Різноманітність методів визначення складності хірургічного втручання при пухлинах нирки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний медичний університет

Різноманітність методів визначення складності хірургічного втручання при пухлинах нирки

Плотнікова Анастасія Сергіївна

здобувач вищої освіти 4 медичного факультету

Науковий керівник: Демченко Владислав Миколайович

Доцент кафедри урології, нефрології та андрології імені А.Г. Подрєза

Україна

Актуальність

В даний час більше 50% всіх випадків ниркових новоутворень виявляються випадково під час неінвазивних візуалізуючих досліджень, що виконуються з приводу різних неспецифічних симптомів або інших захворювань черевної порожнини [1]. Багато ниркових новоутворень залишаються безсимптомними, аж до пізніх стадій захворювання. Тому необхідно використовувати спеціальну діагностичну візуалізацію нирок для правильного планування і вибору методу лікування пухлин нирки.

У зв'язку з розвитком та впровадженням у клінічну практику високоефективних та відносно безпечних променевих методів обстеження: комп'ютерної томографії (КТ), спіральної КТ (СКТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ) - стало можливим виявлення раку нирки на ранніх стадіях [2]. Такий підхід дозволяє розширити показання до застосування органозберігаючих операцій, але адекватне успішне лікування залежить від правильності вибору алгоритму діагностики, точного визначення стадії поширення процесу та своєчасності динамічного спостереження.

Мета дослідження

Провести порівняння інформативності різних методів візуалізації новоутворень нирки з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтів для вибору найбільш підходящої тактики проведення хірургічної операції. Окремо проаналізувати додаткові методи дослідження з метою оптимізації запланованого лікування.

Матеріали та методи

Було проведено дослідження 69 пацієнтів з-поміж яких, було 40 чоловіків і 29 жінок. Середній вік становив 56±2 роки. Критерієм відбору пацієнтів для проведення дослідження була підозра на наявність новоутворення в одній із нирок, за даними попередньо виконаного ультразвукового дослідження (УЗД). Також застосовувалися методи променевої діагностики нирок 25 (57,9%) хворим виконана екскреторна урографія, у 23 (34,6%) випадках - ренографія, у 7 (11,2%) хворих - сцинтіографія нирок. Усім хворим проведено рентгенографію органів грудної клітки. При підозрі на віддалені метастази проводили поглиблене дослідження відповідних колекторів: 9 (13,1 %) СКТ органів грудної клітки, 6 (10,3%) рентгенографії кісток, 2 (3,7%) КТ головного мозку, 2 (3,7%). КТ хребта 2 (2,8%), МРТ головного мозку, 1 (1,8%).

Аналізувалися наступні параметри: локалізація пухлини, максимальний діаметр (за результатами вимірювання в трьох площинах), наявність псевдокапсули. новоутворення нирка хірургічний лікування

Результати дослідження та їх обговорення

Найчастіше (у 58 пацієнтів з 69) відмічено гіпернефроїдний рак, у трьох спостереженнях - перехідноклітинний і у 4 поліморфноклітинний саркомоподібний рак нирки. Лише в одного хворого процес був двостороннім, а в інших випадках - односторонній процес.

МРТ було використано визначення характеру новоутворень нирки. Знімки були зроблені до та після введення контрастної речовини, щоб виявити контрастування. Встановлено, що УЗД і МРТ мали практично однакові можливості у виявленні вогнища патологічного ураження нирки (ВПУ). При цьому перевага, на першому етапі, віддавалася УЗД через швидкість та доступність дослідження [3]. Однак, у 3 випадках при гіперехогенному ВПУ у синусі та 4 спостереженнях ізоехогенного ВПУ виникали діагностичні труднощі, які дозволялися за допомогою МРТ. Крім того, МРТ виявляла дегенерацію, розпад, крововиливи в пухлини набагато раніше, ніж з'являлася неоднорідність структури ВПУ УЗД зображенні. У III стадії, коли процес поширюється на судини, відзначено зменшення можливостей УЗД у візуалізації судинної ніжки лівої нирки, а у опасистих пацієнтів, гіперстеніків також і правої нирки. Впевненою була лише візуалізація пухлинного поширення на внутрішньопечінкову венозну систему, підпечінкові відділи нижньої порожнистої вени та саму паренхіму печінки.

Проте золотим стандартом уточнювальної діагностики пухлини нирки нині є мультиспіральна комп'ютерна томографія з контрастуванням [4]. її застосування дозволяє отримати інформативне мультипланарне і тривимірне зображення, спираючись на яке, можна судити про точні розміри, розташування і поширеність пухлини, моно- або мультифокальності останньої, стан магістральних та ниркових судин. Також можлива оцінка стану регіональних лімфатичних вузлів. При порівнянні результатів МСКТ з інтраопераційними даними розмір пухлини і локалізація збігалися з даними морфологічного дослідження в усіх випадках. У 28 з 69 (41%) випадках псевдокапсула була виявлена при МСКТ і підтверджена гістологічно.

Для додаткового обстеження у хворих з підозрою на обструкцію сечоводу було використано екскреторну урографію. Під час якої оцінювали положення, форму, розміри, контури нирок, функціональний стан нирок, форму та контури сечоводів і сечового міхура. У цьому випадку використання даного методу дало можливість скорегувати план хірургічного лікування, що знизило ризик ускладнень у ході операції та післяопераційному періоді.

Висновки

Нині можливе своєчасне діагностування ниркових новоутворень, деталізація інформації про них завдяки ультразвуковому дослідженню, магнітно-резонансній та комп'ютерній томографії, а також додатковим методам досліджень: екскреторна урографія, сцинтіографія нирок, кольорова доплерографія, спосіб комп'ютерного моделювання та 3D-моделі. Дані методи забезпечують вибір оптимального хіругічного лікування, що дозволяє все частіше вдаватися до органозберігаючих операцій. У зв'язку з цим методи візуалізації займатимуть у найближчій перспективі провідні позиції у діагностиці пухлини нирки [5].

Список використаних джерел

1. Стусь, В. П., Пасєчніков, С. П., Моісеєнко, М. М., Фрідберг, А. М., Поліон, М. Ю., & Бараннік, К. С. (2015). Урологія (практичні навички длялікарів-інтернів): Навчально- методичний посібник. (В. П. Стусь & С. П. Пасєчніков, Eds.). Дніпропетровськ: ТОВ «Акцент ПП».

2. Пасєчніков, С. П., Возіанов, С. О., & Лісовий, В. М. (2013). Урологія: підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів. (С. П. Пасєчніков, Ed.). Вінниця: Нова Книга.

3. Щукин, Д. В., & Илюхин, Ю. А. (2007). Хирургия опухолевых тромбов нижней полой вены при раке почки. г. Белгород.

4. Переверзев, А. С., & Петров, С. Б. (2002). Опухоли мочевого пузыря. Х.: Факт.

5. Возіанов, О. Ф., & Люлько, О. В. (2002). Урологія: підручник (2nd ed.).

6. Дніпропетровськ: Дніпро-VAL.

Размещено на Allbest.ru