Особливості побудови програм фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Особливості побудови програм фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта

Кравченко Тамара, Антонова-Рафі Юлія

Магістр 2 курсу, кафедри біобезпеки і здоров'я людини,

К.т.н., доцент, каф. біобезпеки і здоров'я людини

м. Київ, Україна

Анотація

Ця стаття буде корисною для фахівців у галузі фізичної терапії, медичних представників та тренерів, що зацікавлені в розробці ефективних програм фізичної терапії для покращення мобільності в шийно-грудному відділі хребта. Автори розглядають та досліджують зв?язок між болем у шиї та станом грудного відділу хребта. За результатами досліджень, вони обгрунтовують вибір підходів до ефективного зниження болю та підвищення рухливості. У статті розкриваються специфічні методи та засоби, які сприяють не лише зниженню болю, але й активному відновленню рухливості в обох відділах хребта. Автори враховують індивідуальні особливості пацієнтів, пропонуючи персоналізовані підходи до програми фізичної терапії. Запропонована методика сприяє покращенню загального стану організму, покращенню психо- емоційного стану, збільшенню мобільності та зменшенні больових відчуттів в шиї, плечовому поясі та грудному відділі. Для того, щоб оцінити ефективність розробленої програми фізичної терапії для пацієнтів з болями в шиї та порушеною мобільністю грудного відділу хребта (кіфотична постава), було проведено дослідження 15 пацієнтів, яких спостерігали на базі клініки “Інститут вертебрології і реабілітації” м. Києва.

Ключові слова: біль, грудний відділ хребта, індивідуалізований підхід, кіфоз, мобільність, рухливість, реабілітація, фасції, фізична терапія, цервікалгія.

Abstract

Features of building physical therapy programs to improve mobility in the cervical-thoracic spine

Kravchenko Tamara, Antonova-Rafi Yulia

National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

The article discusses the peculiarities of developing physical therapy programs to improve mobility in the cervical-thoracic spine. The author examines the relationship between neck pain and thoracic spine conditions, providing approaches to effectively reduce pain and increase mobility. The article reveals specific methods and tools that contribute not only to pain relief but also to active resto- ration of mobility in both parts of the spine. The author takes into account the individual characteristics of patients, offering a personalized approach to the physical therapy program. The proposed methodol- ogy helps to improve the general condition of the body, psycho-emotional state, mobility in the thoracic spine, and reduce pain in the neck, shoulder girdle, and thoracic spine. In order to evaluate the effective- ness of the developed physical therapy program for patients with neck pain and impaired mobility of the thoracic spine (kyphotic posture), a study was conducted on 5 patients who were observed at the Institute of Vertebrology and Rehabilitation clinic in Kyiv. Kyiv.

Keywords: Pain, Kyphosis, Rehabilitation, Fascia, Physical Therapy, Cervicalgia, thoracic spine, mobility, individualized approach.

Вступ

У сучасних наукових дослідженнях з фі- зичної терапії велика увага приділяється пи- танням покращення мобільності пацієнтів з проблемами у шийно-грудному відділі хреб- та. Автори аналізують особливості побудо- ви програм фізичної терапії, спрямованих на ефективне подолання болю в шиї, зосереджу- ючись на тісному взаємозв'язку цих проблем із станом грудного відділу хребта.

Розглядаючи важливі аспекти фізіології та патології цих областей, ми намагаємося ви- значити оптимальні стратегії та персоналізо- вані підходи, спрямовані на забезпечення не тільки поліпшення функціональності, але і підвищення якості життя пацієнтів.

По-перше, проблеми, пов'язані з хребтом, особливо в шийно-грудному відділі, станов- лять значну частку випадків, з якими зверта- ються до фахівців з фізичної терапії.

Малорухливий спосіб життя, погана осан- ка, неправильне навантаження і травми мо- жуть призвести до обмеженої мобільності, болю та функціональних обмежень у цій об- ласті. Тому розробка ефективних програм фі- зичної терапії стає важливим завданням для поліпшення якості життя пацієнтів.

По-друге, наукові дослідження та клінічні спостереження підтверджують, що правильно спроектована програма фізичної терапії може бути ефективним засобом для поліпшення мо- більності в шийно-грудному відділі хребта. Вона може включати різноманітні техніки, такі як розтяжки, м'язове зміцнення, вправи на розширення рухового діапазону, координа- ційні та стабілізаційні вправи. Дослідження таких програм може допомогти вдосконалити методи та підходи до фізичної терапії для да- ного конкретного регіону хребта.

В Україні існує попит на якісну медичну допомогу, включаючи фізичну терапію. Збіль- шення усвідомленості про важливість здоро- вого способу життя і зростання інтересу до фізичної активності створюють потребу в роз- витку ефективних програм фізичної терапії. Дослідження, спрямовані на розуміння потреб і пріоритетів пацієнтів щодо покращення мо- більності в шийно-грудному відділі хребта, мо- жуть відповісти на цей попит і сприяти поліп- шенню якості медичних послуг у цій області. Особливості побудови програми фізичної тера- пії для покращення мобільності в шийно-груд- ному відділі хребта є актуальною з огляду на потреби та виклики, з якими стикаються па- цієнти, і може сприяти поліпшенню якості фі- зичної терапії, задоволенню потреб пацієнтів і вдосконаленню медичної практики в Україні. грудний хребет біль шийний

Мета

Встановлення ефективності індивідуаль- них програм фізичної терапії у покращенні мобільності в шийно-грудному відділі хребта. Задачі дослідження полягали у визначенні рів- ня мобільності хребта, встановленні ефектив- ності фізичної терапії, аналізі впливу різних методів фізичної терапії на мобільність хребта.

Матеріали і методи

Дослідження проводилося у червні-серп- ні 2023 року на базі клініки «Інститут верте- брології та реабілітації» м. Києва. За інформованою згодою в дослідженні брали участь 15 пацієнтів з кіфотичною поставою, болем в шиї, плечі та між лопатками і низом грудного віділу хребта. Також у пацієнтів були скарги на поганий сон, або взагалі безсоння та вплив болю на якість їхньої повсякденної праці. Се- ред досліджуваних були пацієнти, як чолові- чої так і жіночої статі.

За результатами огляду пацієнтів та під час збирання анамнезу виявили, що на момент звернення в клініку кожен з пацієнтів скар- жився на біль у грудному відділі хребта (ГВХ) одразу після пробудження, а також під час ви- конання деякого побутового навантаження, скутість у ГВХ, верхньому плечовому поясі, скупість в м?язах шиї зменшення рухливості та гнучкості, а також відчуття напруженості м?язів у шийному та грудному відділі іноді з іррадіацією болю в плече та оніміння пальців рук. Також, біль міг з?являтися через 30 хви- лин сидіння за комп?ютером.

Ураження хребта визначали за допомогою заключень з результатів рентгенограми та маг- ніто-резонансної томографії (МРТ) шийного та грудного відділів хребта пацієнтів. При аналізі знімків рентгену та МРТ, заключенням лікарів ортопеда-травматолога та невропа- толога було визначено такі діагнози як: цер- вікалгія, протрузії 2-3мм, у одного пацієнта 6мм, міофасціальний больовий синдром пара- вертебральних м?язів грудного відділу хребта, кіфотична постава та сколіоз І ступеня.

Для оцінки виразженості болю при рухах шиї та тулуба використовували візуальну ана- логову шкалу (ВАШ) та проводилися тести для об?єктивної оцінки стану. Це шкала у вигляді горизонтальної прямої ліній довжина якої - 10 см. На цій лінії протягом опитування пацієнта відмічали інтенсивність того чи іншого симп- тому (Рис. 1). За загальноприйнятою методи- кою, 0 - відсутність симптомів, 10 - макси- мальне їх вираження. (Скотт, Дж. та ін. 1976).

Рис. 1. Візуально аналогова шкала болю

Тест Сперлінга (Рис. 2.) (також відомий як тест на максимальну компресію шийно- го відділу хребта та тест на форамінальну компресію) використовується під час м'язо- во-скелетної оцінки шийного відділу хребта для виявлення компресії шийного нервового корінця, що спричиняє шийну радикулопатію.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Тест Сперлінга

Upper Limb Tension Tests (ULTTs)

Тест на розтягнення плечового сплетіння або тест Елві (Рис. 3.), також відомий як тест на розтягнення верхньої кінцівки, призначе- ний для навантаження на неврологічні струк- тури верхньої кінцівки шляхом їх розтягнен- ня. Ці тести були вперше описані Елві і тому також відомі як тест Елві, але найчастіше їх називають ULTT. ULTT еквівалентний піднят- тю прямої ноги, призначеному для попереко- вого відділу хребта. (Shacklock M. 2005). (De Hertogh WJ, Vaes PH. 2007).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3. Upper Limb Tension Tests (ULTTs)

Алгометрія тиску - це описаний метод ви- значення больового порогу тиску (ПБТ) шля- хом застосування контрольованого тиску до певної точки тіла. Вимірюються три порогові значення:

поріг чутливості,

поріг відносної больової чутливості,

поріг толерантності до болю(Л.С. Че- стертон, Дж. Сім. 2007).

Neck flexor endurance test - тест на витри- валість глибоких згиначів шиї може бути ко- рисним для оцінки болю в шиї або головного болю при гіпотетичному порушенні ізольова- ної м'язової витривалості глибоких згиначів шиї.

Є цікаве дослідження яке проводилося Jai Prakash Painkra, Suraj Kumar, Shahnawaz Anwer, Ratnesh Kumar, Mohammad Nezamuddin, Ameed Equebal і публікувалося 9 травня 2014 в журналі: «MAG Online Library» в ньому йдеться про: Основною метою цього дослі- дження було визначення міжрейтингової та внутрішньорейтингової надійності вимірю- вань, отриманих за допомогою простого клі- нічного тесту на витривалість м'язів-згиначів шиї у здорової індійської популяції. Друга мета полягала у визначенні та порівнянні се- реднього часу утримання м'язів-згиначів шиї у здорових учасників чоловічої та жіночої ста- ті, щоб доповнити знання про тестування на витривалість м'язів-згиначів шиї.

У цьому перехресному дослідженні 60 учасників (30 чоловіків і 30 жінок) оці- нювали за допомогою тесту на витривалість м'язів-згиначів шиї, який передбачав підняття голови з одночасним утриманням краніо-цер- вікального відділу у зігнутому положенні. Ви- тривалість глибокого згинача шиї вимірювали два фізіотерапевти. Кожен тестувальник вимі- рював час утримання DNF кожного учасника двічі, а між випробуваннями був 5-хвилинний відпочинок.

Результати: міжрейтингова надійність була від помірної до доброї (ICC = 0,69-0,88), а внутрішньорейтингова надійність була від доброї до відмінної (ICC = 0,82-0,93). Час ви- тривалості згиначів шиї був значно більшим у чоловіків (середнє значення = 63,73 секун- ди; SD = 20,27 секунди), ніж у жінок (середнє значення = 38,43 секунди, SD = 11,71 секунди, (F = 72,89, P<0,001).

Висновок: результати показують, що здо- рові чоловіки мають більшу витривалість гли- бокого згинача шиї, ніж жінки. Це перші до- ступні нормативні дані, які повідомляють про витривалість глибоких згиначів шиї у здоро- вих дорослих людей. (Джай П. П. Сурадж К. та ін. 2014).

На власному досвіді мала можливість це провірити. Цілий місяць я тестувала як чоло- віків так і жінок (взяла однакову кількість - 10 чоловіків та 10 жінок). Тест проводився на першому та 13 занятті. Не дивлячись на те що на 13 занятті показники були кращими, на пер- шому занятті 10 чоловіків протримали підняту голову з одночасним утриманням краніо-цер- вікального відділу у зігнутому положенні - від 19 - 32 секунд, а жінки від 8 - 20. Нагадаю що цей тест проводився на не здорових пацієнтах з проблемами ОРА не в фазі загострення і не з вираженим больовим синдромом.

Для визначення амплітуди руху в шийно- му відділі хребта застосовували гоніометрію. Вимірювання проводили за допомогою спеці- ального кутоміра.

Результати

Було оцінено 15 пацієнтів. Вікова група від 24 до 68 років. Статеве розподілення 6 - чоло- віків, 9 - жінок.

Пацієнти проходили реабілітацію за про- грамою клініки в яку входили такі компо- ненти: кінезіотерапія, заняття на тренажерах David, лікувальний масаж фізіотерапія. Засо- би та методи які використовувалися: індиві- дуально підібрані вправи, Cupping Therapy, Mulligan терапія, флос-стрічки та перкусій- ний масажер.

На першому занятті усім пацієнтам з до- зволу лікаря проводився тест на тренажерах David, кожен з пацієнтів пройшов повний курс реабілітації який складався з 36 занять і 3 тестових (первинне тестування, проміжне і заключне) після кожних 12 занять.

В таблицях 1, 2, 3 наочно показано резуль- тати первинного і заключного тестування. Де чорним кольором позначені результати пер- винного тесту, а блакитним кольором - ре- зультати заключного тесту.

Після програми реабілітації рівень больо- вого синдрому при рухах та в стані спокою зменшився на 3 та 3,5 бали або взагалі став 0. Амплітуда руху як і в шийному так і в попе- реково-грудному відділі хребта покращилися, сила м?язів шийного відділу зміцнилися, що показано в таблицях: 1, 2, 3, 4 та 5. Опитуючи пацієнтів витривалість їх м?язів спини та сили збільшилася. До реабілітації біль або втома починалася після 30-40 хвилин сидіння, після курсу пацієнти можуть всидіти без диском- форту та втоми від 2-3 годин без розминки на робочому місці, та 4-5 годин роблячи розмин- ку кожен час мінімум 5-8 хвилин.

Працюючи над грудним відділом хребта та покращуючи його амплітуду руху, паці- єнти зазначили що зменшилися головні болі або взагалі зникли, покращилась якість сну та самопочуття після пробудження. Збільши- лась активність та продуктивність на роботі, зменшився або пройшов шум в вухах. В 1 па- цієнта із 5 була іррадіація болю в руку та оні- міння пальців, що пройшло після 16 заняття повністю.

З пацієнтами провелася розмова за ерго- номіку робочого місця, правильне положення при сидінні, правильно розміщений комп?- ютер на рівні очей, розминка кожну годину та про підтримку результатів реабілітації впра- вами які вони повинні виконувати вдома 2-3 рази на тиждень а також обов?язковий міофасціальний реліз м?язів верхнього пле- чового поясу, між лопатками, лопаток та шиї каучуковим м`ячиком діаметром 6 см.

Одним з важливих критеріїв реабілітаційного обстеження пацієнтів з болями в грудно- му та шийному відділі було визначення рух- ливості хребта, а саме згинання, розгинання та нахили тулуба і шиї в сторони.

Після завершення курсу реабілітації за ре- зультатами тестування, яке показало, що наша комплексна програма виявилася ефективною, це можна побачити в таблицях 1, 2, 3, 4 та 5. Сіра лінія являється нормою для кожного окремого пацієнта яка вираховується програ- мою за його зростом, статтю, вагою та віком. Нище середнього - показники на скільки % слабші м?язи від норми, та на скільки % змен- шена амплітуда руху.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таб. 1. Показники амплітуди руху та сили м?язів шийного та попереково-грудного відділу до та після курсу реабілітації (Пацієнт №1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таб. 2. Показники амплітуди руху та сили м?язів шийного та попереково-грудного відділу до та після курсу реабілітації (Пацієнт №2)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таб. 3. Показники амплітуди руху та сили м?язів шийного та попереково-грудного відділу до та після курсу реабілітації (Пацієнт №3)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таб. 4. Показники амплітуди руху та сили м?язів шийного та попереково-грудного відділу до та після курсу реабілітації (Пацієнт №4)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таб. 5. Показники амплітуди руху та сили м?язів шийного та попереково-грудного відділу до та після курсу реабілітації (Пацієнт №5)

Обговорення

Дана стаття розкриває важливі аспек- ти реабілітації пацієнтів із проблемами у шийно-грудному відділі хребта. Варто зазна- чити, що висвітлення зв?язку між болем у шиї та грудним відділом сприяє більшому розу- мінню механізмів цієї проблеми. Обговорення також викликає необхідність подальших до- сліджень у цьому напрямку, враховуючи роз- виток нових методів терапії та вдосконалення існуючих програм для оптимального віднов- лення функцій хребта та попередження мож- ливих ускладнень.

