Функціональний стан серцево-судинної системи дітей шкільного віку

Дослідження функціональних показників серцево-судинної системи організму у дітей різного шкільного віку 6-16 років. Характеристика визначення основних фізіологічних індексів функціональних можливостей і регуляції діяльності серцево-судинної системи.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.09.2024
Размер файла 22,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

Донецький національний медичний університет

Функціональний стан серцево-судинної системи дітей шкільного віку

Коц Сюзанна Миколаївна канд.біол.наук, доцент, доцент кафедри анатомії та фізіології людини ім. Я.Р. Синельникова,

Коц Віталій Павлович канд.біол.наук, доцент, доцент кафедри анатомії та фізіології людини ім. Я.Р. Синельникова

Коваленко Поліна Григорівна асистент кафедри мікробіології, вірусології та імунології

м. Кропивницький, Україна

Анотація

Проведено дослідження функціональних показників серцево-судинної системи організму у дітей різного шкільного віку 6-16 років. Проведено вимірювання антропометричних показників, показників серцево-судинної системи; визначали основні фізіологічні індекси функціональних можливостей і регуляції' діяльності серцево-судинної системи, масо-ростовий (індекс Робінсона, індекс Кетле). У якості інтегральної фізіологічної характеристики використовували розрахункову величину адаптаційного потенціалу. У роботі визначили рівень функціонального стану серцево-судинної системи кровообігу. Абсолютні значення показників гемодинаміки у дітей молодшого, середнього і старшого шкільного віку (частоти серцевих скорочень, артеріального тиску систолічного та діастолічного) характеризувалися високими значеннями Показники рівня функціонального стану системи кровообігу та загального фізичного стану у дітей достовірно (р <_0,05) знижуються у групі середнього шкільного віку. Симпатична регуляція серцево-судинної системи та сильно виражене домінування симпатичної системи наявна у 23%, 66,7%, 45,4% дітей молодшого, середнього та старшого віку. Результати прийнято до уваги для розробки оздоровчих та виховних програм відпочинку у таборі для покращення показників функціонального стану системи кровообігу, регуляції діяльності серцево-судинної системи, адаптаційного потенціалу. Перспективи подальших досліджень полягають у перевірці ефективності програм оздоровлення та відпочинку у літньому таборі у дітей зі зниженими функціональними резервами серцево-судинної системи.

Ключові слова: функціональний стан, здоров'я, серцево-судинна система, антропометричні вимірювання

Вступ

З розвитком людства відбулася зміна способу його життя. Цивілізація, забезпечивши комфортність штучного середовища перебування людини, водночас нав'язала їй не природний, а соціально зумовлений ритм та стиль життя, наслідком якого, безумовно, є зниження рівня здоров'я.

Несприятливі фактори середовища та біологічні фактори у комплексі з сумарним значним навчально-виховним навантаженням у сполученні з недостатньою руховою активністю, що часто обумовлена сидінням за комп'ютером чи перед телевізором, скороченням тривалості перебування на свіжому повітрі, обумовлює формування клінічно виражених розладів у дітей. У результаті виникають різні зміни, що характеризуються зниженням функціональних можливостей організму. Звертають увагу, що зниження резервних можливостей організму, зокрема серцево-судинної системи спостерігається у школярів, які не дотримуються оптимального режиму харчування, ведуть малорухливий спосіб життя, мають шкідливі звички, вагомий фактор ризику серцево-судинної системи конфліктні ситуації вдома, у колективі, спілкування в інтернеті, психологічний стрес [1-7, 11, 16].

Наголошують також на негативний вплив середовища і невідповідність оздоровчих заходів потребам організму, негативний вплив навчальної діяльності на дітей, високого рівня тривожності [2,12,15].

Вказують, що за час навчання зростає патологічна враженість органів дихання, ендокринної системи, органу зору та придаткового апарату, кістково - м'язової системи, органів травлення. Зростання загальної патологічної враженості школярів із першого до четвертого класу та її збільшення від 5,7 до 27,1 %, кожного навчального року вказує на негативний вплив навчальної діяльності на дітей. Майже половина населення України (приблизно 22 мільйони) страждає від серцево-судинних захворювань. * Щороку в Україні виникає приблизно 50 тисяч нових випадків гострого інфаркту міокарду і понад 110 тисяч На даний час продовжують проводитися дослідження змін сукупності функціональних показників систем організму, особливо серцево-судинної та респіраторної при дії різних факторів [7-14]

Вирішення проблеми зниження здоров'я необхідно починати якомога раніше, а для цього необхідна діагностика стану здоров'я школярів. Необхідно проводити моніторинг змін сукупності функціональних показників систем організму, особливо серцево-судинної.

Актуальність зазначеного питання і була передумовою для проведення нашого дослідження.

Мета нашої роботи - вивчити функціональні показники серцево-судинної системи організму у дітей різного шкільного віку

Для цього необхідно було провести вимірювання показників серцево - судинної системи; визначити основний фізіологічний індекс функціональних можливостей і регуляції діяльності серцево-судинної системи, масо-ростовий.

Матеріали та методи досліджень

У дослідженні прийняли участь діти віком - 8-15 рокі , що приїхали на відпочинок до дитячого табору "Зелена гірка" Харківської області Зміївського району. Кількість дітей, чиї результати взяли для аналізу - 171. Дослідження проводилось у 2019 році, відповідно до етичних принципів медичного дослідження, проведеного на людях.

Методи, що використовувались для вирішення завдань: фізіометрія, метод індексів [9,12,13,14] статистичні методи. Для оцінки функціонального стану використовувалися антропометричні вимірювання (зріст, вага тіла), вимірювання показників гемодинаміки (пульсу та артеріального тиску) за стандартними методиками [9,12,13,14]. Для визначення функціонального стану основних систем організму серцево-судинної та дихальної використовувалися розрахункові параметри, а саме індекс Кетле, Робінсона.

Індекс Робінсона (ІР), що характеризує стан регуляції серцево-судинної системи, розраховували за формулою

(ЧСС х АТс) / /100,

де ЧСС - частота серцевих скорочень (уд/хв); АТс систолічний (мм рт.ст.).

Адаптаційний потенціал серцево-судинної системи один із інтегральних показників рівня фізичного стану дітей. Отримані антропометричні та фізіометричні дані використовували для підрахунку адаптаційного потенціалу (АП):

АП = 0,011 х ЧСС + 0,014 х АТс + 0,008 х АТд + 0,014 хВ + 0,009 х

х МТ - 0,009 х Р - 0,27,

де ЧСС - частота серцевих скорочень (уд/хв); АТс - артеріальний тиск систолічний (мм. рт.ст.); АТд - артеріальний тиск діастолічний (мм. рт.ст.);

В - вік (кількість років); МТ - маса тіла (кг); Р - зріст (см)

Проведено статистичний аналіз даних за допомогою Statistica 6.0 та Microsoft Excel.

Результати досліджень

Характеристика фізіологічних функцій організму в шкільному віці проводилася на основі результатів досліджень показників у дітей 8-15 років. Групи становили відповідно молодший шкільний вік 8 років, середній шкільний 13 років, старший шкільний 15 років.

Було проведено антропометричні вимірювання показників дітей шкільного віку, які відносяться до різних вікових груп.

Як показали результати досліджень - діти молодшого шкільного віку характеризувалися середнім показником довжини тіла (131,42±2,57 см). Відмічається також завищений показник ваги тіла (26,17±1,48 кг). Як показали результати досліджень - діти молодшого шкільного віку характеризувалися середнім рівнем показника індексу Кетле - 198,66±9,47 ум. од. серцевий судинний організм фізіологічний

Рівень фізичного розвитку дітей середнього шкільного віку за показниками довжини тіла та середнім показником ваги тіла середній. Показники дещо завищені. Показники довжини тіла достовірно (р <0,05) на 20 % більші, ніж у дітей 8 років, а вага тіла - на 48,71% у порівнянні з дітьми молодшого шкільного віку (табл. 1).

Таблиця 1 Абсолютні значення антропометричних показників осіб різного віку

Антропометричний

показник

Молодший шкільний вік (група 8 років)

Середній шкільний вік (група 13 років)

Старший шкільний вік (група 5 років)

П = 57

п=57

п=57

Зріст (см)

131,42 ± 2,57і

163,30 ± 3,002

172,67 ± 3,69

Вага (кг)

26,17±1,481

51,02 ± 3,032

59,56 ± 3,64

Індекс Кетле

198,66 ± 9,471

312,14± 16,95

344,13± 17,33

Примітка. Вірогідність ознаки (р < 0,05):1 - при порівнянні молодшого шкільного віку з середнім;2 - при порівнянні середнього шкільного віку з старшим.

Середній показник індексу Кетле у дітей середнього шкільного віку виявився у нормі.

Показники індексу Кетле у дітей 13 років достовірно більші (р ^0,05) на 36,47 % , ніж у дітей 8 років.

У дітей старшого шкільного віку довжина тіла характеризувалася середньою величиною показника для даного віку (172,67 ± 3,69 см), як і вага тіла - 59,56 ± 3,64 кг. Це в свою чергу підтверджувалося середнім значенням показника індексу Кетле (344,13± 17,33ум. од.) і відповідає нормі.

