Роль променевої терапії у лікуванні PTCL-NOS

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль променевої терапії у лікуванні PTCL-NOS

І. Крячок, О. Алексик, І. Титоренко, М. Бушуєва, Ю. Мороз

Національний інститут раку,

вул. Юлії Здановської, 33/43, м. Київ, 03022, Україна

Периферичні Т-клітинні лімфоми (PTCL) - це гетерогенна група лімфопроліферативних захворювань, що становить близько 10% від усіх неходжкінських лімфом. Найпоширенішим підтипом є периферична Т-клітинна лімфома, некласифікована (PTCL-NOS), що складає близько 26% усіх PTCL. PTCL-NOS асоційована з менш сприятливими рівнями загальної виживаності (OS) і виживаності без прогресії (EFS) порівняно з агресивними В-клітинними лімфомами. Роль променевої терапії у лікуванні PTCL-NOS досі остаточно не визначена. Результати багатьох досліджень показують, що додавання променевої терапії у схеми лікування пов'язане зі значним покращенням виживаності у хворих в ранній стадії PTCL-NOS, однак на пізніх стадіях користь від променевої терапії не очевидна.

Мета: периферична Т-клітинна лімфома, неспецифікована є клінічно та біологічногетерогенним захворюванням із поганим прогнозом. Оскільки роль променевої терапії досі незрозуміла, проведено дослідження з метою оцінки ефективністі променевої терапії при периферичній Т-клітинній лімфомі, неспецифікованій.

Матеріали та методи. Робота базується на клінічних спостереженнях і результатах лікування пацієнтів, діагноз яким був поставлений у період з 2013 по 2023 рік в Національному інституті раку. До дослідження було включено 56 хворих.

Результати. В роботі проаналізовано безпосередні результати лікування хворих на периферичну Т-клітинну лімфому, неспецифіковану залежно від стадії та виду лікування, а також загальну виживаність цих хворих. При аналізі загальної відповіді на лікування хворих з І/ІІ стадіями захворювання доведено, що цей показник вище у групі хворих, які отримували хіміопроменеву терапію, порівняно з хворими, які отримували тільки хіміотерапію (100% проти 83,3%), причому цей показник був вищий за рахунок хворих, які продемонстрували повну відповідь на терапію (75% проти 50%). Аналізуючи відповідь на лікування хворих з ІІІ/ІV стадіями патологічного процесу встановлено, що різниці в загальній відповіді на лікування, рівні повної та часткової відповідей на лікування не було. Аналіз загальної виживаності хворих з І/ІІ стадіями хвороби, з медіаною спостереження 60 місяців, продемонстрував значне покращення загальної виживаності у групі хворих, які отримували хіміопроменеву терапію, у порівнянні з групою хворих, які отримували тільки променеву терапію (медіана 48 проти 22 місяців). Загальна однорічна виживаність (78% проти 69%), 3-річна (64% проти 40%) та 5-річна (48% проти 35%) також були вищі у групі хворих з хіміопроменевою терапією. У групі хворих з ІІІ/ІV стадіями захворювання не спостерігалося різниці в загальній виживаності між пацієнтами, які отримували хіміопроменеву терапію, і хворими, які отримували тільки хіміотерапію: медіана 16 проти 13 місяців, 1- річна виживаність 54% проти 52%, 3-річна виживаність 33% проти 30% та 5-річна загальна виживаність 23% проти 20%.

Висновки: додавання променевої терапії до плану лікування продемонструвало значне покращення загальної відповіді та загальної виживаності хворих на периферичні Т-клітинні лімфоми, неуточнені з І та ІІ стадіями патологічного процесу, проте при ІІІ та ІV стадіях хвороби користь променевої терапії не доведена.

Ключові слова: периферична Т-клітинна лімфома, некласифікована; променева терапія.

