Роль мікробної контамінації вітрин аптеки у виникненні респіраторної патології

Размещено на http://allbest.ru

Тернопільський національний медичний університет

імені І.Я. Горбачевського МОЗ України

Роль мікробної контамінації вітрин аптеки у виникненні респіраторної патології

Маліновська Любов Іванівна здобувачка вищої освіти

ІІІ курсу спеціальності «Медицина»,

Марчишин Світлана Михайлівна докторка фармацевтичних наук,

професорка, заслужена діячка науки і техніки України,

завідувачка кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою,

Романюк Лідія Богданівна канд. мед. наук, доцентка

кафедри мікробіології, вірусології та імунології

м. Тернопіль

Резюме

Респіраторні інфекції займають провідне місце серед усіх інфекційних хвороб і щорічно призводять до значного відсотка у втраті працездатності серед населення усіх без винятку країн. У структурі надання медичної допомоги аптеки відіграють надзвичайно важливу роль, оскільки основна маса пацієнтів з респіраторними проявами лікуються амбулаторно і самостійно забезпечують себе лікарськими засобами. Тому аптеки підлягають суворим стандартам щодо безпеки та якості надання послуг.

У цій роботі ми проаналізували дані літератури щодо резистентності в довкіллі основних збудників респіраторних бактеріальних інфекцій, вивчили структурний склад мікробіоти вітрин аптеки, визначили провідні штами мікроорганізмів та з'ясувати їх антибіотикорезистентність для прогнозування можливості даних бактерій викликати інфекції, що передаються повітряно- крапельним шляхом.

Матеріалом для досліджень були 26 змивів з вітрин аптек. Нами виявлено 74 штами мікроорганізмів. Серед грампозитивних штамів, які складають 41,67 % від всієї мікробіоти, зустрічаються представники таких родів: Micrococcus, Bacillus, Staphylococcus, Streptococcus, Candida. Грамне- гативні мікроорганізми склали 50,00 % від отриманого біорізноманіття, серед них зустрічались Acinetobacter spp., Neisseria spp., Escherichia spp., Yersinia spp., Klebsiella spp., Moraxella spp. Оскільки, серед виділених умовно- патогенних мікроорганізмів із вітрин аптек, згідно аналізу, найчастіше зустрічались стафілококи, ми проаналізували їх антибіотико-чутливість методом стандартних дисків. Максимально ефективними, стосовно виділених штамів стафілокока виявився амоксицилін з клавулановою кислотою, чутливість до якого складає 90,5 %. На другому місці за чутливістю - цефазолін - 85,7 %, далі - азитроміцин - 71,4 %. Про низьку швидкість розвитку резистентності свідчить малий відсоток резистентних штамів: 19,1 % - до оксациліну, по 14,3 % - до тетрацикліну та ампіциліну з сульбактамом та % - до азитроміцину. Однак, зважаючи на поширеність носійства золотистого стафілокока у людській популяції - за різними оцінками воно сягає від 20 до 70 % - небезпека інфікування є досить високою.

На жаль у багатьох відвідувачів аптек наявні передумови, що збільшують вірогідність контамінації шкіри і верхніх дихальних шляхів бактеріями стафілококової групи. Тому під час відвідування аптеки слід дотримуватись протиепідемічного режиму а після повернення обробляти шкіру рук антисептичними засобами для зменшення ризику її контамінації стафілококовою флорою.