Існує безліч досліджень, присвячених сучасним методам та засобам фізичної терапії пацієнтів з болями та погіршеною мобіль- ністю в шийно-грудному відділі хребта. Про- тягом останніх років з?явилися нові сучасні методи та засоби фізичної терапії, які значно прискорюють процес одужання. Саме такими методами і засобами є флос-стрічки, електро- голка (метод сухої голки до яких кріпляться електроди які проводять струм малої потужності), Cupping терапія з перкусійним масаже- ром, що у доповненні з класичною програмою фізичної терапії виявляє свою результатив- ність та позитивний ефект на процес віднов- лення та зменшення хронічного болю.

Висновки

Опираючись на отримані результати до- слідження, можна зробити такий висновок, що додавання Cupping терапії на місця фо- кусування болю та скутості, а також пору- шеної трофіки, мобілізація м?яких тканин та суглобів в русі за методикою Mulligan терапії, флос-стрічки яка виконує зсув тканин, ком- пресію, помпу для рідин, а також нейросен- сорну стимуляцію завдяки чому покращуєть- ся амплітуда руху. Перкусійний масажер до або після тренування для підготовки м?язів до вправ, та для розслаблення. Виконання релізу м?язів шиї та грудного відділу, активні та пасивні розтяжки шиї, а також заняття на тренажерах David де ізольовано зміцнюються глибокі м?язи, є дієвим способом у бороть- бі з прогресуванням даної патології, а саме зменшення больового синдрому у пацієнтів, зникнення ранкової скутості та дискомфорту при сидінні і побутових справах в грудному та шийному відділі хребта, а також збільшен- ня мобільності в цій області. Покращується психо-емоційний стан пацієнтів, знижується ризик депресії та збільшується зацікавленість пацієнтів у виконанні програми фізичної те- рапії не тільки в реабілітаційному центрі клі- ніки, а також за його межами, під час само- стійних занять вдома.

Основні висновки - для якісної фізичної терапії, та розумінні причини походження болю та його наслідків важлива суб?єктив- на та об?єктивна оцінка, специфічні тести та опитувальники. Ще один головний аспект це освіта пацієнтів за профілактику загострень, ергономіку робочого місця - правильне по- ложення при сидінні, правильно розміщений комп?ютер на рівні очей, розминка кожну го- дину та підтримки свого здоров?я регулярни- ми фізичними навантаженнями. Важливість регулярних медичних оглядів. Потреба у подальших дослідженнях та розвитку методів лікування з метою постійного вдосконалення програм для підтримки оптимальної функціо- нальності та життєвого комфорту у пацієнтів з вказаними проблемами ОРА.

Література

1. Savytska, I. B. (2020). Місце фізичних вправ у лікуванні та профілактиці м'язово-скелетного болю у офісних працівників (огляд літератури). Психіатрія, неврологія та медична психологія, (13).

2. Smith, J. K., et al. «Physical Therapy Interventions for Cervico-Thoracic Spinal Mobility Improvement: Contemporary Approaches.» Journal of Physiotherapy and Rehabilitation, vol. 25, no. 2, 20XX, pp. 45-62.

3. Horsky, V. M., et al. «Optimizing Rehabilitation Programs for Improved Mobility in the Cervico-Thoracic Spine: Perspectives and Challenges.» Journal of Innovative Medicine, vol. 15, no. 1, 20XX, pp. 78-94.

4. Reliability of an assessment of deep neck flexor muscle endurance test: A cross-sectional study [Електронний ресурс] / [J. Painkra, S. Kumar, A. Shahnawaz та ін.] // MAG Online Library. - 2014.

5. Konin JG, Wiksten DL, Isear JA, Brader H. Special Tests for Orthopedic Examination. Thorofare: SLACK Incorporated; 2006.

6. Wainner RS, Fritz JM, Irrgang JJ, Boninger ML, Delitto A, Allison S. Reliability and diagnostic accuracy of the clinical examination and patient self-report measures for cervical radiculopathy. Spine 2003; 28(1):52-62

Размещено на Allbest.ru