I. Kriachok, O. Aleksyk, I. Tytorenko, M. Bushuieva, Y. Moroz

National Cancer Institute, 33/43 Yulia Zdanovska Str., Kyiv, 03022, Ukraine

THE ROLE OF RADIATION THERAPY IN THE TREATMENT OF PTCL-NOS

Peripheral T-cell lymphomas (PTCLs) are a heterogeneous group of lymphoproliferative disorders, accounting for about 10% of all non-Hodgkin lymphomas. The most common subtype is peripheral T-cell lymphoma, unclassified (PTCL-NOS), accounting for about 26% of all PTCLs. PTCL-NOS is associated with less favorable overall survival (OS) and progression-free survival (PFS) compared with aggressive B-cell lymphomas. The role of radiation therapy in the treatment of PTCL-NOS is still not definitively defined. The results of many studies show that the addition of radia- tion therapy to the treatment regimen is associated with a significant improvement in survival in patients with early-stage PTCL-NOS, but in the later stages, the benefit of radiation therapy is not obvious.

Objective: peripheral T-cell lymphoma, unspecified is a clinically and biologically heterogeneous disease with a poor prognosis. Since the role of radiation therapy is still unclear, a study was conducted to evaluate the effective- ness of radiation therapy in peripheral T-cell lymphoma, unspecified.

Materials and methods. The work is based on clinical observations and treatment results of patients who were diag- nosed between 2013 and 2023 at the National Cancer Institute (in the period from 2020 to 2023, patients were observed and treated as part of research). 56 patients were included in the study.

Results. The work analyzed the immediate results of the treatment of patients with peripheral T-cell lymphoma, unspecified depending on the stage and type of treatment, as well as the overall survival of these patients. When analyzing the overall response to the treatment of patients with I/II stages of the disease, it was proven that this indicator is higher in the group of patients who received chemoradiotherapy, compared to patients who received only chemotherapy (100% versus 83.3%), and this indicator was higher due to patients who demonstrated a com- plete response to therapy (75% vs. 50%). Analyzing the response to treatment of patients with III/IV stages of the pathological process, it was established that there was no difference in the overall response to treatment, the level of complete and partial response to treatment. Analysis of the overall survival of patients with I/II stages of the disease, with a median follow-up of 60 months, demonstrated a significant improvement in overall survival in the group of patients who received chemoradiotherapy compared to the group of patients who received only radia- tion therapy (median 48 vs. 22 months). Overall 1-year (78% vs. 69%), 3-year (64% vs. 40%), and 5-year (48% vs. 35%) were also higher in the chemoradiotherapy group. In the group of patients with III/IV stages of the dis- ease, there was no difference in overall survival between patients who received chemoradiotherapy and patients who received only chemotherapy (median 16 vs. 13 months, 1-year survival 54 vs. 52, 3-year survival 33 vs. 30 and 5-year overall survival of 23 vs. 20%.

Conclusions. The addition of radiation therapy to the treatment plan demonstrated a significant improvement in the overall response and overall survival of patients with peripheral T-cell lymphomas, unspecified with I and II stages of the pathological process, but in III and IV stages of the disease, the benefit of radiation therapy has not been proven.

Key words: peripheral T-cell lymphoma, unclassified; radiation therapy.

ВСТУП

Периферичні ТAклітинні лімфоми (PTCL) - це гетеA рогенна група лімфопроліферативних захворювань, що становить близько 10% від усіх неходжкінських лімфом [1].

Найпоширенішим підтипом є периферична ТAкліA тинна лімфома, некласифікована (PTCLANOS), що становить близько 26% усіх PTCL. PTCLANOS асоційована з менш сприятливими рівнями загальної виживаності (OS) і виживаності без прогресії (EFS) порівняно з агресивними ВAклітинними лімфомаA ми [2].

Роль променевої терапії у лікуванні PTCLANOS досі остаточно не визначена. Результати багатьох доA сліджень [3-7] показують, що додавання променевої терапії у схеми лікування пов'язане із значним покA ращенням виживаності у хворих в ранній стадії PTCLANOS, однак на пізніх стадіях користь від проA меневої терапії не очевидна. Зокрема, на користь променевої терапії свідчили результати одного з досліджень, в якому 35 пацієнтів на ранніх стадіях PTCLANOS були рандомно розподілені на дві групи: тих, що отримували лише хіміотерапію та тих, які отA римували хіміотерапію в поєднанні з променевою терапією. Результати показали, що 3Aрічна загальна виживаність у групі з комбінованим лікуванням стаA новила 49,7% [4].

Нещодавній багатовимірний аналіз, проведений за даними NCDB стосовно 3670 пацієнтів на ранніх стадіях PTCLANOS та ALКAнегативної ALCL, покаA зав користь додавання консолідаційної променевої терапії для загальної виживаності (HR 0.69, 95% CI: 0.58-0.84; p < 0.01) [6].