У літературі вказується на зниження частки учнів із гармонійним фізичним розвитком протягом навчання з 72,3 до 59,6 %. І збільшення частки дівчат із дисгармонійним розвитком відбувалося переважно за рахунок дефіциту маси тіла, а хлопців - надлишку маси тіла. Причину вбачають у негативному впливі середовища і невідповідності оздоровчих заходів потребам організму [2, 13].

При дослідженні виявилось, що абсолютні значення частоти серцевих скорочень ЧСС як показників гемодинаміки у дітей молодшого шкільного віку 77,92+2,25 ск /хв. У середньому шкільному віці показники гемодинаміки характеризувалися високими (в межах вікової норми) значеннями ЧСС (83,55+3,03 ск/хв).

Як показали результати досліджень, показники артеріального тиску в молодшому шкільному віці високі (АТс = 107,88+3,79 мм.рт. ст. та АТд = 68,42+2,43 мм.рт.ст.). У середньому шкільному віці показники гемодинаміки характеризувалися завищеними значеннями артеріального тиску (АТс =107,7+5,01 мм.рт. ст., та АТд = 73,76+2,21 мм. рт.ст.).

У старшому шкільному віці показники гемодинаміки характеризувалися дещо збільшеними величинами, що, на нашу думку, обумовлено фізіолого- анатомічними віковими перебудовами з боку системи кровообігу (ЧСС = 79,00+3,24 ск/хв). Показники артеріального тиску (АТс = 116,26+3,69 мм.рт.ст. та АТд = 73,22+4,42 мм.рт.ст.) завищені.

Результати наших досліджень показали середні індекси Робінсона у молодших школярів (84,10±4,02 ум. од.). Це свідчить про нормальну регуляцію діяльності серцево-судинної системи, середній функціональний розвиток у них системи кровообігу.

Високий показник індексу Робінсона (100,84 ± 7,10 ум. од.) в групі дітей середнього шкільного віку свідчив про незначне зміщення регуляції діяльності серцево-судинної системи в бік симпатичної нервової системи, середній функціональний розвиток у них системи кровообігу.

Середнє значення показника індексу Робінсона (91,62 ± 4,05 ум.од.) свідчило про гармонійну регуляцію діяльності серцево-судинної системи в групі старшого шкільного віку та середній функціональний розвиток у них системи кровообігу.

Прослідковується збільшення рівня індекса Робінсона в порівнянні із даними 2009 року. Загалом спостерігається тенденція до погіршення регуляції діяльності серцево-судинної системи. У дітей середнього шкільного віку за цей період індекс Робінсона погіршується на 2 у.о. Цей показник говорить про середній рівень фізичного здоров'я.

У молодших школярів за 10 років показник індексу Робінсона зріс на 6 у.о., а рівень функціонального стану знизився до середнього.

У дітей старшого шкільного віку також відмічена тенденція до погіршення: на що вказує достовірна зміна показників на 8 у.о.

Таблиця 2 Зозподіл за середніми показниками індексу Робінсона

Вік

Високий

Вище

середнього

Середній

Нижче - середнього

Низький

К-сть, %

К-сть, %

К-сть, %

К-сть, %

К-сть, %

8 років

15,4

23

38,6

19,2

3,8

13 років

3,7

3,7

25,9

18,5

48,2

15 років

27,3

-

27,3

18,1

27,3

Аналізуючи показники індексів Робінсона (табл.2) можна констатувати найбільшу кількість дітей із гармонійним рівнем регуляції серед дітей молодшого шкільного віку - це 38,6%. Серед дітей старшого шкільного віку ця група менша на 10,7% від попередньої і склала 27,9%. А серед дітей середнього шкільного віку таких, що мають гармонійний рівень регуляції на 12,7 % менше, ніж у групі молодшого і на 2% менше, ніж у групі старшого віку (25,9%).

Серед досліджуваних нами низький показник індексу Робінсона у 8-літок був наявний для 3,8 %, нижче середнього рівень регуляції - наявний для 19,2 %, дуже високий рівень - для 15,4%. Парасимпатична регуляція та сильно виражене домінування парасимпатичної регуляції відмічається у 38,4 % обстежених восьмиліток, симпатична регуляція та сильно виражене домінування симпатичної системи наявна у 23 %. Отримані дані дають змогу констатувати наявність у цій віковій групі школярів із симпатичною регуляцією та сильно вираженим домінуванням симпатичної системи, що в подальшому може призводити до зниження функціональних можливостей та працездатності і ,навіть, патологій.

Заключення

Було проведено дослідження соматометричних показників та показників функціонального стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку. На підставі аналізу результатів дослідження виявлено, наявність дітей із симпатичною регуляцією діяльності серцево-судинної системи та сильно вираженим домінуванням симпатичної системи, що в подальшому може призводити до зниження функціональних можливостей та працездатності і ,навіть, патологій. Показано, що показники рівня функціонального стану серцево-судинної системи у дітей достовірно (р < 0,05) знижуються у середньому та старшому шкільному віці. Отримані результати досліджень стали основою для розробки рекомендацій та удосконалення діючих у таборі програм оздоровлення та відпочинку.

Список використаних джерел

1. Коц С.М., Коц В.П., Максименко М.О. До питання впливу депресії. Science and society: for being an active participant in XXV International Scientific and Practical Conference. (С. 64-69), 1 -2 листопада, 2021, Берлін, Німеччина.

2. Коц С.М., Коц В.П., Крат Є.С., Кобченко С.Р. До питання впливу на психічне здоров'я сучасних підлітків. Здобутки та досягнення прикладних та фундаментальних наук XXI століття: матеріали II Міжнародної наукової конференції. (Т. 2, С.21-24.), 5 листопада, 2021 Рівне, Україна.

3. Коц С.М., Коц В.П., Зоренко М.В. Інтелектуальна діяльність та психічний стан.

4. Сучасні тенденції та концептуальні шляхи розвитку освіти і педагогіки [зб. наук. пр.]: матеріали VII міжнародної науково-практичної інтернет-конференції. (С.23-29), 26 листопада, 2021, Київ.

5. Kots S., Kots V., Luhanska V. A study of the level of personal anxiety in modern youth.

6. The World During a Pandemic: New Challenges for Science: The 18th International scientific and practical conference. (с. 63-68), 19 - 20 April, 2021, Ottawa, Canada.

7. Коц С.М., Коц В.П., Яценко В. В. Вплив інтернет-мережі на складові емоційного інтелекту сучасної молоді. Science and technology. (С. 17-22), 11-12 ойюЬєг, 2021, Lublin, Poland.

8. Коц В.П., Коц С.М. Вплив на психофізіологічні показники дітей з високою тривожністю програми відпочинку ПЗОВ. Тенденції розвитку психології та педагогіки: збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції (С. 44-49), 11 квітень, 2016, Київ, Україна.

9. Коц С.М., Коц В.П. (2019). Дослідження функціонального стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку. Альманах науки, (№ 11/1 (32)), 4-8.

10. Kots S.M., Kots V.P., Udovyk T.H. (2021) Adaptatsiinyi potentsial suchasnykh ditei vikom 10-11 rokiv. Formation of innovative potential of world science: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the I International Scientific and Theoretical Conference (Vol. 2, pp. 97-100), May 7, 2021. Tel Aviv, State of Israel: "European Scientific Platform".

11. Коц С.М., Коц В.П. (2020). Стан адаптаційних систем організму дітей шкільного віку. Альманах науки, ( № 4 (37)) , С.4-8.

12. Коц С.М., Коц В.П., Кондратенко А. О., Кривцун К. В. Характеристика функціонального стану серцево-судинної системи дітей. Development of science and technologyin a pandemic: for being an active participant in LXXIII International Scientific and Practical Conference, (С. 67-71), 18 жовтня, 2021, Львів, Україна.

13. Коц С.М., Коц В.П., Удовик Т.Г. Рівень фізичної активності сучасних студентів.

14. Розвиток науки та техніки в умовах пандемії: LXV Міжнародна науково-практична конференція. 26 квітня, 2021, Київ, 94-99.

15. Коц С.М., Коц В.П., Коваленко П.Г. (2021) Характеристика функціонального стану серцево-судинної системи дітей шкільного віку. Біорізноманіття, екологія та експериментальна біологія. №1, Том 23.С.68-76.

16. Коц С.М., Коц В.П. (2015) Фізіологія людини: навчальний посібник. Харків: ХНПУ імені. Г.С. Сковороди.

17. Коц, С., Коц, В., Данилова, П. (2020). Дослідження адаптаційних можливостей організму дітей у науково-дослідній діяльності. Технології, інструменти та стратегії реалізації наукових досліджень (С. 56-59). 20 березня, 2020, Херсон, МЦНД

18. Субота Н. П. Коц С. М. (2005). Валеологія : навч. посіб. [для студ. вищ. навчи закл.]X.: ХНПУ імені Г. С. Сковороди, 156с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.