Заходи та засоби для запобігання інфікуванню під час надання медичної допомоги пацієнтам

Размещено на http://allbest.ru

Заходи та засоби для запобігання інфікуванню під час надання медичної допомоги пацієнтам

Чорна В.В. Чорна Валентина Володимирівна доцент, канд. мед. наук, доцент кафедри медицини катастроф та військової медицини, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова, Спрут К.В. Спрут Катерина Володимирівна студентка, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Павленко Н.П. Павленко Наталія Павлівна канд. біол. наук, ст.н.с. лабораторії гігієни планування та забудови населених місць ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. А.М. Марзєєва НАМН України", Томашевський А.В. Томашевський Анатолій Вітальович доцент, кандидат медичних наук, доцент кафедри хірургії медичного факультету №2, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова,

Кульбака Л.Д. Кульбака Лариса Дмитрівна лікар-епідеміолог відділу моніторингу та реагування на небезпеки державної установи «Вінницький обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України», Поляруш В.В. Поляруш Влада Володимирівна старший викладач, кафедри медицини катастроф та військової медицини, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Шевчук Т.В. Шевчук Тетяна Валентинівна студентка 6 курсу медичного факультету №1 Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова

Анотація

В статті висвітлено питання щодо заходів та засобів для запобігання інфекційних хвороб, які пов'язані з наданням медичної допомоги у закладах охорони здоров'я. медичний інфекційний антимікробний

Актуальність заходів та засобів для запобігання інфікуванню під час надання медичної допомоги пацієнтам надзвичайно важлива, особливо в контексті глобальних пандемій та повномасштабної війни РФ.

Під час активних бойових дій зростає кризова ситуація щодо розвитку інфекцій, які стійкі до антимікробних препаратів. І в мирний час в Україні реєструвався високий рівень випадків резистентності до антимікробних препаратів, але під час воєнного періоду збільшилася чисельність пацієнтів з складними травмами від мінно-вибухової зброї, що характеризуються тяжкістю та високим ризиком інфекційних ускладнень, що значно вплине на цей показник. При мінно-вибуховій травмі понад 50% уламків залишаються не видаленими з рани.

За таких умов проблема антибіотикорезистентності може спричинити до 10 млн летальних випадків на рік. Запобіжні заходи щодо профілактики ТПНМД неабияк впливають на дотримання протиепідемічних заходів при проведенні медичних маніпуляцій.

Наказом МОЗ України №1777 від 03.08.2020 затверджені заходи щодо недопущення ТПНМД, які поділяються на дві групи: стандартні (група методів профілактики зараження інфекційними хворобами, які застосовуються незалежно від наявності чи відсутності у пацієнта інфекційної патології та в будь-яких умовах проведення догляду за ними) та за шляхами інфікування (додаткові заходи захисту, які засновані на недопущенні зараження інфекційним агентом певним шляхом - контактним, крапельним, повітряним).

Проаналізувавши низку наукових видань та наказів МОЗ України, можна дійти до висновку, що одним з ключових компонентів програми профілактики інфекцій, які пов'язані з ТПНМ, є стандарти операційної процедури. Центр громадського здоров'я України разом з міжнародними партнерами надає неабиякий пріоритет заходам профілактики, які направлені на посилення контролю задля запобігання інфікуванню під час надання медичної допомоги пацієнтам як в мирний час, так і під час воєнного стану.

Ключові слова: інфекція пов'язана з наданням медичної допомоги, заклади охорони здоров'я, санітарно-гігієнічні та протиепідемічні вимоги/ заходи

Abstract

Measures and means to prevent infection during the provision of medical care to patients

