Вплив модуляторів сигнальних шляхів NF-Kb і Nrf2 на показники оксидативно-нітрозативного стресу в тканинах тонкої кишки щурів за умов хірургічної травми після одноразового тривалого стресу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Полтавський державний медичний університет

Вплив модуляторів сигнальних шляхів NF-Kb і Nrf2 на показники оксидативно-нітрозативного стресу в тканинах тонкої кишки щурів за умов хірургічної травми після одноразового тривалого стресу

Р.М. Рябушко, М.М. Рябушко, В.О. Костенко

Анотація

Р. М. Рябушко, М. М. Рябушко, В. О. Костенко Вплив модуляторів сигнальних шляхів NF-кЬ і Nrf2 на показники оксидативно-нітрозативного стресу в тканинах тонкої кишки щурів за умов хірургічної травми після одноразового тривалого стресу

Останніми роками як спільна ланка патогенезу соматичних ускладнень при посттравматичному стресовому розладі (ПТРС) та хірургічній травмі розглядається системна запальна відповідь, що характеризується розвитком оксидативно-нітрозативного стресу.

Мета дослідження - вивчення впливу інгібітора активації NF-kB амонію піролідиндитіокарбамату та індуктора сигнальної системи Nrf2/ARE сульфорафану на показники оксидативно-нітрозативного стресу в гомогенаті тонкої кишки щурів за умов хірургічної травми (лапаротомії) після відтворення експериментальної моделі ПТСР - одноразового тривалого стресу.

Дослідження були проведені на 28 білих щурах-самцях лінії Вістар, розподілених на 4 групи: 1 - інтактні тварини (контроль І); щурам інших груп після виконання лапаротомії на тлі відтворення одноразового тривалого стресу протягом 7 діб щоденно вводили внутрішньоочеревинно 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду (плацебо, контроль ІІ), розчини амонію піролідиндитіокарбамату (ІІІ) та сульфорафану (IV) у дозі 76 і 10 мг/кг відповідно.

Виявлено, що введення амонію піролідиндитіокарбамату та сульфорафану за умов експерименту вірогідно зменшувало в гомогенаті тонкої кишки загальну активність NOS на 40,5 і 55,7 %, активність iNOS на 44,4 і 58,1 % порівняно з відповідними значеннями контролю II. Амонію піролідиндитіокар- бамат збільшував активність cNOS у 2,42 разу порівняно з контролем II, тоді як сульфорафан суттєво не впливав на цей показник. Водночас індекс супряження cNOS вірогідно перевищував результати контролю II як при введенні амонію піролідиндитіокарбамату (у 3,9 разу), так і сульфорафану (у 2,4 разу). Концентрація пероксинітриту за цих умов зменшувалася на 29,9 і 30,8 % відповідно.

Здатність амонію піролідиндитіокарбамату та сульфорафану обмежувати оксидативно-нітроза- тивний стрес у тканинах тонкої кишки за умов експерименту свідчить про доцільність подальшого дослідження модуляторів сигнальних шляхів NF-kB і Nrf2 як засобів профілактики ускладнень хірургічних втручань в осіб з ПТСР

Ключові слова: транскрипційні фактори NF-kB і Nrf2, амонію піролідиндитіокарбамат, сульфорафан, хірургічна травма, одноразовий тривалий стрес, оксидативно-нітрозативний стрес, тонка кишка

Abstract

R. M. Ryabushko, M. M. Ryabushko, V. O. Kostenko

Influence of NF-kB and Nrf2 signaling pathway modulators on oxidative-nitrosative stress indicators in small intestine tissues of rats exposed to surgical trauma after single prolonged stress

In recent years, there has been growing recognition of a systemic inflammatory response marked by the emergence of oxidative-nitrosative stress, considered a common factor in the pathogenesis of somatic complications associated with post-traumatic stress disorder (PTSD) and surgical trauma.

The aim of the study is to investigate the impact of ammonium pyrrolidinium dithiocarbamate, an NF-kB activation inhibitor, and sulforaphane, an Nrf2/ARE signaling system inducer, on oxidative-nitrosative stress indicators in small intestine homogenates of rats. The test animals were exposed to surgical trauma (laparotomy) following the replication of an experimental model of PTSD known as a single prolonged stress.

