Орієнтири становлення, впровадження концепції розвитку охорони здоров'я 4П-медицини: акушерсько-гінекологічної клініки дотриманням клінічних протоколів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Орієнтири становлення, впровадження концепції розвитку охорони здоров'я 4П-медицини: акушерсько-гінекологічної клініки дотриманням клінічних протоколів

Шалько Мірослава Назарівна, кандидат медичних наук, доцент, докторант, Класичний приватний університет

Анотація

Зазначено, що одним із пріоритетів державної політики у галузі охорони здоров'я є максимальний ступінь задоволеності пацієнта наданою медичною допомогою. Істотну роль досягненні задоволеності пацієнта грають такі атрибутивні компоненти діяльності медичної організації, як: укомплектованість медичними кадрами; високий рівень кваліфікації медичних кадрів; доступність медичних технічних засобів, лікарського забезпечення; час очікування спеціалістів; ввічливість персоналу; дієвий ступінь комунікативних взаємозв'язків пацієнта та медичного працівника; санітарний стан медичного закладу, в якому надається профільна допомога та ін. Розуміння того, що досягнення продуктивності в лікуванні неможливе без ефективного комунікативного процесу взаємодії між двома суб'єктами - фахівцем та пацієнтом - стало основою для розвитку пацієнтоорієнтованого спрямування в медицині.

Визначено, що пацієнт (лат.patiens - страждає, від patior - зазнавати, страждати) - це особа, якій надають допомогу. А клієнт - від латів. cliens - особа, яка використовує послуги компанії, фірми, постійний покупець чи замовник. У першому випадку «особа» (страждає) здебільшого звернеться до державної організації, а в другому - замовником послуг у приватну організацію (клієнт). Під медичною послугою розуміють медичне втручання або комплекс медичних втручань, спрямованих на профілактику, діагностику та лікування захворювань, медичну реабілітацію та мають самостійне закінчене значення, а під медичною допомогою розуміють комплекс заходів, спрямованих на підтримку та (або) відновлення здоров'я, що включають в себе надання медичних послуг. Таким чином, поняття «медична допомога» ширше за поняття «медична послуга», де перше поняття «включається» у друге, як закінчений самостійний випадок у різних варіативних поєднаннях. У той самий час представлені визначення носять принципово/кардинально різний характер, лише конкретизують їх; суть залишається одна: «позбавити пацієнта, що звернулося до акушерсько-гінекологічної клініки, від проблем медичного характеру, які його турбують». І це дозволяє медичним організаціям різних форм власності використовувати маркетингові підходи найширшого спектра задля досягнення задоволеності пацієнтів/клієнтів наданої їм медичної допомогою. Тим не менш, для «чистоти» питання, що розглядається, в подальшому його поданні, будемо «звертатися» до приватного сектору охорони здоров'я, як структурі, найбільш зумовлено задіяної у своїй діяльності «маркетингове поле».

Запропоновано виділити пацієнтоорієнтованості як наукового напряму сучасного етапу розвитку медицини цілком обґрунтовано, на нашу думку, в аспекті розвитку 4П-медицини та контексті формування моделі клієнтоорієнтованості (пацієнт-клієнт). Відомо, що 4П-медицина є не просто окремим розділом медицини, а насамперед ідеологією, у фокусі якої знаходиться індивідуальний підхід до пацієнта. Якщо медицина у традиційному її розумінні має справу з проявами хвороб (як інфекційних, так і хронічних), то 4П-медицина спрямована на те, щоб виділити фактори ризику, визначити схильність пацієнта до тих чи інших хвороб та запобігти їм. Головним моментом, у контексті аналізованих питань, є четвертий напрямок 4П-медицини, а саме - партисипативність - залучення пацієнта до самого процесу лікування. Даний напрямок часто співвідносять зі словом «партнерство», підкреслюючи, що саме «завдяки партнерству між лікарем і пацієнтом стає можливим реалізація всієї концепції», підвищується мотивація пацієнта до дотримання рекомендацій лікаря профілактичної та лікувальної спрямованості, що прямо чи опосередковано призводить хворого до усвідомленого вибору особистої відповідальність.

Ключові слова: державна політика, пацієнтоорієнтованість, перинатальна допомога, акушерсько-гінекологічна клініка, клінічні протоколи, надання медичної допомоги, задоволеність пацієнта, перинатальна допомога

Abstract

Landmarks for the establishment and implementation of the 4P medicine healthcare development concept: obstetrics and gynecology clinic by compliance with clinical protocols

Shalko Miroslava Nazarivna candidate of medical sciences, associate professor, doctoral student, Classical Private University

It is noted that one of the priorities of the state policy in the field of health care is the maximum degree of patient satisfaction with the provided medical care. An important role in achieving patient satisfaction is played by such attributive components of the activity of a medical organization as: staffing with medical personnel; high level of qualification of medical personnel; availability of medical equipment, medical supplies; waiting time for specialists; politeness of staff; effective degree of communication between the patient and the medical worker; the sanitary condition of the medical institution in which specialized care is provided, etc. The understanding that achieving productivity in treatment is impossible without an effective communicative process of interaction between two subjects - a specialist and a patient - became the basis for the development of patient-oriented direction in medicine.

It is determined that a patient (lat. patiens - suffers, from patior - to suffer, to suffer) is a person who is being helped. And the client is from Latvians. cliens - a person who uses the services of a company, firm, regular buyer or customer. In the first case, the "person" (sufferer) will mostly turn to a state organization, and in the second case, the customer of services will turn to a private organization (client). A medical service is a medical intervention or a set of medical interventions aimed at prevention, diagnosis and treatment of diseases, medical rehabilitation and has an independent finite meaning, and a medical aid is a set of measures aimed at maintaining and (or) restoring health, including the provision of medical services. Thus, the concept of "medical care" is broader than the concept of "medical service", where the first concept is "included" in the second, as a completed independent case in various variable combinations. At the same time, the presented definitions have a fundamentally/radically different character, they only specify them; the essence remains the same: "to relieve the patient, who has turned to the obstetrics and gynecology clinic, of the medical problems that are bothering him." And this allows medical organizations of various forms of ownership to use the widest range of marketing approaches to achieve patient/client satisfaction with the medical care provided to them. Nevertheless, for the "purity" of the issue under consideration, in its further presentation, we will "appeal" to the private sector of health care, as a structure most predisposed to be involved in its activities in the "marketing field".

It is proposed to single out patient-orientation as a scientific direction of the modern stage of the development of medicine, which is fully justified, in our opinion, in the aspect of the development of 4P-medicine and in the context of the formation of the model of client-orientation (patient-client). It is known that 4P- medicine is not just a separate section of medicine, but primarily an ideology, the focus of which is an individual approach to the patient. If medicine in its traditional understanding deals with the manifestations of diseases (both infectious and chronic), then 4P medicine is aimed at identifying risk factors, determining the patient's predisposition to certain diseases and preventing them. The main point, in the context of the analyzed issues, is the fourth direction of 4P-medicine, namely - participativeness - involving the patient in the treatment process itself. This direction is often associated with the word "partnership", emphasizing that it is "thanks to the partnership between the doctor and the patient that the implementation of the whole concept becomes possible", the motivation of the patient to follow the recommendations of the doctor of preventive and therapeutic orientation increases, which directly or indirectly leads the patient to a conscious choice of personal responsibility.

Keywords: state policy, patient orientation, perinatal care, obstetrics and gynecology clinic, clinical protocols, provision of medical care, patient satisfaction, perinatal care

Постановка проблеми

Термін «клієнтоорієнтованість» все частіше використовується в медицині, відповідно такі поняття як медична послуга, клієнт, прибуток стали нерозривними синтагматичними складовими діяльності галузі в сучасний період її розвитку.

Одним із пріоритетів державної політики у галузі охорони здоров'я є максимальний ступінь задоволеності пацієнта наданою медичною допомогою. Істотну роль досягненні задоволеності пацієнта грають такі атрибутивні компоненти діяльності медичної організації, як: укомплектованість медичними кадрами; високий рівень кваліфікації медичних кадрів; доступність медичних технічних засобів, лікарського забезпечення; час очікування спеціалістів; ввічливість персоналу; дієвий ступінь комунікативних взаємозв'язків пацієнта та медичного працівника; санітарний стан медичного закладу, в якому надається профільна допомога та ін [1, c.28]. Розуміння того, що досягнення продуктивності в лікуванні неможливе без ефективного комунікативного процесу взаємодії між двома суб'єктами - фахівцем та пацієнтом - стало основою для розвитку пацієнтоорієнтованого спрямування в медицині.

Сьогодні зі збільшеною інформованістю пацієнта збільшилася варіативність вибору місця та методів лікування, що вимагає від медиків наявності передових знань, освоєних технологій, відточених практичних умінь, навичок у встановленні довірчих контактів з пацієнтом, переконання його в правильності обраної тактики лікування. Крім цього, збільшується вартість проведених медичних досліджень та маніпуляцій, що потребує вкладення значних фінансових засобів.

Збільшення частки витрат на охорону здоров'я у розвинених країнах (наприклад, у США до 17% від ВВП) зумовило підвищення значущості розвитку профілактичного спрямування, що потребує нижчих фінансових витрат. Розвиток ринкової компоненти профілактичної медицини призвів до «перекваліфікації» пацієнта на клієнта - споживача медичних послуг, виникнення конкурентної боротьби серед постачальників медичних послуг. І, відповідно, «пацієнтоорієнтованість» у цьому контексті можна інтерпретувати як «клієнтоорієнтованість».

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Різні аспекти проблематики якості медичної допомоги та складових елементів задоволеності пацієнтів акушерсько-гінекологічної клініки від пацієнтоорієнтованої медицини в пріоритеті наукового пошуку як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, зокрема: Децик О.З., Лехан В.М., Фломіна Ю.В., Гафурова Б.С., Степурко Т.Г., Donabedian A., Ranji S.R., Shetty K., Posley K.A., Lewis R., Sundaram V., Galvin C.M., Winston L.G., Bastemeijer C.M., Boosman H. Та інш.

Мета статті полягає в дослідженні еволюції поглядів та складових елементів від пацієнтоорієнтованої медицини до 4п-медиціни: задоволеність пацієнтів акушерсько-гінекологічної клініки з дотриманням клінічних протоколів.

Виклад основного матеріалу

Визначення «клієнтоорієнтованість» (КО) запровадив Л. Беррі як «завоювання клієнтів, підтримання та зміцнення взаємин із ними». З кінця шістдесятих років минулого століття за кордоном почало формуватися поняття «пацієнтоорієнтованість у охороні здоров'я», а також поняття «патерн» (від англ. pattern, «шаблон», «модель», «система», «структура»). Термін «пацієнтоорієнтована медицина» був введений у наукове середовище британським аналітиком Enid Balint, який представив методологію індивідуального підходу до пацієнтів з психосоматичною патологією, що контрастувало з «хворобо-орієнтованою медициною» [2]. Розвиваючи методологію індивідуального підходу до пацієнта, G. Engel у 1977 році презентував біопсихосоціальну модель, де пацієнту визначено провідну роль. У подальшому автор все більшу увагу приділяв взаємовідносинам у парі медичний фахівець-пацієнт, а також відмінностям суб'єктивного розуміння процесів діагностики, лікування та реабілітації цього конкретного захворювання кожної зі сторін.

КО ґрунтується на трьох критеріях: ключова компетенція, цільові клієнти, рівність позицій. Ключова компетенція включає у собі методи досягнення результатів, які забезпечують конкурентну перевагу підприємства чи організації. До цільових клієнтів відносять осіб, які приносять компанії/організації найбільший прибуток. Рівність позицій - стратегічна лінія роботи компанії'/організації, у якій клієнт розглядається її партнером, утворюються взаємини у «зв'язці» організація-клієнт, що забезпечує стан повної задоволеності клієнта отриманою послугою [3].

Досвід сучасних приватних акушерсько-гінекологічної клініки може бути хорошим орієнтиром для державного сектору охорони здоров'я. Відомо, що, за визначенням, маркетинг - це діяльність, спрямовану задоволення ринкових потреб із метою отримання прибутку. Питання прибутку, його стабільність, зацікавленість у ній організацій різних форм власності не викликає сумніву [4].

Через платні послуги та страховки, приватні акушерсько-гінекологічні клініки підходи клієнтоорієнтованого маркетингу та стратегічні засади його розвитку задіяні з наданням пацієнтам можливості скористатися правом вільного вибору організації, яка надає медичну допомогу. І тут не останню роль відіграють питання підбору медичних кадрів організації, їх навчання, набуття фахівцями компетенцій, що дозволяють самим акушерсько- гінекологічній клінікам стати висококонкурентними. Виникає потреба доповнити положення, що визначають структурні показники ефективного контракту позиціями клієнтоорієнтованості медичного персоналу.

Наведемо понятійні сегменти процесу сприяння людині отримання медичної допомоги пацієнтам акушерсько-гінекологічної клініки. Пацієнт (лат.patiens - страждає, від patior - зазнавати, страждати) - це особа, якій надають допомогу. А клієнт - від латів. cliens - особа, яка використовує послуги компанії, фірми, постійний покупець чи замовник. У першому випадку «особа» (страждає) здебільшого звернеться до державної організації, а в другому - замовником послуг у приватну організацію (клієнт).

Під медичною послугою розуміють медичне втручання або комплекс медичних втручань, спрямованих на профілактику, діагностику та лікування захворювань, медичну реабілітацію та мають самостійне закінчене значення, а під медичною допомогою розуміють комплекс заходів, спрямованих на підтримку та (або) відновлення здоров'я, що включають в себе надання медичних послуг.

Таким чином, поняття «медична допомога» ширше за поняття «медична послуга», де перше поняття «включається» у друге, як закінчений самостійний випадок у різних варіативних поєднаннях. У той самий час представлені визначення носять принципово/кардинально різний характер, лише конкретизують їх; суть залишається одна: «позбавити пацієнта, що звернулося до акушерсько-гінекологічної клініки, від проблем медичного характеру, які його турбують» [5, с.109]. І це дозволяє медичним організаціям різних форм власності використовувати маркетингові підходи найширшого спектра задля досягнення задоволеності пацієнтів/клієнтів наданої їм медичної допомогою. Тим не менш, для «чистоти» питання, що розглядається, в подальшому його поданні, будемо «звертатися» до приватного сектору охорони здоров'я, як структурі, найбільш зумовлено задіяної у своїй діяльності «маркетингове поле».

Виділимо основні компоненти, які, на наш погляд, найповніше характеризують ефективність роботи акушерсько-гінекологічної клініки в її клієнтоорієнтованій політиці. До них належить насамперед інформаційна складова (формування інформаційного поля організації) - дієве залучення пацієнтів через різні структури соціального простору: це ЗМІ широкого охоплення; соціальні мережі у різноманітності можливостей їх використання (дослідження показують, що 80% клієнтів отримує інформацію про організацію з надання медичної допомоги через Інтернет, що робить цей інформаційний сегмент найбільш «привабливим»); це рекламний контент в «його первозданному вигляді» - вулична, транспортна реклама та ін. Це перший вид залучення клієнта. Далі необхідно назвати так званий «сектор утримання» клієнта, який є досить багатогранним. Зазначимо два його основні структурні компоненти. Перше - це застосування у роботі організації різних інноваційних технологій. Другим структурним.

Однак виділення пацієнтоорієнтованості як наукового напряму сучасного етапу розвитку медицини цілком обґрунтовано, на нашу думку, в аспекті розвитку 4П-медицини та контексті формування моделі клієнтоорієнтованості (пацієнт-клієнт). Відомо, що 4П-медицина є не просто окремим розділом медицини, а насамперед ідеологією, у фокусі якої знаходиться індивідуальний підхід до пацієнта. Якщо медицина у традиційному її розумінні має справу з проявами хвороб (як інфекційних, так і хронічних), то 4П-медицина спрямована на те, щоб виділити фактори ризику, визначити схильність пацієнта до тих чи інших хвороб та запобігти їм [6, с.16].

Додамо, що тут немає протиставлень із традиційною медициною, а відзначається справді нова парадигма розвитку охорони здоров'я, яка вбирає у свою систему весь позитивний «багаж» минулих та сучасних досягнень комплексної «логістики» взаємопов'язаних процесів: наука, профілактика, персоналізація, партнерство. Тому дана ідеологія ґрунтується на вирішенні, відповідно, комплексу завдань/принципів: предикції (виявлення схильності до хвороби на основі наукових досліджень); превентивності (зменшення можливості факторів ризику захворювання); персоналізації (індивідуальний підхід до пацієнта) та партисипативності. Головним моментом, у контексті аналізованих питань, є четвертий напрямок 4П-медицини, а саме - партисипа- тивність - залучення пацієнта до самого процесу лікування. Даний напрямок часто співвідносять зі словом «партнерство», підкреслюючи, що саме «завдяки партнерству між лікарем і пацієнтом стає можливим реалізація всієї концепції», підвищується мотивація пацієнта до дотримання рекомендацій лікаря профілактичної та лікувальної спрямованості, що прямо чи опосередковано призводить хворого до усвідомленого вибору особистої відповідальність [7].

пацієнт хвороба 4п-медицина

Висновки

Для найбільш точного відображення перспективних і затребуваних складових моделі 4П-медицини, на нашу думку, в даний час найбільш доцільно використовувати термін «пацієнтоорієнтованість», тому що саме він має велику смислову ємність, включаючи поняття Patient Satisfaction - задоволеність пацієнта, наданої медичною допомогою, де питання захищеності пацієнта/клієнта в цьому процесі є концептуальними мітками, вирішення яких вимагатиме мобілізації всіх ресурсів охорони здоров'я, у тому числі приватного сектора. Термін "пацієнтоорієнтованість", на наш погляд, більшою мірою відображає основну спрямованість діяльності медичної галузі в рамках цієї моделі [8].

Проведений семантичний аналіз пацієнтоорієнтованої медицини як сучасного затребуваного напряму еволюції галузі показав стійкий тренд у його розвитку в аспекті інноваційних підходів до вирішення завдань, що стоять перед охороною здоров'я. Наголосимо, що неодмінними умовами для ефективної їх реалізації є:

* Навчання лікаря навичкам та вмінням використовувати у своїй практичній діяльності новітні досягнення науки, а також комунікативних навичок у спілкуванні з пацієнтом.

• Профілактика емоційного вигоряння у медичних працівників.

• Гідна заробітна плата медичних працівників.

• Формування у соціумі шанобливого ставлення до «фігури» та місії лікаря (що стало частково можливим у зв'язку з розвитком ситуації з Covid-19).

Таким чином, турбота про пацієнта, досягнення пацієнтом задоволеності наданою медичною допомогою були і залишаються головними орієнтирами ефективного розвитку галузі, включаючи нові моделі її розвитку.

Література

1. Булеца С.Б. Цивільні правовідносини, що виникають у сфері здійснення медичної діяльності: теоретичні та практичні проблеми [дисертація]. Одеса; 2016. 437 с.

2. Іпатов А.В., Гула І.С., Кузьміна Л.В., Коробкін Ю.І. Основи правового захисту лікаря і пацієнта. Український вісник медико-соціальної експертизи. 2018;3-4. 60-66.

3. Книш С.В. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері охорони здоров'я в Україні. Право і безпека. 2018;4:43-9.

4. Кутіщева В.Ю. Медична етика, як основа спілкування лікаря з пацієнтом. В: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих вчених та студентів з міжнар. участю Сучасні аспекти медицини і фармації - 2017; 2017 Тра 11-12; Запоріжжя. Запоріжжя; 2017, с. 179-180.

5. Сенюта І.Я. Підстави виникнення правовідносин у сфері надання медичної допомоги: деякі аспекти. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2018;50:107-110

6. Шевчук П.Є. Динаміка та структура народжуваності в найбільших містах України на початку ХХІ ст./ П.Є. Шевчук// Демографія та соціальна економіка. -2020.-No 1(39). С. 3--19.

7. Гавриченко Д.Г. Сучасні підходи до реформування публічних механізмів у сфері охорони здоров'я у зарубіжних країнах. Держава та регіони. Серія: Публічне управління і адміністрування. 2022. № 1(75).

8. Посібник Програми медичних гарант й 2023. Стійкість та розвиток попри війну. Академія НСЗУ. Київ, 2023. 125 с.

References

1. Buletsa S.B. Tsyvil'ni pravovidnosyny, shcho vynykayut' u sferi zdiysnennya medychnoyi diyal'nosti: teoretychni ta praktychni problemy [Civil legal relations arising in the field of medical activity: theoretical and practical problems] [dysertatsiya]. Odesa; 2016. 437 s [in Ukrainian].

2. Ipatov A.V., Hula I.S., Kuz'mina L.V., Korobkin Yu.I. Osnovy pravovoho zakhystu likarya i patsiyenta [Basics of legal protection of the doctor and the patient]. Ukrayins'kyy visnykmedyko-sotsial'noyi ekspertyzy. 2018;3-4:60-6 [in Ukrainian].

3. Knysh S.V. Yurydychna vidpovidal'nist' za pravoporushennya u sferi okhorony zdorov"ya v Ukrayini [Legal responsibility for offenses in the field of health care in Ukraine]. Pravo i bezpeka. 2018;4:43-9.

4. Kutishcheva V.Yu. Medychna etyka, yak osnova spilkuvannya likarya z patsiyentom [Medical ethics as the basis of communication between a doctor and a patient.]. V: Materialy Vseukr. nauk.- prakt. konf molodykh vchenykh ta studentiv z mizhnar. uchastyu Suchasni aspekty medytsyny i farmatsiyi - 2017; 2017 Tra 11-12; Zaporizhzhya. Zaporizhzhya; 2017, 179-80 [in Ukrainian].

5. Senyuta I.Ya. Pidstavy vynyknennya pravovidnosyn u sferi nadannya medychnoyi dopomohy: deyaki aspekty [Reasons for the emergence of legal relations in the field of medical care: some aspects]. Naukovyy visnyk Uzhhorods'koho natsional'noho universytetu. Seriya: Pravo. 2018;50:107-10 [in Ukrainian].

6. Shevchuk P.Ye. (2020). Dynamika ta struktura narodzhuvanosti v naybil'shykh mistakh Ukrayiny na pochatku ХХІ st. [Dynamics and Structure of Fertility in the Largest Cities in Ukraine at the Beginning of the XXI Century/. Demohrafiya ta sotsial'na ekonomika - 1(39), 3-19. [in Ukrainian]

7. Havrychenko D.H. (2022). Suchasni pidkhody do reformuvannia publichnykh mekhanizmiv u sferi okhorony zdorov'ia u zarubizhnykh krainakh. [Modern approaches to reforming public mechanisms in the field of health care in foreign countries]. Derzhava ta rehiony. Seriia: Publichne upravlinnia i administruvannia, 1(75). [in Ukrainian].

8. Akademiia NSZU. (2023). Posibnyk Prohramy medychnykh harantii 2023. Stiikist ta rozvytok popry viinu [Handbook of the Medical Guarantee Program 2023. Resilience and development in the face of war].Kyiv, 125. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru