Епідеміологічні критерії та серологічна діагностика Лайм-бореліозу в медичних працівників Тернопільщини, які перехворіли на COVID-19

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Епідеміологічні критерії та серологічна діагностика Лайм-бореліозу в медичних працівників Тернопільщини, які перехворіли на COVID-19

М.Т. Гук

Резюме

Мета роботи - вивчити епідеміологічні особливості Лайм-бореліозу та встановити частоту виявлення специфічних антитіл IgM і/чи IgG до B. burgdorferis.l. у медичних працівників, які перехворіли на COVID-19.

Матеріал і методи. Під спостереженням перебували 52 медичні працівники КНП «Заліщицька ЦМЛ» та КНП «Кременецька опорна лікарня», які протягом 2020-2023 рр. лікувались амбулаторно та стаціонарно з приводу COVID-19, віком від 24 до 65 років. Чоловіків було 2 (3,8 %), жінок - 50 (96,2 %). Сумарні специфічні антитіла IgM і IgG до збудників Лайм-бореліозу (комплекс B. burgdorferis.l.) у сироватці крові 52 медичних працівників визначали методом ELISA з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Для лабораторної діагностики COVID-19 (РНК коронавірусу) використали набір реактивів «Biocore® SARS-CoV-2».

Результати. Одноразовий епізод захворювання на COVID-19 відмітили 22 (42,3 %) із 52 опитаних. При цьому слід зазначити, що кількість зареєстрованих випадків захворюваності на COVID-19 серед обстежених медичних працівників була більшою у 2020 році, порівняно із 2023 роком: 37,5 % проти 6,3 %, p<0,05. Позитивний результат ПЛР для визначення РНК SARS-CoV-2 був у 43 (82,7 %) із 52 опитаних, негативний - у 9 (17,3 %) осіб. Амбулаторно лікувались 37 (71,2 %) із 52 медичних працівників, хворих на COVID-19, тоді як 15 (28,8 %) осіб були госпіталізовані у стаціонарні відділення лікарень Тернопільщини.

На факт укусу кліща вказали 23 (44,2 %) опитаних. Одноразовий укус в анамнезі мали 16 (69,6 %) із 23 осіб, дворазовий - 5 (21,7 %), багаторазовий - 2 (8,7 %) респонденти. Найчастіше, в 14 (60,9 %) випадках, укус кліща траплявся у сільській місцевості. Специфічні антитіла класу M виявлено у 19 (36,5 %) із 52 осіб, антитіла класу G - у 6 (11,5 %), з яких IgM та IgG одночасно - у 3 (5,8 %).

Висновки. Встановлено, що 28,8 % медичних працівників з COVID-19 були госпіталізовані у стаціонарні відділення лікарень Тернопільщини, 26,7 % із яких отримували оксигенотерапію в зв'язку з дихальною недостатністю. Факт укусу кліща відмітили 23 (44,2 %) із 52 медичних працівників, хворих на COVID-19; найчастіше респонденти вказували на одноразовий укус в сільській місцевості: 69,6 % і 60,9 %, відповідно. Допомогою лікаря чи медичної сестри для видалення кліща скористалися лише 17,4 % опитаних медичних працівників Тернопільської області. Специфічні IgM і IgG до комплексу B. burgdorferi s.l. за допомогою методу ІФА діагностовано у сироватці крові 42,3 % медичних працівників, які перехворіли на COVID-19.

Ключові слова: Лайм-бореліоз; укус кліща; специфічні антитіла; імуноферментний аналіз (ІФА); COVID-19; медичні працівники.

Epidemiological criteria and serological diagnosis of Lyme borreliosis in healthcare workers of ternopil region who have been ill with COVID-19

M.T. Huk

Summary

The aim - to investigate the epidemiological features of Lyme borreliosis and to establish the frequency of detection of specific IgM and/or IgG antibodies to B. burgdorferis. l. in healthcare workers who have who have been ill with COVID-19.

Material and Methods. The study included 52 healthcare workers of Zalishchyky Central City Hospital and Kremenets Reference Hospital who were treated for COVID-19 in 2020-2023 as outpatients and inpatients, aged 24 to 65 years. There were 2 men (3.8 %) and 50 women (96.2 %). The total specific IgM and IgG antibodies to Lyme borreliosis pathogens (B. burgdorferis.l. complex) in the serum of 52 healthcare workers were determined by ELISA using test systems from Euroimmun AG (Germany). For the laboratory diagnosis of COVID-19 (coronavirus RNA), the Biocore® SARS-CoV-2 reagent kit was used.

Results. A single episode of COVID-19 was reported by 22 (42.3 %) out of 52 respondents. It should be noted that the number of reported cases of COVID-19 among the surveyed healthcare workers was higher in 2020 compared to 2023: 37.5 % vs. 6.3 %, p<0.05. A positive PCR result for SARS-CoV-2 RNA was detected in 43 (82.7 %) of 52 respondents, and a negative result in 9 (17.3 %). Outpatient treatment was provided to 37 (71.2 %) of 52 healthcare workers who have been ill with COVID-19, while 15 (28.8 %) were hospitalized in inpatient departments of Ternopil region hospitals.

The fact of a tick bite was reported by 23 (44.2 %) of the respondents. A single tick bite was reported by 16 (69.6 %) of the 23 people who reported a tick bite in their history, two ticks were reported by 5 (21.7 %), and multiple ticks were reported by 2 (8.7 %) respondents. Most often, in 14 (60.9 %) cases, tick bites occurred in rural areas. Specific antibodies of class M were detected in 19 (36.5 %) of 52 people, antibodies of class G - in 6 (11.5 %), of which IgM and IgG simultaneously - in 3 (5.8 %).

Conclusions. It was found that 28.8 % of healthcare workers with COVID-19 were hospitalized in inpatient departments of hospitals in Ternopil region, 26.7 % of whom received oxygen therapy for respiratory failure. A tick bite was reported by 23 (44.2 %) of 52 healthcare workers with COVID-19; most often, respondents reported a single bite in rural areas: 69.6 % and 60.9 %, respectively. Only 17.4 % of the surveyed healthcare workers in Ternopil region used the help of doctor or nurse to remove the tick. Specific IgM and IgG to B. burgdorferis.l. complex were diagnosed in the serum of 42,3 % of healthcare workers who had COVID-19 by ELISA.

Key words: Lyme borreliosis; tick bite; specific antibodies; enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA); COVID-19; healthcare workers.

Вступ

лайм-бореліоз інфекція медичний працівник

Лайм-бореліоз (ЛБ) - одна із найпоширеніших хвороб, яку спричиняють спірохети комплексу Borrelia burgdorferisensu lato (s. l.), і передають іксодові кліщі.

В останнє десятиріччя захворюваність на ЛБ невпинно зростає, як в країнах Європи та Північної Америки, так і в Україні [1].

Тернопільська область є ендемічним осередком ЛБ, оскільки розташована в зоні з родючими ґрунтами, має помірний континентальний клімат, лісові ландшафти з широколистими і змішано-широколистими породами дерев, що сприяє збереженню в природі основного переносника борелій - іксодових кліщів [2-4].

Патогномонічною ознакою інфекції є шкірний висип під назвою мігруюча еритема, яка, однак, з'являється лише у 60-80 % інфікованих осіб. Інші типові симптоми ЛБ є неспецифічними, включаючи лихоманку, біль голови, м'язово-суглобовий біль та втому [5].

Слід зазначити, що затримка вчасного лікування цієї недуги може призвести до дисемінації процесу із ураженням опорно-рухової, серцево- судинної та нервової систем [6-8].

COVID-19 (коронавірусна хвороба 2019) - гостре захворювання із переважним ураженням дихальної системи, спричинене вірусом SARS-CoV-2 - РНК-вмісним вірусом, який належить до роду Betacoronavirus родини Coronaviridae.

Інфекція SARS-CoV-2 викликає захворювання різного ступеня тяжкості - від безсимптомного перебігу до гострої дихальної недостатності та смерті.

Факторами ризику тяжкого захворювання є літній вік, ослаблений імунітет, супутні захворювання (наприклад, діабет, хронічна хвороба нирок) і вагітність [9-11].

Слід зазначити, що інфекційні захворювання значно рідше визнають факторами ризику інфекції SARS-CoV-2, їх потенційний вплив на ризик тяжкого перебігу COVID-19 є недостатньо вивченим. Однією із таких наукових проблем є вивчення ймовірного зв'язку між хворобою Лайма та COVID-19, не дивлячись на подібність ряду клінічних симптомів як при хворобі Лайма, так і при COVID-19, одним із яких є гарячка [12].

Хоча більшість людей із COVID-19 одужують протягом кількох тижнів після хвороби, залишається значна частка осіб, які скаржаться на гарячку, міалгії, втому, загальну слабкість протягом тривалого часу [13-14].

CDC та експерти з усього світу працюють над тим, щоб дізнатися більше про короткотермінові та довгострокові наслідки для здоров'я, пов'язані з COVID-19 [15].

Пандемія COVID-19 є кризою і в галузі охорони здоров'я [16]. За даними Центру громадського здоров'я та Державної служби з питань праці в Україні, COVID-19 виявлено у 154 637 (червень) медичних працівників, в тому числі в 6078 у Тернопільській області [17].

Мета роботи: вивчити епідеміологічні особливості Лайм-бореліозу та встановити частоту виявлення специфічних антитіл IgM і/чи IgG до burgdorferis.l. в медичних працівників, які перехворіли на COVID-19.

Матеріал і методи дослідження

Під спостереженням перебували 52 медичні працівники КНП «Заліщицька ЦМЛ» та КНП «Кременецька опорна лікарня», які протягом 2020-2023 рр. лікувались амбулаторно та стаціонарно з приводу COVID-19. Вік обстежуваних коливався від 24 до 65 років, середній вік склав (47±1,46). Чоловіків було 2 (3,8 %), жінок - 50 (96,2 %).

Для вивчення епідеміологічних особливостей Лайм-бореліозу в медичних працівників деяких лікарень Тернопільщини, які перехворіли на COVID-19, використали анкету-опитувальник, розроблену фахівцями Державної Вищої школи імені Папи Іоана-Павла ІІ (Бяла Подляска, Польща) і адаптовану для українських пацієнтів науковцями кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТНМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. Визначали кількість нападів кліщів, їх сезонність, місцевість, де вони траплялися, локалізацію укусів на тілі людей і способи видалення їх з поверхні тіл.

Для характеристики перебігу COVID-19 використано анкету-опитувальник, розроблену науковцями ТНМУ імені І.Я. Горбачевського МОЗ України.

Сумарні специфічні антитіла IgM і IgG до збудників Лайм-бореліозу (комплекс B. burgdorferis.l.) у сироватці крові 52 медичних працівників визначали методом ELISA з використанням тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Отримані результати аналізували відповідно до рекомендацій виробника: результат >22 Од/мл вважали позитивним, 16-22 Од/мл - проміжним, <16 Од/мл - негативним.

Для лабораторної діагностики COVID-19 (РНК коронавірусу) використовували набір реактивів «Biocore® SARS-CoV-2».

Дана робота є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України «Діагностика, лікування і профілактика кліщових інфекцій в умовах війни та вдосконалення заходів біобезпеки» (№ державної реєстрації 0123U101288), яка частково фінансується за кошти МОЗ України.

Результати й обговорення

Встановлено, що на одноразовий епізод захворювання на COVID-19 вказали 22 (42,3 %) із 52 опитаних, двічі на цю недугу хворіли 20 (38,5 %) респондентів, три і більше разів - 10 (19,2 %) осіб відповідно. При цьому слід зазначити, що кількість зареєстрованих випадків захворюваності на COVID-19 серед обстежених медичних працівників була більшою в 2020 році, порівняно із 2023 роком: 37,5 % проти 6,3 %, p<0,05.

Позитивний результат ПЛР для визначення РНК SARS-CoV-2 виявлено у 43 (82,7 %) із 52 опитаних, негативний - у 9 (17,3 %) осіб відповідно.

Установлено, що амбулаторно лікувались 37 (71,2 %) із 52 медичних працівників, хворих на COVID-19, тоді як 15 (28,8 %) осіб були госпіталізовані у стаціонарні відділення лікарень Тернопільщини, 4 (26,7 %) з яких отримували оксигенотерапію в зв'язку з дихальною недостатністю.

За даними проведеного нами анкетування, на факт укусу кліща вказали 23 (44,2 %) опитаних, 29 (55,8 %) респондентів не пам'ятали про факт укусу кліщів, але вказували на відвідування ендемічних щодо Лайм-бореліозу місцевостей (лісу, присадибних ділянок або міських парків). Одноразовий укус в анамнезі мали 16 (69,6 %) із 23 осіб, які вказали на укус кліща в анамнезі, дворазовий - 5 (21,7 %), багаторазовий - 2 (8,7 %) респондентів.

При проведенні аналізу місцевості укусів кліщів встановлено, що найчастіше, в 14 (60,9 %) випадках, він був у сільській місцевості, у лісі - 8 (34,8 %) та лише 1 (4,4 %) випадок трапився у парковій зоні (рис. 1).

Для видалення кліща із поверхні тіла до лікаря звернулися 4 (17,4 %) особи, 6 (26,1 %) осіб продезінфікували місце укусу, 5 (21,7 %) - викрутили членистоногого, 3 (13,0 %) - використали олію, 2 (8,7 %) - видалили пальцями, 2 (8,7 %) - скористалися енергійними рухами, 1 (4,4 %) респондент звернувся за допомогою до іншої особи.

Анамнестично на появу мігруючої еритеми у місці присмоктування кліща вказали 3 (13,0 %) із 23 медичних працівників.

Рис. 1. Місцевість, в якій медичні працівники, які перехворіли на COVID-19 (n=52), зазнали укусів кліщів, %

Аналіз результатів серологічного дослідження сироваток крові на наявність специфічних IgM і IgG до комплексу B. burgdorferis. l. за допомогою методу ІФА показав, що позитивні або проміжні результати хоча б одного класу специфічних антитіл знайдено в 22 (42,3 %) із 52 обстежених.

Специфічні антитіла класу M виявлено у 19 (36,5 %) із 52 осіб, антитіла класу G - у 6 (11,5 %), IgM та IgG одночасно - у 3 (5,8 %).

Позитивні результати IgM до B. burgdorferis. l. отримано в 7 (13,5 %) із 52 обстежених, проміжні - у 12 (23,1 %), негативні - у 33 (63,4 %).

Позитивні результати IgG до B. burgdorferis. l. отримано у 3 (5,8 %) медичних працівників, проміжні - у 3 (5,8 %), негативні - у 46 (88,4 %) (рис. 2).

Отримані нами дані про те, що 28,8 % медичних працівників з COVID-19 лікувались стаціонарно у відділеннях лікарень Тернопільщини, близькі до попередніх результатів досліджень науковців кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТНМУ імені І. Я. Горбачевського, за даними яких стаціонарно з приводу COVID-19 лікувались 12,3 % медичних працівників. Кількість зареєстрованих випадків COVID-19 серед обстежених медичних працівників КНП «Заліщицька ЦМЛ» та КНП «Кременецька опорна лікарня», була більшою у 2020 році, порівняно із 2023 роком: 37,5 % проти 6,3 %, p<0,05; 28,8 % осіб були госпіталізовані у стаціонарні відділення лікарень Тернопільщини, 26,7 % з них отримували оксигенотерапію в зв'язку з дихальною недостатністю.

Рис. 2. Результати дослідження сироваток крові медичних працівників, які перехворіли на COVID-19, на наявність специфічних антитіл класів IgM та IgG до B. burgdorferis. l., тест ELISA (n=52), %

Встановлено, що факт укусу кліща відмітили 23 (44,2 %) із 52 медичних працівників, хворих на COVID-19; найчастіше респонденти вказували на одноразовий укус у сільській місцевості: 69,6 % і 60,9 %, відповідно. Допомогою лікаря чи медичної сестри для видалення кліща скористалися лише 17,4 % опитаних медичних працівників Тернопільської області.

Специфічні IgM і IgG до комплексу B. burgdorferi s.l. за допомогою методу ІФА діагностовано у сироватці крові 42,3 % медичних працівників, які перехворіли на COVID-19.

Література

1. Melenko S.R. Lyme boreliosis: modern problem of infectology I S.R. Melenko, K.V. Melnyk, Kh.V. Senyshyn // Medical sciences «Colloquium-journal». - 2023. - Vol. 7, No. 166. DOI: 10.24412/2520-6990-2023-7166-8-13.

2. Шкільна M.І. Лайм-бореліо з у працівників лісових господарств Тернопільської області. / М.І. Шкільна // Інфекційні хвороби. - 2016. - № 1. С. 36-40. DOI:10.11603/1681-2727.2016.1.5957.

3. Tokarska-Rodak Matgorzata Serological research towards Lyme borreliosis in hunters and forestry workers in selected areas of Poland and Ukraine / Matgorzata Tokarska-Rodak // Health Problems of Civilization. - 2017. - Vol. 11, No. 4. - P. 287-292. DOI: 10.5114/hpc.2017.69024.

4. Andreychyn M. Epidemiological situation of Lyme borreliosis and diagnosis standards in Poland and Ukraine / M. Andreychyn // Health Problems of Civilization. - 2017. - Vol. 3. - P. 190-194. DOI: 10.5114/hpc.2017.69020.

5. Szewczyk-Dgbrowska A. Correlation between COVID-19 severity and previous exposure of patients to Borrelia spp. / A. Szewczyk-Dgbrowska // Scientific Reports. - 2022. - Vol. 12, No. 1. DOI: 10.1038/s41598-022-20202-x.

6. Novak C.B. Lyme Disease in the Era of COVID-19: A Delayed Diagnosis and Risk for Complications [Electronic resource] / C.B. Novak, V.M. Scheeler, J.N. Aucott // Case Reports in Infectious Diseases. - 2021. - Vol. 2021. - P. 1-4. DOI: 10.1155/2021/6699536.

7. Ross Russell A.L. Lyme disease: diagnosis and management / A.L. Ross Russell // Practical Neurology. - 2018. - Vol. 18, No. 6. - P. 455-464. DOI: 10.1136/practneurol-2018-001998.

8. Chomel B. Lyme disease / B. Chomel // Revue Scientifique et Technique de l'OIE. - 2015. - Vol. 34, No. 2. - P. 569-576. DOI: 10.20506/rst.34.2.2380.

9. Sanyaolu A. Comorbidity and its Impact on Patients with COVID-19 / A. Sanyaolu // SN Comprehensive Clinical Medicine. - 2020. - Vol. 2, No. 8. - P. 1069-1076. DOI: 10.1007/s42399-020-00363-4.

10. Hann Ng Wern Comorbidities in SARS-CoV-2 Patients: a Systematic Review and Meta-Analysis / Wern Hann Ng // mBio. - 2021. - Vol. 12, No. 1. DOI: 10.1128/mbio.03647-20.

11. Thakur B. A systematic review and meta-analysis of geographic differences in comorbidities and associated severity and mortality among individuals with COVID-19 / B. Thakur // Scientific Reports. - 2021. - Vol. 11, No. 1. DOI: 10.1038/s41598-021-88130-w.

12. Sockrider M. COVID-19 Infection versus Influenza (Flu) and Other Respiratory Illnesses / M. Sockrider // American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. - 2020. - Vol. 202, No. 10. - P. P27-P28. DOI: 10.1164/rccm.2020c16.

13. Galanta Y. Medical and psychological components of post-COVID syndrome in patients with acute cerebrovascular disease / Y. Galanta // Psychosomatic Medicine and General Practice. - 2023. - Vol. 8, No. 1. DOI: 10.26766/PMGP.V8I1.410.

14. Forecasting Hospitalizations Due to COVID-19 in South Dakota, // Journal of Healthcare Informatics Research. - 2021. - Vol. 5, No. 2. - P. 218-229. DOI: 10.1007/s41666-021-00094-8.

15. Greenhalgh T. Management of post-acute covid-19 in primary care / T. Greenhalgh // BMJ. - 2020. DOI: 10.1136/bmj.m3026.

16. Gupta Nishtha Impact of COVID-19 pandemic on healthcare workers / Nishtha Gupta // Industrial Psychiatry Journal. - 2021. - Vol. 30, No. 3. - P. 282. DOI: 10.4103/0972-6748.328830.

17. Оперативна інформація щодо надходження повідомлень про гострі професійні захворювання на COVID-19 під час виконання посадових обов'язків - державна служба України з питань праці / Державна служба України з питань праці // https://dsp.gov.ua/operativna-informacia-covid19/. - Режим доступу: https://dsp.gov.ua/operativna-informacia-covid19/ (дата звернення: 03.01.2024).

18. Професійна захворюваність на COVID-19 у медичних працівників / М.А. Андрейчин [та ін.] // Інфекційні хвороби. - 2022. - № 4. - С. 21-25. DOI: 10.11603/1681-2727.2021.4.12835.

19. Серологічна діагностика кліщових інфекцій у хворих на локалізовану склеродермію / К.Б. Штокайло [та ін.] // Інфекційні хвороби. - 2021. - № 3. - С. 33-42. DOI: 10.11603/1681-2727.2021.3.12490.

References

1. Melenko, S.R. (2023). Lime boreliosis: modern problem of infectology. In Colloquium-journal. (No. 7 (166), pp. 8-13). DOI: 10.24412/2520-6990-2023-7166-8-13.

2. Shkilna, M.I. (2016). Lime borreLiosis in ForesTrY WorKers oF TernoPiL reGion. Infectious Diseases - Infektsiyni Khvoroby, (1). DOI: 10.11603/1681-2727.2016.1. 5957.

3. Tokarska-Rodak, M., Shkilna, M., Plewik, D., Panczuk, A., Korda, M., Klishch, I., Paszkiewicz, J., & Andreychyn, M. (2017). Serological research towards Lyme borreliosis in hunters and forestry workers in selected areas of Poland and Ukraine. Health Problems of Civilization, 11(4), 287-292. DOI: 10.5114/hpc.2017.69024.

4. Andreychyn, M., Panczuk, A., Shkilna, M., Tokarska-Rodak, M., Korda, M., Koziot-Montewka, M., & Klishch, I. (2017). Epidemiological situation of Lyme borreliosis and diagnosis standards in Poland and Ukraine. Health Problems of Civilization, 3, 190-194. DOI: 10.5114/hpc.2017.69020.

5. Szewczyk-Dgbrowska, A., Budziar, W., Harhala, M., Baniecki, K., Pikies, A., Jgdruchniewicz, N., ... & Dgbrowska, K. (2022). Correlation between COVID-19 severity and previous exposure of patients to Borrelia spp. Scientific Reports, 12(1). DOI: 10.1038/s41598-022-20202-x.

6. Novak, C.B., Scheeler, V.M., & Aucott, J.N. (2021). Lyme Disease in the Era of COVID-19: A Delayed Diagnosis and Risk for Complications. Case Reports in Infectious Diseases, 2021, 1-4. DOI: 10.1155/2021/6699536.

7. Ross Russell, A.L., Dryden, M.S., Pinto, A.A., & Lovett, J.K. (2018). Lyme disease: diagnosis and management. Practical Neurology, 18(6), 455-464. DOI: 10.1136/pract-neurol-2018-001998.

8. Chomel, B. (2015). Lyme disease. Revue Scientifique et Technique de l'OIE, 34(2), 569-576. DOI: 10.20506/rst.34.2.2380.

9. Sanyaolu, A., Okorie, C., Marinkovic, A., Patidar, R., Younis, K., Desai, P., Hosein, Z., Padda, I., Mangat, J., & Altaf, M. (2020). Comorbidity and its Impact on Patients with COVID-19. SN Comprehensive Clinical Medicine, 2(8), 10691076. DOI: 10.1007/s42399-020-00363-4.

10. Ng, W.H., Tipih, T., Makoah, N.A., Vermeulen, J.-G., Goedhals, D., Sempa, J.B., Burt, F.J., Taylor, A., & Mahalingam, S. (2021). Comorbidities in SARS-CoV-2 Patients: a Systematic Review and Meta-Analysis. mBio, 12(1). DOI: 10.1128/mbio.03647-20.

11. Thakur, B., Dubey, P., Benitez, J., Torres, J.P., Reddy, S., Shokar, N., Aung, K., Mukherjee, D., & Dwivedi, A.K. (2021). A systematic review and meta-analysis of geographic differences in comorbidities and associated severity and mortality among individuals with COVID-19. Scientific Reports, 11(1). DOI: 10.1038/s41598-021-88130-w.

12. Sockrider, M., Jamil, S., Santhosh, L., & Carlos, W.G. (2020). COVID-19 Infection versus Influenza (Flu) and Other Respiratory Illnesses. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 202(10), P. 27-P28. DOI: 10.1164/rccm. 2020c16.

13. Galanta, Y. (2023). Medical and psychological components of post-COVID syndrome in patients with acute cerebrovascular disease. Psychosomatic Medicine and General Practice, 8(1). DOI: 10.26766/pmgp.v8i1.410.

14. Wesner, J.S., Van Peursem, D., Flores, J.D., Lio, Y., & Wesner, C.A. (2021). Forecasting Hospitalizations Due to COVID-19 in South Dakota, USA. Journal of Healthcare Informatics Research, 5(2), 218-229. DOI: 10.1007/s41666-021-00094-8.

15. Greenhalgh, T., Knight, M., A'Court, C., Buxton, M., & Husain, L. (2020). Management of post-acute covid-19 in primary care. BMJ, m3026. DOI: 10.1136/bmj.m3026.

16. Gupta, N., Dhamija, S., Patil, J., & Chaudhari, B. (2021). Impact of COVID-19 pandemic on healthcare workers. Industrial Psychiatry Journal, 30(3), 282. DOI: 10.4103/0972-6748.328830.

17. Operational information on the receipt of reports of acute occupational diseases with covid-19 during the performance of official duties - State Labour Service of Ukraine. State Labour Service of Ukraine - State Labour Service of Ukraine. (2020, May 22). Retrieved from: https://dsp.gov.ua/operativna-informacia-covid19/.

18. Andreychyn, M.A., Markiv, B.Y., Zavidniuk, N.H., & Iosyk, I.I. (2022). Occupational incidence of COVID-19 in healthcare professionals. Infectious Diseases - Infektsiyni Khvoroby, 4, 21-25. DOI: 10.11603/1681-2727.2021.4. 12835.

19. Shtokailo, K.B., Cruz, J.C., Cruz, I.D., Andreychyn, M.A., Shkilna, M.I., Ivahiv, O.L., & Korda, M.M. (2021). Serological diagnostic of tick-borne infections in patients with localized scleroderma. Infectious Diseases - Infektsiyni Khvoroby, 3, 33-42. DOI: 10.11603/1681-2727.2021.3.12490.

Размещено на Allbest.ru