The study involved 28 white male Wistar rats divided into four groups: Group 1 comprised intact animals (control I), while animals in the other groups underwent laparotomy after being exposed to a single prolonged stress for seven days. These animals were then subjected to daily intraperitoneal administrations with 1 ml of isotonic chloride solution sodium (placebo, control II), as well as solutions of ammonium pyrrolidine dithiocarbamate (III) and sulforaphane (IV) in doses of 76 mg/kg and 10 mg/kg, respectively.

The results have demonstrated that administration of ammonium pyrrolidinium dithiocarbamate and sulforaphane significantly reduced the total NOS activity in the small intestine homogenate by 40.5 and 55.7%, and iNOS activity by 44.4 and 58.1% compared to the corresponding values in control II. Ammonium pyrrolidinium dithiocarbamate increased cNOS activity by 2.42 times compared to control II, whereas sulforaphane did not significantly affect this indicator. At the same time, the cNOS coupling index significantly exceeded the results in control II both when ammonium pyrrolidinium dithiocarbamate was administered (3.9-fold) and sulforaphane (2.4-fold). The concentration of peroxynitrite under these conditions decreased by 29.9 and 30.8%, respectively.

The ability of ammonium pyrrolidinium dithiocarbamate and sulforaphane to limit oxidative and nitrosa- tive stress in the tissues of small intestine under the described experimental conditions indicates the feasibility of further investigation of NF-kB and Nrf2 signaling pathways modulators as a means for preventing complications of surgical interventions in patients with PTSD.

Key words: transcription factors NF-kB and Nrf2, ammonium pyrrolidinium dithiocarbamate, sulforaphane, surgical trauma, single prolonged stress, oxidative-nitrosative stress, small intestine

Велика кількість досліджень показала, що переживання, які пов'язані зі загрозою життю чи тілесної недоторканності, безпосередньо підвищують ризик розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР) в осіб, які мають пряму чи опосередковану взаємодію з війною [1, 2].

ПТСР може супроводжуватися не тільки психічними розладами, а й серйозними проблемами з фізичним здоров'ям. Зокрема, виявлено значний зв'язок між ПТСР та патологією, яка пов'язана з системною запальною відповіддю (СЗВ), такою як метаболічний синдром і серцево-судинні захворювання [2, 3]. В осіб з ПТСР порівняно зі здоровими значно підвищується вміст прозапальних маркерів, включаючи інтерлейкін-ip, інте- рлейкін-6, фактор некрозу пухлини-а та С-реактивний білок. Окрім того, численні дослідження на тваринах і людях показали, що СЗВ не тільки співіснує з ПТСР, але й відіграє вирішальну роль у його розвитку та прогресуванні [2-4].

СЗВ також вважається ключовим чинником у патогенезі хірургічної травми [5]. У деяких пацієнтів вона може призводити до синдрому полі- органної недостатності. Навіть одноразова лапаротомія здатна викликати формування прозапального фенотипу, що характеризується нейроендокринним стресом, збудливістю кори головного мозку, активацією імунної системи, метаболічними змінами та порушеннями коагуляційного гемостазу [6]. соматичний посттравматичний стресовий розлад

У регуляції СЗВ важливу роль відіграють транскрипційні фактори NF-kB і Nrf2 [7]. Активація NF-kB супроводжується експресією генів, які кодують прозапальні цитокіни, ферменти, що беруть участь у запаленні, і молекули, що беруть участь у клітинній проліферації та обміні речовин. Nrf2, у свою чергу, стимулює експресію генів, які кодують ферменти, причетні до детоксикації, антиоксидантного захисту та адаптації до стресу.

Пригнічення NF-kB та індукція сигнальної системи Nrf2/антиокси- дант-респонсивний елемент (ARE) після лапаротомії на тлі ліпополіса- харид-індукованої СЗВ значно зменшує розвиток метаболічних порушень (гіперглікемії, гіперпре-Р-ліпопротеї- немії та гіпертриацилгліцеролемії) і показники оксидативно-нітрозативно- го стресу в тканинах тонкої кишки щурів (продукцію супероксидного аніон-радикала, активність індуци- бельної NO-синтази та ін.) [8, 9].

Проте закономірності дії модуляторів транскрипційних факторів NF-kB і Nrf2 на показники СЗВ і оксидативно- нітрозативного стресу в тканинах тонкої кишки за умов ПТСР та модельованої на його тлі хірургічної травми залишаються нез'ясованими.

Мета дослідження - вивчення впливу інгібітора активації NF-kB амонію піролідиндитіокарбамату та індуктора сигнальної системи Nrf2/ARE сульфо- рафану на показники оксидативно- нітрозативного стресу в гомогенаті тонкої кишки щурів за умов хірургічної травми (лапаротомії) після відтворення експериментальної моделі ПТСР - одноразового тривалого стресу.

Матеріали та методи. Дослідження були проведені на 28 білих щурах-сам- цях лінії Вістар масою 210-230 г, яких утримували за стандартних умов віварію (температура (22 ± 2) °С, вологість повітря 30-60 %). Тварини мали вільний доступ до води та їжі. Експеримент було схвалено комісією з питань біоетики Полтавського державного медичного університету (протокол від 22 лютого 2023 р. № 213). Дослідження проводилося відповідно до вимог Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей (Страсбург, 1986 р.).

Щурів розподіляли на 4 групи: 1 - інтактні тварини (контроль І); щурам інших груп після виконання лапаротомії на тлі одноразового тривалого стресу протягом 7 діб щоденно вводили внутрішньоочеревинно (в/о) 1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду («плацебо», контроль ІІ), розчини амонію піролідиндитіокарбамату (група ІІІ) та сульфорафану (група IV) («Sigma-Aldrich, Inc.», США) у дозі 76 і 10 мг/кг відповідно [10, 11].

Для відтворення одноразового тривалого стресу щурів іммобілізували протягом 2 год на металевій пластині, фіксуючи їхні кінцівки хірургічним скотчем. Потім їх піддавали примусовому плаванню в плексигласовому циліндрі, наповненому на 2/3 свіжою водою з температурою 24 °С. Нарешті тварини зазнавали дію парів севофлурану (препарат «Севоран», Abbott Laboratories Ltd, Великобританія) до втрати свідомості. Після цього всіх щурів поміщали по дві особини в клітки й залишали в спокої протягом 7 діб [12]. Згідно з сучасними джерелами літератури, одноразовий тривалий стрес викликає поведінкові та функціональні порушення, що є характерними для ПТСР [13].

Лапаротомію виконували за раніше описаною методикою [14] під в/о наркозом тіопенталом натрію (ПАТ «Київмедпрепарат», Україна) у дозі 50 мг/кг. Після обробки шкіри антисептиком робили розріз завдовжки 1 см у нижній частині живота, розсікали м'язи, фасції та очеревину. Далі виводили петлю тонкої кишки, яку масажували протягом 10 с. Після цього кишку опускали назад у черевну порожнину. Рану зашивали пошарово, використовуючи поліглі- колідну нитку з атравматичною голкою (НВО «Біополімер», Україна). Евтаназію щурів здійснювали через 7 діб після лапаротомії під тіопента- ловим наркозом.

Швидкість генерації супероксидного аніон-радикала в гомогенаті тонкої кишки оцінювали в тесті з нітроси- нім тетразолієм з використанням спектрофотометра Ulab 101 (Китай) [15]. Оцінювали продукцію супероксиду мікросомальними монооксигеназами та NO-синтазою (NOS), дихальним ланцюгом мітохондрій, а також NADPH-оксидазою лейкоцитів під дією індукторів нікотинамідаде- ніндинуклеотидфосфату відновленого (NADPH), нікотинамідаденінди- нуклеотиду відновленого (NADH) та ліпополісахариду Salmonella typhi («Sigma-Aldrich, Inc.», США) відповідно.

Загальну та конститутивну NO-син- тазну активність у гомогенаті тонкої кишки визначали спектрофотометрично [15]. Активність індуцибель- ної ізоформи NOS (iNOS) розраховували за різницею між загальною NO-синтазною активністю та активністю конститутивних ізоформ цього ферменту (cNOS). Здатність cNOS у несупряженому стані продукувати супероксидний аніон-радикал оцінювали за індексом супряження cNOS, який розраховували як відношення активності cNOS до швидкості вироблення супероксиду NADPH-залежни- ми електронотранспортними системами. Концентрацію пероксинітриту оцінювали за вмістом пероксинітри- тів лужних і лужно-земельних металів у гомогенаті тонкої кишки [15].

Отримані результати статистично обробляли з використанням пакета програм Microsoft Office Excel з розширенням Real Statistics 2019 з використанням Shapiro-Wilk тесту для перевірки нормальності дисперсій. Оскільки всі вибірки мали нормальний розподіл, то використовували параметричний метод дисперсійного аналізу ANOVA з наступним попар- ним порівнянням груп за Student's t-критерієм для незалежних вибірок та аналізом за процедурою Tukey's HSD (Honestly Significant Difference). Для уникнення феномену множинних порівнянь була використана поправка за Dunn-Sidak. Різницю вважали статистично значущою в разі p < 0,05.

Результати та їх обговорення. Після відтворення одноразового тривалого стресу в щурів, яким виконували лапаротомію, у гомогенаті тонкої кишки спостерігалося вірогідне збільшення генерації супероксидного аніон-радикала різними джерелами (табл. 1). Збільшувалася продукція цього радикала мікросомальними монооксигеназами та NOS на 72,7 %, дихальним ланцюгом мітохондрій на %, а також NADPH-оксидазою лейкоцитів на 99,2 % порівняно з контрольною групою тварин.

Введення амонію піролідиндитіо- карбамату та сульфорафану за умов експерименту суттєво зменшувало в гомогенаті тонкої кишки вироблення супероксидного аніон-радикала мікросомальними монооксигеназами та NOS на 36,4 і 35,2 %, дихальним ланцюгом мітохондрій на 22,2 і %, NADPH-оксидазою лейкоцитів на 37,4 і 29,7 % відповідно порівняно з результатами контролю ІІ.

Таблиця 1 Продукція супероксидного аніон-радикала різними джерелами у гомогенаті тонкої кишки щурів за моделювання хірургічної травми після одноразового тривалого стресу та впливу модуляторів сигнальних шляхів NF-kB і Nrf2 (M ± m)

Примітка. Тут і в табл. 2: *Р < 0,05 порівняно зі значеннями контролю І, **Р < 0,05 порівняно зі значеннями контролю ІІ.

Спільними ланками патогенезу ПТСР і хірургічної травми є дисбаланс у функціонуванні вісі гіпотала- мус-гіпофіз-надниркові залози та розвиток СЗВ [16, 17]. Паралельно з цим спостерігається мітохондріальна дисфункція, яка супроводжується утворенням супероксидного аніон-радика- ла [18].

Молекули, що вивільняються з пошкоджених клітин (англ. Damage- Associated Molecular Patterns, DAMPs), такі як ядерні та мітохон- дріальні нуклеїнові кислоти, білок HMGB1 (High Mobility Group Box 1), білки теплового шоку тощо, запускають розвиток СЗВ через відповідні патерн-розпізнавальні рецептори й активацію NF-kB [19]. Наслідком цього є збільшенням експресії низки прооксидантних білків (циклооксиге- нази 2, 5-ліпоксигенази, ксантино- ксидоредуктази, NADPH-оксидази 2, мікросомальних монооксигеназ Cyp7b, Cyp2E1, Cyp2C11, NOS та ін.) з подальшою продукцією активних форм кисню та азоту [20].

Одержані результати узгоджуються з раніше виявленими даними, що пригнічення активації NF-kB може зменшувати швидкість вироблення супероксидного аніон-радикала в тканинах тонкої кишки після лапаротомії на тлі ліпополісахарид-індукова- ної СЗВ [9]. Зміна редокс-статусу клітин зазвичай супроводжується активацією фактора транскрипції Nrf2, який є антагоністом NF-kB [21]. Введення сульфорафану, індуктора сигнальної системи Nrf2/ARE, виявилося ефективним щодо обмеження продукції супероксидного аніон-ради- кала в тканинах тонкої кишки після нанесення хірургічної травми на тлі моделі ПТСР.

Моделювання хірургічної травми за умов одноразового тривалого стресу призводило до вірогідного збільшення в гомогенаті тонкої кишки загальної та індукованої NO-синтаз- ної активності в 2,24 і 2,72 разу відповідно порівняно з контролем І (табл. 2).

Активність cNOS зменшувалася на 76,0 %. Крім того, індекс супряження cNOS за умов експерименту був на 86,5 % нижчим, ніж у контрольній групі тварин. Це свідчить про те, що cNOS у несупряженому стані може переключатися на вироблення супероксидного аніон-радикала замість оксиду азоту (NO). Як відомо, зниження супряження cNOS може бути спричинено нестачею необхідних для її функціонування субстратів і кофакторів, зокрема L-аргініну, кисню та тетрагідробіоптерину [22]. Концентрація пероксинітриту, що утворюється внаслідок реакції супероксиду та оксиду азоту, збільшувалася в гомогенаті тонкої кишки на 67,2 %.

Введення амонію піролідиндитіо- карбамату та сульфорафану за умов експерименту вірогідно зменшувало в гомогенаті тонкої кишки загальну активність NOS на 40,5 і 55,7 %, активність iNOS на 44,4 і 58,1 % порівняно з відповідними значеннями контролю ІІ. Амонію піролідиндитіо- карбамат збільшував активність cNOS у 2,42 разу порівняно з контролем ІІ, тоді як сульфорафан суттєво не впливав на цей показник. Водночас індекс супряження cNOS вірогідно перевищував результати контролю ІІ як при введенні амонію піролідиндитіокар- бамату (у 3,9 разу), так і сульфорафа- ну (у 2,4 разу). Концентрація перокси- нітриту за цих умов зменшувалася на і 30,8 % відповідно.

Продукція активних форм азоту в гомогенаті тонкої кишки щурів за моделювання хірургічної травми після одноразового тривалого стресу та впливу модуляторів сигнальних шляхів NF-kB і Nrf2 (M ± m)

Отримані результати дозволяють оцінити дію амонію піролідиндитіо- карбамату як інгібітора активації NF-kB на показники оксидативно- нітрозативного стресу, оскільки саме активація цього фактора транскрипції є найпотужнішим позитивним регулятором експресії гена iNOS [20]. Зменшення під впливом амонію піро- лідиндитіокарбамату продукції супероксидного аніон-радикала та NO закономірно обмежує вироблення інших токсичних активних форм кисню та азоту, зокрема, пероксинітриту. Водночас покращання функціонування cNOS забезпечує утворення оксиду азоту, який не виявляє цитотоксич- ності (як за умов NF-KB-залежної активації iNOS), а виконує сигнальну функцію.

Здатність амонію піролідиндитіо- карбамату та сульфорафану обмежувати оксидативно-нітрозативний стрес у тканинах тонкої кишки за умов експерименту свідчить про доцільність подальшого дослідження модуляторів сигнальних шляхів NF-kB і Nrf2 як засобів профілактики ускладнень хірургічних утручань в осіб з ПТСР.

Висновки

Відтворення хірургічної травми за умов одноразового тривалого стресу супроводжується розвитком у тканинах тонкої кишки оксидативно-нітро- зативного стресу. Це підтверджується зростанням у них продукції супероксидного аніон-радикала мікросо- мальними монооксигеназами та NO-синтазою, дихальним ланцюгом мітохондрій і NADPH-оксидазою лейкоцитів, загальної та індукованої NO-синтазної активності та концентрації пероксинітриту, зменшенням активності конститутивних NO-синтаз та індексу їхнього супряження.

Введення за умов експерименту інгібітора активації NF-kB амонію піролідиндитіокарбамату та індуктора Nrf2 сульфорафану обмежує у тканинах тонкої кишки продукцію супер- оксидного аніон-радикала різними джерелами, підвищує супряження конститутивних NO-синтаз, пригнічує індуцибельну NO-синтазну активність, зменшує концентрацію перокси- нітритів. Застосування амонію піролі- диндитіокарбамату за цих умов збільшує конститутивну NO-синтазну активність у тканинах тонкої кишки.

Resourses

1. Disability and post-traumatic stress symptoms in the Ukrainian general population during the 2022 russian invasion. T S. Kang, R. Goodwin, Y Hamama-Raz et al. Epidemiol. Psychiatr. Sci. 2023. V. 32. Art. e21.

2. Treatment of posttraumatic stress disorder: a state-of-the-art review. L. Burback, S. Bremault-Phil- lips, M. J. Nijdam et al. Curr. Neuropharmacol. 2023. Apr 28.

3. Hori H., Kim Y. Inflammation and post-traumatic stress disorder. Psychiatry Clin. Neurosci. 2019. V. 73 (4). P 143-153.

4. Systemic low-grade inflammation in post-traumatic stress disorder: a systematic review. K. Speer, D. Upton, S. Semple, A. McKune. J. Inflamm. Res. 2018. V. 11. P 111-121

5. Systemic inflammatory response syndrome in surgical patients. J. Smajic, L. R. Tupkovic, S. Husic et al. Med. Arch. 2018. V. 72 (2). P 116-119.

6. Major surgery leads to a proinflammatory phenotype: differential gene expression following a laparotomy. G. P Dobson, J. L. Morris, E. Biros et al. Ann. Med. Surg. (Lond). 2021. V. 71. Art. 102970.

7. Modulation of redox-sensitive transcription factors with polyphenols as pathogenetically grounded approach in therapy of systemic inflammatory response. V. Kostenko, O. Akimov, O. Gutnik et al. Heliyon. 2023. V. 9 (5). Art. e15551.

8. Таран О. В., Костенко В. О. Вплив модуляторів транскрипційних чинників на вуглеводний і ліпідний обмін у щурів після лапаротомії за умов ліпополісахарид-індукованої системної запальної відповіді. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2022. Т. 22 (1). С. 123-129.

9. Таран О. В., Соловйова Н. В. Вплив модуляторів транскрипційних чинників NF-капа B і Nrf2 на показники оксидативно-нітрозативного стресу в тканинах тонкої кишки щурів після лапаротомії на тлі ліпополісахарид-індукованої системної запальної відповіді. Актуальні проблеми сучасної медицини. 2022. Т. 22 (2). С. 76-81.

10. Akimov O. Y., Kostenko V. O. Role of NF-kB transcriptional factor activation during chronic fluoride intoxication in development of oxidative-nitrosative stress in rat's gastric mucosa. J. Trace Elem. Med. Biol. 2020. V. 61. Art. 126535.

11. Treatment with sulforaphane produces antinociception and improves morphine effects during inflammatory pain in mice. A. Redondo, P A. F. Chamorro, G. Riego et al. J. Pharmacol. Exp. Ther. 2017. V. 363 (3). P 293-302.

12. Single intranasal neuropeptide Y infusion attenuates development of PTSD-like symptoms to traumatic stress in rats. L. I. Serova, A. Tillinger, L. G. Alaluf et al. Neuroscience. 2013. V. 236. P 298-312.

13. Souza R. R., Noble L. J., McIntyre C. K. Using the single prolonged stress model to examine the pathophysiology of PTSD. Front. Pharmacol. 2017. V. 8. Art. 615

14. Таран О. В., Соловйова Н. В., Костенко В. О. Вплив лапаротомії та ліпополісахаридіндукованої системної запальної відповіді на метаболічні розлади в організмі щурів. Фізіол. журн. 2022. Т. 68 (3). С. 35-43.

15. Акімов О. Є., Костенко В. О. Оксидативно-нітрозативний стрес та методи його дослідження: навчально-методичний посібник. Львів : Магнолія, 2021. 152 с.

16. Metabolic and inflammatory response in post-traumatic stress disorder (PTSD): a systematic review on peripheral neuroimmune biomarkers. V. Dell'Oste, S. Fantasia, D. Gravina et al. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2023. V. 20 (4). Art. 2937.

17. Cusack B., Buggy D. J. Anaesthesia, analgesia, and the surgical stress response. BJA Educ. 2020. V. 20 (9). P 321-328.

18. Mitochondrial dysfunction as a possible trigger of neuroinflammation at post-traumatic stress disorder (PTSD). T. R. Dmytriv, S. A. Tsiumpala, H. M. Semchyshyn et al. Front. Physiol. 2023. V. 14. Art. 1222826.

19. Vourc'h M., RoquillyA., Asehnoune K. Trauma-induced damage-associated molecular patterns-me- diated remote organ injury and immunosuppression in the acutely ill patient. Front. Immunol. 2018. V. 9. Art. 1330.

20. Morgan M. J., Liu Z. G. Crosstalk of reactive oxygen species and NF-kB signaling. Cell Res. 2011. V. 21 (1). P 103-115.

21. Redox regulation by NRF2 in aging and disease. C. J. Schmidlin, M. B. Dodson, L. Madhavan, D. D. Zhang. Free Radic. Biol. Med. 2019. V. 134. P 702-707.

22. Site and mechanism of uncoupling of nitric-oxide synthase: uncoupling by monomerization and other misconceptions. V. Gebhart, K. ReiR, A. Kollau et al. Nitric Oxide. 2019. V. 89. P 14-21.

Размещено на Allbest.ru