Незаконна торгівля анатомічними матеріалами людини (ч. 4 ст. 143 КК України): деякі питання аналізу предмету злочину

Размещено на http://www.allbest.ru/

Незаконна торгівля анатомічними матеріалами людини (ч. 4 ст. 143 КК України): деякі питання аналізу предмету злочину

Ярослав Григорович Лизогуб, кандидат юридичних наук, доцент (Харківський національний університет внутрішніх справ,

м. Харків)

Статтю присвячено проблемі розуміння місця крові та її компонентів як складових предмета кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 143 КК України. Проведене дослідження безпосередньо зачіпає як ознаки зазначеної норми, так і аналіз відповідних положень іншого вітчизняного спеціального законодавства. Певне місце в роботі відведено й розумінню крові та її компонентів у загальних та фахових довідникових джерелах.

За результатами дослідження сформульовано висновок про нагальну необхідність належного визначення місця крові та її компонентів в системі правового забезпечення її обігу.

Ключові слова: трансплантація, анатомічні матеріали, тканини, кров, компоненти крові, незаконна торгівля анатомічними матеріалами.

Yaroslav H. LYZOHUB,

PhD in Law, Associate Professor

(Kharkiv National University of Internal Affairs, Kharkiv, Ukraine)

ILLEGAL TRADE IN HUMAN ANATOMICAL MATERIALS (PART. 4 OF ARTICLE 143 OF THE CRIMINAL CODE OF UKRAINE): SOME ISSUES OF ANALYSIS OF THE SUBJECT OF CRIME

The article is devoted to the problem of understanding the place of blood and its components as a part of the subject of a criminal offence provided for in Part 4 of Art. 143 of the Criminal Code of Ukraine. The conducted research directly affects both the features of the specified norm and the analysis of relevant provisions of other domestic special legislation. A certain place in the work is given to the understanding of blood and its components in general and specialised reference sources. трансплантація анатомічний матеріал тканина кров

According to the results of the study, a conclusion was formulated about the urgent need to properly determining the place of blood and its components in the system of legal support for its circulation.

Key words: transplantation, anatomical materials, tissues, blood, blood components, illegal trade in anatomical materials.

Постановка проблеми

З самої своєї появи серед суспільно небезпечних посягань, визначених у вітчизняному КК як кримінальні правопорушення певного виду, незаконна торгівля анатомічними матеріалами людини зазнала чимало уваги з боку різного кола дослідників. Причому це стосується і діяння в попередній редакції ч. 4 ст. 143, де воно називалось незаконною торгівлею органами або тканинами людини, і, власне, - сучасній, яка утворилась за наслідками уведення в дію з 01 січня 2019 року окремих положень Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» від 17 травня 2018 року № 2427-VIII.

Подібну увагу можна вважати цілком зрозумілою й доречною, оскільки розглядуване явище до 2001 року взагалі не визнавалося в Україні як кримінально протиправне. І, маючи в такий спосіб лише обмежений науковий інтерес, вимагало глибокого та ретельного теоретичного аналізу, насамперед задля забезпечення якісної кваліфікації відповідних дій, належного кримінального переслідування винуватих осіб, а також виключення випадків необгрунтованого притягнення до відповідальності.

Серед вітчизняних криміналістів, які включились у дослідження питання, що є під увагою, можна відзначити, зокрема, С. В. Гринчака, Л. В. Дорош, Л. Г. Дунаєвську, Н. А. Жерж, Ю. О. Лісіцину, О. О. Мисливу, А. В. Мусієнка, В. М. Слупко, Ю. О. Ткач, Г. В. Чеботарьову, К. С. Шалупню. Окремі аспекти незаконної торгівлі органами та тканинами людини піддавались обговоренню й у роботах автора цієї публікації Лизогуб Я.Г. Щодо юридичної узгодженості окремих приписів ст. 143 КК України. Прокуратура, людина, держава. 2005. № 2. С. 49-53; Лизогуб Я.Г. Вилучення у потерпілого органів чи тканин для трансплантації як ознака особливо кваліфікованого складу злочину, передбаченого ст. 149 КК Україн. Адвокат. 2005. № 3. С. 6-7..

Проте, попри наявну в нашій країні кількість публікації, проблема предмета розглядуваного кримінального правопорушення, досліджена, як видається, все ще недостатньо глибоко. А існуючі напрацювання подекуди або не відтворюють взагалі, або відтворюють принципово неоднакові висновки щодо змісту такого предмета. При цьому в останньому варіанті спостерігається відсутність відповідного обґрунтування логіки, що висвітлюється. Відтак, на поверхні наукової дискусії залишається відкритою можливість віднесення крові та її компонентів до числа анатомічних матеріалів людини, про які йдеться в ч. 4 ст. 143 КК України.

Бажаючи вирішити таку проблему на шпальтах цієї роботи, автором визначено відповідне завдання, логіка якого полягає в проведенні ґрунтовного аналізу місця крові та її компонентів в структурі предмета аналізованого кримінального правопорушення; а також мету, що втілює спробу визначення чи заслуговує на схвалення і чи може, у такий спосіб, використовуватись у практиці концепція включення зазначених матерій до числа тих, що насправді утворюють зазначений вище елемент юридичного складу.

Наукова новизна дослідження полягає в поточній ілюстрації окремого, незалежного, самостійного та оригінального доктринального монологу щодо питання, яке є під увагою.

Виклад основного матеріалу

Згідно з ч. 4 ст. 143 КК України, законодавцем передбачено кримінальну відповідальність за такі дії як незаконна торгівля анатомічними матеріалами людини. При цьому чинний кримінальний закон не містить автентичного визначення змісту предмета цієї діяльності, а, як наслідок, - стає не зовсім зрозумілим, що саме треба розуміти під анатомічними матеріалами в контексті зазначеного в розглядуваній нормі формулювання. Наявність подібного стану речей, як видається, не лише позбавляє таку норму належної прозорості, але й створює підґрунтя для виникнення інших, більш гострих запитань, зокрема про те, а чи охоплюється змістом поняття «анатомічні матеріали» кров людини та її компоненти, які очевидно є біологічними сполуками людського організму; і чи можна за існуючого стану речей обґрунтовано вважати їх складовими предмета кримінального правопорушення, сформульованого вищезазначеною нормою.

З'ясовуючи це, доречно зауважити, що правовою основною регулювання питання визначення змісту поняття «анатомічні матеріали людини» певно є Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» від 17 травня 2018 року № 2427-VIII, назва та відповідні положення якого чітко демонструють безпосереднє закріплення такого словосполучення. Так, будучи частиною найменування зазначеного нормативного акта, досліджувана дефініція текстуально розкривається в абз. 1 ст. 1 цього закону, де анатомічні матеріали детерміновано як органи (їх частини), тканини, анатомічні утворення, клітини людини або тварини, фетальні матеріали людини 1.

Водночас, маючи власне розуміння, поняття анатомічних матеріалів активно використовується й для розкриття змісту інших, виписаних у законі формулювань, що безпосередньо ним оперують, і мают ь пряме відношення до характеристики його змісту. Так, утіленням першого з них можна вважати дефініцію «тканина», котра законодавчо визначається як анатомічний матеріал, сформований з груп подібних за будовою і функціями клітин та міжклітинної речовини (абзац 26) База даних «Законодавство України» / ВР України. URL:

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2427-19#Text (дата звернення: 10.04.2024) ^{Там самр.}. Прояв же другого можна побачити в абз. 8 ст. 1 розглядуваного закону, присвяченому гемопоетичним стовбуровим клітинам, де останні детермінуються як анатомічні матеріали людини у вигляді клітин, що містяться у крові та кістковому мозку людини і використовуються для трансплантації Там само.. При цьому Законом № 2427-VIII не розкривається ані поняття крові, ані поняття її компонентів.

Утім, це не говорить, що такі дефініції не мають законодавчого визначення. Одним з офіційних нормативних джерел, де вони набули відповідного відбиття, є Закон України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30 вересня 2020 року № 931-ІХ. Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 1 цього документу, кров детермінована як цільна кров, заготовлена від донора, оброблена та призначена для трансфузії або подальшого використання як вихідного матеріалу (сировини) у виробничих цілях База даних «Законодавство України» / ВР України. URL:

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/931-20#Text (дата звернення: 10.04.2024). Стосовно ж компоненту крові, то, як виписано в п. 14 цієї ж частини норми, це терапевтична складова крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, плазма), що може бути приготована різними методами.

Водночас, ілюструючи поняття крові, закон не детермінує словосполучення «цільна кров», що вживається у ньому для розкриття змісту зазначеної матерії. А це, у свою чергу, необхідно обумовлює пошук іншого компетентного джерела, і насамперед нормативного характеру, де подібна інформації знаходила б відповідне відбиття.

Проаналізувавши низку вітчизняних правових актів, пропонуємо зупинитись на наступних двох: Порядку дотримання безпеки та якості донорської крові та компонентів крові, затвердженому наказом МОЗ України від 09 березня 2010 року № 211 (у редакції наказу МОЗ України від 02 травня 2023 року № 818) (далі - Порядок 1), а також Порядку створення та підтримки системи в суб'єктах системи крові, затвердженому наказом МОЗ України від 02 травня 2023 року № 818 (далі - Порядок 2). На відміну від інших документальних джерел, вони принаймні містять безпосереднє визначення цільної крові, хоча й спираються при цьому на не зовсім однакові формулювання. Так, у Порядку 1 цільна кров визначається як одна доза крові з консервуючим розчином, отримана від однієї донації крові (п. 3 Розділу І)¹- Водночас, згідно з Порядком 2 шукана дефініція має інший текстуальний виклад, значною мірою подібний до визначення, сформульованого у вищенаведеному законі, хоча й з незначними особливостями. Її буквальний виклад демонструється наступним текстом - одна доза крові, заготовлена від донора, оброблена та призначена для трансфузії або подальшого використання як вихідного матеріалу (сировини) у виробничих цілях (п. 3 Розділу І) База даних «Законодавство України» / ВР України. URL:

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z1108-23#n4 (дата звернення: 10.04.2024) ^{База даних «Законодавство України» / ВР України. URL:}

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z1107-23#Text (дата звернення: 10.04.2024)- При цьому жоден з таких Порядків не передбачає формулювання компоненту або компонентів крові.

Коротко підсумовуючи, можна зауважити, що поняття крові та її компонентів у чинному законодавстві України має нормативне походження. Водночас, якщо зміст компоненту крові, з огляду на представлене в законі формулювання, є зрозумілим, то представлена в Законі № 931-ІХ, а також двох вищенаведених Порядках дефініція крові, нехай навіть і з урахуванням її певного тлумачення, уособлює не стільки визначення останньої за змістом, скільки констатацію за формою отримання. Тобто вона не демонструє того, чим саме є кров (її внутрішню сутність), фактично ілюструючи натомість лише зовнішню характеристику крові, що отримується. А відтак для з'ясування цього питання вважаємо за слушне звернутись до певних довідникових джерел.

Доречно, як видається, відкриватиме наступний перелік відповідної літератури Велика українська енциклопедія як одна з найбільших системних інформаційних збірок. Гортаючи її численні сторінки, знаходимо й тлумачення шуканого формулювання. Так, згідно з цією енциклопедією «кров - це рідка тканина кровоносної системи хребетних» Електронна версія «Великої української енциклопедії» : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» за участі Інституту програмних систем НАН України. E-BYE. URL: https://vue.gov.ua/Кров (дата звернення: 10.04.2024)-

Більш детальне, але практично подібне за суттю, розуміння крові представлене в наступному джерелі, котре, без жодних сумнівів, можна розглядати як фахове. Мова йде про Електронну медичну енциклопедію, де кров детермінується як «рідка тканина, що безперервно рухається по судинах, проникає в усі тканини організму і зв'язує їх між собою»

Саме з рідкою тканиною пов'язується визначення крові й у двох інших джерелах - Медичній енциклопедії П. І. Червяка Електронна медична енциклопедія. Medical-Enc. URL: https://medical-enc.com.ua/blood.htm (дата звернення: 10.04.2024) Червяк П. І. Медична енциклопедія. Видання третє, доповнене. Київ. Вид. центр «Просвіта». 2012. С. 492. та Вікіпедії Вікіпедія. Вільна енциклопедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Кров#Склад_крові (дата звернення: 10.04.2024). Тобто, як бачимо, кров у її біологічному (внутрішньому) розумінні є нічим іншим як тканиною. Принаймні з огляду на її семантичне формулювання в літературі довідкового змісту. І саме під таким кутом зору, її цілком можна вважати частиною поняття «анатомічні матеріали людини», представленого в спеціалізованому нормативно-правовому джерелі - Законі № 2427-VIII, адже тканини, за текстом такого закону, утворюють складову подібних матеріалів.

Здавалося б, проблему вирішено й відповідь на питання, що цікавить знайдено. Однак, забігаючи трохи наперед, зауважимо, що насправді це не так, оскільки зазначений закон містить припис, відповідно до якого його дія не поширюється на донорство крові та її компонентів і діяльність, пов'язану з їх використанням (абз. 1 ч. 2 ст. 3). А це, крім іншого, означає, що поняття, котрі в ньому використовуються, у тому числі й ті, що висвітлюють чи характеризують анатомічні матеріали, або якось іншим чином пов'язані з текстуальною чи смисловою їх ідентифікацією, апріорі виключають кров та її компоненти як складові свого змістовного наповнення.

Зважаючи на те, що в Україні наразі не існує іншого закону, присвяченого питанням трансплантації, а також діяльності, що з нею пов'язується (до якої, як вище зазначалося, входить і торгівля анатомічних матеріалів), розуміння крові та її компонентів під кутом зору положень такого закону, принаймні як матерії, що є предметом його регулювання, виглядатиме безпідставно. У свою чергу, і насамперед ураховуючи, що норма, якою передбачено кримінальну відповідальність за незаконну торгівлю анатомічними матеріалами людини, є логічним втіленням заборони такої торгівлі, встановленої саме Законом України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» від 17 травня 2018 року № 2427-VIII (ст. 20), і є структурним елементом статті КК, що репрезентує формулювання, юридична природа яких послідовно обумовлена відповідними приписами зазначеного закону, розуміння крові та її компонентів як складових предмета кримінального правопорушення, виписаного у такій нормі, навіть попри їх семантичну релевантність з дефініціями, що визначають анатомічні матеріали в законі № 2427-VIII, виглядатиме принаймні юридично нікчемним.

Підтримку такому підходові знаходимо й у роботах багатьох вітчизняних криміналістів. Так, досліджуючи безпосередньо питання відповідальності за незаконну торгівлю анатомічними матеріалами, О.О. Мислива зазначає: «Предметом передбаченого ст. 143 КК України складу злочинів є анатомічні матеріали живої чи померлої людини, крім крові...»¹. На її думку, незаконна торгівля іншим, крім органів або тканин людини анатомічним матеріалом, якии виключено зі сфери дії Закону про трансплантацію, у тому числі кров'ю, не належить до об'єктивної сторони

ч. 4 ст. 143 КК України Мислива О. О. Кримінально-правова характеристика та запобігання незаконній діяльності у сфері трансплантації : монограф. Дніпро: ДДУВС, 2019. С. 36. ^{Там само. С. 55-56.}.

Майже подібну точку зору реалізовано й колективом авторів у складі

H. А. Жорж, Л. А. Жерж і А. О. Мельниченко. Вони підкреслюють, що відповідальність, передбачена ст. 143 КК України, не застосовується у випадках, якщо предметом злочину є кров людини Жерж Н. А., Жерж Л. А., Мельниченко А. О. Кримінально-правова характеристика злочинів, пов'язаних із незаконною трансплантацією органів та інших анатомічних матеріалів людини. Міжнародний юридичний вісник: Актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). 2017. Вип. 1 (5). С. 53..

Виключається розуміння крові як предмету розглядуваного кримінального правопорушення й у спільній роботі Л. В. Дорош та

I. В. Потапенко, а також у дослідженні С. В. Гринчака. Такі криміналісти зауважують, що предметом тут є тільки такі анатомічні матеріали людини як органи й тканини. При цьому констатують, що ними не є, зокрема кров та її компоненти Дорош Л. В., Потапенко І.В. Незаконна торгівля органами або тканинами людини. Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. Харків: Право, 2011. Вип. 21. С. 107; Гринчак С. В. Науково- практичний аналіз складів злочинів, передбачених ст. 143 КК України. Форум права. 2016. № 2. С. 44..

І на цьому перелік прихильників подібної логіки розуміння анатомічних матеріалів не закінчується. У тій чи іншій формі узагальнення вона також демонструється в роботах О. М. Джужи (у співавторстві з

A. В. Савченком) Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України [Текст] : станом на 5 берез. 2018 р. / [Азаров Д.С. та ін.] ; за заг. ред. О.М. Джужі, А.В. Савченка, В.В. Чернєя ; Нац. акад. внутр. справ. 2- ге вид., перероб. і допов. Київ : Юрінком Інтер, 2018. С. 328., В. І. Касинюка Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. 5-те вид., допов. Х. : Право, 2013. С. 100., О. Ю. Лісіциної Лісіцина Ю. О. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини та насильницьке донорство: кримінально-правова та кримінологічна характеристика : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук (12.00.08). Львів. 2016. С. 67., М.І. Хавронюка Науково-практичний коментар Кримінального кодексу Украіни / за ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. 11-те вид., переробл. та допов. Киів : ВД «Дакор», 2019. С. 434. та ін. Різниця лише в тому, що одні з таких авторів прямо наголошують на неможливості включення крові та її компонентів до числа складових зазначених матеріалів, а з напрацювань інших науковців, приміром,

B. І. Касинюка та О. Ю. Лісіциної це стає очевидним, з огляду на зроблені висновки з такого приводу.

У такий спосіб, фактично можна резюмувати, що за чинним законодавством України, незаконна торгівля кров'ю та її компонентами наразі взагалі не утворює підстав для кримінального переслідування. Не вирішує подібне питання й існуюча у вітчизняному КК України норма про відповідальність за насильницьке донорство - ст. 144, оскільки її приписи не віддзеркалюють відповідного діяння, характеризуючи інші, не пов'язані з торгівлею прояви суспільно небезпечної поведінки. І за таких підстав можна з упевненістю констатувати, що незаконна торгівля кров'ю (і лише за певних обставин) може утворювати хіба що адміністративне правопорушення в рамках ст. 45-1 КУпАП.

Висновки

Підсумовуючи, слід зауважити, що існуючий на сьогодні в нашій державі законодавчий підхід до визначення місця крові та її компонентів в системі правового забезпечення їх обігу (особливо в разі торгівлі ними), має не зовсім послідовне практичне втілення, що, у свою чергу, може призводити до певної плутанини в кваліфікації діяння, передбаченого ч. 4 ст. 143 КК України. Бо виходить, що матерія (кров та її компоненти), яка за семантичним змістом є цілком релевантною нормативно виписаному в Законі України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» від 17 травня 2018 року № 2427-VIII поняттю анатомічних матеріалів, по суті юридично виключається з нього через наявність у такому законі відповідного застерігального припису.

І питання тут не стільки в тому, чому саме такі біологічні складові людського організму законодавчо залишено поза увагою «закону про трансплантацію», а в тому, чому це не набуло належного закріплення. Думається, що доповнення наразі існуючого в законі формулювання, що розкриває зміст поняття «анатомічні матеріали», словами «крім крові та її компонентів» не лише суттєво поліпшило би його загал ьне сприйняття, але й напевно виступило запорукою запобігання вірогідним помилкам у майбутньому правозастосуванні, унеможлививши віднесення крові та її компонентів до числа складових предмету кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 143 КК України, яка оперує поняттям анатомічних матеріалів.

При цьому використання вже існуючих інструментів задля подолання наявної прогалини, тобто без відповідного уточнення представленої в Законі України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» від 17 травня 2018 року № 2427-VIII редакції поняття анатомічних матеріалів, виглядало б, на нашу думку, прикладом штучного створення непотрібних аналогій і, у такий спосіб, проявом відвертого порушення принципу верховенства права в частині недотримання вимоги визначеності правової норми, про недопущення чого неодноразово підкреслювалось як у рішеннях Конституційного Суду Українизвернення: 10.04.2024)

1Sunday times v. The United Kingdom, Judgement of the European Court of Human Rights (1979, Application no. 6538/74). HUDOC / European Court of Human right. URL: http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001- 57584 (дата звернення: 09.03.2024); S.W. v. The United Kingdom, Judgement of the European Court of Human Rights (1995, Application no. 20166/92). HUDOC / European Court of Human right. URL: http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-57965 (дата зверенння: 10.04.2024), так і в практиці ЄСПЛ, і втілювало б ніщо інше, вибачаємось за публіцистику, як гарну ілюстрацію широко відомої сентенції про натягування тіні на плетінь.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гринчак С. В. Науково-практичний аналіз складів злочинів, передбачених ст. 143 КК України. Форум права. 2016. № 2. С. 43-53.

2. Дорош Л. В., Потапенко І. В. Незаконна торгівля органами або тканинами людини. Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. Харків: Право, 2011. Вип. 21. С. 99-111.

3. Електронна версія «Великої української енциклопедії» : Державна наукова установа «Енциклопедичне видавництво» за участі Інституту програмних систем НАН України. E-BYE. URL: Ы±рз://уие.доу.иа/Кров (дата звернення: 10.04.2024)

4. Електронна медична енциклопедія. Medical-Enc. URL:

https://medical-enc.com.ua/blood.htm (дата звернення: 10.04.2024)

5. Жерж Н. А., Жерж Л. А., Мельниченко А. О. Кримінально-правова характеристика злочинів, пов'язаних із незаконною трансплантацією органів та інших анатомічних матеріалів людини. Міжнародний юридичний вісник: Актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). 2017. Вип. 1 (5). С. 50-56.

6. Конституційний Суд України: Рішення від 22.09.2005 №5-рп/2005.

База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-05 (дата звернення:

19.04.2024)

7. Конституційний Суд України: Рішення від 26.02.2019 №1-р/2019.

База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-19 (дата звернення:

10.03.2024)

8. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. 5 -те вид., допов. Х. : Право, 2013. 1039 с.

9. Лісіцина Ю. О. Порушення встановленого законом порядку трансплантації органів або тканин людини та насильницьке донорство: кримінально-правова та кримінологічна характеристика : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук (12.00.08). Львів. 2016. 250 с.

10. Мислива О. О. Кримінально-правова характеристика та запобігання незаконній діяльності у сфері трансплантації : монограф. / О. О. Мислива. Дніпро: ДДУВС, 2019. 220 с.

11. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. 11-те вид., переробл. та допов. Київ : ВД «Дакор», 2019. 1384 с.

12. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України [Текст] : станом на 5 берез. 2018 р. / [Азаров Д. С. та ін.] ; за заг. ред. О. М. Джужі, А. В. Савченка, В. В. Чернєя ; Нац. акад. внутр. справ. 2-ге вид., перероб. і допов. Київ : Юрінком Інтер, 2018. 1101 с.

13. Порядок дотримання безпеки та якості донорської крові та

компонентів крові, затверджений Наказом МОЗ України від 09 березня 2010 року № 211 (у редакції Наказу МОЗ України від 02 травня 2023 року № 818). База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z1108-23#n4 (дата звернення:

10.04.2024)

14. Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові :

Закон України від 30 вересня 2020 року № 931-ІХ. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL:

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/931-20#Text (дата звернення:

18.04.2024)

15. Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів

людині : Закон України від 17 травня 2018 року № 2427-VIIL База даних «Законодавство України» / ВР України. URL:

https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2427-19#Text (дата звернення:

10.04.2024)

16. Про затвердження Порядку створення та підтримки системи в

суб'єктах системи крові : наказ МОЗ України від 02 травня 2023 року № 818. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z1107-23#Text (дата звернення:

10.04.2024).

17. Склад крові / Вікіпедія. Вільна енциклопедія. URL:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Кров#Склад_крові (дата звернення:

10.04.2024)

18. Червяк П. І. Медична енциклопедія. Видання третє, доповнене. Київ. Вид. центр «Просвіта». 2012. 1504 с.

19. S.W. v. The United Kingdom, JUdgement of the EUropean CoUrt of Human Rights (1995, Application no. 20166/92). HUDOC / European Court of Human right. URL: http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-57965 (дата зверенння: 10.04.2024).

20. Sunday times v. The United Kingdom, Judgement of the European Court of Human Rights (1979, Application no. 6538/74). HUDOC / European Court of Human right. URL: http://hudoc.echr.coe.int/rus?i=001-57584 (дата звернення: 09.03.2024).

Размещено на Allbest.ru