Системний остеопороз та остеопенія у чоловіків із гіперурикемією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Системний остеопороз та остеопенія у чоловіків із гіперурикемією

Г.С. Дубецька, Є.Я. Скляров

ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна

Львівський національний медичний університет імені Д. Галицького, м. Львів, Україна

Резюме

У статті представлено результати власних досліджень щодо вивчення частоти остеопорозу та остеопенії у чоловіків із різним рівнем сечової кислоти та вплив гіперурикемії на мінеральну щільність кісткової тканини.

Метою дослідження було вивчити структурно-функціональний стан кісткової тканини (показники мінеральної щільності) у чоловіків із різним рівнем сечової кислоти і встановити частоту остеопорозу та остеопенії у пацієнтів із гіперурикемією.

Матеріали та методи дослідження. Було обстежено 140 чоловіків віком від 50 до 80 років. Визначення рівня сечової кислоти в сироватці крові здійснювали за допомогою уриказно-пероксидазного методу. Визначення показників мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) проводили за допомогою двофотонної рентгенівської абсорбціометрії (ДРА) на приладі «Prodigy, ПЕНС Lunar» (Мадісон, США, 2005).

Результати досліджень. Встановлено, що частота остеопорозу та остео- пенії в чоловіків із гіперурикемією нижча порівняно з чоловіками з нормо- урикемією. При розподілі за віковими групами 50--59 років, 60--69 років, 70--79 років у чоловіків із гіперурикемією остеопороз було виявлено лише у віковій групі 70--79 років і його частота становила 14% на рівні поперекового відділу хребта (L1--L4) та 14 % -- на рівні шийки стегнової кістки (Neack Mean). За квартильним розподілом, згідно з рівнем сечової кислоти, у чоловіків із найвищим рівнем сечової кислоти були найвищі показники мінеральної щільності кісткової тканини.

Висновки. У пацієнтів із високим рівнем сечової кислоти спостерігаються високі показники мінеральної щільності кісткової тканини, тому в них рідше виникають такі захворювання, як остеопороз та остеопенія, що свідчить про протекторну роль сечової кислоти для кісткової тканини і може мати практичне значення при вирішенні питання щодо медикаментозної корекції гіперурикемії.

Ключові слова: остеопороз, остеопенія, гіперурикемія, сечова кислота, мінеральна щільність кісткової тканини.

Systemic osteoporosis and osteopenia in men with hyperuricemia

H. S. DUBETSKA, E. Y. SKLYROV

State Institution «D. F. Chebotarev Institute of Gerontology of the NAMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine

Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine

Abstract. The article presents the results of own research on the study of the incidence of osteoporosis and osteopenia in men with different levels of uric acid and the influence of hyperuricemia on the mineral density of bone tissue. The aim of the study was to examine the structural and functional state of bone tissue (indicators of mineral density) in men with different levels of uric acid and to establish the incidence of osteoporosis and osteopenia in patients with hyperuricemia.

Materials and methods of research. 140 men aged 50-80 years were examined. Determination of the level of uric acid in the serum was performed using the uricase-peroxidase method. Determination of bone mineral density was performed by DXA on the device «Prodigy».

Results. It has been established that the incidence of osteoporosis and osteopenia in men with hyperuricemia is lower compared to men with normouri- cemia. When dividing by age groups 50-59 years, 60-69 years, 70-79 years in men with hyperuricemia, osteoporosis was detected only in the age group 70-79 years and its incidence was 14% at the level of the lumbar spine (L1-L4) and 14% at the level of the femoral neck (Neack Mean). According to the quarterly distribution according to the level of uric acid, men with the highest level of uric acid had the highest indicators of bone mineral density.

Conclusions. Patients with a high level of uric acid have high levels of bone mineral density, so they are less likely to develop diseases such as osteoporosis and osteopenia, which indicates the protective role of uric acid for bone tissue and may be of practical importance when deciding on the issue of drug correction of hyperuricemia.

Key words: osteoporosis, osteopenia, hyperuricemia, uric acid, bone mineral density.

Вступ

Наукові дослідження останніх років вказують на швидкі темпи зростання остеопорозу та остеопенії у світовій популяції. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та International Osteoporosis Foundation (IOF), близько 200 млн жінок у всьому світі хворіють на остеопороз. Відомо, що в Європі середній показник частоти захворюваності в жінок становить 36%, у чоловіків - 26,4%; у Німеччині з 82 млн жителів остеопорозом хворіють до 7,8 млн чоловіків віком після 50 років; у Норвегії 50% жінок та 15% чоловіків мають остеопороз; у США ці показники становлять 24,8% та 5,6% відповідно. Остеопороз - це системне захворювання скелета, яке характеризується зниженням кількості кісткової маси, порушенням архітектоніки кісткової тканини, що призводить до підвищення її крихкості, а остеопе- нія - це патологічний стан, що визначає зниження кісткової тканини та передує розвитку остеопорозу [1]. Результати деяких наукових досліджень вказують на те, що у віці від 30 до 80 років у жінок та чоловіків знижується мінеральна насиченість компактної (на 27% та 22% відповідно) та губчастої кісткової тканини (на 33% та 25% відповідно), що збільшує ризики появи переломів кісток та підвищує їх кількість [2]. Доведено, що у віці 50 років сумарний ризик остеопоротичних переломів становить 39,7% у жінок та 13,1% у чоловіків, а ризик перелому стегнової кістки становить 17,5 та 6,0%, хребців - 15,6 та 5,0%, дистального відділу передпліччя - 16,0 та 2,5% відповідно [3, 4]. Тому рання діагностика, профілактика та лікування остеопорозу й остеопенії зможе запобігти виникненню їх ускладнень, а саме -- попередити розвиток переломів кісток, передчасну втрату працездатності та знизити показники інвалідизації населення.

Протягом останніх років науковці та практикуючі лікарі зауважили тенденцію до зростання частоти пацієнтів із підвищеним рівнем сечової кислоти в сироватці крові, що часто має безсимптомний характер та клінічно не підтверджує наявність подагри в них. Вчені довели, що гіперурикемія є мультидисциплінарною проблемою і часто супроводжує деякі захворювання. Зокрема, може виникати при патології нирок, метаболічному синдромі, онкологічних захворюваннях, ожирінні, хворобах серцево-судинної та ендокринної систем [5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13]. Згідно з рекомендаціями, опублікованими Європейською антиревматичною лігою (EULAR), гіперу- рикемією вважається підвищення рівня сечової кислоти в сироватці крові понад 360 мкмоль/л (< 6 мг/дл). Цей показник і є визначальним при лікуванні хворих із подагрою препаратами, що знижують рівень сечової кислоти, яка є кінцевим продуктом розщеплення пуринів [1]. Пуринові сполуки, які є джерелом утворення сечової кислоти, надходять з їжею або утворюються в організмі під час обміну нуклеотидів. Кристали уратів мають властивість відкладатись у суглобах, сечовивідних шляхах, інших тканинах, сприяючи розвитку проліферативного запалення, адже сечова кислота погано розчиняється у воді. Крім того, відомо, що в людини відсутній фермент уриказа, який перетворює сечову кислоту в розчинну сполуку - алантоїн, що сприяє накопиченню кристалів моноурату натрію [14, 15, 16].

Сучасні наукові дослідження засвідчують, що сечова кислота захищає організм людини від розвитку деяких неврологічних захворювань (зокрема, хвороби Альцгеймера), але часто провокує метаболічні порушення в організмі та прогресування серцево-судинних, ендокринних та інших патологій. Проте останнім часом іноземні науковці велику роль приділяють вивченню впливу гіперурикемії на метаболічні процеси в кістковій тканині [17, 18, 19, 20]. Зокрема, в літературних джерелах вони вказують на те, що пацієнти з високим рівнем сечової кислоти мають високі показники мінеральної щільності кісткової тканини, тому в них рідше виникають остеопороз, остеопенія та переломи кісток порівняно з пацієнтами з нормальним рівнем сечової кислоти. Патогенетично позитивний вплив гіперурикемії в організмі людини на метаболічні процеси в кістковій тканині вчені пояснюють тим, що сечова кислота має антиоксидантні властивості, а, як відомо, оксидативний стрес чинить негативний вплив на кісткову тканину. Враховуючи позитивний вплив сечової кислоти на метаболічні процеси в кістковій тканині, можна виділити її протекторну роль для кістково-м'язової системи [21, 22, 23, 24].

В Україні ця проблема вивчена недостатньо, про що свідчать лише поодинокі наукові праці, присвячені гіперурикемії та мінеральній щільності кісткової тканини, остеопорозу та остеопенії. Проте вона є надзвичайно актуальною, адже пацієнти з високим рівнем сечової кислоти рідше хворіють на остеопороз та остеопенію, що має важливе практичне значення і потребує індивідуального підходу при виборі дози та тривалості медикаментозної терапії високого рівня сечової кислоти. До того ж, як основний метод корекції гіперурикемії деяким пацієнтам можна рекомендувати лише дієтотерапію без використання урикодепресивних або урикозуричних лікарських засобів.

Мета дослідження: вивчити структурно-функціональний стан кісткової тканини (показники мінеральної щільності) у чоловіків з різним рівнем сечової кислоти і встановити частоту остеопорозу та остеопенії у пацієнтів з гіперурикемією.

Матеріали та методи дослідження. Було обстежено 140 чоловіків віком від 50 років до 80 років, які перебували на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у відділенні клінічної фізіології і патології опорно-рухового апарату ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова» НАМН України та Українському науково-медичному центрі проблем остеопорозу. Серед чоловіків залежно від рівня сечової кислоти в сироватці крові за квартальним розподілом було виділено 4 групи пацієнтів: Q1 < 281 мкмоль/л, Q2 = 281--342 мкмоль/л, Q3 = 343--404 мкмоль/л, Q4 > 404 мкмоль/л.

Визначення рівня сечової кислоти в сироватці крові здійснювали за допомогою ферментативного методу (уриказно-пероксидазного) з використанням спектрофотометричного аналізу.

За допомогою методу ДРА з використанням приладу «Prodigy» досліджували показники мінеральної щільності кісткової тканини. Згідно з рекомендаціями виробника, здійснювали контроль якості процедури з щоденним калібруванням приладу та використанням фантома. Мінеральну щільність кісткової тканини (г/см²) визначали на рівні всього скелета, поперекового відділу хребта (BMD L1--L4), шийки правої та лівої стегнових кісток, проксимального відділу правої та лівої стегнових кісток, дистального, ультрадистального відділів і середньої третини кісток передпліччя.

Статистичний аналіз проводили із застосуванням параметричних та непараметричних критеріїв, для проведенння аналізу використовували програму Statistica 6.0.

Результати досліджень та їх обговорення

З метою оцінки частоти розвитку остеопорозу та остеопенії у 140 чоловіків віком від 50 до 80 років визначали мінеральну щільність кісткової тканини за допомогою ДРА та розраховували в них T-критерій (T-score) на рівні поперекового відділу хребта (L1-L4) та на рівні шийки стегнової кістки (Neack Mean). Результати досліджень показали, що частота остеопорозу в чоловіків із нормальним рівнем сечової кислоти (нормоурикемією) була вищою порівняно з пацієнтами з гіперурикемією. Зокрема, на рівні поперекового відділу хребта частота остеопорозу в чоловіків з гіперурикемією становила 4%, а в пацієнтів із нормоурикемією -- 17%. Проведений аналіз виявив остеопенію у 26% осіб з гіперурикемією та в 30% з нормоурикемією (рис. 1). На рівні шийки стегнової кістки також у пацієнтів з гіперурикемією було виявлено нижчі показники частоти остеопорозу та остеопенії порівняно з чоловіками з нормоурикемією (остеопорозу - 4% та 15%; остеопенії - 35% та 54% відповідно) (рис. 2).

Рис. 1. Частота остеопорозу та остеопенії на рівні поперекового відділу хребта в чоловіків з гіперурикемією та нормоурикемією (за показником T).

Рис. 2. Частота остеопорозу та остеопенії на рівні шийки стегнової кістки в чоловіків з гіперурикемією та нормоурикемією (за показником T).

Проведений аналіз результатів досліджень щодо вивчення частоти розвитку остеопорозу та остеопенії за віковими групами 50-59 років, 60-69 років, 70-79 років у чоловіків із високим та низьким рівнем сечової кислоти підтвердив, що в пацієнтів із гіперурикемією остеопороз було виявлено лише у віковій групі 70-79 років (як на рівні поперекового відділу хребта (L1-L4), так і на рівні шийки стегнової кістки (Neack Mean)), і цей показник становив 14%. А в чоловіків із нормоурикемією частота остеопорозу на рівні поперекового відділу хребта (L1-L4) становила у віковій групі 50-59 років 25%, 60-69 років - 18%, 70-79 років - 6% та 21%, 14%, 12% відповідно на рівні шийки стегнової кістки (Neack Mean).

Також встановлено, що частота остеопенії у пацієнтів із гіперурикемією у віковій групі 50-59 років була 43%, 60-69 років - 27%, 70-79 років - 14% на рівні поперекового відділу хребта та 14%, 36%, 43% відповідно на рівні шийки стегнової кістки.

В осіб із нормоурикемією ці показники становили: у віковій групі 50-59 років - 42%, 60-69 років - 14%, 70-79 років - 41% на рівні поперекового відділу хребта (L1-L4) та 58%, 41%, 59% відповідно на рівні шийки стегнової кістки (Neack Mean) (рис. 3, 4).

Чоловіки з гіперурикемієюЧоловіки з нормоурикемією

Рис. 3. Розподіл обстежених чоловіків із гіперурикемією та нормоурикемією залежно від віку на рівні поперекового відділу хребта (L1-L4) (за показником T).

Чоловіки з гіперурикемієюЧоловіки з нормоурикемією

Рис. 4. Розподіл обстежених чоловіків із гіперурикемією та нормоурикемією залежно від віку на рівні шийки стегнової кістки (Neack Mean) (за показником T).

Для оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини, зокрема визначення показників МЩКТ у чоловіків залежно від рівня сечової кислоти в сироватці крові, за допомогою квартильного розподілу було виділено 4 групи пацієнтів: Q1 < 281 мкмоль/л, Q2 = 281-342 мкмоль/л, Q3 = 343-404 мкмоль/л, Q4 > 404 мкмоль/л. Відповідно до першої групи входили чоловіки з найнижчим рівнем сечової кислоти, а до четвертої групи -- пацієнти з найвищим рівнем сечової кислоти. Аналіз результатів засвідчив, що в чоловіків із найнижчим рівнем сечової кислоти були найнижчі показники МЩКТ (табл. 1).

Таблиця 1Мінеральна щільність кісткової тканини в чоловіків залежно від квартильного розподілу, M ± m

Проте достовірні відмінності встановлено лише між МЩКТ поперекового відділу хребта (F = 2,78; р = 0,04), кісток передпліччя (ділянка 33%) (F = 3,96; р = 0,01) та всього скелета (F = 2,7; р = 0,04) (рис. 5, 6, 7).

г/см² р<0,05

Рис. 5. Мінеральна щільність кісткової тканини поперекового відділу хребта залежно від рівня сечової кислоти в сироватці крові в чоловіків.

Примітки: * p < 0,05 - вірогідні відмінності між групою Q2 і групою Q3.** p < 0,05 -- вірогідні відмінності між групою Q3 і групою Q4.

г/см² р<0,05

Рис. 6. Мінеральна щільність кісткової тканини передпліччя (ділянка 33%) залежно від рівня сечової кислоти в сироватці крові в чоловіків.

Примітки: * p < 0,05 -- вірогідні відмінності між групою Q1 і групою Q4.

Рис. 7. Мінеральна щільність кісткової тканини всього скелета залежно від рівня сечової кислоти в сироватці крові в чоловіків.

Примітки: * p < 0,05 - вірогідні відмінності між групою Q2 і групою Q4.

Отже, встановлено, що пацієнти з високими показниками рівня сечової кислоти в сироватці крові, тобто з гіперурикемією, мають високі показники мінеральної щільності кісткової тканини (зокрема, на рівні поперекового відділу хребта, кісток передпліччя та всього скелета підтверджено достовірні результати). Також з'ясовано, що частота остеопорозу та остеопенії в чоловіків із гіперурикемією нижча порівняно з чоловіками з нормоурике- мією (відповідно: 4% та 17% -- на рівні поперекового відділу хребта й 4% та 15% -- на рівні шийки стегнової кістки -- остеопорозу; 26% та 30% -- на рівні поперекового відділу хребта й 35% та 54% -- на рівні шийки стегнової кістки -- остеопенії). При аналізі даних за віковими групами 50--59 років, 60--69 років, 70--79 років у чоловіків із гіперурикемією остеопороз було виявлено лише у віковій групі 70--79 років (як на рівні поперекового відділу хребта (L1--L4), так і на рівні шийки стегнової кістки (Neack Mean)), і цей показник становив 14%.

В одному з іноземних наукових досліджень вчені Yan D., Wang J. та Hou X. також вивчали взаємозв'язок між рівнем сечової кислоти в сироватці крові та частотою розвитку остеопорозу. Крім цього, вони враховували показники маркерів кісткового метаболізму. Було обстежено 4256 жінок у постменопаузальному періоді та 943 чоловіки. Як і в нашому дослідженні, визначення мінеральної щільності кісткової тканини проводили за допомогою методу ДРА. Вони встановили, що в жінок у постменопаузальному періоді поширеність остеопорозу була значно нижчою в групі з гіперурике- мією порівняно з групою з нормоурикемією (P = 4,65E-06). Було доведено, що існує залежність між рівнем сечової кислоти та розвитком остеопорозу: довірчий інтервал (95% Ді) = 0,844 [0,763; 0,933] (P = 0,0009). При аналізі результатів вчені враховували в пацієнтів їхній вік, індекс маси тіла, площу вісцерального та підшкірного жиру, рівень альбуміну в сироватці крові, вітаміну D і паратиреоїдного гормону. У жінок рівень сечової кислоти в сироватці крові мав позитивну кореляцію із МЩКТ шийки стегнової кістки (В ± SE: 0,0463 ± 0,0161; P = 0,0042), всього стегна (В ± SE: 0,0433 ± 0,0149; P = 0,0038) та поперекового відділу хребта (L1--L4) (В ± SE: 0,0628 ± 0,0165; P = 0,0001). Проте, рівень сечової кислоти в сироватці крові в жінок негативно корелював з пропептидом проколагену I типу (PlNP) (B ± SE: -0,1311 ± 0,0508; P = 0,0100). Отже, результати цього дослідження свідчать про те, що сечова кислота має захисну дію на кісткову тканину в китайських жінок у постменопаузальному періоді. Однак, у чоловіків не було виявлено взаємозв'язку між остеопорозом та рівнем сечової кислоти. Автори пояснили це тим, що висока поширеність факторів ризику остеопорозу в чоловіків, таких як куріння, вживання алкоголю та особливості їх харчування, може нейтралізувати сприятливий вплив сечової кислоти на метаболізм кісток. Отже, результати власних досліджень та дані іноземної літератури підтверджують необхідність вивчення проблеми гіперурикемії та мінеральної щільності кісткової тканини з обов'язковим урахуванням факторів, які можуть впливати на розвиток остеопорозу та остеопенії.

Висновки

Встановлено, що частота остеопорозу та остеопенії в чоловіків із гіперурикемією нижча порівняно з чоловіками з нормоурикемією. Так, частота остеопорозу становить 4% та 17% на рівні поперекового відділу хребта й 4% та 15% -- на рівні шийки стегнової кістки відповідно. А частота остеопенії становить 26% та 30% на рівні поперекового відділу хребта й 35% та 54% -- на рівні шийки стегнової кістки відповідно.

Результати досліджень за віковими групами 50--59 років, 60--69 років, 70--79 років засвідчили, що в чоловіків із гіперурикемією остеопороз було виявлено лише у віковій групі 70--79 років і його частота становила 14% на рівні поперекового відділу хребта (L1--L4) та 14% -- на рівні шийки стегнової кістки (Neack Mean).

За квартильним розподілом, згідно з рівнем сечової кислоти, доведено, що в чоловіків із найвищим рівнем сечової кислоти були найвищі показники мінеральної щільності кісткової тканини, проте достовірні відмінності встановлено лише між МЩКТ поперекового відділу хребта (F = 2,78; р = 0,04), кісток передпліччя (ділянка 33%) (F = 3,96; р = 0,01) та всього скелета (F = 2,7; р = 0,04).

У людей старшого віку помірна гіперурикемія може виконувати протекторну роль для кісткової тканини та розвитку остеопорозу, що сприятиме запобіганню виникнення переломів кісток та порушення якості життя цих пацієнтів. Тому як основний метод корекції гіперурикемії у цій групі пацієнтів можна рекомендувати дієтотерапію без використання урикодепре- сивних або урикозуричних лікарських засобів із обов'язковим плановим контролем рівня сечової кислоти в сироватці крові.

Посилання

остеопороз остеопенія чоловік гіперурикемія

1. Поворознюк В. В, Григор'єва Н. В, Дєдух Н. В. Вторинний остеопороз [Secondary osteoporosis]. Кропивницький: Поліум; 2021. 528 с.

2. Джус М. Б. Глюкокортикоїдний остеопороз: проблема профілактики і лікування в ревматологічній практиці. Медицина залізничного транспорту України. 2004;3:73-83.

3. Поворознюк В. В. Захворювання кістково-м'язової системи в людей різного віку (вибрані лекції, огляди, статті) [Diseases of the musculoskeletal system in people of different ages (selected lectures, reviews, articles)]. У 3-х томах. Том 1. Київ; 2004. 480 с.

4. Cauley JA. Osteoporosis: fracture epidemiology update 2016. Curr Opin Rheumatol. 2017;29(2):150-156. doi: 10.1097/B0R.0000000000000365.

5. Yang T, Chu CH, Bai CH et al. Uric acid level as a risk marker for metabolic syndrome: a Chinese cohort study. Atherosclerosis. 2012;220(2):525-531. doi: 10.1016/j. atherosclerosis.2011.11.014.

6. Chiou W, Wang M, Huang D, et al. The Relationship between Serum Uric Acid Level and Metabolic Syndrome: Differences by Sex and Age in Taiwanese. J Epidemiol. 2010;20(3):219-224. doi: 10.2188/jea.JE20090078.

7. Zoccali C, Mallamaci F. Uric acid, hypertension, and cardiovascular and renal complications. Curr Hypertens Rep. 2013;15(6):531-537. doi: 10.1007/s11906-013-0391-y.

8. Yanai H, Adachi H, Hakoshima M, Katsuyama H. Molecular Biological and Clinical Understanding of the Pathophysiology and Treatments of Hyperuricemia and Its Association with Metabolic Syndrome, Cardiovascular Diseases and Chronic Kidney Disease. Int J Mol Sci. 2021; 22(17): 9221. doi: 10.3390/ijms22179221.

9. Li CH, Lee CL, Hsieh YC, et al. Hyperuricemia and diabetes mellitus when occurred together have higher risks than alone on all-cause mortality and end-stage renal disease in patients with chronic kidney disease. BMC Nephrol. 2022;23:157. doi: 10.1186/s12882-022-02755-1.

10. Burnier M. Gout and hyperuricaemia: modifiable cardiovascular risk factors? Front Cardiovasc Med. 2023;10:1190069. doi: 10.3389/fcvm.2023.1190069.

11. Barman Z, Hasan M, Miah R, et al. Association between hyperuricemia and chronic kidney disease: a cross-sectional study in Bangladeshi adults. BMC Endocr Disord. 2023;23:45. doi: 10.1186/s12902-023-01304-7.

12. Wang C, Qin P, Liu Y, et al. Association between hyperuricemia and hypertension and the mediatory role of obesity: a large cohort study in China. Rev Assoc Med Bras. 2023;69(8):e20220241. doi: 10.1590/1806-9282.20220241.

13. Zhou Y, Li J, Ma Y. Elevated serum uric acid is associated with the risk of advanced staging and vascular involvement in patients with hepatoblastoma: a 14-year retrospective study. Front Oncol. 2023; 13: 1144349. doi: 10.3389/fonc.2023.1144349.

14. Дзяк Г. В, Хомазюк Т. А. Подагра: «Капкан» метаболічних проблем: Наукове видання. 2010:112. URL: https://www.twirpx.com/file/907381.

15. Шуба Н. М. Гіперурикемія -- мультиморбідна патологія в ревматології. Український ревматологічний журнал. 2013;2(52):14-22. URL: http://www.rheumatology.kiev.ua/article/ magazin.

16. Terkeltaub R. Gout and other crystal arthropathies. 2012:357. URL: https://www.elsevier. com/gout-and-other-crystal-arthropathies/terkeltaub/978-1-4377-2864-4.

17. Ahn SH, Lee SH, Kim BJ, et al. Higher serum uric acid is associated with higher bone mass, lower bone turnover, and lower prevalence of vertebral fracture in healthy postmenopausal women. Osteoporos Int. 2013;24(12):2961-2970. doi: 10.1007/s00198-013-2377-7.

18. Makovey J, Macara M, Chen JS, et al. Serum uric acid plays a protective role for bone loss in peri- and postmenopausal women: a longitudinal study. Bone. 2013;52(1):400-406. doi: 10.1016/j.bone.2012.10.025.

19. Nabipour I, Sambrook PN, Blyth FM, et al. Serum uric acid is associated with bone health in older men: a cross-sectional population-based study. J Bone Miner Res. 2011;26(5):955-964. doi: 10.1002/jbmr.286.

20. Li JY, Lee JI, Cheng-Chang Lu CC, et al. Hyperuricemia and Its Association with Osteoporosis in a Large Asian Cohort. Nutrients. 2022;14(11):2206. doi: 10.3390/nu14112206.

21. Lee JW, Kwon BC, Choi HG. Analyses of the relationship between hyperuricemia and osteoporosis. Sci Rep. 2021;11:12080. doi: 10.1038/s41598-021-91570.

22. Ibrahim WN, Younes N, Shi Z, Abu-Madi MA. Serum Uric Acid Level Is Positively Associated With Higher Bone Mineral Density at Multiple Skeletal Sites Among Healthy Qataris. Front Endocrinol (Lausanne). 2021;12:653685. doi: 10.3389/fendo.2021.653685.

23. Yan D, Jie Wang J, Hou X. Association of serum uric acid levels with osteoporosis and bone turnover markers in a Chinese population. Acta Pharmacol Sin. 2018;39(4):626-632. doi: 10.1038/aps.2017.165.

24. Xu M, Lu K, Yang X. Association between serum uric acid levels and bone mineral density in patients with osteoporosis: a cross-sectional study. BMC Musculoskelet Disord. 2023;24:306. doi: 10.1186/s12891-023-06414.

Размещено на Allbest.ru