Балонна гідротампонада матки при лікуванні аномальних маткових кровотеч

Размещено на http://www.allbest.ru/

Балонна гідротампонада матки при лікуванні аномальних маткових кровотеч

Хасхачих Д.А.

канд.мед.наук, доц.

Дніпровський державний медичний університет, Україна

Потапов В. О.

Анотація

У статті представлений огляд нашого досвіду застосування внутрішньоматкової тампонади балонними катетерами типу Бакрі оригінальної конструкції при тяжких аномальних маткових кровотечах (ТАМК) у жінок. Це звіт про серію випадків у 33 пацієнток, у яких використовували внутрішньоматкову балонну тампонаду. Ми ідентифікували цих пацієнток за класифікацією PALM-COEN і застосовували балонну тампонаду матки на першому етапі комплексної терапії для зупинки маткової кровотечі з подальшим з'ясуванням причини і патогенетичного лікування. При установці катетеру зупинити маткову кровотечу вдалося у 100% випадків. Висновком проведеного дослідження стало те, що балонна гідротампонада матки є простим, безпечним і досить ефективним допоміжним засобом на першому етапі лікування АМК спричиненими різноманітними причинами, особливо, при їх рецидивах, що допомагає зменшити об'єм кровотечі, покращити ефективність діагностики і терапії. Подальше дослідження методу балонної гідротампонади матки для першого етапу лікування АМК може покращити його ефективність і зменшити кількість оперативних втручань.

Ключові слова: аномальна маткова кровотеча, балонна гідротампонада матки, лікування.

За даними Центру медичної статистики МОЗ України, у 2019 р. на розлад менструального циклу страждали 116 182 пацієнтки репродуктивного віку (11,02 на 1000 жінок) і 17 833 дівчини віком 15-17 років (29,11 на 1000). За період 2015-2020 рр. захворюваність на розлади менструальної функції у жінок репродуктивного віку зросла на 4,5 % - з 10,52 % 2015 до 11,02 % 2020 р. За нашими даними частота аномальні маткові кровотечі (АМК) за рік склала 15,3% в структурі гінекологічної паталогії, з яких тяжкі маткові кровотечі (ТМК) до 17%. Однак остаточні дані щодо захворюваності та поширеності ТМК в Україні відсутні. В офіційній статистиці обліковуються загальні дані про порушення менструального циклу, що певною мірою відображають проблему АМК [1].

АМК часто буває пов'язана з рецидивуючою гіперплазією ендометрія, що є виснажливим станом, який вражає приблизно 22% всіх жінок, які мають менструацію, тобто у жінок репродуктивного віку, і становить приблизно 30% із 600 000 гістеректомій, проведених у США. Гістеректомія, друга за частотою хірургічна процедура в Сполучених Штатах, є найпоширенішим хірургічним лікуванням менорагії. Хоча гістеректомія забезпечує лікування від менорагії, вона супроводжується численними фізичними та психологічними ефектами, є одним з останніх засобів лікування і дуже дороге в порівнянні з цим простим лікуванням [2].

Відома історія застосування балонної тампонади для зупинки маткової кровотечі нараховує вже кілька десятеліть і мала свої підйоми і занепади поступаючись медикаментозним і хірургічним методам. Ще в 1951 році Holtz запропонував для внутрішньоматкової тампонади балон зі спеціальної гуми, який після введення в матку заповнювався повітрям. Слід зазначити, що заповнення балона повітрям (навіть киснем) викликає великі побоювання у сенсі можливості виникнення повітряної емболії у разі порушення цілісності балона. Різні види стерилізації балонів також знижують їхню еластичність і підвищують загрозу повітряної емболії. Відсутність еластичних і в той самий час міцних матеріалів надовго відклало використання балонної тампонади матки як рутинного заходу при кровотечах аж до 2003 року, коли були опубліковані результати дослідження, в якому застосовували тампонаду матки з використанням презервативу та порожнистої трубки, з'єднаної з ним, за якою його заповнювали рідиною [3]. Sayeba Akhter та співавт. (2003) позиціювали цей метод як високоефективний. Вірогідно відомо про використання як спеціалізованих в акушерстві балонів (Bakri-balloon), так і про балони, запозичені з інших областей медицини (Rusch balloon catheter, Sengstaken - Blakemore tube). Проте вірогідний даних про різницю у тому ефективності нині немає. Не існує також і єдиної думки про показання, умови та техніку застосування даного методу [4]. Найбільшу поширеність балонна тампонада матки знайшла в акушерській практиці для зупнки післяпологовоих кровотеч різноматнітної етіології і показала себе, як простий, дешевий і ефективний метод зупинки кровотечі. Ефективність застосування для зупинки післяпологових кровотеч, за даними різних авторів досягає від 80до 92,4%, що співставно з хірургічними методами зупинки кровотечі, але є органо зберігаючи і економічно більш доцільним методом лікування [5]. аномальна маткова кровотеча балонна

Інша ситуація складається в гінекологічній практиці. Аналіз публікації у базі даних PubMed за 10 років показав, що для зупинки кровотечі у жінок з АМК, використовувалися різноманітні засоби, які показали різну ефективність від їх застосування. Так найбільш ефективною показала себе внутрішньо маткова система з левоноргестрелом (зниження на 71 -95%), комбіновані оральні контрацептиви (зниження на 35-69%) на 87%), транексамова кислота (зниження на 26-54%) та нестероїдні протизапальні препарати (зниження на 10-52%). Внутрішньоматкова система з левоноргестрелом, комбіновані оральні контрацептиви (КОК) та антифібринолітики перевищували прогестини лютеїнової фази (збільшення кровотечі на 20% до зниження на 67%). Внутрішньоматкова система з левоноргестрелом перевершувала комбіновані КОК та НПЗП. Антифібринолітики перевищували нестероїдні протизапальні засоби зі зменшення менструальних кровотеч. Всі ці методи мають свої недоліки [1,6].

Тому існує потреба в наявності простого і ефективного засобу для зупинки маткової кровотечі, який би вирішував задачі ефективної і швидкої зупинки маткової кровотечі при різноманітних причинах, які призводять до АМК. Проведений аналіз публічної інформації за 10 років в інформаційному просторі Pubmed показав, що використання балонної тампонади присвячено біля 720 наукових публікацій в основній мірі в акушерстві, але щодо використання в гінекології для лікування АМК, даний метод знаходить дуже рідке застосування. Багато публікації присвячено балонній терм абляції ендометрія з застосуванням балону TermaChoice, (Cavaterm) при патології ендометрія, або як противоспайкові бар'єри після резекції або абляції ендометрія для профілактики синдрому Ашермана, але для зупинки гострих АМК даний метод не використовувався [7-12].

Нами було запропоновано використання балонної тампонади матки для зупинки гострої маткової кровотечі як перший етап лікування аномальної маткової кровотечі з подальшим застосуванням методів діагностики і патогенетичних методів лікування.

Таблиця 1

Балонна тампонада матки була використана як перший етап зупинки тяжкої АМК у 33 жінок репродуктивного віку 28-44 років, які зверталися за медичною допомогою в гінекологічне відділення 9 МКЛ м. Дніпра (табл.1). Основною скаргою була рясна маткова кровотеча з згортками. Об'єм крововтрати складав більше ніж 80 мл, рівень гемоглобіну 97±16 г/л. У всіх випадках використання балонної гідротампонади матки був досягнутий швидкий позитивний ефект по зупинці маткової кровотечі. На рис. 1 та 2 представлена схема використання балонної гідротампонади матки.

Рис 1. Введення балону в порожнину матки з подальшим заповненням балону і гідротампонадою матки

Рис. 2. Розміщення катетеру балону в піхві

Ефективність запропонованого методу доводиться наступним прикладом. Хвора А., 42 років, надійшла в гінекологічне відділення з рецидивом аномальної маткової кровотечі (АМК). Вторинна анемія. Місяць назад проводився кюретаж порожнини матки з приводу АМК. В подальшому призначені оральні прогестагени, які пацієнтка приймала не систематично. Згідно результатів клінічного, лабораторного, ультразвукового і гістологічного дослідження АМК була класифікована згідно PALM COEN як P0A0L0M1- C0O0E0N0. Після повторного надходження жінки у випадку традиційного підходу до лікування їй було показано знов проведення кюретажу порожнини матки з подальшим призначенням гормональної терапії, або хірургічного лікування у вигляді гістеректомії. Для лікування даного випадку нами була обрана балонна тампонада матки. В порожнину матки був введений матковий балон та проведена гідротампонада матки. Маткова кровотеча зупинена. З ціллю профілактики рецидиву кровотечі був введений гозерелина ацетат 3,6 мг підшкірно. Жінка виписана до дому в той же день. Після додаткового обстеження жінці було призначено пероральні препарати заліза для лікування анемії (Hb 92 г/л). Через 3 дні балон був вилучений. Кров'яністо-сукровічні виділення були мізерні. В подальшому жінка ще отримувала 2 ін'єкції гозерелина ацетат 3,6 мг підшкірно і після закінчення лікування була встановлена внутріматкова система з левоноргестрелом. Через 3 і 6 місяців була проведена пайпель біопсія ендометрія, яка показала відсутність гіперплазії ендометрія. В подальшому, спостереження показало відсутність рецидивів кровотеч. У жінки розвилася медикаментозна аменорея. Задовільний стан жінки і відсутність рицидивування захворювання вважалось як ефективний підхід до органозберігаючого лікування даної патології коли на першому етапі лікування була використана балонна гідротампонада матки.

Висновок

Балонна гідротампонада матки є простим, безпечним і досить ефективним допоміжним засобом на першому етапі лікування АМК спричиненими різноманітними причинами, особливо, при їх рецидивах, що допомагає зменшити об'єм кровотечі, покращити ефективність діагностики і терапії. Подальше дослідження методу балонної гідротампонади матки як першого етапу лікування АМК особливо при рецидивуючих формах гіперплазії ендометрію у жінок репродуктивного віку може покращити його ефективність і зменшити кількість оперативних втручань.

Список використаних джерел:

[1] «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та

третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги аномальні маткові

кровотечі».- Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 353.- 13.04.2016 (зі змінами 23.09.2016 № 994).- С.40.

[2] Радзінський В.Є., Жуковський Я.Г., Оленєва М.А., Златовратська Т.В., Галина Т.В., Гагаєв Ч.Г., та ін. (2007). Способ остановки маточного кровотечения и устройство для остановки маточного кровотечения. Акушерство та гінекологія, 1,48-49

[3] «Способ остановки маточного кровотечения и устройство для остановки маточного кровотечения» Заявка: 2007136010/14, 01.10.2007, (патент RU 2347589 С1).

[4] «Устройство для внутриматочной баллонной тампонады (варианты)»

(патент RU №66665 U1 на полезную модель).

https://patents.google.com/patent/RU66665U1/ru?q=~patent%2fRU66665U1&patents=false.

[5] Хасхачих Д.А., Потапов В.О., Кукіна Г.О. (2019). Диференційований підхід до лікування гіперплазії ендометрію без атипії у жінок репродуктивного віку. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології, 2(24), 149-154. DOI: 10.11603/241164944.2019.2.10935

[6] Gromova OL, Potapov VO, Khaskhachykh DA, Finkova OP, Gaponova OV, Kukina GO, Penner KV. (2021). Epigenetic profile of endometrial proliferation in the different morphotypes of endometrial hyperplasia. Reproductive Endocrinology, (57), 68-78.DOI: 10.18370/2309-4117.2021.57.68-78

[7] Blanch Fons, L., Estadella Tarriel, J., Simo Gonzalez, M., Rams Llop, N., Longo, A., & Porta Roda, O. (2020). Use of an Intrauterine Foley Probe for Ultrasound-Assisted Hysteroscopic Resection of Complete Uterine Septum. Journal of minimally invasive gynecology, 27(3), 581. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2019.07.013

[8] Lu, Y. M., Guo, Y. R., Zhou, M. Y., & Wang, Y. (2020). Indwelling Intrauterine Foley Balloon Catheter for Intraoperative and Postoperative Bleeding in Cesarean Scar Pregnancy.

Journal of minimally invasive gynecology, 27(1), 94-99.

https://doi.org/10.1016/j.jmig.2019.02.024

[9] Kdous, M., Jacob, D., Gervaise, A., Risk, E., & Sauvanet, E. (2008). Thermoablation de l'endometre par ballonnet pour menometrorragies fonctionnelles. Etude prospective d'une cohorte de 152 cas [Thermal balloon endometrial ablation for dysfunctional uterine bleeding: technical aspects and results. A prospective cohort study of 152 cases]. La Tunisie medicale, 86(5), 473-478.

[10] Gervaise, A., Fernandez, H., Capella-Allouc, S., Taylor, S., La Vieille, S., Hamou, J., & Gomel, V. (1999). Thermal balloon ablation versus endometrial resection for the treatment of abnormal uterine bleeding. Human reproduction (Oxford, England), 14(11), 2743-2747. https://doi.org/10.1093/humrep/14.11.2743

[11] Kleijn, J. H., Engels, R., Bourdrez, P., Mol, B. W., & Bongers, M. Y. (2008). Five-year follow

up of a randomised controlled trial comparing NovaSure and ThermaChoice

endometrial ablation. BJOG: an international journal of obstetrics and gynaecology, 115(2), 193-198. https://doi.org/10.1111/j.1471 -0528.2007.01427.x

[12] Romer T. (1998). Die Therapie rezidivierender Menorrhagien--Cavaterm-Ballon-

Koagulation versus Roller-Ball-Endometriumkoagulation--eine prospektive

randomisierte Vergleichsstudie [Therapy of recurrent menorrhagia--Cavaterm balloon coagulation versus roller-ball endometrium coagulation--a prospective randomized comparative study]. Zentralblattfur Gynakologie, 120(10), 511 -514.

Размещено на Allbest.ru