Систематичний огляд сенсоневральної втрати слуху, пов’язаної з інфекцією Covid-19

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Харківський національний медичний університет, Україна

І медичний факультет

Кафедра оториноларингології

Систематичний огляд сенсоневральної втрати слуху, пов'язаної з інфекцією Covid-19

Тополюк К.С., студентка

Дзиза А.В., асистент

Лупир А.В., д.м.н., професор

Анотація

Мета цього дослідження - виявити пацієнтів з коронавірусною хворобою 2019 (COVID-19) з діагнозом раптової нейросенсорної втрати слуху (SSNHL) з метою описати можливі механізми. Систематичний огляд було проведено за допомогою PubMed та Google Scholar. Включені статті складалися з чотирьох тематичних досліджень та одного листа до редактора, у яких було проаналізовано сім пацієнтів. Усі пацієнти були позитивними на COVID-19 і мали односторонній або двосторонній SSNHL. Поточна література, що описує SSNHL у пацієнтів з COVID-19, недостатня, щоб охарактеризувати характер втрати слуху або порадити про лікування чи результати, але може підвищити обізнаність щодо можливого прояву SSNHL у пацієнтів з COVID-19 та привернути увагу до необхідності обережного використання схеми лікування COVID-19. Для майбутніх досліджень потрібна більша база даних або дослідження населення.

Ключові слова: sars-cov-2, раптова сенсоневральна приглухуватість, SSNHL, нейросенсорна приглухуватість, коронавірус, COVID-19

Вступ

Актуальність. Сенсоневральна втрата слуху (SSNHL) є постійною формою втрати слуху, що виникає внаслідок пошкодження внутрішнього вуха або слухового нерва [1]. SSNHL визначається як втрата 30 дБ або більше на принаймні трьох суміжних частотах, що триває протягом 72 годин. Механізми, які були запропоновані для пояснення того, як вірусна інфекція може призвести до SSNHL, включають вірусну інвазію в кохлеарний нерв або рідинні простори, реактивацію латентного вірусу в тканинах внутрішнього вуха, або непрямі антитіла, які запускаються вірусом. COVID-19 не був повністю оцінений щодо його здатності проникати в слухові шляхи, але попередні дослідження, що описують асоційований з вірусом SSNHL, припускають цю можливість [2].

На додаток до вірусної етіології SSNHL при COVID-19, також може бути залучена фармакологічна ототоксичність, пов'язана зі схемами лікування COVID-19. Зокрема, це включає хлорохін та гідроксихлорохін, які, як відомо, є ототоксичними [3]. Ці два препарати вже давно використовуються для лікування малярії та хронічних запальних захворювань [2]. Дослідження повідомили про можливі клінічні наслідки для пацієнтів із COVID-19, які отримували гідроксихлорохін, включаючи SSNHL, шум у вухах, аномальну ходу та запаморочення [4]. Рекомендована доза хлорохіну та гідроксихлорохіну для пацієнтів із COVID-19 значно вища, ніж дозування, що використовується для лікування малярії та хронічних запальних захворювань [5].

Матеріали та методи. Систематичний огляд було проведено за допомогою PubMed та Google Scholar. Дотримувались рекомендацій щодо бажаних елементів звітності для систематичних оглядів і метааналізів (PRISMA). Пошукові терміни включали: "Сенсоневральна втрата слуху" + "COVID-19" або "Сенсоневральна втрата слуху" + "SARS-CoV-2" або "Сенсоневральна втрата слуху" + "Коронавірус". До огляду були включені дослідження, які відповідали критеріям включення та виключення.

Для включення до аналізу необхідні такі критерії: пацієнти повинні мати діагноз COVID-19, підтверджений за допомогою полімеразної ланцюгової реакції, або повинен мати діагноз SSNHL.

Дослідження були виключені, якщо: пацієнти не мали діагнозу COVID-19, підтвердженого за допомогою ПЛР, або пацієнт не мав специфічного діагнозу SSNHL (включаючи двосторонню або односторонню).

Мета. Виявити пацієнтів з хворобою COVID-19 з діагнозом раптової нейросенсорної втрати слуху (SSNHL) з метою описати можливі механізми.

Результати

COVID-19 має широкий спектр проявів, що може призвести до затримки діагностики. З 20 статей, виявлених під час первинного пошуку, п'ять відповідали критеріям включення. Включені статті складалися з чотирьох тематичних досліджень та одного листа до редактора, у яких було проаналізовано сім пацієнтів. Усі пацієнти були позитивними на COVID-19 і мали односторонній або двосторонній SSNHL. Четверо пацієнтів повідомили про шум у вухах, а у двох пацієнтів - запаморочення. Одного пацієнта лікували гідроксихлорохіном, а одного пацієнта - різними препаратами. Четверо пацієнтів отримували внутрішньовенні та/або пероральні стероїди, призначені для лікування SSNHL.

У нашому дослідженні пацієнти мали SSNHL, а також інші симптоми, включаючи шум у вухах, запаморочення та переповненість слуху. Крім того, в одного з пацієнтів за допомогою МРТ також був діагностований внутрішньолабіринтний крововилив [6]. Цікаво, що SSNHL у всіх пацієнтів дослідження представлено на різних етапах перебігу захворювання. У Kilic et al., єдиним симптомом COVID-19 у пацієнта був SSNHL [7]. У Chern et al. [6], першими з'явилися отологічні симптоми з відстроченим початком аносмії та агевзії, які, як відомо, є поширеними симптомами COVID-19 [8]. У Lang et al., SSNHL розвинувся після зникнення інших симптомів COVID-19 [9]. У Koumpa et al., у пацієнта був складний перебіг COVID-19, який включав інтубацію з пневмонією, пов'язаною з ШВЛ, легеневою гіпертензією, двосторонньою емболією легеневої артерії та анемією. Через тиждень після екстубації у нього з'явилися SSNHL та шум у вухах [10]. Затримка в діагностиці через нетипові прояви, про які повідомлялося вище, є проблематичною, оскільки стійка втрата слуху може бути пов'язана з поганими результатами щодо здоров'я та якості життя. У літературі повідомляється, що стійка втрата слуху значною мірою пов'язана з деменцією, депресією та когнітивними порушеннями [11]. Крім того, відомо, що шум у вухах, про який повідомлялося у чотирьох із семи випадків всього дослідження, пов'язаний із порушенням сну та порушенням уваги [12].

Подібно до інших вірусних інфекцій, COVID-19 може викликати SSNHL через пряму вірусну інвазію в клітини периферичної та центральної нервової системи через рецептор ангіотензин-перетворюючого ферменту 2 (ACE2) [13]. Цей вірусний механізм дозволяє COVID-19 проникнути в слухову кору в скроневій частці. Пошкодження слухової кори відбувається через вірусну стимуляцію надлишкового вивільнення цитокінів, пряму інвазію кохлеарного нерва, що спричиняє неврит, та інвазію в м'які тканини завитка, що спричиняє кохлеіт [14]. Сучасні дослідження вказали на можливу присутність COVID-19 у внутрішньому вусі, що припускає вірусну етіологію при SSNHL. Mustafa et al. виявив, що 20 пацієнтів із позитивним COVID-19 виявили пошкодження волоскових клітин завитка, що було визначено за амплітудами тимчасових викликаних отоакустичних емісій (TEOAE), незважаючи на відсутність слухових скарг [15]. Цей висновок підтверджує можливий вірусний механізм SSNHL, який спостерігається у пацієнтів з COVID-19, оскільки пошкодження внутрішнього вуха спостерігалося за відсутності симптомів. Також Karimi-Galougah et al. проілюстрував потенційну вірусну причину SSNHL при COVID-19, оскільки виключав пацієнтів, які отримували будь-які фармакологічні засоби [16]. В усьому нашому дослідженні було п'ять із семи пацієнтів із діагнозом SSNHL в умовах діагнозу COVID-19, що не змішується фармакологічним лікуванням COVID-19. сенсоневральний коронавірусний раптовий втрата слух

Хоча є дані, що підтверджують вірусний механізм, що лежить в основі SSNHL у пацієнтів з COVID-19, важливо визнати, що фармакологічна ототоксичність також може відігравати певну роль. Цей механізм до кінця не вивчений, але припускають, що ототоксичність пов'язана з руйнуванням сенсорних волоскових клітин завитки, зменшенням популяції нейронів та змінами опорних структур [17]. Цей потенційний механізм розвитку SSNHL був процитований у літературі з 11 звітами про ототоксичність хлорохіну та шістьма звітами про ототоксичність гідроксихлорохіну [3]. Дослідження показали, що схема лікування COVID-19, зокрема гідроксихлорохіну, викликає фармакологічну ототоксичність при SSNHL. У випадках, включених до нашого систематичного огляду, двоє пацієнтів отримували препарати з потенційними отологічними побічними ефектами.

Висновок

З огляду опублікованої літератури можна припускати про зв'язок SSNHL з COVID-19. Існує невелика кількість пацієнтів з інфекцією COVID- 19 і супутньою SSNHL, але клінічні прояви та клінічний перебіг відрізняються. Хоча всі пацієнти в цьому дослідженні повідомляли про SSNHL, не всі пацієнти отримували ототоксичну фармакологічну терапію.

Оскільки ситуація з супутнім SSNHL і COVID-19 все ще розвивається, важко схарактеризувати характер втрати слуху або порадити про лікування чи результати. Потрібні подальші дослідження в цій галузі для виявлення причинного механізму, що лежить в основі SSNHL у пацієнтів з діагнозом COVID-19. Сподіваємось, що це дослідження підвищить обізнаність щодо можливого прояву SSNHL у пацієнтів з COVID-19. Крім того, ми сподіваємося привернути увагу до необхідності обережного використання схеми лікування COVID-19 щодо можливої ототоксичності цих фармакологічних засобів.

Список використаних джерел

1. Chen X., Fu Y.Y. & Zhang T.Y. (2019). Role of viral infection in sudden hearing loss.Journal of International Medical Research, 47(7), 2865-2872.

2. Linthicum F.H. Jr., Doherty J. & Berliner K.I. (2013). Idiopathic sudden sensorineural hearing loss: vascular or viral? Otolaryngology-Head and Neck Surgery, 149(6), 914-917.

3. Devaux C.A., Rolain J.M., Colson P. & Raoult D. (2020). New insights on the antiviral effects of chloroquine against coronavirus: what to expect for COVID-19? International Journal of Antimicrobial Agents, 55(5), 105938.

4. Prayuenyong P., Kasbekar A.V., Baguley D.M. (2020). Clinical implications of chloroquine and hydroxychloroquine ototoxicity for COVID-19 treatment: a mini-review. Front. Public Health, 8, 252.

5. Gao J., Tian Z. & Yang X. (2020). Breakthrough: chloroquine phosphate has shown apparent efficacy in treatment of COVID-19 associated pneumonia in clinical studies. BioScience Trends, 14(1), 72-73.

6. Chern A., Famuyide A.O., Moonis G. & Lalwani A.K. (2021). Bilateral sudden sensorineural hearing loss and intralabyrinthine hemorrhage in a patient with covid-19. Otology & Neurotology, 42(1), 0-4.

7. Kilic O., Kalcioglu M.T., Cag Y., Tuysuz O., Pektas E., Caskurlu H., Cetin F. (2020). Could sudden sensorineural hearing loss be the sole manifestation of COVID-19? An investigation into SARS-COV-2 in the etiology of sudden sensorineural hearing loss. International Journal of Infectious Diseases, 97, 208-211.

8. Al-Ani R.M., Acharya D. (2020). Prevalence of anosmia and ageusia in patients with COVID-19 at a primary health center, Doha, Qatar. Indian Journal of Otolaryngology and Head & Neck Surgery, 1-7.

9. Lang B., Hintze J., Conlon B. (2020). Coronavirus disease 2019 and sudden sensorineural hearing loss. The Journal of Laryngology & Otology, 134(11), 1-3.

10. Koumpa F.S., Forde C.T., Manjaly J.G. (2020). Sudden irreversible hearing loss post COVID- 19. BMJ Case Reports, 13(11), 0-1.

11. Thomson R.S., Auduong P., Miller A.T., Gurgel R.K. (2017). Hearing loss as a risk factor for dementia: a systematic review. Laryngoscope Investigative Otolaryngololy, 2(2), 69-79.

12. Manchaiah V., Beukes E.W., Granberg S., Durisala N., Baguley D.M., Allen P.M., Andersson G. (2018). Problems and life effects experienced by tinnitus research study volunteers: an exploratory study using the ICF classification. Journal of the American Academy of Audiology, 29(10), 936-947.

13. Violi F., Pastori D., Cangemi R., Pignatelli P., Loffredo L. (2020). Hypercoagulation and antithrombotic treatment in coronavirus 2019: a new challenge. Thrombosis and Haemostasis, 120(06), 949-956.

14. Harenberg J., Jonas J.B., Trecca E.M. (2020). A liaison between sudden sensorineural hearing loss and SARS-CoV-2 infection. Thrombosis and Haemostasis, 120(09), 12371239.

15. Mustafa M.W.M. (2020). Audiological profile of asymptomatic Covid-19 PCR-positive cases. American Journal of Otolaryngology, 41(3), 102483.

16. Karimi-Galougahi M., Naeini A.S., Raad N., Mikaniki N., Ghorbani J. (2020). Vertigo and hearing loss during the COVID-19 pandemic - is there an association? ACTA Otorhinolaryngologica Italica, 40(6), 463-465.

17. Al-Bari M.A. (2015). Chloroquine analogues in drug discovery: new directions of uses, mechanisms of actions and toxic manifestations from malaria to multifarious diseases. Journal of Antimicrobial Chemotherapy, 70(6), 1608-1621.

Размещено на Allbest.Ru