Взаємозв’язок параметрів індивідуально-типологічних властивостей нервової системи і зорових сенсомоторних реакцій у школярів різного віку зі слуховою депривацією

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Взаємозв'язок параметрів індивідуально-типологічних властивостей нервової системи і зорових сенсомоторних реакцій у школярів різного віку зі слуховою депривацією

Смірнов Сергій Миколайович доктор біологічних наук, доктор медичних наук, професор

Кліщ Микола Іванович кандидат медичних наук

Скрябіна Олена Миколаївна кандидат медичних наук

Анотація

У процесі вивчення нейродинамічної складової індивідуальності школярів різного віку найперше беруться до уваги ті фізіологічні особливості, які називають основними властивостями вищої нервової діяльності: сила, врівноваженість, рухливість, а також функціональна рухливість. Велика кількість даних з проблеми дослідження властивостей основних нервових процесів у глухих має суперечливий характер та не дають повного уявлення про зміни цих властивостей в умовах сенсорної депривації

З метою аналізу взаємозв'язку параметрів індивідуально-типологічних властивостей нервової системи і зорових сенсомоторних реакцій у школярів різного віку зі слуховою депривацією були сформовані група школярів з нейросенсорною приглухуватістю (НСП) і контрольна група (здорові школярі). Школярі, що увійшли у досліджувані групи були розділені на 3 вікові періоди - молодший (7-10 років), середній (11-14 років) і старший (15-17 років).

Функціональна рухливість нервових процесів (ФРНП) характеризує найвищий для індивіда рівень виконання роботи, що передбачає, поряд з позитивними реакціями і диференціюванням, швидку зміну збудливого процесу гальмівним і навпаки. Проведеними нами дослідженнями виявлено, що у школярів різного віку індивідуальний показник цієї властивості вищої нервової діяльності значно відрізняється. Кількість подразників знаходиться в межах від 30 до 120 за 1 хвилину, а тривалість латентних періодів складала від 420 до 1280 мс. Нами встановлено, що у школярів молодшого шкільного віку з порушеннями слуху кількість подразників склала 40 (30; 40) за 1 хв, що на 50 % менше, ніж у їх ровесників з групи контролю (р<0,001), а час експозиції - 1187 (1136; 1231) мс, що також достовірно вище, ніж у контролі.

Проведені нами дослідження латентних періодів простих зорово- моторних реакцій (ЛППЗМР) і складних зорово-моторних реакцій (ЛПСЗМР), так званих реакцій вибору, у осіб з НСП і контрольної групи показують, що ЛППЗМР і ЛПСЗМР у осіб з НСП вірогідно відрізняються від показників контрольної групи. При проведенні міжгрупового аналізу встановлено, що ЛППЗМР у осіб з НСП молодшого шкільного віку були достовірно вищими від аналогічних показників у осіб контрольної групи. Дослідження ЛПСЗМР свідчать про те, що час для сприйняття, обробки та відповіді на більш складне навантаження виявляється значно довшим, ніж для ПЗМР. Ми встановили позитивний кореляційний зв'язок високої сили між латентними періодами простих зорово-моторних реакцій і реакцій вибору (r=0,91). Цей факт вказує на те, що при більш тривалому значенні латентного періоду ПЗМР спостерігається більш довгий латентний період реакцій вибору.

Аналіз отриманих результатів показав наявність виразного позитивного кореляційного зв'язку між рівнем ФРНП та показником часу ПЗМР. Наявність кореляційної залежності мала місце як для школярів контрольної групи, так і учнів з НСП. Проведений кореляційний аналіз виявив достовірну сильну залежність між латентними періодами реакції вибору і ФРНП як у школярів з НСП, так і у осіб контрольної групи.

Проведені дослідження вказують на те, що сенсорна депривація, може викликати зниження швидкості виникнення, поширення і післядії нервових процесів, що також залежить від віку школярів. Існує достовірна пряма кореляційна залежність між рівнем функціональної рухливості нервових процесів і показником латентних періодів зорово-моторних реакцій. Наявність кореляційної залежності мала місце як для школярів контрольної групи, так і учнів з НСП.

Ключові слова: нейросенсорна приглухуватість, школярі, індивідуально- типологічні властивості нервової системи, функціональна рухливість нервових процесів, сенсомоторні реакції, залежність.

Abstract

THE RELATIONSHIP OF PARAMETERS OF INDIVIDUAL- TYPOLOGICAL PROPERTIES OF THE NERVOUS SYSTEM AND VISUAL SENSORIMOTOR REACTIONS IN SCHOOLCHILDREN OF DIFFERENT AGES WITH HEARING DEPRIVATION

In the process of studying the neurodynamic component of the individuality of schoolchildren of different ages, the physiological features that are called the main properties of higher nervous activity are the first to be taken into account: strength, balance, mobility, as well as functional mobility. A large amount of data on the problem of researching the properties of the main nervous processes in the deaf is of a contradictory nature and does not give a complete picture of the changes in these properties at sensory deprivation

In order to analyze the relationship between parameters of individual typological properties of the nervous system and visual sensorimotor reactions in schoolchildren of different ages with hearing deprivation, a group of schoolchildren with sensorineural hearing loss (SHL) and a control group (healthy schoolchildren) were formed. Schoolchildren included in the studied groups were divided into 3 age periods - junior (7-10 years old), middle (11-14 years old) and older (15-17 years old).

Functional mobility of nervous processes (FMNP) characterizes the highest level of work performance for an individual, which implies, along with positive reactions and differentiation, a rapid change of the excitatory process to the inhibitory one and vice versa. Our research revealed that the individual indicator of this property of higher nervous activity differs significantly among schoolchildren of different ages. The number of stimuli was in the range from 30 to 120 per 1 minute, and the duration of the latent periods was from 420 to 1280 ms. We have established that in junior schoolchildren with hearing impairment the number of stimuli was 40 (30; 40) per 1 minute, which is 50% less than in their peers from the control group (p<0.001), and the exposure time was 1187 ( 1136; 1231) ms, which is also significantly higher than in the control group.

Our studies of the latent periods of simple visual-motor reactions (LPSVMR) and complex visual-motor reactions (LPCVMR), the so-called choice reactions, in individuals with SHL and the control group showed that LPSVMR and LPCVMR in individuals with SHL credibly differ from the indicators of the control group. When conducting an intergroup analysis, it has been established that the LPSVMR in junior schoolchildren with SHL were significantly higher than similar indicators in individuals of the control group. Studies of LPCVMR indicated that the time to perceive, process and respond to a more complex load is significantly longer than for SVMR. We established a positive strong correlation between the latent periods of SVMR and choice reactions (r=0.91). This fact indicates that with a longer latent period of SVMR, a longer latent period of choice reactions is observed.

The analysis of the obtained results has showed the existence of a clear positive correlation between the level of FMNP and the time indicator of SVMR. The existence of a correlational dependence occurred both for schoolchildren of the control group and schoolchildren with SHL. The conducted correlation analysis has revealed a reliable and strong relationship between the latent periods of the choice reactions and FMNP both in schoolchildren with SHL and in the control group. The conducted studies indicate that sensory deprivation can cause a decrease in the speed of occurrence, spread and aftereffects of nervous processes, which also depends on the age of schoolchildren. There is a reliable direct correlation between the level of functional mobility of nervous processes and the index of latent periods of visual-motor reactions. The existence of a correlational dependence occurred both for schoolchildren of the control group and schoolchildren with SHL.

Keywords: neurosensory hearing loss, schoolchildren, individual-typological properties of the nervous system, functional mobility of nervous processes, sensorimotor reactions, dependence.

Постановка проблеми

Індивідуальні відмінності людини є результатом складних взаємодій між стійкими генетично зумовленими властивостями організму і оточуючим середовищем. У процесі вивчення нейродина- мічної складової індивідуальності школярів різного віку, найперше беруться до уваги ті фізіологічні особливості, які називають основними властивостями вищої нервової діяльності: сила, врівноваженість, рухливість, а також функціональна рухливість в трактуванні М.В. Макаренка [1].

Велика кількість даних з проблеми дослідження властивостей основних нервових процесів у глухих має суперечливий характер та не дають повного уявлення про зміни цих властивостей в умовах сенсорної депривації [2]. Тип нервової системи людини представляє своєрідний сплав із уроджених рис, зумовлених спадковістю, та властивостей, набутих у результаті зовнішнього впливу. Зовнішній вплив має велике значення і може до якогось ступеня видозмінити уроджені властивості нервової системи [3]. Враховуючи всі ці особливості стає зрозуміло, що у глухих нервова діяльність відрізняється деякою своєрідністю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У літературі є дані про вікові зміни часових характеристик різних за складністю сенсомоторних реакцій. Деякі дослідники вважають, що латентні періоди реакцій відображають тільки швидкість виникнення збудження [4]. Інші ж вважають, що латентні періоди характеризують поточний функціональний стан і на їх величину впливає низка чинників: сила подразників, величина інтервалу між ними, ступінь готовності обстежуваного до сприймання подразника, тренованість [5]. Також існує думка про те, що латентні періоди рухових реакцій є результуючим показником властивостей основних нервових процесів [6].

Серед наукових джерел недостатньо публікацій про стан властивостей основних нервових процесів в умовах сенсорної депривації і робити висновки можна тільки аналізуючи побічні дослідження. До кінця невідомо також, як недостатність сенсорної аферентації у глухих впливає на стан центральної нервової системи.

Мета статті. Аналіз взаємозв'язку параметрів індивідуально- типологічних властивостей нервової системи і зорових сенсомоторних реакцій у школярів різного віку зі слуховою депривацією.

Матеріали і методи дослідження. У відповідності до мети були сформовані група школярів з нейросенсорною приглухуватістю (НСП) і контрольна група (здорові школярі). Школярі, що увійшли у досліджувані групи були розділені на 3 вікові періоди - молодший (7-10 років), середній (11-14 років) і старший (15-17 років) [7].

Для формування групи осіб з НСП був проведений аналіз аудіограм 126 осіб, які мали різні вади слуху та навчались у спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті. Нами було виявлено, і це підтверджується літературними даними, що найбільш поширеною серед досліджуваної групи була нейросенсорна приглухуватість ІІІ-ІУ ступеня [4]. Для дослідження ми відібрали 90 осіб, які мали вроджену або рано набуту двобічну сенсоневральну приглухуватість ІІІ-ІУ ступеня. Особи, які мали контакт з радіацією, перенесли черепно-мозкову травму, а також з асиметричним слухом не досліджувались.

Контрольну групу склали 90 осіб тих самих вікових періодів, що не мали порушень слуху і навчались звичайній школі.

Ми провели статевий розподіл школярів, у кожній досліджуваній групі з рівномірним представництвом осіб чоловічої і жіночої статі.

Дослідження виконані з дотриманням основних положень Міжнародного керівництва з етики для біомедичних досліджень за участі людей Ради міжнародних організацій медичних наук (CIOMS) [8], а також Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини [9]. Дизайн дослідження передбачав дотримання принципів конфіденційності та поваги особистості дитини, як особи, не здатної до самозахисту.

Метод дослідження функціональної рухливості нервових процесів (ФРНП) потребує диференціації подразників в сенсорній, а реакцій - в руховій сфері: на один подразник обстежуваний має натискати кнопку правою рукою, на інший - лівою, причому пальці рук вже знаходяться на кнопках, що виключає їх пошук.

На моніторі комп'ютера обстежуваному пред'являли у випадковій послідовності зображення квадрата різного кольору - зеленого, синього і червоного. При появі зеленого квадрата піддослідний повинен був на клавіатурі як можна швидше натиснути лівою рукою кнопку «SHIFT», при появі квадрата синього кольору - правою рукою кнопки «CTRL», а при появі квадрата червоного кольору - не натискати кнопок ні правою, ані лівою рукою. Подразники подавались з інтервалом в 50 мс в режимі «зворотного зв'язку». Сеанс режиму зворотного зв'язку полягає в тому, що при правильних відповідях обстежуваного час експозиції автоматично зменшується на 0,02 с, при помилкових реакціях - збільшується на таку ж величину. Піддослідного попереджали, що в ході виконання завдання темп подачі сигналів поступово буде збільшуватися, але необхідно намагатися якомога швидше та правильніше виконувати і не припиняти роботи при високих швидкостях зміни сигналів.

Кількісним показником ФРНП була максимальна швидкість пред'явлення подразників, на якій обстежуваний робив не більше 5,0-5,5 % похибок.

Для дослідження латентного періоду простої зорово-моторної реакції (ЛППЗМР) використовували тести комп'ютерного діагностичного комплексу «ЕІЇееФп Studio». Тест полягає у тому, що необхідно якомога швидше натиснути на тятиву лука (клавіша «ENTER» чи ліва кнопка миші) при появі на екрані комп'ютера освітленої мішені. Мішень засвічується з різними інтервалами часу. Надається 10 спроб. Тривалість тесту біля 60 секунд. Програма автоматично розраховує ЛППЗМР.

Перед виконанням тесту проводилось дворазове тренування досліджуваних для ознайомлення з тестом. Такі ж тренування проводились і при виконанні усіх наступних тестів.

Дослідження латентного періоду складної зорово-моторної реакції (ЛПСЗМР) здійснювали за допомогою відповідного тесту цього ж пакету. Тест полягає у тому, що на екрані з різним інтервалом появляються автомобілі зеленого, жовтого і сірого кольорів. Необхідно якомога швидше натиснути клавішу «ENTER» при появі автомобіля жовтого кольору, не натискаючи клавіш при появі автомобілів інших кольорів. Надається 30 спроб, із них 10 - це автомобілі жовтого кольору. Тривалість тесту біля 160 секунд. Програма автоматично розраховує ЛПСЗМР.

Статистичний аналіз даних проводили за допомогою статистичних пакетів „EXCELL FOR WINDOWS” та „STATISTICA”. Перевірку гіпотези на нормальність здійснювали з використанням статистичних критеріїв Колмогорова- Смірнова та Шапіро-Вілка. Розподіл величин вважали нормальним при отриманні рівня достовірності критерія Шапіро-Вілка р>0,05 та р>0,2 - для критерія Колмогорова-Смірнова. При відмінності в результатах тестів, опиралися на критерій Шапіро-Вілка, як більш надійного.

Порівняння вибірок за кількісною ознакою проводили параметричними і непараметричними методами. Порівняння 2-х незалежних вибірок за кількісною ознакою за умови правильного розподілу величин та рівності дисперсій у досліджуваних групах здійснювали за допомогою t-критерію Стьюдента. При неправильному розподілі величин порівняння 2-х вибірок проводили з використанням тесту Манна-Вітні. Результати вважали достовірними при отриманні критерія достовірності p<0,05.

Виклад основного матеріалу

ФРНП характеризує найвищий для індивіда рівень виконання роботи, що передбачає, поряд з позитивними реакціями і диференціюванням, швидку зміну збудливого процесу гальмівним і навпаки [10, 11].

Дослідженнями виявлено, що у школярів різного віку індивідуальний показник цієї властивості ВНД значно відрізняється. Кількість подразників знаходиться в межах від 30 до 120 за 1 хвилину, а тривалість латентних періодів складала від 420 до 1280 мс (табл. 1, рис. 1).

Таблиця 1Характеристика функціональної рухливості нервових процесіву дітей із нейросенсорною приглухуватістю та у групі контролю, (Me; Lq; Uq) ,

Рис.1 Співвідношення показників функціональної рухливості нервових процесів у школярів з НСП та у групі контролю

Нами встановлено, що у школярів молодшого шкільного віку з порушеннями слуху (табл. 2, рис. 2) кількість подразників склала 40 (30; 40) за 1 хв, що на 50 % менше, ніж у їх ровесників з групи контролю (р<0,001), а час експозиції - 1187 (1136; 1231) мс, що також достовірно вище, ніж у контролі.

Таблиця 2Показники функціональної рухливості нервових процесів залежно

Рис.2 Співвідношення показників функціональної рухливості нервових процесів у школярів різного віку з НСП

Статеві особливості зберігали ту ж закономірність, що і у контролі (табл. 3).

Таблиця 3Показники функціональної рухливості нервових процесів залежно від статі, (Me; Lq; Uq)

Ми вважаємо, що сенсорна депривація, для якої характерною є недостатність аферентації, може викликати зниження швидкості виникнення, поширення і післядії нервових процесів, що також залежить від віку школярів.

Дослідження особливостей сенсомоторних функцій має важливе значення для розуміння фізіологічних механізмів інтегративної діяльності мозку, яка ґрунтується на складній динамічній організації різних його структур і формує індивідуальний тип поведінки [12].

Наступним етапом подальших наших досліджень було виявлення особливостей сенсомоторних реакцій школярів різних вікових періодів з нейросенсорною приглухуватістю.

Ми провели дослідження латентних періодів простих зорово-моторних реакцій (ЛППЗМР) і складних зорово-моторних реакцій (ЛПСЗМР), так званих реакцій вибору, у осіб з НСП і контрольної групи. Нами встановлено, що ЛППЗМР і ЛПСЗМР у осіб з НСП вірогідно відрізняються від показників контрольної групи (табл. 4, рис 3).

Таблиця 4Латентні періоди простої та складної зорово-моторних реакцій у школярів із НСП та у групі контролю, (Me; Lq; Uq)

Рис. 3 Співвідношення латентних періодів простої (А) і складної (Б) зорово-моторної реакції у дітей основної та контрольної груп

При проведенні міжгрупового аналізу встановлено, що ЛППЗМР у осіб з НСП молодшого шкільного віку були достовірно вищими від аналогічних показників у осіб контрольної групи.

У школярів середнього та старшого шкільного віку обох досліджуваних груп латентні періоди зменшувались, проте відмічено наявність достовірних відмінностей між групами - у школярів з НСП показники були вищими. Немає також вірогідних статевих відмінностей при дослідженні цього показника, хоча у осіб жіночої статі обох досліджуваних груп показники були дещо вищими. Однак чітко простежується вікова різниця. У школярів старших вікових періодів обох статей латентний період простої зорово-моторної реакції був достовірно меншим, ніж у осіб молодших вікових періодів.

Дослідження ЛПСЗМР свідчать про те, що час для сприйняття, обробки та відповіді на більш складне навантаження виявляється значно довшим, ніж для ПЗМР. А виявлена динаміка поступового розвитку простої зорово- моторної реакції в учнів різних вікових періодів характерна також і для складних реакцій вибору (табл. 5).

Таблиця 5Латентні періоди простої та складної зорово-моторних реакцій у дітей з. НСП залежно від віку, (Me; Lq; Uq)

Так, якщо у школярів молодшої вікової групи з НСП показник склав 616 (582; 626) мс, то у школярів середнього вікового періоду - 499 (482; 537) мс, а старшого - 419 (379; 432) мс. І хоча у порівнянні з школярами контрольної групи ці показники буди достовірно вищими, все ж можна стверджувати, що з віком швидкість розповсюдження збудження нейронними ланцюгами та рівень збудливості центральних апаратів відповідних рефлекторних дуг дітей з НСП суттєво зростають. Більш високі значення ЛПСЗМР у школярів експериментальної групи вказують на те, що в умовах слухової депривації частіше спостерігається низька мобілізація швидкості перебігу аналітико- синтетичної діяльності.

Дослідження ЛППЗМР у школярів різного віку з НСП показало наявність міжгрупових відмінностей, що полягають у зменшенні показників з віком, однак, якщо Л1П1ЗМР у школярів старшого віку склав 57 % від показника молодших школярів, то ЛПСЗМР - 68 %, що реакції вибору у дітей з НСП викликають більші труднощі, ніж прості зорово-моторні реакції (рис. 4).

Рис. 4 Співвідношення показників латентних періодів простої (А) і складної (Б) зорово-моторних реакцій у дітей із НСП залежно від віку

У школярів з НСП не встановлено достовірних статевих відмінностей показників зорово-моторних реакцій, хоча у дівчат вони були вищими, ніж у хлопців. Ми встановили позитивний кореляційний зв'язок високої сили між латентними періодами простих зорово-моторних реакцій і реакцій вибору (r=0,91) (рис. 5). Цей факт вказує на те, що при більш тривалому значенні латентного періоду ПЗМР спостерігається більш довгий латентний період реакцій вибору.

Рис. 5 Кореляційний зв 'язок латентних періодів простої і складної зорово-моторних реакцій у школярів контрольної групи (А) і групи з НСП (Б)

Враховуючи те, що характеристики рухових реакцій використовують для визначення індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності, ми припустили, що між швидкісними характеристиками нервової системи та ФРНП можуть існувати зв'язки.

Для підтвердження цієї гіпотези був проведений кореляційний аналіз, між показниками ФРНП і латентними періодами простої та складної зорово- моторних реакцій. Отримані результати представлені на рис. 6.

Рис. 6 Кореляційний зв 'язок показників ФРНП і ЛППЗМР у школярів контрольної групи (А) і групи з НСП (Б)

Аналіз отриманих результатів показав наявність виразного позитивного кореляційного зв'язку між рівнем ФРНП та показником часу ПЗМР. Наявність кореляційної залежності мала місце як для школярів контрольної групи, так і учнів з НСП (рис. 6).

Проведений кореляційний аналіз виявив достовірну сильну залежність між латентними періодами реакції вибору і ФРНП як у школярів з НСП, так і у осіб контрольної групи.

Проведений кореляційний аналіз виявив достовірну сильну залежність між латентними періодами СЗМР і ФРНП як у школярів з НСП, так і у осіб контрольної групи (рис.7).

Рис. 7 Кореляційний зв 'язок показників ФРНП і латентних періодів СЗМР у школярів контрольної групи (А) і групи з НСП (Б)

Висновки

школяр зі слуховою депривацією нервова система зорова

1. Сенсорна депривація, для якої характерною є недостатність аферентації, може викликати зниження швидкості виникнення, поширення і післядії нервових процесів, що також залежить від віку школярів.

2. Існує достовірна пряма кореляційна залежність між рівнем функціональної рухливості нервових процесів і показником латентних періодів зорово- моторних реакцій. Наявність кореляційної залежності мала місце як для школярів контрольної групи, так і учнів з НСП.

Література

1. Макаренко М. В. До питання про застосування методичних підходів у диференціальній психофізіології /М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб // Фізіологічний журнал. - 2006. - Т. 52, № 2. - С.78.

2. Матвієнко Н. В. Порушення слуху у новонароджених та дітей раннього віку / Н. В. Матвієнко, О. В. Лук'яненко // Современная педиатрия.- 2012.- № 5.- С. 49-50.

3. Макаренко М. В. Максимальний темп рухових реакцій людини та властивості основних нервових процесів / М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб // Фізіологічний журнал. - 2002. -Т. 48, № 5. - С. 62-67.

4. Возрастные изменения слухоречевой и зрительной памяти у детей 7-16 лет / Е. Ю. Давыдова, Н. Л. Дубровинская, Л. П. Якупова, А. Ф. Изнак // Физиология человека. - 1999. - Т. 25, № 2. - С. 14-20.

5. Гребняк М. Г. Вікові особливості типологічних властивостей вищої нервової діяльності учнів загальноосвітніх шкіл / М. Г. Гребняк, В. В. Машиністов // Фізіол. журн. - 2002. - Т. 38, № 6. - С. 72-77.

6. Дегтяренко Т. В. Індивідуалізована оцінка психомоторних якостей за об'єктивними показниками зорової аферентації та їх взаємозв'язки з когнітивними функціями людини / Т. В. Дегтяренко, О. В. Ушан, О. С. Іванова // Фізіол. журн. - 2008. - Т. 56, № 2. - С. 62-63.

7. Вїкова фізіологія з основами шкільної гігієни / I. П. Аносов, В. Х. Хоматов, Г. Сидоряк [та ін.]. - Мелітополь : ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2008. - 433 с.

8. Council for International Organizations of Medical Sciences (CIOMS) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cioms.ch/

9. World Medical Association Declaration of Helsinki Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects : [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.wma.net/ en/20activities/10ethics/10helsinki/index.html

10. Макаренко М. В. Динаміка формування функціональної рухливості нервових процесів дітей і підлітків з різним рівнем біологічної зрілості / Н. В. Макаренко,

H. Я. Мінський, О. Д. Андрієнко // Вісник Черкаського державного університету. Серія : Біологічні науки. - 1999. - Вип. 13. - С. 90-95.

11. Функціональна рухливість та сила нервових процесів в онтогенезі людини / М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб, О. М. Давидова [та ін.] //Фізіологічний журнал. - 1998. - Т. 44, № 3. - С. 316-317.

12. Меньших О. Е. Сенсомоторна реактивність і фізичний розвиток учнів 7-16 років/ О. Е. Меньших // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - К., 2007. - Т. ІХ, ч. 6. - С. 266-273.

References

1. Makarenko, M.V., & Lyzohub, V.S. (2006). Do pytannya pro zastosuvannya metodychnykh pidkhodiv u dyferentsial'niy psykhofiziolohiyi [To the question of the application of methodical approaches in differential psychophysiology.]. Fiziolohichnyy zhurnal - Physiologicaljournal, 52(2), 78 [in Ukrainian].

2. Matviyenko, N.V., & Luk'yanenko, O.V. (2012). Porushennya slukhu u novonarodzhenykh ta ditey rann'oho viku [Hearing impairment in newborns and young children]. Sovremennaya pedyatryya - Modern pediatrics, (5), 45. [in Ukrainian].

3. Makarenko, M.V., & Lyzohub, V. S. (2002). Maksymal'nyy temp rukhovykh reaktsiy lyudyny ta vlastyvosti osnovnykh nervovykh protsesiv. Fiziolohichnyy zhurnal - Physiological journal, 48(5), 62-66 [in Ukrainian].

4. Davydova, E.Yu., Horbachevskaya, N.L., Yakupova, L.P., & Yznak, A.F. (1999). Vozrastnye yzmenenyya slukhorechevoy y zrytel'noy pamyaty u mal'chykov y devochek 6-12 let [Age-related changes in auditory-speech and visual memory in boys and girls 6-12 years old.]. Fyzyolohyya cheloveka - Human physiology, 25(2), 14-20 [in Russian].

5. Hrebnyak, M.H., & Mashynistov, V.V. (1992). Vikovi osoblyvosti typolohichnykh vlastyvostey vyshchoyi nervovoyi diyal'nosti uchniv zahal'noosvitnikh shkil [Age characteristics of typological properties of higher nervous activity of secondary school students]. Fiziolohichnyy zhurnal - Physiological journall, 38(6), 72-77. [in Ukrainian].

6. Dehtyarenko, T.V., Ushan, O.V., & Ivanova, O.S. (2008). Indyvidualizovana otsinka psykhomotornykh yakostey za ob"yektyvnymy pokaznykamy zorovoyi aferentatsiyi ta yikh vzayemozv"yazky z kohnityvnymy funktsiyamy lyudyny [Individualized assessment of psychomotor qualities based on objective indicators of visual afferentation and their relationship with human cognitive functions.]. Fiziolohichnyy zhurnal - Physiological journal, 56(2), 62-63 [in Ukrainian].

7. Anosov, I.P., Khomatov, V.K., Sydoryak, N.H., Stanishevska, T.I. & Antonovska, L.V. (2008) Vikova fiziolohiya z osnovamy shkil'noyi hihiyeny [Victorian physiology with the basics of school hygiene]. Melitopol': TOV«Vydavnychyy budynokMMD» [in Ukrainian].

8. Council for International Organizations of Medical Sciences (CIOMS). Retrieved from: http://www.cioms.ch/

9. World Medical Association (2013). World Medical Association Declaration of Helsinki: ethical principles for medical research involving human subjects. JAMA, 310(20), 21912194. https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053

10. Makarenko, M.V., Makarenko, N.V., Mins'kyy I.Ya. & Andriyenko O.D (1999) Dynamika formuvannya funktsional'noyi rukhlyvosti nervovykh protsesiv ditey i pidlitkiv z riznym rivnem biolohichnoyi zrilosti [Dynamics of formation of functional mobility of nervous processes of children and adolescents with different levels of biological maturity]. Visnyk Cherkas'koho derzhavnoho universytetu. Seriya : Biolohichni nauky - Herald of Cherkasy State University. Series: Biological sciences, 13, 90-95. [in Ukrainian].

11. Makarenko, M.V. (1998). Funktsional'na rukhlyvist' ta syla nervovykh protsesiv v ontohenezi lyudyny [Functional mobility and strength of nervous processes in human ontogenesis]. Fiziolohichnyy zhurnal - Physiological journal, 44(3), 316-317 [in Ukrainian].

12. Men'shykh O.E. (2007) Sensomotorna reaktyvnist' i fizychnyy rozvytok uchniv 7-16 rokiv [Sensorimotor reactivity and physical development of students aged 7-16] Problemy zahal'noyi ta pedahohichnoyi psykholohiyi - Problems of general and pedagogical psychology: Collection of scientific works of the Institute of Psychology named after Kostyuk G.S., APN of Ukraine. (Vols. 9) (рр. 266-273). Kyiv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru