Мікробіоценоз шкіри у хворих на екзему

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мікробіоценоз шкіри у хворих на екзему

К.І. Чубірко

Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»

Резюме

екзема алергодерматоз мікробіоценоз шкіри

Серед алергічних захворювань шкіри екзема є найпоширенішим алергодерматозом із тенденцією до тривалого хронічного перебігу зі зниженням працездатності хворих, що є однією з найактуальніших проблем сучасної дерматології. У структурі патології шкіри екзема в різних регіонах складає від 15 до 20 %, має тенденцію до зростання як серед осіб дитячого, так і дорослого працездатного віку.

Мета роботи - вивчення особливостей мікробіоценозу шкіри у хворих з різним клінічним перебігом екземи та визначення його ролі у розвитку дерматозу.

Матеріал і методи. Під спостереженням перебували 103 хворих (62 чоловіки та 41 жінка) на екзему у віці від 20 до 39 років. У 14 з них діагностовано дисгідротичну форму екземи, у 15 - у монетоподібну, у 36 - істинну та у 38 - мікробну. Матеріал для бактеріологічного дослідження забирали за допомогою методу відбитків з наступною мікробіологічною ідентифікацією мікроорганізмів.

Результати. У хворих на дисгідротичну та монетоподібну екзему спостерігається біінфікованність вогнищ ураження з облігатною наявністю у складі мікробних асоціацій S. aureus та епізодичною присутністю Micrococcus, Bacillus, Sarcinaта поява E. coli. Істинній і мікробній формам екземи притаманно більше розгалуження характеру агентів мікробних асоціацій, тобто розвиток поліінфікування та зростання питомої ваги E. coli та інших мікроорганізмів.

Крім того, екзематозному процесу, незалежно від клінічного перебігу дерматозу, властивий надмірний ріст S. aureus, Str. Рyogenes, S. epidermidis, S. saprophyticus, Sarcina, E. coli та інших мікроорганізмів. Ці мікробіологічні дані слід враховувати при виборі терапевтичної тактики.

Висновки. 1. У хворих на дисгідротичну та монетоподібну екзему спостерігається біінфікованість вогнищ ураження з облігатною наявністю у складі мікробної флори шкіри S. aureus, епізодичною участю в ньому інших мікроорганізмів (Micrococcus, Bacillus, Sarcina) та поява E. coli.

2. Істинній і мікробній екземі притаманна розгалуженість спектра мікробних асоціацій у вигляді розвитку поліінфікування та зростання питомої ваги E. coli та «інших мікроорганізмів».

3. Результати мікробіологічного обстеження хворих на екзему повинні враховуватись при виборі адекватної тактики.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: мікробіоценоз; екзема; клінічні форми; мікробіологічне дослідження.

Summary

MICROBIOCENOSIS OF THE SKIN IN PATIENTS WITH ECZEMA

K. I. Chubirko

Uzhhorod National University

Among allergic illnesses of the skin eczema is the most widespread alergodermatosis with the tendency for a chronic course with the depletion efficiency of patients. It is seen as one of the most relevant health problems in modern dermatology. In the structure of skin pathologies of different regions, eczema makes out between 15 to 20 %, and among hospitalized patients - 20-40 %, and there is a tendency for elevation for both pediatric and adult able patients.

The aim - to study the specifics of the microbiocenosis of the skin in patients with eczema with various clinical courses of eczema and to determine its role in the development of dermatosis.

Material and Methods. A total of 103 patients with eczema (62 male and 41 female) between the ages of 20 and 39 years old were monitored. 14 of them were diagnosed with dyshidrotic form of eczema, 15 - with discoid form, 36 - with true and 38 with microbial eczema. The material for bacteriologic tests was gathered using the imprint method with further microbiologic identification of microorganismi.

Results. A double infection of focal points with obligatory presence of S. aureus and episodic presence of Micrococcus, Bacillus, Sarcina and E. coli in the microbial associations was observed in patients with dyshidrotic and discoid eczema. True and microbial forms of eczema are prone to a more varied nature of microbial association agents, meaning a development of polyinfection and the increase in the proportional amount of E. coli and other microorganisms.

Furthermore, the eczematoid process, independent of the clinical course of dermatosis, is prone to an elevated growth of S. aureus, Str. Pyogenes, S. epidermidis, S. saprophyticus, Sarcina, E. coli and other microorganisms. This microbiologic data should be considered when chousing a treatment plan.

Conclusions. 1. A double infection of focal points with obligatory presence of S. aureus and episodic presence of other microorganisms (Micrococcus, Bacillus, Sarcina) and the appearance of E. coli in the microbial picture was observed in patients with dyshidrotic and discoid eczema.

2. In true and microbial eczema was prone to a varied specter of microbial associations in the form of the development of polyinfection and the increase in the proportional amount of E. coli and "other microorganisms".

3. Results of microbiologic test should be considered when choosing an adequate treatment plan for eczema patients.

KEY WORDS: microbiocenosis; eczema; clinical forms; microbiologic test.

Вступ

Серед алергічних захворювань шкіри екзема є найпоширенішим алергодерматозом, що має тенденцію до тривалого хронічного перебігу зі зниженням працездатності хворих і є однією з найактуальніших проблем сучасної дерматології. У структурі патології шкіри екзема в різних регіонах складає від 15 до 20 %, а серед госпіталізованих пацієнтів - 20-40 %, має тенденцію до зростання серед осіб як дитячого, так і дорослого працездатного віку [1, 2].

Патогенез екземи є складним і багатофак- торним, проте, незважаючи на численні сучасні дослідження, окремі його ланки залишаються до кінця не з'ясованими. Встановлено, що в розвитку запального процесу при екземі суттєве значення мають екзогенні, ендогенні та автоімунні чинники, які діють окремо або в комплексі [3-5].

Сьогодні значна увага приділяється вивченню характеру автофлори шкіри у хворих на екзему. Підраховано, що на 1 см² шкіри здорової людини розташовуються від 115 тис. до 32 млн. мікроорганізмів, більшість з яких, зокрема й патогенних, не проникають через неушкоджений епідерміс і гинуть під впливом його бактерицидних властивостей. Чимало досліджень останнім часом присвячено вивченню мікробіоценозу та пенетрації мікроорганізмів у шкіру хворих на екзему, оскільки макроорганізм є екологічною нішею для численних різноманітних мікроорганізмів, що заселяють певні біотопи. Це своєрідний екстракорпоральний орган мікроорганізму, де в єдиній системі існують кореляційні зв'язки між окремими родинами, родами, видами анаеробних і аеробних бактерій, має свої функції, критерії та показники функціонального стану. В нормі видовий склад мікроорганізмів формується якісно і кількісно залежно від характеру мікроекології в біотопах, що формувався еволюційно і набув стійкості до видових особливостей макроорганізму, серед яких переважає бактеріальна мікрофлора (епідермальний стафілокок, пропіоновокислі бактерії, мікрококи, коринеформ- ні бактерії тощо) і дріжджоподібні гриби (Candida, Malassezia). Рідше зберігається транзиторна мікрофлора (золотистий, альфа-гемолітичний і негемо- літичний стрептококи), а віруси та найпростіші представлені в значно менше [6-9].

Також встановлено, що довготривалі грибкові захворювання (особливо викликані грибами роду

Candida) призводять до збільшення частоти алергічних і епідермальних ускладнень, посилення загальної алергізації мікроорганізму. Антигени грибів роду Candida є повноцінними антигенами й у відповідь на них розвивається гіперчутливість уповільненого типу та утворюються специфічні антитіла, що обтяжує перебіг більшості дерматозів алергічного генезу. Встановлено, що розвиток екземи на фоні хронічної грибкової інфекції пов'язаний зі зниженням фагоцитарної активності, пригніченням системи оксиду азоту, підвищенням рівня циркулюючих протигрибкових факторів (лакто- ферин, лізоцим, церулоплазмін, білки гострого запалення). У 78 % випадків хронічна кандидозна інфекція є причиною виникнення екземи [10, 11].

Незважаючи на досить численні дослідження, присвячені вивченню стану мікробіоценозу шкіри у хворих на екзему, залишається нез'ясований мікробний пейзаж залежно від клінічної форми дерматозу, що значно обмежує рамки терапевтичного втручання. Крім того, відсутні дані щодо впливу виразності запального процесу на мікробіологічне обсіменіння шкіри у таких пацієнтів.

Мета роботи - визначення особливостей мік- робіоценозу шкіри у хворих з різним клінічним перебігом екземи та визначення його ролі у розвитку дерматозу.

Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилось 103 хворих (62 чоловіки і 41 жінка) на екзему, у віці від 20 до 39 років. У 14 з них діагностовано дисгідротичну форму екземи, у 15 - у монетоподібну, у 36 - істинну та у 38 - мікробну. Групу контролю склали 15 здорових осіб. Бактеріологічне дослідження мікрофлори шкіри з вогнищ ураження проведено у всіх пацієнтів, які перебували під спостереженням. Матеріал забирали за допомогою методу відбитків з наступною мікробіологічною ідентифікацією мікроорганізмів [12]. На певному етапі ідентифікації проводилось культуральне дослідження. З метою виявлення та кількісного обліку мікроорганізмів, які знаходяться на поверхні шкіри, готували бактеріальні відбитки із поживним середовищем наступного складу: 5 % кров'яний агар і середовище Са- буро. Потім його в стерильних умовах наносили на бактеріальні відбитки 3,8 см² і давали застигнути. На наступному етапі бактеріальні відбитки поміщали на 18 - 24 годин в термостат при t=37 °С для контролю стерильності середовища та прикладали до вогнищ ураження на шкірі особи, яку досліджували, на 1-2 хв, щоб отримати відбиток. Потім бактеріальні відбитки поміщали в термостат при t=37 °С на 18-24 год. Після зазначеного часу інкубації проводили візуальний підрахунок колоній. Підраховували їх кількість на відбитку, визначали кількість колоній мікроорганізмів, яка знаходиться на даній ділянці шкіри в момент обстеження. При обліку результатів засівів враховували загальну кількість колоній на бактеріальних відбитках та їх характер.

На наступному етапі проводили бактеріоско- пічне дослідження бактерій з колоній, які були висіяні з вогнищ ураження, та виділення чистих культур мікроорганізмів. Потім ідентифікували виділені культури за їх ферментативними властивостями на класичних диференційно-діагностич- них середовищах. Проводили верифікацію наступних мікроорганізмів бактерії роду Staphylococcus (S. aureus, S. epidermidis, S. saprophiticus, Sarcina, Bacillus, Streptococcus -Str. pyogenes) та типували інші збудники, що висівались. Наостанок перераховували кількість колоній, котра виросла з кожної колонієутворювальної одиниці (КУО) на 1см².

Результати й обговорення

Встановлено, що у хворих на екзему, які перебували під спостереженням, таксономічний спектр мікроорганізмів у вогнищах ураження складався переважно з

S.aureus, Str. pyogenes, S. epidermidis, S. saprophiticus, E. coli. Досить рідко траплялись представники родів Micrococcus, Bacillus, Sarcina та ін., які тому й були об'єднані нами у групу контролю з інтактної шкіри виявлено: S. aureus - у 3 (20,05 %) осіб, Str. pyogenes - у 4 (26,7 %), S. saprophyticus - у 7 (46,7 %), S. epidermidis -у 2 (13,3 %), «інші мікроорганізми» - у 2 (13,3 %). Слід також зазначити, що з них у 2 (13,3 %) виділена асоціація S. aureus, S. saprophyticus, у 2 (13,3 %) Str. pyogenes і S. saprophyticus

1 у 2 (13,3 %) S. saprophyticus та «інші мікроорганізми». У хворих на дисгідротичну екзему S. aureus виділений у 14 (100 %) пацієнтів. І в усіх випадках зустрічались його комбінація з іншими агентами: у 5 (35,7 %) осіб - з Str. pyogenes, у 4 (28,6 %) - з S. epidermidis, у 3 (21,5 %) - з E. coli, у 1(7,1 %) - з «іншими мікроорганізмами». Схожий мікробний пейзаж виявлено у хворих на монетоподібну екзему. Зокрема, в усіх з них ідентифікували S. aureus (100 %). У 8 (53,3 %) пацієнтів виділяли Str. pyogenes, у 4 (26,7 %) - S. epidermidis, у 3 (20,0 %) - S. saprophyticus, у 2 (13,3 %) - E. coli. Також в усіх випадках зафіксовані асоціації S. aureus - у 8 (53,3 %) хворих - з Str. pyogenes, у 3 (20,0 %) - S. saprophyticus, у

2 (13,3 %) S. epidermidis та ще у 2 (13,3 %) - з E. coli та S. epidermidis. Таким чином, дисгідротичній і монетоподібній екземі була притаманна біінфіко- ваність з облігатною наявністю S. aureus. Дещо інша картина спостерігалась при істинній екземі. Розширювався склад окремих асоціацій, зростала питома вага «інших мікроорганізмів». Так, при мікробній екземі композиція Str. pyogenesі S. epidermidis реєструвалась у 15 (41,7 %) хворих; S. aureus, S. saprophyticus, «інші мікроорганізми» та E. coli - у 9 (25,0 %); S. epidermidis і S. aureus - у 5 (13,9 %); у 2 (5,5 %) - S. aureus, S. epidermidis і S. saprophyticus, у 2 (5,5 %) - S. aureus, Str. pyogenes, S. saprophyticus у 2 (5,5 %) - Str. pyogenes і S. epidermidis та у 1 (2,8 %) -S.epidermidis і S. saprophyticus, Str. pyogenes. При мікробній екземі асоціація S. aureus, Str. pyogenes і S. epidermidis виділена у 14 (36,9 %) хворих; S. aureus, «інші мікроорганізми» і S. saprophyticus - у 10 (27,4 %); S. aureus, Str. pyogenes, E. coli, S. epidermidis - у 7 (18,4 %); S. aureus, E. coli, S. saprophyticus - у 5 (13,5 %) осіб. І лише у 2 (5,3 %) хворих виявлено ізольований S. epidermidisy як моноінфекцій- ний агент. Отже, як істинній, так мікробній екземі, притаманне поліінфікування.

Також у хворих на дисгідротичну і монетоподіб- ну екзему виявлено надмірне зростання виявлених у вогнищах ураження мікроорганізмів. Зокрема, кількість S. aureus склала (54,84± 0,017) КУО/см² (у осіб групи контролю - (5,18± 0,42) КУО/см²; р<0,05), Str. pyogenes - (37,68± 3,16) КУО/см² (у осіб групи контролю - 7,17±0,65 КУО/см²; р<0,05), S. epidermidis - (32,18 ±3,15) КУО/см² (у осіб групи контролю - (8,83±0,64) КУО/см²; р<0,05), S. sapro- phyticus - (42,38±3,02) КУО/см² (у осіб групи контролю - (9,38±0,75) КУО/см²; р<0,05), E. coli - (4,94± 0,32) КУО/см² (у осіб групи контролю - не виявлена), «інші мікроорганізми» - (22,37±1,32) КУО/см² (у осіб групи контролю - (6,74±0,35) КУО/см²; р<0,05).

Також надмірне зростання мікроорганізмів, ізольованих з вогнищ ураження, зафіксовано при істинній екземі. Так, S. aureus становив (61,77± 3,13) КУО/см² (у осіб групи контролю - (5,18± 0,42) КУО/см²; р<0,05), Str. pyogenes - (43,54± 3,93) КУО/см² (у осіб групи контролю - (7,17± 0,65) КУО/см²; р<0,05), S. epidermidis - 39,28± 1,84 КУО/см² (у осіб групи контролю - (8,83± 0,64) КУО/см²; р<0,05), S. saprophyticus - (42,54± 2,98) КУО/см² (у осіб групи контролю - (9,38± 0,75) КУО/см²; р<0,05), E. coli - 5,63±0,29 КУО/см² (у осіб групи контролю - не виявлена), «інші мікроорганізми» - (25,71±1,95) КУО/см² (у осіб групи контролю - (6,74±0,35) КУО/см²; р<0,05).

Надмірне обсіменіння вогнищ ураження різноманітними мікроорганізмами відбувалось й при мікробній екземі. Зокрема, кількість S. aureus сягала (67,13±3,65) КУО/см² (у осіб групи контролю - (5,18± 0,42) КУО/см²; р<0,05), Str. pyogenes - (47,35± 3,41) КУО/см² (у осіб групи контролю - (7,17± 0,65) КУО/см²; р<0,05), S. epidermidis - (0,45± 2,12) КУО/см² (у осіб групи контролю - (8,83± 0,64) КУО/см²; р<0,05), S. saprophyticus - (55,32±3,15) КУО/см² (у осіб групи контролю - 9,38±0,75 КУО/см²; р<0,05), E. coli - 6,15±0,40 КУО/см² (у осіб групи контролю - не виявлена), «інші мікроорганізми» - 28,64±2,14 КУО/см² (у осіб групи контролю - (6,74±0,35) КУО/см²; р<0,05).

Отже, у хворих на дисгідротичну та монето- подібну екзему спостерігається біінфікованість вогнищ ураження з облігатною наявністю у складі мікробних асоціацій S. aureus, епізодичною участю в них «інших мікроорганізмів» (Micrococcus, Bacillus, Sarcina) та поява E. coli. Істинній і мікробній формам екземи притаманно більше розгалуження характеру агентів мікробних асоціацій, тобто розвиток поліінфікування та зростання питомої ваги E. coli та «інших мікроорганізмів». Крім того, екзематозному процесу, незалежно від клінічного перебігу дерматозу, властивий надмірний ріст S. aureus, Str. pyogenes, S. epidermidis, S. saprophyticus, E. coli та «інших мікроорганізмів». Ці мікробіологічні дані, безумовно, слід враховувати при виборі терапевтичної тактики.

Висновки

1. У хворих на дисгідротичну та монетоподібну екзему спостерігається біінфікован- ність вогнищ ураження з облігатною наявністю у складі мікробного пейзажу шкіри S. aureus, епізодичною участю в ньому «інших мікроорганізмів» (Micrococcus, Bacillus, Sarcina) та поява E. coli.

2. Істинній і мікробній екземі притаманна розгалуженість спектра мікробних асоціацій у вигляді розвитку поліінфікування та зростання питомої ваги E. coli та «інших мікроорганізмів».

3. Результати мікробіологічного обстеження хворих на екзему повинні враховуватись при виборі адекватної терапевтичної тактики.

Література

1. Ефективність негормонального крему Solivin ТМ у поєднанні із селективною фототерапією в лікуванні хронічних шкірних дерматозів / І. В. Кадигроб, Н. В. Хи- трина, Н. В. Гуцу, В. Б. Чірва // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 1 (2). - С. 31-35.

2. Федорич П. В. Тестування вибраних косметичних та гігієнічних засобів компанії CHOICE у хворих на хронічні дерматози за допомогою шкірних аплікаційних проб / П. В. Федорич, С. П. Остапенко, Н. Е. Ковалев- ська та ін. // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2022. - № 1 (2). - С. 36.

3. Литинська Т. О. Роль і місце пробіотиків у комплексній терапії хворих на псоріаз та екзему інфекційну із супутнім порушенням мікробіоти кишечника / Т. О. Литинська // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2015. - №3. - С. 50-56.

4. Фоміна Л. В. Оптимізація лікування і прогнозування перебігу гострої та хронічної екземи у хворих з виявами дисбіозу кишечника / Л. В. Фоміна, А. М. Да- щук, Е. І. Добржанська // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - № 2 (81). - С. 10-15.

5. Farasat H. Cochrane review update: Psychological and educational interventions for atopic eczema in children / H. Farasat // Community Practitioner. - 2014. - Vol. 87 (9). - P. 11-13.

6. Болотна Л. А. Мікробна екзема: можливості комбінованої топічної терапії / Л. А. Болотна // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2015. - № 1. - С. 79-84.

7. Джораєва С. К. Визначення відмітних особливостей клінічних штамів стафілококів, циркулюючих у шкірному біомі здорових волонтерів та пацієнтів з алер- годерматозами / С. К. Джораєва, В. В. Гончаренко, О. В. Що- голєва [та ін.] // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2019. - № 1-2. - С. 46.

8. Reznichenko N. Y. Атопічний дерматит і екзема: екстрена допомога та ефективне лікування / N. Y. Rezni- chenko, A. D. Dyudyun, G. I. Reznichenko // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2019. - № 3. - С. 58-68.

9. Niinivirta K. Timing of complementary feeding and the risk of atopic eczema. / K. Niinivirta, E. Isolauri, M. Nermes, K. Laitinen // Acta Paediatrica. - 2014. - Vol. 103 (2). - P. 168-173.

10. Стан гуморального імунітету у хворих на алерго- дерматози в залежності від тяжкості перебігу / Е. М. Со- лошенко, В. В. Савенкова, З. М. Шевченко, Т. П. Ярмак // Дерматологія та венерологія. - 2013. - № 2. - С. 38-44.

11. Калюжна Л. Д. Топічна фіксована комбінація в лікуванні алергодерматозів з бактеріальним та міко- тичним ускладненням / Л. Д. Калюжна // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2014. - № 4. - С. 85-88.

12. Chang C. Treatment of eczema / C. Chang, C. L. Keen, M. E. Gershwin // Clinical reviews in allergy & immunology. - 2007. - Vol. 33. - P. 204-225.

REFERENCES

1. Kadyhorb, I.V., Khytryna, N.V., Hutsu, N.V., & Chir- va, V.B. (2022). Efektyvnist nehormonalnoho kremu Solivin TM u poyednanni iz selektyvnoyu fototerapiyeyu v likuvanni khronichnykh shkirnykh dermatoziv [Efectivness of non-steroid creme Solivin TM combined with selective phototherapy in treatment of chronic skin dermatoses]. Ukrayinskyy zhurnal dermatolohiyi, venerolohiyi, kosmetolohiyi - Ukrainian journal of dermatology, venerology and cosmetology, 31 [in Ukrainian].

2. Fedorych, P.V., Ostapenko, S.P., Kovalevska, N.E., Zakharchuk, E.A., Demchenko, O.V., & Novakovska, O.P. (2022). Testuvannya vybranykh kosmetychnykh ta hihiye- nichnykh zasobiv kompaniyi CHOICE u khvorykh na khro- nichni dermatozy za dopomohoyu shkirnykh aplikatsiynykh prob [Testing of selected cosmetic and hygienic agents of CHOICE in patients with chronic dermatoses using skin- application tests]. Ukrayinskyy zhurnal dermatolohiyi, venerolohiyi, kosmetolohiyi - Ukrainian journal of dermatology, venerology and cosmetology, 36 [in Ukrainian].

3. Lytynska, T.O. (2015). Rol i mistse probiotykiv u kompleksniy terapiyi khvorykh na psoriaz ta ekzemu in- fektsiynu iz suputnim porushennyam mikrobioty kyshech- nyka [Role and place of probiotics in complex therapy of patients with psoriasis and infectious eczema with concomitant infraction of gut microbiota]. Ukrayinskyy zhurnal dermatolohiyi, venerolohiyi, kosmetolohiyi - Ukrainian journal of dermatology, venerology and cosmetology, 3, 50-56 [in Ukrainian].

4. Fomina, L. V., Daschuk, A. M., & Dobrzhanska, E. I. (2021). Optymizatsiya likuvannya i prohnozuvannya pere- bihu hostroyi ta khronichnoyi ekzemy u khvorykh z vyya- vamy dysbiozu kyshechnyka [Optimising treatment and course prognosis of acute and chronic eczema in patients with signs of gut dysbiosis]. Ukrayinskyy zhurnal derma- tolohiyi, venerolohiyi, kosmetolohiyi - Ukrainian journal of dermatology, venerology and cosmetology, 2, 10-15 [in Ukrainian].

5. Farasat, H. (2014). Cochrane review update: Psychological and educational interventions for atopic eczema in children. Community Practitioner, 87(9), 11-13.

6. Bolotna, L.A. (2015). Mikrobna ekzema: mozhly- vosti kombinovanoyi topichnoyi terapiyi [Microbial eczema: possibilities for combined topical therapy]. Ukrayinskyy zhurnal dermatolohiyi, venerolohiyi, kosmetolohiyi - Ukrainian journal of dermatology, venerology and cosmetology, 1, 79-84 [in Ukrainian].

7. Dzhoraeva, S.K., Honcharenko, V.V., Schogle- va, O.V., Babuta, A.R., Ivancova, O.K., & Puhachova, O.V. (2019). Vyznachennya vidmitnykh osoblyvostey klinich- nykh shtamiv stafilokokiv, tsyrkulyuyuchykh u shkirnomu biomi zdorovykh volonteriv ta patsiyentiv z alerhoderma- tozamy [Determening the distinctive features of clinical strains of staphylococci, that circulate in the skin biome of healthy volunteers and patients with allergodermatoses]. Dermatovenerolohyya. Kosmetolohyya. Seksopatolohyya - Dermatovenerology Cosmetology. Sexopathology 1-2, 4646 [in Ukrainian].

8. Reznichenko, N.Y., Dyudyun, A.D., & Reznichenko, G.I. (2019). Atopichnyy dermatyt i ekzema: ekstrena dopomoha ta efektyvne likuvannya [Atopic dermatitis and eczema: urgent care and effective treatment]. Ukrayinskyy zhurnal dermatolohiyi, venerolohiyi, kosmetolohiyi - Ukrainian journal of dermatology, venerology and cosmetology, 3, 58-68 [in Ukrainian].

9. Niinivirta, K., Isolauri, E., Nermes, M., & Laitin- en, K. (2014). Timing of complementary feeding and the risk of atopic eczema. Acta Paediatrica, 103(2), 168-173.

10. Soloshenko, Е.М., Savenkova, V.V., Shevchenko, Z.M., & Yarmak, T.P. (2013). Stan humoralnoho imunite- tu u khvorykh na alerhodermatozy v zalezhnosti vid tyazh- kosti perebihu [State of the humoral immunity in patients with allergodermatoses depending on the severity of the clinical course]. Dermatolohiya ta venerolohiya - Dermatology and venerology, 2, 38-44 [in Ukrainian].

11. Kalyuzhna, L.D. (2014). Topichna fiksovana kombi- natsiya v likuvanni alerhodermatoziv z bakterialnym ta mikotychnym uskladnennyam [Fixed topical combination in treatment of allergodermatoses with bacterial and mycotic complications]. Ukrayinskyy zhurnal dermatolohiyi, venerolohiyi, kosmetolohiyi -Ukrainian journal of dermatology, venerology and cosmetology, 4, 85-88 [in Ukrainian].

12. Chang, C., Keen, C. L., & Gershwin, M.E. (2007). Treatment of eczema. Clinical reviews in allergy & immunology, 33, 204-225.

Размещено на Allbest.ru