Особливості частоти випадків наявности лабораторних синдромів цитолізу, холестазу і їх констеляцій у хворих на цироз печінки з остеопорозом, стохастичного зв’язку між ознакою і хворобою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості частоти випадків наявности лабораторних синдромів цитолізу, холестазу і їх констеляцій у хворих на цироз печінки з остеопорозом, стохастичного зв'язку між ознакою і хворобою

Абрагамович Орест Остапович

доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри внутрішньої медицини № 1

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Дробінська Наталія Вікторівна

аспірантка, асистентка кафедри внутрішньої медицини № 1

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Анотація

Проаналізовано особливості частоти випадків наявности лабораторних синдромів: цитолізу, проявом якого є збільшення у плазмі крови вмісту аспартатамінотрансферази і аланінамінотрансферази, та холестазу, діагностованого у разі збільшення значень лужної фосфатази і загального білірубіну, а також їх констеляцій, визначених за допомогою бінома І. Ньютона, у хворих на цироз печінки з остеопорозом; досліджено особливості стохастичного зв'язку між ознакою і остеопорозом.

Ключові слова: цироз печінки, остеопороз, аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза, лужна фосфатаза, загальний білірубін, холестаз,цитоліз. цироз печінки остеопороз аспартатамінотрансфераза

Вступ

Остеопороз, найважчим проявом якого є порушення цілісности кісток і виникнення переломів, негативно впливає на якість життя і його тривалість у хворих на цироз печінки (ЦП) [1-3]. Каскад патогенетичних процесів у організмі хворого на ЦП часто супроводжується наявністю лабораторних синдромів цитолізу, холестазу, констеляціями цих синдромів, проявами чого є збільшення в крови вмісту аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), значень лужної фосфатази (ЛФ), загального білірубіну (ЗБ) тощо. Дослідження, спрямовані на з'ясування їх особливостей у хворих на ЦП з остеопорозом, є недостатніми, оскільки не демонструють чітких закономірностей з урахуванням частоти випадків і наявності зв'язку ознак з остеопорозом, які б дозволили лікарю виокремити їх і на основі цього - обрати коректну тактику діагностики й лікування пацієнта.

Мета дослідження

З'ясувати особливості частоти випадків наявности лабораторних синдромів цитолізу, холестазу і їх констеляцій у хворих на цироз печінки з остеопорозом, стохастичного зв'язку між ознакою і хворобою.

Матеріали і методи

Після отримання згоди в рандомізований спосіб з попередньою стратифікацією за наявністю ЦП [4-5] у дослідження залучено 90 хворих (жінки - 27; чоловіки - 63 у віці від 18 до 66 років) Львівського обласного гепатологічного центру, базою якого є гастроентерологічний відділ Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна лікарня» (2016-2020 роки), яких після визначення Т-критерію (ультразвукова денситометрія п'яткової кістки [6], прилад «Sonost- 2000») стратифіковано на дослідну групу (ДГ) - 26 хворих на ЦП з остеопорозом (Т-критерій < -2,5 стандартне відхилення [7]) і групу порівняння (ГП) - 64 хворих на ЦП без остеопорозу (Т-критерій > -2,5 стандартне відхилення). Контрольну групу склали 25 здорових осіб аналогічної статі та віку. Вивчали з якою частотою зустрічались показники лабораторних синдромів цитолізу (збільшення у плазмі крови вмісту АЛТ і АСТ) й холестазу (збільшення значень ЛФ і ЗБ) та їх констеляції у хворих на ЦП, визначені за допомогою бінома І. Ньютона, а також їх частки в кожній із досліджуваних груп. На достовірну відмінність вказувало значення точного критерію Р. Фішера (р) < 0,05, а на істотний прямий стохастичний зв'язок ознаки з остеопорозом - коефіцієнт асоціації Дж. Юла (Yule's Coefficient of Association - YCA) > 0,5. Для статистичного опрацювання результатів користувались програмою Microsoft Excel.

Результати дослідження

Отримані результати подані в табл. 1.

Таблиця 1 Частота випадків наявности показників лабораторних синдромів цитолізу, холестазу і їх констеляцій у хворих на цироз печінки; їх частка у хворих з остеопорозом і без остеопорозу (n; %); показник значущости (р) та стохастичного зв'язку з остеопорозом (YCA)

Проаналізувавши зміни лабораторних показників синдрому цитолізу виявлено, що збільшення вмісту у плазмі крови АСТ траплялося у 73 (81,11 %) (ДГ - 25 (34,25 %); ГП - 48 (65,75 %)), а збільшення вмісту АЛТ - у 40 (44,44 %) (ДГ - 15 (37,50 %); ГП - 25 (62,50 %)) випадках серед хворих на ЦП. Лабораторні показники холестазу траплялися з наступною частотою: збільшення вмісту у плазмі крови ЛФ - у 50 (55,56 %) (ДГ- 21 (42,00 %); ГП - 29 (58,00 %)), а збільшення значень ЗБ - у 68 (75,56 %) випадках усіх хворих на ЦП (ДГ - 22 (32,35 %); ГП - 46 (67,65 %)). Достовірна відмінність фіксувалась між частотою випадків у групах збільшення вмісту у плазмі крови АСТ (р = 0,019) й збільшення вмісту у плазмі крови ЛФ (р = 0,002); а між остеопорозом і збільшенням вмісту вмісту у плазмі крови АСТ та остеопорозом і збільшенням вмісту у плазмі крови ЛФ наявний істотний прямий стохастичний зв'язок (YCA = 0,79 і 0,67 відповідно).

Констеляції патологічних показників лабораторних синдромів цитолізу й холестазу зустрічалися із частотою 29-65 (32,22-72,22 %) випадків серед хворих на ЦП, однак достовірно частіше у хворих з остеопорозом спостерігалися «гіпераспартатамінотрансфераземія + збільшення вмісту у плазмі крови ЛФ» (р = 0,001) (найчастіше), «збільшення вмісту у плазмі крови ЛФ + гіпербілірубінемія» (р = 0,010) та «гіпераспартатамінотрансфераземія + 2022 Авторські права захищені | Creative Commons Attribution 4.0 International License гіпераланінамінотрансфераземія + збільшення вмісту у плазмі крови ЛФ» (р = 0,026), а між остеопорозом і кожною із цих констеляцій наявний істотний прямий стохастичний зв'язок (YCA = 0,70; 0,60 і 0,53 відповідно).

Висновки

У хворих на цироз печінки з остеопорозом є особливості частоти випадків наявности лабораторних синдромів цитолізу, холестазу і їх констеляцій, що проявляються достовірно частішою наявністю синдрому цитолізу, діагностованого за показником гіпераспартатамінотрансфераземії, синдрому холестазу - за показником збільшення вмісту у плазмі крови лужної фосфатази, констеляцій лабораторних синдромів -

«гіпераспартатамінотрансфераземія + збільшення вмісту у плазмі крови лужної фосфатази», «збільшення вмісту у плазмі крови лужної фосфатази + гіпербілірубінемія» і «гіпераспартатамінотрансфераземія +

гіпераланінамінотрансфераземія + збільшення вмісту у плазмі крови лужної фосфатази», а також наявністю істотного прямого стохастичного зв'язку між цими ознаками та остеопорозом.

Список використаних джерел:

[1] De, A., Ray, D., Lamoria, S., Sharma, V., & Khurana, T. R. (2020). Hepatic osteodystrophy and fracture risk prediction using FRAX tool in Indian patients with cirrhosis. JGH Open, 4(5), 945-949. https://doi.org/10.1002/jgh3.12369

[2] Абрагамович, М., Фармага, М. (2013). Лікування цирозу печінки: сучасні засади з

урахуванням наявності синтропічних ко- і поліморбідних уражень інших орґанів та систем. Львівський клінічний вісник, 2(2), 37-45.

https://doi.org/10.25040/lkv2013.02.037

[3] Gokcan, H. (2020). Prevalence and characteristics of bone disease in cirrhotic patients. Hepatology Forum. https://doi.org/10.14744/hf.2020.2020.0007

[4] Наказ № 271 від 13.06.2005 р. Про затвердження протоколів надання медичної

допомоги за спеціальністю «Гастроентерологія» [Internet].

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0271282-05#Text

[5] Клінічна настанова «Цироз печінки та його ускладнення» [Internet]. 2017.

https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/akn_tsp.pdf

[6] Абрагамович, У., Абрагамович, О., Циганик, Л., Синенький, О., & Гута, С. (2017).

Порівняльна оцінка мінеральної щільності кісткової тканини за результатами ультразвукової денситометрії, рентґеностеоденситометрії та двохенерґетичної рентґенівської абсорбціометри у хворих на системний червоний вовчак. Львівський клінічний вісник, 7(17), 32-37.

https://doi.org/10.25040/lkv2017.01.032

[7] WHO Study Group Assessment of fracture risk and its application to screening for

postmenopausal osteoporosis. World Health Organ Tech Rep Ser 843:5-6. (1994).

https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/39142/WHO_TRS_843_eng.pdf?seque nce=1&isAllowed=y

Размещено на Allbest.ru