Систематичний огляд сенсоневральної втрати слуху, пов’язаної з інфекцією COVID-19
Вивчення механізмів та отологічних побічних ефектів у пацієнтів з коронавірусною хворобою з діагнозом раптової нейросенсорної втрати слуху. Оцінка здатності вірусної інфекції проникати в слухові шляхи. Причини приглухуватості при захворюванні на COVID-19.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 04.08.2024 |
Размер файла | 16,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Харківський національний медичний університет
Систематичний огляд сенсоневральної втрати слуху, пов'язаної з інфекцією COVID-19
Тополюк Катерина Сергіївна
здобувачка вищої освіти І медичного факультету
Дзиза Алла Василівна
асистент кафедри оториноларингології
Лупир Андрій Вікторович
д-р. мед.наук, проф. кафедри оториноларингології
Україна
Анотація
Мета цього дослідження -- виявити пацієнтів з коронавірусною хворобою 2019 (COVID-19) з діагнозом раптової нейросенсорної втрати слуху (SSNHL) з метою описати можливі механізми. Систематичний огляд було проведено за допомогою PubMed та Google Scholar. Включені статті складалися з чотирьох тематичних досліджень та одного листа до редактора, у яких було проаналізовано сім пацієнтів.
Усі пацієнти були позитивними на COVID-19 і мали односторонній або двосторонній SSNHL. Поточна література, що описує SSNHL у пацієнтів з COVID-19, недостатня, щоб охарактеризувати характер втрати слуху або порадити про лікування чи результати, але може підвищити обізнаність щодо можливого прояву SSNHL у пацієнтів з COVID-19 та привернути увагу до необхідності обережного використання схеми лікування COVID- 19. Для майбутніх досліджень потрібна більша база даних або дослідження населення. Ключові слова:sars-cov-2, раптова сенсоневральна приглухуватість, SSNHL, нейросенсорна приглухуватість, коронавірус, COVID-19
Вступ
Актуальність. Сенсоневральна втрата слуху (SSNHL) є постійною формою втрати слуху, що виникає внаслідок пошкодження внутрішнього вуха або слухового нерва [1]. SSNHL визначається як втрата 30 дБ або більше на принаймні трьох суміжних частотах, що триває протягом 72 годин. Механізми, які були запропоновані для пояснення того, як вірусна інфекція може призвести до SSNHL, включають вірусну інвазію в кохлеарний нерв або рідинні простори, реактивацію латентного вірусу в тканинах внутрішнього вуха, або непрямі антитіла, які запускаються вірусом. COVID-19 не був повністю оцінений щодо його здатності проникати в слухові шляхи, але попередні дослідження, що описують асоційований з вірусом SSNHL, припускають цю можливість [2].
На додаток до вірусної етіології SSNHL при COVID-19, також може бути залучена фармакологічна ототоксичність, пов'язана зі схемами лікування COVID-19. Зокрема, це включає хлорохін та гідроксихлорохін, які, як відомо, є ототоксичними [3]. Ці два препарати вже давно використовуються для лікування малярії та хронічних запальних захворювань [2]. Дослідження повідомили про можливі клінічні наслідки для пацієнтів із COVID-19, які отримували гідроксихлорохін, включаючи SSNHL, шум у вухах, аномальну ходу та запаморочення [4]. Рекомендована доза хлорохіну та гідроксихлорохіну для пацієнтів із COVID-19 значно вища, ніж дозування, що використовується для лікування малярії та хронічних запальних захворювань [5].
Матеріали та методи. Систематичний огляд було проведено за допомогою PubMed та Google Scholar. Дотримувались рекомендацій щодо бажаних елементів звітності для систематичних оглядів і метааналізів (PRISMA). Пошукові терміни включали:"Сенсоневральна втрата слуху" + "COVID-19" або "Сенсоневральна втрата слуху" + "SARS-CoV-2" або "Сенсоневральна втрата слуху" + "Коронавірус". До огляду були включені дослідження, які відповідали критеріям включення та виключення.
Для включення до аналізу необхідні такі критерії: пацієнти повинні мати діагноз COVID-19, підтверджений за допомогою полімеразної ланцюгової реакції, або повинен мати діагноз SSNHL.
Дослідження були виключені, якщо: пацієнти не мали діагнозу COVID-19, підтвердженого за допомогою ПЛР, або пацієнт не мав специфічного діагнозу SSNHL (включаючи двосторонню або односторонню).
Мета. Виявити пацієнтів з хворобою COVID-19 з діагнозом раптової нейросенсорної втрати слуху (SSNHL) з метою описати можливі механізми.
коронавірусний слух отологічний нейросенсорний
Результати
COVID-19 має широкий спектр проявів, що може призвести до затримки діагностики. З 20 статей, виявлених під час первинного пошуку, п'ять відповідали критеріям включення. Включені статті складалися з чотирьох тематичних досліджень та одного листа до редактора, у яких було проаналізовано сім пацієнтів. Усі пацієнти були позитивними на COVID-19 і мали односторонній або двосторонній SSNHL. Четверо пацієнтів повідомили про шум у вухах, а у двох пацієнтів - запаморочення. Одного пацієнта лікували гідроксихлорохіном, а одного пацієнта - різними препаратами. Четверо пацієнтів отримували внутрішньовенні та/або пероральні стероїди, призначені для лікування SSNHL.
У нашому дослідженні пацієнти мали SSNHL, а також інші симптоми, включаючи шум у вухах, запаморочення та переповненість слуху. Крім того, в одного з пацієнтів за допомогою МРТ також був діагностований внутрішньолабіринтний крововилив [6]. Цікаво, що SSNHL у всіх пацієнтів дослідження представлено на різних етапах перебігу захворювання. У Kilic et al., єдиним симптомом COVID-19 у пацієнта був SSNHL [7]. У Chern et al. [6], першими з'явилися отологічні симптоми з відстроченим початком аносмії та агевзії, які, як відомо, є поширеними симптомами COVID-19 [8]. У Lang et al., SSNHL розвинувся після зникнення інших симптомів COVID-19 [9]. У Koumpa et al., у пацієнта був складний перебіг COVID-19, який включав інтубацію з пневмонією, пов'язаною з ШВЛ, легеневою гіпертензією, двосторонньою емболією легеневої артерії та анемією.
Через тиждень після екстубації у нього з'явилися SSNHL та шум у вухах [10]. Затримка в діагностиці через нетипові прояви, про які повідомлялося вище, є проблематичною, оскільки стійка втрата слуху може бути пов'язана з поганими результатами щодо здоров'я та якості життя. У літературі повідомляється, що стійка втрата слуху значною мірою пов'язана з деменцією, депресією та когнітивними порушеннями [11]. Крім того, відомо, що шум у вухах, про який повідомлялося у чотирьох із семи випадків усього дослідження, пов'язаний із порушенням сну та порушенням уваги [12].
Подібно до інших вірусних інфекцій, COVID-19 може викликати SSNHL через пряму вірусну інвазію в клітини периферичної та центральної нервової системи через рецептор ангіотензин-перетворюючого ферменту 2 (ACE2) [13]. Цей вірусний механізм дозволяє COVID-19 проникнути в слухову кору в скроневій частці. Пошкодження слухової кори відбувається через вірусну стимуляцію надлишкового вивільнення цитокінів, пряму інвазію кохлеарного нерва, що спричиняє неврит, та інвазію в м'які тканини завитка, що спричиняє кохлеіт [14].
Сучасні дослідження вказали на можливу присутність COVID-19 у внутрішньому вусі, що припускає вірусну етіологію при SSNHL. Mustafa et al. виявив, що 20 пацієнтів із позитивним COVID-19 виявили пошкодження волоскових клітин завитка, що було визначено за амплітудами тимчасових викликаних отоакустичних емісій (TEOAE), незважаючи на відсутність слухових скарг [15].
Цей висновок підтверджує можливий вірусний механізм SSNHL, який спостерігається у пацієнтів з COVID-19, оскільки пошкодження внутрішнього вуха спостерігалося за відсутності симптомів. Також Karimi-Galougah et al. проілюстрував потенційну вірусну причину SSNHL при COVID-19, оскільки виключав пацієнтів, які отримували будь-які фармакологічні засоби [16]. В усьому нашому дослідженні було п'ять із семи пацієнтів із діагнозом SSNHL в умовах діагнозу COVID-19, що не змішується фармакологічним лікуванням COVID-19.
Хоча є дані, що підтверджують вірусний механізм, що лежить в основі SSNHL у пацієнтів з COVID-19, важливо визнати, що фармакологічна ототоксичність також може відігравати певну роль. Цей механізм до кінця не вивчений, але припускають, що ототоксичність пов'язана з руйнуванням сенсорних волоскових клітин завитки, зменшенням популяції нейронів та змінами опорних структур [17]. Цей потенційний механізм розвитку SSNHL був процитований у літературі з 11 звітами про ототоксичність хлорохіну та шістьма звітами про ототоксичність гідроксихлорохіну [3]. Дослідження показали, що схема лікування COVID-19, зокрема гідроксихлорохіну, викликає фармакологічну ототоксичність при SSNHL. У випадках, включених до нашого систематичного огляду, двоє пацієнтів отримували препарати з потенційними отологічними побічними ефектами.
Висновок
З огляду опублікованої літератури можна припускати про зв'язок SSNHL з COVID-19. Існує невелика кількість пацієнтів з інфекцією COVID- 19 і супутньою SSNHL, але клінічні прояви та клінічний перебіг відрізняються. Хоча всі пацієнти в цьому дослідженні повідомляли про SSNHL, не всі пацієнти отримували ототоксичну фармакологічну терапію.
Оскільки ситуація з супутнім SSNHL і COVID-19 все ще розвивається, важко схарактеризувати характер втрати слуху або порадити про лікування чи результати. Потрібні подальші дослідження в цій галузі для виявлення причинного механізму, що лежить в основі SSNHL у пацієнтів з діагнозом COVID-19. Сподіваємось, що це дослідження підвищить обізнаність щодо можливого прояву SSNHL у пацієнтів з COVID-19. Крім того, ми сподіваємося привернути увагу до необхідності обережного використання схеми лікування COVID-19 щодо можливої ототоксичності цих фармакологічних засобів.
Список використаних джерел
[1]Chen X., Fu Y.Y. & Zhang T.Y. (2019). Role of viral infection in sudden hearing loss.Journal of International Medical Research, 47(7), 2865-2872. https://doi.org/10.1177%2F03000 60519847860.
[2]Linthicum F. H. Jr., Doherty J. & Berliner K.I. (2013). Idiopathic sudden sensorineural hearing loss: vascular or viral? Otolaryngology-Head and Neck Surgery, 149(6), 914-917. https://doi.org/10.1177%2F0194599813506546.
[3]Devaux C. A., Rolain J.M., Colson P. & Raoult D. (2020). New insights on the antiviral effects of chloroquine against coronavirus: what to expect for COVID-19? International Journal of Antimicrobial Agents, 55(5), 105938. https://doi.org/10.1016/j.ijantimicag.2020.105938
[4]Prayuenyong P., Kasbekar A.V., Baguley D.M. (2020). Clinical implications of chloroquine and hydroxychloroquine ototoxicity for COVID-19 treatment: a mini-review. Front. Public Health, 8, 252. https://doi.org/10.3389/fpubh.2020.00252.
[5]Gao J., Tian Z. & Yang X. (2020). Breakthrough: chloroquine phosphate has shown apparent efficacy in treatment of COVID-19 associated pneumonia in clinical studies. BioScience Trends, 14(1), 72-73. https://doi.org/10.5582/bst.2020.01047.
[6]Chern A., Famuyide A.O., Moonis G. & Lalwani A.K. (2021). Bilateral sudden sensorineural hearing loss and intralabyrinthine hemorrhage in a patient with covid-19. Otology & Neurotology, 42(1), 0-4. https://doi.org/10.1097/mao.0000000000002860.
[7]Kilic O., Kalcioglu M.T., Cag Y., Tuysuz O., Pektas E., Caskurlu H., Cetin F. (2020). Could sudden sensorineural hearing loss be the sole manifestation of COVID-19? An investigation into SARS-COV-2 in the etiology of sudden sensorineural hearing loss. International Journal of Infectious Diseases, 97, 208-211. https://doi.org/10.1016/jjjid. 2020.06.023.
[8]Al-Ani R.M., Acharya D. (2020). Prevalence of anosmia and ageusia in patients with COVID-19 at a primary health center, Doha, Qatar. Indian Journal of Otolaryngology and Head & Neck Surgery, 1 -7. https://doi.org/10.1007/s12070-020-02064-9.
[9]Lang B., Hintze J., Conlon B. (2020). Coronavirus disease 2019 and sudden sensorineural hearing loss. The Journal of Laryngology & Otology, 134(11), 1 -3. https://doi.org/10.1017/s 0022215120002145.
[10]Koumpa FS, Forde C.T., Manjaly J.G. (2020). Sudden irreversible hearing loss post COVID- 19. BMJ Case Reports, 13(11), 0-1. https://doi.org/10.1136/bcr-2020-238419.
[11]Thomson R.S., Auduong P., Miller A.T., Gurgel R.K. (2017). Hearing loss as a risk factor for dementia: a systematic review. Laryngoscope Investigative Otolaryngololy, 2(2), 69-79. https://doi.org/10.1002/lio2.65.
[12]Manchaiah V., Beukes E.W., Granberg S., Durisala N., Baguley D.M., Allen P.M., Andersson G. (2018). Problems and life effects experienced by tinnitus research study volunteers: an exploratory study using the ICF classification. Journal of the American Academy of Audiology, 29(10), 936-947. https://doi.org/10.3766/jaaa.17094.
[13]Violi F., Pastori D., Cangemi R., Pignatelli P., Loffredo L. (2020). Hypercoagulation and antithrombotic treatment in coronavirus 2019: a new challenge. Thrombosis and Haemostasis, 120(06), 949-956. https://doi.org/10.1055/s-0040-1710317.
[14]Harenberg J., Jonas J.B., Trecca E.M. (2020). A liaison between sudden sensorineural
[15]hearing loss and SARS-CoV-2 infection. Thrombosis and Haemostasis, 120(09), 1237¬1239. https://doi.org/10.1055/s-0040-1714370.
[16]Mustafa M.W.M. (2020). Audiological profile of asymptomatic Covid-19 PCR-positive cases. American Journal of Otolaryngology, 41(3), 102483. https://doi.org/10.1016/j. amjoto.2020.102483.
[17]Karimi-Galougahi M., Naeini A.S., Raad N., Mikaniki N., Ghorbani J. (2020). Vertigo and hearing loss during the COVID-19 pandemic - is there an association? ACTA Otorhinolaryngologica Italica, 40(6), 463-465. https://doi.org/10.14639/0392-100x- n0820.
[18]Al-Bari M.A. (2015). Chloroquine analogues in drug discovery: new directions of uses, mechanisms of actions and toxic manifestations from malaria to multifarious diseases. Journal of Antimicrobial Chemotherapy, 70(6), 1608-1621. https://doi.org/10.1093/jac/ dkv018.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення проблеми кохлеарного отосклерозу як причини сенсоневральної приглухуватості. Використання бісфосфонату фосамакс при верифікованій кохлеарній формі отосклерозу, стабілізація втрати слуху, що в кінцевому випадку покращувало якість життя хворим.
автореферат [300,5 K], добавлен 21.03.2009Сенсоневральна приглухуватість є поліетіологічною хворобою, в патогенезі якої передусім лежить ураження внутрішнього вуха - патологічні зміни волоскових клітин спірального органу. Часто ця хвороба розвивається у пацієнтів із серцево-судинними порушеннями.
реферат [15,5 K], добавлен 06.12.2008Шкірний аналізатор як джерело рефлекторних реакцій, його значення, внутрішній устрій та пороги роздратування. Опис основних органів слуху. Загальна характеристика резонансної теорії слуху. Аналіз і синтез звукових роздратувань слухового аналізатора.
реферат [1,1 M], добавлен 23.12.2010Епідеміологія, поширеність, особливості клінічного перебігу та комплексне лікування дітей з гнійною хірургічною інфекцією кісток і суглобів шляхом удосконалення методів хірургічної санації патологічного вогнища інфекції. Загальні результати лікування.
автореферат [57,2 K], добавлен 19.03.2009Дослідження будови вірусу Епштейна-Барр. Вивчення клінічних варіантів хронічної вірусної інфекції. Інфекційний мононуклеоз. Опис гострого лімфопроліферативного захворювання внаслідок первинного інфікування вірусом. Лабораторна діагностика та лікування.
презентация [2,0 M], добавлен 09.11.2014Етіологія, патогенез і клінічні прояви вірусної пневмонії. Експериментальна оцінка лікарських засобів в листах лікарських призначень при фармакологічній терапії вірусної пневмонії. Заходи підвищення ефективності і безпеки фармакотерапії пневмонії.
курсовая работа [390,9 K], добавлен 27.08.2014Результати експериментальних досліджень із розробки технології виготовлення на основі модифікованого штаму ВК-1М вірусу діареї вакцини живої культуральної проти вірусної діареї та вивчення її імуногенної ефективності в лабораторних і виробничих умовах.
автореферат [317,9 K], добавлен 11.04.2009Особливості будови трубчастих кісток. Класифікація остеомієлітів етіологічно, за шляхами попадання інфекції, за клінічним перебігом та по локалізації. Патогенетичні зміни при захворюванні. Способи діагностики гострого гематогенного остеомієліту.
презентация [16,5 M], добавлен 07.03.2011Вірусна пневмонія (етіологія, патогенез, клінічні прояви), фармакотерапія та оцінка її практичної ефективності. Загальна оцінка лікарських засобів у листках призначень, фармако-економічний аналіз і оцінка потенційних взаємодій. Лікопов’язані проблеми.
курсовая работа [54,5 K], добавлен 15.06.2014Визначення розповсюдженості повної втрати коронки зуба та рівня потреби населення в протезуванні штифтовими конструкціями. Аналіз ортопедичної допомоги хворим з повним дефектом коронкової частини. Оцінка мікротвердості та електроопору кореневого дентину.
автореферат [34,4 K], добавлен 20.02.2009Медико-психологічна характеристика гіпертонічної хвороби: етіологія, патогенез. Психологічна характеристика людей з гіпертонічною хворобою. Завдання та методи дослідження людей з гіпертонічною хворобою. Система профілактичних заходів і здоров’я населення.
дипломная работа [123,5 K], добавлен 18.04.2011Історія відкриття вірусу імунодефіциту людини. Збільшення лімфатичних вузлів, розмірів печінки і селезінки, порушення темпів фізичного розвитку у людей з ВІЛ-інфекцією. Зміст теорій про походження ВІЛ. Найбільше вражені ВІЛ-інфекцією регіони України.
контрольная работа [5,3 M], добавлен 02.06.2019Вивчення фармакодинамічних ефектів препаратів сорбілакт і реосорбилакт у пацієнтів із легеневою недостатністю та хронічним легеневим серцем та дослідження ефективності й безпеки їхнього застосування у комплексному лікуванні хворих. Інфузійна терапія.
автореферат [192,5 K], добавлен 06.04.2009Оцінка рівня впливу гормонів на функцію статевих та інших органів і систем, їх різновиди та значення в організмі жінки та здатності виношувати та народжувати дитину. Причини клімактеричних розладів у жінок, етапи їх протікання та характерні риси.
реферат [32,1 K], добавлен 19.01.2010Виникнення генітальної герпетичної інфекції, симптоми та причини захворювання. Аналіз фармакологічної дії сучасного арсеналу лікарських препаратів протигерпетичної спрямованості. Підвищення рівня діагностики та ефективності лікування і профілактики.
автореферат [38,1 K], добавлен 12.03.2009Аналіз показників смертності від хвороб системи кровообігу серед населення м. Луганська та Луганської області. Особливості локалізації ішемії та кровопостачання міокарда шлуночків у разі раптової смерті внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.
автореферат [123,2 K], добавлен 29.03.2009Специфічний блокатор ангіотензин II рецепторів. Схема механізму дії лікарського препарату "Козаар". Фармакокінетичні та фармакодинамічні характеристики препарату. Сумарна частота побічних ефектів препарату. Застосування препарату при вагітності.
контрольная работа [1,0 M], добавлен 25.01.2015Гострі респіраторні вірусні інфекції як велика група клінічно та морфологічно подібних гострих запальних захворювань, що викликаються пневмотропними вірусами. Грип, парагрип, аденовірусна і респіраторно-синцитіальна інфекції як найбільш значущі.
курсовая работа [35,6 K], добавлен 10.06.2010Біофізичні основи зору, механізми уловлювання та аналізу об’єкта. Послідовність подій при сприйнятті звуку, призначення кожного елементу вуха в даному процесі. Поріг чутності чистого тону. Локалізація джерел звуку, її механізми та інструментарій.
реферат [338,1 K], добавлен 05.02.2011Патологічні процеси, порушення різних ланок гомеостазу та зниження слуху при отитах. Ефективність діагностики та лікування гнійних середніх отитів. Застосування інструментальних методів діагностики захворювання та вдосконалення патогенетичної терапії.
автореферат [115,2 K], добавлен 12.03.2009