Роль лабораторної діагностики у практиці лікаря стоматолога

Размещено на http://allbest.ru

Полтавський державний медичний університет

Роль лабораторної діагностики у практиці лікаря стоматолога

Бойченко О.М., Мошель Т.М.

Лабораторна діагностика це прогресуюча медична спеціальність, що виконує дослідження біоматеріалу людського організму з використанням морфологічних, біохімічних, імунологічних, генетичних, молекулярно-біологічних, бактеріологічних, цитологічних, токсикологічних, вірусологічних та інших методів. Важливою основою лабораторної діагностики є інформація про стан організму пацієнта на клітинному і молекулярному рівні. Це дозволяє лікареві більш глибоко зрозуміти причину та шлях виникнення захворювання [6].

Повноцінно проведене обстеження хворого дозволяє встановити не тільки локалізацію, природу патологічного процесу, тобто обгрунтувати діагноз, а й передбачити подальший перебіг захворювання, його імовірний результат. стоматологічний пародонтит діагностика пацієнт

В наш час лабораторна діагностика є одним з найприорітетніших напрямів сучасної медицини, що розвивається в Україні та за кордоном. Різноманітні прояви патологічних станів, особливості перебігу, індивідуальність захворювання доволі ускладнюють процес діагностики і потребують об'єктивних методів дослідження, найважливішу роль серед яких відіграє клінічна лабораторна діагностика.

Лабораторні методи особливо актуальні в стоматологічній практиці лікаря, оскільки стан порожнини рота пацієнта дуже часто відображує порушення обмінних процесів в організмі, а також може свідчити про патологію окремих органів і систем. [4].

Зміни в ротовій порожнині також можуть носити і специфічний характер, тому саме за даними клінічного обстеження можна встановити попередній діагноз та визначити подальшу тактику ведення даного хворого. Але в більшості випадків сучасний лікар не може працювати без додаткових методів обстеження організму, що являється вирішальним в постановці остаточного діагнозу.

При обстеженні стоматологічного пацієнта акцент роблять на важливості послідовності методів його проведення. Обстеження стоматологічного хворого включає комплекс досліджень, що проводяться лікарем для оцінки як його загального стану, так і виявлення наявності захворювань [7]. На підставі отриманих даних встановлюється діагноз, визначаються загальні та місцеві етіологічні і патогенетичні чинники захворювання.

Анатомо-фізіологічна єдність важливих структур організму людини, розташованих на обличчі, зумовлює роботу лікарів різних спеціальностей [1].

Мета роботи. Доцільність використання лабораторних методів у пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта.

Матеріали та методи дослідження

Для досягнення поставленої мети було обстежено 50 пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта віком від 20 до 45 років. Дослідження проводили пацієнтам, яким встановлений діагнози: хронічний генералізований пародонтит ІІ та ІІІ ступенів тяжкості, хронічний катаральний гінгівіт. Усім пацієнтам для визначення стоматологічного статусу і для постановки остаточного діагнозу нами був застосований комплекс клінічних методів згідно протоколів обстеження. Верифікацію діагнозів проводили за класифікацією М.Ф. Данилевського (1994).

Всім пацієнтам з ураженнями тканин пародонта призначали загальний та біохімічний аналіз крові.

Для вивчення вмісту пародонтальних кишень проводили цитологічне і мікробіологічне дослідження. Забір матеріалу для дослідження здійснювали за допомогою паперових пінів № 30 шляхом занурення піну у найглибші кишені на 30 секунд. Далі піни переносили у стерильні еппендорфи і транспортували у лабораторію, де проводили посіви на чашки Петрі з цукровим агаром, використовуючи «Спосіб виділення анаеробних мікроорганізмів ротової порожнини» [2].

Для бактеріоскопічного дослідження забір матеріалу із пародонтальних кишень проводили стерильною гладилкою, переносили на предметне скло, фіксували. Мазки забарвлювали за Грамом. Мікробіологічне дослідження дає змогу встановити склад мікрофлори пародонтальних кишень, провести її диференціацію, що важливо для діагностики та подальшого вибору медикаментозних засобів лікування.

Ексудат для цитологічного дослідження забирали шляхом отримання відбитків з поверхні за методикою Покровської М. П. та Макарова М. С. [5]. Препарати, забарвлені за РомановськимГімзою, досліджували за допомогою мікроскопії, клітини підраховували у 10 полях зору. Визначали середню кількість лейкоцитів, моноцитів, макрофагів, лімфоцитів та інших клітин.

Окрім безпосереднього вивчення вмісту пародонтальних кишень, у пацієнтів із патологією продонта використовували метод послідовних серійних полоскань міграція лейкоцитів у порожнину рота (М.А. Ясиновський, 1931), що дає змогу робити висновок про захисні реакції тканин пародонта, рівень фагоцитозу, характер запальної реакції.

Контрольну групу склали 15 пацієнтів із генералізованим пародонтитом, діагноз у яких встановлювали виключно за допомогою клінічних методів обстеження.

Результати досліджень

Результати досліджень показали, що у хворих із запальними та запально-дистрофічними захворюваннями пародонта (катаральний гінгівіт та генералізований пародонтит) домінували факультативні аероби, проте кількість облігатних анаеробів зростала із поглибленням патологічних процесів у пародонті.

У всіх пацієнтів відмічається дисбіоз ясенних і пародонтальних кишень, оскільки спостерігалося різке зменшення частоти висівання оральних стрептококів, лактобактерій, підвищення вмісту стафілококів та виявлення представників заносної флори (клебсієл та кишкових паличок). Щільність колонізації досліджуваних топодемів популяціями стабілізуючої флори менша за показники норми.

Отже, лабораторні дослідження важлива частина діагностики стоматологічних захворювань, адже вони допомагають отримати максимально точні дані, що демонструють картину перебігу захворювання або патологічного процесу.

Вірне трактування лабораторних досліджень, проведених у динаміці, має не лише діагностичне і прогностичне значення, але є визначальним у виборі адекватного лікування.

Особистий внесок авторів. Бойченко О.М. концепція та дизайн, збір та узагальнення даних, написання рукопису.

Мошель Т.М. надання матеріалів для дослідження, аналіз та інтерпретація результатів, редагування рукопису.

Конфлікт інтересів. Відсутній.

References

1. Boychenko ON, Kotelevsky NV, Nikolishin AK, Zaitsev AV. Analyz predstavlenyy o zubnykh otlozhenyyakh [Analysis of representations of dental plaque]. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2017;3(1):19-25. (Russian).

2. Loban GA, Hancho OV, Tchereda VV, inventors; Higher State Educational Institution “Ukrainian Medical Stomatological Academy”, assignee. Method of isolation of anaerobic microorganisms of the oral cavity. Ukraine patent 62889. 2011 Sep 26. (Ukrainian).

3. Loban GA, Hancho OV, Petrushanko ТО, Moshel TM. Probiotyk yak faktor pidvyshchennya kolonizatsiynoyi rezystentnosti porozhnyny rota [Probiotic as oral cavity colonization resistance increasing factor]. Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayins'koyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2023;1(81):79-83. (Ukrainian).

4. Pishaka VP, Bazhory Yul, editors. Medychna biolohiya [Medical biology]. Vinnytsya: Nova Knyha; 2004. 656 p. (Ukrainian).

5. Myronov PF. Hystolohycheskye osobennosty protsessa zazhyvlenyya hnoynykh ran pry lechenyy nanochastytsamy serebra [Histochemical peculiarities of purulent wounds healing process during treatment with silver nanoparticles]. Zhurnal hepatohastroenterolohycheskykh yssledovanyy. 2021 ;2(1):796. (Russian).

6. Savychuk NO. Mikrobiom porozhnyny rota ta yoho rol u pidtrymanni zahalnoho y stomatolohichnoho zdorovia [Oral microbiome and its role in maintaining general and dental health]. Medychna hazeta «Zdorovia Ukrainy 21 storichchia». 2021;4:497. (Ukrainian).

7. Khaytovych MV, Mazur IP. Vzayemodiya likars'kykh zasobiv u praktytsi likarya-stomatoloha [Drug interaction in the practice of a dentist]. Zdorovia Ukrainy 21 storichchia. 2019;(1):38-39. (Ukrainian).

Abstract

Role of laboratory diagnostics in the dental practice

Boychenko O.M., Moshel T.M.

Laboratory methods play a crucial role in dental practice, as the state of a patient's oral cavity frequently mirrors disruptions in metabolic processes within the body, and can also provide insights into potential pathology affecting individual organs and systems.

The aim of this study is to assess the efficacy of employing laboratory methods in patients with periodontal tissue diseases.

We conducted examinations on 35 patients diagnosed with chronic generalized periodontitis of degrees II and III, along with 15 patients diagnosed with chronic catarrhal gingivitis. Additionally, a control group comprising 15 patients diagnosed solely through clinical examination methods with generalized periodontitis was included in the study.

All patients underwent a comprehensive evaluation, including general and biochemical blood tests. The investigation of periodontal pocket contents involved cytological and microbiological analyses, employing the method of successive serial rinses.

The patients diagnosed with generalized periodontitis have demonstrated a slight elevation in leukocyte count to 10-12*109/l upon the assessment of the general clinical blood test, indicating an exacerbation of the pathological process in periodontal tissues.

Furthermore, patients with generalized periodontitis have exhibited leukocyte migration in oral fluid exceeding 120, signifying disease exacerbation. Cytological examination of periodontal pocket contents revealed a notable presence of epithelial cells.

In the microbiocenoses of both gingival and periodontal pockets, representatives of aerobic and facultative anaerobic microorganisms were predominant. Among patients diagnosed with catarrhal gingivitis, these microorganisms constituted 74.25% of the microbiota, while in those with generalized periodontitis, they accounted for 62.70%. During periods of exacerbated periodontitis, there was an increase in the proportion of anaerobes within the microflora of periodontal pockets, rising from 23.15% to 29.40%.

Research results have shown that patients with inflammatory and inflammatory-dystrophic periodontal diseases experience dysbiosis of gingival and periodontal pockets, characterized by a decrease in the antagonism of symbiont bacteria to pathogenic and potentially pathogenic microorganisms. The correct interpretation of laboratory studies carried out over time has not only diagnostic and prognostic significance, but is decisive in the choice of adequate treatment.

Key words: generalized periodontitis, catarrhal gingivitis, laboratory diagnostic methods, dentistry.

Размещено на Allbest.ru