Профілактика розладів нервової системи під впливом тривалого стресу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний медичний університет

ПРОФІЛАКТИКА РОЗЛАДІВ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ПІД ВПЛИВОМ ТРИВАЛОГО СТРЕСУ

Трач Вікторія Володимирівна здобувачка освіти 2 курсу ІІ медичного факультету Скакунов Максим Олексійович здобувач освіти 2 курсу ІІ медичного факультету Старусева Вікторія Вадимівна канд. мед. наук, доцент, доцент кафедри гігієни та екології №1

Анотація

Стаття присвячена дослідженню взаємозв'язку між способом життя, факторами оточуючого середовища та профілактикою впливу хронічного стресу на організм людини, що може призводити до ряду захворювань, зокрема, нервової' системи. Для усунення виснаження після емоційного напруження може знадобитися тривалий проміжок часу. Стрес має широкий спектр негативних наслідків для здоров'я людини. З метою забезпечення повного благополуччя населення необхідно бути добре обізнаними щодо причин та заходів попередження тривалого емоційного напруження. Знання про те, як стрес впливає на фізичне і психічне здоров'я, дозволяє вчасно виявляти його прояви і вживати відповідні заходи для усунення негативних наслідків. Саме обізнаність з цього питання може допомогти у майбутній розробці стратегії для ефективної роботи під час напружених ситуацій. Ведення здорового способу життя є важливою складовою профілактики стресу, проте необхідно також враховувати вплив таких факторів як емоційний стан, психологічна підтримка та благополуччя, вплив навколишнього середовища. Комбінація цих підходів може значно підвищити ефективність боротьби з тривалим напруженням. У роботі проаналізовано двонаправлений зв'язок таких аспектів способу життя як режиму сну, поведінки харчування, фізичного навантаження зі стресом. Виявлено, що емоції, які людина відчуває протягом певного часу, здатні чинити вплив на організм у цілому та мати суттєве значення у формуванні стійкості до напруження. Стресові ситуації можуть викликати різні реакції, такі як тривога, страх, роздратованість, проте позитивні почуття значно пригнічують появу негативних наслідків після цього. Навколишнє середовище створює різноманітні фактори, що також можуть впливати на емоційний стан людини, розлади нервової системи та інші захворювання організму. У ході дослідження обґрунтовано взаємозв'язок між різними методами профілактики довготривалого стресу, запропоновано комбінацію методів для отримання більш ефективного результату у боротьбі з тривалим напруженням.

Ключові слова: стрес, режим сну, фізичні навантаження, поведінка харчування, емоції.

Вступ

Вплив довготривалого стресу на організм людини може впливати на психічне та фізичне здоров'я. Постійне емоційне напруження, особливо в умовах воєнного стану, може виснажити ресурси людини, призвести до втоми, депресії, розладів нервової системи, а згодом ряду інших важких захворювань організму у цілому.

Мета роботи

Виявлення ефективних методів профілактики розладів нервової системи.

Матеріали та методи

У ході дослідження було проведено огляд наукової літератури, опитування для оцінки впливу тривалого стресу на психічний, фізичний стан населення та аналізу способу життя - головного фактору забезпечення здоров'я організму.

Результати та обговорення

У дослідженні взяли участь переважно особи жіночої статі, вік 76,7% опитуваних склав від 18 до 25 років. Було виявлено: тривожність (55,6%) є досить поширеним симптомом, що проявлявся в багатьох осіб. У класичній теорії стресу описується загальний адаптаційний синдром, у якому виділяють три фази. Після тривожної реакції та стану покори третя фаза тягне за собою почуття виснаження, що може спричинити захворювання різних систем органів і психічні розлади. Симптом виснаження (77,8%) домінує серед ознак стресу, що відчували українці останнім часом. Така втрата сил є наслідком впливу одного або декількох ідентифікованих факторів пригнічення, які існували протягом мінімум шести місяців. Серед симптомів у 67,8% опитуваних спостерігалася суттєва нестача психічної енергії, що проявлялася у вигляді відсутності ініціативи, зниженні бажання виконувати роботу, а також соціальної ізоляції (38,9%). Головний біль - першу ознаку порушення фізичного здоров'я організму, відчували 46,7% осіб. Про початок захворювань шлунково-кишкового тракту свідчили такі симптоми як підвищення апетиту (31,1%) та поява почуття голоду через короткий часовий проміжок після прийому їжі (28,9%). Порушення координації - ураження опорно-рухового апарату, також спостерігалося серед деяких опитуваних. Поява таких симптомів свідчить про тривалий вплив стресу на населення.

За результатами дослідження було виявлено, що скарги на розлади сну мали 34,4% опитуваних. Під час відпочинку в організмі людини відбувається багато важливих фізіологічних змін. Стрес і розлади сну мають двонаправлений зв'язок, що впливає на центральну нервову систему та метаболізм [1]. Симптоми, пов'язані з безсонням, можуть підвищувати ризик виникнення захворювань різних систем організму, особливо нервової, когнітивних розладів, зниження продуктивності, проблем із психічним здоров'ям [2]. Отже, відновлення режиму сну є одним з ефективних методів профілактики впливу стресу. Згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я, дорослій людині необхідно витрачати на нічний відпочинок від 7 до 9 годин на добу. На жаль, значна кількість опитуваних (42,2%) не дотримується цієї поради.

Фізична активність та стрес взаємопов'язані між собою. У період емоційної напруги люди, уникаючи занять спортом, зазвичай займаються менш виснажливою діяльністю [3]. На жаль, лише 18,9% опитуваних виконують фізичні вправи регулярно. 51,1% осіб деколи займаються спортом, проте і значна кількість людей (30%) взагалі не здійснюють активні навантаження. За попередніми дослідженнями було виявлено: регулярна фізична активність спортсменів сприяє нижчим показникам у них рівня кортизолу - гормону, що підвищується під час стресових ситуацій, у порівнянні з інертними особами [4]. Отже, заняття спортом також є ефективним методом для профілактики нервових розладів.

Дослідження взаємозв'язку між навколишнім середовищем та психологічним благополуччям показують, що природні особливості мають сприятливий вплив на почуття людини протягом кількох годин [5]. У своєму систематичному огляді експерти підтвердили більшу ефективність від занять фізичними вправами на свіжому повітрі для усунення відчуття гніву, розгубленості, напруги, депресії [6]. За даними нашого опитування, на жаль, багато осіб проводять недостатню кількість часу на свіжому повітрі протягом доби: 32,2% - менше ніж годину, а 20% - взагалі дуже рідко виходять на вулицю.

Позитивний вплив на організм у цілому чинять приємні емоційні стани, включаючи радість, захоплення та задоволення. Дослідження показують, що це може підвищити стійкість до стресу, а також загальне психічне здоров'я та благополуччя. Посилення регуляції позитивних емоцій приводить до клінічно значущих покращень симптомів тривожних розладів [7]. Лише 21,1% опитуваних постійно відчувають себе щасливими. Значна кількість людей отримує позитивні емоції деколи або дуже рідко. Такі показники свідчать про те, що періодичний вплив негативних емоційних станів може сприяти появі нервових розладів та захворювань різних систем організму.

Іншим важливим чинником щодо запобігання хвороб та профілактики розладів нервової системи є здорове харчування. Більш ранні дослідження підтверджують ідею про те, що стрес змінює харчову поведінку щодо загального споживання калорій [8]. Особи, які піддаються постійному емоційному напруженню, збільшують споживання їжі з високим вмістом жиру та цукру. У ході нашого дослідження було виявлено: у щоденному раціоні 87,8% опитуваних наявні солодощі та випічка. Альтернативою можуть стати такі солодкі ягоди, як малина, ожина та полуниця, які не лише позитивно впливають на кишково-шлунковий тракт, але і містять антиоксиданти, що усувають наслідки впливу хронічного стресу. Також деякі люди під час тривалого напруження звикли вживати каву, проте цей напій у надмірних дозах викликає стан, відомий як «кофеїнізм». Симптоми включають тривогу, нервозність, неспокій, безсоння, психомоторне збудження. До щоденного раціону 58,9% опитуваних входить кава, що може мати негативний вплив на нервову систему. Вживання насіння та горіхів, багатих на вміст магнію, може допомогти запобігти виникненню нервових розладів. Волоські горіхи містять омега-3 жирні кислоти, що також чинять вплив на подолання стресу. Цинк, дефіцит якого викликає негативний настрій, є необхідним для гарного функціонування нервової системи, наявний у гарбузовому насінні. Менше 50% надають перевагу насінню та горіхам. Вживання жирної морської риби, багатої на омега-3 жирні кислоти, цинк, магній здатні зміцнювати нервову та серцево-судинну систему під час тривалого стресу. Лише в раціоні 35,6% опитуваних наявний цей корисний продукт.

Висновки

Отже, дотримання режиму сну, регулярне фізичне навантаження, перебування на свіжому повітрі не менше, ніж 2 години на добу, раціональне харчування, оточення людини та вплив позитивних емоцій - запорука психічного та фізичного здоров'я населення. Саме комбінація цих підходів може значно підвищити ефективність профілактики нервових розладів та боротьби з наслідками довготривалого стресу.

Список використаних джерел

1. Hirotsu C., Tufik S., Andersen M.L. Interactions between sleep, stress, and metabolism: From physiological to pathological conditions. Sleep Sci. 2015. P.143-152. DOI: 10.1016/j.slsci.2015.09.002.

2. Riemann D., Krone L.B., Wulff K., Nissen C. Sleep, insomnia, and depression. Neuropsychopharmacology. 2019. P. 74-89. DOI: 10.1038/s41386-019-0411 -y.

3. Kouvonen, A., Vahtera, J., Oksanen, T., Pentti, J., Vaananen, A. K. P., Heponiemi, T.,... Kivimaki, M. Chronic workplace stress and insufficient physical activity: A cohort study. Occupational and Environmental Medicine. 2013. P. 3-8. DOI:10.1136/oemed-2012100808

4. Rimmele, U., Seiler, R., Marti, B., Wirtz, P. H., Ehlert, U., & Heinrichs, M. The level of physical activity affects adrenal and cardiovascular reactivity to psychosocial stress. Psychoneuroendocrinology. 2009. P. 190-198. DOI: 10.1016/j.psyneuen.2008.08.023

5. Bakolis I., Hammoud R., Smythe M., Gibbons J., Davidson N., Tognin S., et al. Urban mind: using smartphone technologies to investigate the impact of nature on mental well-being in real time. Bioscience. 2018. P. 134-145. DOI:10.1093/biosci/bix149

6. Thompson-Coon J., Boddy K., Stein K., Whear R., Barton J., Depledge M. H. Does participating in physical activity in outdoor natural environments have a greater effect on physical and mental wellbeing than physical activity indoors? A systematic review. Environ. Sci. Technol. 2011.45. P.1761 -1772.

7. Eckeland N. S., Nzinga B., Leipow R., Berenbaum H. The relations between pleasurable emotions and depression: exploring the potential significance of contentment. J. Affect. Disord. 2021.283. P. 249-253. DOI:10.1016/j.jad.2021.01.067

8. Habhab, S., Sheldon, J. P., & Loeb, R. C. (2009). The relationship between stress, dietary restraint, and food preferences in women. Appetite. 2009. P. 437-444. DOI:10.101 6/j.appet.2008.12.006

Размещено на Allbest.ru