Індивідуальна анатомічна мінливість лицевого відділу голови людини зрілого віку

Vovk Oleh Yuriyovych Doctor of Medical Sciences, professor, Head of the Department of Human anatomy, clinical anatomy and operative surgery, Kharkiv National Medical University, Kharkiv

INDIVIDUAL ANATOMICAL VARIABILITY THE FACIAL DEPARTMENT OF THE HEAD OF AN ADULT PERSON

82.7 at о = 3.90 and mx = 0.72 and x = 48.3 at о = 3.65 and mx = 0.68, in women - x = 81.9 at о = 3.57 and mx = 0.67 and x = 46.7 at о = 3.29 and mx = 0.62. When analyzing the digital array of data by gender, the following should be noted: almost all sizes of the male skull are larger than the female skull, regardless of the craniotype, at the same time, almost all the obtained average differences are within the limits of statistical error, that is, it is possible to indicate a certain predominance of sizes in men, but we could not find statistical confirmation of this conclusion.

Keywords: anatomy, individual anatomical variability, craniometry, craniotype, computed tomography (CT), facial department of the skull, facial index, adult people.

Постановка проблеми. Індивідуальний або персоніфікований підхід до лікування хворого є однією з загальних проблем в сучасній медицині. Лицевий відділ голови, дуже складна та варіативна анатомічна ділянка, до якої прикута увага фахівців з щелепне-лицевої та пластичної хірургії, нейрохірургії, ортодонтії. Виходячи з цього, дослідження індивідуальної анатомічної мінливості лицевого скелету з урахуванням статі та існуючого краніотипу є вкрай важливим та актуальним завданням сьогодення [1-4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Лицевий або вісцеральний череп, являє собою, складно побудовану анатомічну структуру, яка є вмістилищем багатьох органів, м'язів, судинно-нервових пучків та інших утворень [5]. Різноманіття можливих особливостей форми чи положення та безліч варіативних ознак кожного анатомічного об'єкта, призводить до необхідності систематизації наявних властивостей будь якої ділянки тіла людини, лицевого скелету в тому числі. Вирішенню цього питання, допомагає використання вчення про індивідуальну анатомічну мінливість, де запропонована методика встановлення типів будови черепа за розрахунками цілого ряду індексів [6-7]. З розвитком сучасних методів інструментальних досліджень, стало можливим, отримати прижиттєву краніометричну характеристику черепа людини, що надає поштовх для вивчення краніології на новому рівні і ставить нові завдання для дослідників [8-9]. Крім цього, постійна модернізація хірургічних маніпуляцій обличчя, потребує уточнення та деталізації морфологічної характеристики шуканої ділянки [10-12].

Виходячи з аналізу інформаційних джерел, ми прийшли до висновку, що встановлення ознак індивідуальної анатомічної мінливості лицевого відділу черепа недостатньо висвітлено з позиції поєднання класичних та сучасних методик дослідження та з урахуванням крайніх типів будови черепа та статі.

Мета статті. Встановити існуючий діапазон індивідуальної анатомічної мінливості лицевого відділу черепа людини зрілого віку

Матеріал і методи. Матеріалом для проведення дослідження слугували сухі кісткові препарати цілісного або фрагментованого черепу людини обох статей у кількості 39 одиниць, з колекції кафедри анатомії людини ХНМУ, та результати КТ-досліджень голови людей зрілого віку без існуючих патологій кісткової тканини, загальним об'ємом - 85 спостережень, які отримані з лікувально-діагностичних центрів що мають договори про співробітництво з кафедрою анатомії людини ХНМУ. В нашій роботі використана класифікація вікової періодизації життя людини, де до зрілого віку відносяться чоловіки - 22-60 років, жінки - 21-55 років. Дана класифікація рекомендована Міністерством охорони здоров'я України (лист №08.01-22/2472 від 09.12.2008 року).

Наша робота присвячена встановленню ознак індивідуальної анатомічної мінливості структур що відносяться до лицевого відділу черепа, тому не доцільно застосовувати краніотипування за головним індексом. Для цих структур, більш сприятливе краніотипування що отримується за розрахунком основного лицьового індексу по формулі Г арсона-Кольмана:

Висота лицевого відділу черепа (n-gn)

Ind осн.лиц. Х 100

Ширина лицевого відділу черепа (виличний розмір) (zy-zy)

Даний індекс дозволяє розподілити матеріал за наступними краніотипами: еуріпрозопи (широколиці) - 84,9 та менше; мезопрозопи (середні форми) - від 85,0 до 89,9; лептопрозопи (довгі або вузькі форми обличчя) - 90,0 та більше.

У деяких випадках (відсутність нижньої щелепи або зубів), для розрахунку лицевого індексу використовували іншу формулу:

Висота верхньої частини лицевого відділу черепа (n-pr)

Млиц. Х 100,

Ширина лицевого відділу черепа (виличний розмір) (zy-zy)

За цією формулу, краніотипування відбувається за іншими значеннями, а саме: еуріпрозопи (широколиці) - 49,9 та менше; мезопрозопи (середні форми) - від 50,0 до 54,9; лептопрозопи (довгі або вузькі форми обличчя) - 55,0 та більше.

Для проведення краніометричних досліджень сухих кісткових препаратів використовувався набір засобів вимірювальної техніки, який був метрологічно забезпечений на протязі виконання науково-дослідної роботи. Для виконання краніометричного аналізу результатів КТ досліджень, використовували програмне забезпечення Ez3D Plus 3D CD Viewer ver. 1.2.6.20 яке входило до ліцензійного пакету програм, що використовувались на томографі де проводили дослідження. Окрім того, морфометрія частини матеріалу проводилася за допомогою віртуального анатомічного столу Anatomage table зі встановленою програмою Launching Table 6.0 Application, що знаходиться на базі кафедри анатомії людини ХНМУ.

Статистичну обробку отриманого матеріалу проводили за допомогою програми Statistica 13.5.0.17 (trial version) та Microsoft Excel корпоративного пакету MS 365. Проведена варіаційна статистика отриманих даних з обчислюванням середньої арифметичної (x), середнього квадратичного відхилення (о) та помилки середньої арифметичної (шх). Будь які встановлені закономірності враховували достовірними прі p<0,05, серед певних категорій вибірок також проводили кореляційний аналіз за Пірсоном.

Виклад основного матеріалу. Виходячи з мети нашої роботи, основною ділянкою для дослідження є вісцеральний відділ черепа або його кісткова основа - лицевий скелет. Загальними лінійними розмірами у межах цієї ділянки є ширина лицевого скелету (zy-zy) та його висота (n-gn), в окремих випадках, коли встановлення цього розміру було ускладнено, використовували висоту верхньої частини лицевого відділу черепа (n-pr). Саме ці розміри дозволяли розраховувати основний лицевий індекс або лицевий індекс, і як наслідок, провести краніотипування виділяючи три основних типи будови черепа за різноманіттям будови обличчя: лептопрозопи, мезопрозопи та еуріпрозопи. Отримані діапазони основних лінійних розмірів обличчя та розрахованих індексів представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Діапазон загальних лінійних параметрів лицевого скелету та лицевих індексів людини зрілого віку

Найбільша ширина лицевого скелету встановлена у чоловіків з еуріпрозопічним типом будови черепа, коли цей параметр досягав від 130,8 мм до 142,7 мм, у жінок максимальні значення простежені у представниць тієї ж групи, де вони складали від 128,4 мм до 141,9 мм. Проміжні покажчики спостерігалися в групі мезопрозопічного краніотипу, у чоловіків вони знаходились у межах від 127,2 мм до 137,9 мм, у жінок - від 121,5 мм до 133,4 мм. Мінімальний розмір цього параметру визначено у лептопрозопів, у чоловіків він коливався від 120,5 мм до 130,8 мм, у жінок - від 116,3 мм до 126,5 мм.

Повна висота лицевого скелету, яка встановлювалась на переважній більшості спостережень, превалює у людей з лептопрозопічним типом обличчя та складає у чоловіків від 109,5 мм до 129,0 мм і від 106,4 мм до 126,3 мм у жінок. Середні значення параметру знаходились у діапазонах представників мезопрозопічного краніотипу, у чоловіків варіація відбувалась на рівні від 108,4 мм до 123,9 мм, у жінок - від 103,5 мм до 118,6 мм, при цьому найменші розміри визначались у еуріпрозопів, в цій групі вони не перевищували від 105,8 мм до 119,3 мм у чоловіків та від 101,4 мм до 115,3 мм у жінок.

Аналогічний розподіл покажчиків притаманний висоті верхньої частини лицевого скелету: максимальні значення у лептопрозопів, у чоловіків - від

66,7 мм до 75,3 мм, у жінок - від 65,2 мм до 74,1 мм; середні - у мезопрозопів (чоловіки - від 63,7 мм до 73,1 мм, жінки - від 61,1 мм до 70,9 мм); мінімальні в групі еуріпрозопів, у чоловіків від 59,8 мм до 65,3 мм і у жінок від 59,3 мм до 64,1 мм.

Отриманий масив цифрових даних лінійних розмірів піддавався статистичному аналізу, результати якого представлені у таблиці 2.

Таблиця 2

Статистичні показники лінійних розмірів лицевого скелету людини зрілого віку

Встановлено, що ширина лицевого черепа у чоловіків зрілого віку лептопрозопічного краніотипу дорівнює x = 124,5 мм при о = 4,98 та тх = 1,38, а у жінок - х = 123,3 мм при о = 4,79 та m^ =1,44, це найменші покажчики у порівнянні з іншими групами, в той же час, висотні параметри, у чоловіків - x =

121.8 мм при о = 4,85 та тх = 1,34 для загального розміру та x = 73,1 мм при о = 4,91 та тх = 1,36. для верхньої частини, так саме як у жінок - х = 119,2 мм при о = 4,69 та mx = 1,41 і x = 71,9 мм при о = 4,82 та mx = 1,45 відповідно, досягали свого максимуму серед інших краніотипів. Усереднені значення ширини обличчя отримані у представників мезопрозопічного типу будови черепа, для чоловічої статі це х = 132,6 мм при о = 4,32 та mx =0,94, для жіночої - х = 129,1 мм при о = 4,51 та mх = 0,98. Повна висота вісцерального відділу в цій групі також прагнула до середніх значень але зі значним переважанням у чоловіків x = 117,3 мм при о = 4,19 та mх = 0,91 у порівнянні з жінками х =

111.9 мм при о = 4,26 та mx = 0,91, при дослідженні висоти верхньої частини відділу такої значущої різниці виявлено не було, чоловіки - x = 69,1 мм при о = 3,88 та mх = 0,85, жінки - х = 66,9 мм при о = 3,70 та mx = 0,79. Максимальні значення ширини обличчя встановлені у людей з еуріпрозопічним краніотипом обох статей, так, у чоловіків цей параметр досягав x = 137,6 мм при о = 3,81 та mх =0,71, тоді як у жінок він знаходився на рівні х = 134,9 мм при о = 3,90 та mх = 0,74. При цьому, обидва висотних розміри в цій групі демонстрували зворотну тенденцію та були найменшими в усій вибірці не залежно від статі, у чоловіків загальна висота дорівнювала x = 112,3 мм при о = 3,11 та mх = 0,58, висота верхньої частини - x = 62,1 мм при о = 2,84 та тх =0,53, у жінок - х = 109,1 мм при о = 3,19 та mx = 0,60 та x = 61,4 мм при о = 2,50 та mх = 0,47 відповідно.

Окремо, проводився статистичний аналіз отриманих значень основного лицевого та лицевого індексів, які використовувались для краніотипування за лінійними розмірами обличчя. Результати представлені в таблиці 3.

Статистичні показники лицевих індексів людини зрілого віку

Статистично достовірно, що середнє значення основного лицевого індексу у лептопрозопів чоловічої статі дорівнює x = 94,3 при о = 5,34 та mx = 1,48 зі встановленим діапазоном - 90,9-98,6, жіночої - x = 93,6 при о = 4,94 та шх = 1,49 з діапазоном - 90,5-97,4, тоді як, лицевий індекс у перших, складає - x = 57,3 при о = 4,78 та mx =1,32, у других - x = 57,0 при о = 4,89 та mx = 1,47 з діапазонами, відповідно, 55,4-59,7 та 56,1-60,1. Мезопрозопічний тип будови черепа у чоловіків характеризувався значеннями індексів у межах 85,2-89,9 та 50,1-54,3 зі встановленими середніми х = 87,6 при о = 4,11 та mi = 0,90 для загального індексу та x = 53,1 при о = 4,01 та mx = 0,87 для лицевого, у жінок індекси визначались у обсягах від 85,2 до 88,9 та від 50,3 до 53,9, з відповідними середніми х = 87,4 при о = 4,31 та mx = 0,92 та х = 52,9 при о = 3,99 та mx = 0,85. У людей з еуріпрозопічним краніотипом коливання основного лицевого індексу у чоловіків знаходилось на рівні від 80,9 до 83,6 з середньою - x = 82,7 при о = 3,90 та mx = 0,72, у жінок - від 78,9 до 81,3 з середньою - x = 81,9 при о = 3,57 та mx = 0,67. Варіація лицевого індексу в цій групі у чоловіків визначалась від 45,7 до 49,5 з середньою - x = 48,3 при о = 3,65 та mx = 0,68, у жінок - від 45,9 до 48,7 з середньою - х = 46,7 при о = 3,29 та mx = 0,62.

Слід зазначити, що існуючи діапазони лицевих індексів, так саме як встановлені їх середні значення, не мають залежності до змін за гендерною ознакою, при цьому, в усіх вибірках що досліджувались, покажчики середніх були значно віддалені від граничних значень, що дозволяє робити висновок про коректно відібрані групи зі встановленими краніотипами, які мають чітко виражені особливості індивідуальної анатомічної мінливості та дозволяють спостерігати зміни краніометричних характеристик інших структур розташованих в ділянці лицевого відділу черепа.

Багатоманітність існуючих форм обличчя може бути систематизована за допомогою розрахунку лицевих індексів та краніотипуванню, при чому, спираючись на класичні постулати вчення про індивідуальну анатомічну мінливість, слід пам'ятати, що усі встановлені особливості не є проявом патологічного стану, а є варіантом нормальної будови черепа (рис. 1).

Наше дослідження проводилось у групі людей зрілого віку обох статей, хоча майже кожний параметр у представників чоловічої статі був дещо більший, далеко не в кожному співставленні можна було підтвердити статистичну значущість цієї різниці, при цьому, ознаки індивідуальної анатомічної мінливості, особливості форми та будови кожного краніотипу чітко визначались як у чоловіків так і у жінок, про що свідчать отримані результати статистичного аналізу. Приклад встановлених краніотипів та візуальне підтвердження існуючих відмінностей будови черепа у представників обох статей представлено на рисунку 2.

Підсумовуючи отримані у статі дані, можна говорити про отримані діапазони загальних лінійних розмірів лицевого відділу черепа у людей зрілого віку обох статей, які дозволили провести краніотипування за загальним лицевим або лицевим індексом, з підрозділом матеріалу дослідження за трьома типами: лептопрозопічний, мезопрозопічний та еріпрозопіч- ний. Встановлено, що за значеннями основного лицевого і лицевого індексу, 19,36% людей зрілого віку мають лептопрозопічний тип будови черепа, коли, у чоловіків х = 94,3 при о = 5,34 та m^ = 1,48 і х = 57,3 при о = 4,78 та m^ =1,32, а у жінок - х = 93,6 при о = 4,94 та mx = 1,49 і x = 57,0 при о = 4,89 та mx = 1,47; 34,68% - мезопрозопічний, зі значеннями індексів у чоловіків x = 87,6 при о = 4,11 та mx = 0,90 і х = 53,1 при о = 4,01 та mx = 0,87, у жінок - х = 87,4 при о = 4,31 та mx = 0,92 і x = 52,9 при о = 3,99 та mх = 0,85; 45,96% - еуріпрозопічний, зі середніми показниками у чоловіків x = 82,7 при о = 3,90 та mх = 0,72 і x = 48,3 при о = 3,65 та mx = 0,68, у жінок - x = 81,9 при о = 3,57 та mx = 0,67 і х =

46,7 при о = 3,29 та mx = 0,62. Проводячи аналіз цифрового масиву даних за гендерною ознакою, слід зауважити наступне, практично всі розміри чоловічого черепа більше ніж жіночого, незалежно від краніотипу, при цьому, майже всі отримані різниці середніх знаходяться в межах статистичної похибки, тобто можна вказувати на певне превалювання розмірів у чоловіків, але статистичного підтвердження цього висновку нам знайти не вдалось. Встановлені ознаки індивідуальної анатомічної мінливості лицевого відділу голови, отримані за допомогою сучасних інструментальних методів дослідження, дозволяють проводити прижиттєве вивчення особливостей будь- якої анатомічної структури що розташована в шуканої ділянці, чому і будуть присвячені наші наступні роботи.

Література

1. Вовк Ю.М. Індивідуальна анатомічна мінливість та її клініко-морфологічне значення: монографія / Ю.М. Вовк, О.Ю. Вовк Харків: ФОП Бровін О.В., 2019. - 187 с.