Характеристика епігенетичних факторів у жінок фертильного віку, мешканок міста Київ, що перенесли коронавірусне інфікування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Характеристика епігенетичних факторів у жінок фертильного віку, мешканок міста Київ, що перенесли коронавірусне інфікування

B.B. Подольський, Ю.Г. Антипкін, Вл.В. Подольський, Н.В. Медведовська, Л.А. Лівшиць, Д.А. Емір-Усеінова

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМИ України», м. Київ

Це дослідження акцентує на критичній важливості розуміння впливу епігенетичних факторів ризику на захворювання C0VID-19 серед жінок фертильного віку.

Мета -- надати характеристику епігенетичних факторів впливу на жінок фертильного віку, мешканок міста Київ, якіперенесли коронавірусне інфікування, за результатами клініко-епідеміолопчнихдосліджень.

Матеріали та методи. Вивчено потенційніепігенетичніфактори ризику виникнення та прогресування C0VID-19 у жінок репродуктивного віку в місті Київ. Серед 100 жінок, якіперенесли коронавірусне інфікування, поширено оригінальну комплексну анкету. Подаль- шіобстеження та інтерв'ю проведеноу97 із цихжінок.

Результати. Встановлено, що значна частка опитаних жінок стикається з несприятливими умовами праці. 12,4% жінок повідомили про нечастий вплив хімічно шкідливого середовища. Близько 12,4% вказали на постійне, а 10,3% -- на періодичне нервове напруження, пов'язане з роботою. Крім того, 15,5% респондентів визначили нечасті фізичнінебезпеки на своєму робочому місці, а 19,6% зазнали професійної шкоди. Серед партнерів-чоловіків 4,1% часто і 4,1% інколи контактували зішкідливими парами або хімічними речовинами на роботі. Епігенетичніфактори ризику визначеніза допомогою клініко-генеалопчної карти. Професійнішкідливості були відсутнідо та після інфікування COVID-19 у 35,0% і 33,0% жінок, відповідно. Щодо шкідливих звичок, то 9,3% і 2,1% жінок курили до та після інфікування COVID-19, тодіяк 9,3% і 36,8% не вживали алкоголю. Перенесенізахворювання, такіяк краснуха та алергія, визначеніякпотенційніепігенетичніфактори вЗ,1% і11,3%жінок.

Висновки. Встановлено, що серед визначених епігенетичних факторів ризику, якіможуть прямо або опосередковано впливати на поширення коронавірусного інфікування в жінок, мешканок міста Київ, особливої уваги лікаря потребують такі: наявність контакту з фізичними та хімічними агентами, перенесенізахворювання та стани (краснуха у 3,1% жінок, алергія у 11,3% і 13,4% жінок до та після хвороби).

Ключові слова: епігенетичніфактори, жінки, фертильний вік, фактори ризику, перенесене коронавірусне інфікування.

Characteristic of epigenetic factors of fertile aged women residents of the Kyiv city of Ukraine who have undergone coronavirus infection

V.V. Podolskyy, Yu.G. Antypkin, Vl.V. Podolskiy, N.V. Medvedovska, L.A. Livshits, D.A. Emir-Useinova

SI «Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology after academician O.M. Lukyanova ofthe NAMS of Ukraine», Kyiv

This study highlights the critical importance of understanding the impact of epigenetic risk factors on COVID-19 among women of fertile age. Purpose -- to characterize the epigenetic factors of COVID-19 in women of childbearing age, residents of Kyiv city who have had coronavirus infection, identified as a result of clinicaland epidemiologicalstudies.

Materials and methods. This research investigates the potentialepigenetic risk factors for COVID-19 onset and progression in women of childbearing age in the Kyiv city. An original, comprehensive guestionnaire designed to capture a wide range of health and socio-biological riskfactors was disseminated among tOOwomen. Follow-up examinations and interviewswere conducted with 97 ofthese women.

Results. The study revealed that a notable proportion of the surveyed women experienced adverse working conditions. 12.4% reported infreguent exposure to chemically harmfulenvironments. About 12.4% indicated consistent and 10.3% intermittent work-related nervous strain. Furthermore, 15.5% ofthe respondents identified infreguent physicalhazards at their workplace, while 19.6% experienced occupa- tionalharm. Among male partners, 4.1% freguent and 4.1% occasionally had contact with harmfulvapours or chemicals at work. Epigenetic risk factors were determined using a clinicalgenealogicalmap. Occupationalharm was absent before and after COVID-19 infection in 35.0% and 33.0% of women, respectively. Regarding harmfulhabits, 9.3% and 2.1% of women engaged in tobacco smoking before and after COVID-19 infection, respectively, whereas 9.3% and 36.8% did not consumed alcohol. Past illnesses, such as rubella and allergy, were identified as potentialepigeneticfactors in 3.1% and 11.3% ofwomen.

Conclusions. It was established that among the identified epigenetic risk factors that can directly or indirectly affect the spread of coronavirus infection in women, residents ofthe city of Kyiv, the following reguire specialattention ofthe doctor: presence of contact with physicaland chemicalagents, transferred diseases and conditions (rubella in 3.1 % ofwomen), allergy (in 11.3% and 13.4% ofwomen before and after the disease).

Keywords: epigeneticfactors, women, fertile age, riskfactors, coronavirus disease, transferred coronavirus infection.

Вступ

Коронавірусна хвороба (C0VID-19) це гостре інфекційне захворювання дихальних шляхів, збудником якої є коро- навірус. З'ясування епігенетичних факторів, що виявляються в інфікованих жінок, є надзвичайно актуальним, оскільки ці фактори можуть спричиняти інфікування жінок коронавірусом людини [3,7,8,12]. Епігенетичні фактори впливають на активність експресії певних генів на багатьох рівнях. Показано, що навіть незначні фактори можуть суттєво змінювати рівень генетичної експресії [2,10].

Сучасні дослідження визначають важливість епігенетичних факторів при інфікуванні SARS-CoV-2 та перенесеному захворюванні на COVID-19. Зміни респіраторної системи після зараження SARS-CoV-2 можуть відображати порушення взаємодії організму з оточуючим середовищем, що проявляється не тільки функціональними змінами, але й змінами на епігенетичному рівні. Це особливо помітно серед молодих людей, які перенесли COVID-19 [5,6,12].

Декілька проявів епігенетичних порушень пов'язують з інфекцією SARS-CoV-2 [1], зокрема, з розвитком гірших симптомів COVID-19 через каскадні наростаючі запальні реакції [11], а також із пригніченням імунної відповіді, що частково може приводити до несприятливого прогресування COVID-19 [4,9].

Зважаючи на вищезазначене, важливим є з'ясування епігенетичних факторів ризику виникнення та особливостей перебігу коронавірус- ної хвороби шляхом проведення досліджень у популяції жінок фертильного віку (ЖФВ).

Мета, дослідження -- надати характеристику епігенетичних факторів впливу на ЖФВ, мешканок міста Київ, які перенесли коронавірусне інфікування, за результатами клініко-епідеміологічних досліджень.

Матеріали та методи дослідження

Клініко-епідеміологічні дослідження проведено в популяції ЖФВ, мешканок міста Київ, з метою з'ясувати характеристику епігенетичних факторів впливу на ЖФВ, які перенесли коронавірусне інфікування. Для проведення клініко-епідеміологічних досліджень створено спеціальну програму та розроблено анкету «Вивчення поширеності захворювання на ко- ронавірусну інфекцію в жінок з урахуванням стану загального, репродуктивного, психосоматичного здоров'я та медико-біологічних і соціологічних факторів ризику». Анкету надруковано типографським способом, у вигляді брошури обсягом 93 сторінки з VI частин: «Загальна інформація», «Ваш соціальний статус та умови праці», «Тютюнокуріння», «Вживання алкоголю», «Сексуальний анамнез та здоров'я», «Анкета -- лікарське інтерв'ю». Анкети розповсюджено серед 100 ЖФВ, які перенесли коронавірусне інфікування. Із цих жінок відповіли на запитання анкети та пройшли подальше обстеження і огляд лікарем акушером-гі- некологом, терапевтом або сімейним лікарем 97 ЖФВ мешканок міста Київ, які перенесли коронавірусне інфікування. Із заповненою анкетою жінок запрошували на прийом до лікаря, де заповнювали частину анкети «Лікарське інтерв'ю», проводили огляд лікаря та спеціальні дослідження.

Клініко-епідеміологічні дослідження носили характер проспективного соціологічного документованого опитування та статистичної й математичної обробки отриманих результатів.

При епігенетичних дослідженнях проаналізовано клінічні дані та сформовано вибірки. Вік проанкетованих жінок становив 22-49 років. Визначення популяції ЖФВ та індивідуальну роботу з кожною жінкою проведено за методиками проведення клініко-епідеміологічних досліджень та з дотриманням принципів біоетики.

Усю отриману інформацію внесено на паперові носії інформації, а в подальшому -- до комп'ютера, що дало змогу створити комп'ютерну базу даних на обстежених жінок за допомогою спеціальної програми «MS ACCESS» і провести подальший аналіз результатів досліджень.

Результати дослідження та'їх обговорення

Висновки

За результатами проведених досліджень визначено епігенетичні фактори ризику поширення коронавірусного інфікування в жінок, мешканок міста Київ, які зазнали інфікування коронавірусом. Зокрема, для поширення захворювання в жінок мають значення контактування з фізичними та хімічними агентами, перенесені захворювання і стани, наявність шкідливих звичок.

З'ясовано, що серед епігенетичних факторів коронавірусної хвороби опосередковане значення мають перенесені захворювання і стани, зокрема краснуха, яку перенесли 3,1% жінок ще до захворювання на COVID-19, та алергія на лікарські засоби, яку мали 11,3% до захворювання та 13,4% жінок після захворювання.

Щодо агентів впливу на організм як епігенетичних факторів, то 43,3% жінок не контактували з фізичними агентами, а 49,5% -- із хімічними агентами.

Серед шкідливих звичок у ЖФВ тютюнокуріння спостерігалося в 9,3% жінок до захворювання на COVID-19 та у 2,1% -- після, а не відзначалося -- відповідно у 9,4% і 20,6% жінок; вживання алкоголю не відмічалося до захворювання відповідно у 9,3% і 36,8% опитаних.

References/Література

епігенетичний фактор коронавірусне інфікування

Podolskyi VV, Antipkin YG, Podolskyi VlV, Umanets TR, Kaminska TM, Livshyts LA, Rudenko SA. (2021). Medicosocial factors of the possibility of the spread of coronavirus infection among women of childbearing age. Reproductive endocrinology. 5 (61): 8-15. [Подольський BB, Антипкін ЮГ, Подольський ВлВ, УманецьТР, КамінськаТМ, ЛівшицьЛА, Руденко СА. (2021). Медико-соціальні чинники можливості поширення коронавірусної інфекції серед жінок фертиль- ноговіку. Репродуктивнаендокринологія. 5(61): 8-15].

9. Rudrapal M, Khairnar SJ, Borse LB, Jadhav AG. (2020, Sep). Coronavirus Disease-2019 (COVID-19): An Updated Review. Drug Res (Stuttg). 70 (9): 389-400. Epub 2020 Aug 3. doi: 10.1055/a-1217-2397. PMID: 32746481; PMCID: PMC7516369.

10. Russo VEA, Martienssen RA, Riggs AD. (1996). Introduction. Epigenetic Mechanisms of Gene Regulation / N.Y: Cold Spring Harbor Laboratory Press.: 1-4.

11. Sang E, Tian Y Miller L, Sang Y (2021). Epigenetic Evolution of ACE2 and IL-6 Genes: Non-Canonical Interferon-Stimulated Genes Correlate to COVID-19 Susceptibility in Vertebrates. Genes. 12: 154.

12. Singhal TA. (2020, Apr). Review of Coronavirus Disease-2019 (COVID-19). Indian J Pediatr. 87 (4): 281-286. doi: 10.1007/ S2098-020-03263-6.

1. Atlante S, Mongelli A, Barbi V, Martelli F, Farsetti A, Gaetano C. (2020). The epigenetic implication in coronavirus infection and therapy. Clin. Epigenet. 12: 1-12. 8.

2. Bonkowski MS, Sinclair DA. (2016). Slowing ageing by design: The rise of NAD (+) and sirtuin-activating compounds. Nat. Rev. Mol.Cell Biol. 17: 679-690.

3. CDC. (2019). Coronavirus (COVID-19). URL: https://www. cdc.gov/coronavirus/2019-ncov/index.html; (accessed on 18/06/2020).

4. Chen N, Zhou M, Dong X et al. (2020, Feb 15). Epidemiological and clinical characteristics of 99 cases of 2019 novel coronavirus pneumonia in Wuhan, China:a descriptive study. Lancet. 395 (10223): 507-513. doi: 10.1016/S2215- 0366(20)30078-X.

5. Froidure A, Mahieu M, Hoton D, Laterre P-F et al. (2020). Short telomeres increase the risk of severe COVID-19. Aging. 12: 19911-19922.

6. Gomez DE, Armando RG, Farina HG, Menna PL, Cerrudo CS, Ghiringhelli PD et al. (2012). Telomere structure and telomerase in health and disease (Review). Intern J Oncol. 41: 1561-1569.

7. Livshits LA, Harashchenko TA, Umanets TR, Krasnien- kov DS, Gorodna OV, Podolskiy VlV et al. (2021). Relationship between the Prevalence of ACE1 I/D Polymorphism Genotype II and Covid-19 Morbidity, Mortality in Ukraine

Размещено на Allbest.ru