Ключові слова: аптека, мікроорганізми, респіраторна патологія, антибіотикорезистентність

Abstract

The role of microbial contamination of pharmacy windows in the cause of respiratory pathology

Malinovska Lyubov Ivanivna student of the third year of higher education, specialty "Medicine", Ternopil National Medical University named after

I.Ya. Gorbachevskiy Ministry of Health of Ukraine, Ternopil

Marchyshyn Svitlana Mykhailivna doctor of pharmaceutical sciences, professor, honored worker of science and technology of Ukraine, head of the department of pharmacognosy with medical botany, Ternopil National Medical University named after I.Ya. Gorbachevskiy Ministry of Health of Ukraine, Ternopil

Romanyuk Lidia Bohdanivna Ph.D., associate professor of the Department of Microbiology, Virology and Immunology, Ternopil National Medical University named after I.Ya. Gorbachevskiy Ministry of Health of Ukraine, Ternopil,

Respiratory infections take a leading place among all infectious diseases and annually lead to a significant percentage of the loss of working capacity among the population of all countries without exception.

In the structure of providing medical care, pharmacies play an extremely important role, since the majority of patients with respiratory symptoms are treated on an outpatient basis and provide themselves with medicines. Therefore, pharmacies are subject to strict standards regarding the safety and quality of services. In this work, we analyzed data from the literature on resistance in the environment of the main pathogens of respiratory bacterial infections, studied the structural composition of the microbiota of pharmacy windows, identified the leading strains of microorganisms and found out their antibiotic resistance in order to predict the possibility of these bacteria causing infections transmitted by airborne droplets. The research material was 26 washes from pharmacy windows. We discovered 74 strains of microorganisms. Among gram-positive strains, which make up 41.67% of the entire microbiota, there are representatives of the following genera: Micrococcus, Bacillus, Staphylococcus, Streptococcus, Candida. Gram-negative microorganisms accounted for 50.00% of the obtained biodiversity, among them there were Acinetobacter spp., Neisseria spp., Escherichia spp., Yersinia spp., Klebsiella spp., Moraxella spp. Since, according to the analysis, staphylococci were the most common among the isolated opportunistic microorganisms from pharmacy windows, we analyzed their antibiotic sensitivity by the method of standard disks. Amoxicillin with clavulanic acid turned out to be the most effective against the selected strains of staphylococcus, the sensitivity to which is 90.5%. In second place in terms of sensitivity is cefazolin - 85.7%, followed by azithromycin - 71.4%. The low rate of development of resistance is evidenced by the small percentage of resistant strains: 19.1% - to oxacillin, 14.3% each - to tetracycline and ampicillin with sulbactam, and 9.6% - to azithromycin. However, given the prevalence of Staphylococcus aureus in the human population - according to various estimates, it ranges from 20 to 70% - the risk of infection is quite high.

Unfortunately, many visitors to pharmacies have prerequisites that increase the likelihood of contamination of the skin and upper respiratory tract with bacteria of the staphylococcal group. Therefore, when visiting a pharmacy, you should observe an anti-epidemic regimen, and after returning, treat the skin of your hands with antiseptic agents to reduce the risk of its contamination with staphylococcal flora.

Keywords: pharmacy, microorganisms, respiratory pathology, antibiotic resistance

Вступ

Постановка проблеми. У багатьох країнах світу, включаючи Україну, аптеки відносяться до закладів із суворими стандартами щодо безпеки та якості надання послуг [1, 2, 3].

Мікробіологічна чистота аптек є важливим фактором, що дає можливість перервати ланцюжок неконтрольованої поширеності бактерій, які несуть загрозу для здоров'я відвідувачів.

Під час епідемії COVID-19 та в результаті діждиталізації в системі охорони здоров'я, значно розширились можливості та способи дистанційного надання спеціалізованої інформації пацієнту з приводу змін у його стані здоров'я, чи перебігу або загострення хронічної патології. Але, незважаючи на карантинні заходи, можливість отримання електронного рецепту на необхідні лікарські середники, не зникає необхідність людині самотужки відвідати аптеку для придбання медикаментів, тому у алгоритмі надання медичної допомоги на засадах сімейної медицини, функції фармацевта відіграють надзвичайно важливу роль.

Відповідно до Закону України «Про лікарські засоби», що регламентує правовідносини, пов'язані із створенням, виготовленням, контролем якості та реалізацією лікарських засобів (ЛЗ), та регулює права та обов'язки підприємств, організацій і фізичних осіб в процесі, створення, виробництва, контролю якості та реалізації ЛЗ, заходи щодо контролю здійснюють Міністерство охорони здоров'я (МОЗ) України, Державний комітет України з медичної та мікробіологічної промисловості, а також, спеціально уповноважені ними державні органи.

Таким чином, аптека є закладом де спостерігається скупчення великої кількості людей, які мають ті чи інші проблеми зі здоров'ям, і враховуючи можливість перебування у інкубаційному періоді інфекційної хвороби та наявності бактеріоносійства патогенних чи умовно-патогенних мікроорганізмів, особливо у дихальних шляхах, може спричинити підвищення концентрації збудників, які передаються повітряно-крапельним шляхом [4,5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняних та закордонних джерелах є надзвичайно мало інформації щодо ролі аптек у передачі збудників повітряно-крапельних інфекцій, однак є дані про місце стафілококів у виникненні респіраторної патології у осіб різного віку. М.А. Гарифуліна та співав., Макаренко К.К та співав. вивчали роль стафілококів у виникненні інфекційних захворювань респіраторного тракту у дітей. Широбоков В.П. та співав. досліджували частоту носійства стафілококів серед різних груп населення.

Мета статті - проаналізувати дані літератури щодо резистентності в довкіллі основних респіраторних патогенів, вивчити структуру мікробіоти вітрин аптеки, зокрема обмежувачів, що знаходяться між відвідувачем і фармацевтом, визначити провідні штами мікроорганізмів та з'ясувати їх антибіотикорезистентність для прогнозування можливостей даних бактерій викликати інфекції, що передаються повітряно-крапельним шляхом.

Виклад основного матеріалу

Для реалізації вищевказаних задач були взяті мазки із вітрин під час відвідування аптек, з відома працюючого там персоналу. Проби були доставлені до бактеріологічної лабораторії на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології ТНМУ імені І.Я. Гобачевського МОЗ України не пізніше 2-х годин після забору. Матеріал відбирали за допомогою стерильних одноразових віскозних аплікаторів, розміщених на пластиковому стержні, котрі були поміщені у пробірки із транспортним середовищем. Після забору їх негайно доставляли у лабораторію та проводили бактеріологічне дослідження з використанням спеціальних та диференціально-діагностичних середовищ: Ендо - з метою виявлення кишкової групи бактерій, кров'яний м'ясо-пептонний агар (КМПА) - для виділення стрептококів, жовтково- сольовий агар (ЖСА) - для ідентифікації стафілококів. Чашки після посіву закривали, перевертали догори дном, і поміщали у термостат при оптимальній температурі культивування - 37 °С впродовж 18-24 годин. Ідентифікацію виділених штамів проводили за морфологічними, культуральними, тинкторіальними та біохімічними властивостями.

Антибіотикорезистентність найбільш значущих штамів визначали за допомогою методу Кірбі-Бауера що є найпростішим якісним методом, і широко використовується для епідеміологічного контролю резистентності до антибактеріальних засобів. У цьому методі в якості носія антибіотика використовували паперові диски, просякнуті розчином антибіотика, виробництва ТОВ «Фармактив». Достовірність отриманих результатів залежить від стандартизації проведення дослідження на кожному з етапів, зокрема виборі і виготовленні поживного середовища, забору проб та умов їх доставки, приготування та посіву матеріалу на поверхню середовища, вибору дисків з антибактеріальними препаратами. Диско-дифузійний метод дозволяє опосередковано оцінити мінімальну інгібуючу концентрацію антибіотика, виходячи з діаметру зони затримки росту навколо диску, а результатом дослідження є оцінка резистентності мікроорганізму та віднесення його до однієї з категорій за ступенем чутливості: чутливий, помірностійкий чи резистентний до певного із шести препаратів.

Найбільша кількість інфекцій, що передаються повітряно-крапельним шляхом відносяться до гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) , що являють собою збірну групу хвороб, викликаних багатьма інфекційними збудниками, як вірусами, так і бактеріями, об'єднаних спільними особливостями ураження органів дихання, включаючи ніс, носові пазухи, горло, бронхи, легені та діафрагму.

Це найпоширеніші інфекційні хвороби, здатні уражати всі вікові групи населення. ГРЗ посідають перше місце серед причин тимчасової втрати працездатності, як у дорослих так і по догляду за хворими дітьми. Ними страждають 1/6 частина населення земної кулі навіть у міжепідемічний період. В нашій країні щорічно на ГРЗ хворіють 10-14 млн осіб, що складає 25-30 % від загальної захворюваності та близько 75-90 % від усіх інфекційних хвороб [6,7]. респіраторний бактеріальний інфекція штам

Експерти ВООЗ відмічають, що останніми роками ця найпоширеніша група хвороб демонструє тенденцію до почащення. Соціальні причини зростання випадків ГРЗ пов'язані з глобальним процесом урбанізації, максимально тісних контактів людей між собою та посилення міжконтинентальних міграційних процесів у всьому світі.

ГРЗ можуть перебігати у 2 формах епідемічного процесу: спорадичні випадки та епідемічні спалахи. В процесі епідемічного спалаху реєструються переважно окремі нозології, які, як правило, мають неоднорідну етіологічну структуру. Щорічно виявляють нових представників, котрі можуть викликати тяжкий перебіг хвороби.

Повітряно-крапельний шлях передачі та висока сприйнятливість всіх вікових груп населення до збудників ГРЗ, обумовлюють основну їх епідеміологічну властивість - швидке і масштабне розповсюдження. Ці захворювання поширюються практично без обмежень, зростають у кількості під час сезонного імунодефіциту, що виникає в зимовий і зимово-весняний періоди. Інколи спалахи виникають у інші періоди року. Повторні випадки виникнення хвороби в процесі сезонного спалаху захворюваності обумовлені відсутністю перехресного імунітету до представників окремих груп збудників, і до окремих сероварів у межах однієї групи. Важливим фактором у розповсюдженні ГРЗ бактеріальної етіології є стійкість збудників до факторів довкілля і їх антибіотикорезистентність.

Епідемічний перебіг процесу при ГРЗ залежить від біологічних, соціальних, природних фактори, при чому, деякі з них вивчено ще недостатньо.

Епідемічний процес при ГРЗ бактеріальної етіології, значно складніший не лише через велике етіологічне різноманіття, а завдяки різним рівням контагіозності, меншій сприйнятливості до них населення тощо.

У процесі дослідження 26 змивів з вітрин аптек, ми виявили 74 штами бактерій. Грампозитивні і грамнегативні представники за результатами бактеріологічного аналізу на вітринах аптек зустрічались з практично однаковою частотою. Зокрема грампозитивні штами складали 41,67 % від всієї мікробіоти. Провідними представниками виявились такі: Micrococcus, Bacillus, Staphylococcus, Streptococcus, Candida. Грамнегативні були представлені родами Acinetobacter spp., Neisseria spp., Escherichia spp., Yersinia spp., Klebsiella spp., Moraxella spp. і склали половину від отриманого біорізноманіття. У одній пробі виділили представника грамваріабельних мікроорганізмів - Mobiluncus spp.. Всього ідентифіковано 12 родів мікроорганізмів, частота виявлення яких представлена у табл.1.

Згідно абсолютних показників виділення грампозитивних та грамнега- тивних мікроорганізмів, грампозитивні представники виділено 85,14 %. Вони максимально домінували у складі проб, отриманих з вітрин аптек.

Таблиця 1

Структура мікробіому вітрини аптеки, за результатами бактеріологічного дослідження

Найчастіше з аптечних вітрин виділялись мікрококи. Серед них немає патогенних чи умовно-патогенних представників, що могли б викликати інфекційні процеси у людей.

До роду Staphylococcus, що були другими за частотою, відносяться багато видів сферичних мікроорганізмів і деякі з них є умовно-патогенними. Вони теж досить розповсюджені у довкіллі і є представниками нормальної мікробіоти різних біотопів людського організму: шкіри, дихальних шляхів, верхніх відділів травного тракту, тощо. Тому вони і домінують в даних угрупованнях, оскільки стафілококи могли потрапити на вітрини як зі шкіри рук відвідувачів, так і з видихуваним повітрям з верхніх дихальних шляхів, часточками слизу при кашлі, чханні, розмові.

Представники родів Streptococcus та Candida також часто виділяються із об'єктів зовнішнього середовища та зустрічаються у складі багатьох біотопів організму людини. Під час даного дослідження вони виділялись на порядок рідше, через свою недостатню стійкість у довкіллі, зокрема стрептококи гинуть при нагріванні до 56 °С на протязі 30 хв, швидко втрачають вірулентність при висушуванні та при відсутності необхідних поживних речовин, чутливі до антисептичних засобів та дезінфектантів. Враховуючи те, що серед виділених бактерій із вітрин аптек, згідно аналізу, найчастіше зустрічались стафілококи, ми проаналізували їх чутливість до антибіотиків методом Кірбі-Бауера. Для аналізу використали 6 антибіотиків, які діють на грампозитивні коки: оксацилін, азитроміцин, тетрациклін, амоксицилін з клавулановою кислотою, цефазолін, ампіцилін з сульбактамом (табл. 2).

Таблиця 2

Антибіотикорезистентність штамів Staphylococcus spp. виділених з

вітрин аптек

Згідно результатів антибіотикограми максимально ефективними, по відношенню до виділених стафілококів виявились амоксицилін з клавулановою кислотою, чутливими до якого були 90,5 % бактерій, що узгоджується з даними літератури по визначенню антибіотикочутливості стафілококів, видлених від стаціонарних хворих: 91,07 % за даними О. А. Назарчука та співав., та понад 80 % за даними А. О. Ващенко та співав. [8, 9]. На другому місці за ефективністю виявились цефазолін - 85,7 %, та азитроміцин - 71,4 % відповідно. Отримані нами дані результати дещо кращі за описані у вищезгаданих дослідженнях, оскільки виділені штами з вітрин аптек не всі, очевидно, були стаціонарного походження, а як правило, саме вони найшвидше виробляють стійкість до багатьох антибіотиків (рис.1). При чому, мова іде набуту стійкість у результаті попереднього контакту із антибактеріальними засобами під час лікування того чи іншого пацієнта, або людини, що за ним доглядала і стала носієм такого мутованого штаму стафілокока через тісний контакт із джерелом даного мікроорганізму.

Про низьку швидкість розвитку набутої стійкості свідчить малий відсоток резистентних штамів до оксациліну (19,1 %) та тетрацикліну та ампіциліну з сульбактамом - по 14,3 % та 9,6 % - до азитроміцину. Але враховуючи високий відсоток поширеності носійства золотистого стафілокока у людській популяції - за різними оцінками воно сягає від 20 до 70 % - небезпека інфікування є досить високою [16,18]. Особливо це стосується медичних працівників, серед яких частка таких носіїв значно вища.

Рис. 1 Дослідження антимікробної резистентності культури стафілокока методом Кірбі-Бауера

Важливу роль у виникненні інфекцій, котрі викликаються стафілококами, відіграють стан резистентності макроорганізму, фонові хронічні захворювання, вік та стан довкілля у місці проживання пацієнта. Завдяки стійкості стафілококів у зовнішньому середовищі, а саме до висушування, нагрівання, дії 96 % етанолу та деяких інших дезінфектантів, вони колонізують різні біотопи тіла людини, особливо ті, що дотичні до навколишнього середовища - слизову носа, ротової порожнини, тощо. За даними В.П. Широбокова та співав. тривале носійство S. aureus на слизовій носових ходів реєструється у 20-30 % населення і може колонізувати шкіру, що призводить до ймовірної його передачі через поверхні у аптечних закладах [4]. Значно вищий відсоток носійства S. aureus фіксується серед медиків, стаціонарних хворих та осіб, котрі потребують частих ін'єкцій, зокрема хворих цукровим діабетом, нирковою недостатністю, алергічним хворобами. Вони частіше відвідують аптеки і можуть бути як джерелом таких мікроорганізмів для інших, так і мають самі ряд факторів ризику, що підвищує ризик формування носійства, на фоні зниження загальної реактивності організму при перерахованих хронічних станах.

Ще одним фактором ризику інфікування під час відвідування аптеки стафілококами є те, що вони, в основному, розповсюджуються повітряно- крапельним шляхом. Проте передача через забруднені руки є одним із найважливіших сприяючих факторів розповсюдження стафілококових інфекцій. Так, персонал лікарні може контамінуватись даними мікроорганізмами при догляді за хворими у хірургічних та опікових стаціонарах, де їх носійство дуже поширене.

Крім причин, що можуть сприяти поширенню стафілококів і стосуються самих людей є і здатність деяких штамів стафілококів продукувати беталактамазу - фермент, який руйнує антибіотики. Ця властивість є адаптаційним механізмом, виникає лише у присутності антибіотика, і посилює вірулентність стафілококів та сприяє більшій резистентності у процесі лікування.

Висновки

При бактеріологічному дослідженні змиві із вітрин аптек з практично однаковою частотою виділяються як грампозитивні так і грамнегативні мікроорганізми. Максимально неблагоприємними серед них, у плані інфікування відвідувачів, були стафілококи. Антимікробна резистентність виділених штамів стафілокока була максимально вираженою до оксациліну, результати щодо інших антибактеріальних засобів дають змогу зробити висновок, що стійкість у штамів стафілококів, виділених із вітрин аптек, розвивається повільніше ніж у тих, що виділені від стаціонарних хворих. До факторів, що можуть сприяти інфікуванню стафілококами під час відвідування аптеки, можна віднести:часті госпіталізації, наявність захворювань, що вимагають ін'єкційного лікування, часті інфекції вірусної природи верхніх дихальних шляхів, що призводить до зниження реактивності організму, прийом імуносупресивних засобів, довготривала антибіотикотерапія. На жаль великий відсоток відвідувачів аптек мають той чи інший фактор ризику, у багатьох є і їх поєднання, що збільшує вірогідність контамінації шкіри і верхніх дихальних шляхів бактеріями стафілококової групи. Тому під час відвідування аптеки слід дотримуватись протиепідемічного режиму а після повернення обробляти шкіру рук антисептичними засобами для зменшення ризику її контамінації стафілококовою флорою.

Література

1. Фармацевтична гігієна: навчальний посібник / В. В. Бабієнко, А. В. Мокієнко, О.А. Грузевський. - Одеса: Прес-кур'єр, 2022.-С. 324.

2. Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Інструкція із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z0642-06#Text

3. Наказ Міністерства охорони здоров'я України «Правила виробництва (виготовлення) та контролю якості лікарських засобів в аптеках» [Електронний ресурс].- Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/z1846-12#Text

4. Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студ. вищ. навч. заклад / За редакцією В.П. Широбокова.- Вінниця: Нова Книга, 2010.- С.952.

5. Мікробіологія з основами імунології: підручник / В.В. Данилейченко, Й.М. Федечко, О.П. Корнійчук, І.І. Солонинко; за ред. В.В. Данилейченка, Й.М. Федечка. - К. : ВСВ «Медицина», 2019. - С.376.

6. Kravets N.Ya. Biofilm-forming properties of pathogenic micro-organisms in children with recurrent tonsillitis/ N.Ya.Kravets, S.I. Klumnyk,L.B. Romanyuk,V.P. Borak // Світ медицини та біології.-2022.- No 2 (80).- С.210-213

7. Romanyuk L. Analysis of antibiotic resistance of conditionally pathogenic oropharyngeal microflora in children after viral respiratory infections/L. Malinovska , N.Kravets , N.Olyinyk ,

I. Volch// Georgian medical news.- 2022. - No7 (328). - С.154-158.

8. Назарчук О.А. Чутливість клінічних штамів Staphylococcus aureus до антибактеріальних препаратів / Г.Г. Назарчук, Д.В. Палій, В.В. Сухляк // Укр. мед. Часопис .-2012.- № 3 (89).- С.107-109

9. Ващенко А. О. Чутливість до антибіотиків штамів Staphylococcus aureus, що здатні до утворення біоплівки / Ю. С. Воронкова, А. І. Вінніков ,Т. М. Шевченко, О. С. Воронкова // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2021. - Том 6, № 3 (31).- С. 226-231

References

1. Babiienko,V. V., Mokiienko, A. V., & Hruzevskyi O. A. (2022). Farmatsevtychna hihiiena [Pharmaceuticalhygiene]. Odesa: Pres-kurier[in Ukrainian].

2. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy «Instruktsiia iz sanitarno-protyepidemichnoho rezhymu aptechnykh zakladiv» [Order of the Ministry of Health of Ukraine «Instructions on the sanitary and anti-epidemic regime of pharmacies» ].(n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0642-06#Text [in Ukrainian].

3. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy «Pravyla vyrobnytstva (vyhotovlennia) ta kontroliu yakosti likarskykh zasobiv v aptekakh» [Order of the Ministry of Health of Ukraine «Rules for production (manufacturing) and quality control of medicinal products in pharmacies»].(n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1846-12#Text [in Ukrainian].

4. Shyrobokov,V.P.(Eds.).(2010) Medychna mikrobiolohiia, virusolohiia ta imunolohiia [Medical microbiology, virology and immunology]. Vinnytsia: Nova Knyha [in Ukrainian].

5. Danyleichenko,V.V., Fedechko,Y.M.,Korniichuk,O.P., & Solonynko,I.I. (2019). Mikrobiolohiia z osnovamy imunolohii [Microbiology with the basics of immunology]. V.V. Danyleichenka, Y.M. Fedechka.(Ed.). K. : VSV «Medytsyna»[in Ukrainian].

6. Kravets N.Ya., Klumnyk S.I., Romanyuk L.B., & Borak V.P.(2022). Biofilm-forming properties of pathogenic micro-organisms in children with recurrent tonsillitis. Svit medytsyny ta biolohii-The world of medicine and biology, 2 (80),210-213[in Ukrainian].

7. Romanyuk L., Malinovska L., Kravets N., Olyinyk N., & Volch I.(2022). Analysis of antibiotic resistance of conditionally pathogenic oropharyngeal microflora in children after viral respiratory infections. Georgian medical news ,7 (328), 154-158.

8. Nazarchuk,O.A., Nazarchuk,H.H., Palii, D.V., & Sukhliak,V.V. (2012) Chutlyvist klinichnykh shtamiv Staphylococcus aureus do antybakterialnykh preparativ [Sensitivity of clinical strains of Staphylococcus aureus to antibacterial drugs]. Ukr. med. Chasopys-Ukr. med. Magazine, 3 (89) ,107-109[in Ukrainian].

9. Vashchenko A. O., Voronkova Yu. S., Vinnikov A. I., Shevchenko T. M., & Voronkova O. S. (2021). Chutlyvist do antybiotykiv shtamiv Staphylococcus aureus, shcho zdatni do utvorennia bioplivky [Antibiotic sensitivity of Staphylococcus aureus strains capable of biofilm formation] Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu -Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports, 3 (31), 226-231[in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru