Активність Са2+,Мд2+-АТ фази сперматозоїдів при чоловічому неплідді у поєднанні з ревматоїдним артритом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Danylo Halytsky Lviv National Medical University

Активність Са2+,Мд2+-АТ фази сперматозоїдів при чоловічому неплідді у поєднанні з ревматоїдним артритом

O.V. Melnyk, M.Z. Vorobets, Z.Ya. Fedorovych, R.V. Fafula, D.Z. Vorobets

Lviv, Ukraine

Резюме

Активність Са2+,Мд2+-АТ фази сперматозоїдів при чоловічому неплідді у поєднанні з ревматоїдним артритом

О. В. МЕЛЬНИК, М. З. ВОРОНЕЦЬ, З. Я. ФЕДОРОВИЧ, Р. В. ФАФУЛА, Д. З. ВОРОНЕЦЬ

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, Україна

Чоловічий фактор непліддя становить майже 50% усіх неплідних пар. Важливим чинником, який впливає на якість сперми та відіграє суттєву роль у репродуктивному процесі чоловіків, є іони кальцію (Са2+). Ca2+, як внутрішньоклітинний та універсальний вторинний месенджер, має вирішальне значення для максимальної рухливості сперматозоїдів, їх гіперактивації, акросомної реакції, хемотаксису та процесів запліднення. Метою роботи було вивчення активностей Са2+,Мд2+-АТФаз сперматозоїдів інфертильних чоловіків при ідіопатичному неплідді та супутній аутоімунній патології суглобів. Діагностика неплідності проводилася на амбулаторному етапі згідно зі стандартами Європейської асоціації урологів та ВООЗ. 53 чоловікам (група 1) встановлений діагноз «ідіопатичне непліддя», обумовлене олігоастенозооспермією. Водночас у 27 неплідних чоловіків, обстежених у ревматологічному відділенні, встановлений діагноз «ревматоїдний артрит» (група 2). Виявлено, що активність тапсигаргін-резистентної компоненти Ca2+,Mg2+-ATФази сперматозоїдів здорових чоловіків становить (9,2±1,1) нмоль Рі/хв на 1 мг протеїну. У пацієнтів з ідіопатичним непліддям, обумовленим олігоастенозооспермією, тапсигаргін-резистентна компонента Ca2+,Mg2+-ATФази була нижчою в 2,2 раза порівняно з нормозооспермічни- ми зразками (р<0,001). У неплідних чоловіків з аутоімунною патологією суглобів Са2+,Мд2+-АТФазна активність сперматозоїдів статистично достовірно відрізнялась від контрольної групи та становила (3,8±0,4) нмоль Р7хв на 1 мг протеїну, тобто знижувалась у 2,4 раза щодо контрольних значень (р<0,001). У чоловіків із нормозооспермією рухливість сперматозоїдів становить (50,7±5,2) %, при ідіопаптичній неплідності -- (31,4 ±5,6)%, а при неплідді у поєднанні з аутоімунною патологією суглобів -- (42,2±5,2)%. Встановлено прямий вірогідний кореляційний зв'язок між активністю тапсигаргін-резистентної компоненти Са2+,Мд2+-АТФази сперматозоїдів та рухливістю сперматозоїдів (r = 0,55; р<0,05).

Ключові слова: неплідність чоловіків, сперматозоїди, Са2+,Мд2+-АТФа- за, ревматоїдний артрит.

Abstract

The male infertility factor accounts for almost 50% of all infertile couples. Calcium ions (Ca2+) are an important factor that affects the sperm quality and plays a significant role in the reproductive process of men. Ca2+, as an intracellular and universal second messenger, is crucial for maximal sperm motility, capacitation, hyperactivation, acrosome reaction, chemotaxis, and fertilization processes. The aim of present work was to study the Ca2+,Mg2+-AT- Pase activity of spermatozoa of infertile men with idiopathic infertility and concomitant autoimmune joint pathology. Diagnosis of infertility was carried out at the outpatient stage in accordance with the standards of the European Association of Urologists and WHO. 53 men (group 1) were diagnosed with «idiopathic infertility» caused by oligoasthenozoospermia. At the same time, 27 infertile men examined in the rheumatology department were diagnosed with «rheumatoid arthritis» (group 2). It was found that the thapsigargin-resistant Ca2+,Mg2+-ATPase activity of spermatozoa of healthy men was (9.2±1.1) nmol Pi/min per mg of protein. In patients with idiopathic infertility caused by oligoasthenozoospermia, the Ca2+,Mg2+-ATPase activity was 2.2 times lower compared to normozoospermic samples (p<0.001). In infertile men with autoimmune pathology of the joints, Ca2+, Mg2+-ATPase activity of spermatozoa was decreased 2.4 times compared to the control values (p<0.001) and equalled to (3.8±0.4) nmol Pi/min per 1 mg of protein. In men with normozoospermia, sperm motility was (50.7±5.2)%, in idiopathic infertility - (31.4±5.6) %, and in patients with infertility in combination with autoimmune pathology of the joints - (42.2±5.2)%. A direct significant correlation was established between the thapsigargin-resistant Ca2+, Mg2+-ATPase activity of spermatozoa and sperm motility (r= 0.55; p<0.05).

Key words: male infertility, spermatozoa, Ca2+,Mg2+-ATPase, rheumatoid arthritis.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) та Європейської асоціації урологів, непліддя характеризується біологічною нездатністю жінки завагітніти протягом принаймні 12 місяців незахищеного статевого акту [1, 2]. Підраховано, що приблизно 15% пар стикаються з певною формою непліддя [3, 4], і серед них чоловічий фактор непліддя становить майже 50% [1, 5].

Важливим чинником, який впливає на якість сперми та відіграє суттєву роль у репродуктивному процесі чоловіків, є іони кальцію (Са2+) [6-9]. Ca2+ є одним з найбільш детально вивчених елементів сперми ссавців [10]. Відомо, що Ca2+, як внутрішньоклітинний та універсальний вторинний месенджер, має вирішальне значення для максимальної рухливості сперматозоїдів, їх гіперактивації, акросомної реакції, хемотаксису та процесу запліднення [6, 9, 11]. Сперматозоїди не здатні запліднити яйцеклітину до їх дозрівання у жіночих репродуктивних шляхах. Процес запліднення та дозрівання чітко модулюється низкою сигнальних каскадів і Ca2+, який відіграє важливу динамічну роль у цьому процесі як внутрішньоклітинний вторинний месенджер. Отже, ймовірно, існує тісний взаємозв'язок між Ca2+, функцією сперматозоїдів та результатом фертильності. Розуміння процесів, за яких дефіцит чи надлишок кальцію може впливати на функцію сперматозоїдів і фертильність, є надзвичайно важливим, оскільки механізми впливу Ca2+ на чоловіче непліддя недостатньо з'ясовані.

Сперматогенез -- це процес, у якому диплоїдні сперматогоніальні стовбурові клітини піддаються мейозу і продукують диференційовані гаплоїдні сперматозоїди [12]. У низці досліджень зазначено, що Ca2+ відіграє важливу роль у регуляції процесів сперматогенезу та запліднення, а також у диференціації, проліферації та загибелі клітин -- сперматогоній і сперматоцитів [12, 13]. Ультраструктурний розподіл внутрішньоклітинного Ca2+ проілюстровано в різних статевих клітинах та на різних стадіях розвитку гаметогенезу в яєчках щурів [13]. Цікаво, що концентрація Са2+ значно зростала від ранніх до пізніх стадій сперматогенезу (сперматогонії > сперматоцити > спермати- ди > спермії) і це, можливо, відображає зміни його гомеостазу та специфічної функції в процесі формування сперматозоїдів [12--14]. Схожі результати спостерігалися в сім'явиносних канальцях щурів, де показано значне зростання Ca2+ від сперматогоній до ранніх сперматид [15]. Останні дослідження підтвердили, що накопичення кальцію спостерігаються в клітинах Сертолі та Лейдіга [13]. Цікаво, що Са2+-зв'язуючого білка кальмодуліна особливо багато в яєчках, що свідчить про важливість Ca2+ для нормального сперматогенезу [16]. Важливу роль у підтриманні внутрішньоклітинного гомеостазу Ca2+ відіграють Ca2+,Mg2+-АТФази [7, 17, 18]. Ізоформа 4 Ca2+,Mg2+-ATФази плазматичної мембрани (PMCA4) є найбільш поширеною ізоформою у сперматозоїдах та локалізована в основній частині джгутика сперматозоїда. Вестерн-блот аналіз та Нозерн-блот аналіз показав, що PMCA4 є основною ізоформою Са2+-АТФази, на яку припадає понад 90% протеїну PMCA [19].

Мета роботи - вивчення активності Са2+,Мд2+-АТФази плазматичної мембрани сперматозоїдів чоловіків при ідіопатичному неплідді та супутній аутоімунній патології суглобів.

Матеріали та методи дослідження. Дослідження чоловіків на непліддя проводилось у клініці урології КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна лікарня». 53 чоловікам віком від 22 до 45 років, середній вік 32,7±4,3 роки (група 1), був встановлений діагноз «ідіопатичне непліддя» обумовлене олігоастенозооспермією. Ці пацієнти не проходили медикаментозного чи іншого лікування, мали регулярні статеві контакти зі своїми партнерками, однак ті не могли завагітніти протягом 12 місяців. Були відсутні варікоцелє, гіпогонадизм, лейкоцитоспермія. В анамнезі були виключені куріння, алкоголь, тривалі хвороби. Детальний анамнез було зроблено і на чоловіка, і на дружину. Іншу дослідну групу складали неплідні чоловіки, які водночас проходили обстеження в ревматологічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні щодо ревматоїдного артриту, середній вік 36,5±5,5 роки (група 2, n = 27).

До групи контролю входили фертильні чоловіки із нормозооспермією, такого ж віку (група 3, n = 46). Діагностика неплідності проводилася на амбулаторному етапі згідно зі стандартами Європейської асоціації урологів [1] та ВООЗ [20]. Усі дослідження проводилися з належного дозволу Комісії з питань біоетичної експертизи Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та письмової згоди пацієнтів.

Са2+,Мд2+-АТФазну активність сперматозоїдів визначали, реєструючи процес гідролізу АТФ за накопиченням Р.. Визначення сумарної Са2+,Мд2+-АТФазної активності сперматозоїдів проводили при 37 С в інкубаційному середовищі (об'єм -- 1 мл) наступного складу (мМ): 150 KCl, 0,05 CaCL, 5 МдС1„, 5 АТФ, 1 NaN3 (інгібітор мітохондріальної АТФази), 1 уабаїн (інгібітор Ш+,К+-АТФази), 20 Hepes-Трис-буфер (рН = 7,4). Для розділення сумарної Ca2+,Mg2+-АТФазної активності на компоненти до стандартного Ca2+- та Мд2+-вмісного середовища інкубації додавали інгібітор Са2+,Мд2+-АТФази внутрішніх Ca^^TO - тапсигаргін (0,1 мкМ) [21].

Результати подані як середнє арифметичне значення (М) ± стандартна похибка (m). Для перевірки показників на нормальний розподіл використовували критерій W Шапіро-Уілка («Statistica 6.0 for Windows»). Достовірність змін встановлювали за ^-критерієм Стьюдента. Коефіцієнт кореляції (r) розраховували методом Пірсона за допомогою прикладного програмного комплексу Microsoft Office Excel.

Результати дослідження та їх обговорення. Активність тапсигар- гін-резистентної компоненти Ca2+,Mg2+-ATФази (відповідає Ca2+,Mg2+-ATФазі плазматичної мембрани) сперматозоїдів здорових чоловіків (нормозооспер- мія) становила (9,2±1,1) нмоль Рі/хв на 1 мг протеїну (рис. 1). У пацієнтів з ідіопатичним непліддям, обумовленим олігоастенозооспермією, тапсигар- гін-резистентна компонента Ca2+,Mg2+-ATФази була нижчою в 2,2 раза порівняно з нормозооспермічними зразками і становила (4,2±0,5) нмоль Р7хв на 1 мг протеїну (р<0,001). У неплідних чоловіків з аутоімунною патологією суглобів Са2+,Mg2+-ATФазна активність сперматозоїдів статистично достовірно відрізнялась від контрольної групи та становила (3,8±0,4) нмоль Р7хв на 1 мг протеїну, тобто знижувалась в 2,4 раза щодо контрольних значень (р<0,001).

Рис. 1. Активність тапсигаргін-резистентної Са2+,Мд2+-АТФази сперматозоїдів інфертильних чоловіків з ідіопатичним непліддям (ІН) та аутоімунною патологією суглобів (РА), M ± m, К -- нормозооспермія.

Примітка. *р<0,001 щодо величин в осіб групи контролю.

Пригнічення активності Са2+,Мд2+-АТФази плазматичної мембрани сперматозоїдів мало більш виражений характер за наявності супутньої аутоі- мунної патології. Відомо, що інгібування Са2+,Мд2+-АТФазних активностей призводить до сповільнення відтоку Са2+ з цитозоля і перевантаження його йонами кальцію, які у високих концентраціях є шкідливими для клітини.

На рис. 2 наведені дані щодо рухливості сперматозоїдів у різних досліджуваних групах. У чоловіків із нормозооспермією вона становить (50,7±5,2)%, при ідіопаптичній неплідності -- (31,4±5,6)%, а в неплідних чоловіків з аутоімунною патологією суглобів -- (42,2±5,2)%.

Рис. 2. Рухливість сперматозоїдів чоловіків при нормозооспермії (К), ідіопатичній неплідності (ІН) та неплідності, поєднаній з аутоімунною патологією суглобів (РА), M±m.

Примітка. *р<0,05; ***р<0,001 щодо величин в осіб групи контролю.

Враховуючи те, що Ca2+,Mg2+-ATФаза є основною системою, що відповідає за енергозалежне виведення йонів кальцію з цитоплазми сперматозоїдів та відіграє важливу роль у підтриманні їх рухливості, проведено кореляційний аналіз між активністю тапсигаргін-резистентної компоненти Ca2+,Mg2+-ATФази сперматозоїдів та їх рухливістю (рис. 3). Встановлено прямий виражений кореляційний зв'язок між активністю тапсигаргін-резистентної компоненти Ca2+,Mg2+-ATФази сперматозоїдів та рухливістю сперматозоїдів (r = 0,55; р<0,05).

Рис. 3. Кореляційний зв'язок між активністю тапсигаргін-резистентної компоненти Са2+,Мд2+-АТФази сперматозоїдів та їх рухливістю.

Відомо, що концентрація іонів кальцію у цитоплазмі зазвичай утримується на дуже низькому рівні, приблизно 10-7 М, тоді як у позаклітинному середовищі становить близько 10-3 М [22, 23]. Також усередині клітини є компартменти зберігання Ca2+, які депонують Ca2+ у мілімолярному діапазоні його концентрацій. Отож, існує величезний, 104-кратний, градієнт концентрації Ca2+ на поверхні плазматичної мембрани, так і мембранах внутрішньоклітинних депо. Деякі види стимуляції клітини спричиняють потік Ca2+ за концентраційним градієнтом або з позаклітинного середовища, або з внутрішньоклітинного депо в цитозоль, зазвичай шляхом відкриття Са2+-каналів. Мобілізований таким чином Са2+ спричиняє реакцію клітини на подразник. Коли дія подразника припиняється, Ca2+ екструдується назад у позаклітинний простір або реакумулюється у внутрішньоклітинні депо, щоб припинити відповідь. У цьому процесі потрібний активний транспорт, який здійснюється за рахунок Ca2+,Mg2+-ATФаз, оскільки Ca2+ повинен транспортуватися проти великого градієнта електрохімічного потенціалу. Отже, Ca2+ відіграє роль вторинного месенджера, який у відповідь на подразник, надісланий першим месенджером ззовні, передає інформацію внутрішньоклітинним системам.

Існують докази того, що зміни концентрації Са2+ і в сперматозоїдах, і в сім'яній плазмі можуть впливати на функцію та рухливість сперматозоїдів. Сперматозоїди модулюють свій рух у відповідь на зміну внутрішньоклітинної концентрації Ca2+ залежно від pH середовища. Низка досліджень продемонстрували зв'язок між Ca2+ та рухливістю сперматозоїдів [24]. Враховуючи біохімічні потреби кальцію та АТФ для руху джгутиків, зв'язок між Ca2+ та рухливістю сперматозоїдів виглядає логічним. Оскільки концентрація кальцію в передміхуровій залозі, насінних бульбашках та придатку яєчка дуже висока, численні дослідження припускають зв'язок між концентрацією Са2+ та чоловічим непліддям [6, 8--11].

Виявлений нами кореляційний зв'язок між активністю тапсигаргін-ре- зистентної компоненти Ca2+,Mg2+-ATФази сперматозоїдів та рухливістю сперматозоїдів узгоджується з даними інших дослідників, які також встановили позитивний зв'язок між активністю Na+/K+- та Ca2+-ATФазних активностей і рухливістю сперматозоїдів нормо- та астенозооспермічних чоловіків [25]. Інші дослідники визначили негативний кореляційний зв'язок між вмістом йонів Ca2+ у сперматозоїдах та рухливістю сперматозоїдів. Вищенаведені результати узгоджуються з отриманими нами даними та вказують на перевантаження цитозольним кальцієм, викликаним пригніченням систем активного транспорту при зниженні рухливості сперматозоїдів [26].

Беручи до уваги регуляторну функцію Ca2+ в стероїдогенезі, рухливості сперматозоїдів, хемотаксисі, капацитації та акросомних реакціях у жіночих репродуктивних шляхах, порушення гомеостазу Ca2+ може бути пов'язаним зі зниженням швидкості запліднення та чоловічим непліддям. Тому в спермі чоловіків з ідіопатичним непліддям потрібно контролювати рівень Ca2+. репродуктивний сперматозоїд гіперактивація запліднення

Отже, зміни в активності різних Са2+-каналів і Са2+-помп можуть спричиняти порушення гомеостазу під час різних стадій розвитку сперматогенезу [27]. Функціонування Са2+,Мд2+-АТФаз є важливим для підтримання низької концентрації Са2+ у статевих клітинах; інакше будь-яке тривале підвищення рівня вільного Ca2+ є токсичним для клітинної функції, враховуючи конденсацію хроматину, пошкодження мітохондрій та активацію деградаційних ензимів, що зрештою може призвести до загибелі клітини [28].

Висновки

Зниження активності Са2+,Мд2+-АТФаз сперматозоїдів, що, ймовірно, призводить до перевантаження клітин Са2+, характерно і для неплідних чоловіків з ідіопатичною формою непліддя, і для неплідних чоловіків у поєднанні з ревматоїдним артритом. Зміни ензиматичної активності мають більш виражений характер у неплідних чоловіків з поєднаною аутоімунною патологією суглобів. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між активністю тапсигаргін-резистентної компоненти Ca2+,Mg2+-ATФази сперматозоїдів і рухливістю сперматозоїдів.

Посилання

1. Salonia A, Bettocchi C, Boeri L, Capogrosso P, Carvalho J, Cilesiz NC, et al. European Association of Urology Guidelines on Sexual and Reproductive Health-2021 Update: Male sexual dysfunction. Eur Urol. 2021;80(3):333-57.

2. La Vignera S, Vicari E, Condorelli RA, D'Agata R, Calogero AE. Male accessory gland infection and sperm parameters (review). Int J Androl. 2011;34(5):e330--e347.

3. Thoma ME, McLain AC, Louis JF, King RB, Trumble AC, Sundaram R, et al. Prevalence of infertility in the United States as estimated by the current duration approach and a traditional constructed approach. Fertil Steril. 2013;99(5):1324--1331.

4. DeBraekeleer M, Dao TN. Cytogenetic studies in male infertility: a review. Hum Reprod. 1991;6(2):245-250.

5. Kovac JR, Pastuszak AW, Lamb DJ. The use of genomics, proteomics, and metabolomics in identifying biomarkers of male infertility. Fertil Steril. 2013;99(4):998-1007.

6. Abdulsamad HMR, Murtaza ZF, AlMuhairi HM, Bafleh WS, AlMansoori SA, et al. The therapeutic and diagnostic potential of phospholipase C Zeta, oocyte activation, and calcium in treating human infertility. Pharmaceuticals (Basel). 2023;16(3):441.

7. Fafula RV, Meskalo QI, Lychkovskyy EI, Vorobets ZD. The ATP-induced changes in [Ca2+]. in spermatozoa of infertile men with oligo- and asthenozoospermia. Studia Biologica. 2018;12(3-4):47-54.

8. Harchegani AB, Irandoost A, Mirnamniha M, Rahmani H, Tahmasbpour E, Shahriary A. Possible mechanisms for the effects of calcium deficiency on male infertility. Int J Fertil Steril. 2019;12(4):267-272.

9. Kashir J, Nomikos M, Lai FA. Phospholipase C zeta and calcium oscillations at fertilisation: The evidence, applications, and further questions. Adv Biol Regul. 2018;67:148-162.

10. Blomberg JM, Gerner LJ, Andersson AM, Petersen JH, Nordkap L, Bang AK, et al. Vitamin D deficiency and low ionized Ca are linked with semen quality and sex steroid levels in infertile men. Hum Reprod. 2016;31(8):1875-1885.

11. Valsa J, Skandhan KP, Khan PS, Avni KP, Amith S, Gondalia M. Ca and magnesium in male reproductive system and in its secretion.I.Level in normal human semen, seminal plasma and spermatozoa. Urologia. 2015;82(3):174-178.

12. Golpour A, PsenickaM, Niksirat H. Subcellular distribution of Ca during spermatogenesis of zebrafish, Danio rerio. J Morphol. 2017;278(8):1149-1159.

13. Golpour A, PsenickaM, Niksirat H. Ultrastructural localization of intracellular Ca during spermatogenesis of sterlet (Acipenser ruthenus). Microsc Microanal. 2016;22(6):1155-1161.

14. Geybels MS, McCloskey KD, Mills IG, Stanford JL. Ca channel blocker use and risk of prostate cancer by TMPRSS2:ERG gene fusion status. Prostate. 2017;77(3):282-290.

15. Santi CM, Martinez-Lopez P, de la Vega-Beltran JL, Butler A, Alisio A, Darszon A, et al. The SLO3 sperm-specific potassium channel plays a vital role in male fertility. FEBS Lett. 2010;584(5):1041-1046.

16. Abdou HS, Villeneuve G, Tremblay JJ. The Ca signaling pathway regulates leydig cell steroidogenesis through a transcriptional cascade involving the nuclear receptor NR4A1 and the steroidogenic acute regulatory protein. Endocrinology. 2013;154(1):511-520

17. Barylyak, RV, lefremova UP, Onufrovych OK, Melnyk OV, Vorobets DZ, Vorobets ZD. Characterization of Ca2+,Mg2+-ATPase of blood lymphocytes in women with ovarian cancer. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2018;9(1):85

18. Boczek T, Sobolczyk M, Mackiewicz J, Lisek MB, Feng Guo F, Zylinska L. Crosstalk among calcium ATPases: PMCA, SERCA and SPCA in mental diseases. Int. J. Mol. Sci. 2021;22(6):2785.

19. Okunade GW, Miller ML, Pyne GJ, Sutliff RL, O'Connor KT, Neumann JC, Andringa A, Miller DA, Prasad V, Doetschman T, Paul RJ, Shull GE. Targeted ablation of plasma membrane Ca2+ ATPase (PMCA) 1 and 4 indicates a major housekeeping function for Pmca1 and a critical role in hyperactivated sperm motility and male fertility for Pmca4. J Biol Chem. 2004 Aug; 279(32):33742-50

20. WHO laboratory manual for the examination and processing of human semen. Sixth edition, 2021. 292 p.

21. Veklich TO, Mazur lulu, Kosterin SO. Mg2+,ATP-depenent plasma membrane calcium pump of smooth muscle cells. ІІ. Regulation of acrivity. Ukr Biochem J. 2015;87(2):5-25.

22. Endo М. Calcium ion as a second messenger with special reference to excitation-contraction coupling. J Pharmacol Sci. 2006;100:519-524.

23. Hamroun A, Pekar J-D, Lionet A, Ghulam A, Maboudou P, et al. Ionized calcium: analytical challenges and clinical relevance. Journal of Laboratory and Precision Medicine. 2020;12:1-16

24. Bassey IE, Essien OE, Udoh AE, Imo IU, Effiong IO. Seminal plasma, selenium, magnesium and zinc levels in infertile men. J Med Sci. 2013;13:483-487.

25. Vignini A, Buldreghini E, Nanetti L, Amoroso S, Boscaro M, Ricciardo-Lamonica G, Mazzanti L, Balercia G. Free thiols in human spermatozoa: are Na+/K+-ATPase, Ca2+-ATPase activities involved in sperm motility through peroxynitrite formation? Reprod Biomed Online. 2009;18(1):132-140

26. Schmid TE, Grant PG, Marchetti F, Weldon RH, Eskenazi B, Wyrobek AJ. Elemental composition of human semen is associated with motility and genomic sperm defects among older men. Hum Reprod. 2013;28(1):274-282.

27. Chiarella P, Puglisi R, Sorrentino V, Boitani C, Stefanini M. Ryanodine receptors are expressed and functionally active in mouse spermatogenic cells and their inhibition interferes with spermatogonial differentiation. J Cell Sci. 2004;117(18):4127-4134.

28. Lizama C, Alfaro I, Reyes JG, Moreno RD. Up-regulation of CD95 (Apo-1/Fas) is associated with spermatocyte apoptosis during the first round of spermatogenesis in the rat. Apoptosis. 2007;12(3):499-512.

Размещено на Allbest.ru