Оцінка ефективності фізичної реабілітації при порушеннях постави в учнів підліткового віку

Основна частина

Постановка проблеми. Упродовж останніх років спостерігається негативна тенденція щодо зростання порушень опорно-рухового апарату у дітей і підлітків. Особливо збільшилася кількість учнів із порушеннями постави під час пандемії СОУЮ-19 і російсько-української війни, що пов'язано із навчанням школярів в онлайн-режимі та збільшенням навантаження на хребет. Як свідчать дослідження науковців, кожен четвертий школяр має порушення постави. Найбільше випадків порушення постави спостерігається серед школярів підліткового віку, що пов'язано із навчанням в онлайн - режимі, зниженням рухової активності, комп'ютеризацією, інтенсифікацією та модернізацією освітнього процесу, недотриманням гігієнічних вимог щодо шкільних меблів і правильного розсаджування учнів, недоліками в організації фізичного виховання в освітніх закладах тощо. Окрім змін в опорно-руховій системі, при порушеннях постави спостерігаються також функціональні зміни органів дихання та серцево-судинної системи.

Підготовка дітей і підлітків, які мають порушення з боку опорно - рухової системи в сучасних умовах освітнього процесу є актуальною проблемою педагогічної теорії і практики. Саме тому цьому питанню слід приділяти велику увагу з боку не лише лікарів, але й педагогів, психологів і батьків.

Аналізостанніхдосліджень і публікацій. Численними дослідженнями науковців (А.Г. Аболішін, А.І. Альошина, В.А. Арсланов, Н.О. Давибіда, Т.Я. Кулик, Н.І. Коцур та ін.) доведено, що функціональні порушення опорно - рухового апарату є однією з причин відхилення в стані здоров'я та зниження темпів фізичного розвитку дітей і підлітків [1; 2; 3; 4; 6; 9].

Методичні рекомендації щодо профілактики та корекції порушення постави в школярів в умовах освітніх закладів засобами фізичної культури розроблено науковцями ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України» Як зазначають дослідники Н.С. Полька, С.В. Гозак, І. О. Калиниченко, О.Ф. Воробйов, Н.М. Слаутенко, Т.В. Станкевич, Л.М. Новгородська, І. В. Васильєва, набуті порушення постави у сучасних школярів виникають унаслідок збільшення випадків травм хребта через морфо-функціональну слабкість структур опорно-рухового апарату в цілому, що розвивається при нераціональному харчуванні, зокрема нестачі мінеральних речовин для остеосинтезу, гіподинамії, недостатньому використанні фізичних вправ в процесі навчальної діяльності та в позашкільний час. До факторів ризику порушень постави автори також відносять низький рівень фізичної підготовленості та стану здоров'я школярів, тривала статистична поза під час сидіння за шкільними партами, невідповідність шкільних меблів зросту учнів тощо [10].

Питання корекції та реабілітації різних видів порушень функцій опорно-рухового апарату в школярів досліджували такі вчені: Д.К. Рісер, І. І. Кон, Є. С. Вільчковський, Р.Н. Бунятов, О.Ф. Каптелін, І.С. Красикова, Н.Т. Лебедєва, М. Єфіменко та ін. Про вплив фізичних і природних чинників на перебіг порушень хребта зазначається в наукових працях А.В. Арсеньєва, К.Б. Бабова, Т.Ф. Голубової, В.В. Єжового, В.І. Маколінцева, С.Д. Шевченка, В.Я. Фіщенка, І.З. Самосюка, Я.І. Тондія та ін.

Водночас, у науковому просторі обмаль досліджень, присвячених розробці оздоровчо-корекційних і реабілітаційних програм для учнів та їх впровадження і ефективність в умовах освітнього середовища. Потребують також подальшого вивчення робота педагогів у закладах загальної середньої освіти щодо організаційної та методичної роботи з корекції порушень опорно-рухового апарату в учнів та диференційованого підходу до таких учнів під час навчання.

Метадослідженняполягає у вивченні впливу оздоровчих засобів фізичної реабілітації в корекції порушень постави в школярів підліткового віку.

Відповідно до мети дослідження поставлено такі завдання;

- розкрити стан розробки проблеми профілактики і корекції порушень опорно - рухового апарату в джерелах і літературі;

- оцінити функціональний стан хребта в учнів підліткового віку;

- визначити оцінку ефективності впливу засобів фізичної культури та реабілітації при порушеннях постави у

підлітків.

Викладосновногоматеріалудослідження. Проблема порушень постави у дітей і підлітків, профілактики, корекції та реабілітації була предметом дослідження науковців у галузі вікової фізіології, шкільної гігієни, фізичного виховання, педагогіки, валеології, педіатрії, ортопедії та ін.

Проаналізована нами спеціальна література із зазначеної наукової проблеми показує про необхідність впровадження лікувально-профілактичних і оздоровчих технологій щодо профілактики порушення постави. При цьому на перший план слід поставити питання з'ясування причин таких порушень, обґрунтування ефективних методик їх корекції та профілактики під час організації занять.

Аналіз науково-методичних джерел і літератури показав, що проблемі фізичної реабілітації при захворюваннях опорно-рухового апарату приділяють багато уваги науковці і на сьогодні розроблено низку методів і лікувально - реабілітаційних комплексів. Так, сучасні засоби фізичної реабілітації при захворюваннях опорно-рухового апарату розкриті у дослідженнях М. І. Карпенко, Р.В. Любченко, І. В. Бровко. Авторами проаналізовано теоретичні та практичні засади розробки реабілітаційної програми при захворюваннях опорно-рухового апарату, методи, які використовуються в умовах санаторно-курортної системи оздоровлення в Україні. До традиційних методів реабілітації при опорно - рухового апарату зазначені дослідники відносять: кінезіотерапію, лікувальну фізичну культуру та гідрокінезіотерапію; водолікування або гідротерапію (підводне вертикальне та горизонтальне витягування хребта, лікувальні душі та ванни); фізіотерапію (магнітотерапія, ударно-хвильова терапія, пресотерапія) [8, с. 198].

Вагоме значення в обґрунтуванні загальних уявлень про застосування засобів і методів фізичної культури у реабілітації мають наукові праці Н.О. Давибіди і Т.Я. Кулик [6, с. 61-64] та Б.В. Дикого і П.П. Добри [7]. Вчені ввели в науковий обіг термін «мототерапію», який був уперше застосовано в усіх системах лікувальної гімнастики, а також упроваджено разом із природними чинниками та працею. Лікування і корекція фізичними засобами стало в подальшому основою системи відновного лікування дефектів постави.

Ґрунтовні та глибокі дослідження з відновлення порушень постави сприяли з'ясуванню лікувального впливу фізичних вправ і масажу та розробці науково-обґрунтованих методик їх впровадження в комплексному лікуванні. Особливо вагомий внесок у розробку методик лікування порушень постави належить таким дослідникам: І.М. Саркізову-Серазіні, А.М. Мошкову, Е.Ф. Древінгу, В.В. Гориневському, Б.А. Івановському, В.К. Добровольському, О.Ф. Каптеліну та ін. До українських учених, які досліджували ці питання слід віднести О.О. Шейнберга, А.С. Штеренгерца, О.В. Кочаровську, Л.І. Фінк та ін.

Отже, як свідчить аналіз літературних джерел, присвячених проблемі порушень опорно-рухового апарату у дітей і підлітків, науковці досліджували причини їх поширення, розробляли ефективні методи лікування дефектів постави, застосовуючи комплексний підхід із впровадженням таких засобів як лікувальна фізична культура, масаж, фізіотерапевтичні та клімато-географічні процедури. Дослідниками з'ясовано особливості навчальної діяльності учнів із порушеннями опорно-рухового апарату та здійснення індивідуального підходу до організації та методики їхнього навчання.

У контексті зазначеного дослідження, нами здійснювалося спостереження серед підлітків на уроках із фізичної культури, з'ясовувалися організаційно-методичні аспекти фізичного виховання в закладі загальної середньої освіти, рівень засвоєння учнями навчального матеріалу та рівень їх фізичної підготовленості. При цьому особлива увага зверталася методиці виконання фізичних вправ для корекції і профілактики порушень постави в учнів.

У цілому нами виокремлено такі етапи спостереження: вибір способу спостереження; проведення спостереження за об'єктом дослідження; аналіз та оцінка отриманої інформації;

Перший етап включав аналіз і узагальнення теоретичного матеріалу під час огляду джерел і літератури із зазначеної проблеми. Зокрема, вивчалися питання, що характеризують ознаки правильної постави, з'ясовувалися види порушень постави, їх причини та основні оздоровчі, корекційні та лікувальні заходи; методи та засоби фізичної реабілітації при порушенні опорно-рухового апарату в підлітків.

Огляд та аналіз опрацьованих джерел і літератури сприяв розробці реабілітаційної програми для учнів із порушеннями постави, яка включала такі засоби: лікувальну фізичну культуру, спеціальні фізичні вправи, дихальну гімнастику.

Визначення та оцінка постави у школярів проводиться за низкою методик. Серед них найбільш поширеною є визначення за схемою, в якій представлено ознаки різних відхилень від норми. Зокрема, науковці ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України» дають наступні рекомендації для оцінки постави в учнів: під час огляду постави збоку оцінюються розміри вигинів хребта. Так, шийний лордоз (вигин вперед) формується шийними хребцями та першими двома грудними, а його верхівка знаходиться на п'ятому шийному хребці. Вигин назад (грудний кіфоз) формується грудними хребцями, починаючи з третього і закінчуючи десятим із розташуванням верхівки на 6 - 7 грудних хребців. Поперековий лордоз (вигин вперед) формується 11-12 грудними та 5 поперековими хребцями. Його вершина розташована на рівні 3-4 поперекових хребців.

При огляді постави спереду оцінюється: 1) розташування голови та її положення і нахили в різні сторони; 2) розташування плечей та лінії плечового поясу, їх симетричність; 3) грудна клітка, її форма та положення; 4) трикутники талії, їх величина та симетричність; форма і симетричність тазових кісток; розміри і форма живота; 5) положення і форма ніг (О-подібна, Х-подібна, напівзігнуте у колінах).

При огляді постави ззаду оцінюється: 1) розташування голови та її положення і нахили в різні сторони; 2) розташування плечей та лінії плечового поясу, їх симетричність; 3) розташування лопаток (прилягають чи відстають від спини), симетричність нижніх частин лопаток 4) розташування і розміри трикутників талії (спостерігається асиметричність при сколіозі: збільшений на ввігнутій стороні, зменшений - на опуклій стороні викривлення) [10].

Під час обстеження спини перевіряється розташування остистих відростків хребетного стовпа, їх відповідність та відхилення від середньої лінії, характер таких відхилень, відсутність чи наявність реберного випинання. Визначення наявності реберного випинання проводиться шляхом повільного нахилу хребта вниз. При огляді спини можливо також визначити ступінь сколіозу. Про початковий ступень сколіозу свідчать такі дані: вирівнювання хребта при такій позі (руки за потилицею, лікті та лопатки відведені максимально назад, витягнення рук вгору і діставання до стелі). Так само можна визначити ступінь сколіозу, лежачи на животі з витягнутими вперед руками. У випадку, коли хребет у таких положеннях виправляється, визначається наявність нефіксованого сколіозу, а при не випрямленні хребта - фіксований сколіоз.

Як свідчить аналіз літературних джерел, фізична реабілітація є одним із найбільш ефективних методів при порушеннях постави в учнів. При реабілітації сколіозу застосовуються різні методики залежно від характеру вигину хребта. Так, при S-подібному сколіозі застосовується масаж в поєднанні з коригувальною гімнастикою, яка включає комплекс спеціальних коригуючих вправ для усунення викривлення хребта та зміцнення м'язів плечового поясу та спини. Для реабілітації курс корекції становить 12-16 процедур. При цьому перші 4-8 процедур слід проводити щодня, а наступні - через день [8, с. 196].

Під час проведення лікувальної коригуючої гімнастики найбільш ефективною виявилася методика Л. Войчишина, котра була спрямована на розподіл завдань у різних частинах зняття [5, с. 15-16]. У підготовчій частині заняття проводиться в положенні лежачина спині. Таке положення сприяє підготовці м'язів до роботи у вертикальному положенні. В основній частині заняття кількість вправ збільшується, вони спрямовані на зміцнення симетричних м'язів, які утримують хребет. Переважно це вправи динамічного і статичного характеру. У заключній частині заняття всі вправи виконуються стоячи, сидячи, під час ходьбі, бігу, тобто у вертикальному положенні тіла. Їх мета полягає у закріпленні навички правильної постави у статичних позах і динамічних рухах.

Програма фізичної реабілітації учнів зі сколіозом включає як традиційні методи та засоби, так і нетрадиційні. Водночас, незважаючи на те, що кожен метод має свій специфічний вплив, всі вони спрямовані на розв'язання завдання впливу їх на корекцію хребта [11, с. 56].

У рамках зазначеної наукової проблеми дослідження проводилося на базі гімназії №1 м. Переяслава (Київська область). Всього дослідженням охоплено було 27 дітей віком від 10 до 12 років. Для визначення характеру порушення постави застосували такі методи: соматоскопію (огляд) і вимірювання. Огляд здійснювали в сагітальній та фронтальній площинах. При цьому визначали форму лінії, утвореної остистими відростками хребців, симетричність лопаток і плечей та трикутників талії, утворених лінією талії й опущеною рукою. Для визначення типу постави приводилися такі вимірювання: глибина поперекового лордозу; глибина шийного лордозу. Отримані показники порівнювали з фізіологічними нормами. Так, у шийному відділі хребта глибина вигину в нормі складає 2,5-3,5 см, у поперековому - 3,0-4,0 см. Надмірна або недостатня величина зазначених вигинів свідчать про відхилення або неправильну поставу.

Провівши вимірювання величин фізіологічних вигинів хребта, нами встановлено: у 55% хлопців і 69% дівчат відмічається порушення вигинів хребта.

Проаналізувавши характер порушень постави в підлітковому віці, нами встановлено різні її види. Результати досліджень відображено в таблиці.

Розподіл обстежуваних учнів підліткового віку за видами порушення постави

Як показують результати досліджень (див. табл.), в учнів підліткового віку найчастіше трапляються такі види порушень постави: сутулітична постава - 9 осіб, що становить 31%, сколіотична постава - 8 осіб (28%); плоска спина (випрямлена постава) - 5 осіб (18%), круглоувігнута спина - 5 осіб (18%).

Як свідчать проведене нами анкетування серед учнів підліткового віку, спосіб життя, який ведуть переважна більшість школярів не сприяє формуванню правильної постави. Переважна більшість учнів вказує на такі причини, як недостатня фізична активність, порушення режиму харчування, недостатнє вживання продуктів з високим вмістом кальцію і фосфору, підвищена дратівливість, втома, біль і важкість в ногах та ін.

Ураховуючи вищезазначені результати дослідження, нами впроваджена реабілітаційна програма, яка включала комплекс спеціальних вправ для підлітків при сутулітичній та сколіотичній поставі. Корекційні вправи при сколіозі були спрямовані на зміцнення м'язів спини і грудного відділу.

При складанні індивідуального комплексу вправ із корекції порушень постави, нами проводився аналіз причин їх виникнення, стан здоров'я, рівень фізичного розвитку та фізичної підготовленості, зміни з боку хребта і ступінь їх прояву. У кожен комплекс входили вправи на розтягування і збільшення рухливості хребта, а також вправи на формування м'язового керсету, зміцнення глибоких і поверхневих м'язів спини й живота, дихальні вправи для вироблення правильної постави.

Зазначені комплекси фізичних вправ були включені до уроку фізичної культури для учнів підліткового віку.

До комплексу зазначених вправ включалися також дихальні вправи, котрі були спрямовані на активізацію функції дихальної системи, зміцнення дихальних м'язів, збільшення екскурсії грудної клітки та життєвої ємності легень. До таких вправ відносилися динамічні та статичні дихальні вправи. Зокрема, при динамічних дихальних вправах акт вдиху і видиху поєднувався з рухами кінцівок, тулуба або з переміщенням тіла у просторі. Статичні дихальні вправи включали лише ритм дихання, що не поєднувався з рухами.

Організовуючи заняття серед підлітків, нами були враховані види порушень постави і відповідно сформовані групи підлітків для підбору комплексів вправ. З метою спостереження за поставою як в положенні стоячи, так і інших вихідних положеннях під час занять ритмічною гімнастикою приміщення були обладнані дзеркалами. Водночас такі ум ови сприяли полегшенню розучування комплексів та підвищувало коригуючий ефект.

До важливих методологічних аспектів при проведенні гімнастики нами було віднесено навчання мистецтву розслаблення. У зв'язку з цим у групах коригуючої ритмічної гімнастики до початку і наприкінці заняття проводилися вправи на розслаблення, включаючи елементи аутотренінгу, за допомогою якого підлітки концентрували свою увагу на формуванні стереотипу правильної постави.

Головне завдання при порушеннях постави було спрямовано на зміцнення м'язів. Зокрема, при сутулітичній поставі та круглій спині грудні м'язи зводять плечі вперед, а м'язи спини розтягнуті й ослаблені. У зв'язку з цим слід зміцнювати м'язи спини й розтягувати м'язи передньої поверхні грудної клітки. При виконанні таких вправ голова повинна знаходитися в правильному положенні, тобто в площині корпусу.

Запропонована нами програма фізичної реабілітації для учнів із проблемами постави була ефективною, дозволила поліпшити їхній фізичний розвиток, наблизити показники шийного й поперекового відділів цих дітей до величин здорових дітей відповідно до статі і віку. Показники вимірювань вигинів хребта зменшились відповідно на 13% у дівчат і 18% у хлопців.

Таким чином, отримані результати повторного обстеження після впровадження реабілітаційної програми на уроці фізичної культури свідчать про її ефективність.

Отже, комплексна програма фізичної реабілітації, котра включає такі засоби, як спеціальні фізичні вправи, має загальнозміцнюючий вплив на функціональний стан організму учнів підліткового віку з порушеною поставою і може бути рекомендована до використання у спеціальних медичних групах закладів загальної середньої освіти.

Таким чином, результати експериментального дослідження підтверджують доцільність включати спеціальні вправи для формування постави під час занять фізкультури та закріплювати їх в домашніх умовах, що є надзвичайно актуальним у закладах загальної середньої освіти, адже сприятиме здоров'ю підростаючого покоління.

У результаті комплексного вивчення, систематизації, аналізу матеріалів та узагальнення результатів дослідження з проблеми впровадження засобів фізичної реабілітації при захворюваннях опорно - рухового апарату у школярів підліткового віку, виходячи з поставленої мети та завдань дослідження, нами сформульовані такі висновки:

1. Стан розробки наукової проблеми показав, що науковцями проведено низку досліджень із питань причин та профілактики порушень опорно-рухового апарату, фізичної реабілітації дітей і підлітків із захворюваннями опорно - рухової системи в таких аспектах як: вивчення й використання найбільш ефективних методів корекції та лікування дефектів постави шляхом застосування таких засобів фізичної реабілітації, як фізичні вправи, масаж, фізіотерапевтичні процедури, плавання. Водночас у науковому просторі обмаль публікацій, присвячених оцінці ефективності фізичної реабілітації в профілактиці та корекції порушень постави в учнів підліткового віку.

2. Результати досліджень стану хребта в учнів підліткового віку свідчать про наявність таких видів порушень постави: сутулітична постава - 31%, сколіотична постава - 28%; плоска спина (випрямлена постава) - 18%, круглоуві гнута спина - 18%. До причин, що призводять до порушення постави, підлітки під час анкетування вказали на недостатню їх фізичну активність, тривале перебування в статистичній позі, недотримання нормативів щодо роботи за комп'ютером порушення режиму харчування, недостатнє вживання продуктів з високим вмістом кальцію і фосфору, підвищену втому, біль і важкість в ногах.

3. Результати експериментального дослідження підтверджують ефективність реабілітаційної програми в корекції порушень постави в учнів підліткового віку та свідчать про доцільність включення спеціальних вправ для формування постави під час занять фізкультури та закріплення їх в домашніх умовах.

Перспективи подальших досліджень спрямовані на залучення до комплексної програми фізичної реабілітації, окрім фізичних вправ, таких засобів, як лікувальний масаж і плавання та перевірки її ефективності.

Література

школяр постава фізичний реабілітація

1. Аболішин А.Г. Фізична реабілітація дітей середнього шкільного віку з порушенням постави: дис…. канд. пед. наук: 13.00.04. 2005. 136 с.

2. Альошина А., Альошин А.П. Використання біомеханічних технологій у діагностиці та профілактиці порушень постави школярів. Фізичневиховання, спорт і культураздоров'я в сучасномусуспільстві:зб. наук. праць. Волин.нац. ун-ту ім. Лесі Українки. Луцьк: ВНУ імені Лесі Українки, 2009. №4 (8). С. 3-7.

3. Альошина А. І. Профілактика й корекція порушень опорно-рухового апарату в дошкільнят, школярів та студентської молоді у процесі фізичного виховання: монографія. Луцьк: Вежа-Друк, 2015. 368 с.

4. Арсланов В.А. Педагогічні умови формування постави школярів молодшого віку в навчальній діяльності: автореф. дис…. канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, 1985. 24 с.

5. Голяка С.К., Галицька Н. Є., Микитас М.В. Профілактика порушень постави у школярів. Методичні рекомендації для вчителів та учнів загальноосвітніх навчальних закладі. Херсон: ХДУ, 2013. 68 с.

6. Давибіда Н.О., Кулик Т.Я. Профілактика порушень постави різними методами фізичної реабілітації. Медсестринство. 2020. №1. С. 61-64.

7. Дикий Б.В., Добра П.П. Методи об'єктивної оцінки ефективності реабілітаційних заходів при проведенні ЛФК: Методичні рекомендації. Ужгород, 2013. 55 с.

8. Карпенко М. І., Любченко Р. В, Бровко І. В. Сучасні засоби фізичної реабілітації при захворюваннях опорно - рухового апарату. ВісникЛуганськогонаціональногоуніверситетуіменіТарасаШевченка. 2016. №4 (301), травень. С. 196-203.

9. Коцур Н. І. Порушення постави в учнів середнього шкільного віку та її корекція засобами фізичної реабілітації. Молодийвчений. 2019. №4.1 (68.1). С. 47-52.

10. Профілактика порушень постави і плоскостопості у дітей в умовах закладів освіти засобами фізичного виховання: методичні рекомендації [Укладачі: Полька Н.С., Гозак С.В., Калиниченко І. О., Воробйов О.Ф.,

Слаутенко Н.М., Станкевич Т.В., Новгородська Л.М., Васильєва І. В.]. Київ, 2011. 49 с.

11. Фізична реабілітація та здоров'язбережувальні технології: реалії і перспективи: Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, 24 листопада 2016 р. /гол. ред. Л.М. Рибалко. Полтава: ПолтНТУ імені Юрія Кондратюка, 2016. 212 с.

References

1. Abolishin, A.G. (2005). Physical rehabilitation of children of secondary school age with postural disorders: dissertation Candidate of Pedagogical Sciences: 13.00.04. 136 [in Ukrainian].

2. Alyoshi, A. &Alyoshin, A.P. (2009). The use of biomechanical technologies in the diagnosis and prevention of postural disorders in schoolchildren. Physical education, sports and health culture in modern society: a collection of scientific works. Volyn National University named after LesyaUkrainka. Lutsk: LesyaUkrainka University, 4 (8), 3-7 [in Ukrainian].