Новий підхід до класифікації пілонідальної хвороби крижово-куприкової ділянки, розроблений на основі клінічного досвіду лікування різних форм захворювання: концепція APSET
Досвід лікування пацієнтів з різними формами пілонідальної хвороби крижово-куприкової ділянки, аналіз переваг і недоліків класифікацій, що існують. Врахування морфологічних форм захворювання, його анатомічної локалізації, частоти анамнестичних рецидивів.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.06.2024 |
| Размер файла | 993,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кафедра хірургії з курсом невідкладної та судинної хірургії
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця
Новий підхід до класифікації пілонідальної хвороби крижово-куприкової ділянки, розроблений на основі клінічного досвіду лікування різних форм захворювання: концепція APSET
Дубенко Дмитро Євгенійович, PhD-студент
Сусак Ярослав Михайлович, доктор медичних наук, професор
Анотація
Актуальність. Пілонідальна хвороба крижово-куприкової ділянки (ПХККД) є розповсюдженою нозологією, що вражає переважно молодих чоловіків з високим рівнем оволосіння та призводить до різкого зниження працездатності та якості життя таких пацієнтів. Класичної теорією, яка підтверджує набутий механізм морфогенезу ПХККД є - фолікулярно- ретенційна теорія.. Хірургічні методи лікування ПХККД можна розподілити на наступні групи: а) ексцизійні методи із (натяжним) або без первинного закриття рани; в) міні-інвазивні методики без ексцизії; в) ексцизійні методики із ненатяжним (клаптевим) закриттям рани. Одним з питань, що є найбільш проблемним у вивченні ПХККД - є класифікація захворювання. Відсутність єдиної, загальноприйнятої класифікації унеможливлює уніфікацію хірургічної тактики для пацієнтів з різними формами ПХККД та створює завади на шляху вивчення результатів ефективності різних хірургічних методик.
Мета. На основі власного досвіду лікування пацієнтів з різними формами ПХККД та аналізу переваг і недоліків класифікацій, що існують, розробити класифікацію ПХККД, яка б враховувала морфологічну форму захворювання, його анатомічну локалізацію, частоту анамнестичних рецидивів з їх описом та дані, щодо отриманого пацієнтами хірургічного лікування.
Матеріали і методи. Для розробки нового підходу до класифікації ПХККД використані результати лікування 56 пацієнтів, які мали різні форми захворювання та потребували диференційованого клініко-діагностичного підходу.
Результати. На основі отриманих результатів розроблена концепція класифікації APSET, що має рангово-підрангову будову з множинними опціями вибору для підрангових структур.
Висновки. Запропонована модель класифікації APSET враховує морфологічну форму захворювання, його анатомічну локалізацію, частоту анамнестичних рецидивів з їх описом та дані, щодо отриманого пацієнтами хірургічного лікування.
Ключові слова: пілонідальна хвороба, пілонідальна кіста, пілонідальний абсцес, класифікація пілонідальної хвороби, пілонідальні нориці
Dubenko Dmytro Yevheniyovych PhD-student of the Department of surgery with a course of emergency and vascular surgery, Bogomolets National medical University, Kyiv
Susak Yaroslav Mykhailovych Professor, Head of Department of surgery with a course of emergency and vascular surgery, Bogomolets National medical University, Shevchenka 13, Blvd, Kyiv
A NEW CLASSIFICATION APPROACH FOR SACROCOCCYGEAL PILONIDAL DISEASE BASED ON CLINICAL EXPERIENCE: APSET CONCEPT
Abstract
Introduction. The pilonidal disease of the sacrococcygeal region (PDS) is a widespread nosology that mainly affects young men with a high level of hairiness and leads to a sharp decrease in work capacity and quality of life of such patients. The classic theory that confirms the acquired mechanism of morphogenesis of PDS is the follicular-retention theory. Surgical methods of PDS treatment can be divided into the following groups: a) excisional methods with (tension) or without primary wound closure; c) minimally-invasive techniques without excision; c) excisional techniques with non-tension (flaps) closure of the wound. Classification of the disease is one of the most problematic issues in the study of PDS. The lack of a single, generally accepted classification makes it impossible to unify surgical tactics for patients with various forms of PDS and creates obstacles to studying the results of the effectiveness of various surgical techniques.
Aim. Based on the own experience of treating patients with various forms of PCKD and analysis of the advantages and disadvantages of existing classifications, develop a classification of PDS that would take into account the morphological form of the disease, its anatomical localization, the frequency of anamnestic recurrences with their description and data on the surgical treatment received by patients.
Materials and methods. The results of the treatment of 56 patients who had various forms of the disease and needed a differentiated clinical and diagnostic approach were used to develop a new approach to the classification of PDS.
The results. The APSET classification concept was developed based on the obtained results, which has a rank-sub-rank structure with multiple selection options for sub-rank structures.
Conclusions. The proposed APSET classification model considers the morphological form of the disease, its anatomical localization, the frequency of anamnestic recurrences with their description, and data on the surgical treatment received by patients.
Keywords: pilonidal disease, pilonidal cyst, pilonidal abscess, classification of pilonidal disease, pilonidal fistula
Вступ
Постановка проблеми. Пілонідальна хвороба крижово-куприкової ділянки (ПХККД) є розповсюдженою нозологією, що вражає переважно молодих чоловіків з високим рівнем оволосіння та призводить до різкого зниження працездатності та якості життя таких пацієнтів[1]. Згідно з наявними статистичними даними, поширеність захворювання складає приблизно 26 випадків на 100 000 населення [2]. Найчастіше дебют захворювання відбувається у віці 20-30 років, проте, хворіти можуть діти та пацієнти літнього віку.[3] Чоловіки приблизно в два рази частіше хворіють частіше аніж жінки. Окрім локалізації в крижово-куприковій ділянці, пілонідальна хвороба (ПХ) може рідко спостерігатись в інших локалізаціях: міжпальцеві проміжки верхніх кінцівок, пупкова ділянка, ділянка грудних залоз[4,5]. Гендер (приналежність до чоловічої статі), молодий вік, підвищений індекс маси тіла (ІМТ), приналежність до деяких рас, підвищений рівень оволосіння, анатомічні особливості сідничної ділянки, знижений рівень індивідуальної гігієни - є факторами, що значно підвищують ризик виникнення ПХККД [6]. Попри деякі суперечності в питанні етіології ПХ (особливо в країнах Східної Європи), в світі загальноприйнятою є точка зору, що ПХ має набуту природу захворювання, а не вроджену. Класичної теорією, яка підтверджує набутий механізм морфогенезу ПХККД є - фолікулярно-ретенційна теорія (ФРТ) [7]. Згідно з ФРТ, первинним фактором розвитку ПХККД є збільшення волосяних фолікулів крижово-куприкової ділянки, що разом з дисфункцією сальних та потових залоз стимулює розвиток запалення в ділянці фолікула. Насосоподібний ефект, що спричинюється рухом сідниць під час ходьби, форма та відносна обмеженість міжсідничної складки - сприяють міграції на дно міжсідничної складки волосків з інших локалізацій тіла (найбільше суміжних). Далі - ці волоски та частинки бруду потрапляють у ретенційні порожнини, утворені на місці локального фолікулярного запалення. В подальшому така порожнина збільшується в розмірах, і міграція волосків продовжується в межі утвореної порожнини. Форма волосся, наявність мікроскопічних односпрямованих насічок, сприяє фіксації волосини в утвореній порожнині. Наступним етапом відбувається формування реакції на стороннє тіло (волоски) та приєднання інфекції, що в подальшому сприяє утворенню кісти або абсцесу[3].
ПХККД в залежності від клініко-морфологічного прояву поділяють на 3 принципово різні форми: пілонідальний абсцес (ПА), симптомна пілонідальна кіста (СПК) та асимптомна пілонідальна кіста (АПК). Принцип розподілу цих форм базується, перш за все, на диференціації клініко-діагностичного та лікувального підходів до таких пацієнтів. [8]
Часто ПХККД потребує дифернційної діагностики із іншими захворюваннями, що мають локалізацію у крижово-куприковій та перианальній ділянках: гнійним гідраденітом, перианальними проявами хвороби Крона, фурункульозом, параректальними норицями та абсцесами, пресакральними пухлинами, специфічними інфекціями (сифіліс, туберкульоз, актиномікоз) [9].
Попри велику кількість проведених досліджень, наявність клінічних настанов з лікуванням та міжнародних гайдлайнів провідних фахових асоціацій, питання оптимального методу лікування ПХККД є дискута- бельним[10].
Опції лікування ПХККД можна розподілити на хірургічні та нехірур- гічні підходи. До нехірургічних методик відносять депіляцію, введення хімічних агентів в порожнину кісти. Хірургічні методики можна розподілити на наступні групи: а) ексцизійні методи із (натяжним) або без первинного закриття рани; в) міні-інвазивні методики без ексцизії (різні варіації «pitpicking technique», кюретаж порожнини кісти з або без використання різних хірургічних енергій, ендоскопічні методики - EPSiT); в) ексцизійні методики із ненатяжним (клаптевим) закриттям рани (операції Bascom 2, Karydakis flap procedure, Limberg flap та ін.)[11].
Одним з питань, що є найбільш проблемним у вивченні ПХККД - є класифікація захворювання. Відсутність єдиної, загальноприйнятої класифікації унеможливлює уніфікацію хірургічної тактики для пацієнтів з різними формами ПХККД та створює завади на шляху вивчення результатів ефективності різних хірургічних методик[12].
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Наявні підходи до класифікації ПХККД. Згідно з сучасними концепціями, система класифікації певної нозологічної одиниці має три основні задачі, дві з яких (прогноз захворювання та лікувальна тактика) спрямовані на забезпечення адекватного діагностично-лікувального алгоритму, третя (організаційно-структурна) - має на меті покращення якості наукових досліджень, які виконується для вивчення цієї нозології.
Згідно з систематичним оглядом 2019 року [13], встановлена наявність 8 різних класифікацій ПХККД, які опубліковані у вигляді наукових статей. Це: Irkorucu classification[14], Tezel classification[15], Lapsekili classification, Doll classification[16], Chavion classification[17], Awad classification[18], Karakas classification, Guner classification[19].
Для створення вищеописаних класифікацій, автори використовували наступні позиції: анатомічний базис захворювання, поширення захворювання з урахуванням анатомічної локалізації, важкість захворювання з урахуванням локалізації захворювання та наявністю рецидивів, клінічну форму захворювання. Так, на визначенні важкості (ступеню) захворювання, найбільш сконцентровані класифікації Tezel та Karakas[13].
Класифікації Awad, Irkorucu, Guner, Chavion передбачають ідентифікацію оптимального виду хірургічного лікування. [13]
Таблиця 1
Наявні класифікації ПХККД з датами їх публікацій
|
Назва |
Рік публікації |
||||||||
|
Irkorucu classification |
2016 |
||||||||
|
Tezel classification |
2007 |
||||||||
|
Lapsekili classification. |
2018 |
||||||||
|
Doll classification. |
2018 |
||||||||
|
Chavion classification |
1999 |
||||||||
|
Awad classification |
2018 |
||||||||
|
Karakas classification |
2018 |
||||||||
|
Guner classification |
2018 |
||||||||
|
Primary Disease |
Failed treatment / Recurrence / Unhealed |
Acute |
Patient factors |
||||||
|
Midline |
Lateral ¦ nearby |
Lateral - distant |
|||||||
|
Author |
Single |
Multiple |
Unilateral |
Bilateral |
Lateral (4-5cm from midline) or Lumbar or Perianal |
Abscess |
|||
|
Tezel |
X |
X |
X |
X |
X |
X |
|||
|
Chavion |
X |
X |
X |
X |
X |
X |
|||
|
Doll |
X |
X |
X |
X |
X |
X |
|||
|
Irkoriicu |
X |
X |
X |
X |
X |
X |
|||
|
Guner |
X |
X |
X |
X |
X |
||||
|
Karaka; |
X |
X |
X |
X |
|||||
|
Lapse kll |
X |
||||||||
|
A wad |
X |
X |
X |
X |
X |
X |
X |
||
|
TOTAL |
6 |
& |
7 |
4 |
s |
7 |
3 |
4 |
Рис. 1 Ілюстрація включення критеріїв та ознак до класифікацій ПХККД [13]
Рис. 2 Охоплення класифікаціями ПХККДанатомічних ознак поширення захворювання та частоти рецидивів [13]
Проте, попри наявність описаних класифікаційних систем, різні експерти галузі лікування ПХККД наголошують на необхідності створення універсально прийнятної системи класифікації [16]. Відсутність такої класифікаційної системи значно знижує потенційну користь досліджень, метою яких є порівняння різних методів лікування ПХККД у різних пацієнтів. Наявні приклади, коли автори подібних досліджень наголошують, що відсутність уніфікованої класифікації ПХККД є фактором, який спричинює появу помилок у порівняльних дослідженнях в цій галузі [13].
Матеріали та методи
Для розробки нового підходу до класифікації ПХККД ми використали результати лікування 56 пацієнтів, які мали різні форми захворювання та потребували диференційованого клініко-діагностичного підходу.
Критеріями включення до дослідження були: вік 18 та більше років, наявність ПХККД, підтвердженої клінічно. Критеріями виключення були: наявність супутньої ендокринної патології (цукровий діабет 1 та 2 типів, захворювання наднирників, що супроводжуються гіперкортицизмом); індекс маси тіла більше >35 кг/м2; трансплантація органів в анамнезі; прийом імуносупресивних препаратів протягом останнього календарного року в анамнезі; синдром вродженого або набутого імунодефіциту будь-якого генезу; наявність пролежнів та інших дефектів трофічного генезу крижово-куприкової ділянки, пов'язаних із тривалою лежачою позицією пацієнта; травматичне пошкодження в анамнезі, що призвело до зміни анатомічної конфігурації крижово-куприкової ділянки; вагітність. Поділ пацієнтів на контрольну та порівняльну групи не відбувався, оскільки дослідження не мало на меті оцінку порівняльних характеристик.
Для оцінки форми ПХККД ми використовували класифікацію за Tezel.
Рис. 3 Класифікація ПХККД за Tezel[15].
Усім пацієнтам, включеним до дослідження виконане оперативне лікування. Для лікування пацієнтів були використані наступні хірургічні методики: 1) розкриття та дренування абсцесу з латералізацією рани з призначенням антибіотикотерапії; 2) розкриття та дренування абсцесу з латералізацією рани без призначення антибіотикотерапії; 3) ексцизійні методи із первинним натяжним закриттям рани; 4) міні-інвазивні методики без ексцизії (різні варіації «pit-picking technique», операція Bascom 1); 5) ексцизійні методи із первинним ненатяжним закриттям рани (клаптеві методики) (операції Bascom 2, Karydakis flap procedure, Limberg flap).
Мета статті. На основі власного досвіду лікування пацієнтів з різними формами ПХККД та аналізу переваг і недоліків класифікацій, що існують, розробити класифікацію ПХККД, яка б враховувала морфологічну форму захворювання, його анатомічну локалізацію, частоту анамнестичних рецидивів з їх описом та дані, щодо отриманого пацієнтами хірургічного лікування.
пілонідальна хвороба крижовий куприковий
Виклад основного матеріалу
З 56 пацієнтів, які були включені до дослідження 41 (73,2%) склали особи чоловічої статі, 15 (26,8%) - жіночої. Відповідно до класифікації ПХККД за Tezel, пацієнти мали наступний тип захворювання: І тип - 3 пацієнта (5,3%), ІІ тип - 9 пацієнтів (16,1%), ІІІ тип - 21 пацієнтів (37,5%), IV тип - 13 пацієнтів (23,2%), V тип - 10 пацієтів (17,8%).
Діаграма 2. Розподіл пацієнтів за типом захворювання відповідно до класифікації за за Tezel.
Серед пацієнтів, що мали ПХККД І типу (3 пацієнти) були виконані: 3 міні-інвазивні методики без ексцизії «pit-picking technique».
Серед пацієнтів, що мали ПХККД ІІ типу (9 пацієнтів) були виконані: 6 розкриттів та дренувань абсцесу з латералізацією рани з призначенням антибіотикотерапії, та 3 - без призначення антибіотикотерапії.
Серед пацієнтів, що мали ПХККД ІІІ типу (21 пацієнтів) були виконані: 16 міні-інвазивних методик без ексцизії «pit-picking technique», 3 ексцизійні методи із первинним натяжним закриттям рани, 2 ексцизійні методики із первинним ненатяжним закриттям рани (клаптеві методики) (операції Bascom 2).
Серед пацієнтів, що мали ПХККД IV типу (13 пацієнтів) були виконані: 6 ексцизійних методик із первинним ненатяжним закриттям рани (клаптеві методики) (3 випадки операції Bascom 2, 2 випадки Karydakis flap procedure, 1 випадок Limberg flap), 7 міні-інвазивних методик без ексцизії (2 випадки - варіації «pit-picking technique», 5 випадків - операція Bascom 1)
Серед пацієнтів, що мали ПХККД V типу (10 пацієнтів) були виконані: 8 міні-інвазивних методик без ексцизії (4 випадки - варіації «pit-picking technique», 5 випадків - операція Bascom 1), 1 ексцизійна методика із первинним ненатяжним закриттям рани (клаптеві методики) (Limberg flap procedure), 1 ексцизійна методика із первинним натяжним закриттям рани.
Діаграма 3. Розподіл хірургічних втручань серед пацієнтів з різними типами ПХККДза класифікацією Tezel
На основі отриманих результатів, що відображені в діаграмі видно, що в пацієнтів з усіма типами захворювання, окрім типу ІІ (гострий пілонідальний абсцес) переважають міні-інвазивні методики.
Наступним етапом нами запропонована концепція класифікації ПХККД, яка б більш точно дозволяла розподілити пацієнтів за: морфологічною формою захворювання, його анатомічної локалізацією, частотою рецидивів з їх описом, даними, щодо отриманого пацієнтами хірургічного лікування. Така концепція, на нашу думку, сприяла б розробленню клініко-діагностичних алгоритмів для кожної групи хворих, можливістю підбору оптимального виду хірургічного лікування, більш чіткій структуризації інформації щодо захворювання для виконання наукових досліджень.
Концепція класифікації APSET
Назва класифікація APSET - це абревіатура, де A - це Appearance (морфологічна форма захворювання), P - Primary sinuses (первинні нориці та норицеві отвори), S - Secondary sinuses (вторинні нориці та норицеві отвори) E - Episode (епізод виникнення захворювання, первинний чи рецидив), T - Treatment (лікування, яке отримував пацієнт).
Класифікація APSET має рангово-підрангову будову з множинними опціями вибору для підрангових структур.
Класифікація створена та рекомендована для використання англійською мовою.
Для оцінки кожного рангу (A або P або S або E або T) зазначається опція, що відповідає клініко-діагностичній знахідці. Відповідна опція зазначається символом позначеним у нижньому регістрі. При неможливості оцінки підрангу використовується символ «х», при відсутності ознаки - символ «0».
Коментарі до категорій (рангів) класифікації Категорія A (Appearance) - морфологічна форма захворювання Згідно з запропонованою класифікацію, в даній категорії можливі наступні опції: 1) Abscess (A) - гострий пілонідальний абсцес; 2) Abscess with cellulitis (A+) - гострий пілонідальний абсцес з вираженим перифокальним целюлітом; 3) Chronic asymptomatic (C) - асимптомна пілонідальна кіста; 4) Chronic symptomatic (S) - симптомна пілонідальна кіста; 5) Non-healing wound (W) - рана, що в'яло гранулює (наслідок оперативного лікування ПХККД, що характеризується наявністю післяопераційної рани без ознак повного загоєння після 3 місяців від терміну виконаного оперативного втручання).
Можливі опції в даній категорій: Aa; Aa+; Ac; Aw; As.
Категорія P (Primary sinuses) - нориці та норицеві отвори
Згідно з запропонованою класифікацію, в даній категорії можливі наступні опції: 1) Primary (midline) (Р) + quantity (Q) - наявність серединних (первинних) норицевих отворів пілонідальної кісти (знаходиться в межах задньої серединної лінії) із зазначенням їх кількості;
Можливі опції в даній категорій: Pq
Категорія S (Secondary sinuses) - нориці та норицеві отвори
Згідно з запропонованою класифікацію, в даній категорії можливі наступні опції: Secondary (lateral) (S) + side (R or L or B) + quantity (Q) + extention - наявність латеральних (вторинних) норицевих отворів пілонідальної кісти (знаходиться поза межами задньої серединної лінії) із зазначенням їх розташування (праворуч, ліворуч від задньої серединної лінії або білатерально), кількості та поширення (відношення до «navicular area»: знаходиться в межах - N, поза межами - O, в аноректальному трикутнику - А, дистантна локалізація поза межами вищенаведених - D).
Можливі опції в даній категорій: Srin; Sl2o та інші варіації.;
Категорія E (Episode) - епізод виникнення захворювання
Згідно з запропонованою класифікацію, в даній категорії можливі наступні опції: 1) First (F) - первинний епізод захворювання; Recurrence (R) + quantity (Q) - повторний епізод захворювання (рецидив) із зазначенням кількості таких епізодів.
Можливі опції в даній категорій: EF; ERQ
Категорія T (Treatment) - хірургічне лікування, яке отримував пацієнт
Згідно з запропонованою класифікацію, в даній категорії можливі наступні опції: 1) Incision and drainage (ID) - розкриття та дренування абсцесу з призначенням антибіотикотерапії; 2) Incision and drainage + antibiotics (ID+) - розкриття та дренування абсцесу без призначення антибіотикотерапії; 3) Laser techniques (L) - лазерні методики (SiLaC та ін.); 4) Endoscopic techniques (E) - ендоскопічні методики (EPSiT); 5) Injection (fibrin glue or another glue or phenol) (I) - ін'єкція в порожнину кісти хімічного агента (фібриновий клей, інші види клею, фенол); 6) Excision with primary tension-closure (T) - ексцизійні методики із первинним натяжним закриттям рани; 7) Excision without primary closure, “lay open” (О) - ексцизійні методики без первинного закриттям рани;
8) Excision with primary non-tension closure (flap techniques) (F) - ексцизійні методики із первинним ненатяжним (клаптеві методики) закриттям рани;
9) Minimally invasive surgery «pit-picking techniques» (M) - міні-інвазивні методики без ексцизії.
Можливі опції в даній категорій: Tid;Tsd+;Tl;Te;Ti;Tt;To;Tf;Tm;
Алгоритм застосування класифікації APSET на прикладі пацієнтів, що включені в дослідження:
- Приклад 1 (пацієнт з первинним епізодом захворювання, асимптомна пілонідальна кіста із наявністю двох первинних норицевих отворів).
Відображення у класифікації: AcPi SoEfTo
- Приклад 2 (пацієнт з рецидивом захворювання, гострий пілонідальний абсцес з вираженим перифокальним целюлітом, первинні та вторинні норицеві отвори не визначаються, в анамнезі - розкриття та дренування абсцесу з антибіотикотерапією).
Відображення у класифікації: Aa+PxSxEriTid+
- Приклад 3 (пацієнт з первинним епізодом захворювання, симптомна пілонідальна кіста із двома первинними норичними отворами, вторинним норичним отвором ліворуч, що знаходиться за межами navicular area).
- Відображення у класифікації: AsP2Sl1nEfTo
Висновки
1. Попри наявність великої кількості класифікацій ПХККД, жодна з них не є загальноприйнятою, що унеможливлює уніфікацію клініко- діагностичних та лікувальних підходів до пацієнтів із цією нозологією.
2. Запропонована модель класифікації APSET враховує морфологічну форму захворювання, його анатомічну локалізацію, частоту анамнестичних рецидивів з їх описом та дані, щодо отриманого пацієнтами хірургічного лікування.
Література
1. G.E. Karydakis, NEW APPROACH TO THE PROBLEM OF PILONIDAL SINUS, The Lancet 302 (1973) 1414-1415. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(73)92803-l.
2. H.W. Brown, S.D. Wexner, M.M. Segall, K.L. Brezoczky, E.S. Lukacz, Accidental bowel leakage in the mature women's health study: prevalence and predictors, Int J Clin Pract 66 (2012) ll0l-ll08. https://doi.org/l0.llll/IJCP.l20l8.
3. J. Bascom, Pilonidal disease: Origin from follicles of hairs and results of follicle removal as treatment, Surgery 87 (1980) 567-572. https://doi.org/l0.l0l6/s0022-3468(8l)80l39-x.
4. O.N. DAVAGE, The origin of sacrococcygeal pilonidal sinuses based on an analysis of four hundred sixty-three cases., Am J Pathol 30 (1954) ll9l-l205.
5. A. Sunkara, D.D. Wagh, S. Harode, Intermammary Pilonidal Sinus, Int J Trichology 2 (2010) ll6. https://doi.org/l0.4l03/0974-7753.77526.
6. S. Chintapatla, N. Safarani, S. Kumar, N. Haboubi, Sacrococcygeal pilonidal sinus: Historical review, pathological insight and surgical options, Tech Coloproctol 7 (2003) 3-8. https://doi.org/l0.l007/Sl0l5l030000l.
7. D. Doll, I. Brengelmann, P. Schober, A. Ommer, F. Bosche, A.E. Papalois, S. Petersen, D. Wilhelm, J. Jongen, M.M. Luedi, Rethinking the causes of pilonidal sinus disease: a matched cohort study, Scientific Reports 2021 ll:l ll (2021) l-7. https://doi.org/l0.l038/s4l598-02l- 85830-1.
8. A. Khanna, J.L. Rombeau, Pilonidal Disease, Clin Colon Rectal Surg 24 (20ll) 46. https://doi.org/l0.l055/S-003l-l272823.
9. M. Mengual-Ball ester, E. Pellicer-Franco, G. Valero-Navarro, E. Alcaraz-Mateos, V. Soria-Aledo, J.L. Aguayo-Albasini, Presacral tumor as a differential diagnosis of recurrent pilonidal sinus, Cirugia y Cirujanos (English Edition) 82 (2014) 567-572.
10. D. Segre, M. Pozzo, R. Perinotti, B. Roche, The treatment of pilonidal disease: guidelines of the Italian Society of Colorectal Surgery (SICCR), Tech Coloproctol 19 (2015) 607-613. https://doi.org/l0.l007/Sl0l5l-0l5-l369-3.
11.
12. S.R. Steele, T.L. Hull, N. Hyman, J.A. Maykel, T.E. Read, C.B. Whitlow, The ASCRS Textbook of Colon and Rectal Surgery: Fourth Edition, The ASCRS Textbook of Colon and Rectal Surgery: Fourth Edition (2021) 1-1216. https://doi.org/10.1007/978-3-030-66049-9/COVER.
13. F. Seow-Choen, I. Seow-En, Pilonidal disease: A new look at an old disease, Semin Colon Rectal Surg 33 (2022) 100909. https://doi.org/10.1016/J.SCRS.2022.100909.
14. E.M. Beal, M.J. Lee, D. Hind, A.P. Wysocki, F. Yang, S.R. Brown, A systematic review of classification systems for pilonidal sinus, Tech Coloproctol 23 (2019) 435. https://doi.org/10.1007/S10151-019-01988-X.
15. O. Irkorucu, H. Erdem, E. Reyhan, The best therapy for pilonidal disease: which management for which type?, World J Surg 36 (2012) 691-692. https://doi.org/10.1007/S00268- 011-1285-2.
16. E. Tezel, A new classification according to navicular area concept for sacrococcygeal pilonidal disease, Colorectal Dis 9 (2007) 575-576. https://doi.org/10.1111/J.1463-1318.2007. 01236.X.
17. D. Doll, P. Vassiliu, Another Pilonidal classification - PLLATIN, (2018).
18. P.D. Quinodoz, M. Chilcott, J.L. Grolleau, J.P. Chavoin, M. Costagliola, Surgical treatment of sacrococcygeal pilonidal sinus disease by excision and skin flaps: the Toulouse experience, Eur J Surg 165 (1999) 1061-1065. https://doi.org/10.1080/110241599750007900.
19. M.M.S. Awad, A.A. Elbaset, S. Ebraheem, E. Tantawy, M.A. Elhafez, A.M. Elsayed, A scoring system as a method to evaluate pilonidal sinus disease to make an easy decision for its management, Indian J Plast Surg 42 (2009) 43-48. https://doi.org/10.4103/0970-0358.53011.
20. A. Guner, A.B. Cekic, A. Boz, S. Turkyilmaz, U. Kucuktulu, A proposed staging system for chronic symptomatic pilonidal sinus disease and results in patients treated with stage- based approach, BMC Surg 16 (2016). https://doi.org/10.1186/S12893-016-0134-5.
References
1. G.E. Karydakis, NEW APPROACH TO THE PROBLEM OF PILONIDAL SINUS, The Lancet 302 (1973) 1414-1415. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(73)92803-1.
2. H.W. Brown, S.D. Wexner, M.M. Segall, K.L. Brezoczky, E.S. Lukacz, Accidental bowel leakage in the mature women's health study: prevalence and predictors, Int J Clin Pract 66 (2012) 1101-1108. https://doi.org/10.1111/IJCP.12018.
3. J. Bascom, Pilonidal disease: Origin from follicles of hairs and results of follicle removal as treatment, Surgery 87 (1980) 567-572. https://doi.org/10.1016/s0022-3468(81)80139-x.
4. O.N. DAVAGE, The origin of sacrococcygeal pilonidal sinuses based on an analysis of four hundred sixty-three cases., Am J Pathol 30 (1954) 1191-1205.
5. A. Sunkara, D.D. Wagh, S. Harode, Intermammary Pilonidal Sinus, Int J Trichology 2 (2010) 116. https://doi.org/10.4103/0974-7753.77526.
6. S. Chintapatla, N. Safarani, S. Kumar, N. Haboubi, Sacrococcygeal pilonidal sinus: Historical review, pathological insight and surgical options, Tech Coloproctol 7 (2003) 3-8. https://doi.org/10.1007/S101510300001.
7. D. Doll, I. Brengelmann, P. Schober, A. Ommer, F. Bosche, A.E. Papalois, S. Petersen, D. Wilhelm, J. Jongen, M.M. Luedi, Rethinking the causes of pilonidal sinus disease: a matched cohort study, Scientific Reports 2021 11:1 11 (2021) 1-7. https://doi.org/10.1038/s41598-021-85830-1.
8. A. Khanna, J.L. Rombeau, Pilonidal Disease, Clin Colon Rectal Surg 24 (2011) 46. https://doi.org/10.1055/S-0031-1272823.
9. M. Mengual-Ballester, E. Pellicer-Franco, G. Valero-Navarro, E. Alcaraz-Mateos, V. Soria-Aledo, J.L. Aguayo-Albasini, Presacral tumor as a differential diagnosis of recurrent pilonidal sinus, Cirugia y Cirujanos (English Edition) 82 (2014) 567-572.
10. D. Segre, M. Pozzo, R. Perinotti, B. Roche, The treatment of pilonidal disease: guidelines of the Italian Society of Colorectal Surgery (SICCR), Tech Coloproctol 19 (2015) 607-613. https://doi.org/10.1007/S10151-015-1369-3.
11. S.R. Steele, T.L. Hull, N. Hyman, J.A. Maykel, T.E. Read, C.B. Whitlow, The ASCRS Textbook of Colon and Rectal Surgery: Fourth Edition, The ASCRS Textbook of Colon and Rectal Surgery: Fourth Edition (2021) 1-1216. https://doi.org/10.1007/978-3-030-66049-9/COVER.
12. F. Seow-Choen, I. Seow-En, Pilonidal disease: A new look at an old disease, Semin Colon Rectal Surg 33 (2022) 100909. https://doi.org/10.1016/J.SCRS.2022.100909.
13. E.M. Beal, M.J. Lee, D. Hind, A.P. Wysocki, F. Yang, S.R. Brown, A systematic review of classification systems for pilonidal sinus, Tech Coloproctol 23 (2019) 435. https://doi.org/10.1007/S10151-019-01988-X.
14. O. Irkorucu, H. Erdem, E. Reyhan, The best therapy for pilonidal disease: which management for which type?, World J Surg 36 (2012) 691-692. https://doi.org/10.1007/S00268- 011-1285-2.
15. E. Tezel, A new classification according to navicular area concept for sacrococcygeal pilonidal disease, Colorectal Dis 9 (2007) 575-576. https://doi.org/10.1111/J.1463-1318.2007.01236.X.
16. D. Doll, P. Vassiliu, Another Pilonidal classification - PLLATIN, (2018).
17. P.D. Quinodoz, M. Chilcott, J.L. Grolleau, J.P. Chavoin, M. Costagliola, Surgical treatment of sacrococcygeal pilonidal sinus disease by excision and skin flaps: the Toulouse experience, Eur J Surg 165 (1999) 1061-1065. https://doi.org/10.1080/110241599750007900.
18. M.M.S. Awad, A.A. Elbaset, S. Ebraheem, E. Tantawy, M.A. Elhafez, A.M. Elsayed, A scoring system as a method to evaluate pilonidal sinus disease to make an easy decision for its management, Indian J Plast Surg 42 (2009) 43-48. https://doi.org/10.4103/0970-0358.53011.
19. A. Guner, A.B. Cekic, A. Boz, S. Turkyilmaz, U. Kucuktulu, A proposed staging system for chronic symptomatic pilonidal sinus disease and results in patients treated with stage- based approach, BMC Surg 16 (2016). https://doi.org/10.1186/S12893-016-0134-5.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Причини незадовільних результатів лікування хвороби Крону та шляхи їх покращення. Математична модель прогнозування загострень та закономірності розвитку захворювання, інформативні гістоморфологічні маркери. Тактика хірургічного лікування та реабілітація.
автореферат [41,2 K], добавлен 03.04.2009Якісний та кількісний склад мікрофлори у хворих з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, аналіз впливу різних озонових розчинів на штами мікроорганізмів. Оцінка запропонованого методу лікування та його апробація в клінічних умовах.
автореферат [45,0 K], добавлен 02.04.2009Встановлення клінічного діагнозу "Гостра нейропатія лицевого нерва справа" на підставі скарг пацієнта, анамнезу захворювання, анамнезу життя, неврологічного статусу, додаткового клінічного обстеження. Призначення курсу лікування хвороби і його наслідки.
история болезни [25,8 K], добавлен 05.05.2008Аналіз морфологічної характеристики сечокам’яної хвороби сільськогосподарських тварин. Вивчення етіології, патогенезу і клінічних аспектів захворювання, процесу підготовки до операції, способів фіксації тварини, знеболювання, післяопераційного догляду.
реферат [852,7 K], добавлен 23.06.2011Опис гострої вірусної інфекційної хвороби з періодичним епідемічним поширенням. Характеристика основних симптомів та ускладнень грипу. Дослідження класифікації типів вірусів та особливостей їх розповсюдження. Заходи профілактики и лікування захворювання.
презентация [5,1 M], добавлен 06.11.2014Фактори виникнення гострого інфекційного захворювання людини та тварин, спричиненого різними видами шигел, що протікає з явищами інтоксикації і переважним ураженням дистального відділу товстої кишки. Симптоми хвороби, її важкі форми, методика лікування.
презентация [726,5 K], добавлен 18.11.2014Полікистоз нирок як спадкове захворювання, яке може передаватися за домінантним або рецесивним типом. Клінічні прояви та методи діагностики захворювання. Комп’ютерна томографія нирок у домашніх собак і кішок, хворих на полікистоз. Лікування хвороби.
реферат [3,2 M], добавлен 11.04.2014Проблемні питання лікування та профілактики виразкової хвороби в сучасній амбулаторній практиці. Ерадикаційна терапія виразкової хвороби в стадії загострення. Лікування військовослужбовців з больовим, диспепсичним та астено-вегетативним синдромом.
дипломная работа [147,1 K], добавлен 15.03.2015Історія хвороби кота. Зовнішній огляд та дослідження серцево-судинної, дихальної, травної, сечостатевої та нервової системи. Лабораторна діагностика отодекозу. Визначення хвороби, клінічні ознаки. Перебіг хвороби та патогенез, лікування та профілактика.
история болезни [29,9 K], добавлен 19.10.2009Ожиріння як хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується надмірним нагромадженням жирової тканини. Класифікація захворювання, його лікування та профілактика. Характеристика дисліпідемії. Значення раціонального харчування і фізичної активності.
реферат [961,2 K], добавлен 16.11.2010Показники захворюваності та результати лікування раку щитоподібної залози. Удосконалення техніки виконання екстрафасціальної тиреоїдектомії у хворих. Морфологічні особливості різних форм раку щитоподібної залози. Удосконалених методів лікування хвороби.
автореферат [58,1 K], добавлен 12.03.2009Причини захворювання нирок і сечовивідних шляхів. Секреторна і екскреторна анурія. Лікування сечокам'яної хвороби та інших захворювань нирок і сечовивідних шляхів. Чинники, що провокують розвиток раку нирки. Симптом Пастернацького, гематурія та ніктурія.
презентация [799,9 K], добавлен 27.02.2014Поліомієліт як важке гостре інфекційне захворювання. Історія боротьби з цією хворобою. Розробка вакцини проти поліомієліту. Особливості класифікації хвороби, принципи її діагностування, прогноз і профілактика. Аналіз стану ліцеїстів щодо щеплення.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 09.10.2011Епізоотологія, клінічні ознаки, діагностика, лікування інфекційного стоматиту, віспи, міксоматозу (комариної хвороби), ящуру. Методи профілактики вірусних хвороб. Медичні засоби боротьби із захворюваннями ентеротоксемією та інфекційною тимпанією.
реферат [29,5 K], добавлен 28.07.2010Виокремлення оториноларингології у самостійну дисципліну. Захворювання глотки їх патогенез, симптоми, причини виникнення, лікарські засоби для лікування. Травми слизової оболонки. Гострий фарингіт, лепторихоз, тонзиліти (ангіни), захворювання мигдаликів.
контрольная работа [49,9 K], добавлен 02.07.2009Захворювання серцево-судинної системи. Хвороби серця, артерій, вен: інфаркт міокарда, аритмія, пороки серця, атеросклероз, інсульт, варикоз, тромбофлебіт. Причини, клінічна симтоматика, лікування і профiлактика. Вплив способу життя на здоров'я людини.
презентация [383,5 K], добавлен 24.05.2016Епідеміологічна ситуація в Україні і світі. Шляхи проникнення мікобактерій в організм людини, протікання хвороби. Особливості перебігу захворювання у дітей. Діагностика, профілактика і лікування туберкульозу. Народна медицина проти туберкульозу.
реферат [24,7 K], добавлен 28.11.2007Клінічна картина та діагностика катаральної, лакунарної і фолікулярної ангіни. Етіологія та патогенез захворювання. Медикаментозна терапія синтетичними, напівсинтетичними та мікробіологічними препаратами. Досвід народної медицини при лікування ангіни.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 17.11.2014Характеристика гострого інфекційного захворювання, викликаного чумною паличкою. Історія виникнення чуми та її види. Наукова класифікація форм бактерій. Клінічна картина протікання хвороби. Сучасне лікування, профілактика і попередження поширення чуми.
презентация [5,7 M], добавлен 14.05.2012Симптоми захворювання щитовидної залози. Характеристика лікарських засобів, показання до застосування, дози та спосіб їх приймання. Лікування хвороби методами народної медицини. Природні ліки, рецепти по їх виготовленню і використанню в домашніх умовах.
реферат [26,0 K], добавлен 23.01.2011
