Кардіологічна коморбідність у хворих на артеріальну гіпертензію – учасників сучасних збройних конфліктів

Метою був аналіз частоти діагностування коморбідних хвороб системи кровообігу у хворих на артеріальну гіпертензію – учасників антитерористичної операції, в тому числі за стратифікації за стадією артеріальної гіпертензії і коморбідною ішемічною хворобою.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.06.2024
Размер файла 29,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кардіологічна коморбідність у хворих на артеріальну гіпертензію - учасників сучасних збройних конфліктів

Воронко Андрій Анатолійович кандидат медичних наук, доцент, доцент кафедри військової загальної практики - сімейної медицини, Українська військово-медична академія, м. Київ,

Воронко Олексій Андрійович лікар, клініка Гармонія здоров'я, м. Київ

Анотація

Суттєве медико-соціальне значення артеріальної гіпертензії для військової медицини, значна поширеність при ній іншої коморбідної патології зумовлюють актуальність дослідження частоти діагностування коморбідних хвороб системи кровообігу у хворих на артеріальну гіпертензію комбатантів. артеріальний гіпертензія ішемічний

Метою дослідження був аналіз частоти діагностування коморбідних хвороб системи кровообігу у хворих на артеріальну гіпертензію - учасників антитерористичної операції / операції Об'єднаних Сил, в тому числі за стратифікації за стадією артеріальної гіпертензії і коморбідною ішемічною хворобою серця.

Досліджені звіти догоспітальної ланки Командування Медичних сил Збройних Сил України показників захворюваності за класами хвороб і окремо за класом хвороб системи кровообігу військовослужбовців Збройних Сил України за контрактом (форма 2/мед) за 2020 рік.

Методом випадкової вибірки обстежено 213 військовослужбовців - учасників антитерористичної операції / операції Об'єднаних Сил з АГ, які були послідовно розподілені за стадією АГ на 2 статистично однорідні за віком групи (126 і 87 пацієнтів відповідно з АГ І і ІІ стадій) і 2 групи за коморбідною ішемічною хворобою серця (176 і 37 пацієнтів відповідно з і без коморбідної ішемічної хвороби серця). Оцінювали у них частоту діагностування коморбідних хвороб системи кровообігу і комплексно оцінювали коморбідність за кумулятивною шкалою захворювань CIRS.

Встановлено, що за основними показниками захворюваності у військовослужбовців Збройних Сил України за контрактом в 2020 році хвороби системи кровообігу посідали 4-те рейтингове місце. В структурі звільнень з військової служби за станом здоров'я вони посідали 2-ге рейтингове місце. В структурі причин смерті - перше рейтингове місце. За показниками захворюваності артеріальна гіпертензія в структурі хвороб системи кровообігу у цих військовослужбовців в 2020 році мала найактуальніше значення, посідаючи перші рейтингові місця.

У хворих на артеріальну гіпертензію комбатантів за класами хвороби найчастіше діагностувались коморбідні хвороби системи кровообігу зі збільшенням частоти їхнього діагностування при ІІ стадії хвороби. Серед коморбідних хвороб системи кровообігу у цих хворих найчастіше діагностувались ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, порушення ритму та провідності і атеросклероз судин нижніх кінцівок зі збільшенням частоти їхнього діагностування також при ІІ стадії хвороби.

Комплексна оцінка коморбідної патології у хворих на артеріальну гіпертензію комбатантів встановила збільшення частоти діагностування всіх захворювань, каузальних захворювань і загальної оцінки коморбідності за кумулятивною шкалою захворювань CIRS при артеріальній гіпертензії ІІ стадії та коморбідній ішемічній хворобі серця.

Ключові слова: артеріальна гіпертензія, захворюваність, комбатанти, коморбідність, хвороби системи кровообігу.

