Значення гігієни одягу у захисті медичних працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Значення гігієни одягу у захисті медичних працівників

Ляховський Віталій Іванович, Пехньо Василь Васильович, Кравців Микола Ігорович, Філатова Валентина Лукінічна, Ляховська Анастасія Віталіївна

Анотація

У даній статті обговорена роль гігієни одягу у захисті працівників закладів охорони здоров'я. На сучасному етапі розвитку суспільства передова інноваційна медична допомога відкрила нові перспективи для лікування хворих та дозволила поступовий перехід до прогнозованої медицини, яка відповідає потребам людини. На сьогоднішній день прослідковується тенденція переходу від реактивної до превентивної та персоніфікованої медицини, основою якої є постійне дотримання особистої гігієни. Особиста гігієна відіграє велику роль у профілактиці захворювань та зміцненні здоров'я людей. Профілактика саме інфекційних захворювань стала однією з найбільших проблем, з якими стикаються усі країни світу.

У більшості країн світу однією з найпоширеніших причини захворювання є інфекції, які пов'язані з наданням медичної допомоги. Вони продовжують викликати серйозне занепокоєння для госпіталізованих пацієнтів, підвищуючи захворюваність і, навіть, їх смерть. Однак, поширення інфекції можна запобігти, якщо дотримуватись правил гігієни. Важливу роль у запобіганні поширення внутрішньо-лікарняної інфекції відіграє медичний одяг, який є традиційним робочим одягом медичних працівників. Його носіння є обов'язковим, але не всі пам'ятають, що цей одяг має велике призначення - захистити медичний персонал і пацієнтів від небезпечних захворювань. Все більше доказів свідчать про те, що одяг медичного працівника часто забруднений мікроорганізмами або збудниками хвороб, які можуть спричинити інфекції чи конкретні захворювання. Для успішного виконання захисту медичних працівників і хворих медичний одяг повинен відповідати певним вимогам. Його якість має відповідати гігієнічним нормам, а саме: бути непроникним для рідин, легко піддаватися очищенню і стерилізації, мати брудовідштовхуючі властивості. Він має бути виробленим із міцних тканин, зберігати відповідну якість і форму після багаторазового прання та бути розрахований на тривале використання, а також має бути комфортним і гіпоалергенним. Основними вимогами до спеціального одягу медичних працівників є його надійний захист і гігієнічність.

Отже, застосування технологічних інновацій у щоденному одязі та текстильних виробах також може запобігти постійній ендемічній передачі інфекції пацієнтам. Необхідно, щоб виробники медичного одягу та інших засобів захисту розробляли текстильні вироби, які зменшують набуття, утримання та передачу інфекційних мікроорганізмів, що знаходяться в крові, рідинах організму та навколишньому середовищі.

Ключові слова: інфекційні захворювання, мікроорганізми, гігієна одягу, захист медичних працівників, інноваційні технології.

Abstract

гігієна одягу охорона здоров'я

Liakhovskyi Vitalii Ivanovych MD, Professor, Professor of the Department of Surgery No. 1, Poltava State Medical University, Poltava

Pekhnyo Vasyl Vasylovych Candidate of medical sciences,, Associate Professor, Department of Dentistry, Shupyk National University of Health, Kyiv,

Kravtsiv Mykola Ihorovych Candidate of medical sciences, Associate Professor, Head of the Department of Surgery No. 1, Poltava State Medical University, Poltava

Filatova Valentyna Lukinichna Candidate of biological sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Hygiene and Ecology, Poltava State Medical University, Poltava

Liakhovska Anastasiia Vitaliivna, Candidate of medical sciences, Associate professor of the Department of Orthodontics, Poltava State Medical University, Poltava

THE IMPORTANCE OF CLOTHING HYGIENE IN THE PROTECTION OF HEALTH CARE WORKERS

This article discusses the role of clothing hygiene in the protection of healthcare workers. At the present stage of society's development, advanced innovative medical care has opened up new perspectives for the treatment of patients and allowed a gradual transition to predictive medicine that meets human needs. Today, there is a tendency to move from reactive to preventive and personalised medicine, based on the constant observance of personal hygiene. Personal hygiene plays an important role in preventing diseases and improving people's health. Prevention of infectious diseases has become one of the biggest challenges faced by all countries of the world.

In most countries, healthcare-associated infections are one of the most common causes of illness. They continue to be a serious concern for hospitalised patients, increasing morbidity and even death. However, the spread of infection can be prevented by good hygiene practices. An important role in preventing the spread of hospital-acquired infections is played by medical clothing, which is the traditional work wear of healthcare professionals. Wearing it is mandatory, but not everyone remembers that this clothing has a great purpose - to protect medical staff and patients from dangerous diseases. Increasing evidence shows that healthcare worker clothing is often contaminated with microorganisms or pathogens that can cause infections or specific diseases. To successfully protect healthcare workers and patients, medical clothing must meet certain requirements. Its quality must meet hygienic standards, namely, it must be impermeable to liquids, easy to clean and sterilise, and have dirt-repellent properties. It must be made of durable fabrics, retain the appropriate quality and shape after repeated washing and be designed for longterm use, as well as be comfortable and hypoallergenic. The main requirements for special clothing for healthcare workers are its reliable protection and hygiene.

Therefore, the use of technological innovations in everyday clothing and textiles can also prevent the ongoing endemic transmission of infection to patients. It is essential that manufacturers of medical clothing and other protective equipment develop textiles that reduce the acquisition, retention and transmission of infectious microorganisms in the blood, body fluids and environment.

Keywords: infectious diseases, microorganisms, clothing hygiene, protection of healthcare workers, innovative technologies.

Постановка проблеми

Під час засідання 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку у вересні 2015 року відбувся Саміт ООН зі сталого розвитку, на якому був прийнятий підсумковий документ під назвою «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року», де були затверджені 17 цілей сталого розвитку та 169 завдань. Україна, як і інші країни-члени ООН, приєдналася до глобального процесу забезпечення цього розвитку. Третьою ціллю сталого розвитку є забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для усіх людей у будь- якому віці. Ціль, щодо гарного здоров'я та благополуччя, була визнана і прийнята у всьому світі завдяки її кінцевій меті - зменшити смертність людей [1]. Досягнути її можливо в результаті посилення уваги до профілактичної медицини. На сучасному етапі розвитку суспільства передова інноваційна медична допомога відкрила нові перспективи для лікування хворих та дозволила поступовий перехід від відстрочених втручань до прогнозованої медицини, що відповідає потребам людини. При цьому у значній мірі зростає роль участі пацієнтів у процесі діагностики і лікування. На сьогоднішній день прослідковується тенденція переходу від реактивної до превентивної медицини [2, 3].

Прогностична превентивна та персоніфікована медицина починає займати провідне місце у сфері охорони здоров'я, яка спрямована на зменшення захворюваності як на інфекційні, так і на неінфекційні хвороби в глобальному масштабі [4]. Прогностична превентивна та персоніфікована медицина - це нова всеосяжна концепція охорони здоров'я, яка дозволяє передбачити ризик до початку виникнення захворювання. Вона служить для забезпечення цільових заходів профілактики та створює персоніфіковані варіанти діагностики і лікування кожного пацієнта [2, 4]. Очікується, що така зміна підходів до надання медичної допомоги, сприятиме більш ефективному обстеженню населення, виявленню людей із групи ризику та зменшенню негативного впливу різних факторів на їх здоров'я [3]. Основою прогностичної превентивної і персоніфікованої медицини є постійне дотримання особистої гігієни, особливо це стосується країн, які розвиваються - з бідним населенням і низькими санітарними нормами. Особиста гігієна відіграє велику роль у профілактиці захворювань та зміцненні здоров'я людей [5, 6]. Її дотримання знаходиться під сильним впливом соціальних, сімейних та індивідуальних факторів, а також знань і ставлення людей до гігієни і це, в першу чергу, пов'язано з їх походженням, освітою та вихованням [7].

Великого значення у сфері охорони здоров'я є дотримання правил особистої гігієни при поширенні інфекцій, які легко передаються та можуть призвести до всесвітньої пандемії. Це стає абсолютно очевидним на прикладі виникнення пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19), яка привела до великої кількості смертей людей майже у всіх країнах. При цьому єдиним і надійним способом запобігти спалаху, уповільнити та зупинити її поширення є неухильне дотримання принципів особистої гігієни [8, 9]. Найважливішою частиною будь-якого профілактичного заходу є аналіз поведінки певної групи людей. Особливості дотримання особистої гігієни в даній популяції забезпечують надійну оцінку успішного застосування прогностичної та профілактичної медицини.

У будь-якій системі охорони здоров'я лікарі та медичні працівники відіграють найважливішу роль. Вони служать взірцем і є прикладом для наслідування іншими людьми, в тому числі і в питаннях особистої гігієни. Дотримання гігієни та забезпечення відповідних санітарних умов мають потужний вплив на економічне зростання та розвиток країн. Недостатня гігієна та антисанітарія призводять до економічних втрат, які безпосередньо пов'язані із витратами на лікування інфекційних захворювань, що виникають при недотриманні правил, і втрати потенційного доходу через зниження продуктивності працівників. Навіть у ХХІ столітті неналежна гігієна та порушення санітарних правил спричиняють найбільшу кількість захворювань у всьому світі [10, 11]. Погане дотримання принципів особистої гігієни є причиною, зокрема, 4% усіх смертей і 5,7% інвалідності в усьому світі. Це гальмує та послаблює економічний прогрес і розвиток, особливо тих країн, які розвиваються. Це значно збільшило навантаження на, і без того мізерні, ресурси цих країн, які часто мають недофінансовані системи охорони здоров'я і створюють великі економічні проблеми що ще більше руйнує їх продуктивність. Отже, профілактика інфекційних захворювань стала однією з найбільших проблем, з якими стикаються усі країни світу [12].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У цій статті проведений аналіз наукових літературних даних, які присвячені вивченню сучасних методів дотримання особистої гігієни та гігієни одягу медичними працівниками. Цей матеріал буде цінним для подальшого удосконалення дотримання особистої гігієни та гієни одягу і засобів індивідуального захисту під час роботи у лікувальних закладах.

Метою статті було покращити знання про гігієну одягу та сучасні вимоги до індивідуального захисту медичних працівників шляхом проведення аналізу сучасної наукової літератури.

Виклад основного матеріалу

У більшості країн світу однією з найпоширеніших причини захворювання є інфекції, які пов'язані з наданням медичної допомоги [13]. Вони продовжують викликати серйозне занепокоєння для госпіталізованих пацієнтів, підвищуючи захворюваність і, навіть, їх смерть. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я у світі біля 1,4 мільйона людей під час лікування у медичному закладі інфікуються різними захворюваннями [14].

Однак, поширенню інфекції можна запобігти, якщо дотримуватись правил гігієни. У клінічній практиці гігієна рук є найпростішим і економічно ефективний способом зменшення захворюваності, яка пов'язана з медичним обслуговуванням та асоційованою передачею інфекції [15]. Крім того, важливу роль у запобіганні поширення внутрішньолікарняної інфекції відіграє медичний одяг, який є традиційним робочим одягом медичних працівників. Працівники охорони здоров'я носять уніформу, наприклад халати, з кількох причин: 1) ідентифікувати себе як персонал лікарні перед своїми пацієнтами та роботодавцями; 2) демонструвати свій професіоналізм; 3) забезпечити бар'єрний захист вуличного одягу від несподіваного впливу інфекції під час робочої зміни. Все більше доказів свідчать про те, що одяг медичного працівника часто забруднений мікроорганізмами або збудниками хвороб, які можуть спричинити інфекції чи хвороби. Незважаючи на те, що більшість халатів все ще виготовляються з того самого традиційного текстилю, який використовується для виготовлення вуличного одягу, нові дані говорять про те, що сучасний інноваційний текстиль виконує функцію інженерного контролю, мінімізуючи зараження, утримання та передачу інфекційних патогенів шляхом зниження рівня біонавантаження та мікробної стійкості. Одяг для охорони здоров'я - це новий рубіж у епідеміологічно важливих екологічних поверхнях. Його носіння є обов'язковим, але не всі пам'ятають, що цей одяг має велике призначення - захистити медичний персонал і пацієнтів від небезпечних захворювань [16].

Такий простий засіб захисту з року в рік доводить свою ефективність, але щоб він повною мірою виконував свою захисну функцію, необхідно його ретельно вибирати і правильно використовувати. Для успішного виконання захисту медичних працівників і хворих медичний одяг повинен відповідати певним вимогам. По перше, його якість має відповідати гігієнічним нормам, а саме: бути непроникним для рідин, легко піддаватися очищенню і стерилізації, мати брудовідштовхуючі властивості. По друге - бути виробленим із міцних і «дихаючих» тканин, зберігати відповідну якість і форму після багаторазового прання та дезінфекції. Такий одяг завжди розрахований на тривале використання. По третє - бути комфортним і гіпоалергенним та мати зручний фасон. При дотриманні всіх цих умов медичний одяг стає ефективним бар'єром між тілом медичного працівника та професійними ризиками. Таким чином, основними вимогами до спеціального одягу медичних працівників є його надійний захист і гігієнічність. За функцією безпеки медичний одяг поділяється на стерильний і нестерильний. До стерильного відноситься такий спеціальний одяг, який піддається спеціальній обробці і використовується в умовах, що вимагають ідеальної чистоти, наприклад в операційних і палатах інтенсивної терапії. Тоді, коли нестерильний - очищається регулярним пранням без стерилізації та підходить для стандартних умов праці більшості медичних працівників. А за терміном використання медичний одяг поділяється на одноразовий і багаторазовий. До першого, як правило, відноситься стерильний одяг, який не підлягає дезінфекції та повторному використанню, а до другого - такий одяг, який після його очищення можна стерилізувати і використовувати необмежений період часу. Одноразовий спеціальний медичний одяг і засоби захисту, здебільшого, мають відповідні терміни служби, протягом яких їх захист є ефективним, носити їх скільки завгодно довго заборонено. Це є малоефективно і, навіть, небезпечно. Отже, медичний одяг потрібний для переривання потенційного ланцюга передачі збудників небезпечних інфекційних захворювань, які найчастіше передаються з рідинами організму. Медичний одяг повинен запобігати потраплянню інфікованих рідин, які попали на тканину, в організм людини та їх поширенню на особистий одяг. Ці рідини можуть передавати бактерії, які спричиняють інфекцію, у тому числі мікрорезистентні мікроорганізми, а також віруси, включаючи норовіруси, респіраторні віруси та віруси, що передаються через кров (вірус імунодефіциту людини, віруси гепатиту B і C та ін.), які можуть виживати на поверхнях годинами або днями. Постійне утримання в чистоті медичного одягу персоналу запобігає поширенню патогенів від одного пацієнта лікувального закладу до іншого [17, 18].

Незадовільна гігієна одягу, а саме халатів, піжам, а також медичного обладнання (стетоскопи, кардіографи, апарати виміру артеріального тиску та ін.) також пов'язані з поширенням інфекцій [19, 20]. Особливо одяг медичних працівників може містити потенційно шкідливі патогенні мікроорганізми [21]. Науковці вважають, що текстиль (тобто штори, одяг тощо) відіграє важливу роль у придбанні та передачі патогенів у сфері охорони здоров'я [22]. Мікроорганізми, які виділяють пацієнти, можуть забруднювати поверхні лікарень у концентраціях, які достатні для їх передачі. Ці патогени виживають і зберігаються протягом тривалого часу, незважаючи на спроби їх дезінфекції або видалення, і можуть потрапити на руки медичних працівників [23].

Медичний одяг, який носять у медичних закладах, протягом робочого дня швидко пересувається медичним закладом і, ймовірно, є кращим джерелом субстратів для росту бактерій. Мікроорганізми, як правило, процвітають у вологому та багатому білком ґрунті чи бруді, який можна знайти на одязі. Тобто, медичний одяг може легко отримати, утримувати та передавати епідеміологічно значущі патогени, а медичні працівники, які його носять протягом одного дня або довше, через нього матимуть прямий або опосередкований контакт з колегами, пацієнтами та іншим широким загалом [16]. Так, у науковій літературі зустрічаються повідомлення, що посіви взяті з рукавів, талії та кишень робочого одягу понад 100 лікарів і медичних сестер у 60% випадках були позитивними для мультирезистентних мікроорганізмів [24], а при дослідженні бактеріальних профілів ношеної і неношеної уніформи медичних працівників виявили, що навіть випраний та неношений медичний одяг містить нормальну мікрофлору, яка характерна для шкіри людини [25].

Захист медичних працівників та інших працівників, які повинні реагувати на спалахи виникнення інфекційних захворювань, вимагає ефективної програми охорони праці. У своїй інструкції щодо безпеки працівників у лікарнях Управління з охорони праці та гігієни США було заявлено, що програма профілактики інфекцій повинна включати контроль як для пацієнтів, так і для медичних працівників, а найкращі програми поєднують обидві функції [26]. Так, правильне використання засобів індивідуального захисту, включаючи надягання рукавичок і ізоляційних халатів під час взаємодії з інфікованими пацієнтами, розглядається як важлива стратегія зниження ризику. Крім того, ізоляція пацієнтів в одномісних палатах або боксах розглядаються як необхідна практика для зниження ризику перехресного зараження та передачі патогенів, пов'язаних із наданням медичної допомоги [27].

Американське товариство епідеміології і охорони здоров'я рекомендує медичному персоналу, в тому числі здобувачам вищої медичної освіти, мати принаймні два медичних халати, які слід прати принаймні раз на тиждень і тоді, коли на них є видимий бруд. У лікувальних закладах рекомендується носити медичний одяг з короткими рукавами, однак, носіння годинників і ручних аксесуарів необхідно звести до мінімуму [28]. Таке обладнання, як стетоскопи, апарати для вимірювання артеріального тиску, які часто використовуються в клінічній практиці і розмішуються безпосередньо на шкірі пацієнтів піддаються забрудненню і через них також може передаватися інфекція, яка пов'язана з наданням медичної допомоги [29].

Медичні працівники повинні мати можливість випрати свій робочий одяг, при цьому деякі установи можуть запропонувати промислове прання на місці для медичних халатів та іншого одягу. Як правило, процедури промислового прання достатньо, щоб повернути одяг без мікробного забруднення, хоча жодна процедура не є надійною і, навіть, якщо в результаті прання отримуємо майже стерильний одяг, всі дії після прання (наприклад, сортування, згортання та укладання) можуть повторно забруднити чисту білизну, при умові, якщо обслуговуючий персонал не буде підтримувати високий рівень дотримання особистої гігієни [30, 31].

У США, як правило, у медичному закладі з комерційними чи промисловими можливостями прання перуть лише костюми для догляду в операційній та ізоляційні халати. Хоча, рекомендується прати забруднену білизну при температурі води щонайменше 160°F (70°C) з використанням 50150 мг/л хлорного відбілювача для видалення значної кількості мікроорганізмів із сильно забрудненої білизни. Це можливо в медичних пральнях, проте більшість хірургічних костюмів і лабораторних халатів перуть вдома, де типова температура домашніх пральних машин не перевищує 110°F (45°C) через закони про безпеку дітей, щоб запобігти виникненню у них опіків.

А більшість виробників текстилю та медичного одягу не рекомендують використовувати відбілювач, щоб зберегти колір барвника на тканині, що суперечить принципам профілактики інфекцій та інфекційних захворювань.

Високі температури сушіння та води під час прання можуть зменшити кількість патогенів до достатнього порогу для зниження їх інфекційного впливу [32].

Однак, деякі дослідники виявили, що медична форма, яка була майже стерильною до надягання, лише через три години накопичувала майже 50% колонієвоутворюючих одиниць мікроорганізмів від усієї кількості, що появилися на ній після носіння протягом робочого дня. Вони також не виявили суттєвих відмінностей у кількості колонієвоутворюючих одиниць на манжетах та кишенях між раніше одягненими лабораторними халатами та нещодавно випраною формою.

Результати цих посівів показали, що 16% лабораторних халатів і 20% уніформи з короткими рукавами були позитивними на наявність мікрорезистентних мікроорганізмів.

Після 8 годин носіння не спостерігалося різниці в ступені забруднення уніформи порівняно з білими халатами, які рідко прали. Тому, ці автори прийшли до висновку, що для зменшення бактеріального забруднення одягу медичних працівників із звичайних тканин необхідно змінювати робочий одяг кожні кілька годин [33].

Таким чином, для профілактики інфікування рекомендується проводити дезінфекційні гігієнічні заходи. Факторами, які, сприяють недостатньому дотриманню правил гігієни є: відсутність знань щодо рекомендацій відносно правил гігієни в клінічних умовах, брак часу через напружений робочий графік, подразнюючий контактний дерматит через частий вплив мила та дезінфікуючих засобів і неспроможність керівництва закладів надати пріоритет гігієнічним заходам [34].

Оскільки студенти-медики є частими постійними відвідувачами лікарняних палат під час навчання, недотримання особистої гігієни серед них, може збільшити поширення інфекцій.

Це говорить про те, що необхідно приділяти більшу увагу покращенню знань та обізнаності щодо особистої гігієни, в тому числі гігієни одягу та обладнання як серед медичних працівників, так і серед здобувачів вищої медичної освіти [35].

Крім того, настав час широкого застосування у тканинах, з яких виробляється медичний одяг текстильних інновацій із застосуванням рідиновідштовхуючих матеріалів та антимікробних заходів. Антимікробна технологія на основі рідини або активного бар'єру може бути ефективною стратегією запобігання перехресному забрудненню шляхом зменшення патогенних мікроорганізмів на поверхні медичного одягу.

Так, у науковій літературі зустрічаються повідомлення, що середній час до першого забруднення був у сім разів довший для штор, які містили складну елементну сполуку з антимікробними властивостями, ніж для стандартних штор. Ці автори дійшли висновку, що використання штор із антимікробними властивостями може збільшити часові інтервали між необхідним пранням, а також, можливо, зменшити передачу інфекції [36].

Інші дослідження показали, що одних лише антимікробних препаратів на текстильній основі може бути недостатньо. Відштовхування рідини є важливим аспектом мінімізації інфекційної дози для текстильних технологій. Відсутність гідрофобної відштовхувальної здатності означає, що органічний матеріал із крові та рідин організму може фактично перешкоджати здатності просоченого антимікробного засобу пригнічувати або знищувати бактеріальне забруднення [37, 38]. Тому заклади охорони здоров'я, лікарні, амбулаторні клініки та наукові установи повинні використовувати та вивчати нові доступні засоби захисту від внутрішньолікарняних інфекцій та здійснювати регулярний контроль і не допускати їх поширення.

Висновок

Отже, засоби індивідуального захисту відіграють важливу роль у захисті медичних працівників, особливо коли очікується контакт із кров'ю та рідинами організму та контактно-трансмісивними збудниками. Застосування технологічних інновацій у щоденному одязі та текстильних виробах також може запобігти постійній ендемічній передачі інфекції пацієнтам. Необхідно, щоб виробники медичного одягу та інших засобів захисту розробляли текстильні вироби, які зменшують набуття, утримання та передачу інфекційних мікроорганізмів, що знаходяться в крові, рідинах організму та навколишньому середовищі. Щоб забезпечити відповідний дизайн, безпеку, ефективність, потрібно передбачати співпрацю між установами охорони здоров'я, дослідницькими інститутами, академічними закладами, державними установами та виробниками. Медичні працівники тільки отримають вигоду, скоротивши розрив між медичним одягом, який носять зараз, і тим, який носитимуть у майбутньому. Тобто, цілком можливо, що у наступні роки нові тканини, які захищатимуть від мікроорганізмів, стануть звичним явищем у галузі охорони здоров'я.

Література

1. Hogan DR, Stevens GA, Hosseinpoor AR, Boerma T. Monitoring universal health coverage within the sustainable development goals: development and baseline data for an index of essential health services. Lancet Global Health. 2018;6:152-168. doi: 10.1016/S2214- 109X(17)30472-2

2. Janssens JP, Schuster K, Voss A. Preventive, predictive, and personalized medicine for effective and affordable cancer care. EPMA J. 2018;9:113-123.

3. Golubnitschaja O, Kinkorova J, Costigliola V. Predictive, preventive and personalised medicine as the hardcore of 'Horizon 2020': EPMA position paper. EPMA J. 2014;5:6.

4. Odonkor ST, Kitcher J, Okyere M, Mahami T. Self-assessment of hygiene practices towards predictive and preventive medicine intervention: a case study of university students in Ghana. Biomed Res Int. 2019:3868537. doi: 10.1155/2019/3868537.

5. Campbell-Lendrum D, Pruss-Ustun A. Climate change, air pollution and noncommunicable diseases. Bull World Health Organ. 2019;97:160-1. doi: 10.2471/BLT.18.224295.

6. Levanova EA, Kokorina OR, Nikitin YV, Perepelkina TV, Segodina PA. Concept of educational assistance to health protection of the individual. Glob J Health Sci. 2015;8 (3): 122-130. doi: 10.5539/gjhs.v8n3p122.

7. Tomaszewska M, Trafialek J, Suebpongsang P, Kolanowski W. Food hygiene knowledge and practice of consumers in Poland and in Thailand - A survey. Food Control. 2018;85:76-84.

8. Advice for the public: Coronavirus disease (COVID-19), 2023. https://www.who.int/ emergencies/diseases/novel-coronavirus-2019/advice-for-public.

9. Grota PG, Grant PS. Environmental infection prevention: priorities of patient safety collaboration. Crit Care Nurs Q. 2018;41:38-46. doi: 10.1097/CNQ.0000000000000184.

10. Buckley RM, Kallergis A. The sustainable development goal for urban sanitation: Africa's statistical tragedy continues? J Urban Health. 2019;96:123-130. doi: 10.1007/s11524- 018-0267-1.

11. Melariri P, Steenkamp L, Williams M, Mtembu C, Ronaasen J, Truter I. Water, sanitation and hygiene practices in early childhood development (ECD) centres in low socioeconomic areas in Nelson Mandela Bay, South Africa. Journal of Water, Sanitation and Hygiene for Development. 2019;9:164-171. doi. 10.2166/washdev.2019.130.

12. Unsafe Drinking-Water, Sanitation and Waste Management.” World Health Organization, World Health Organization, 4 Aug. 2016. https:// search.proquest.com/openview/ a237642f8c13570ab7b1e769fa09fe9f/1?pq-origsite= gscholar&cbl=18750&diss=y.

13. Allegranzi В, Bagheri Nejad S, Combescure C, Graafmans W, Attar H, Donaldson L, Pittet D. Burden of endemic health-care-associated infection in developing countries: systematic review and meta-analysis. Lancet. 2011;377(9761):228-41. doi: 10.1016/S0140-6736(10)61458-4.

14. Anwar MA, Rabbi S, Masroor M, Majeed F, Andrades M, Baqi S. Self-reported practices of hand hygiene among the trainees of a teaching hospital in a resource limited country. JPMA. The Journal of the Pakistan Medical Association. 2009;59(9):631.

15. Mathur P.Hand hygiene: Back to the basics of infection control. Indian J Med Res. 2011; 134(5): 611-620. doi: 10.4103/0971-5916.90985.

16. Mitchell A, Spencer M, Edmiston CJr. Role of healthcare apparel and other healthcare textiles in the transmission of pathogens: a review of the literature. J Hosp Infect. 2015;90(4):285-92. doi: 10.1016/j .jhin.2015.02.017.

17. https://lvb.ua/en/news/how-medical-clothing-helps-prevent-infections-and-maintain- hygiene-in-the-medical-environment

18. Hawkins G., Stewart S., Blatchford O. Should HCWs be screened routinely for methicillin-resistant Staphylococcus aureus? A review of the evidence. J Hosp Infect. 2011; 77:285-89.

19. Campos-Murguia A, Leon-Lara X,Munoz JM,Macias AE, Alvarez JA. Stethoscopes as potential intrahospital carriers of pathogenic microorganisms. Am J Infect Control. 2014;42(1):82-3. doi: 10.1016/j .ajic.2013.06.015.

20. Bearman G, Bryant K, Leekha S, Mayer J, Munoz-Price LS, Murthy R, et all. Healthcare personnel attire in non-operating-room settings. Infect Control Hosp Epidemiol. 2014; 35(2):107-21. doi: 10.1086/675066.

21. Treakle AM, Thom KA, Furuno JP, Strauss SM, Harris AD, Perencevich EN. Bacterial contamination of health care workers' white coats. Am J Infect Control. 2009;37(2): 101-5. doi: 10.1016/j.ajic.2008.03.009.

22. Ohl M., Schweizer M., Graham M., Heilmann K., Boyken L., Diekema D. Hospital privacy curtains are frequently and rapidly contaminated with potentially pathogenic bacteria. Am J Infect Control. 2012;40:904-6. doi: 10.1016/j.ajic.2011.12.017.

23. Otter JA., Yezli S., French GL. The role played by contaminated surfaces in the transmission of nosocomial pathogens. Infect Control Hosp Epidemiol. 2011;32:687-699. doi: 10.1086/660363.

24. Wiener-Well Y, Galuty M, Rudensky B. Nursing and physician attire as possible source of nosocomial infections. Am J Infect Control. 2011;39:555-9. doi: 10.1016/j .ajic.2010.12.016.

25. Krueger C.A., Murray C.K., Mende K., Guymon C.H., Gerlinger T.L. The bacterial contamination of surgical scrubs. Am J Orthop. 2012;41:69-73.

26. US Department of Labor, Occupational Safety and Health Administration. OSHA; Washington, DC: 2014. Worker safety in hospitals. Available at: https://www.osha.gov/dsg/ hospitals/. Last accessed 19^th March 2015.

27. Manian FA., Ponzillo JJ. Compliance with routine use of gowns by HCWs (HCWs) and non-HCW visitors on entry into the rooms of patients under contact precautions. Infect Control Hosp Epidemiol. 2007;28:337-340.

28. Bearman G, Bryant K, Leekha S, Mayer J, Munoz-Price LS, Murthy R et all. Healthcare personnel attire in non-operating-room settings. Infect Control Hosp Epidemiol. 2014;35(2):107-21. doi: 10.1086/675066.

29. Schroeder A, Schroeder MA, D'Amico F. What's growing on your stethoscope? (And what you can do about it). J Fam Pract. 2009;58(8):404-9.

30. Fijan S, Steyer A, Poljsak-Prijatelj M. Rotaviral RNA found on various surfaces in a hospital laundry. J Virol Methods.2008;148:66-73. doi: 10.1016/j.jviromet.2007.10.011.

31. Fijan S, Gunnarsen JTH, Weinreich J, Sostar-Turk S. Determining the hygiene of laundering industrial textiles in Slovenia, Norway and Denmark. Tekstil. 2008;57:73-83.

32. Centers for Disease Control and Prevention. CDC; Atlanta, GA: 2011. Laundry: washing infected material. Available at: http://www.cdc.gov/HAI/prevent/laundry.html.

33. Burden M., Cervantes L., Weed D., Keniston A., Price C., Albert R. Newly cleaned physician uniforms and infrequently washed white coats have similar rates of bacterial contamination after an 8-hour workday: a randomized control trial. J Hosp Med. 2011;6:177-82. doi: 10.1002/jhm.864.

34. Trampuz A, Widmer AF. Hand hygiene: a frequently missed lifesaving opportunity during patient care. Mayo Clin Proc. 2004;79:109-16. doi: 10.4065/79.1.109.

35. Feather A, Stone SP, Wessier A, Boursicot KA, Pratt C. `Now please wash your hands': the handwashing behaviour of final MBBS candidates. J Hosp Infect. 2000;45(1):62-4.

36. Schweizer M, Graham M, Ohl M, Heilmann K, Boyken L, Diekema D. Novel hospital curtains with antimicrobial properties: a randomized, controlled trial. Infect Control Hosp Epidemiol. 2012;33:1081-85. doi: 10.1086/668022.

37. Boutin MA, Thom KA, Zhan M, Kristie JJ. A randomized crossover trial to decrease bacterial contamination on hospital scrubs. Infect Control Hosp Epidemiol. 2014;35:1411-1413. doi: 10.1086/678426.

38. Mitchell AH. Making the case for textiles with a dual mechanism of action. Infect Control Hosp Epidemiol. 2015;36(4):486-7. doi: 10.1017/ice.2014.92.

Размещено на Allbest.ru