Основні напрями фізичної реабілітації дітей з ураженнями нервової системи
Вивчення причин дитячої інвалідності та смертності в Україні. Створення програм і методик фізичної реабілітації недоношених дітей з перинатальними патологіями нервової системи. Профілактика передчасного народження в закладах відновлювальної медицини.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 24.10.2024 |
Размер файла | 21,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Відокремлений структурний підрозділ закладу вищої освіти
«Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
Мелітопольський інститут екології та соціальних технологій
Основні напрями фізичної реабілітації дітей з ураженнями нервової системи
Main directions of physical rehabilitation of children with injuries of the nervous system
Сергеев Олександр Андрійович / Serhieiev Oleksandr Andriiovych
Анотація
Розглянуто сучасні напрями фізичної реабілітації недоношених дітей із перинатальними ураженнями нервової системи. Проаналізовано публікації з діагностики та ранньої реабілітації недоношених новонароджених з ураженнями нервової системи. Оцінено існуючі методики фізичної реабілітації й різні підходи до створення покрокових програм реабілітації. Установлено необхідність структурування наявних методів фізичної реабілітації залежно від ступеня недоношеності, форми ураження та перебігу захворювання дитини, необхідність корекції діючих методик, а також розробки та впровадження нових програм фізичної реабілітації в закладах відновлювальної медицини та реабілітації.
Ключові слова: реабілітація, недоношені діти, ураження нервової системи.
Вступ
Постановка наукової проблеми та її актуальність. Незважаючи на поліпшення медичної допомоги при пологах та ранню діагностику, проблема вроджених захворювань стоїть дуже гостро. Агресивне зовнішнє середовище, хронічні та спадкові захворювання та шкідливі звички батьків - ось неповний перелік факторів, що впливають протягом вагітності та тягнуть за собою ураження плода, а як наслідок - недоношеність дитини, що часто супроводжується різними порушеннями роботи її органів і систем.
Особливої актуальності в останні роки набула проблема збільшення кількості захворювань, пов'язаних із ураженням нервової системи у недоношених дітей. На думку більшості неврологів, ці порушення є однією з основних причин дитячої інвалідності, а також смертності.
Передчасне народження в даному випадку є фактором ризику через незрілість органів та систем організму (насамперед нервової системи), недостатню масу тіла, порушення температурного режиму та можливу наявність вроджених захворювань.
За таких обставин основним завданням є профілактика передчасного народження, а також створення оптимальних умов покращення якості життя та максимальної соціальної адаптації недоношених дітей з перинатальними патологіями НС.
Мета роботи - систематизація та узагальнення сучасних науково-методичних знань, практичного досвіду щодо реабілітації недоношених дітей при перинатальному ураженні нервової системи.
Методи дослідження - аналіз спеціальної науково-методичної літератури, інтернет-джерел.
Виклад основного матеріалу
Ураження нервової системи у недоношеної дитини можуть виникати не тільки перинатально, ай у процесі пологів. Перинатальні пошкодження нервової системи пов'язані, як правило, з дією несприятливих факторів зовнішнього середовища (шкідливе виробництво, що включає хімічний або радіологічний вплив на організм матері), різних захворювань та стресів, які переносять мати протягом вагітності. Ушкодження нервової системи недоношеної дитини, пов'язані з пологовим допомогою, виникають, в першу чергу, через затяжні (внаслідок слабкості пологової діяльності) або стрімкі пологи, застосування різноманітних спеціальних пристроїв (накладення щипців) для вилучення дитини з утроби матері та інших пологових травм.
Згідно класифікації уражень нервової системи у новонароджених, узгодженої з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я МКХ-10/ ICD-10, затвердженої наказом МОЗ України (23-01-25/224 від 31.05.01), ураження нервової системи новонароджених класифікуються наступним чином:
1. Травматичні ушкодження периферичної нервової системи.
2. Гіпоксично-ішемічні ураження із функціональними порушеннями ЦНС.
3. Гіпоксично-ішемічні ураження з наявністю деструктивних порушень.
М. Пітик звернув увагу, що «прояви перинатального ураження нервової системи новонародженого варіюють залежно від тяжкості хвороби. Так, при легкій формі спочатку відзначається помірне підвищення або зниження м'язового тонусу та рефлексів, симптоми нерізкого пригнічення зазвичай через 5-7 днів змінюються збудженням з тремором (тремтінням) рук, підборіддя, руховим занепокоєнням.
При середній тяжкості спочатку частіше відзначається пригнічення (більше семи днів) як м'язового ослаблення рефлексів. Іноді відзначаються судоми, порушення чутливості. Часто спостерігаються вегетативно-вісцеральні порушення, що проявляються дискінезіями шлунково-кишкового тракту у вигляді нестійкого випорожнення, зригування, метеоризму, порушенням регуляції діяльності серцево-судинної та дихальної систем (збільшеною або зменшеною частотою серцевих скорочень, приглушеністю серцевих тонів, порушенням ритму)» [1].
Як зазначила Т. Мавропуло - «при тяжкій формі переважають виражене та тривале пригнічення ЦНС, судоми, виражені порушення з боку дихальної, серцево-судинної та травної систем» [4].
Більшість дослідників [2, 3, 6] наголошує як на необхідності максимально ранньої діагностики перинатальних уражень нервової системи, так і на важливості розуміння та застосування принципів фізичної реабілітації недоношених дітей з такими порушеннями, сформульованими професором Г. В. Яцик [8]:
1. ранній початок реабілітації - другий-третій тиждень життя (включаючи дітейз вкрай малою вагою);
2. індивідуальний підхід до хворої дитини (залежно від віку, зрілості, тяжкості основної патології, характеру супутніх захворювань, індивідуальних конституційно-генетичних характеристик);
3. підхід із позицій цілісного організму дитини. Як правило, у більшості дітей раннього віку порушення мають нейросоматичний характер.
4. комплексне використання різноманітних засобів - медикаментозних, фізичних, психолого- педагогічних;
5. послідовність заходів реабілітації на різних етапах надання допомоги.
Етапи реабілітаційних заходів передбачають послідовність у використанні різних прийомів та способів корекції [8].
Сучасні методики фізичної реабілітації недоношених дітей, насамперед, ґрунтуються на ступені їх недоношеності та фізіологічних кондиціях дитини.
Тому у виборі методик фізичної реабілітації потрібен індивідуальний підхід. реабілітація недоношений перинатальний нервовий медицина
Способи впливу на методи фізичної реабілітації поділяються на прямі (при контрактурах, тонусі, вивихах, підвивихах), рефлекторні (опосередковані через рефлекторні зони, біологічно активні точки), змішані (прямі + рефлекторні). Усі три види впливу можуть посилювати медикаментозну або фізіотерапевтичну дію та однозначно необхідні у випадках хірургічного втручання.
Найбільш поширеними методами фізичної реабілітації недоношених дітей з ураженнями нервової системи є різноманітний лікувальний масаж [9], лікувальна гімнастика [9], лікування «положенням» (укладання, тутори, «коміри» тощо) [10; 11]; вправи у воді та гідромасаж [8]; суха іммерсія (імітація
невагомості) [11; 13]; фізіотерапія (змінне магнітне поле, синусоїдальні модульовані струми, електрофорез, парафінотерапія, лазеротерапія, світло- та кольоротерапія) [10; 11; 13].
Лікувальна гімнастика одна із основних методів лікування рухових порушень [7;8;10;11]. Фізичні вправи покращують обмін речовин і трофіку скелетних м'язів, стимулюють ріст м'язів та нервово-м'язову провідність. Під їх впливом покращуються функції зовнішнього та тканинного дихання, кровообігу, загальний фізичний розвиток, адаптаційні можливості організму.
Фізичні вправи для дітей раннього віку поділяються на пасивні, рефлекторні та активні. Використання того чи іншого виду гімнастичних вправ залежить від віку дитини та характеру патології. У дітей перших місяців життя застосовуються головним чином пасивні вправи, які виконують методист, медсестра, батьки. З їх допомогою виробляється стійкий взаємозв'язок між центральним відділом рухового аналізатора та певною групою м'язів [13].
Багаторазове повторення руху з однакового вихідного положення призводить до вироблення рухового стереотипу та автоматизації рухової навички. Ці автоматизми надалі грають важливу роль у розвитку довільної рухової активності. При пасивних заняттях рух включаються поперемінно всі суглоби. Вправи виробляються у повільному чи середньому темпі з дотриманням фізіологічного напряму та обсягу рухів у суглобі, щоб не викликати негативної реакції дитини [6; 8].
Рефлекторні гімнастичні вправи ґрунтуються на включенні в рух певних груп м'язів при викликанні вроджених безумовних рефлексів. Ці вправи застосовують у перші 3-4 міс. життя, коли примітивні рефлекторні механізми ще редукувалися. Достатній рефлекс використовують для стимуляції м'язів кисті, рефлекторне повзання - при слабкості м'язів нижніх кінцівок, рефлекс Таланту - для зміцнення м'язів спини, рефлекс опори - для тренування вертикальної установки тіла. Слід пам'ятати, що рефлекторні вправи гімнастичні не можна проводити при активізації безумовних рефлексів у дітей в ранній стадії церебрального паралічу. Активні вправи мають на увазі включення дитини до виконання довільних рухів, що стимулюється іграшкою, словесною інструкцією. У зв'язку з тим, що з більшості неврологічних порушень є затримка психомоторного розвитку, важливого значення набувають методи лікувальної гімнастики, створені задля тренування розвитку вікових статичних і локомоторних функцій [12].
Поряд з лікувальною гімнастикою у фізичній реабілітації недоношених новонароджених з ураженнями НС використовується масаж, який покращує крово- та лімфообіг, збільшує масу м'язів, підвищує тканинний обмін, рефлекторно впливає на нервову систему та внутрішні органи, підвищує адаптаційні функції організму. Погладжування, розтирання, розминання та побивання окремих частин тіла виробляють у напрямку струму лімфи. Правильно виконаний масаж заспокійливо діє на дитину, створює радісний настрій, спонукає його до активності [8].
Серед водних процедур, що мають лікувальні дії, для дітей з перинатальними ураженнями ЦНС використовують бальнеотерапію - прийняття лікувальних ванн. Завдяки особливостям шкіри у дітей (висока проникність, багата судинна мережа, велика кількість нервових закінчень - рецепторів), лікувальні ванни особливо ефективні. Під дією розчинених у воді солей посилюються кровообіг та обмін речовин у шкірі, м'язах та всьому організмі. Серед методів фізіотерапії найчастіше використовують лікарський електрофорез, імпульсні струми, індуктотермію, ультразвук та ін. при дії на комірцеву зону покращує мозковий кровообіг та діяльність головного мозку. Вплив імпульсних струмів різних характеристик може надавати як збуджуючу, так і гальмуючу дію на м'язи, що часто використовують у лікуванні парезів та паралічів [9; 11].
У реабілітації перинатальних ураженьу дітей застосовують і місцеві теплові процедури (теплолікування) за допомогою накладання на уражені ділянки аплікацій озокериту (гірський віск), парафіну або мішечків з піском. Теплові дії викликають зігрівання тканин, розширення судин, посилюючи кровообіг та обмін речовин, крім того, активізуються відновлювальні процеси, знижується тонус м'язів [7; 13].
Вплив на особливо чутливі точки для стимуляції рефлексів проводять, використовуючи метод голкорефлексотерапії. При цьому впливи можуть проводити акупунктурною голом, імпульсним електричним струмом, лазерним випромінюванням або магнітним полем [8].
Програма реабілітації недоношеного новонародженого складається, виходячи з обширності та тяжкості ураження периферичної, ЦНС та ступеня недоношеності. Підбір методів фізичної реабілітації визначається індивідуальними особливостями кожного конкретного випадку [7; 13].
При травматичних ураженнях периферичної НС, зокрема при парезі Ерба, після усунення ураження хірургічним або консервативним шляхом, на перше місце виходить необхідність повного або часткового відновлення іннервації та, як наслідок, відновлення моторики. В даному випадку рефлексотерапія, точковий масаж, пасивні розробки, лікування положенням (підвішування) активно взаємодіють з фізіотерапевтичними процедурами (електро-форез, електростимуляція, бальнеологічні процедури).
При функціональних поразках ЦНС у програмах фізичної реабілітації домінують методи, створені задля формування чи згасання рефлексів. Використовуються різні види масажу (тонізуючий, розслаблюючий тощо), фізіотерапевтичні процедури. Етапність та циклічність процедур здійснюється залежно від діагнозу та індивідуальних реакцій дитини [7; 8; 11].
При органічних ураженнях ЦНС методики фізичної реабілітації проводяться безперервно, максимально стимулюючи стабілізацію імунної системи, виробляючи активні реакції дитини та підтримання їх на постійному рівні гомеостазу [7; 8; 9].
Висновки
Проведений аналіз наукової та методичної літератури показав необхідність раннього виявлення патологічних процесів, структуризації застосування методів фізичної реабілітації залежно від ступеня недоношеності, форми ураження та перебігу захворювання дитини, здійснення правильного підбору методик фізичної реабілітації та їх індивідуальної корекції.
Сучасні підходи фізичної реабілітації, що застосовуються при вроджених та набутих захворюваннях новонароджених, дозволяють суттєво оптимізувати, покращити, процес лікування та відновлення дитини, а у випадках, пов'язаних з органічними ураженнями ЦНС, які не піддаються хірургічній чи консервативній корекції, - підтримання оптимальних життєвих функцій.
Профілактикою перинатальних патологій нервової системи у недоношених дітей виступають обов'язкова консультаційна робота з батьками, їхнє навчання, спрямоване на вироблення загальної валеологічної культури та попередження передчасного народження як фактора ризику виникнення захворювання.
Джерела
1. Пітик М. І. Перинатальні ураження ЦНС. / М.І. Пітик // Журнал «Здоров'я України». - 2015. - Т.н. Грудень 2015. - С. 38-40.
2. Гордієнко І. В. Діагностика та прогнозування порушень фізичного, нервово-психічного розвитку у дітей раннього віку, які народилися передчасно: автореф. Дис. Канд. Мед. Наук:. Харків, 2017. 22 с.
3. Мерцалова О. В. Діагностика перинатальних уражень центральної нервової системи плода методом магнітно-резонансної томографії / О. В. Мерцалова // Український Радіологічний Журнал. - 2002. - Вип. 10. - С. 10-11.
4. Мавропуло Т. К.Стан здоров'я, народжених з екстремально низькою вагою тіла. З турботою про дитину. 2012. №7. С. 32-35.
5. Мавропуло Т. К. Особливості поведінки немовлят перших місяців життя з перинатальними ураженнями центральної нервової системи // Збірник наукових праць «Соціальна педіатрія. Розділ «Медико-соціальна реабілітація дітей з обмеженими можливостями здоров'я». - К.: Інтермед, 2003. - С. 286-288
6. Козьолкін О. А. Перинатальні неврологічні синдроми: сучасні аспекти діагностики і лікування; навчальний посібник для студентів медичних вузів, інтернів, лікарів неонатологів, сімейних лікарів, педіатрів, неврологів / О. А. Козьолкін, Л. О. Шевченко, В. І. Боброва, С. О. Мєдвєдкова, А. А. Кузнєцов. - Запоріжжя; Київ, 2020. - 116 с.
7. Козявкін В. І., Бабадагли М. О., Лунь Г. П., Качмар О. О., Гордієвич С. М., Лисович В. І., Волошин Б. Д. Метод Козявкіна - система інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації. Посібник реабілітолога / За ред. Козявкіна В. І. - Львів: Дизайн-студія «Папуга», 2011. - 240 с.
8. Бомбордірова Е. П. Лікування та реабілітація перинатальних уражень нервової системи у дітей перших місяців життя / Г. В. Яцик, А. А // Лікуючий лікар, 2005. - № 2. - С. 1-6.
9. Мавропуло Т. К. Деякі аспекти реабілітаційної тактики при перинатальних ураженнях центральної нервової системи // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - № 1. - С. 83
10. Організаційно-методичні основи медико-соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями здоров'я / Р. О. Моісеєнко, В. Б. Педан, В. В. Бережний, Н. Г. Гойда [та ін.] // Соціальна педіатрія. Збірник наукових праць. - Вип. ІІІ. - К.: Інтермед, 2005. - С. 24-30.
11. Основи медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи: Навч.-метод. посібник / За ред. Мартинюка В.Ю., Зінченко С.М. -- К.: Інтермед, 2005. -- 416 с.
12. Знаменська Т.К. Організація та перспективи розвитку перинатальної допомоги в Україні / Organization and prospects of development of perinatal care in Ukraine / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Т. Ю. Дубініна // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. -Т. VII. - № 4 (26). - С. 5-11.
13. Самойленко В. Б. Медична і соціальна реабілітація: підручник / В. Б. Самойленко, Н. П. Яковенко, І. О. Петряшев [та ін.]. - Київ: Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина», 2018. - 464 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Анатомічно-фізіологічні особливості нервової системи в дітей раннього віку. Методика дослідження нервової системи в дітей, оцінка їх нервово-психічного розвитку. Основні симптоми та синдроми ураження нервової системи в дітей, принципи діагностування.
реферат [26,7 K], добавлен 12.07.2010Анатомія і фізіологія лицьового нерва. Методика оздоровчої фізичної культури для осіб з функціональними захворюваннями нервової системи. Використання фізичної реабілітації в галузі лікувальної фізичної культури при різних захворюваннях систем та органів.
дипломная работа [139,0 K], добавлен 15.01.2010Використання засобів фізичної реабілітації в процесі лікування хворих на сколіоз. Причини виникнення сколіозу, ступені важкості сколіозу. Аналіз видів фізичної реабілітації при сколіозі. Масаж як ефективний метод фізичної реабілітації при сколіозах.
дипломная работа [2,4 M], добавлен 14.11.2010Етіологія, патогенез, класифікація, клінічні форми уражень центральної нервової системи (на прикладі ДЦП). Оцінка ефективності занять з ЛФК, сеансів з масажу, фізіотерапії за методиками фізичної реабілітації дітей, хворих на церебральний параліч.
дипломная работа [3,1 M], добавлен 24.09.2014Етіологія, патогенез та діагностика радикуліта. Значення нервової системи, її функціонування. Підходи до фізичної реабілітації при радикуліті, клініко-фізіологічне обґрунтування. ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапія, нетрадиційні засоби реабілітації.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 23.10.2016Клініко-фізіологічне обґрунтування лікувальної дії засобів фізичної реабілітації на організм дітей-підлітків при порушеннях постави. Характеристика нормальної постави, формування та причини порушень. Профілактика, фізіотерапія та лікувальний масаж.
курсовая работа [72,8 K], добавлен 13.11.2014Етіологія та патогенез синдрому Барре-Льєу, підтверджений шляхом клінічних обстежень та лабораторних тестів. Проведення фізичної терапії при захворюваннях нервової системи. Методи реабілітаційного обстеження хворого, алгоритм програми фізичної терапії.
отчет по практике [622,0 K], добавлен 09.10.2023Вікові особливості дітей у віці другого дитинства. Патогенез, структура рухового дефекту, при атонічно-астатичної форми ДЦП. Лікувальна дія фізичної культури при реабілітації дітей. Методи досліджень, та методика ЛФК застосована для реабілітації.
курсовая работа [127,7 K], добавлен 09.11.2008Рухливі ігри як один з засіб реабілітації учнів у загальноосвітній школі. Анатомія та фізіологія хребта. Класифікація та епідеміологія сколіозу. Застосування реабілітаційних занять з лікувальної фізичної культури для дітей із сколіотичною поставою.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 20.03.2019Етіологія і патогенез захворювань опорно-рухового апарату у дітей, сколіози. Клініко-фізіологічне обґрунтування застосування методів фізичної реабілітації з метою лікування дефектів ОРА. Корегуюча гімнастика та масаж для виправлення порушення постави.
дипломная работа [596,2 K], добавлен 20.11.2014Клініко-фізіологічне обґрунтування лікувальної дії засобів фізичної реабілітації на організм після компресійного перелому хребетного стовпа. Програма фізичної реабілітації хворих. Врахування ефективності застосування засобів фізичної реабілітації.
дипломная работа [156,3 K], добавлен 25.05.2012Етіологія, патогенез, клінічні прояви гострих респіраторно-вірусних інфекцій. Особливості дихальної системи у дітей. Підходи до використання ароматерапії в реабілітації дітей з ГРВІ у поєднанні з іншими засобами. Розробка програми реабілітаційних заходів.
дипломная работа [2,1 M], добавлен 21.06.2012Принципи застосування фізичної реабілітації при вроджених вадах серця. Анатомо-фізіологічні особливості будови серця. Аналіз застосування методів фізичної реабілітації при вадах серця та їх поєднання. Фізичні вправи для дітей з вродженими вадами серця.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 26.09.2010Вивчення впливу застосування методу фізичної реабілітації на стан клітинної реактивності організму дітей віком 7-10 років із патологією зору. Вивчення рівня адаптаційного напруження і пов’язаною з ним клітинною реактивністю організму дітей 7-10 років.
статья [179,1 K], добавлен 31.08.2017Завдання, форми, засоби та методики лікувальної фізичної культури при нестабільній стенокардії на стаціонарному етапі фізичної реабілітації. Охорона праці в роботі фізичного реабілітолога у лікувально-профілактичних закладах терапевтичного профілю.
курсовая работа [64,3 K], добавлен 04.04.2015Відносні й прямі показання та наслідки кесарева розтину. Дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я та фізичний розвиток дітей, народжених шляхом кесарева розтину. Розробка комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації таких дітей.
дипломная работа [266,5 K], добавлен 14.12.2010Обстеження нервової системи у новонароджених. Неврологічний огляд: оцінка комунікабельності та поведінкового стану немовляти. Глибокий соп, поверхневий сон, дрімотний стан, спокійне або активне неспання, крик з заплющеними або розплющеними очима.
реферат [19,3 K], добавлен 29.10.2009Класифікація та різновиди перинатальних уражень нервової системи в новонароджених. Клінічні прояви деяких пологових травм з ураженням нервової системи плода, можливий прогноз та основні етапи лікування. Характеристика вроджених вад серця новонароджених.
реферат [32,3 K], добавлен 12.07.2010Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи. Основні причини виникнення гіпертонічної хвороби, її клінічні прояви та перебіг захворювання. Медикаментозне лікування та профілактика. Використання засобів фізичної реабілітації при гіпертонії.
дипломная работа [79,0 K], добавлен 14.11.2010Клінічна картина, етіологія, лікування при гострому та хронічному простатитах. Лікувальна фізкультура як складова фізичної реабілітації в лікуванні захворювань передміхурової залози. Оцінка ефективності засобів фізичної реабілітації на організм хворих.
контрольная работа [261,7 K], добавлен 08.03.2015