Voronko Andrii Anatoliiovych PhD in Medicine, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Military General Practice - Family Medicine, Ukrainian Military Medical Academy

Voronko Oleksii Andriiovych MD, Harmony of Health Clinic, Kyiv

CARDIAC COMORBIDITY IN PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION - PARTICIPANTS OF MODERN ARMED CONFLICTS

Abstract. The significant medical and social significance of arterial hypertension for military medicine and the high prevalence of other comorbidities in this disease make it important to study the frequency of diagnosis of comorbid circulatory diseases in patients with arterial hypertension.

The aim of the study was to analyze the frequency of diagnosis of comorbid circulatory diseases in patients with hypertension - participants of the anti-terrorist operation / Joint Forces Operation, including stratification by the stage of hypertension and comorbid coronary heart disease.

The reports of the pre-hospital link of the Medical Forces Command of the Armed Forces of Ukraine on the morbidity rates by classes of diseases and separately by the class of circulatory system diseases of contract servicemen of the Armed Forces of Ukraine (form 2/med) for 2020 were studied.

The method of random sampling was used to examine 213 servicemen - participants of the anti-terrorist operation / Joint Forces operation with hypertension, who were consistently divided by the stage of hypertension into 2 statistically homogeneous groups by age (126 and 87 patients, respectively, with hypertension of stages I and II) and 2 groups by comorbid coronary heart disease (176 and 37 patients, respectively, with and without comorbid coronary heart disease). The frequency of diagnosis of comorbid circulatory system diseases was assessed and comorbidity was comprehensively evaluated using the CIRS cumulative disease scale.

It has been established that in 2020, circulatory system diseases ranked 4th in terms of the main morbidity indicators among contract servicemen of the Armed Forces of Ukraine. In the structure of discharges from military service for health reasons, they ranked 2nd. In the structure of causes of death, they ranked first. In terms of morbidity, arterial hypertension in the structure of circulatory system diseases in these servicemen in 2020 was the most relevant, occupying the first ranking places.

Combatants with hypertension were most often diagnosed with comorbid circulatory system diseases by disease class, with an increase in the frequency of their diagnosis at stage II. Among the comorbidities of the circulatory system, these patients were most often diagnosed with coronary heart disease, heart failure, rhythm and conduction disorders, and atherosclerosis of the lower extremities, with an increase in the frequency of their diagnosis also at stage II of the disease.

A comprehensive assessment of comorbid pathology in patients with arterial hypertension of combatants revealed an increase in the frequency of diagnosis of all diseases, causative diseases and overall comorbidity score according to the CIRS cumulative disease scale in stage II hypertension and comorbid coronary heart disease.

Keywords: arterial hypertension, morbidity, combatants, comorbidity, circulatory system diseases.

Постановка проблеми. Артеріальна гіпертензія (АГ) залишається основною причиною серцево-судинної і загальної смертності в усьому світі [1].

В структурі захворюваності хвороб системи кровообігу (ХСК) серед дорослого населення України в 2017 році провідні місця посідали АГ (39,5%), ішемічна хвороба серця (ІХС - 26,9%) та цереброваскулярні хвороби (ЦВХ - 16,8%). ХСК залишаються на першому місці в структурі первинної інвалідності дорослого населення (23,1%) та в структурі смертності (67%) [2, 3].

В період з 2000 по 2016 роки поширеність серцево-судинних захворювань (ССЗ) збільшилася на 45,0%, зокрема, поширеність АГ - на 58,3%, ІХС - на 53,0%, ЦВХ - на 16,8% [3, 4]. Наукові дані свідчать про збереження тенденції до збільшення розповсюдженості ССЗ і АГ й у майбутньому. [1].

АГ є надзвичайно актуальною проблемою військової медицини. Це зумовлено посіданням АГ впродовж багатьох років провідних позицій в структурі захворюваності, втрати працездатності, смертності та звільнень за станом здоров'я військовослужбовців Збройних Сил (ЗС) України [5].

У хворих на АГ військовослужбовців доведена значна поширеність коморбідної патології, що обтяжує її прогноз. У хворих на АГ військовослужбовців - учасників антитерористичної операції / операції Об'єднаних Сил (АТО/ООС) коморбідна патологія виявляється частіше, в порівнянні з військовослужбовцями, які не брали участь у бойових діях, зокрема ІХС, дисциркуляторна енцефалопатія та ожиріння. Загальна оцінка коморбідності за кумулятивною шкалою захворювань CIRS у хворих на АГ військовослужбовців - учасників бойових дій склала 8,7 ± 0,1 балів, що достовірно вище в порівнянні з групою військовослужбовців, які не брали участь у бойових діях 4,3 ± 0,1 балів (р < 0,05), що обумовлено більшою кількістю коморбідних захворювань і більш тяжким їхнім перебігом [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Суттєве медико-соціальне значення АГ для військової медицини, значна поширеність коморбідної патології у хворих на АГ комбатантів зумовлюють актуальність дослідження частоти діагностування коморбідних кардіологічних захворювань у цих хворих. В доступній науковій медичній літературі відсутні дані щодо особливостей кардіологічної коморбідної патології у хворих на АГ - учасників сучасних збройних конфліктів.

Отже, метою роботи був аналіз частоти діагностування коморбідних ХСК у хворих на АГ військовослужбовців - учасників АТО/ООС, в т.ч. за стратифікації за стадією АГ і коморбідною ІХС.

Виклад основного матеріалу. Були досліджені звіти догоспітальної ланки Командування Медичних сил ЗС України показників захворюваності за класами хвороб і окремо за класом ХСК військовослужбовців ЗС України за контрактом (форма 2/мед) за 2020 рік. В дослідження не ввійшли показники первинної захворюваності військовослужбовців строкової служби і військовослужбовців офіцерського складу за призовом, що не залучалися до проведення АТО/ООС.

Методом випадкової вибірки проаналізовано медичні карти стаціонарних хворих 213-ти військовослужбовців - учасників АТО/ООС чоловічої статі, віком 27-59 років, середній вік 45,0 ± 6,8 років, які проходили стаціонарне лікування протягом 2018-2021 років і мали діагноз АГ. Всі пацієнти були в процесі дослідження стратифіковані за стадією АГ на 2 статистично однорідні за віком групи (р > 0,05): хворі на АГ І стадії (n = 126) і хворі на АГ ІІ стадії (n = 87). Також в процесі дослідження обстежені хворі на АГ - учасники АТО/ООС були стратифіковані на 2 групи за коморбідною ІХС: з коморбідною ІХС (n = 176) і без коморбідної ІХС (n = 37).

Верифікацію діагнозів внутрішніх хвороб здійснювали згідно вимог медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги. У включених у дослідження враховувались наявні коморбідні захворювання. Обстеження включало широкий спектр клініко-лабораторних, інструментальних методів дослідження та консультації вузьких спеціалістів.

Комплексна кількісна оцінка коморбідності була здійснена за кумулятивною 5-бальною шкалою (шкалою Лікерта) захворювань CIRS [6].

Статистичний аналіз отриманих результатів проведено у стандартному статистичному пакеті STATISTICA 10.0 for Windows компанії StatSoft Inc. (США) із застосуванням непараметричних статистичних методів: "Імовірнісний калькулятор" і побудова та аналіз таблиць спряженості (критерій х 2 Пірсона).

За показниками захворюваності (первинні звернення, госпіталізації, захворюваність з тимчасовою втратою працездатності у випадках і днях) у військовослужбовців ЗС України за контрактом в 2020 році ХСК посідали 4- те рейтингове місце (7-11%), поступаючись хворобам органів дихання, хворобам органів травлення, хворобам сечостатевої системи, травмам, отруєнням та деяким інші наслідкам дії зовнішніх причин. В структурі звільнень з військової служби за станом здоров'я ХСК посідали 2-ге рейтингове місце (18%), поступаючись лише психічним розладам і порушенням поведінки. В структурі причин смерті ХСК посідали перше рейтингове місце (42%).

За основними показниками захворюваності АГ в структурі ХСК у військовослужбовців ЗС України за контрактом в 2020 році мала найактуальніше значення, посідаючи перші рейтингові місця (47%, 48%, 48%, 46% і 41% за показниками первинних звернень, госпіталізації, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності у випадках і днях та звільнення з військової служби за станом здоров'я, відповідно). Серед причин смерті з приводу ХСК перше рейтингове місце займала ІХС (71%), 2-ге рейтингове місце - ЦВХ (16%), котрі часто зустрічаються при АГ - є коморбідною до АГ патологією.

Аналіз частоти діагностування коморбідних хвороб за класами у хворих на АГ військовослужбовців - учасників АТО/ООС, стратифікованих за стадією АГ, представлений в таблиці 1, з якої вбачається, що у них найчастіше були діагностовані саме коморбідні ХСК (85%), інші коморбідні хвороби за класами діагностувались рідше. При цьому, встановлено більшу частоту діагностування коморбідних ХСК при АГ ІІ стадії (р < 0,05).

Таблиця 1.

Поширеність коморбідних хвороб за класами у хворих на АГ

військовослужбовців - учасників АТО/

ООС (стратифікація за стадією АГ)

Хвороби за класами

Стадія АГ

Всього (n = 213)

І (n = 126)

ІІ (n = 87)

ХСК

96 (76%)

85 (98%)*

181 (85%)

Хвороби органів дихання

0%

0%

0 (0%)

Хвороби органів травлення

62 (49%)

48 (55%)

110 (52%)

Хвороби ендокринної системи, розладу харчування та порушення обміну речовин

98 (78%)

77 (86%)*

175 (82%)

Хвороби нервової системи

71 (56%)

67 (77%)*

138 (65%)

Хвороби кістково-м'язової системи

77 (61%)

49 (56%)

126 (59%)

Хвороби сечостатевої системи

54 (43%)

19 (22%)*

73 (34%)

Хвороби крові і кровотворних органів та окремі порушення із залученням імунного механізму

0%

0%

0%

Хвороби вуха та соскоподібного відростка

24 (19%)

12 (14%)

36 (17%)

Хвороби шкіри та підшкірної клітковини

0%

0%

0%

Хвороби ока та придаткового апарату

0%

0%

0%

Примітка: * - достовірність відмінностей (р < 0,05).

Коморбідні ХСК у хворих на АГ військовослужбовців - учасників ООС/ООС були представлені (таблиця 2) ІХС (83%), серцевою недостатністю (СН - 56%), порушеннями ритму і провідності (34%), атеросклерозом судин нижніх кінцівок (23%), гемороєм (лише 0,5%) та варикозною хворобою нижніх кінцівок (4%). Виявлено збільшення частоти діагностування коморбідних ІХС, СН, порушень ритму і провідності та атеросклерозу судин нижніх кінцівок при АГ ІІ стадії (р < 0,05 в усіх випадках).

Таблиця 2.

Частота діагностування коморбідних ХСК у хворих на АГ військовослужбовців - учасників АТО/ООС (стратифікація за стадією АГ) .

ХСК

Стадія АГ

Всього (n = 213)

І (n = 126)

ІІ (n = 87)

ІХС, в т.ч.

92 (73%)

84 (97%)*

176 (83%)

Атеросклеротичний кардіосклероз

82 (65%)

28 (32%)*

110 (52%)

Стенокардія напруги ФК 1

8 (6%)

37 (43%)*

45 (21%)

Стенокардія напруги ФК 2

2 (2%)

19 (22%)

21 (10%)

СН, в т.ч.:

39 (31%)

81 (93%)*

120 (56%)

СН 1

37 (29%)

59 (68%)*

96 (45%)

СН 2А

2 (2%)

22 (25%)

24 (11%)

Порушення ритму та провідності

31 (25%)

42 (48%)*

73 (34%)

Атеросклероз судин нижніх кінцівок

17 (13%)

31 (36%)*

48 (23%)

Г еморой

0%

1 (1%)

1 (0,5%)

Варикозна хвороба нижніх кінцівок

8 (6%)

Ш%)

9 (4%)

Примітка: ФК - функціональний клас, * - достовірність відмінностей (р < 0,05).

В структурі коморбідної ІХС переважав атеросклеротичний кардіосклероз (таблиця 2 - 52%), який частіше був діагностовантй при АГ І стадії (р < 0,05). Стабільну стенокардію напруги ФК 1 було діагностовано у 21% обстежених, з більшою частотою діагностування при АГ ІІ стадії (р < 0,05). Стабільну стенокардію напруги ФК 2 було верифіковано у 10% обстежених, без відмінності в частоті діагностування залежно від стадії АГ (р > 0,05).

Послідовність розвитку ССЗ, зумовлених атеросклерозом, в першу чергу ІХС, може бути представлена у вигляді ланцюга подій чи серцево-судинного континуума, що розглядається як послідовність подій, котрі починаються із серцево-судинних факторів ризику (ФР) і призводять до прогресування атеросклерозу, виникнення ІХС, інфаркту міокарда, гіпертрофії і дилатації лівого шлуночка, що в кінцевому результаті призводить до діастолічної та/або систолічної дисфункції лівого шлуночка, СН і смерті [7].

АГ є одним з найбільш важливих ФР, що модифікуються, і одночасно самостійним захворюванням. Вона широко розповсюджена і супроводжується ураженням органів-мішеней, призводячи до розвитку чисельних фатальних і нефатальних ускладнень.

СН було діагностовано у 56% досліджених хворих на АГ - учасників АТО/ООС (таблиця 2), з більшою частотою діагностування при АГ ІІ стадії (р < 0,05). В структурі СН переважала СН 1 (45%), яка також частіше діагностувалась при АГ ІІ стадії (р < 0,05). СН ІІА було верифіковано у 11% хворих, без відмінності в частоті діагностування залежно від стадії АГ (р > 0,05).

ІХС - найбільш часта причина СН, однак існує багато інших захворювань і станів, що призводять до розвитку СН. Цукровий діабет може викликати розвиток СН незалежно від наявності чи відсутності ІХС за рахунок кардіопатії [7].

Порушення ритму і провідності (таблиця 2) у хворих на АГ військовослужбовців - учасників АТО/ООС були виявлені у 34% обстежених, з більшою частотою діагностування при АГ ІІ стадії (р < 0,05). Атеросклероз судин нижніх кінцівок було верифіковано у 23% хворих, також з більшою частотою діагностування при АГ ІІ стадії (р < 0,05).

Інші окремі нозологічні одиниці за класом ХСК в досліджених хворих на АГ військовослужбовців - учасників АТО/ООС було діагностовані значно рідше, без відмінностей в частоті діагностування залежно від стадії АГ (р < 0,05).

Особливості комплексної оцінки коморбідної патології при АГ в учасників АТО/ООС (загальна кількість діагнозів, кількість діагнозів каузальних, конкурентних захворювань та за кумулятивною шкалою захворювань CIRS) представлені в таблиці 3.

Таблиця 3.

Комплексна оцінка коморбідної патології при АГ у військовослужбовців, які брали участь в АТО/ООС (стратифікація за стадією АГ)

Кількість діагнозів

Стадія АГ

Всього (n = 213)

І (n = 126)

ІІ (n = 87)

Загальна

min-max

M ± s

ДІсереднього достовірність

2 - 13

6,0 ± 2,0 5,6 - 6,3 р = 0,0005

2 - 14

7,1 ± 2,7 6,5 - 7,7

2 - 14

6,4 ± 2,4 6,1 - 6,8

Каузальні

захворювання

min-max

M ± s

ДІсереднього достовірність

1 - 4

2,2 ± 0,9 2,1 - 2,4

р = 0,0001

1 - 4

3,1 ± 0,8 2,9 - 3,2

1 - 4

2,6 ± 1,0 2,4 - 2,7

Конкурентні

захворювання

min-max

M ± s

ДІсереднього достовірність

0 - 9

3,7 ± 1,7 3,4 - 4,0 р = 0,2179

0 - 10

4,1 ± 2,1 3,6 - 4,5

0 - 10

3,9 ± 1,9 3,6 - 4,1

CIRS

min-max

M ± s

ДІсереднього достовірність

3 - 14

7,1 ± 2,1 6,7 - 7,5

р = 0,0001

3 - 16

8,8 ± 2,9 8,2 - 9,4

3 - 16

7,8 ± 2,6 7,4 - 8,1

Примітка: ДІ - довірчий інтервал, р - рівень значущості порівняння 2-х груп між собою

Загальна кількість діагнозів у хворих на АГ військовослужбовців - учасників АТО/ООС (таблиця 3) становила 6,4 ± 2,4 діагнози зі збільшенням при АГ ІІ стадії (р < 0,05), кількість діагнозів каузальних захворювань - 2,6 ± 1,0 діагнозів також зі збільшенням при АГ ІІ стадії (р < 0,05), кількість діагнозів конкурентних захворювань - 3,9 ± 1,9 діагнозів, без відмінності залежно від стадії АГ (р > 0,05). Загальна оцінка коморбідності за кумулятивною шкалою захворювань CIRS становила 7,8 ± 2,6 балів, зі збільшенням при АГ ІІ стадії (р < 0,05)

Негативний вплив ІХС на перебіг АГ доведено в клінічних дослідження. Наявність ІХС погіршувала перебіг АГ, збільшуючи частоту виникнення інфаркту міокарда у 2,69 рази, нестабільної стенокардії - у 2,5 рази, смерті від усіх причин - у 2,19 рази [8].

Особливості комплексної оцінки коморбідної патології у хворих на АГ військовослужбовців - учасників АТО/ООС при коморбідній ІХС (загальна кількість діагнозів, кількість діагнозів каузальних, конкурентних захворювань та за кумулятивною шкалою захворювань CIRS) представлені в таблиці 4.

Таблиця 4.

Комплексна оцінка коморбідної патології при АГ в учасників

АТО/ООС (стратифікація за коморбідною ІХС)

Кількість діагнозів

Коморбідність за ІХС

Всього (n = 213)

так (n = 176)

ні (n = 37)

Загальна

min-max

M ± s

ДІ середнього достовірність

2 - 14

6,8 ± 2,3

6,4 - 7,1

р = 0,0001

2 - 9

4,8 ± 1,8 4,2 - 5,4

2 - 14

6,4 ± 2,4 6,1 - 6,8

Каузальні

захворювання

min-max

M ± s

ДІ середнього достовірність

1 - 4

2,8 ± 0,8

2,7 - 3,0

р = 0,0001

1 - 3

1,2 ± 0,5 1,1 - 1,4

1 - 4

2,6 ± 1,0 2,4 - 2,7

Конкурентні

захворювання

min-max

M ± s

ДІ середнього достовірність

0 - 10

3,9 ± 1,9

3,7 - 4,2 р = 0,2695

1 - 8

3,6 ± 1,7 3,0 - 4,1

0 - 10

3,9 ± 1,9 3,6 - 4,1

CIRS

min-max

M ± s

ДІ середнього достовірність

4 - 16

8,2 ± 2,5

7,8 - 8,6

р = 0,0001

3 - 11

5,9 ± 2,0 5,2 - 6,5

3 - 16

7,8 ± 2,6 7,4 - 8,1

Примітка: р - рівень значущості порівняння 2-х груп між собою.

Загальна кількість діагнозів у хворих на АГ військовослужбовців - учасників АТО/ООС при коморбідній ІХС була (таблиця 4) 6,8 ± 2,3 діагнозів, що більше, аніж у хворих без коморбідної ІХС (р < 0,05), кількість діагнозів каузальних захворювань - 2,8 ± 0,8 діагнозів, що також більше, аніж у хворих без коморбідної ІХС (р < 0,05), кількість діагнозів конкурентних захворювань - 3,9 ± 1,9 діагнозів, що не відрізняється від пацієнтів без коморбідної ІХС (р > 0,05), загальна оцінка коморбідності за кумулятивною шкалою захворювань CIRS при коморбідній ІХС становила 8,2 ± 2,5 балів, що більше, аніж у хворих без коморбідної ІХС (р < 0,05).

Висновки

1. За основними показниками захворюваності у військовослужбовців ЗС України за контрактом в 2020 році ХСК посідали 4-те рейтингове місце. В структурі звільнень з військової служби за станом здоров'я ХСК посідали 2-ге рейтингове місце. В структурі причин смерті ХСК посідали перше рейтингове місце.

2. За показниками захворюваності АГ в структурі ХСК у військовослужбовців ЗС України за контрактом в 2020 році мала найактуальніше значення, посідаючи перші рейтингові місця.

3. У хворих на АГ комбатантів за класами хвороби найчастіше діагностувались коморбідні ХСК зі збільшенням частоти їхнього діагностування при АГ ІІ стадії.

4. Серед коморбідних ХСК у хворих на АГ - учасників сучасних збройних конфліктів найчастіше діагностувались ІХС у формі атеросклеротичного атеросклерозу, СН, порушення ритму та провідності і атеросклероз судин нижніх кінцівок зі збільшенням частоти їхнього діагностування при АГ ІІ стадії.

5. Комплексна оцінка коморбідної патології у хворих на АГ - учасників АТО/ООС виявила збільшення частоти діагностування всіх захворювань, каузальних захворювань і загальної оцінки коморбідності за кумулятивною шкалою захворювань CIRS при АГ ІІ стадії.

6. Комплексна оцінка коморбідної патології у хворих на АГ комбатантів також виявила збільшення частоти діагностування всіх захворювань, каузальних захворювань і загальної оцінки коморбідності за кумулятивною шкалою захворювань CIRS при коморбідній ІХС.

Перспективи подальших досліджень полягають у використанні скорингових моделей методом штучних нейронних мереж (багатошаровий перцептрон) для створення і наукового обґрунтування моделей задля визначення чинників прогнозування і подовження придатності до військової служби за станом здоров'я хворих на АГ комбатантів, з урахуванням особливостей поширеності, перебігу й лікування у них коморбідної патології [9].

Література

1. Williams B., Mancia G., Spiering W. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal. 2018. Vol. 39 (33). P. 3021-3104.

2. Стан здоров'я народу України. Нові загрози та виклики: посібник / за ред.:

3. М. Коваленка, В.М. Корнацького. Київ: ДУ "Національний науковий центр "Інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска", 2020. 197 с.

4. Щорічна доповідь про стан здоров'я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров'я України. 2016 рік / за ред. П.С. Мельника. Київ: МОЗ України, ДУ "УІСД МОЗ України", 2017. 516 с.

5. Куц Т.В., Мороз Г.З. Поширеність коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця. Український журнал військової медицини. 2020. № 4. Т. 1. С. 29-34. Doi: 10.46847/ujmm.2020.4(1)-029.

6. Селюк О.В., Воронко А.А., Литовченко І.І., Собецький В.В., Лисак І.В., Третяк

7. Д. Неврологічна коморбідність у хворих на артеріальну гіпертензію учасників сучасних збройних конфліктів. Сучасні аспекти військової медицини. 2023. Вип. 30. Ч. 2. С. 134-145. Doi: 10.327/2310-4910-2023-30-2-14.

8. Kilby P., Osborn I.V., Nothelle S. Cumulative Illness Rating Scale (CIRS) can be Used to Predict Hospital Outcomes in Older Adults. J Geriatr Med Gerontol. 2017. Vol. 3. P. 030. Doi: 10.23937/2469-5858/1510030.

9. Cosentino F., Grant P.J., Aboyans V. 2019 ESC Guidelines on diabetes, pre-diabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD. Eur Heart J. 2020 Jan 7. Vol. 41 (2). P. 255-323. Doi: 10.1093/eurheartj/ehz486.

10. Радченко Г.Д., Муштенко Л.О. Перебіг артеріальної гіпертензії залежно від наявності супутньої ішемічної хвороби серця. Український кардіологічний журнал. 2014. № 2. С. 18-28.

11. Voronko A.A., Voronko O.A. Artificial intelligence in military medicine. Modern aspects of modernization of science: status, problems, development trends: Materials of the 36th International Scientific and Practical Conference (September 7, 2023, Sofia, Bulgaria), 2023. P. 226-230.

12. References:

13. Williams, B., Mancia, G., & Spiering, W. (2018). 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. European Heart Journal, 39 (33), 3021-3104.

14. Kovalenko V.M. (Eds.), Kornatskii V.M. (Eds.). (2020). Stan zdorovia narodu Ukrainy. Novi zahrozy ta vyklyky: posibnyk [The state of health of the people of Ukraine. New Threats and Challenges: A Guide]. Kyiv: DU "Natsionalnyi naukovyi tsentr "Instytut kardiolohii im. M.D. Strazheska" [In Ukrainian].

15. Melnyk P.S. (Eds.) (2017). Shchorichna dopovid pro stan zdorovia naselennia, sanitarno-epidemichnu sytuatsiiu ta rezultaty diialnosti systemy okhorony zdorovia Ukrainy. 2016 rik [Annual report on the state of public health, sanitary and epidemiological situation and performance of the healthcare system of Ukraine. 2016]. Kyiv: MOZ Ukrainy, DU "UISD MOZ Ukrainy" [In Ukrainian].

16. Kuts, T.V., & Moroz, H.Z. (2020) Poshyrenist komorbidnoi patolohii u viiskovosluzhbovtsiv, khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia [Prevalence of comorbidities in military personnel with coronary heart disease]. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny - Ukrainian Journal of Military Medicine, 4 (1), 29-34. http://doi.org/10.46847/ujmm.2020.4(1)-029 [In Ukrainian].

17. Seliuk, O.V., Voronko, A.A., Lytovchenko, I.I., Sobetskyi, V.V., Lysak, I.V., & Tretiak, S.D. (2023) Nevrolohichna komorbidnist u khvorykh na arterialnu hipertenziiu uchasnykiv suchasnykh zbroinykh konfliktiv [Neurologic comorbidity in patients with arterial hypertension participating in modern armed conflicts]. Suchasni aspekty viiskovoi medytsyny - Modern aspects of military medicine, 30 (2), 134-145. http://doi.org/10.327/2310-4910-2023-30-2-14 [In Ukrainian].

18. Kilby, P., Osborn, I.V., & Nothelle, S. (2017) Cumulative Illness Rating Scale (CIRS) can be Used to Predict Hospital Outcomes in Older Adults. J Geriatr Med Gerontol, 3, 030. http://doi.org/10.23937/2469-5858/1510030.

19. Cosentino, F., Grant, P.J., & Aboyans, V. (2020) 2019 ESC Guidelines on diabetes, prediabetes, and cardiovascular diseases developed in collaboration with the EASD. Eur Heart J, 41 (2), 255-323. http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz486.

20. Radchenko, H.D., & Mushtenko, L.O. (2014) Perebih arterialnoi hipertenzii zalezhno vid naiavnosti suputnoi ishemichnoi khvoroby sertsia [The course of hypertension depending on the presence of concomitant coronary heart disease]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal - Ukrainian Journal of Cardiology, 2, 18-28 [In Ukrainian].

21. Voronko, A.A., & Voronko, O.A. (2023) Artificial intelligence in military medicine. Modern aspects of modernization of science: status, problems, development trends: Materials of the 36th International Scientific and Practical Conference (pp. 226-230). Sofia.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.