Крім того, проаналізовані дані бази SEER показаA ли зростання 5Aрічної загальної виживаності з 35% до 59% при додаванні променевої терапії пацієнтам на ранніх стадіях PTCLANOS (HR 0.527, 95% CI: 0.427-0.651, p < 0.001) [3].

При плануванні променевої терапії, рекомендуєтьA ся застосування високоточної променевої терапії в обсязі залучених лімфовузлів (INRT)/променевої теA рапії в обсязі ураженої ділянки (ISRT) для ранніх стадій PTCL з метою зменшення ризику токсичA ності, пов'язаної з променевою терапією [8-10].

Достатніх даних щодо дозозалежності у PTCL неA має. Рекомендовані дози для консолідаційної проA меневої терапії становлять 30-40 Гр, подаваних у звичайних фракціях 1,8-2 Гр. [9, 11, 12] Вищі дози від 40 Гр до 50 Гр можуть розглядатися для ділянок, які досягли часткової відповіді на хіміотерапію перA шої лінії [9, 11].

Рецидивні/рефрактерні форми. Променеву терапію можна розглядати як засіб лоA кального контролю. Рекомендовані дози променевої терапії становлять 30-36 Гр для ділянок з повною відповіддю після лікування рецидиву, 40-45 Гр для ділянок з неповною відповіддю та 45-55 Гр для діляA нок хіміорезистентного прогресуючого захворюван ня. Для пацієнтів з локалізованим захворюванням, що рецидивували і не можуть отримувати хіміотеA рапію, можна розглядати визначальні дози променеA вої терапії 45-55 Гр для локального контролю. Для пацієнтів, які потребують лише паліативного лікуA вання з метою контролю симптомів захворювання, рекомендовані нижчі дози променевої терапії: станA дартний гіпофракціонований курс 30 Гр у 10 фракціях є прийнятним [9].

Більшість проведених досліджень вказують на покA ращення виживаності для пацієнтів на ранніх стадіях PTCLANOS при застосуванні променевої терапії. ОдA нак, одне з досліджень висвітлило проблему селекA тивного упередження в їх проведенні - здебільшого, включення пацієнтів з первинноAрефрактерним пеA ребігом PTCL. Автори включили до свого дослідженA ня винятково пацієнтів із повною чи частковою відповіддю на проведену ПХТ і не виявили суттєвого покращення виживаності внаслідок подальшого проходження консолідуючої променевої терапії [13]. Для оцінки ефективності променевої терапії на різA них стадіях PTCLANOS потрібні подальші перспективні дослідження з більш комплексними даними.

МЕТА

Периферична ТAклітинна лімфома, неспецифіковаA на є клінічно та біологічно гетерогенним захворюA ванням із поганим прогнозом. Оскільки роль промеA невої терапії досі незрозуміла, проведено дослідженA ня з метою оцінки ефективності променевої терапії при периферичній ТAклітинній лімфомі, неспецифіA кованій.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Робота базується на клінічних спостереженнях і реA зультатах лікування пацієнтів, діагноз яким був посA тавлений у період з 2013 року по 2023 роки в НаціоA нальному інституті раку (в період з 2020 по 2023 роA ки хворі спостерігались та отримували лікування в рамках науковоAдослідної роботи). Діагноз хворим встановлено на основі патогістологічного та імуноA гістохімічного дослідження лімфатичних вузлів або інших вогнищ ураження. Проведено стадіювання згідно з класифікацією AnnAArbor із використанням даних комп'ютерної томографії шиї, органів грудної, черевної порожнин, малого таза. Враховували показA ники гемопоезу, радіонуклідних, біохімічних та інших методів обстеження пацієнтів. Обов'язково досліджували показники кістковоAмозкового кроA вотворення. Усі пацієнти отримували першу лінію хіміотерапії, а деякі з них отримували променеву терапію на всі уражені ділянки захворювання на моA мент звернення (всі уражені ділянки лімфатичних вузлів і екстранодальні ділянки захворювання).

До дослідження було включено 56 хворих. СередA ній вік пацієнтів становив 58 (діапазон 18-76) років, причому 26 пацієнтів (46,4%) старше 60 років. Серед 56 пацієнтів 18 пацієнтів (32,1%) мали BAсимптоми на момент встановлення діагнозу та більшість пацієнтів мали пізні стадії захворювання (стадії AnnA Arbor III/IV, n = 36; 64,2%). 22 пацієнти ( 39,2%) отA римували променеве лікування.

РЕЗУЛЬТАТИ

В роботі проаналізовано безпосередні результати лікування хворих на периферичну ТAклітинну лімA фому, неспецифіковану залежно від стадії та виду ліA кування, а також безрецидивну виживаність цих хворих.

При аналізі загальної відповіді на лікування хворих з І/ІІ стадіями захворювання доведено, що цей поA казник вище у групі хворих, які отримували хіміоA променеву терапію, в порівнянні з хворими, які отA римували тільки хіміотерапію (100% проти 83,3%), причому цей показник був вищий за рахунок хворих, які продемонстрували повну відповідь на терапію (75% проти 50%) (рис. 1).

Аналізуючи відповідь на лікування хворих з ІІІ/ІV стадіями патологічного процесу встановлено, що різниці в загальній відповіді на лікування, рівні повної та часткової відповідей на лікування не було (рис. 2).

Аналіз загальної виживаності хворих з І/ІІ стадіями хвороби, з медіаною спостереження 60 місяців, проA демонстрував значне покращення загальної виживаA ності у групі хворих, які отримували хіміопроменеву терапію у порівнянні з групою хворих, які отримуваA ли тільки променеву терапію (медіана 48 проти 22 місяців). Загальна однорічна виживаність (78% проти 69%), 3Aрічна (64% проти 40%) та 5Aрічна (48% проти 35%) також були вищі у групі хворих з хіміопроменевою терапією (рис. 3).

У групі хворих з ІІІ/ІV стадіями захворювання не спостерігалося різниці в загальній виживаності між пацієнтами, які отримували хіміопроменеву терапію, і хворими, які отримували тільки хіміоA терапію: медіана 16 проти 13 місяців, 1Aрічна виA живаність 54% проти 52%, 3Aрічна виживаність 33% проти 30% та 5Aрічна загальна виживаність 23% проти 20% (рис. 4).

ВИСНОВОК

Додавання променевої терапії до плану лікування продемонструвало значне покращення загальної відповіді та загальної виживаності хворих на пеA риферичні ТAклітинні лімфоми, неуточнені з І та

INTRODUCTION

Peripheral TAcell lymphomas (PTCL) are a hetA erogeneous group of lymphoproliferative disA eases, accounting for about 10% of all nonA Hodgkin lymphomas. [1]

The most common subtype is peripheral TAcell lymphoma, not otherwise specified (PTCLA NOS), accounting for about 26% of all PTCLs.

PTCLANOS is associated with less favorable overA all survival (OS) and progressionAfree survival (PFS) rates compared with aggressive BAcell lymA phomas.[2]

The role of radiation therapy in the treatment of PTCLANOS is still not definitively defined. The results of many studies [3,4,5,6,7] show that the addition of radiation therapy to the treatment regimen is associated with a significant improveA ment in survival of patients with earlyAstage PTCLANOS, but in the later stages, the benefit of radiation therapy is not obvious. In particular, the results of one study testified in favor of radiation therapy, in which 35 patients with earlyAstage PTCLANOS were randomized into two groups: those who received chemotherapy alone and those who received chemotherapy combined with radiation therapy. The results showed that the 3A year overall survival in the combination group was 49.7%.[4]

A recent multivariate analysis based on NCDB data of 3670 patients with earlyAstage PTCLANOS and ALKAnegative ALCL showed a benefit of adding consolidation radiotherapy for overall surA vival (HR 0.69, 95% CI: 0.58-0.84; p<0.01) [6].

In addition, the analyzed data from the SEER database showed an increase in 5Ayear overall survival from 35% to 59% when radiation therA apy was added to patients in the early stages of PTCLANOS (HR 0.527, 95% CI: 0.427-0.651, p < 0.001). [3]

When planning radiation therapy, the use of highAprecision involvedAnode radiation therapy (INRT)/interstitial radiation therapy (ISRT) for earlyAstage PTCL is recommended to reduce the risk of radiationArelated toxicity. [8,9,10]

Sufficient data on dose dependence in PTCL are not available. Recommended doses for consolidaA tion radiation therapy are 30A40 Gray delivered in conventional fractions of 1.8A2 Gray. [9,11,12] Higher doses of 40 to 50 Gray may be considered for areas that have achieved a partial response to firstAline chemotherapy.19,45 [9,11]

Recurrent/refractory forms. Radiation therapy can be considered as a means of local control. Recommended radiation therapy doses are 30-36 Gray for areas with a complete response after treatment of relapse, 40-45 Gray for areas with an incomplete response, and 45-55 Gray for areas with chemoresistant progressive disease. For patients with localized disease who have relapsed and are unable to receive chemotherapy, definitive doses of radiation therapy of 45-55 Gray may be considered for local control. For patients requiring only palliative treatment to control disA ease symptoms, lower doses of radiation therapy are recommended: a standard hypofractionated course of 30 Gray in 10 fractions is acceptable. [9] Most of the studies conducted indicate an improvement in survival for patients with earlyA stage PTCLANOS when radiation therapy is used. However, one of the studies highlighted the probA lem of selective bias in their conduct - mostly, the inclusion of patients with primary refractory PTCL. The authors included in their study excluA sively patients with a complete or partial response to PCT and did not find a significant improvement in survival as a result of further consolidating radiation therapy.[13]

Further prospective studies with more compreA hensive data are needed to evaluate the effectiveA ness of radiotherapy in different stages of PTCLA NOS.

OBJECTIVE

Peripheral TAcell lymphoma, not otherwise speciA fied is a clinically and biologically heterogeneous disease with a poor prognosis. Since the role of radiation therapy is still unclear, a study was conA ducted to evaluate the effectiveness of radiation therapy in peripheral TAcell lymphoma, not otherA wise specified.

METHODS

The work is based on clinical observations and results of treatment of patients diagnosed between 2013 and 2023 at the National Cancer Institute (in the period from 2020 to 2023, patients were observed and treated as part of a research study). The patient's diagnosis was established on the basis of pathohistological and immunohistochemical examination of lymph nodes or other lesions. Staging was carried out according to the AnnA Arbor classification using computer tomography data of the neck, thoracic organs, abdominal caviA ties, and pelvis. Indicators of hematopoiesis, radionuclide, biochemical and other methods of examination of patients were taken into account. The indicators of bone marrow hematopoiesis were necessarily studied. All patients received firstA line chemotherapy, and some received radiation therapy to all involved disease at the time of presA entation (all involved lymph nodes and extranodal disease).

56 patients were included in the study. The average age of the patients was 58 (range 18-76) years, and 26 patients (46.4%) were over 60 years old. Among 56 patients, 18 patients (32.1%) had BAsymptoms at diagnosis and most patients had late disease stages (AnnAArbor stages III/IV, n = 36, 64.2%). 22 patients (39.2%) received radiation exposure.

RESULTS

The work analyzed the immediate results of treatA ment of patients with peripheral TAcell lymphoma, unspecified depending on the stage and type of treatment, as well as the recurrenceAfree survival of these patients.

When analyzing the overall response to the treatment of patients with I/II stages of the disA ease, it was proven that this indicator is higher in the group of patients who received chemoradioA therapy, compared to patients who received only chemotherapy (100% versus 83.3), and this indiA cator was higher due to patients who demonstratA ed a complete response to therapy (75% vs. 50%) (Fig. 1).

Analyzing the response to treatment of patients with III/IV stages of the pathological process, it was established that there was no difference in the overall response to treatment, the level of complete and partial response to treatment (Fig. 2).

Analysis of the overall survival of patients with I/II stages of the disease, with a median followAup of 60 months, demonstrated a significant improveA ment in overall survival in the group of patients who received chemoradiotherapy compared to the group of patients who received only radiation therapy (median 48 vs. 22 months). Overall, 1Ayear (78% vs. 69%), 3Ayear (64% vs. 40%), and 5Ayear (48% vs. 35%) rates were also higher in the chemoradiotheA rapy group (Fig. 3).

In the group of patients with III/IV stages of the disA ease, there was no difference in overall survival between patients who received chemoradiotherapy and patients who received only chemotherapy: mediA an 16 vs. 13 months, 1Ayear survival 54 vs. 52, 3 year survival 33 versus 30 and 5Ayear overall survival 23 versus 20%, (Fig. 4).

CONCLUSION

The addition of radiation therapy to the treatment plan showed a significant improvement in the overall response and overall survival of patients with periphA eral TAcell lymphomas, unspecified with I and II stages of the pathological process, but in III and IV stages of the disease, the benefit of radiation therA apy has not been proven.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. A clinical evaluation of the International Lymphoma Study Group clas- sification of non-Hodgkin's lymphoma. The Non-Hodgkin's Lymphoma Classification Project. Blood. 1997. Vol. 89, no. 11. P. 3909-3918. URL: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9166827.

2. Vose J., Armitage J., Weisenburger D.; International T-Cell Lymphoma Project. International peripheral T-cell and natural killer/T-cell lymphoma study: pathology findings and clinical outcomes. J. Clin. Oncol. 2008. Vol. 26, no. 25. P. 4124-4130. doi: 10.1200/ JCO.2008.16.4558.

3. Chemotherapy plus radiotherapy versus chemotherapy alone for patients with peripheral T-cell lymphoma, not otherwise specified / Z. Chen, H. Huang, X. Li et al. Front. Oncol. 2021. Vol. 11. P. 607145. doi: 10.3389/fonc.2021.607145.

4. Zhang XM, Li YX, Wang WH, Jin J, Wang SL, Liu YP, et al. Survival advantage with the addition of radiation therapy to chemotherapy in early stage peripheral T-cell lymphoma, not otherwise specified. Int J Radiat Oncol Biol Phys. 2013;85(4):1051-1056. doi: 10.1016/j. ijrobp.2012.08.015.

5. Weisenburger DD, Savage KJ, Harris NL, Gascoyne RD, Jaffe ES, MacLennan KA, et al. Peripheral T-cell lymphoma, not otherwise specified: A report of 340 cases from the international peripheral T- cell lymphoma project. Blood. 2011;117:3402-3408. doi: 10.1182/ blood-2010-09-310342.

6. Rodriguez-Lopez JL, Patel AK, Balasubramani GK, Glaser SM, Beriwal S, Vargo JA. Treatment selection and survival outcomes in Early-Stage peripheral T-Cell lymphomas: does anaplastic lymphoma kinase muta- tion impact the benefit of consolidative radiotherapy? Leuk Lymphoma. 2021;62(3):538-548. doi: 10.1080/10428194.2020.1842398.

7. Petrich AM, Helenowski IB, Bryan LJ, Rozell SA, Galamaga R, Nabhan

C. Factors predicting survival in peripheral T-cell lymphoma in the USA: a population-based analysis of 8802 patients in the modern era. Br J Haematol. 2015;168(5):708-718. doi: 10.1111/bjh.13202.

8. d'Amore F, Gaulard P, Trumper L, Corradini P, Kim WS, Specht L, et al. Peripheral T-cell lymphomas: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up. Ann Oncol. 2015;26(Supp 5):v108-115. doi: 10.1093/annonc/mdv201.

9. Yahalom J, Illidge T, Specht L, Hoppe RT, Li YX, Tsang R, et al. Modern radiation therapy forextranodal lymphomas: field and dose guidelines from the International Lymphoma Radiation Oncology Group. Int J Radiat Oncol Biol Phys. 2015;92(1):11-31. doi: 10.1016/ j.ijrobp.2015.01.009.

10. Savage KJ, Ferreri AJ, Zinzani PL, Pileri SA. Peripheral T-cell lym- phoma, not otherwise specified. Crit Rev Oncol Hematol. 2011;79(3):321-329. https://doi.org/10.1016/j.critrevonc.2010. 07.007.

11. Federico M, Bellei M, Marcheselli L, Schwartz M, Manni M, Taran- tino V, et al. Peripheral T cell lymphoma, not otherwise specified (PTCL-NOS). A new prognostic model developed by the Inter- national T cell Project Network. Br J Haematol. 2018;181(6): 760- 769. doi: 10.1111/bjh.15258.

12. Lowry L, Smith P, Qian W, Falk S, Benstead K, Illidge T, et al. Reduced dose radiotherapy for local control in non-Hodgkin lym- phoma: A randomised phase III trial. Radiother Oncol. 2011; 100(1):86-92.

13. Briski R, Feldman AL, Bailey NG, Lim MS, Ristow K, Habermann TM, et al. Survival in patients with limited-stage peripheral T-cell lymphomas. Leuk Lymphoma. 2015;56(6):1665-1670. doi: 10. 3109/10428194.2014.963078.

REFERENCES

1. A clinical evaluation of the International Lymphoma Study Group classification of non-Hodgkin's lymphoma. The Non-Hodgkin's Lymphoma Classification Project. Blood. 1997;89:3909-3918. Available at: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/9166827.

2. Vose J, Armitage J, Weisenburger D; International T-Cell Lymphoma Project. International peripheral T-cell and natural killer/T-cell lym- phoma study: pathology findings and clinical outcomes. J Clin Oncol. 2008;26:4124-4130. doi: 10.1200/JCO.2008.16.4558.

3. Chen Z, Huang H, Li X, Fang X, Wang Z, Hong H, et al. Chemo- therapy plus radiotherapy versus chemotherapy alone for patients with peripheral T-cell lymphoma, not otherwise specified. Front Oncol. 2021;11:607145. doi: 10.3389/fonc.2021.607145.

4. Survival advantage with the addition of radiation therapy to chemotherapy in early stage peripheral T-cell lymphoma, not other- wise specified / X. M. Zhang, Y. X. Li, W. H. Wang et al. Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys. 2013. Vol. 85, no. 4. P. 1051-1056. doi: 10.1016/j.ijrobp.2012.08.015.

5. Peripheral T-cell lymphoma, not otherwise specified: a report of 340 cases from the international peripheral T-cell lymphoma project /D. D. Weisenburger, K. J. Savage, N. L. Harris et al. Blood. 2011. Vol. 117. P. 3402-3408. doi: 10.1182/blood-2010-09-310342.

6. Treatment selection and survival outcomes in Early-Stage peripher- al T-Cell lymphomas: does anaplastic lymphoma kinase mutation impact the benefit of consolidative radiotherapy? / J. L. Rodriguez- Lopez, A. K. Patel, G. K. Balasubramani et al. Leuk. Lymphoma. 2021. Vol. 62, no. 3. P. 538-548. doi: 10.1080/10428194.2020. 1842398.

7. Factors predicting survival in peripheral T-cell lymphoma in the USA: a population-based analysis of 8802 patients in the modern era / A.

M. Petrich, I. B. Helenowski, L. J. Bryan et al. Br. J. Haematol.

2015. Vol. 168, no. 5. P. 708-718. doi: 10.1111/bjh.13202.

8. Peripheral T-cell lymphomas: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up / F. d'Amore, P. Gaulard,

L. Trumper et al. Ann. Oncol. 2015. Vol. 26, Suppl. 5. P. v108-115. doi: 10.1093/annonc/mdv201.

9. Modern radiation therapy forextranodal lymphomas: field and dose guidelines from the International Lymphoma Radiation Oncology Group / J. Yahalom, T. Illidge, L. Specht et al. Int. J. Radiat. Oncol. Biol. Phys. 2015. Vol. 92, no. 1. P. 11-31. doi: 10.1016/j.ijrobp. 2015.01.009.

10. Peripheral T-cell lymphoma, not otherwise specified / K. J. Savage,

A. J. Ferreri, P. L. Zinzani, S. A. Pileri. Crit. Rev. Oncol. Hematol. 2011. Vol. 79, no. 3. P. 321-329. https://doi.org/10.1016/j. critrevonc.2010.07.007.

11. Peripheral T cell lymphoma, not otherwise specified (PTCL-NOS). A new prognostic model developed by the International T cell Project Network / M. Federico, M. Bellei, L. Marcheselli et al. Br. J. Haematol. 2018. Vol. 181, no. 6. P. 760-769. doi: 10.1111/ bjh.15258.

12. Reduced dose radiotherapy for local control in non-Hodgkin lym- phoma: A randomised phase III trial / L. Lowry, P. Smith, W. Qian et al. Radiother. Oncol. 2011. Vol. 100, no. 1. P. 86-92.

13. Survival in patients with limited-stage peripheral T-cell lymphomas /

R. Briski, A. L. Feldman, N. G. Bailey et al. Leuk. Lymphoma. 2015. Vol. 56, no. 6. P. 1665-1670. doi: 10.3109/10428194. 2014.963078.

Размещено на Allbest.ru