Порівняльна характеристика функціонування аптечних закладів в Україні та країнах Європейського економічного простору

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова

Порівняльна характеристика функціонування аптечних закладів в Україні та країнах Європейського економічного простору

О.В. Кривов'яз,

д-р фарм. наук, проф.

В.М. Коваль,

канд. фарм. наук, доцент

Анотація

Аптека є закладом охорони здоров'я, першочерговою функцією якого є роздрібна реалізація лікарських препаратів, медичних виробів та інших товарів, а також виготовлення лікарських засобів за рецептами лікарів. Основне завдання аптеки полягає у своєчасному наданні населенню якісної фармацевтичної допомоги відповідно до вимог чинного законодавства та міжнародних стандартів.

Метою роботи стало вивчення та порівняння особливостей функціонування аптечних закладів у країнах Європейського економічного простору та Україні. Використано методи порівняльного та системного аналізу, проблемно-орієнтовний метод.

Незважаючи на багато спільних особливостей функціонування аптечних закладів в Україні та країнах Європейського Союзу, спостерігається низка відмінностей. В окремих країнах Європейського економічного простору значна частка аптек є закладами муніципальної власності, також існують лікарняні аптечні заклади, що провадять обов'язкову діяльність із виготовлення лікарських засобів за рецептами лікарів. В Україні кількість аптечних закладів, що перебувають у власності територіальних громад, є досить незначною. Також в Україні спостерігається катастрофічний занепад екстемпорального виробництва. У більшості країн Європейського економічного простору діє державне регулювання географічних та/або демографічних критеріїв щодо розташування аптек. В Україні такі обмеження не діють. Також у переважній більшості країн Європейського Союзу діє вимога щодо власників аптечних закладів. В Україні таких вимог не висувають. Ці обмеження перешкоджають монополізації фармацевтичного ринку та підтримують сприятливе конкурентне середовище. Як в країнах Європейського економічного простору, так і в Україні діють соціальні програми, що сприяють поліпшенню доступності до фармацевтичного забезпечення населення. В Україні та країнах Європейського економічного простору набула широкого розповсюдження практика застосування електронних рецептів, процес впровадження яких відбувається по різному.

Враховуючи обраний європейський вектор розвитку української економіки, доцільним вважаємо впровадження досвіду функціонування аптечних закладів країн Європейського економічного простору щодо розвитку мережі муніципальних закладів, упорядкування нормативних вимог до розташування аптек із метою поліпшення конкурентного середовища провадження діяльності, сприяння ефективному рівномірному розподілу аптек у містах та сільській місцевості.

Ключові слова: аптечні заклади, Україна, Європейський союз, екстемпоральне виробництво, електронний рецепт, фармацевтичне забезпечення

Авstract

аптека економічний лікарський рецепт

O.V. Kryvoviaz

V.M. Koval

National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya

Comparative characteristics of the functioning of pharmacy institutions in Ukraine and the countries of the European economic area

A pharmacy is a health care institution with the primary function of retail sale of medicines, medical products and other goods, as well as the compounding pharmaceutical products according to doctors'

The purpose of the work was to study and compare the features of the functioning of pharmacies in the EEA countries and Ukraine. The methods of comparative and systemic analysis and the problem-oriented method have been used.

The functioning of pharmacies in Ukraine and the countries of EEA has a number of differences despite many common features. A significant share of pharmacies are municipally owned establishments in some countries of the EEA, and there are also hospital pharmacies with the mandatory activity of compounding medicines. The number of pharmacies owned by territorial communities in Ukraine is quite small. Ukraine is also witnessing a catastrophic decline in extemporaneous compounding. There is state regulation of geographic and/or demographic criteria for the location of pharmacies in most countries of the EEA. There are no such restrictions in Ukraine. There is also a requirement for the owners of pharmacies in the vast majority of EEA countries, Ukraine does not make such demands. These restrictions prevent the monopolization of the pharmaceutical market and maintain a favorable competitive environment. There are social programs that contribute to improving access to pharmaceutical aid for the population both in the EEA countries and in Ukraine. The practice of using electronic prescriptions has become widespread in Ukraine and the EEA countries, but the process of implementing takes place in different ways.

Taking into account the chosen European vector of the development of the Ukrainian economy, we consider it expedient to implement the experience of the operation of pharmacies in the countries of the European Economic Area regarding the development of the municipal owed pharmacies, to regulate the requirements for the location of pharmacies in order to improve the competitive environment for conducting activities, to promote the effective distribution of pharmacies in cities and rural areas.

Key words: pharmacies, Ukraine, European Economic Area, extemporaneous compounding, electronic prescription, pharmaceutical aid to the population

Основна частина

Аптека є закладом охорони здоров'я, першочерговою функцією якого в Україні, країнах Європейського економічного простору (ЄЕП) та інших державах є роздрібна реалізація лікарських засобів (ЛЗ), медичних виробів (МВ) та інших товарів, а також виготовлення ЛЗ за рецептами лікарів [1, 2]. Основне завдання аптеки полягає у своєчасному наданні населенню якісної фармацевтичної допомоги відповідно до вимог чинного законодавства та міжнародних стандартів. До основних функцій аптек відносять виробничу, торгівельну, інформаційну та соціальну [1]. Проте в сучасних умовах науково-технічного прогресу та стрімкого розвитку всіх сфер життя, за наявності високого рівня конкуренції, окремі вітчизняні та більшість європейських аптек виконують ще низку додаткових функцій (надають додаткові послуги) відповідно, переважно, до специфіки контингенту, який обслуговують.

Фармацевтична галузь, як і, безсумнівно, всі інші, гостро відчуває вплив як стану економіки держави, так і надзвичайних ситуацій, пандемій тощо. Оскільки під впливом цих факторів формується та змінюється структура попиту на ЛЗ, відчувається дефіцит певних ЛЗ або навіть груп ЛЗ. За умов воєнного стану та ведення активних бойових дій у країні спостерігається суттєва зміна або і руйнування добре налагоджених у мирний час логістичних шляхів постачання, які не передбачали створення довготривалих запасів ЛЗ та активних фармацевтичних інгредієнтів рівномірно у всіх регіонах країни, та різка зміна попиту на ЛЗ, зумовлена як потребами армії, так і цивільного населення.

Протягом останніх років країни Європи пережили пандемію коронавірусної хвороби, яка була спричинена коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19), що в подальшому спричинила і економічну кризу. Україна ж додатково до подолання наслідків пандемії та спричиненої нею кризи перебуває у режимі повномасштабного вторгнення російської федерації та воєнного стану.

Фармацевтичний ринок Європи посідає друге місце в світі за своїми обсягами. Його діяльність спрямована як на виробництво, так і на наукові розробки та дистрибуцію ЛЗ, допоміжних матеріалів.

Дослідження фармацевтичного ринку України свідчать про те, що його частка у світовому масштабі становить 0,24%. Починаючи з 2017 р. спостерігався стабільний розвиток та зростання продажів до початку 2022 р., навіть незважаючи на пандемію COVID-19 [3]. Хоча у 2020 р. кількість місць провадження діяльності роздрібної торгівлі ЛЗ та МВ зменшилась на 3,5% (за співвідношення кількості аптек та аптечних пунктів 8:2 відбувалось збільшення кількості аптек при зменшенні кількості аптечних пунктів) [4].

Структура видатків Державного бюджету України у 2021 р. вказує на те, що на охорону здоров'я було виділено на 1,74% більше порівнюючи з 2020 р. [3, 5]. При чому з 170,5 млрд. грн 10,3 млрд. грн було спрямовано на централізовану закупівлю лікарських засобів. Проте упродовж 2022 р. цей показник зменшився на 5% внаслідок надходження гуманітарної допомоги [4]. Однак повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну зумовило різке погіршення позицій фармацевтичної галузі під впливом втрати частини споживачів фармацевтичної продукції (що пов'язано з тимчасовим переміщенням частини населення за межі України), зменшення платоспроможності населення, порушення логістичних процесів (зокрема внаслідок знищення складів фармацевтичної продукції, обмеження на пересування всередині країни під час комендантської години, відсутність авіаційного сполучення між містами України, а також з іншими країнами-постачальниками), порушення виробничого процесу на підприємствах фармацевтичної промисловості внаслідок проблем з електропостачанням [4].

Метою роботи стало вивчення та порівняння особливостей функціонування аптечних закладів у країнах Європейського економічного простору та Україні.

У роботі було здійснено порівняльний та системний аналіз чинної нормативно-правової бази та джерел наукової фармацевтичної інформації щодо особливостей функціонування фармацевтичного ринку в Україні та країнах Європейського економічного простору, а також застосовано проблемно-орієнтований метод визначення сильних та слабких сторін системи фармацевтичного забезпечення населення

До складу ЄЕП окрім країн-членів Європейського Союзу (ЄС) належать Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія. Населення перевищує 477 млн. чол., валовий внутрішній продукт (ВВП) становить 14,5 трлн. €, діють понад 50 організацій, які регулюють обіг ЛЗ. У ЄС функціонує Фармацевтична група (ФГЄС), членами якої є фармацевтичні асоціації та професійні організації 32 країн, включаючи країни-члени ЄС, краї - ни-кандидати на вступ до ЄС та члени європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) (станом на 2023 р.) [6]. Діяльність ФГЄС спрямована на активну участь у створенні нормативних актів, що регулюють діяльність фармацевтичних організацій.

В Україні існує ціла низка громадських організацій та професійних асоціацій, які досить часто представляють окремі регіони країни та не мають консолідації між собою, приймаючи неузгоджені рішення або вносячи неузгоджені пропозиції щодо удосконалення/змін, зокрема до нормативних документів. Доречним було б об'єднання їх в одну спільну асоціацію, що мала би головною метою своєї діяльності забезпечення гідного місця аптек та фармацевтів у загальній системі охорони здоров'я. На сьогодні в Україні функціонує ГО «Асоціація виробників медичної та мікробіологічної промисловості», яка, зокрема, є розробником професійного стандарту фармацевтів. Законотворчий процес і напрацювання нормативних актів у фармацевтичній галузі на етапі громадського обговорення передбачає залучення, зокрема, представників громадських професійних асоціацій, проте їх рекомендації можуть часто бути не враховані.

Останнім часом у ЄЕП відбувається переважання швидкості зростання витрат на охорону здоров'я над темпами економічного розвитку [7]. Це спричиняє нагальну потребу в швидкому реформуванні також системи фармацевтичного забезпечення населення з метою його «територіального наближення» до пацієнтів [8-10]. За даними звітів [6], 58% населення ЄС може дістатись найближчої аптеки протягом 5 хвилин, а переважна більшість населення - не довше, ніж за 30 хвилин. У Великій Британії час до найближчої аптеки становить 10 хв пішки для 75% та 20 хв - для 89,2% пацієнтів.

Україна теж перебуває на стадії активного реформування системи охорони здоров'я [16]. При цьому варто зазначити, що цей процес передбачає укрупнення та ліквідацію частини лікувальних закладів (особливо актуальною ця проблема є для сільської місцевості), що ще більшою мірою спричиняє дефіцит доступу до фармацевтичної допомоги. Це пов'язано зокрема з тим, що ця категорія населення переважно забезпечується ліками через аптечні пункти, розташовані на території лікувальних закладів, або ж фельдшерсько-акушерські пункти чи амбулаторії загальної практики - сімейної медицини. Відтак, їх ліквідація призводить до суттєвого збільшення відстані до найближчого аптечного закладу, в якому населення може придбати необхідні лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Окрім того в частині країн ЄЕП (зокрема Австрії, Бельгії, Франції, Угорщині, Латвії, Мальті, Польщі, Португалії, Румунії, Словенії, Іспанії, Хорватії, Італії) діє державне регулювання географічних (мінімальна відстань між найближчими аптеками від 200 м в Італії до 1 км у Бельгії) та/або демографічних (мінімальна кількість населення, що припадає на обслуговування однієї аптеки від 2 000 жителів в Бельгії до 6 000 у Словенії) критеріїв щодо розташування аптек. В Іспанії державою регулюється кількість аптек у кожному окремому регіоні та їх розташування з метою забезпечення доступності для пацієнтів та «здорової» конкуренції [17].

Залежно від кількості населення в населеному пункті, Постановою КМ України від 12.05.1997 р. №447 «Про впорядкування діяльності аптечних закладів та затвердження Правил роздрібної реалізації лікарських засобів» було встановлено в Україні норму пішохідної доступності (мінімальна відстань між аптеками (метри)) та навантаження на одну аптеку (тис. чоловік) [18]. Згідно з Постановою КМ України від 19.01.1997 р. №40 «Про затвердження нормативів мінімального забезпечення населення державними та комунальними закладами охорони здоров'я, що здійснюють реалізацію лікарських засобів» було внесено зміни до навантаження на одну аптеку залежно від наявності/відсутності права на виготовлення ЛЗ [19]. Вимогу до нормування пішохідної доступності аптек та навантаження на одну аптеку було повністю скасовано у 2001 р. на підставі Постанови КМ України від 21.06.2001 р. №678 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» [20]. Після того, починаючи з 2013 р. різні державні (в т. ч. Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (ДЛС)) та громадські організації (в т. ч. ГО «Всеукраїнська фармацевтична палата» (ВФП)) постійно розробляють та подають до МОЗ пропозиції щодо змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (ЛУ) із цього питання. Проте, на жаль, вже протягом понад 10 років ці пропозиції не схвалено [21]. Відтак нерегульоване відкриття аптек «двері в двері» створює передумови для погіршення конкурентного середовища для роздрібної реалізації лікарських засобів та медичних виробів.

Окрім державного регулювання вимог щодо розташування аптек запроваджено також нормативну базу щодо нормування вимог до власників аптечних закладів: у понад половині країн-членів ЄС власником аптеки (або принаймні понад 51% акцій) має бути фармацевт [17]. Власником кожної аптеки (як у Франції, так і в Німеччині) має бути особа з фармацевтичною освітою. У Болгарії така вимога стосується виключно аптек, що здійснюють виробництво (виготовлення) ліків. У 12 країнах (зокрема Бельгії, Чехії, Ісландії, Ірландії, Литві, Мальті, Нідерландах, Норвегії) це питання законодавчо не є врегульованим, відповідно володіти аптекою може людина без фармацевтичної освіти. В частині країн (зокрема Хорватії, Словаччині, Італії, Швеції) значна частка (понад 20%) аптечних закладів перебуває у власності муніципалітетів, що є безперечним інструментом, який надає можливість громаді безпосередньо впливати на розвиток мережі аптечних закладів на своїй території [17]. Є країни, в яких відкриття аптек заборонено оптовим фармацевтичним компаніям (Естонія), фондам соціального страхування та працівникам галузі охорони здоров'я, що причетні до виписування рецептів (Данія, Естонія, Ірландія, Мальта, Швеція) [22].

В Україні ЛУ не висувають вимог до власника аптеки (аптечної мережі), проте містять чіткі вимоги до завідувача аптечного закладу щодо освіти, кваліфікації, стажу та досвіду роботи [21, 23]. Також слід зазначити, що за останнє десятиліття значно скоротилась мережа аптечних закладів, що знаходяться у власності територіальних громад, і суттєво поступається за чисельністю приватним структурам [23].

Діяльність фармацевта в ЄС належить до регульованих професій, як і в Україні. Директива 2005/36/ЄС передбачає здобуття освіти протягом щонайменше 5 років, що включає теоретичну та практичну підготовку у закладах вищої освіти (основними освітніми компонентами якої є фармакологія, мікробіологія, фармацевтична технологія, законодавство, фармакогнозія, фармацевтична хімія) та 6-місяч - ну інтернатуру [24, 25]. В Україні здобуття другого (магістерського) ступеня вищої освіти зі спеціальності 226 Фармація, промислова фармація спеціалізації 226.01 Фармація триває протягом 5 років у закладі вищої освіти з подальшим проходження 10 місяців інтернатури [26].

Також в країнах ЄЕП спостерігається заборона / обмеження на відкриття одним власником декількох аптек, яка діє у Данії, Німеччині, Іспанії; обмеження на понад 4 місця провадження діяльності (МПД) - у Болгарії, Португалії, Польщі. У Чехії невелика кількість аптечних мереж, щоправда, є такі, на долю яких припадає понад половини фармацевтичного ринку. Відсутні аптечні мережі у Франції - один фармацевт може мати ліцензію лише на 1 аптеку, при чому (у випадку наявності партнерів) має володіти часткою не менше, ніж 25% на початку, та понад 50% через 10 років ведення бізнесу [22, 27].

Проблема глобалізації фармацевтичного ринку в Україні спостерігається як у цілому, так і для окремих його сегментів. У роздрібному фармацевтичному секторі відчувається тенденція до укрупнення мереж, зокрема тих, які знаходяться у власності компаній гуртової торгівлі, промислових фармацевтичних виробників тощо. Як основну причину об'єднання великих компаній у ще більші структури (в тому числі і за рахунок «поглинання» поодиноких фармацевтичних закладів) зазначають збільшення ними витрат на процеси, що забезпечують можливість успішної конкуренції компанії з іншими операторами фармацевтичного ринку [28-30].

У країнах ЄЕП аптечні заклади поділяються на три основні категорії: лікарняні, громадські (які здійснюють діяльність поза межами лікувальних закладів) та військові. Військові аптеки функціонують в прямому підпорядкуванні відповідним міністерствам та відомствам. Усі лікарняні аптеки поруч із функцією роздрібної реалізації лікарських засобів (зокрема за соціальними програмами) здійснюють виготовлення екстемпоральних лікарських препаратів [31]. Громадські аптеки частково залучені до державних програм відшкодування вартості ліків пацієнтам та не всі виконують виробничу функцію поряд із торгівельною. В ЄС налічується близько 160 тис. громадських аптек, що обслуговують понад 46 млн. пацієнтів щоденно. Ключовою позицією ФГЄС є визнання фармацевтів аптек рівноправними працівниками галузі охорони здоров'я, зважаючи, що вони часто є першою і єдиною ланкою в ланцюгу, що забезпечує пацієнту отримання високоефективного безпечного лікування.

Переважна більшість відвідувачів громадських аптек є постійними, що сприяє підвищеному рівню їх довіри до фармацевта. Це відіграє важливу роль для позиціонування аптеки як джерела швидкого інформування громади, зокрема у випадку пандемій, надзвичайних ситуацій, воєнного стану тощо. Також це стосується надання можливості проведення швидкого діагностичного тестування фармацевтами безпосередньо у аптеках, посилення здійснення ними просвітницької діяльності, в тому числі з метою попередження поліпрагмазії, профілактики алкоголізму, тютю - нопаління, наркоманії та токсикоманії, пропагування здорового способу життя, питань планування сім'ї [32, 33]. Так, у Франції фармацевти мають доступ до комп'ютеризованої системи отримання інформації щодо прийому ліків пацієнтом. До того ж, аптека в цій країні є першим місцем для рекомендації засобу лікування захворювання у випадку «недоступності» лікаря (наприклад, у вихідні або при віддаленості лікувальних закладів). У Бельгії фармацевти мають доступ до вичерпних даних фармако - нагляду, що стосується кожного лікарського препарату, який відпускається з аптеки. В Данії увага фармацевта спрямована на інформацію щодо комплаєнсу, особливо у разі відпуску ліків із метою терапії хронічних захворювань, а також за тривалого лікування без досягнення відповідної ефективності. В Нідерландах особлива увага приділена практичному використанню даних доказової медицини в практиці фармацевтів. У Великій Британії пацієнт, придбавши нові ліки в аптеці, отримує двотижневий інформаційний супровід фармацевта, що включає щоденне спілкування щодо ефективності, побічних реакцій, комплаєнсу тощо. У Швейцарії фармацевти за допомогою розроблених та узгоджених лікарями алгоритмів дій приймають рішення щодо можливості самостійного призначення лікування пацієнтам, потреби надання пацієнтам телекомунікаційного зв'язку з лікарем безпосередньо з аптеки або ж направлення пацієнта на очну консультацію до лікаря [27, 33].

До додаткових функцій фармацевтів в аптеках Європи можна віднести також адресну доставку ліків пацієнтам, формування «індивідуальних упаковок» із ліками, що містять всі ЛЗ на кожен окремий прийом, встановлення додатків для телефона, що нагадують про прийом ліків у потрібний час, надання можливості для замовлення (навіть рецептурних) ліків через Інтернет, проведення діагностики ВІЛ та цукрового діабету, надання послуг з ін'єкційного введення ЛЗ, проведення вакцинації, здійснення утилізації використаних шприців, голок, невикористаних або протермінованих ЛЗ, друк етикеток (інструкцій до медичного використання) зі застосуванням шрифтів більшого розміру, перепакування ЛЗ в контейнери, що забезпечують легше відкриття (зокрема для людей старшого віку та осіб зі зниженими руховими функціями), послуга «Синхронізація ліків» для пацієнтів із хронічними захворюваннями, що забезпечує можливість пацієнту щомісяця в один і той самий день отримувати в аптеці необхідні попередньо зібрані ЛЗ відповідно до призначень лікаря, надання засобів екстреної контрацепції, надання послуг з «аптечки першої допомоги» вихідного дня - коли пацієнт у вихідний день не може зв'язатися зі своїм лікарем, щоб поновити рецепт на ЛЗ, які постійно застосовує і які не придбав вчасно [6, 33-35].

Вітчизняна фармацевтична галузь серед «додаткових» послуг, що надаються в аптеках, пропонує, переважно, лише вимірювання артеріального тиску, вимірювання маси тіла, визначення рівня цукру в крові, формування та відпуск або доставку інтернет-замовлень.

Доцільність впровадження практики країн ЄЕПС щодо діяльності аптек підсилюється також оприлюдненими результатами опитування 1 114 пацієнтів щодо задоволеності рівнем послуг, які надаються в громадських аптеках Португалії [36]. Наведені дані свідчать про те, що 36% респондентів звертаються до аптеки у випадку наявності «незначних захворювань», 54% - за отриманням відповідей на питання, що стосуються ліків, при цьому 94% були цілком або дуже задоволені результатом візиту в аптеку, але 29% опитаних зазначали, що хотіли б мати змогу отримувати в аптеках більше послуг, аналогічних тим, що надаються іншими закладами охорони здоров'я.

Однією з послуг, що надаються фармацевтами в аптеках у ряді країн світу та ЄЕП є проведення щеплень [37-42]. Особливо гостро це питання постало під час пандемії коронавірусної хвороби, яка була спричинена коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19). Так, саме протягом 2021-2022 рр. дозвіл на проведення вакцинації отримали фармацевти у Бельгії, Польщі, Німеччині, Італії, Литві, Латвії, Румунії. Крім здійснення самої вакцинації, фармацевти ряду країн мають право видавати певним категоріям пацієнтів рецепти на вакцини. Для отримання можливості надавати пацієнтам послугу з вакцинації пацієнти мають пройти спеціальне навчання, що включає теоретичний та практичний курс. Водночас, поряд із позитивними наслідками впровадження вакцинації в аптеках (як, зокрема, значне зростання частки населення, охопленого щепленнями, що призведе до зниження загального тягара захворювань на окремих пацієнтів, членів їх родин, суспільство та економіку країни в цілому), існує низка пересторог щодо недостатності кваліфікації фармацевтичного персоналу для здійснення таких маніпуляцій та можливості надання ними своєчасної відповідної допомоги пацієнтам у разі виникнення потреби (зокрема у разі розвитку побічних реакцій). Однак, за результатами досліджень, переваги оцінюють як максимальні відносно можливих ризиків [37].

В Україні триває пілотний проєкт із проведення профілактичних щеплень в аптеках та відбувається напрацювання нормативної бази, що регламентує цей процес. Так, знаходиться на етапі розгляду проєкт постанови щодо внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. №285 щодо дозволу на проведення профілактичних щеплень фармацевтичним працівникам в умовах аптек [43]. Окрім того, відповідно до Наказу МОЗ України від 25.01.2023 р. №138 «Про затвердження змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров'я»» до кваліфікаційних характеристик фармацевтів, клінічних фармацевтів та фармацевтів-косметологів додано обов'язок з організації і проведення профілактичних щеплень [44].

Виготовлення ліків в умовах аптек має бути невід'ємною складовою системи надання пацієнту необхідної фармацевтичної допомоги, адже забезпечує можливість задовольнити не лише потребу у ЛЗ необхідного складу, лікарської форми, дозування, кількості, але також дає змогу уникнути дефіциту ЛЗ та забезпечити безперервність і ефективність надання як екстреної, так і спеціалізованої медичної допомоги населенню за умов пандемії, надзвичайних ситуацій, воєнного стану [45]. Лікарняні аптеки в ЄЕП здійснюють виготовлення екстемпоральних ліків [31, 34]. Асортимент ЛЗ у таких аптеках здебільшого орієнтовано на специфіку закладу охорони здоров'я, в якому вони розташовані, та пацієнтів якого, переважно, обслуговують.

В Україні спостерігається катастрофічний занепад екстемпорального виробництва - загалом, станом на жовтень 2018 р. менше, ніж 1,5% аптек мали ліцензію на виробництво (виготовлення) ліків [46]. Наприкінці 2022 р. частка місць провадження діяльності з виробництва ліків в умовах аптек по відношенню до місць провадження діяльності з роздрібної торгівлі ЛЗ становила близько 1,16% [47].

Питання наявності ЛЗ на ринку тієї чи іншої країни залежить в першу чергу від системи ціноутворення та реімбурсації ЛЗ, розміру популяції та загалом функціонування системи охорони здоров'я [48-50]. Відчутно збільшує цінову доступність ліків для населення, а також збереження коштів держави, наявність на фармацевтичному ринку генеричних ЛЗ. У межах ЄЕП досить гостро стоїть питання неузгодженості у фінансуванні, яке виділяється на фармацевтичну галузь [51]. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми, які застосовуються на сьогодні, є налагодження системи ціноутворення та реімбурсації серед країн-членів ЄС [32]. Вона має базуватися на результатах фармако - економічного аналізу, а також на раціональності призначення ЛЗ і залученні системи соціального захисту населення [52]. Так, у Франції та Іспанії встановлено державне регулювання цін на ЛЗ, що відпускаються за рецептом лікаря та рівень відшкодування (реімбурсації); при відпуску ліків з аптеки обов'язково з'ясовується номер страхового полісу пацієнта та забезпечується відповідне відшкодування вартості ліків. Проте ціни на ліки в Іспанії є одними з найнижчих на території ЄС, тому пацієнти в цій країні рідше користуються страховими полісами у разі придбання ЛЗ.

В Україні наразі діє програма гарантованого медичного забезпечення, зокрема «Доступні ліки», за якою пацієнти можуть за рецептом лікаря отримати ЛЗ безкоштовно або з частковою доплатою [53]. Так, затверджено Реєстр ЛЗ, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення [54]. До Реєстру включено 405 МНН ЛЗ, окрім препаратів інсуліну та комбінованих лікарських засобів (вартість 132 із них відшкодовується повністю), 72 препарати інсуліну (45 з яких відпускаються безоплатно) та 9 комбінованих лікарських засобів (із них 7 - без доплати). Загалом серед усіх лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, 259 є вітчизняного виробництва (серед них 32 препарати інсуліну, проте зовсім відсутні комбіновані ЛЗ).

Зростання прихильності до малорухливого способу життя, стрімкий розвиток технологій та усвідомлення зручності їх використання мають істотний вплив на фактори ризику і структуру захворюваності, а також сприяють активному впровадженню цифровізації в усі сфери життя, зокрема і лікарське забезпечення [55]. Тому, одним із напрямів надання фармацевтичної послуги, що активно розвивається, є реалізація ліків через мережу Інтернет. Факторами, що сприяють росту цього сегмента фармацевтичного ринку, є зручність оформлення онлайн замовлень (замовлення безпосередньо з дому або робочого місця, можливість обрати потрібний препарат серед великої кількості аналогів, можливість вибору оптимальної ціни, враховуючи акційні пропозиції та систему знижок, наявність необмеженої кількості часу для ознайомлення з вичерпною наведеною інформацією про обраний препарат), можливість вибору серед різноманітних запропонованих форм оплати, фізична доступність до найближчої аптеки, в якій можна забрати замовлення, або навіть доставка до місця проживання / знаходження замовника, можливість замовити необхідні ліки (зокрема з попередньою оплатою) для соціально незахищених верств населення.

Вимоги щодо провадження господарської діяльності з електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами в Україні регламентовано Постановою Кабінету міністрів України від 30 листопада 2016 р. №929 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)» [21, 56]. Так, станом на грудень 2022 р. Реєстр містив 24 суб'єкти господарювання, що мали ліцензію на здійснення електронної роздрібної торгівлі ЛЗ [47].

Особливості відпуску ЛЗ (за рецептом лікаря чи без нього) визначаються під час його державної реєстрації і зазначаються в Державному реєстрі ЛЗ, реєстраційному посвідченні, інструкції з медичного застосування та інших пов'язаних документах. Окремим напрямом контролю за обігом (відпуском) рецептурних ЛЗ в останні роки є, зокрема, забезпечення запобігання антимікробній резистентності, оскільки відпуск антибіотиків без рецепта лікаря сприяє їх надширокому необгрунтованому, недоцільному, неконтрольованому використанню [27, 57]. Поряд з тим, що пацієнту призначається антимікробний ЛЗ безпосередньо лікарем відповідно до всіх показів, фармацевт, відпускаючи такий препарат за рецептом лікаря, має надати пацієнту вичерпну повну інформацію про всі особливості застосування, відповідно забезпечивши повний ланцюг комунікації лікар-фармацевт-пацієнт.

Правила виписування рецептів регламентуються в Україні Наказом МОЗ України від 19.07.2005 р. №360 «Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, Порядку відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їхніх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків». До цього наказу з 2005 по 2023 рр. було внесено 36 змін [58]. Ці зміни були покликані на мінімалізацію проявів самолікування та спрощення процесу призначення і відпуску рецептурних ЛЗ, зокрема механізму поетапного впровадження електронних рецептів, застосування яких на початку стосувалось лише окремих груп ЛЗ із поступовим розширенням переліку.

Запровадження в Україні обігу електронних рецептів відбулось у квітні 2018 р. затвердженням Наказу МОЗ України від 18.04.2018 №735 «Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 19 липня 2005 року №360» [59]. Регламентовано, що пацієнтам за електронними рецептами з 01.04.2019 р. мають відпускати ЛЗ за програмою «Доступні ліки», з 01.08.2022 р. - антибіотики, з 01.10.2022 р. - наркотичні і психотропні ЛЗ, із 01.04.2023 р. - усі ЛЗ, які відпускаються за рецептом лікаря (за виключенням випадків, коли виникнення технічних причин унеможливлює виписування е-рецептів). Наразі впровадження е-рецептів здійснюється поетапно та поступово, зважаючи на воєнний стан, під час дії якого врегульоване питання можливості відпуску ліків як за електронним, так і паперовим рецептом. Однак за інших умов фармацевтична галузь, а також населення, могли б зустрітися зі значною кількістю проблем та перепон із можливістю надання / отримання фармацевтичної допомоги в безперебійному режимі, а відповідно, спричинити шкоду здоров'ю та життю громадян.

Постанова КМ України від 04.08.2023 р. №809 «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)» [60], що набула чинності 09.10.2023 р. врегулювала питання функціонування мобільних аптечних пунктів (МАП) в Україні. МАП є транспортним засобом, що має затверджений маршрут та призначений для реалізації ЛЗ у сільській місцевості за умови відсутності там стаціонарних аптечних закладів. Окрім того, за умови воєнного стану, зумовленого повномасштабним вторгненням рф на територію нашої держави, діяльність мобільних аптечних пунктів має сприяти забезпеченню необхідними ЛЗ пацієнтів на територіях активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях. На період дії надзвичайного стану також нормується відпуск ЛЗ із МАП у межах територій, на яких введено надзвичайний стан. Водночас залишається безліч нез'ясованих питань щодо організації функціонування такого виду структурного підрозділу аптечного закладу, зокрема можливості відпуску ЛЗ за рецептом лікаря за умови відсутності регламентованої посади фармацевта у МАП.

Натомість в країнах ЄЕП практика реалізації ЛЗ із МАП не є розповсюдженою. Існує низка публікацій, що піднімають лише історичні питання використання МАП під час військових дій на території Європи у ХХ столітті [61].

Висновки

1. Фізична доступність до аптечних закладів у межах європейських країн є врегульованою. Українське законодавство такі показники щодо розташування аптек не регламентує. В Європейському союзі значну увагу приділяють забезпеченню рівномірного розподілу аптечних закладів у всіх регіонах. А в Україні на сьогодні існує величезна прогалина в питанні доступу до аптечних закладів сільського населення.

2. В окремих країнах Європейського економічного простору значна частка аптек є закладами муніципальної власності, саме тоді як в Україні кількість аптечних закладів, що перебувають у власності територіальних громад, є досить незначною. У більшості країн Європейського союзу, на відміну від України, законодавчо врегульованим є питання вимог до власника аптеки та кількості аптечних закладів, якими він може володіти.

3. Вітчизняна галузь охорони здоров'я, керуючись міжнародною практикою, активно сприяє функціонуванню системи реімбурсації з метою поліпшення доступності лікарських препаратів для населення. Особлива увага вітчизняної та європейської галузі охорони здоров'я сконцентрована на проблемі відпуску ліків з аптеки за рецептом лікаря, зокрема впровадженні електронних рецептів.

4. Актуальним напрямом, який набув широкого розповсюдження в Європі, але досі відчуває занепад в Україні, є екстемпоральне виготовлення ліків. Порівнюючи з країнами Європейського союзу, кількість додаткових послуг, що надаються в аптеках України, є значно меншою.

5. Враховуючи обраний європейський вектор розвитку української економіки, доцільним вважаємо впровадження досвіду функціонування аптечних закладів країн Європейського економічного простору щодо розвитку мережі муніципальних закладів, упорядкування нормативних вимог до розташування аптек із метою поліпшення конкурентного середовища провадження діяльності, сприяння ефективному рівномірному розподілу аптек у містах та сільській місцевості.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 р. №123/96-ВР. - URL: http://www.drlz. com.ua/ibp/ddsite.nsf/all/zak02? opendocument

2. Наказ МОЗ України від 28.10.2002 р. №385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою, посад професіоналів у галузі охорони здоров'я, посад фахівців у галузі охорони здоров'я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров'я». - URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z0892-02#Text

3. Аналіз ринку медичних послуг та фармацевтики в Україні. 2022 рік. - URL: https://pro - consulting.ua/ua/issledovanie-rynka/analiz-rynka-medicinskih-uslug-i-farmacevtiki-v-ukraine-2022-god

4. Аналіз фармацевтичного ринку в Україні. 2023 рік. - URL: https://pro-consulting.ua/ua/ issledovanie-rynka/analiz-farmacevticheskogo-rynka-v-ukraine-2023-god

5. Аналіз фармацевтичного і аптечного ринку України. 2020 рік. - URL: https://pro-consulting.ua/ ua/issledovanie-rynka/analiz-farmacevticheskogo-i-aptechnogo-rynka-ukrainy-2020-god

6. Overview of Community Pharmacy Services in Europe. Pharmaceutical Group of European Union. - URL: https://www.oecd.org/els/health-systems/Item-2b-Overview-Community-Pharmacy-Services-Svar-caite % 20.pdf

7. Pacifc WHORO for the W. Sustainable development goals (SDGs): Goal 3. Target 3.8: Achieve universal health coverage, including financial risk protection, access to quality essential health-care services and access to safe, efective, quality and afordable essential medicines [Internet]. Manila: WHO Regional Office for the Western Pacific; 2016. - URL: http://iris.wpro.who.int/handle/10665.1/12880

8. Jagadeesan C.T., Wirtz V J. Geographical accessibility of medicines: a systematic literature review of pharmacy mapping. // J. Pharm. Policy and Pract. - 2021. - V 14. - P. 14-28. https://doi.org/10.1186/ s40545-020-00291-7

9. Amstislavski P., Matthews A., Shefeld S. et al. Medication deserts: survey of neighborhood disparities in availability of prescription medications // Int. J. Health Geogr. - 2012. - V 11 (1). https://doi. org/10.1186/1476-072X-11-48

10. Pednekar P., Peterson A. Mapping pharmacy deserts and determining accessibility to community pharmacy services for elderly enrolled in a State Pharmaceutical Assistance Program // PLoS One. - 2018. - V 13 (6). - Р e0198173. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0198173

11. Silverman R., Madan Keller J., Glassman A., Chalkidou K. Tackling the Triple Transition in Global Health Procurement. Final report of CGD's working group on the future of global health procurement. 2019. - URL: https://www. cgdev.org/sites/default/fles/better-health-procurement-tackling-tripl e-transition.pdf

12. Hosseinpoor A.R., Bergen N., Magar V. Monitoring inequality: an emerging priority for health post-2015 // Bull. World Health Organization. - 2015. - V 93 (9). - P. 591-591A. https://doi.org/10.2471/ BLT. 15.162081

13. Todd A., Copeland A., Husband A. et al. Access all areas? An area-level analysis of accessibility to general practice and community pharmacy services in England by urbanity and social deprivation // BMJ Open. - 2015. - V 5 (5). - Р e007328. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2014-007328

14. Todd A., Thomson K., Kasim A., Bambra C. Cutting care clusters: the creation of an inverse pharmacy care law? An area-level analysis exploring the clustering of community pharmacies in England // BMJ Open. - 2018. - V 8 (7). - Р e022109. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2018-022109

15. Rushworth G.F., Cunningham S., Pfeger S. et al. A crosssectional survey of the access of older people in the Scottish Highlands to general medical practices, community pharmacies and prescription medicines // Res. Soc. Adm. Pharm. - 2018. - V 14. - P. 76-85. https://doi.org/10.1016/j.sapharm.2017.01.002

16. Лехан В.М., Крячкова Л.В., Заярський М. І. Аналіз реформ охорони здоров'я в Україні: від здобуття незалежності до сучасності // Україна. Здоров'я нації. - 2018. - №4 (52). - C. 5-11. - URL: https://repo.dma.dp.ua/4987/

17. WHO. The legal and regulatory framework for community pharmacies in the WHO European Region. Copenhagen, 2019. - URL: https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/326394/9789289054249-eng. pdf? isAllowed=y&sequence=1&ua=1

18. Постанова КМ України від 12.05.1997 р. №447 «Про впорядкування діяльності аптечних закладів та затвердження Правил роздрібної реалізації лікарських засобів». - URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/447-97-%D0% BF#Text

19. Постанова КМ України від 19.01.1997 р. №40 «Про затвердження нормативів мінімального забезпечення населення державними та комунальними закладами охорони здоров'я, що здійснюють реалізацію лікарських засобів». - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-98-%D0% BF#Text

20. Постанова КМ України від 21.06.2001 р. №678 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678-2001-%D0% BF#Text

21. Постанова КМ України від 30.11.2016 р. №929 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)». - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929-2016-%D0% BF#Text

22. PGEU position paper on the reform of the EU Pharmaceutical Legislation. - URL: https://www.pgeu. eu/wp-content/uploads/2023/11/PGEU-Position-Paper-on-the-European-Commission-proposal-for-the-re - vision-of-the-general-pharmaceutical-legislation-Final.pdf

23. Яцишин Я. І., Корнієнко О.М., Городецька І. Я. та ін. Організаційні особливості фармацевтичного забезпечення населення Тернопільської області // Фармац. часопис. - 2020. - №2. - С. 60-68. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11174

24. Directive 2005/36/EC of the European Parliament and of the Council of 7 September 2005 on the recognition of professional qualifications. - URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TX - T/? uri=CELEX % 3A32005L0036

25. Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG, 2015). - URL: https://cutt.ly/tJ3Rg1N

26. Стандарт вищої освіти другого (магістерського) рівня галузі знань 22 «Охорона здоров'я» спеціальності 226 «Фармація, промислова фармація» / Міністерство освіти і науки України. - К., 2022. - URL: https://cutt.ly/zwtA4D5U

27. German pharmacies - figures, data, facts 2023 / Federal Union of German Associations of Pharmacists. - URL: https://www.abda.de/fileadmin/user_upload/assets/ZDF/ZDF-2023/ABDA_ZDF_2023_ Brosch_english.pdf

28. Інфографічний довідник «Фармацевтика України 2021». - 2021. - URL: https://www.damitsa. ua/api/pharma-directory/pharmacevtyka-ukrainy2021/%D1% 84% D0% B0% D1% 80% D0% BC % D0% B0% D1% 86% D0% B5% D0% B2% D1% 82% D0% B8% D0% BA % D0% B0% 20% D1% 83% D0% BA % D1% 80% D 0% B0% D1% 97% D0% BD % D0% B8% 202021.pdf

29. Шандрівська О. Є., Цветковська А.В. Дослідження фармацевтичного ринку України: у фокусі концентрація ринку // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми економіки та управління». - 2022. - №1 (9). - С. 56-68. https://doi.org/10.23939/semi2022.01.056

30. Пашков В.М. Глобалізація фармацевтичного ринку: проблеми та перспективи / Вісн. Нац. унту «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». - 2014. - №1 (16). - С. 148-160. - URL: http://econtlaw.nlu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/12/1-148-160.pdf

31. EAHP Position Paper on Pharmacy Preparations and Compounding. - URL: https://www.eahp.eu/ sites/default/files/eahp_position_paper_on_pharmacy_preparations_and_compounding_october_2020.pdf

32. SchulzM., Griese-Mammen N., Muller U. Clinical pharmacy services are reimbursed in Germany: challenges of real world implementation remain // Int. J. Clin. Pharm. - 2023. - V. 45. - P. 245-249. https:// doi.org/10.1007/s11096-022-01492-7

33. Pharmacy services in Europe: evaluating trends and value. - URL: https://lfaa.lv/wp-content/up - loads/2021/07/Pharmacy-Services-in-Europe-Evaluating-Trends-and-Value.pdf

34. Joint FIP/WHO Guidelines on Good Pharmacy Practice. Standards for Quality of Pharmacy Services // WHO Tech Rep Ser. - 2011. - №961 (Annex 8). - P. 20. - URL: https://www.who.int/docs/default-source/medi - cines/norms-and-standards/guidelines/distribution/trs961-annex8-fipwhoguidelinesgoodpharmacypractice.pdf

35. Resolution CM/Res (2020) on the implementation of pharmaceutical care for the benefit of patients and health services. - URL: https://www.pgeu.eu/wp-content/uploads/2019/03/EDQM-Resolution-on-Phar - maceutical-Care.pdf

36. Policarpo V., Romano S., Antonio J.H.C. et al. A new model for pharmacies? Insights from a quantitative study regarding the public's perceptions // BMC Health Serv. Res. - 2019. - V 19. - P. 186-196. https://doi.org/10.1186/s12913-019-3987-3

37. PGEU Best Practice Paper on Communicable Diseases and Vaccination. Pharmaceutical Group of the European Union; Brussels, 2018. - URL: https://www.pgeu.eu/wp-content/uploads/2019/07/180403E - PGEU-Best-Practice-Paper-on-Communicable-Diseases-and-Vaccination.pdf

38. Rechel B., Priaulx J. et al. The organization and delivery of vaccination services in the European Union // Eur. J. Public Health. - 2019. - V. 29. https://doi.org/10.1093/eurpub/ckz185.375

39. State of vaccine confidence in the EU 2018. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2018. - URL: https://health.ec.europa.eu/system/files/2018-11/2018_vaccine_confidence_en_0.pdf

40. Mereckiene J. Seasonal influenza vaccination and antiviral use in EU/EEA Member State - Overview of vaccine recommendations for 2017-2018 and vaccination coverage rates for 2015-2016 and 20162017 influenza seasons / European Centre for Disease Prevention and Control. - Stockholm, 2018. - 54 p. https://doi.org/10.2900/721517

41. Antczak A., BalcerzakM. et al. Szczepienia przeciw grypie w aptekach. Raport opieka farmaceuty - czna. Fundacja Nadzieja dla Zdrowia. - Warszawa, 2020. - 64 p. - URL: http://opzg.cn-panel.pl/resources/ Raport % 20Opieka % 20Farmaceutyczna_2020_akceptacja_final_final.pdf

42. May U., Bauer C., Giulini-Limbach C., Schneider-Ziebe A. Improving Influenza Vaccination Rates: Evaluation of Pharmacy Vaccination Model Project during COVID-19 Pandemic in Germany // Value in Health. - 2022. - V 25, Iss. 12S. https://doi.org/10.1016/jjval.2022.09.1392

43. Постанова КМ України від 02.03.2016 р. №285 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики». - URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/285-2016-%D0% BF#Text

44. Наказ МОЗ України від 25.01.2023 р. №138 «Про затвердження змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров'я»». - URL: https:// zakon.rada.gov. ua/rada/show/v0138282-23#Text

45. Заліська О.М., Заболотня З.О., Семенов О.М. та ін. Аналіз тенденцій та необхідності екстемпорального виготовлення лікарських форм в аптеках під час воєнного стану й пандемії COVID-19 в Україні // Фармац. журн. -2023. - Т 78, №4. - С. 14-26. https://doi.org/10.32352/0367 - 3057.4.23.02

46. ПоловкоН. П., Зуйкіна Є. В. Стан екстемпоральної рецептури України та проблеми сьогодення // Зб. наук. праць співробіт. НМАПО імені П.Л. Шупика. - 2018. - №32. - С. 294-307. - URL: https:// www.nuozu.edu.ua/images/Nauka/Zbirnyk/32/27.pdf

47. Звіт про підсумки діяльності Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками у 2022 році. - URL: https://www.dls.gov.ua/wp-content/uploads/2023/02/%D0% 9F % D1% 83% D0% B1% D0% BB % D1% 96% D1% 87% D0% BD % D0% B8% D0% B9-%D0% B7% D0% B2% D1% 96% D 1% 82-%D0% 93% D0% BE % D0% BB % D0% BE % D0% B2% D0% B8-%D0% B7% D0% B0-2022.pdf

48. WHO Europe (2018), Health Workforce Data and Statistics. - URL: http://www.euro.who.int/en/ health-topics/Healthsystems/health-workforce/data-and-statistics

49. EAHP's 2018 Survey on Medicines Shortages to improve patient outcomes. - URL: http://www. eahp.eu/sites/default/files/report_medicines_shortages2018.pdf

50. Chisholm-Burns M.A., Spivey C.A. et al. Evaluation of racial and socioeconomic disparities in medication pricing and pharmacy access and services // Am. J. Heal. Pharm. - 2017. - V 74 (10). - P. 653-668. https://doi.org/10.2146/ajhp150872

51. World Bank Country and Lending Groups - World Bank Data Help Desk. - URL: https://datahelp - desk.worldbank.org/knowledgebase/articles/906519-world-bank-country-and-lending-groups.

52. Manfrin A., Tinelli M., Thomas T., Krska J. A cluster randomised control trial to evaluate the effectiveness and cost-effectiveness of the Italian medicines use review (I-MUR) for asthma patients // BMC Health Serv. Res. - 2017. - V 17. https://doi.org/10.1186/s12913-017-2245-9

53. Ніженковська І. В., Бабенко М.М., Гала Л.О. та ін. Аналіз забезпечення населення лікарськими засобами за кошти державного бюджету в Україні // Фармац. журн. - 2023. - Т. 78, №5. - С. 3-10. https://doi.org/10.32352/0367-3057.5Z23.01

54. Наказ МОЗ України від 21.08.2023 р. №1495 «Про затвердження Переліків лікарських засобів і медичних виробів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 10 серпня 2023 року». - URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/ show/v1495282-23#Text

55. Блавацька О.Б., Яцкова Г.Ю., Сосновська Г.О. Аналіз тенденцій і динаміки виписування електронних рецептів на антибіотики та їх електронного відпуску в Україні та у Львівській області // Фармац. журн. -2023. - Т. 78, №3. - С. 58-67. https://doi.org/10.32352/0367-3057.3.23.06