Якість життя хворих на цукровий діабет в умовах збройного конфлікту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Якість життя хворих на цукровий діабет в умовах збройного конфлікту

Микитюк М.Р., Тітова Ю.О., Хижняк О.О., ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України»; Баричева Е.М., Харківський національний медичний університет МОЗ України; Личук С.О., Медичний Центр «Клініка Смольницького»

Термін «якість життя, пов'язана зі здоров'ям» (ЯЖПЗ) є інклюзивним і визначається як фізична, психологічна та соціальна сфери здоров'я, які розглядаються окремо, і на які впливає досвід, переконання, очікування та сприйняття людини [1]. Тобто, ЯЖПЗ є суб'єктивним і багатовимірним поняттям, що охоплює фізичне й професійне функціонування, психологічний стан, соціальну взаємодію та соматичні відчуття людини.

Цукровий діабет (ЦД) -- хронічне захворювання, для успішного лікування якого потрібно гармонізувати психічне здоров'я пацієнта з навколишнім середовищем, що впливає на якість життя та дотримання терапевтичних режимів. ЦД, як хвороба, потребує значних матеріальних витрат та змін способу життя пацієнта та його родини [2]. Пацієнти з ЦД мають багато фізичних (інвалідність, ожиріння) і психологічних (депресія, тривога, розчарування) проблем, внаслідок яких знижується якість життя [3, 4].

Війна в Україні спровокувала внутрішню міграцію мільйонів українців, які отримали статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО) [5]. ВПО та мешканці територіальних громад (МТГ), розташованих в зоні бойових дій, що страждають на ЦД, мають високі ризики розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР), тривоги та депресії. Дослідження показали, що біженці переживають високий рівень гострого стресу та несприятливі зміни способу життя через вимушене переміщення [6].

Сьогодні задачами лікування хворих на ЦД є досягнення високої якості життя та максимально можливого контролю за захворюванням. Це обумовлює актуальність досліджень, спрямованих на з'ясування факторів впливу на ЯЖПЗ, його повсякденні патерни, асоційовані з дотриманням дієтичних і терапевтичних рекомендацій, та коморбідних психосоматичних захворювань. Адекватна оцінка ЯЖПЗ хворих на ЦД в умовах гуманітарної кризи, спровокованої збройним конфліктом, є підґрунтям для розробки короткострокових і довгострокових комплексних програм лікування, які передбачають залучення психотерапевтичних та психопрофілактичних систем.

Метою дослідження було оцінити якість життя, пов'язану зі здоров'ям, у хворих на цукровий діабет 1 та 2 типів в умовах збройного конфлікту.

Матеріали та методи

В клініці ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» (м. Харків) та приватному медичному центрі «Клініка Смольницького» (м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька обл.) проведено обстеження 91 хворого: 26 хворих на ЦД 1 типу (середній вік (34,7 ± 8,8) років, тривалість захворювання (ТЗ) (11,0 ± 10,5) років) (група 1) та 65 хворих на ЦД 2 типу (середній вік (56,5 ± 10,8) років, ТЗ (6,9 ± 5,1) років) (група 2) (в т. ч. 37 хворих на ЦД 2 типу, які отримували інсулінотерапію (середній вік (59,0 ± 8,1) років, ТЗ (8,3 ± 6,5) років). Серед досліджуваних 43,9 % (n = 40) були ВПО і 56,1 % (n = 51) МТГ, розташованих в зоні бойових дій.

Дослідження проведено відповідно до законодавства України і принципів Гельсінської Декларації з прав людини. Дизайн дослідження, інформація для хворого і форма інформованої згоди на участь у дослідженні були розглянуті та ухвалені Комісією з питань етики Інституту.

Критерії включення в дослідження: наявність інформованої згоди на участь у дослідженні; вік старше 18 років; наявність верифікованого діагнозу ЦД 1 або 2 типу. Критерії виключення: дитячий і підлітковий вік; важкі когнітивно-мнестичні порушення, встановлені за допомогою короткої шкали оцінки психічного статусу (MMSE)[7]; перенесені цереброваскулярні, церебротравматичні події та нейроінфекції в анамнезі; наявність психічної патології нозологічного рівня.

Рівень артеріального тиску (АТ) вимірювали на плечовій частині лівої верхньої кінцівки на рівні серця за допомогою автоматичного сфігмоманометра (OMRON Corporation, Японія) з манжетою відповідного розміру. Вимірювання АТ проводили після 5-10 хв перебування хворого в стані спокою в положенні сидячи. Рівень систолічного (САТ) і діастолічного (ДАТ) АТ розраховували як середнє двох послідовних вимірювань. Артеріальну гіпертензію (АГ) діагностували за рівня АТ > 140/90 мм рт. ст. [8].

Аналіз біохімічних показників венозної крові включав визначення рівня глікемії натще (ГК_Н) (ммоль/л) глюкозооксидазним методом та глікозильованого гемоглобіну (HbA_1C) (%) колориметричним методом.

Для оцінки ЯЖПЗ використовували україномовну версію опитувальника «SF-36®Health Survery» [9], який пропонували заповнити пацієнту власноруч. 36 пунктів опитувальника згруповані у два показники: фізичний та психологічний компоненти здоров'я (ФКЗ і ПКЗ, відповідно) [10]. ФКЗ включає: фізичне функціонування (ФФ), рольове функціонування, обумовлене фізичним станом (фРФ), інтенсивність болю (ІБ), загальний стан здоров'я (ЗСЗ). ПКЗ включає: життєву активність (ЖА), соціальне функціонування (СФ), рольове функціонування, обумовлене емоційним станом (еРФ), психічне здоров'я (ПЗ). Показники за кожною зі шкал варіюють від 0 до 100 балів, де 100 відповідає повному здоров'ю. Чим вище значення показника, тим краща оцінка за обраною шкалою.

Для оцінки особливостей клінічних проявів та виразності патологічної тривоги та депресії аналізували суб'єктивні відчуття пацієнтів за допомогою Госпітальної шкали оцінки тривоги і депресії HADS [11]. Рівень депресії і тривоги оцінювали незалежно один від одного: здійснювали окремий підрахунок балів з питань, що оцінюють рівень депресії, та з питань, що оцінюють ступень тривоги.

Для інтерпретації результатів використовували дві підшкали: HADS-A (A -- тривога) і HADS-D (D -- депресія). Сумарний показник за кожною підшкалою визначав результат наступним чином: 0--7 балів -- норма; 8--10 балів -- субклінічна тривога/ депресія; 11 балів і вище -- клінічно виразна тривога/депресія.

Статистична обробка результатів була виконана за допомогою програм Excel (Microsoft) і Statistica: Package for Social Sciences v.16.0 (SPSS Inc, Chicago, Іллінойс, США). Нормальність розподілу змінних визначали за допомогою тесту Шапіро-Уілка. Для порівняння декількох груп з нормальним розподілом змінних застосовували критерій Ст'юдента (t). Кількість ступенів свободи розраховували як

df = N1 + N2 - 2,

де N1 і N2 -- розміри вибірок.

Для виявлення зв'язку між досліджуваними показниками з нормальним розподілом змінних використовували регресійний аналіз. Отримані результати представлено в таблицях у вигляді X ± s, де XX -- середнє арифметичне, s -- стандартне відхилення. Перевірка нульових гіпотез проведена на рівні значущості P < 0,05.

Результати та їх обговорення

На першому етапі дослідження проводили оцінку ЯЖПЗ обстежених за шкалами опитувальника «SF-36®Health Survery». Результати оцінки ФКЗ і ПКЗ у хворих на ЦД в залежності від типу захворювання представлено в таблицях 1 і 2.

Встановлено, що середній бал за шкалою ФФ у хворих групи 1 значуще вищий, ніж в загальній вибірці і в групах 2 і 3 (див. табл. 1). Тобто, фізична активність хворих на ЦД 2 типу незалежно від терапії (пероральні цукрознижувальні засоби та препарати інсуліну) була значно обмежена станом здоров'я. При цьому значущих відмінностей між групою 2 і 3 встановлено не було. Середній бал за шкалою фРФ у хворих на ЦД 1 типу виявився вищим, ніж у хворих груп 2 і 3, що вказувало на обмеження повсякденної діяльності пацієнтів з ЦД 2 типу через проблеми з фізичним станом. Обмеження повсякденної діяльності хворих на ЦД незалежно від типу захворювання могло бути пов'язано з ІБ. Встановлено, що середній бал за шкалою ІБ в досліджуваних групах був досить високий і групи значуще не відрізнялися. Проте у хворих групи з середній бал за шкалою ІБ був значуще нижчим порівняно з групою 1, що вказувало на вплив фактору болю на фізичну активність хворих на ЦД 2 типу, які отримували інсулінотерапію. Хворі на ЦД 1 типу оцінювали загальний стан свого здоров'я за шкалою ЗСЗ вище, ніж хворі на ЦД 2 типу (див. табл. 1). ФКЗ виявився значуще вищим у хворих групи 1 у порівнянні з середнім балом загальної вибірки і групами 2 і 3.

ЖА хворих групи 1 була значуще вищою, ніж у хворих груп 2 і 3, що, можливо, було обумовлено більш молодим віком представників групи 1 ((34,7 ± 8,8), (56,0 ± 11,3) і (59,0 ± 8,1) років відповідно), Р < 0,0001). Середні бали за шкалою СФ, які становлять від 51 до 57 % від найвищого балу, вказують на значне обмеження соціальних контактів, зниження рівня спілкування внаслідок погіршення фізичного і емоційного стану у хворих всіх досліджуваних груп. Оцінка впливу емоційного стану на повсякденну діяльність за шкалою еРФ виявила обмеження в повсякденній діяльності (більші витрати часу, зменшення об'єму діяльності, зниження якості виконаної роботи) внаслідок погіршення емоційного стану у хворих груп 2 і 3 у порівнянні з групою 1.

Встановлено, що у хворих 2 і 3 груп середній бал за шкалою ПЗ значуще нижчий, ніж у групи 1, що вказувало на можливий розвиток ПТРС (див. табл. 2).

На наступному етапі дослідження проводили порівняльний аналіз ФКЗ і ПКЗ між групами хворих з урахуванням їх місця перебування під час збройного конфлікту (ВПО і МТГ, розташованих в зоні бойових дій) (табл. 3 і 4). Визначено, що фізична активність хворих-МТГ, розташованих в зоні бойових дій, значно обмежена станом здоров'я порівняно з групою ВПО (див. табл. 3). Встановлено значущий вплив місця перебування під час збройного конфлікту на ПКЗ хворих на ЦД (див. табл. 4).

Таблиця 1 Оцінка фізичного компоненту здоров'я у хворих на цукровий діабет в залежності від типу захворювання

Примітки: -- вірогідність відмінностей з загальною вибіркою; Р₉ -- вірогідність відмінностей між досліджуваними групами; Р_;3 -- вірогідність відмінностей між досліджуваними групами; ФКЗ -- фізичний компонент здоров'я; ФФ -- фізичне функціонування; фРФ --рольове функціонування, обумовлене фізичним станом, ІБ -- інтенсивність болю; ЗСЗ -- загальний стан здоров'я.

Таблиця 2 Оцінка психічного компоненту здоров'я у хворих на цукровий діабет в залежності від типу захворювання

Примітки: -- вірогідність відмінностей з загальною вибіркою; Р₉ -- вірогідність відмінностей між досліджуваними групами; Р_;3 -- вірогідність відмінностей між досліджуваними групами; ПКЗ -- психологічний компонент здоров'я; ЖА--життєва активність; СФ -- соціальне функціонування; еРФ --рольове функціонування, обумовлене емоційним станом; ПЗ -- психічне здоров'я.

Таблиця 3 Оцінка фізичного компоненту здоров'я у хворих на цукровий діабет в залежності від місця перебування під час збройного конфлікту

Примітки: -- вірогідність відмінностей з загальною вибіркою; Р₉ -- вірогідність відмінностей між досліджуваними групами; ФКЗ -- фізичний компонент здоров'я; ФФ -- фізичне функціонування; фРФ -- рольове функціонування, обумовлене фізичним станом, ІБ -- інтенсивність болю; ЗСЗ -- загальний стан здоров'я.

Таблиця 4 Оцінка психічного компоненту здоров'я у хворих на цукровий діабет в залежності від місця перебування під час збройного конфлікту

Примітки: Р_: -- вірогідність відмінностей з загальною вибіркою; Р₉ -- вірогідність відмінностей між досліджуваними групами; ПКЗ -- психологічний компонент здоров'я; ЖА -- життєва активність; СФ -- соціальне функціонування; еРФ --рольове функціонування, обумовлене емоційним станом; ПЗ -- психічне здоров'я.

У хворих-МТГ, розташованих в зоні бойових дій, середні бали за шкалами ЖА, СФ, еРФ та ПЗ виявилися значуще нижчими порівняно з групою ВПО. Тобто, хворі-МТГ, розташованих в зоні бойових дій, мали значні обмеження в повсякденній діяльності, соціальних контактах, зниження рівня спілкування внаслідок погіршення свого фізичного і емоційного стану.

Оцінка виразності депресивних проявів за підшкалою HADS-D показала, що у 46,2 % (n = 42) обстежених сумарний бал був в межах норми, у 24,2 °% (n = 22) -- відповідав субклінічній депресії і у 29,7 % (n = 27) -- клінічно значущій депресії. Оцінка виразності тривоги за підшка- лою HADS-А показала, що сумарний бал у 49,5 % (n = 45) пацієнтів був в межах норми, у 29,7 % (n = 27) -- відповідав субклінічній тривозі і у 20,9 % (n = 19) -- клінічно значущій тривозі.

Встановлено, що сумарний бал за підшкалою HADS-D у хворих-МТГ, розташованих в зоні бойових дій, значуще вищий, ніж в групі ВПО ((7,81 ± 0,34) і (4,86 ± 0,29) відповідно; Р < 0,04). Це стосується і сумарного балу за підшкалою HADS-A ((8,56 ± 0,36) і (5,57 ± 0,45) відповідно; Р < 0,05).

Отримані результати дещо нижчі порівняно з тими, про які повідомляють інші автори [12]. Так, за даними С. Коваль, М. Пенькова, О. Мисниченко та О. Литвинова у пацієнтів з ЦД 2 типу і АГ, які пережили хронічний стрес воєнного часу, симптоми тривоги виявляються у 80 %, депресії -- у 69 %. Проте слід зазначити, що автори досліджували тільки пацієнтів, які перебували у зоні бойових дій у Харківській області.

Для встановлення впливу тривоги і депресії на стан компенсації вуглеводного обміну та рівень АТ у досліджуваних проводили аналіз асоціацій між сумарними балами за підшкалами HADS-А та HADS-D з рівнем HbA_1C, ГК_Н та рівнем САТ і ДАТ. Встановлено, що сумарний бал за підшка- лою HADS-А у досліджених лінійно асоціюється з рівнем HbA_1C (r = 0,55; P < 0,008) та нелінійно з ДАТ (r = 0,32; P < 0,05). В той час як сумарний бал за підшкалою HADS-D лінійно асоціюється з рівнем HbA_1C (r = 0,46; P < 0,04), ДАТ (r = 0,46; P < 0,003) та нелінійно з ГК_Н (r = - 0,54; P < 0,002). Тобто, як депресія, так і тривога позначаються на стані компенсації вуглеводного обміну. Про це також повідомляють і інші автори, за даними яких ступень виразності тривожних і депресивних розладів та інших симптомів ПТСР асоційований з тяжкістю АГ і, особливо, ЦД 2 типу [12]. Показано, що зміни в харчуванні, соціальна ізоляція, обмежений доступ до медичної допомоги, відокремлення від сім'ї, стрес, тривога та травми, пов'язані з насильством, сприяють декомпенсації ЦД [13]. Доведено, що вимушене переміщення, спровоковане збройним конфліктом, сприяє психосоціальному стресу та вразливості, з якими безпосередньо асоціюється гіперглікемія [12].

Таким чином, як депресія, так і тривога негативно позначаються на фізичному стані хворих на ЦД, на компенсації вуглеводного обміну та АГ. Підґрунтям формування психологічної дезадаптації хворих на ЦД незалежно від типу захворювання в умовах збройного конфлікту є комбінований вплив на функціонування нервової системи психопатогенних механізмів та вторинно-психогенного фактору, спричиненого специфікою міжперсональної взаємодії.

На відміну від інших захворювань, метою лікування хворих на ЦД є не повне одужання, воно неможливе, а покращення функціонального стану, подовження тривалості та якості життя, пов'язаної зі здоров'ям [14]. Для досягнення цієї мети хворі на ЦД потребують перманентного нагляду і довічного лікування. В умовах збройного конфлікту необхідний швидкий перехід від первинної медичної допомоги за потребою (за наявності симптомів) до інтегрованої профілактики, діагностики та лікування. Одним з напрямів вирішення цієї проблеми у хворих на ЦД є створення мульти- дисциплінарних команд, до складу яких обов'язково мають входити психіатри, психотерапевти та соціальні працівники.

здоров'я діабет депресія емоційний

Висновки

В умовах збройного конфлікту у хворих на цукровий діабет 2 типу порівняно з хворими з 1 типом захворювання спостерігається більш значуще погіршення фізичного і психічного компонентів здоров'я.

Хворі на цукровий діабет -- мешканці територіальних громад, розташованих в зоні бойових дій, внаслідок погіршення фізичного і психічного компонентів здоров'я мають більш значущі обмеження в повсякденній діяльності, соціальних контактах, зниження рівня спілкування, ніж внутрішньо переміщені особи з аналогічною ендокринопатією.

У 53,9 % хворих на цукровий діабет 1 та 2 типів в умовах збройного конфлікту розвиваються клінічні прояви депресії різного ступеня виразності, у 50,6 % -- клінічні прояви тривоги, що негативно позначаються на фізичному стані, компенсації вуглеводного обміну та рівні артеріального тиску.

Література / (References)

1. Testa M.A., Simonson D.C. N Engl J Med 1996;334: 835840.

2. West S.P., Lagua C., Trief P.M., et al. Telemedicine e-Health 2010;16(4): 405-416.

3. Ghavami H., Ahmadi F., Entezami H., Meamarian R., Iran J Med Educ 2006;6(2): 87-95.

4. Zareipour M., Ghelichi Ghojogh M., Mahdi-akhgar M., et al. J. Commun Health Res 2017;6(3): 141-149.

5. Ministerstvo social'noi' polityky Ukrai'ny. Vnutrishn'o peremishheni osoby,

6. Malm A., Tinghog P., Narusyte J., et al. Conflict and health 2020;14(1): 2.

7. Folstein M.F., Folstein S.E., McHugh P.R., J Psychiatric Res 1975;12(3): 189-198.

8. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Rev Esp Cardiol 2019;72(2): 160.

9. Ware J.E., Kosinski M., Gandek B. SF-36 ® Health Survey: Manual & Interpretation Guide, Lincoln, 1993: 2000 p.

10. Ware J.E., Kosinski M., Keller S.D. SF-36 Physical and Mental Health Summary Scales: A User's Manual, Boston, 1994.

11. Zigmond A.S., Snaith R.P. Acta Psychiatr Scand 1983; 67(6): 361-370.

12. Koval' S., Pen'kova M., Mysnychenko O., Lytvynova O. Probl Endokryn Patologii 2023;80(3): 48-54.

13. Wagner J., Berthold S.M., Buckley T., et al. Curr Diab Rep 2015;15(8): 56.

14. Grumbach K. Ann Fam Med 2003;1(1): 4-7.

Размещено на Allbest.ru