановка проблеми

бактеріальний кератит захворювання рогової оболонки

Запальні захворювання рогової оболонки займають одне з провідних місць в Україні та світі, після травм, і потребують особливої уваги у зв'язку зі швидким та бурхливим перебігом. Можуть бути причиною стійкого зниження гостроти зору або сліпоти у людей працездатного віку. Часто причина розвитку захворювання - екзогенна: потрапляння стороннього тіла, випадкові травми, відтерміноване надання допомоги з різних причин, використання контактних лінз, місцеве тривале використання кортикостероїдів та / або антибактеріальних препаратів, хронічне захворювання поверхні ока, оперативні втручання напередодні та інше.

Розповсюдженість запальних захворювань рогівки коливається та становить: від 6,6 - 40,3 випадків на 100 000 населення в розвинених країнах (США, Великобританія, Австралія та ін..) та з 113 - 799 випадків на 100 000 населення в країнах, що розвиваються (Бутан, Бірма, Непал та ін.). В країнах, що розвиваються, сприяють поширенню бактеріальних кератитів такі фактори: низькі показники здоров'я, труднощі з отриманням медичної допомоги, недотримання техніки безпеки та великий відсоток працівників аграрного сектора [1,2].

Надмірне застосування антибактеріальних препаратів при лікуванні інфекційних захворювань, використання невідповідних режимів дозування та широке використання антибіотиків у сільському господарстві та ветеринарії сприяли розвитку стійкості до антибіотиків, проблема, яка також спостерігається серед патогенів, які викликають специфічні інфекції в офтальмологічній галузі. Під цим впливом чутливі бактерії гинуть, а залишаються ті, у кого є генна стійкість і їх потомство може швидко стати домінуючим у всій популяції бактерій. Бактерії, які мають гени стійкості, через ДНК можуть переносити копію цих генів до інших бактерій. Отримуючи нову ДНК, нестійкі бактерії, стають стійкими до певного антибіотика. Активно розмножуючись стійкі бактерії призводять до прогресування хвороби.

Ще однією з причин підвищення резистентності до антибактеріальних препаратів являється формування біоплівок, які підвищують стійкість мікроорганізмів до антисептичних та антибактеріальних препаратів та забезпечують виживання в несприятливих умовах[3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Бактеріальні ураження рогової оболонки займають одне з провідних місць і привертають увагу науковців всього світу. Видовий склад мікрофлори кон'юнктивальної порожнини та чутливість до антибактеріальних препаратів постійно змінюється та потребує динамічного спостереження та аналізу отриманих даних.

Мета статті - вивчити стан мікрофлори та чутливість до антибактеріальних препаратів для підвищення ефективності лікування у пацієнтів з бактеріальним кератитом.

Виклад основного матеріалу

У людини видовий склад мікрофлори може змінюватись протягом життя і на це впливає багато факторів: кліматичні умови, вік, стать, побутові умови, використання лікарських засобів.

Дослідження мікрофлори клінічно здорової кон'юнктиви показали, що в більшості випадків флора була представлена монокультурою та рідше мала змішаний характер. За частотою виявлення на першому місці - Staphylococcusepidermidis та СогупоЬаСжшт хєгоб^, на другому - Staphylococcusaureus та Esherichia coli, на третьому - пневмококи, грибки,стрептококи. У випадку змішаної флори - визначались поєднання мікроорганізмів: treptococcus pneumonia + СогупоЬаСжшт хеrosis, Staphylococcus epidermidis + Streptococcus pneumonia, Staphylococcus epidermidis + Candida albicans[4].

Нами проведено дослідження мікрофлори клінічно здорової кон'юнктиви у пацієнтів різного віку. В обстеженні прийняли участь 30 пацієнтів без клінічних ознак запалення. Всі виділені зразки відносились до грампозитивної мікрофлори та в більшості випадків представлені монокультурою: Staphylococcus epidermidis 26,7 % (8 випадків), СогупоЬаСжшт хеrosis 13,3% (4 випадки), Staphylococcus aureus6,7% ( 2 випадки), Streptococcus sanguinis 3,3% (1 випадок), Staphylococcus epidermidis + СогупоЬаСжшт хеrosis 3,3% (1 випадок), посів росту не дав 46,7 % (14 випадків).

Бактеріальне ураження рогової оболонки вкрай рідко розвивається в здоровому інтактному оці через природні захисні механізми:

- механічні (десквамація епітелію, омивання сльозою, кліпання);

- хімічні (Ph сльози, протеолітичні ферменти сльози)

- бактерицидні (компоненти неспецифічного імунологічного захисту, секреторні імуноглобуліни, лізоцим ).

Але при порушенні цього балансу - можливий розвиток запального процесу.

Нами проведено обстеження 98 пацієнтів ( 98 очей) з бактеріальним кератитом віком від 18 до 82 років. З них чоловіків - 55 ( 56,1 %), жінок - 43 (43,9%). Всім пацієнтам проведено мікробіологічне дослідження (табл..1, рис.1) та визначення чутливості до протимікробних засобів (табл.. 2,3).

Таблиця 1 Результат дослідження мікрофлори кон'юнктивальної порожнини, иділеної у хворих на бактеріальний кератит

Рис.1 Результат дослідження мікрофлори у хворих на бактеріальний кератит.

Забір матеріалу проводили під час госпіталізації та перед призначенням антибактеріальних препаратів. Якщо пацієнт отримував терапію, то забір проводили вранці до гігієнічних процедур та, щонайменше через 12 год. після останньої дози антибіотика. Отриманий біологічний матеріал extempore брали в роботу.

Забір та мікробіологічне дослідження клінічного матеріалу проводилися згідно з Європейським керівництвом з клінічної мікробіології, вказівками Європейського комітету з тестування на чутливість до антибіотиків [5,6,7,8]

Засіяні чашки Петрі витримували в термостаті протягом 72 год. при температурі 37°С. Чашки Петрі з агаром Сабуро витримували до 7 діб (3 доби в термостаті та 4 за кімнатної температури) [5].

Ідентифікація мікроорганізмів проводилася з урахуванням морфологічних, тинкторіальних, культуральних та біохімічних властивостей згідно з «Визначником бактерій Берджі». Для ідентифікації використали комерційні тест-набори, всі досліди з ідентифікації проводили в 3-кратному повторенні.

Чутливість до більшості антибіотиків визначали диск-дифузійним методом. Вивчення профілю резистентності до антибіотиків проводили усім ізолятам, отриманих з ділянки стояння імплантату, згідно з рекомендаціями EUCAST [6,7,8].

За результатами дослідження клінічні ізоляти поділяли на чутливі, чутливі при збільшеній експозиції та стійкі до дії даного антибактеріального засобу.

Для контролю якості визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків використовували референтні штами Staphylococcus aureus АТСС 29213, Esherichia coli ATCC 25922, Streptococcus pneumoniae ATCC 49619,

Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853, Candida krusei ATCC 6258 з музею живих культур кафедр мікробіології, вірусології, імунології, епідеміології та медико-біологічної фізики й інформатики ДДМУ.

В 62,2 % випадків (61 хворий) виявлена грампозитивна мікрофлора: Staphylococcusaureus (23,5 %, 23 хворих), Staphylococcus epidermidis (11,2 %, 11 хворих), Метицилін - резистентний Staphylococcus aureus (7,1 %, 7 хворих), Staphylococcus haemolyticus (4,1 %, 4 хворих) (табл.1).

В 18,4 % випадків (18 осіб) виявлена грамнегативна мікрофлора: Pseudomonas aeruginosa (6,1%, 6 хворих), Pseudomonas putida( 1%, 1 хворий), Esherichia coli(5,1 %, 5 хворих), Klebsiellae pneumonia(5,1 %, 5 хворих) (табл.1).

В 7,1 % випадків(7 хворих) спостерігалось поєднання мікрофлори: Staphylococcus epidermidis + Candida albicans (2,1 %, 2 хворих) , Streptococcus pyogenes + Citrobacter braakii + Candida albicans(1%, 1 хворий), Staphylococcus epidermidis + Staphylococcus aureus(4,1%, 4 хворих) (табл.1).

В 19,4 % випадків (19 хворих) посів на мікрофлору росту не дав. Відсутність росту в результатах можна пояснити тим, що пацієнти отримували лікування за місцем мешкання (табл.1).

Як видно із таблиці 2, виділена грампозитивна мікрофлора виявилась максимально чутливою до ципрофлоксацину, левофлоксацину, амікацину, тобраміцину та моксифлоксацину, ліпосомального розчину на основі озону.

Таблиця 2Чутливість виділених грампозитивних мікроорганізмів до антибактеріальних . засобів