Вживання алкоголю серед комбатантів під час ротації в умовах загострення військової агресії проти України

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Державна установа «Інститут неврології, психіатрії та наркології Національної академії медичних наук України»

Відділ клінічної та соціальної наркології

Українська військово-медична академія

Кафедра військової загальної практики - сімейної медицини

Вживання алкоголю серед комбатантів під час ротації в умовах загострення військової агресії проти України

Маркозова Л.М., к.м.н., с.н.с., п.н.с.

Мінко О.І., д.м.н., професор

Галан Н.В., к.м.н., доцент

Анотація

У роботі визначені актуальні питання щодо вживання алкоголю комбатантами; надані анамнестичні данні обстежених; висвітлені результати обстеження військовослужбовців щодо вживання алкоголю, розподіл обстежених за результатами тесту AUDIT та шкалою важкості алкогольної залежності, зроблено аналіз психопатологічної симптоматики та кореляційний аналіз, виявлено кореляційні зв'язки між вираженістю психопатологічної симптоматики та результатами тесту AUDIT, а також кореляційні зв'язки між вираженістю психопатологічної симптоматики та важкістю алкогольної залежності.

Ключові слова: алкоголь, комбатанти, психопатологічна симптоматика, тест AUDIT, алкогольна залежність.

Актуальність

Останні сто років зростання зловживання спиртними напоями випереджає приріст населення [1]. У наш час як в Україні, так і в інших країнах світу (Франція, Корея, Великобританія, Ірландія, ін.) соціальні зміни в суспільстві призвели до алкоголізації населення. Встановлено, що в 2016 року майже 3 мільйони смертей у світовому масштабі відбулися внаслідок вживання алкоголю, при цьому 12% цих смертей серед осіб чоловічої статі у віці від 15 років до 49 років [2]. Зазначено, що алкоголь був причиною кожної 20-ї смерті в світі. Загрози здоров'ю, пов'язані з алкоголем, величезні, а останні дослідження показали чітку і переконливу кореляцію між вживанням алкоголю і передчасною смертю, злоякісними хворобами і серцево-судинними проблемами [3].

Вживання алкогольних напоїв серед військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях, є значною проблемою багатьох армій світу. Чисельні дослідження пов'язують факт алкоголізації військовослужбовців, що страждають на порушення психічного стану, із бойовими діями [4], [5].

Значні соціально-економічні та політичні зміни, які відбуваються в Україні протягом останніх років, а також виконання службово-бойових завдань силами безпеки і оборони України в умовах проведення війни призвели до стрімкого зростання “соціально-стресових розладів” серед військовослужбовців, характерними рисами яких є установка жити одним днем, моральна нерозбірливість, втрата сенсу життя та його знецінення, у результаті чого відбувається стрімке зниження адаптаційних ресурсів особистості, зростання кількості суїцидів, психічних розладів, проявів адиктивної поведінки у вигляді схильності до алкоголізації та наркотизації особового складу [6]. Все вище зазначене свідчить про патоморфоз алкогольної хвороби, що і обумовило мету дослідження.

Мета дослідження: вивчити особливості вживання алкоголю серед комбатантів під час ротації в умовах загострення військової агресії проти України.

Методи дослідження. В процесі дослідження використано тест AUDIT, шкали важкості алкогольної залежності (ADS), опитувальник виразності психопатологічної симптоматики L.R. Derogatis et al., аналітичний, статистичний методи.

Обстежені комбатанти (n = 30) чоловічої статі, середнім віком (36,67±1,34) р.

За освітою 40,0% обстежених мали вищу; 30,0% - загальну середню; 26,7% - середню спеціальну; решта - неповну середню.

За сімейним станом 56,7% обстежених одружені; 26,7% - неодружені; решта - розлучені.

Результати дослідження

психопатологічний військовослужбовець залежність алкоголь

Встановлено, що стан відміни був сформований у 7 респондентів (23,3% досліджених). Середня максимальна добова доза алкоголю складала (24,29 ± 4,62). За останні 7 діб до огляду алкоголь вживали 9 респондентів (30,0 %) одноразово. Середня добова доза вжитого алкоголю за останні 7 діб складала (9,10 ± 1,35).

За результатами тесту AUDIT обстежені розподілилися наступним чином:

0-7 балів свідчить про імовірність заподіяння шкоди здоров'ю за такого рівня споживання алкоголю невелика, проте в такому випадку збільшувати кількість споживаного алкоголю не можна. До цієї групи належать 30,0% військовослужбовців, з яких ніколи не вживали алкоголю 13,4% осіб;

8-15 балів припускає, що споживання алкоголю загрожує здоров'ю, спостерігається підвищений ризик виникнення порушень здоров'я, у зв'язку з чим потрібно скоротити вживання алкоголю. До цієї групи увійшли 40,0% військовослужбовців;

16-19 балів - це рівень споживання алкоголю, який завдає шкоди психічному та фізичному здоров'ю, відповідає зловживанню, що викликає необхідність в скороченні вживання. Цю групу склали 10,0% обстежених; більше 20 балів відповідає рівню споживання алкоголю, який завдає шкоди психічному та фізичному здоров'ю, можливо виникнення залежності (F 10.2 згідно МКХ-10; 6 С40.2 згідно МКХ-11), при якому необхідно скоротити вживання алкоголю чи відмовитися від нього. До цієї групи належать 20,0% військовослужбовців.

Військовослужбовців обстежено в перший тиждень після повернення до місця постійної дислокації. Встановлено, що 30,0% обстежених вживали алкоголь протягом 2-3 днів, середня добова доза складала (10,13±1,93).

За результатами шкали важкості алкогольної залежності (ADS) визначено низький рівень споживання алкоголю у 76,7% респондентів, при якому мають місце суто психологічні симптоми, що потребує консультування та порад; у 10,0% - проміжний рівень, при якому спостерігаються не тільки психологічні, а й ознаки фізичної залежності, в тому числі синдром відміни алкоголю, що потребує допомоги в амбулаторних умовах; у 10,0% визначено реальний рівень тяжкості алкогольної залежності, при якому існує наявність ознак фізичної залежності, що потребує допомоги в умовах стаціонару; лише у 3,3% респондентів виявлено інтенсивний рівень вираженості важкості АЗ, при котрому має місце наявність ознак алкогольної залежності, що потребує стаціонарної допомоги.

За результатами вивчення психопатологічної симптоматики, встановлена наявність дистресу, думок, імпульсів, дій, які переживаються індивідом як нездоланні й чужі «Я», прояви клінічної депресії, а також симптомів та ознак, клінічно пов'язаних з високим рівнем тривоги, фобії, паранояльності, психотизму.

За результатами вивчення кореляційних зв'язків між психопатологічною симптоматикою встановлено середній кореляційний зв'язок між психопатологічними проявами (обсесивність, компульсивність, міжособистісна сенсетивність, тривога, депресія, соматизація) та результатами тесту AUDIT, а також сильний кореляційний зв'язок між психопатологічними проявами (обсесивність, компульсивність, міжособистісна сенсетивність, тривожність, депресія, соматизація, паранояльність, психотизм) та результатами шкали тяжкості залежності від алкоголю.

Висновки

1. За останні 7 діб до обстеження 30,0% респондентів з ротацією в три місяці вживали алкоголь одноразово, середня добова доза вжитого алкоголю складала (9,1 0 ± 1,35).

2. За результатами тесту AUDIT встановлено, що ніколи не вживали алкоголю 13,4 % осіб, рівень споживання алкоголю завдає шкоди психічному та фізичному здоров'ю 20,0 % респондентів, у яких можлива залежність.

3. За результатами шкали важкості алкогольної залежності в 3,3% випадках визначено інтенсивний рівень, при котрому має місце наявність ознак алкогольної залежності, що потребує стаціонарної допомоги.

4. Встановлено середній кореляційний зв'язок між психопатологічними проявами та результатами тесту AUDIT, а також сильний кореляційний зв'язок між психопатологічними проявами та результатами шкали важкості залежності від алкоголю.

Список використаних джерел

1. Волошин, П.В., & Марута, Н.О. (2017). Основні напрямки наукових розробок в неврології, психіатрії та наркології в Україні. Український вісник психоневрології, 25, 10-12.

2. Charles, W., Bromet, E., Gluzman, S. & Tintle, N.T. (2015). Epidemiology of heavy alcohol use in Ukraine: findings from the world mental health survey. Alcohol and Alcoholism, 40 (4), 327-335.

3. Ramstedt, M. (2002). Alcohol-Rrelated mortality in 15 European countries in the postwar period. J. Populat, 18, 307-323.

4. Doherty, A.M., Mason, C., Fear, N.T., Rona, R. & Greenberg, N. (2017). Are brief alcohol interventions targeting alcohol use efficacious in military and veteran populations? A meta-analysis. Goodwin Drug Alcohol Depe, 17, 571-578.

5. Stein, M.B., Campbell-Sills, L., Gelernter, J, He, F., Heeringa, S.G., Nock, M.K. N., ... Ursano R.J. (2017). Alcohol Misuse and Co-Occurring Mental Disorders Among New Soldiers in the U.S. Army. Army STARRS Collaborators Alcohol Clin. Exp. Res., №41(1), 139-148.

6. Приходько, І.І. & Байда, М.С. (2018). Теоретичні аспекти адиктивної поведінки військовослужбовців. Честь і закон, №3 (66), 67-74.

Размещено на Allbest.Ru