The article highlights the issue of measures and means to prevent infectious diseases associated with the provision of medical care in healthcare facilities. The relevance of measures and means to prevent infection during the provision of medical care to patients is extremely important, especially in the context of global pandemics and a full-scale war in Russia. During active hostilities, the crisis situation with the development of antimicrobial-resistant infections is growing. Even in peacetime, a high level of antimicrobial resistance cases was recorded in Ukraine, but during the war period, the number of patients with complex injuries from mine explosive weapons, characterized by severity and a high risk of infectious complications, increased, which will significantly affect this indicator. In mine-blast trauma, more than 50% of the fragments remain unremoved from the wound. Under these conditions, the problem of antibiotic resistance can cause up to 10 million deaths per year. Precautionary measures to prevent HAIs have a significant impact on compliance with anti-epidemic measures during medical procedures. Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 1777 of 03.08.2020 approved measures to prevent HAIs, which are divided into two groups: standard (a group of methods for preventing infection with infectious diseases that are used regardless of the presence or absence of infectious pathology in the patient and in any conditions of care) and by routes of infection (additional protection measures based on preventing infection with an infectious agent in a certain way - contact, droplet, airborne). After analyzing a number of scientific publications and orders of the Ministry of Health of Ukraine, we can conclude that one of the key components of the program for the prevention of infections associated with HAIs is the standard operating procedure. The Center for Public Health of Ukraine, together with international partners, places a high priority on prevention measures aimed at strengthening control to prevent infection during the provision of medical care to patients both in peacetime and during martial law.

Keywords: healthcare-associated infection, healthcare facilities, sanitary and hygienic and anti-epidemic requirements/measures

Вступ

Постановка проблеми. На сьогоднішній день актуальність заходів та засобів для запобігання інфікуванню під час надання медичної допомоги пацієнтам надзвичайно важлива, особливо в контексті глобальних пандемій, таких як COVID-19, та повномасштабної війни РФ. Інфікування під час надання медичної допомоги пацієнтам становить небезпеку для професійного здоров'я як медичних працівників, так і пацієнтів. Принцип профілактики інфекції залишається досяжною метою, до якої мають прагнути всі системи охорони здоров'я. Щоб відповісти на виклики сучасності, медичні установи активно впроваджують новаторські заходи та засоби для запобігання інфекціям, які пов'язані з наданням медичної допомоги (ІПНМД) [1, 2].

За даними звіту Центрів контролю профілактики хвороб США (CDC) та МОЗ України у закладах охорони здоров'я України у 2023 р., під час війни з РФ, зростає кризова ситуація щодо інфекцій, які стійкі до антимікробних препаратів. Рівень ІПНМД дорівнює 14% (у порівнянні 5,5% показника в Європі), серед ізолятів мали інфекцію 60% пацієнтів, викликану карбапенем резистентним організмом, тоді як подібний загальноєвропейський показник становить всього - 6,2%. І в мирний час в Україні реєструвався високий рівень випадків резистентності до антимікробних препаратів але зі збільшенням пацієнтів з травмами від мінно-вибухової зброї, які відрізняється тяжкістю та високим ризиком інфекційних ускладнень, цей показник значно зріс [3].

За даними Лоскутова О.А. (2023) понад 50% уламків при мінно- вибуховій травмі залишаються не видаленими з рани. Протягом тижня після встановлення діагнозу інфекції ран кінцівок, отриманих внаслідок бойових дій в Іраку та Афганістані, від 10-29% пораненим військовослужбовцям застосовували один антибіотик, 18-46%-два антибіотики, 25% пораненим- три, 20% - чотири і більше антибіотиків. За результатами дослідження Murray С.K. (2011) у 15,6% поранених військовослужбовців із травмами кінцівок розвивається остеомієліт, а у 17% виникають рецидиви, спричинені інфікуванням Acinetobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, клебсієла розширеного спектру, що продукує в-лактамазу, і Escherichia coli, а також стійкий до метициліну Staphylococcus aureus.

Антибіотикорезистентність є однією з головних загроз для громадського здоров'я XXI століття. За висновками огляду The Review on Antimicrobial Resistance, розробленими на замовлення уряду Великобританії, до 2050 року антибіотикорезистентність може спричинити до 10 млн летальних випадків на рік [4, 5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За даними Зубленко О.В. (2022) встановлено, що рівень інфікування, який пов'язаний з ІПНМД у розвинутих країнах світу становить 7% та 10%, приблизно у 15% усіх госпіталізованих пацієнтів ІПНМД. В Україні в мирний час щорічно реєструвалися до 5 тисяч випадків ІПНМД, але за період листопада-грудня 2022 року рівень інфікування через ІПНМД склав 14% (при середньому показнику в Європі - 5,5%), що майже у 2,5 рази перевищував європейський показник [6].

Wee Hoe Gan, John Wah Lim та David Koh (2019) досліджували профілактику внутрішньолікарняного зараження та передачі коронавірусного захворювання у медичних працівників, з яких майже 4300 випадків були летальними. Коли встановили, що COVID-19 передається переважно повітряно- крапельним шляхом, було вжито заходи з обмеження внутрішньолікарняної передачі ГРВІ, які запобігли подальшому безперешкодному нозокоміальному поширенню інфекції. Автори дійшли до висновку, що робочі завдання мають бути розмежовані шляхом відокремлення бригад, які опікуються підозрілими та підтвердженими випадками COVID-19, з бригадами, які ведуть інших пацієнтів. Технології та інструменти мають ефект примноження сил, оскільки можна було провести ПЛР-тест на COVID-19 та забезпечити раннє виявлення та відокремлення пацієнтів групи ризику. Також вони з'ясували, що необхідно посилити фізичні та екологічні фактори, обмежити вплив будь-якої госпітальної передачі COVID-19 на надання медичних послуг [7].

Xiaoquan, L. (2020) досліджував випадки більшості інфекцій серед медпрацівників, які відбулися на ранній стадії спалаху захворювання. Те, що медпрацівники не першої лінії мали вищий рівень інфікування, ніж медпрацівники першої лінії, відрізнялося від спостережень попередніх епідемій вірусних захворювань. Швидке виявлення персоналу з потенційною інфекцією та регулярний скринінг «безсимптомного» персоналу може допомогти захистити медпрацівників [8].

За результатами Sirwan K. (2023), який висвітлював основні заходи профілактики та контролю на базі лікарень, їх критичну роль для пом'якшення поточних спалахів мавп'ячої віспи та глобальної надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров'я. Доведено, що медичні працівники: медсестри, лікарі та інший медичний персонал, відіграють вирішальну роль у обмеженні епідемій захворювань у лікарнях і клініках у всьому світі. Вони повинні бути вакциновані, навчені та готові працювати з хворими і протистояти викликам надзвичайної кризи. Медсестри відіграють важливу роль у системах охорони здоров'я, оскільки вони впроваджують заходи профілактики інфекційних захворювань, які можуть контролювати розповсюдження віспи, одночасно надаючи необхідний догляд і лікування пацієнтам. Медсестри також проводять навчання з питань зміцнення здоров'я та профілактики захворювань у громадах [9].

Caggiano M., Acerra A., Martina S. et al. (2023) досліджували інфекційний контроль у стоматологічній практиці під час пандемії COVID-19 та дійшли до висновку, що більшість італійських стоматологів запровадили у своїй практиці використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) та засобів профілактики інфекції SARS-CoV-2 через безпосередній/прямий контакт з потенціально інфікованими пацієнтами і можуть інфікуватись повітряно-крапельним шляхом. 95% італійських стоматологів під час пандемії COVID-19 використовували ЗІЗ: маски FFP2, безклапанні респіратори з високою фільтрацією використовували від 55-60% медичних працівників, із низ 15% дотримувались санітарно-гігієнічного режиму і змінювали засіб після кожного пацієнта, 30% - змінювали кожні 8 годин, а 29% змінювали маски один раз на день. За дослідженнями Інституту гігієни та екологічної медицини Університету Грайфсвальда в Німеччині встановлено стійкість коронавірусів до інактивації біоцидним агентом, вірус залишається на масці, тому її необхідно замінювати після кожного пацієнта. За результатами анкетувань 80% медичних працівників стоматологічних клінік використовували захисні щитки для обличчя, одноразовими халатами користувались 30% респондентів, які замінювали їх один раз на день. Дослідження показало також, що стоматологи не проводили дезінфекцію рук до та після виконання клінічних процедур, відповідно у 7,9% та 3,9% випадків. Італійські стоматологи запроваджували заходи профілактики з боку пацієнтів: 82,4% пацієнтів були забезпечені бахилами, 38,5% одноразовими шапочками, 29,7% одноразовими халатами, у 96,1% випадків дезінфікувалася операційна після кожного прийому пацієнтів, а 99,3% стоматологів зробили щеплення проти SARS- CoV-2 [10].

Das P.R. (2023) вивчав ймовірність спільної характеристики перебігу інфекції між COVID-19 та гарячкою Денге. Через недостатню обізнаність, неналежну інфраструктуру охорони здоров'я та неефективні ініціативи з профілактики захворювань країна була більш сприйнятлива до загрози інфекцій. Співіснування SARS-CoV-2 і вірусу лихоманки Денге в організмі людини призводила до підвищення рівня захворюваності та смертності. Наявність подібних клінічних і лабораторних характеристик у кожного захворювання створює серйозну проблему для ефективної діагностики та лікування інфекцій, проте раннє виявлення значно полегшувало несприятливі наслідки, пов'язані з цими захворюваннями. Науковцем запропоновано використання сучасних профілактичних протиепідемічних заходів, які в поєднанні зі звичайними протиепідемічними заходами можуть сприяти зменшенню тяжкості захворюванню. Для цього необхідно впроваджувати збір епідеміологічних даних, діагностичні методики, біологічні, хімічні та механічні методи, які значно ефективно допоможуть запобігти інфікуванню, зменшуючи навантаження на систему охорони здоров'я країни [11].

Галіяш Н. Б. (2021), Зозуля Т. Д. (2023) встановили зв'язок між знаннями персоналу та його ставленням до запобіжних заходів, засобів та поширеністю ІПНМД, що передаються через кров. Запобіжні заходи неабияк впливають на дотримання персоналом техніки безпеки при проведенні медичних маніпуляцій. Технічні зміни, усунення/заміна засобів контролю будуть достатньо ефективними для запобігання ІПНМД [12, 13].

Мета статті. Провести аналіз нормативної документації, наукової літератури щодо сучасних заходів та засобів попередження виникнення та поширення в закладах охорони здоров'я інфекції, пов'язаних з наданням медичної допомоги.

Виклад основного матеріалу

Одним із компонентів програми профілактики ІПНМД є стандарти операційної процедури (СОП), що базуються на даних доказової медицини та адаптуються до місцевих умов закладів охорони здоров'я (ЗОЗ): стандартні заходи захисту; заходи захисту, засновані на недопущенні інфікування; очищення і дезінфекції поверхонь; готовність до спалахів інфекційних хвороб та управління ними.

Заходи щодо недопущення ІПНМД затверджені наказом МОЗ України №1777 від 03.08.2020 та поділяють на дві групи: стандартні (група методів профілактики зараження інфекційними хворобами, які застосовуються незалежно від наявності чи відсутності у пацієнта інфекційної патології та в будь-яких умовах проведення догляду за ними) та за шляхами інфікування (додаткові заходи захисту, які засновані на недопущенні зараження інфекційним агентом певним шляхом: контактним, крапельним, повітряним) (табл.1).

Різниця між стандартними заходами профілактики та за шляхами інфікування полягає у тому, що стандартні методи застосовуються завжди до всіх пацієнтів, в той час як додаткові заходи застосовуються лише в комплексі зі стандартними та розпочинаються при підозрі/підтвердженні наявності у пацієнта певного інфекційного агенту.

Стандартні методи профілактики зараження:

- базуються на припущенні, що будь-які біологічні рідини організму (крім поту, непошкоджені шкіра та слизові оболонки) можуть містити інфекційні агенти, які здатні передаватися;

- направлені на захист працівників та недопущення інфікування пацієнтів;

- використовуються працівниками під час догляду за пацієнтом в залежності від характеру взаємодії «працівник-пацієнт» та можливого ризику контакту з кров'ю або іншими біологічними рідинами.

Стандартні заходи захисту включають: гігієну рук; використання засобів індивідуального захисту в залежності від методів проведення догляду (рукавичок, халатів захисту від інфекційних агентів (ХЗІА), масок, захисних щитків/окулярів); безпеку при виконанні ін'єкцій та поводженні з медичними відходами; використання безпечного обладнання та білизни; очищення та дезінфекцію приміщень.

Заходи попередження за шляхами інфікування включають в себе наступні методи профілактики:

1) Контактні заходи призначені для недопущення інфікування шляхом прямого або опосередкованого контакту. Для запобігання інфікування використовують рукавички та ХЗІА під час будь-якої взаємодії з пацієнтами.

Приклади контамінованих мікроорганізмів: C. Difficile, ВРЕ, норовіруси та інші інфекційні агенти, які уражують шлунково-кишковий тракт людини (ШКТ), респіраторно-синцитіальний вірус (РСВ).

2) Крапельні заходи застосовуються для недопущення інфікування працівників патогенними мікроорганізмами внаслідок контакту їх слизових оболонок ротоглотки, очей, носа або верхніх дихальних шляхів зі слизом з верхніх дихальних шляхів пацієнта, який генерується при кашлі або чханні. Для запобігання використовують респіратори та захисні щитки.

Приклади контамінованих мікроорганізмів: N. meningitides та стрептококи групи А протягом перших 24 годин після початку антибіотикотерапії, Mycoplasma pneumoniae, B. pertussis, риновірус, вірус грипу, аденовірус, COVID-19.

3) Повітряні заходи призначені для недопущення інфікування патогенними мікроорганізмами, для яких характерно збереження заразності при переміщенні повітряними потоками на великі відстані. Для запобігання інфікування використовують респіратори, пацієнтів госпіталізують у палату ізоляції пацієнта з аерогенною інфекцією (ПІПАІ).

Приклади контамінованих мікроорганізмів : M. tuberculosis, віруси кору та вітряної віспи. Відповідно до шляхів зараження виділяють низку основних заходів для попередження інфікування :

- Контактні: акцент на гігієні рук, використання індивідуального та обробка спільного обладнання, очищення та дезінфекція поверхонь приміщень, мінімізація переміщення пацієнта.

- Крапельні: пацієнтів ізолюють в одномісні палати, проте якщо такої змоги немає, то необхідно дотримуватися відстані між ліжками не менше одного метра та забезпечити бар'єр між пацієнтами. Мінімізація переміщення пацієнта, якщо він виходить з палати, то обов'язково повинен надягти респіратор.

- Повітряні: пацієнтів ізолюють в спеціальні палати: ПІПАІ - клас N. Працівники повинні одягати респіратори класу захисту не нижче FFP2 (у разі, якщо пацієнти з вітряною віспою чи в протитуберкульозних ЗОЗ) та FFP3 (коли у хворих кір).

ПІПАІ (клас N) - палати ізоляції пацієнтів з передпокоєм або без нього: призначені для контролю повітряного потоку в приміщеннях, а саме забезпечують умови, при яких неможливе перехресне інфікування людей в ЗОЗ;

- розташовуються біля входу у структурний підрозділ ЗОЗ;

- двері із палати до передпокою або коридору обладнуються засобами для упередження їх неконтрольованого відкриття пацієнтом;

- для транспортування хворого в/з палати обладнується окремий вхід;

- витяжна механічна вентиляційна система повинна забезпечувати мінімум 12-кратний повітрообмін, постійне підтримання негативного тиску (перевага витяжки повітря над його притоком);

- в палатах необхідно встановлювати екрановані ультрафіолетові бактерицидні опромінювачі;

- після звільнення палати вентиляція повинна працювати не менше 30 хв при зачинених дверях.

У таблиці 1 наведено неповний перелік нормативно-правових актів та нормативних документів санітарного законодавства.

Таблиця 1

Нормативно-правові документи санітарного законодавства

Висновки

Отже, проаналізувавши низку наукових досліджень та наказів МОЗ України, можна дійти до висновку, що одним з ключових компонентів програми профілактики інфекцій, які пов'язані з ІПНМД є стандарти операційної процедури. Центр громадського здоров'я України разом з міжнародними партнерами надає неабиякий пріоритет заходам профілактики, які направлені на посилення контролю задля запобігання інфікуванню під час надання медичної допомоги пацієнтам як в мирний час, так і під час воєнного стану.

Література

1. Chorna V. V. Risk factors of in-hospital infections occurrence in healthcare institutions in Ukraine and EU countries / V. V. Chorna, L. В. Lototska, R. Karimulin, A Hubar, I. Khliestova // Georgian Medical al News. - 2023. - № 3 (336). С. - 17-21.

2. Чорна В. В. Важливість створення безпечного лікарняного середовища у профілактиці інфекційних хвороб, пов'язаних з наданням медичної допомоги / В. В. Чорна // Одеський медичний журнал. - 2023. - № 1 (182). - С. 18-23.

3. Національний портал з імунізації (2023). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://vaccine.org.ua/2023/12/13/antibiotic-resistance/

4. Лоскутов О. А. Особливості антибіотикотерапії при мінно-вибуховій травмі /O. А. Лоскутов // Здоров'я України. - 2023. - № 3 (55). - С. і3-16.

5. Murray C. K. Prevention of infections associated with combat - related extremity injuries / C. K. Murray, W. T. Obremskey, J. R. Hsu // Journal Trauma. - 2011. - № 71 (2 Suppl 2). -P. 235-357.

6. Зубленко О.В. Актуальність викладання теми «Інфекції, пов'язані з наданням медичної допомоги. Інфекційний контроль» для студентів ВНМЗ / О. В. Зубленко, Т. В. Петрусевич // Освітній процес підготовки лікарів в умовах сучасного світу: виклики та перспективи: Матеріали науково-практичної конференції, (м. Київ, 28 вересні 2022 р.). Київ : Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, 2022. - С.72-75

7. Wee Hoe Gan Preventing Intra-hospital Infection and Transmission of Coronavirus Disease 2019 in Health-care Workers / Wee Hoe Gan, John Wah Lim, David Koh (2019). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/ S209379112030161 X?ref=pdf_download&fr=RR-2&rr=857f8e00ffc 135f7

8. Xiaoquan, L. (2020). Coronavirus Disease 2019 (COVID-2019) Infection Among Health Care Workers and Implications for Prevention Measures in a Tertiary Hospital in Wuhan, China / Xiaoquan L., Minghuan W., Chuan Q., et al. // JAMA Netw Open. 3(5):e209666.

9. Sirwan K. A. (2023). Hospital-based salient prevention and control measures to counteract the 2022 monkeypox outbreak / Sirwan K.A., El-Kader R., Lorenzo J. et al. // Health Sci Rep. 6(1):e1057.

10. Caggiano M. (2023). Infection Control in Dental Practice during the COVID-19 Pandemic: What Is Changed? / Caggiano M., Acerra A., Martina S. et al. // Int journal Environ Res Public Health. 20(5):3903.

11. Das P. R. (2023). Effective Preventative Measures are Essential to Lower Disease Burden From Dengue and COVID-19 Co-infection in Bangladesh / Das P.R., Khan S. A., Rahman J.M. et al. // Environ Health Insights. 17 :11786302231212774.

12. Галіяш Н. Б. Важливість впровадження системи інфекційного контролю в медичних закладах терапевтичного та хірургічного профілів: український та світовий досвід. / Н. Б. Галіяш // Вісник медичних і біологічних досліджень. - 2021. - № 3 (9). - С. 87-95.

13. Зозуля Т. Д. Знання та ставлення медичних працівників до інфекційного контролю: огляд світового досвіду / Т. Д.Зозуля, Н. Б. Галіяш, Д. Р. Галіяш // Вісник медичних і біологічних досліджень. - 2023. - № 1(15). - С. 44-52.

References

1. Chorna, V. V., & Khliestova, I. (2023). Risk factors of in-hospital infections occurrence in healthcare institutions in Ukraine and EU countries [Risk factors of in-hospital infections occurrence in healthcare institutions in Ukraine and EU countries]. Georgian Medical al News, (Vols. 3 (336), (pp. 17-21).

2. Chorna, V. V. (2023). The importance of controlling and preventing infectious diseases associated with the provision of medical care [Vazhlyvist stvorennia bezpechnoho likarnianoho seredovyshcha u profilaktytsi infektsiinykh khvorob, poviazanykh z nadanniam medychnoi dopomohy] «The Odesa Medical Journal» (Vols. 1 (182), (рр. 18-23) [in Ukrainian]. https://doi. org/10.32782/2226-2008-2023 -1-3

3. A national portal is from immunization. 2023. URL: https://vaccine.org.ua/2023/12/13/ antibiotic-resistance/

4. Loskutov, O. A. (2023). Features of antibiotikoterapii at to the mine-explosion to the trauma [Osoblyvosti antybiotykoterapii pry minno-vybukhovii travmi] / O. A. Loskutov // Health of Ukraine. [in Ukrainian]. (Vols. 3 (55). - рр. 13-16).

5. Murray, C. K. (2011). Prevention of infections associated with combat - related extremity injuries / C. K. Murray, W. T. Obremskey, J. R. Hsu // Journal Trauma. (Vols. 71(2 Suppl 2). рр 235-357).

6. Zublenko O. V., Petrusevich T. V. Actuality of teaching of theme is «Infections, related to the grant of medicare. Infectious control» is for the students of VNMZ [Aktualnist vykladannia temy «Infektsii, poviazani z nadanniam medychnoi dopomohy. Infektsiinyi kontrol» dlia studentiv VNMZ] / O. V. Zublenko, T. V. Petrusevich // Materials of naukovo-praktichnoy conference are the «Educational process of preparation of doctors in the conditions of the modern world: calls and prospects», 28 September 2022 р. Kyiv. Р.72-75

7. Wee Hoe Gan, John Wah Lim, David Koh «Preventing Intra-hospital Infection and Transmission of Coronavirus Disease 2019 in Health-care Workers» https://www.sciencedirect.com/ science/article/pii/S209379112030161X?ref=pdf_download&fr=RR-2&rr=857f8e00ffc135f7

8. Xiaoquan, L., Minghuan, W., Chuan, Q., et al. (2020). Coronavirus Disease 2019 (COVID-2019) Infection Among Health Care Workers and Implications for Prevention Measures in a Tertiary Hospital in Wuhan, China. JAMA Netw Open. (Vols. 3 (5):e209666).

9. Sirwan, K.A., El-Kader R., Lorenzo, J. et al. (2023). Hospital-based salient prevention and control measures to counteract the 2022 monkeypox outbreak. Health SciRep. (Vols. 6(1):e1057).

10. Caggiano, M., Acerra, A., Martina, S. et al. (2023). Infection Control in Dental Practice during the COVID-19 Pandemic: What Is Changed? Int journal Environ Res Public Health. (Vols. 20 (5). рр. 3903).

11. Das, P.R., Khan, S. A., Rahman, J. M. et al. (2023). Effective Preventative Measures are Essential to Lower Disease Burden From Dengue and COVID-19 Co-infection in Bangladesh. Environ Health Insights. (Vols. 17 :11786302231212774).

12. Galiyash, N. B. (2021). Importance of introduction of the infectious checking system is in medical establishments of therapeutic and surgical types: Ukrainian and world experience [Vazhlyvist vprovadzhennia systemy infektsiinoho kontroliu v medychnykh zakladakh terapevtychnoho ta khirurhichnoho profiliv: ukrainskyi ta svitovyi dosvid]. Bulletin of Medical and Biological Research. (Vols. 3(9). рр. 87-95). [in Ukrainian].

13. Zozulya, T. D., Galiyash, N. B., Galiyash, D. (2023). Knowledge and relation of medical workers is to infectious control: review of world experience [Znannia ta stavlennia medychnykh pratsivnykiv do infektsiinoho kontroliu: ohliad svitovoho dosvidu]. Announcer of medical and biological researches. (Vols. 1 (15). pp. 44-52). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru