Регіональні особливості дитячої інвалідності внаслідок дитячого церебрального паралічу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика

НУОЗ України імені П.Л. Шупика

Регіональні особливості дитячої інвалідності внаслідок дитячого церебрального паралічу в Україні

Школьник Михайло Борисович аспірант кафедри управління охороною здоров'я та публічного адміністрування

Анотація

Вагоме значення для обґрунтування можливостей профілактики розвитку інвалідності та визначення потреб у реабілітації відіграє аналіз причин інвалідності.

Метою роботи був аналіз інвалідності дитячого населення, з урахуванням регіональних особливостей інвалідності внаслідок дитячого церебрального паралічу (ДЦП) в Україні за 2010-2022 рр. У дослідженні за допомогою медико-статистичного методу проаналізовані дані форм державної статистичної звітності "Звіт про дітей з інвалідністю віком до 18 років, зведені по Україні та у розрізі її регіонів та оприлюднені у статистичних довідниках: «Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні».

Встановлено, що 48.5% у 2022 р. від усіх випадків інвалідності дітей внаслідок хвороб нервової системи (ХНС) обумовлена дитячим церебральним паралічем (ДЦП), а серед дітей вперше у житті визнаних особами із інвалідністю - ДЦП є причиною інвалідизації майже кожного четвертого (27.7% у 2022 р.).

Контингент дітей з інвалідністю внаслідок ДЦП в Україні у 2022 р. налічував 11 126 осіб, або 15.1 на 10 тис. дітей у віці 0-17 років. Вперше у житті інвалідність внаслідок ДЦП встановлена 514 дітям або 0.7 на 10 тис. дітей 0-17 років. Динамічний аналіз виявив односпрямовану тенденцію до зниження рівнів первинної та загальної інвалідності дитячого населення внаслідок ДЦП впродовж 2010-2022 рр. Загальна інвалідність за цей період знизилась на 28.4% (з 21.1 до 15.1 на 10 тис. дітей 0-17 років), а первинна на 36.4% (з 1.1 до 0.7 10 тис. дітей 0-17 років).

Аналіз регіональних особливостей загальної інвалідності дитячого населення внаслідок ДЦП засвідчив суттєву регіональну диференціацію рівнів: у 2021 р. максимальний рівень показника у Луганській області (24.5)

перевищував мінімальний у Одеській області (11.9? на 10 тис. дітей 0-17 років) у 2,0 рази. Суттєво вищі, ніж в Україні у середньому, рівні загальної інвалідності від ДЦП стабільно реєструвалися у Луганській, Черкаській, Херсонській, Тернопільській, Миколаївській та Запорізькій областях. Найнижчі рівні спостерігались у Одеській, Рівненській, Вінницькій та Львівській областях.

При аналізі кореляційних зв'язків між регіональними показниками загальної інвалідності дітей від ДЦП та частотою ускладнень вагітностей та пологів і організацією роботи акушерсько-гінекологічної служби у регіонах України, встановлено, що основними чинниками регіональної варіації інвалідності внаслідок ДЦП є забезпеченість жіночого населення акушерами- гінекологами (г =-0.621, R2 =38.59, p<0.05) та частота передчасних пологів у регіонах (г =0.477, R2 =22.73, p<0.05). У дослідженні виділені найбільш проблемні регіони із високими рівнями інвалідності внаслідок ХНС та ДЦП. Наявність виражених регіональних особливостей інвалідності дитячого населення внаслідок ХНС та ДЦП має враховуватись при плануванні та організації реабілітаційної допомоги дітям.

Ключові слова: діти з інвалідністю, дитячий церебральний параліч, хвороби центральної нервової системи

Shkolnyk Mykhaylo Borysovych is a graduate student of the Department of Health Care Management and Public Administration, PL Shupyk National University of Health of Ukraine (PL Shupyk National Health Insurance Institution of Ukraine), Kyiv

REGIONAL PECULIARITIES OF CHILD DISABILITY CAUSED BY

CEREBRAL PALSY IN UKRAINE

Abstract

It is important to analyse disabilities in the context of each class of diseases to substantiate the possibilities of preventing disability development and determining rehabilitation needs.

The aim of this study was to analyse the disability of children in Ukraine with cerebral palsy (CP) from 2010-2022, taking into account regional differences. The study used medical and statistical methods to analyse data from the state statistical reporting forms “Report on Children with Disabilities Under the Age of 18”, summarised for Ukraine and its regions, and published in statistical reference books titled “Indicators of Population Health and Use of Healthcare Resources in Ukraine”.

It has been established that cerebral palsy (CP) is responsible for 48.5% of all cases of childhood disability caused by nervous system diseases (NSD) in 2022. Additionally, among children who are recognized as persons with disabilities for the first time in their lives, almost one in four (27.7% in 2022) have cerebral palsy. In

Ukraine, the number of children with cerebral palsy in 2022 was 11,126, which is equivalent to 15.1 per 10,000 children aged 0-17. In a recent study, it was found that 514 children aged 0-17 were diagnosed with cerebral palsy, equating to 0.7 per 10,000 children. Analysis showed a consistent decrease in primary and total disability levels in children with cerebral palsy between 2010 and 2022. Total disability decreased by 28.4% (from 21.1 to 15.1 per 10,000 children aged 0-17), and primary disability decreased by 36.4% (from 1.1 to 0.7 per 10,000 children aged 0-17).

The analysis of regional differences in total disability among children with cerebral palsy revealed significant variations in levels. In 2021, the highest level of the indicator was observed in Luhansk region (24.5), which was twice as high as the lowest level in Odesa region (11.9 per 10 thousand children aged 0-17). Consistently higher rates of total cerebral palsy disability were recorded in Luhansk, Cherkasy, Kherson, Ternopil, Mykolaiv, and Zaporizhzhia regions compared to the national average. Conversely, the lowest rates were observed in Odesa, Rivne, Vinnytsia, and Lviv regions.

When analysing the correlation between regional rates of children with cerebral palsy total disability and the frequency of complications during pregnancy and childbirth, as well as the organisation of obstetric and gynaecological services in the regions of Ukraine, it was found that the main factors contributing to regional variation in disability caused by cerebral palsy are the obstetricians and gynaecologists provision to the female population (r =-0.621, R2 =38.59, p<0.05). The study found a significant correlation between the prevalence of disability caused by CNS and cerebral palsy and the frequency of preterm birth in the regions (r = 0.477, R2 = 22.73, p < 0.05). It also identified regions with high levels of disability. These regional differences should be considered when planning and organizing rehabilitation care for children with CNS and cerebral palsy.

Keywords: children with disabilities, cerebral palsy, diseases of the central nervous system.

Постановка проблеми. За даними дослідників, у структурі інвалідності дітей упродовж 2011- 2015 рр. серед причин, внаслідок яких діти стають інвалідами, хвороби нервової системи (17,0%-18,9%) посідають друге місце [1].

Соціально-економічна ситуація, що склалася на сучасному етапі розвитку України, кризові явища у сфері економіки і фінансів зумовлюють необхідність посилення соціального захисту дітей з інвалідністю, визначення пріоритетних напрямів у цій роботі, одним із яких є рання соціальна реабілітація дітей з інвалідністю [2, 3]. Поряд з порушеннями психофізичного розвитку у дітей спостерігається соціальна дезадаптація, порушення соціальних контактів, низький соціометричний статус, що поглиблює порушення їх психічного розвитку, негативно впливає на емоційно-вольову сферу. Тому актуальним є вивчення існуючих методів оцінки реабілітаційних заходів для дітей цієї категорії, щоб з'ясувати їх ефективність у відновленні втрачених функцій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на постійне вдосконалення медичних технологій та підвищення якості надання реабілітаційної допомоги дітям з порушеннями опорно-рухового апарату, в Україні та інших країнах світу не відмічається тенденції до зниження дитячої інвалідності внаслідок захворювань центральної нервової системи, яка становить від 17,0%-18,9% в структурі інвалідності дітей [1, 4].

Дитячий церебральний параліч (ДЦП) - важке захворювання, що веде до інвалідизації, яке об'єднує групу різних за клінічними проявами синдромів, що виникли внаслідок недорозвинення або пошкодження мозку у пренатальному, інтранатальному та ранньому постнатальному періодах. Ураження мозку проявляється порушенням м'язового тонусу та координації рухів, що проявляється а отже, нездатністю пацієнта зберігати нормальну позу та виконувати довільні рухи [4, 5, 6]. Причиною цього є не лише спастичні паралічі та парези, а й множинні контрактури, що призводять до формування деформацій кісткових сегментів кінцівок, які прогресують в процесі росту та розвитку дитини [7, 8, 9].

Останнім часом численні дослідження в цій галузі доводять, що тільки поєднання різних високотехнологічних видів реабілітації пацієнтів з дитячим церебральним паралічем може привести до позитивних результатів лікування даної категорії хворих. Найбільш ефективним на сьогодні для таких пацієнтів є комплекс заходів медико-соціальної, психолого-педагогічної, фізичної реабілітації дітей з інвалідністю внаслідок органічного ураження ЦНС із залученням спеціалістів мультидисциплінарної команди [3, 4, 10].

Україна має багато здобутків у цій сфері. Запроваджені сучасні медико- соціальні реабілітаційні технології. Вдалося створити понад 45 центрів медико-соціальної реабілітації в системі Міністерства охорони здоров'я України (МОЗ), які, перш за все, спрямовані на надання комплексної реабілітаційної допомоги дітям раннього та дошкільного віку. Функціонує 226 центрів соціальної реабілітації в системі Міністерства соціальної політики (далі -- Мінсоцполітики) України. Відкриті та функціонує значна кількість центрів, створених громадськими та благодійними організаціями, а також на приватних засадах. Проте кожний із центрів, виконуючи дуже важливу роботу, має певні проблеми у наданні допомоги сім'ям із дітьми зазначеної категорії [11,12].

Інвалідність у дітей визначається вченими як стійка соціальна дезадаптація, зумовлена хронічними захворюваннями чи патологічними станами, що різко обмежує можливість включення дитини в адекватні до її віку виховні і педагогічні процеси, у зв'язку з чим вона постійно потребує догляду та допомоги. Це значне обмеження життєдіяльності, що призводить до соціальної дезадаптації внаслідок порушень розвитку і росту дитини, здібностей до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, навчання, спілкування, трудовою діяльністю в майбутньому [13].

Діти, інвалідність яких настала з народження або до досягнення ними повноліття відносяться до найбільш вразливої категорії осіб. Вони позбавлені можливостей забезпечити свою життєдіяльність у дорослому віці, проблемою також є належна соціалізація та адаптація таких дітей з огляду на їхні особливі потреби[14].

На сучасному етапі розвитку суспільства відбувається докорінне переосмислення парадигми навчання й виховання дитини з особливими потребами, оновлення змісту, форм і методів навчання, зорієнтованого на становлення особистості такої дитини як суб'єкта освітньо-виховного процесу, створення сприятливих умов для її фізичного, психічного, соціального та духовного здоров'я, правового й соціального захисту [15].

Відомо, що саме становлення системи ранньої соціальної реабілітації дітей з інвалідністю дозволить максимально компенсувати обмеження їх життєдіяльності та створить усі передумови для подальшого розвитку та успішної інтеграції у суспільні відносини [16].

Низка змін до чинної нормативно-правової бази щодо дітей-інвалідів є значним здобутком у сфері охорони здоров'я, спрямованим на покращення роботи з дітьми-інвалідами в Україні (починаючи від впровадження сучасних підходів до визначення інвалідності за критеріями життєдіяльності й закінчуючи загальним впорядкуванням системи призначення соціальної допомоги за інвалідністю) та роботи за індивідуальною програмою реабілітації дитини-інваліда [10 ].

Сьогодні створення додаткових елементів системи реабілітації потребує значних фінансових і кадрових ресурсів. Затримка в цій роботі й надалі залишає дітей раннього віку без достатньо ефективних програм реабілітації, сталого моніторингу за їх виконанням, а також невикористання для відновлення здоров'я найбільш важливого для розвитку дитини раннього вікового періоду [10 ].

На сьогодні в Україні існує потреба у суттєвому реформуванні організації і надання реабілітаційних послуг для дітей з інвалідністю. Існуюча система потребує реформування на принципах доступності (загальної, територіальної, фінансової), різноманітності програм і послуг, що охоплюють усі аспекти життя дитини. Суттєвих змін потребує створення системи реабілітаційних послуг для дітей, впровадження міждисциплінарного підходу, переходу від медичної до соціальної моделі інвалідності, запровадження системної роботи мережі охорони дитинства з індивідуальною програмою реабілітації дитини з інвалідністю.

Обґрунтування можливостей запобігання формування інвалідності та визначення потреб у реабілітаційній допомозі потребує здійснення постійного моніторингу рівнів та основних причин інвалідності дитячого населення.

Метою статті був аналіз інвалідності дитячого населення України, з урахуванням регіональних особливостей інвалідності внаслідок дитячого церебрального паралічу (ДЦП) за 2010-2022 рр.

Виклад основного матеріалу . У дослідженні за допомогою медико- статистичного методу проаналізовані дані форм державної статистичної звітності № 19 "Звіт про дітей з інвалідністю віком до 18 років за 20102022 рік", зведені по Україні та у розрізі її регіонів та оприлюднені у статистичних довідниках: «Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні» [17-23].

Аналіз інвалідності здійснений із використанням абсолютних величин та загальноприйнятих інтенсивних (рівень первинної та загальної інвалідності на 10 000 дитячого населення (0-17 років включно) та екстенсивних (структура первинної інвалідності та загальної інвалідності за причинами) величин. Аналіз інвалідності дітей 0-17 років внаслідок хвороб нервової системи (ХНС) в Україні в цілому виконаний у динаміці за 2010-2022 рр.. Регіональні особливості інвалідності з даної причини проаналізовані за період з 2015 по рік у зв'язку із відсутністю або неповнотою даних у деяких регіонах за рік. Для статистичної характеристики територіальної диференціації показників використані коефіцієнти регіональної варіації (КРВ).

Вагоме значення для обґрунтування можливостей профілактики розвитку інвалідності та визначення потреб у реабілітації відіграє аналіз причин інвалідності у розрізі кожного класу хвороб.

Встановлено, що половина (48.5% у 2022 р.) від усіх випадків інвалідності дітей внаслідок ХНС обумовлена дитячим церебральним паралічем (ДЦП), а серед дітей вперше у житті визнаних особами із інвалідністю ДЦП є причиною інвалідизації майже кожного четвертого (27.7% у 2022 р.) (табл. 1).2010-2022 рр.

Таблиця 1

Питома вага ДЦП у структурі первинної та загальної інвалідності внаслідок хвороб нервової системи дітей до 17 років включно в Україні у

Контингент дітей з інвалідністю внаслідок ДЦП в Україні у 2022 р. налічував 11 126 осіб, або 15.1 на 10 тис. дітей у віці 0-17 років. Вперше у житті інвалідність внаслідок ДЦП встановлена 514 дітям або 0.7 на 10 тис. дітей 0-17 років.

Динамічний аналіз виявив односпрямовану тенденцію до зниження рівнів первинної та загальної інвалідності дитячого населення внаслідок ДЦП впродовж 2010-2022 рр. Загальна інвалідність за цей період знизилась на 28.4% (з 21.1 до 15.1 на 10 тис. дітей 0-17 років), а первинна на 36.4% (з 1.1 до 0.7 10 тис. дітей 0-17 років.

Аналіз регіональних особливостей загальної інвалідності дитячого населення внаслідок ДЦП засвідчив суттєву регіональну диференціація рівнів: у 2021 р. максимальний рівень показника у Луганській області (24.5) перевищував мінімальний у Одеській області (11.9 на 10 тис. дітей 0-17 років) у 2,0 рази (рис. 1, табл. 2).

Рис. 1. Регіональні особливості загальної інвалідності дітей 0-17років внаслідок дитячого церебрального паралічу, Україна, 2021 р.

Таблиця 2.

Регіональні особливості та динаміка загальної інвалідності дітей у віці 0-17 років внаслідок ДЦП, 2015,2020,2021,2022 р.

Суттєво вищі, ніж в Україні у середньому, рівні загальної інвалідності від ДЦП стабільно реєструвалися у Луганській, Черкаській, Херсонській, Тернопільській, Миколаївській та Запорізькій областях. Найнижчі рівні спостерігались у Одеській, Рівненській, Вінницькій та Львівській областях.

Аналіз динамічних змін, які відбулись у регіональних показниках у 2021 р., порівняно із 2015 р., встановив зростання рівня загальної інвалідності дитячого населення внаслідок ДЦП у трьох областях України: у Луганській (+25.6%), Тернопільській (+3.9%) та Херсонській (+3.9%). У той же час у решті регіонів загальна інвалідність від ДЦП у дітей скоротилась, причому найшвидшими темпами у Вінницькій (-28.1%), Івано-Франківській (-25.3%), Миколаївській (-20.5%), Київській (-18.0%), Хмельницькій (-15.8%) та Донецькій (-15.3%).

Незважаючи на динамічні зміни, які відбулись у територіальних показниках загальної інвалідності внаслідок ДЦП за 2015-2021 рр., регіональний розподіл показників впродовж даного періоду залишався досить стабільним (це засвідчує високе значення коефіцієнта кореляції між регіональними значеннями показниками у 2015 та 2021 роках, r=0.73, p< 0,05). Що дозволяє стверджувати, що глибинні чинники, які детермінували регіональну варіацію інвалідності внаслідок ДЦП не втратили свого значення за період спостереження.

Аналіз територіальних особливостей первинної інвалідності дитячого населення внаслідок ДЦП виявив вищу регіональну варіацію показників первинної інвалідності, порівняно із загальною (КРВ=29.6% та КРВ= 16.6%, відповідно). У 2021 р. максимальний рівень показника у Тернопільській області (1.4) перевищував мінімальний у Черкаській області (0.4 на 10 тис. дітей 0-17 років) у 3,5 рази (рис. 2, табл. 3).

Таблиця 3.

Регіональні особливості та динаміка первинної інвалідності дітей у віці 0-17 років внаслідок ДЦП, 2015,2020,2021,2022 р.

Рис. 2. Регіональні особливості первинної інвалідності дітей 0-17років внаслідок дитячого церебрального паралічу, Україна, 2021 р.

Аналіз динаміки регіональних рівнів первинної інвалідності дитячого населення внаслідок ДЦП засвідчив, що найшвидшими темпами, які у 1.5-2 рази перевищували темпи скорочення показників у країні в цілому, знизились рівні у Сумській (- 66.7%), Донецькій (- 60.0%), Луганській (- 57.9%), Закарпатській (-50.0%), Полтавській (-50.0%), Херсонській (-50.0%) та Черкаській (-50.0%) областях. Зворотна тенденція до зростання рівнів первинної інвалідності дитячого населення внаслідок ДЦП (яка не відповідала динаміці показника в середньому в Україні) виявлена у Тернопільській (+100.0%), Волинській (+ 83.3%) та Одеській (+ 50%) областях.

Таблиця 4

Кореляційний зв'язок між рівнем загальної інвалідності дітей 0-17 років внаслідок ДЦП та частотою ускладнень вагітностей та пологів і організацією роботи акушерсько-гінекологічної служби у регіонах України

З метою з'ясування чинників, під впливом яких формується регіональна варіація інвалідності дитячого населення внаслідок ДЦП, нами проведено спеціальне дослідження, у ході якого проаналізовано кореляційні зв'язки між регіональними показниками загальної інвалідності дітей від ДЦП та частотою ускладнень вагітностей та пологів і організацією роботи акушерсько- гінекологічної служби у регіонах України, результати якого представлені у таблиці 4. регіональний інвалідність діти

Результати даного аналізу виявили зворотний середньої сили кореляційний зв'язок між регіональними рівнями загальної інвалідності внаслідок ДЦП та забезпеченістю жіночого населення у регіонах лікарями акушер- гінекологами (г=-0.621, р<0,05) та прямий із частотою передчасних пологів у регіонах України (г=0.477, р<0,05). Тобто, вищі територіальні показники інвалідності внаслідок ДЦП просторово співпадають з нижчими показниками забезпеченості акушер-гінекологами та вищою частотою передчасних пологів.

Згідно значень коефіцієнтів детермінації можна стверджувати, що регіональна варіація показників інвалідності дітей внаслідок ДЦП на 22.73% обумовлена частотою передчасних пологів у регіонах, а на 38.59% - забезпеченістю жіночого населення лікарями акушер-гінекологами, а удосконалення кадрового потенціалу та організації акушерсько-гінекологічної допомоги жінкам слід розглядати як вагомий резерв запобігання розвитку дцп.

Висновки

В Україні спостерігається висока територіальна диференціація показників інвалідності. Максимальні регіональні рівні загальної інвалідності дитячого населення внаслідок ХНС перевищують мінімальні у 2.3 рази, а первинної - у 3.8 рази; загальної інвалідності внаслідок ДЦП - у 2.0 рази, а первинної - у 3.5 рази. Регіональні відмінності у інвалідності внаслідок ХНС та ДЦП є досить стабільними у часі. Встановлено, що основними чинниками регіональної варіації інвалідності внаслідок ДЦП є забезпеченість жіночого населення акушер-гінекологами (г =-0.621, R2 =38.59, p<0.05) та частота передчасних пологів у регіонах (г =0.477, R2 =22.73, p<0.05). У дослідженні виділені найбільш проблемні регіони із високими рівнями інвалідності внаслідок ХНС та ДЦП.

Наявність виражених регіональних особливостей інвалідності дитячого населення внаслідок ХНС та ДЦП має враховуватись при плануванні та організації реабілітаційної допомоги дітям.

Література

Слабкий Г.О., Шафранський В.В., Дудіна О.О. Інвалідність дітей як проблема громадського здоров'я: профілактика та забезпечення ефективної реабілітації. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2016. № 5(69). С. 4 - 9.

Дудіна О. О., Терещенко А.В. Ситуаційний аналіз стану здоров'я дитячого населення. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2014. № 2. С. 49-57.

Дудіна О. О., Габорець Ю.Ю., Волошина У.В. До стану здоров'я дитячого населення. Україна. Здоров'я нації. 2015. № 3. С. 10 -11.

Кукуруза Г.В. Психологічна модель раннього втручання: допомога сім'ям, що виховують дітей раннього віку з порушеннями розвитку: Монографія. Харків: Планета- Принт, 2013. 244 с.

Мілєйко О.О. Актуальні питання соціалізації дітей із особливими освітніми потребами: інструктивно-методичний лист. Миколаїв : ОІППО, 2017. 32 с.

Охорона здоров'я України: стан, проблеми перспективи: спеціальне видання / Лазоришенець В.В., Лисневська Н.О., Ковальчук Л.Я. та ін..// Київ: 2014. 608 с.

Williams CM, Tinley P, Curtin M. Idiopathic toe walking and sensory processing dysfunction. Journal of Foot and Ankle Research. 2010 ; 3: 1 6. DOI: 10.1186/17571146316 .

Cerebral palsy /Graham HK, Rosenbaum P, Paneth N, Dan B, Lin JP, Damiano DL et al.// Nat. Rev. Dis. Primers. 2016; 2: 15082. DOI: 10.1038 /nrdp. 2015.82.

Impact of social disadvantage on cerebral palsy severity / Woolfenden S, Galea C, Smithers Sheedy H. et al.// Dev Med Child Neurol.2018 ; 17. DOI: 10.1111/dmcn. 14026.

Вороненко Ю.В., Гойда Н. Г., Мойсеєнко Р.О. Сучасні аспекти розвитку системи медико-соціальних послуг для уразливих груп дітей в Україні. Український медичний часопис. 2015. №1 (105); I/II. https://www.umj.com.ua/article/83917/cuchasni- aspekti -rozvitku- si stemi.

Моісеєнко Р. О. Оптимізація системи надання медичної допомоги дітям і матерям в Україні: реалії і перспективи : монографія. Київ : Логос, 2013. 232 с..

Мартинюк В. Ю. Концептуальні засади допомоги дітям з обмеженням життєдіяльності. Міжнародний неврологічний журнал. 2019. № 1. С. 6-16. http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Mnzh_2019_1_4.

Shkolnyk M. B., Mykhalchuk V. M., Sharhorodska Y. В., Melenchuk L.M. Evaluation of the effectiveness of methods of rehabilitation assistance to children with disabilities in the case of musculoskeletal disorders according to the data of parents' questionnaire. Acta Balneologica. Варшава, Польща (ESCI).TOM LXIV . NUMER 4 (170)/2022. Р.311-317. https://doi .org/10.36740/ABAL202204107.

Школьник М.Б., Михальчук В.М. Реабілітація дітей з інвалідністю: медико- соціальна характеристика сім'ї. фаховий журнал «Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України». 2022. №2 (92). 10-15. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2786. 2022.2.13299.ISSN 1681-2786.й1

Оболенський Ю., Соболь Є. Організаційно-правові заходи реабілітації інвалідів. Правовий вісник УАБС. 2013. № 2 (9). С. 82-87.

Бурлака О.С. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям з інвалідністю.Підприємництво, господарство і право. 2016.№ 10 (248). С. 52-56.

Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні за 2021 - 2022 роки: статистичний довідник. Київ, 2023.

Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні за 2019 - 2020 роки: статистичний довідник. Київ, 2021.

Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні за 2017 - 2018 роки: статистичний довідник. Київ, 2019.

Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні за 2015 - 2016 роки: статистичний довідник. Київ, 2017.

Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні за 2013 - 2014 роки: статистичний довідник. Київ, 2015.

Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні за 2011 - 2012 роки: статистичний довідник. Київ, 2013.

Показники здоров'я населення та використання ресурсів охорони здоров'я в Україні за 2010 - 2011 роки: статистичний довідник. Київ, 2012.

References

Slabkyi H.O., Shafranskyi V.V., Dudina O.O. (2016). Invalidnist ditei yak problema hromadskoho zdorovia: profilaktyka ta zabezpechennia efektyvnoi reabilitatsii [Children's disability as a public health problem: prevention and effective rehabilitation] Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy.5(69):4-9. DOI 10.11603/1681-2786.2016.3.7002. [in Ukrainian].

Dudina O.O., Tereshchenko A.V.(2014). Sytuatsiinyi analiz stanu zdorovia dytiachoho naselennia[ Situational analysis of children's health] Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy. 2:49-57. Access mode: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSG_ 2014_2_13 [in Ukrainian].

Dudina O.O., Haborets Yu.Yu., Voloshyna U.V.( 2015). Do stanu zdorovia dytiachoho naselennia [To the health of the child population]. Ukraina. Zdorovia natsii. 3:10 -11. [in Ukrainian].

Kukuruza H.V. (2013). Psykholohichna model rannoho vtruchannia: dopomoha simiam, shcho vykhovuiut ditei rannoho viku z porushenniamy rozvytku [A psychological model of early intervention: helping families raising young children with developmental disabilities] Kharkiv: Planeta-Prynt, 244 s. [in Ukrainian].

Milieiko O.O. (2017). Aktualni pytannia sotsializatsii ditei iz osoblyvymy osvitnimy potrebamy: instruktyvno-metodychnyi lyst [Actual issues of socialization of children with special educational needs: an instructional and methodical letter.]. Mykolaiv : OIPPO, 32 s. [in Ukrainian].

Lazoryshynets V.V., Lisnevska N.O., Kovalchuk L.Ya., Slabkyy H.O., Holobchykov M.V., Dyachuk D.D. et al. (2014). Okhorona zdorovya Ukrayiny: stan, problemy, perspektyvy: spetsializovane vydannya. [Healthcare of Ukraine: state, problems, prospects: specialized edition]. Kyiv: 608 s. [in Ukrainian].

Williams CM, Tinley P, Curtin M. Idiopathic toe walking and sensory processing dysfunction. Journal of Foot and Ankle Research. 2010 ; 3: 1 6. DOI: 10.1186/17571146316 .

Graham HK, Rosenbaum P, Paneth N, Dan B, Lin JP, Damiano DL et al. (2016). Cerebral palsy. Nat. Rev. Dis. Primers. 2: 15082. DOI: 10.1038 /nrdp. 2015.82.

Woolfenden S, Galea C, Smithers Sheedy H. et al. (2018). Impact of social disadvantage on cerebral palsy severity. Dev Med Child Neurol. 17. DOI: 10.1111/dmcn. 14026.

Voronenko Yu.V., Hoida N.H., Moiseienko R.O. (2015). Cuchasni aspekty rozvytku systemy medyko-sotsialnykh posluh dlia urazlyvykh hrup ditei v Ukraini. [Current aspects of the development of the system of medical and social services for vulnerable groups of children in Ukraine]. Ukrainskyi medychnyi chasopys.1(105):I/II. [in Ukrainian].

Moiseienko R. O. (2013). Optymizatsiia systemy nadannia medychnoi dopomohy ditiam i materiam v Ukraini: realii i perspektyvy [Optimizing the system of providing medical care to children and mothers in Ukraine: realities and prospects] Kyiv : Lohos. 232 s. [in Ukrainian].

Martyniuk V.Yu. (2019). Kontseptualni zasady dopomohy ditiam z obmezhenniam zhyttiediialnosti. [Conceptual principles of help to children with restrictions on life]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyi zhurnal. 1:6-16. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2019_1_4 [in Ukrainian].

Shkolnyk M. B., Mykhalchuk V. M., Sharhorodska Y. В., Melenchuk L.M. (2022). Evaluation of the effectiveness of methods of rehabilitation assistance to children with disabilities in the case of musculoskeletal disorders according to the data of parents' questionnaire. Acta Balneologica. Varshava, Polshcha. (ESCI).TOM LXIV. NUMER 4 (170):311-317. https://doi.org/ 10.36740/ABAL202204107.

Shkolnyk M.B., Mykhalchuk V.M. (2022). Reabilitatsiia ditei z invalidnistiu: medykosotsialna kharakterystyka simi. [Rehabilitation de children with disabilities: medical and social characteristics of the family]. Visnyk sotsialnoi hihiieny ta orhanizatsii okhorony zdorovia Ukrainy. 2 (92): 10-15. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2022.2.13299.ISSN 1681-2786.Й1. [in Ukrainian].

Obolenskyi Yu., Sobol Ye. (2013). Orhanizatsiino-pravovi zakhody reabilitatsii invalidiv [Organizational and legal measures for the rehabilitation of the disabled] Pravovyi visnyk UABS 2 (9):82-87. [in Ukrainian].

Burlaka O.S. (2016). Derzhavna sotsialna dopomoha invalidam z dytynstva ta ditiam z invalidnistiu [State social assistance to the disabled from childhood and children with disabilities]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo 10 (248): 52-56. [in Ukrainian].

Pokaznyky zdorovia naselennia ta vykorystannia resursiv okhorony zdorovia v Ukraini za 2010 - 2011 roky. (2012) [Indicators of population health and use of health care resources in Ukraine for 2010 - 2011] Statystychnyi dovidnyk. Kyiv. [in Ukrainian].

Pokaznyky zdorovia naselennia ta vykorystannia resursiv okhorony zdorovia v Ukraini za 2011 - 2012 roky. (2013) [Indicators of population health and use of health care resources in Ukraine for 2011 - 2012] Statystychnyi dovidnyk. Kyiv. [in Ukrainian].

Pokaznyky zdorovia naselennia ta vykorystannia resursiv okhorony zdorovia v Ukraini za 2013 - 2014 roky. (2015) [Indicators of population health and use of health care resources in Ukraine for 2013 - 2014] Statystychnyi dovidnyk. Kyiv. [in Ukrainian].

Pokaznyky zdorovia naselennia ta vykorystannia resursiv okhorony zdorovia v Ukraini za 2015 - 2016 roky. (2017) [Indicators of population health and use of health care resources in Ukraine for 2015 - 2016] Statystychnyi dovidnyk. Kyiv. [in Ukrainian].

Pokaznyky zdorovia naselennia ta vykorystannia resursiv okhorony zdorovia v Ukraini za 2017 - 2018 roky. (2019) [Indicators of population health and use of health care resources in Ukraine for 2017 - 2018] Statystychnyi dovidnyk. Kyiv. [in Ukrainian].

Pokaznyky zdorovia naselennia ta vykorystannia resursiv okhorony zdorovia v Ukraini za 2019 - 2020 roky. (2021) [Indicators of population health and use of health care resources in Ukraine for 2019 - 2020] Statystychnyi dovidnyk. Kyiv. [in Ukrainian].

Pokaznyky zdorovia naselennia ta vykorystannia resursiv okhorony zdorovia v Ukraini za 2021 - 2022 roky. (2023) [Indicators of population health and use of health care resources in Ukraine for 2021-2022] Statystychnyi dovidnyk. Kyiv. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru