Оцінка якості життя пацієнта на фоні больового синдрому за умов хірургічного лікування хронічної венозної недостатності

Размещено на http://allbest.ru

Тернопільський національний медичний університет

імені І.Я. Горбачевського

Кафедра хірургії №1 з урологією та малоінвазивною хірургією

імені Л.Я. Ковальчука

Оцінка якості життя пацієнта на фоні больового синдрому за умов хірургічного лікування хронічної венозної недостатності

Боднар Петро Ярославович доктор медичних наук, доцент,

Беденюк Анатолій Дмитрович доктор медичних наук,

професор, завідувач кафедри

Боднар Тетяна Вікторівна кандидат медичних наук, асистент,

Дзюбановський Олег Ігорович кандидат медичних наук, доцент,

Карпенюк Сергій Васильович аспірант

м. Тернопіль

Анотація

Актуальність дослідження. Больовий синдром при хронічній венозній недостатності є поширеним ускладненням, який корелює з клінічним ступенем захворювання. Хоча зміна способу життя залишається основою лікування болю, пов'язаного з хронічною венозною недостатністю, компресійна терапія та різні фармакологічні засоби стали безпечними та ефективними методами профілактики цієї патології. Для пацієнтів, яким цих заходів недостатньо, розроблені мінімально інвазивні хірургічні методи. В даній роботі описується розвиток болю та проводиться аналіз його інтенсивності у пацієнтів при хронічній венозній недостатності, а також розглядаються як традиційні методи так і нові досягнення хірургічного лікування захворювання.

Мета статті: провести аналіз інтенсивності больового синдрому у пацієнтів після ендовенозної лазерної коагуляції великої підшкірної вени на фоні хронічної венозної недостатності.

Матеріали та методи. Обстежено 86 пацієнтів з варикозною хворобою нижніх кінцівок, які знаходилися на лікуванні у відділенні хірургії №2 Тернопільської обласної лікарні у період з 2021 по 2023 рік. Всім хворим було проведено хірургічне лікування з приводу варикозної хвороби нижніх кінцівок: І група - 46 пацієнтів, яким виконували термооблітеруючі методи; ІІ група - 40 пацієнтів, яким виконувалося планове оперативне хірургічне втручання обсягом комбінованої флебектомії з видаленням стовбура ВПВ до нижньої межі рефлюксу під загальним наркозом або провідниковою анестезією.

Результати. У статті обговорюються останні висновки щодо патофізіології болю при хронічній венозній недостатності, а також сучасні хірургічні стратегії зменшення болю у пацієнтів із хронічною венозною недостатністю нижніх кінцівок. А саме, мініінвазивне лікування - ендовенозна лазерна коагуляція великої підшкірної вени. На першу добу післяопераційного періоду у більшості пацієнтів розвивалося посилення больових відчуттів. Протягом наступної доби інтенсивність болю поступово збільшувалася, досягаючи максимуму на 3 добу у пацієнтів І групи та на 4 добу післяопераційного періоду у хворих ІІ групи. В подальшому спостерігалося зменшення больового синдрому, і на сьому добу інтенсивність становила (1,9±0,2) балів у І групи хворих та (3,5±0,4) бали у ІІ групи хворих. У групі пацієнтів після виконання ендовенозної лазерної коагуляції великої підшкірної вени больовий синдром купувався швидше і не вимагав прийому анальгетиків. Було визначено, що ендовенозна лазерна коагуляція великої підшкірної вени сприяє зменшенню рівня післяопераційних ускладнень та часу відновлення пацієнтів.

Висновки. Встановлено, що у групі пацієнтів після виконання ендовенозної лазерної коагуляції великої підшкірної вени больовий синдром купувався швидше і не вимагав прийому медикаментозних препаратів, що призводило до підвищення якості життя пацієнта із хронічною венозною недостатністю.

Ключові слова: хронічна венозна недостатність, хірургічне лікування болю, ендовенозна лазерна коагуляція, хірургія вен.

Abstract

Study of the influence of individual characteristics on the intensity of pain syndrome in the surgery of chronic venous insufficiency

Bodnar Petro Yaroslavovych DSc, PhD, MD, Associate Professor, L.Ya. Kovalchuk Department of Surgery No.1, Urology, Minimally Invasive Surgery,

Bedeniuk Anatoliy Dmytrovych Prof., DSc, PhD, MD, L.Ya. Kovalchuk Head of the Department of Surgery No.1, Urology, Minimally Invasive Surgery,

Bodnar Tetiana Viktorivna Ph.D., MD, Assistant of Professor, L.Ya. Kovalchuk Department of Surgery No.1, Urology, Minimally Invasive Surgery,

Dzybanovskiy Oleg Ihorovych PhD, MD, Associate Professor, L.Ya. Kovalchuk Department of Surgery No.1, Urology, Minimally Invasive Surgery,

Karpeniuk Sergii Vasyliovych MD, PhD Student, L.Ya. Kovalchuk Department of Surgery No.1, Urology, Minimally Invasive Surgery

I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil

Relevance of the study. Pain syndrome in chronic venous insufficiency is a common complication that correlates with the clinical degree of the disease. Although lifestyle changes remain the mainstay of treatment for pain associated with chronic venous insufficiency, compression therapy, and various pharmacological agents have become safe and effective methods of preventing this pathology. Minimally invasive surgical methods have been developed for patients for whom these measures are not sufficient. The paper describes the development of pain and analyses its intensity in patients with chronic venous insufficiency, and also considers both traditional methods of surgical treatment of pain and new advances in medical and surgical therapy of this disease.

The aim: to analyse the intensity of pain in patients after endovenous laser coagulation of the great saphenous vein in the setting of chronic venous insufficiency.

Materials and methods. We examined 86 patients with varicose veins of the lower extremities who were treated at the Department of Surgery of Ternopil Regional Hospital No. 2 in the period from 2021 to 2023. All patients underwent surgical treatment for varicose veins of the lower extremities: Group I - 46 patients who underwent thermal obliterating methods; Group II - 40 patients who underwent planned surgical intervention in the amount of combined phlebectomy with removal of the trunk of the IVC to the lower reflux limit under general anesthesia or spinal anesthesia and perforation.

Research results and their discussion. The article discusses the latest findings on the pathophysiology of pain in chronic venous insufficiency, as well as modern surgical strategies for pain relief in patients with chronic venous insufficiency of the lower extremities. Namely, minimally invasive treatment - endovenous laser coagulation of the great saphenous vein. On the first day of the postoperative period, most patients developed an increase in pain. Over the next day, the intensity of pain gradually increased, reaching a maximum on day 3 in patients of group I and on day 4 of the postoperative period in patients of group II. Subsequently, there was a decrease in pain syndrome, and on the seventh day, the intensity was (1.9±0.2) points in group I and (3.5±0.4) points in group II. In the group of patients after endovenous laser coagulation of the great saphenous vein, the pain syndrome resolved faster and did not require analgesics. It was found that endovenous laser coagulation of the great saphenous vein helps to reduce the rate of postoperative complications and recovery time of patients.

Conclusions. It was found that in the group of patients after endovenous laser coagulation of the great saphenous vein, pain relief was faster and did not require medication, which led to an improvement in the quality of life of patients with chronic venous insufficiency.

Keywords: chronic venous insufficiency, surgical treatment of pain, endovenous laser coagulation, vein surgery.

Вступ

Постановка проблеми. Хронічна венозна недостатність (ХВН) нижніх кінцівок пов'язана з порушенням лінійності кровотоку від вен нижніх кінцівок до серця, патологічним розширенням вен нижніх кінцівок і стазом крові у венах. Більш конкретно, ХВН - це стан, що вражає венозну систему нижніх кінцівок і включає комплексну венозну патологію. Ця хвороба певною мірою зустрічається у значної частини населення світу, особливо у людей похилого віку та людей із ожирінням. Незважаючи на поширеність цієї патології, порівняно з аналогічними розповсюдженими захворюваннями, їй присвячено мало досліджень. Поширеності варикозного розширення вен коливаються від менше ніж 1% до 70%. У всьому світі 1-2% дорослого населення має ХВН нижніх кінцівок, зростаючи до 3% для 70-90% пацієнтів віком >65 років.

Кількісна оцінка поширеності ХВН ускладнюється широким діапазоном клінічних проявів захворювання, які можуть варіюватися від суто косметичних стигмат до серйозних ускладнень, включаючи венозний стаз, виразку та венозну тромбоемболію. Дослідження, які розрізняють категорії тяжкості, оцінили поширеність клінічно серйозного захворювання вен приблизно на 15-25% [1; 2]. Вік, стать, етнічна приналежність і спосіб життя - все це серед основних факторів ризику ХВН і варикозного розширення вен. Було показано, що ризик цих захворювань зростає з віком і має гендерні особливості. Так, частота виявлення варикозного розширення вен вища у жінок [3]. варикозний ендовенозний недостатність хірургічний

Спектр проявів захворювання при ХВН широкий. Початкові ознаки захворювання можуть включати появу телеангіоектазій і ретикулярних вен. Фізичні ознаки прогресують в подальшому до варикозного розширення вен, а потім набряку ніг; останнє з цих знахідок підтверджує початок ХВН. Набряк послідовно призводить до венозного стазу та дерматологічних ускладнень венозної виразки за механізмом, описаним раніше.

Симптоми ХВН, про які повідомляють пацієнти, можуть включати біль або судоми, відчуття «важких ніг» або набряк, парестезії та свербіж [4]. Саме біль часто є основним симптомом хвороби, його поширеність у пацієнтів із ХВН оцінюється від 15 до 70% та має значний шкідливий вплив на якість життя [5; 6].

Прогресування від ранніх стадій захворювання, таких як варикозне розширення вен, до явної ХВН є поширеним явищем і спостерігалося серед 31,9% пацієнтів, причому клінічне погіршення спостерігалося майже у всіх обстежених пацієнтів. ХВН, особливо на пізніх стадіях, може призвести до серйозного погіршення якості життя [5].

Існують сучасні гіпотези, що пояснюють патогенез болю в центрі ХВН на основі запропонованої запальної відповіді на венозну недостатність. Початковим ураженням є венозний стаз, що викликає місцеву гіпоксію, а також аномальні напруги зсуву, які згодом активують вивільнення медіаторів запалення та факторів росту з ендотеліальних клітин. Ці маркери запалення включають молекули адгезії, цитокіни, протромботичні агенти (фактор фон Віллебранда) і простагландини (простагландин E1, простагландин I2). Вважається, що ці запальні маркери сенсибілізують і активують венозні ноцицептори, викликаючи характерний біль ХВН. Цікаво, однак, що не було показано ніякого зв'язку між рівнями цих медіаторів запалення та симптомами ХВН, на які пацієнти самі вказували.

Останнім часом все більше уваги приділяється нейропатії та нейропатичному болю при ХВН. Було виявлено, що пацієнти з ХВН мають більш високі показники нейропатичних симптомів нижніх кінцівок, включаючи печіння, парестезію та зниження чутливості, ніж аналогічні контрольні [7].

Тестування нервів у пацієнтів з ХВН без ризику нейропатії з інших причин показало зниження функції нервових волокон A0, A5 і C. Гіпотези щодо патогенезу пошкодження нервів при ХВН включають венозну мікроангіопатію та підвищення ендоневріального тиску внаслідок венозного стазу. Подібно до пацієнтів із цукровим діабетом, у пацієнтів із ХВН ураження периферичних нервів може відігравати певну роль у розвитку венозної виразки.

ХВН є результатом венозної гіпертензії, недостатності та подальшого запалення. Прогресування захворювання відбувається внаслідок неповноцінності вен, які знаходяться переважно в глибокій венозній системі. Хоча ураження глибокої венозної системи відбувається рідше при недостатності поверхневої венозної системи, пацієнти з варикозним розширенням вен можуть мати компонент ХВН і потребують обстеження [7].

Важливо розглянути інші можливі діагнози для пацієнтів із хронічним болем у нижніх кінцівках. Існують ймовірні причини, які включають кульгавість та ще деякі артеріальні захворювання, компресію нейронів чи судин після травми або периферичні больові синдроми, такі як комплексний регіональний больовий синдром. Можуть бути розглянуті причини опорно- рухового апарату, пов'язані з фізичним навантаженням, такі як тріщина гомілкових кісток, хронічний компартмент-синдром або стресовий перелом, особливо у фізично активних пацієнтів [8].

Лікування ХВН нижніх кінцівок є більш складним у певних популяціях, включаючи пацієнтів похилого віку, пацієнтів із серйозною недостатністю здоров'я та пацієнтів із ожирінням, і потребує індивідуального підходу. Пацієнти можуть мати обмеження рухливості та супутні захворювання, такі як захворювання артерій і діабет. Після ретельного обстеження пацієнта можна застосовувати консервативну, фармакологічну та інтервенційну терапію або їх комбінувати. Початкова терапія часто включає консервативні заходи з компресією, фізичними вправами та тренуванням ходи для оптимізації венозної помпи. Ці консервативні методи лікування можуть покращити оксигенацію підшкірної клітковини та шкіри шляхом посилення венозного кровотоку [7].

Компресійні пристрої та різні фармакологічні засоби стали безпечними та ефективними методами лікування болю у пацієнтів із ХВН. Рівень недотримання компресійної терапії досягає 60-70%, і фармакологічні втручання можуть запропонувати альтернативу для пацієнтів, які не можуть або не бажають використовувати компресійну терапію.

Для пацієнтів, яким цих заходів недостатньо, розроблені мінімально інвазивні судинні хірургічні методи. Було встановлено, що з їх допомогою зменшується рівень післяопераційних ускладнень та час відновлення. Актуальним напрямом у лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок є ендовенозна лазерна коагуляція (ЕВЛК) вен завдяки малотравматичності та косметичному ефекту [7; 9]. Ультразвукова діагностика стану поверхневої та глибокої венозної системи відіграє значну роль у покращенні функціональних результатів після ЕВЛК. Вона дає можливість оцінити наявність кровотоку у венах, діаметри та їхній просвіт, деформацію та мішкоподібну трансформацію вен, товщину стінок, однорідність, еластичність клапанів, функцію клапанів при навантаженні гідростатичними пробами, наявність рефлюксу крові, тривалість ретроградного току по венозних магістралях, а також його розподіл по анатомічних сегментах, стан сафено-феморального і сафено-поплітеального з'єднання, визначити локалізацію перфорантних вен, їхній діаметр і тривалість рефлюксу венозної крові в них. Таким чином, виявляються індивідуальні гемодинамічні особливості венозної системи нижніх кінцівок у пацієнта і, виходячи з цього, підбирається ЕВЛК у поєднанні з іншими малоінвазивними операціями.

Слід зазначити, що впровадження високоінформативних діагностичних технологій та інноваційних методів хірургічного лікування значно зменшило кількість післяопераційних рецидивів варикозної хвороби. Проте у переважній більшості наукових публікацій основний акцент причин післяопераційних рецидивів варикозної хвороби нижніх кінцівок робиться на тактичних і технічних помилках при виконанні сафенектомії [10].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В статті досліджується актуальне питання щодо процесу розвитку болю та проводиться аналіз його інтенсивності у пацієнтів при хронічній венозній недостатності, а також розглядаються як традиційні методи хірургічного лікування болю, так і нові досягнення в медичній і хірургічній терапії цього захворювання. Хоча ХВН і варикозне розширення вен нижніх кінцівок є поширеними, але в наш час залишаються недостатньо вивченими питання розвитку, лікування та профілактики цих захворювань.

Багато експертів випробували різні ендовенозні стратегії для покращення результатів лікування ХВН нижніх кінцівок.

Актуальність сучасної проблеми лікування ХВН та покращення якості життя пацієнтів було висвітлено в роботах Youn [1], Siribumrungwong [2], Whing [3], Farah [4], Orhurhu [5], Branisteanu [6], Azar [7], Lurie [8], Lee [9], Artemov [10], Cong [11], El Kilic [12], Giannopoulos [13], Lin [14].

Мета статті - провести аналіз інтенсивності больового синдрому у пацієнтів після ендовенозної лазерної коагуляції великої підшкірної вени на фоні хронічної венозної недостатності.

Виклад основного матеріалу

Матеріали та методи. Обстежено 86 пацієнтів з варикозною хворобою нижніх кінцівок, які знаходилися на лікуванні у відділенні хірургії №2 Тернопільської обласної лікарні у період з 2021 по 2023 рік. Всім хворим було проведено хірургічне лікування з приводу варикозної хвороби нижніх кінцівок. Дослідження було схвалено комітетом з питань етики, усі пацієнти надали письмову інформовану згоду.

Для виконання мети роботи пацієнти були розподілені на 2 групи:

I група - 46 пацієнтів, яким виконували термооблітеруючі методи великої підшкірної вени (середній вік склав (43,2±1,5) років).

II група - 40 пацієнтів середнього віку (47,6±2,5) років, яким виконувалося планове оперативне хірургічне втручання обсягом комбінованої флебектомії з видаленням стовбура ВПВ до нижньої межі рефлюксу під загальним наркозом або спінальною анестезією та перфорацією.

Для постановки діагнозу використовувалася класифікація СЕАР (Clinical, Etiological, Anatomical, Pathophysiological), 2004. В групи дослідження ввійшли пацієнти з С2-4 стадією.

Стан глибокої та поверхневої венозної недостатності нижніх кінцівок пацієнтів визначали за допомогою ультразвукового кольорового дуплексного сканування вен.

Для оцінки інтенсивності больового синдрому пацієнтам пропонувалося відзначати свої больові відчуття протягом 10 діб після виконання ЕВЛК великої підшкірної вени та комбінованої флебектомії шляхом заповнення візуально-аналогової шкали болю VAS (Visual Analogue Scale).

Термооблітеруючі методи виконували із застосуванням лазерного апарату «Ліка-хірург», виробництва «Фотоніка Плюс» із довжиною хвилі 1470 нм, потужністю 10 Вт для усунення патологічного рефлюксу крові.

Статистичний аналіз одержаних результатів досліджень було проведено за допомогою комп'ютерного варіаційного, одно- (ANOVA) та багатофакторного (ANOVA/MANOVA) дисперсійного аналізу (програми «Microsoft Excel» та «Statistica StatSoft», США). У статистичному аналізі отриманих даних використовували дескриптивну статистику: М -- середнє значення показника, m --стандартна помилка середнього. Порівняння значень змінних за нормального розподілу ознак здійснювали параметричним методом (t-критерії Стьюдента). Відповідність виду до розподілу ознак за законом нормального розподілення перевірено методом Шапіто-Уїлка. В інших випадках використано непараметричний метод (U-критерій Мана-Уїтні). Статистично значимою вважалася різниця при р<0,05.

Результати роботи та їхні обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що жінки мали вищу частоту виявлення проявів ХВН (табл.1). Так, у І групі в 2,8 рази (р<0,05) та у ІІ групі в 2,6 рази (р<0,05) частіше у жінок, ніж у чоловіків виявляли захворювання.

Таблиця 1

Частота виявлення хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок у обстежених хворих в залежності від статті

Примітка: * - р<0,05 - вірогідна різниця між жінками та чоловіками.

Основними скаргами у пацієнтів з ХВН нижніх кінцівок були: біль в ураженій нижній кінцівці - у 16 (18,6%) хворих; набряки, що зникають після нічного відпочинку - у 7 (8,2%) хворих; втома в ураженій кінцівці - у 47 (54,7%) хворих; судоми - у 22 (25,6%) хворих; відчуття важкості в ураженій нижній кінцівці - у 44 (51,2%) хворих; прояви варикозної хвороби (вени, що випирають) - у 58 (67,4%) хворих. Отже, найчастіше пацієнти скаржилися на швидку втомлюваність ураженої кінцівки та на наявність вен, що випирають.

Суб'єктивно, пацієнти відчували помірний біль в проєкції такої вени (рис.1). Інтенсивність прояву больового синдрому була більш виражена у ІІ групі після виконання комбінованої флебектомії, ніж у І групі пацієнтів.

Рис. 1. Шкала вираженості больового синдрому у пацієнтів при хірургічному лікуванні хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок

У І групі пацієнтів інтенсивність больового синдрому у першу добу становила (2,9±0,3) бали з посиленням болю до третьої доби (3,5±0,2) бали. У більшості пацієнтів після виконання ЕВЛК на третю добу післяопераційного періоду розвивалося посилення больових відчуттів, що можна було пояснити розвитком флебітичних явищ у зоні облітерованої вени. В подальшому було визначено зменшення інтенсивності больового синдрому до (1,9±0,2) балів.

У ІІ групі пацієнтів після виконання комбінованої флебектомії інтенсивність больового синдрому у першу добу склала (4,1±0,5) бали. Протягом наступної доби інтенсивність болю поступово збільшувалася, досягаючи максимуму на 4 добу післяопераційного періоду і становила (4,9±0,4) балів. В подальшому спостерігалося зменшення больового синдрому і на сьому добу інтенсивність становила (3,5±0,4) бали.

У пацієнтів ІІ групи з перших днів больові відчуття були більш виражені, ніж у І групі, і поступово лінійно збільшувалися.

Також слід зазначити, що у групі пацієнтів після виконання ЕВЛК больовий синдром купувався швидше і не вимагав прийому анальгетиків.

ХВН має високий рівень захворюваності та є поширеним та багатогранним захворюванням. Стать є одним із факторів ризику ХВН і варикозного розширення вен [3], у нашому дослідженні у жінок була виявлена вища частота варикозного розширення вен. Біль - головний симптом ХВН [5; 6], який розглядається в розрізі цього захворювання, залишається недостатньо дослідженим проявом.

Біль є основною проблемою якості життя пацієнтів із ХВН. Дійсно, проведені наукові дослідження показують, що біль був визначений як значний негативний фактор якості життя серед пацієнтів із CEAP класом C3 або гірше порівняно з контрольною групою [8]. Саме тому, сучасні методи лікування мають одну із цілей - швидке позбавлення пацієнта від болю.

Основою першої лінії лікування болю, пов'язаного з ХВН, залишається консервативне лікування та модифікація способу життя. Медикаментозна терапія може бути ефективним доповненням у пацієнтів, у яких консервативне лікування виявилося неефективним.

Малоінвазивні методи катетерної абляції все частіше використовуються для лікування ХВН, найчастіше: сафено-феморального з'єднання (СФЗ) та великої підшкірної вени. ЕВЛК, що застосовується до некомпетентної магістральної стовбурової вени, покладається на термічну травму для сприяння оклюзії вени і має ефективність від 88% до 100% [14]. На даний час було багато повідомлень про короткострокові та довгострокові ефекти хірургічного лікування хворих на ХВН нижніх кінцівок [7; 9; 11]. Проте нещодавні успіхи в мінімально інвазивному хірургічному лікуванні венозної недостатності запропонували покращення комфорту та післяопераційного відновлення порівняно з відкритою хірургією, хоча віддалені результати цих підходів у забезпеченні пацієнтам постійного полегшення болю, пов'язаного з ХВН, ще потребують додаткового вивчення. Сучасні дослідження хірургічного лікування ХВН нижніх кінцівок засвідчують, що процедура ЕВЛК мала значно коротший час виконання, була більш безпечною і мала високий технічний успіх порівняно з іншими процедурами [12; 13]. Нами було показано, що у групі пацієнтів після виконання ЕВЛК великої підшкірної вени больовий синдром купувався швидше і не вимагав прийому медикаментозних препаратів, що призводило до підвищення якості життя пацієнта.

Висновки

В ході проведеного дослідження встановлено, що ендовенозна лазерна коагуляція великої підшкірної вени сприяла більш швидкому усуненню больового синдрому і не вимагає прийому медикаментозних препаратів у хворих із хронічною венозною недостатністю. Раннє усунення болю в післяопераційному періоді призводило до підвищення якості життя пацієнта із хронічною венозною недостатністю.

Література

1. Youn Y. J., Lee J. Chronic venous insufficiency and varicose veins of the lower extremities. The Korean journal of internal medicine. 2019. Vol. 34(2). P. 269-283. https://doi.org/10.3904/ kjim.2018.230.

2. Siribumrungwong B., Srikuea K., Orrapin S., Benyakorn T., Rerkasem K., Thakkinstian, A. Endovenous ablation and surgery in great saphenous vein reflux: a systematic review and network meta-analysis of randomised controlled trials protocol. BMJopen. 2019. Vol. 9(1). P. e024813. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2018-024813.

3. Whing J., Nandhra S., Nesbitt C., Stansby G. Interventions for great saphenous vein incompetence. The Cochrane database of systematic reviews. 2021. Vol. 8(8). P. CD005624. https://doi.org/10.1002/14651858.CD005624.pub4.

4. Farah M. H., Nayfeh T., Urtecho M., Hasan B., Amin M., Sen I., Wang Z., Prokop L. J., Lawrence P. F., Gloviczki P., Murad M. H. A systematic review supporting the Society for Vascular Surgery, the American Venous Forum, and the American Vein and Lymphatic Society guidelines on the management of varicose veins. Journal of vascular surgery. Venous and lymphatic disorders. 2022. Vol. 10(5). P. 1155-1171. https://doi.org/10.1016/jjvsv.2021.08.011.

5. Orhurhu V., Chu R., Xie K., Kamanyi G. N., Salisu B., Salisu-Orhurhu M., Urits I., Kaye, R. J., Hasoon J., Viswanath O., Kaye A. J., Karri J., Marshall Z., Kaye A. D., Anahita, D. Management of Lower Extremity Pain from Chronic Venous Insufficiency: A Comprehensive Review. Cardiology and therapy. 2021. Vol. 10(1). P. 111-140. https://doi.org/10.1007/s40119- 021-00213-x.

6. Branisteanu D. E., Feodor T., Baila S., Mitea I. A., Vittos O. Impact of chronic venous disease on quality of life: Results of vein alarm study. Experimental and therapeutic medicine. 2019. Vol. 17(2). P. 1091-1096. https://doi.org/10.3892/etm.2018.7054.

7. Azar J., Rao A., Oropallo A. Chronic venous insufficiency: a comprehensive review of management. Journal of wound care. 2022. Vol. 31(6). P. 510-519. https://doi.org/10.12968/jowc. 2022.31.6.510.

8. Lurie, F., Passman, M., Meisner, M., Dalsing, M., Masuda, E., Welch, H., Bush, R. L., Blebea, J., Carpentier, P. H., De Maeseneer, M., Gasparis, A., Labropoulos, N., Marston, W. A., Rafetto, J., Santiago, F., Shortell, C., Uhl, J. F., Urbanek, T., van Rij, A., Eklof, B., Wakefield, T. (2020). The 2020 update of the CEAP classification system and reporting standards. Journal of vascular surgery. Venous and lymphatic disorders. 2020. Vol. 8(3). P. 342-352. https://doi.org/ 10.1016/j.jvsv.2019.12.075.

9. Lee J. S., Hsiao Y. C., Chang, C. J. Endovenous Photocoagulation Using a Diode Laser for Complicated Varicose Veins Related to Stasis Ulcers. Annals of plastic surgery. 2019. Vol. 82 (1S Suppl 1). P. S103-S107. https://doi.org/10.1097/SAP.0000000000001726.

10. Artemov S. A., Belyaev A. N., Bushukina O. S., Khrushchalina S. A., Kostin S. V., Lyapin A. A., Ryabochkina P. A., Taratynova A. D. Morphological changes of veins and perivenous tissues during endovenous laser coagulation using 2-pm laser radiation and various types of optical fibers. Journal of vascular surgery. Venous and lymphatic disorders. 2022. Vol. 10(3). P. 749-757. https://doi.org/10.1016/jjvsv.2021.08.018.

11. Cong L., Sun J., Wang L., Han Y., Dong J., Cao Y., Zhou H., Yang L. Hybrid endovenous laser ablation reduces the recurrence of varicose veins below the knee compared with radiofrequency ablation: a real-world study. Archives of medical science: AMS. 2023. Vol. 19(6). P. 1739-1746. https://doi.org/10.5114/aoms/163449.

12. El Kilic H., Bektas N., Bitargil M., Balkaya I. A., Demir T., Koramaz I. Long-term outcomes of endovenous laser ablation, n-butyl cyanoacrylate, and radiofrequency ablation for treatment of chronic venous insufficiency. Journal of vascular surgery. Venous and lymphatic disorders. 2022. Vol. 10(4). P. 865-871. https://doi.org/10.1016/jjvsv.2021.10.009.

13. Giannopoulos S., Rodriguez L., Chau M., Rodrigues D., Labropoulos N., Aziz F., Malgor E. A., Malgor R. D. A systematic review of the outcomes of percutaneous treatment modalities for pathologic saphenous and perforating veins. Journal of vascular surgery. Venous and lymphatic disorders. 2022. Vol. 10(5). P. 1172-1183.e5. https://doi.org/10.1016/jjvsv.2022.03.005.

14. Li Z. C., Loveland,P. M., Johnston, R. V., Bruce M., Weller C. D. Subfascial endoscopic perforator surgery (SEPS) for treating venous leg ulcers. The Cochrane database of systematic reviews. 2019. Vol. 3(3). P. CD012164. https://doi.org/10.1002/14651858.CD012164.pub2.

References

1. Youn, Y. J., & Lee, J. (2019). Chronic venous insufficiency and varicose veins of the lower extremities. The Korean journal of internal medicine, 34(2), 269-283. Retrieved from: https://doi.org/10.3904/kjim.2018.230. [in English].

2. Siribumrungwong, B., Srikuea, K., Orrapin, S., Benyakorn, T., Rerkasem, K., & Thakkinstian, A. (2019). Endovenous ablation and surgery in great saphenous vein reflux: a systematic review and network meta-analysis of randomised controlled trials protocol. BMJ open, 9(1), e024813. Retrieved from: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2018-024813. [in English].

3. Whing, J., Nandhra, S., Nesbitt, C., & Stansby, G. (2021). Interventions for great saphenous vein incompetence. The Cochrane database of systematic reviews, 8(8), CD005624. Retrieved from: https://doi.org/10.1002/14651858.CD005624.pub4. [in English].

4. Farah, M. H., Nayfeh, T., Urtecho, M., Hasan, B., Amin, M., Sen, I., Wang, Z., Prokop, L. J., Lawrence, P. F., Gloviczki, P., & Murad, M. H. (2022). A systematic review supporting the Society for Vascular Surgery, the American Venous Forum, and the American Vein and Lymphatic Society guidelines on the management of varicose veins. Journal of vascular surgery. Venous and lymphatic disorders, 10(5), 1155-1171. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/jjvsv .2021.08.011. [in English].

5. Orhurhu, V., Chu, R., Xie, K., Kamanyi, G. N., Salisu, B., Salisu-Orhurhu, M., Urits, I., Kaye, R. J., Hasoon, J., Viswanath, O., Kaye, A. J., Karri, J., Marshall, Z., Kaye, A. D., & Anahita, D. (2021). Management of Lower Extremity Pain from Chronic Venous Insufficiency: A Comprehensive Review. Cardiology and therapy, 10(1), 111-140. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/ s40119-021 -00213-x. [in English].

6. Branisteanu, D. E., Feodor, T., Baila, S., Mitea, I. A., & Vittos, O. (2019). Impact of chronic venous disease on quality of life: Results of vein alarm study. Experimental and therapeutic medicine, 17(2), 1091-1096. Retrieved from: https://doi.org/10.3892/etm.2018.7054. [in English].

7. Azar, J., Rao, A., & Oropallo, A. (2022). Chronic venous insufficiency: a comprehensive review of management. Journal of wound care, 31(6), 510-519. Retrieved from: https://doi.org/ 10.12968/jowc.2022.31.6.510. [in English].

8. Lurie, F., Passman, M., Meisner, M., Dalsing, M., Masuda, E., Welch, H., Bush, R. L., Blebea, J., Carpentier, P. H., De Maeseneer, M., Gasparis, A., Labropoulos, N., Marston, W. A., Rafetto, J., Santiago, F., Shortell, C., Uhl, J. F., Urbanek, T., van Rij, A., Eklof, B., ... Wakefield, T. (2020). The 2020 update of the CEAP classification system and reporting standards. Journal of vascular surgery. Venous and lymphatic disorders, 8(3), 342-352. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/jjvsv.2019.12.075. [in English].

9. Lee, J. S., Hsiao, Y. C., & Chang, C. J. (2019). Endovenous Photocoagulation Using a Diode Laser for Complicated Varicose Veins Related to Stasis Ulcers. Annals of plastic surgery, 82(1S Suppl 1), S103-S107. Retrieved from: https://doi.org/10.1097/SAP.0000000000001726. [in English].

10. Artemov, S. A., Belyaev, A. N., Bushukina, O. S., Khrushchalina, S. A., Kostin, S. V., Lyapin, A. A., Ryabochkina, P. A., & Taratynova, A. D. (2022). Morphological changes of veins and perivenous tissues during endovenous laser coagulation using 2-pm laser radiation and various types of optical fibers. Journal of vascular surgery. Venous and lymphatic disorders, 10(3), 749-757. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/jjvsv.2021.08.018. [in English].

11. Cong, L., Sun, J., Wang, L., Han, Y., Dong, J., Cao, Y., Zhou, H., & Yang, L. (2023). Hybrid endovenous laser ablation reduces the recurrence of varicose veins below the knee compared with radiofrequency ablation: a real-world study. Archives of medical science: AMS, 19(6), 1739-1746. Retrieved from: https://doi.org/10.5114/aoms/163449. [in English].

12. El Kilic, H., Bektas, N., Bitargil, M., Balkaya, I. A., Demir, T., & Koramaz, I. (2022). Long-term outcomes of endovenous laser ablation, n-butyl cyanoacrylate, and radiofrequency ablation for treatment of chronic venous insufficiency. Journal of vascular surgery. Venous and lymphatic disorders, 10(4), 865-871. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/jjvsv.2021.10.009. [in English].

13. Giannopoulos, S., Rodriguez, L., Chau, M., Rodrigues, D., Labropoulos, N., Aziz, F., Malgor, E. A., & Malgor, R. D. (2022). A systematic review of the outcomes of percutaneous treatment modalities for pathologic saphenous and perforating veins. Journal of vascular surgery. Venous and lymphatic disorders, 10(5), 1172-1183.e5. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/jjvsv. 2022.03.005. [in English].

14. Lin, Z. C., Loveland, P. M., Johnston, R. V., Bruce, M., & Weller, C. D. (2019). Subfascial endoscopic perforator surgery (SEPS) for treating venous leg ulcers. The Cochrane database of systematic reviews, 3(3), CD012164. Retrieved from: https://doi.org/10.1002/ 14651858.CD012164.pub2. [in English].

Размещено на Allbest.ru