Еволюція медичної парадигми в контексті внутрішньої медицини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра внутрішньої медицини

Донецький національний медичного університет

Еволюція медичної парадигми в контексті внутрішньої медицини

Лоскутова Ірина Володимирівна,

доктор медичних наук, професор

Абуватфа Самі І.Х., старший викладач

Шаповалова Анна Сергіївна, асистент

Алієв Руфат Бахтіяр огли, асистент

Мацюх Наталя Володимирівна, асистент

Анотація

Доведено, що дослідження еволюції медичної парадигми в контексті внутрішньої медицини необхідне для поглибленого розуміння сучасних викликів та визначення перспективного шляху розвитку медичного сектору.

Особлива увага приділяється науковим інноваціям, технологічним досягненням та персоналізованим підходам до діагностики й лікування на основі аналізу досліджень вітчизняних й зарубіжних науковців та власного досвіду. Розглядається вплив технологій, зміни в структурі захворювань та глобальні виклики на сучасну медичну практику. Стаття спрямована на визначення шляхів оптимізації та вдосконалення внутрішньої медицини у світлі нових можливостей та завдань. Для цього автори статті детально розглядають наукові інновації та вдосконалення, які визначають сучасний стан внутрішньої медицини, включаючи нові методи діагностики, лікування та профілактики; аналізують виклики, які стоять перед лікарями та медичними практиками у зв'язку із змінами парадигми, зокрема, зростанням захворювань, пов'язаних з образом життям та іншими сучасними трендами; вивчають вплив технологічного розвитку на еволюцію медичної парадигми, зокрема, упровадження штучного інтелекту, опрацювання біг-даних, розробки моделей SD-біодруку та інших інноваційних технологій у практику внутрішньої медицини; виділяють та оцінюють актуальні тенденції в сфері внутрішньої медицини, зокрема, індивідуалізовані підходи, генетичні дослідження та персоналізовані методи лікування; висувають науково обґрунтовані передбачення та перспективи щодо майбутнього розвитку внутрішньої медицини, зокрема, в контексті нових викликів та можливостей. Автори окремо зупиняються на можливостях біодруку - перспективній технології, яка використовується для створення тривимірних біологічних структур, таких як тканини чи органи, з використанням спеціальних матеріалів, відомих як біочорнила. Аналізують можливості штучного інтелекту в діагностиці, лікуванні, управлінні даними та розвитку нових методів дослідження. Виділяють ключові аспекти та завдання оптимізації внутрішньої медицини.

Ключові слова: медицина, захворювання, перспективи, біодрук, штучний інтелект.

Evolution of the medical paradigm in the context of internal medicine

Abstract

It has been proven that the study of the evolution of the medical paradigm in the context of internal medicine is necessary for a deeper understanding of modern challenges and the determination of a promising path for the development of the medical sector.

An analysis of key challenges facing modern medicine is conducted, and probable perspectives are forecasted. Special attention is given to scientific innovations, technological achievements, and personalized approaches to diagnosis and treatment based on the analysis of studies by both domestic and foreign scholars, as well as the authors' own experience. The impact of technologies, changes in disease structure, and global challenges on modern medical practice are examined. The article aims to identify ways to optimize and enhance internal medicine in light of new opportunities and tasks. For this purpose, the authors thoroughly examine scientific innovations and improvements that define the current state of internal medicine, including new methods of diagnosis, treatment, and prevention. The challenges faced by physicians and medical practitioners due to paradigm shifts, such as the rise of lifestyle-related diseases and other contemporary trends, are analyzed. The influence of technological development on the evolution of the medical paradigm, particularly the integration of artificial intelligence, big data processing, the development of 3D bioprinting models, and other innovative technologies into the practice of internal medicine, is explored. The article highlights and evaluates current trends in internal medicine, including individualized approaches, genetic research, and personalized treatment methods. Scientifically grounded predictions and perspectives on the future development of internal medicine are presented, considering new challenges and opportunities. The authors specifically delve into the possibilities of bioprinting, a promising technology used to create three-dimensional biological structures, such as tissues or organs, using special materials known as bioinks. The analysis covers the potential of artificial intelligence in diagnostics, treatment, data management, and the development of new research methods. Key aspects and tasks related to the optimization of internal medicine are identified, emphasizing the potential of 3D bioprinting and the role of artificial intelligence in diagnostics, treatment, data management, and the development of new research methods.

Keywords: medicine, diseases, perspectives, bioprinting, artificial intelligence.

Вступ

Постановка проблеми. Сучасна медицина повинна враховувати механізми захворювань, індивідуалізовані підходи до пацієнтів, а також генетичні, епігенетичні та оточуючі фактори.

Актуальність теми полягає в тому, що розвиток медичної науки потребує не лише накопичення нових знань, але і їхнє активне впровадження в клінічну практику. Питання підвищення ефективності лікування, запобігання захворювань та покращення якості медичної допомоги стають критично важливими у зв'язку зі зростанням кількості складних захворювань та зміною динаміки здоров'я населення.

Таким чином, дослідження еволюції медичної парадигми в контексті внутрішньої медицини необхідне для поглибленого розуміння сучасних викликів та визначення перспективного шляху розвитку медичного сектору. Розглядаючи актуальні тенденції та новаторські стратегії провідних фахівців та науковців медичної галузі, ми проаналізуємо, як еволюція медичної парадигми визначає майбутнє внутрішньої медицини і які можливості пропонує для подальшого вдосконалення медичної практики та наукових досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Адаптація медичної парадигми до стрімкого розвитку сучасної науки, технологій та медичних досягнень пов'язана із зростанням складності захворювань, змінами у структурі патологій, виникненням нових захворювань та глобальними викликами, такими як пандемії. Ця сукупність факторів вимагає від лікарів та дослідників постійного перегляду стратегій та концепцій. Еволюція медичної парадигми розкриває нові можливості для глибшого розуміння механізмів хвороб, розвитку персоналізованих методів лікування та використання передових технологій у діагностиці.

Важливі аспекти в сфері захворювань внутрішніх органів людини, оригінальні наукові дослідження, нові факти та особливості їх впровадження у практичну медицину відображені в роботах провідних вітчизняних та зарубіжних науковців: Литвиненко О., Кочаряна Г., Ткачишина В., Боцюрко Ю., Тимків І., Близнюк М., Філімонова С., Огасавара Н., Мацунага К., Ізомото Х., Шимізу В., Сіккема Л., Рамірес-Суастегі К., Штробль Д., Жюст А., Чжао А., Камінські Н., Рачинської І., Краснова А., Блецкан М., Ганич О. та ін.

Оновлення підходів до лікування захворювань внтутрішніх органів людини відповідно до наукових досягнень провідних науковців дозволить вітчизняним лікарям ефективніше реагувати на виклики, забезпечуючи вдосконалення клінічних підходів і підвищення рівня якості медичної допомоги. Дослідження передових практик є ключовим фактором у вдосконаленні сучасної медицини та забезпеченні тривалого й успішного функціонування медичної системи у світлі нових викликів і можливостей.

Тому, мета даної статті полягає в розгляді та аналізі ключових аспектів сучасної трансформації медичної парадигми в контексті внутрішньої медицини.

Виклад основного матеріалу

Проаналізувавши тематику публікацій провідних іноземних медичних журналів [1 - 2], ми встановили, що зберігається тенденція до публікації та цитування значної кількості статей, пов'язаних із COVID-19. Незважаючи на те, що суспільство повертається до допандемічної економічної діяльності та способу життя, дослідження COVID-19 продовжують поширюватися в різних сферах, включаючи епідеміологію, діагностику, лікування, розробку вакцини та з'ясування механізмів, пов'язаних з розвитком важких захворювань. Серед проаналізованих нами досліджень особливої уваги заслуговує маштабне спільне дослідження [3] 86 науковців з Німеччини, США, Нідерландів, Великобританії, Франції, Австралії та Канади щодо інтегрованого клітинного атласу легень у здоровому стані та при заховорюванні. У результатах дослідження науковці представили інтегрований атлас клітин легень людини (HLCA), який об'єднує 49 наборів даних респіраторної системи людини в один атлас, охоплюючи понад 2,4 мільйона клітин від 486 осіб. Використовуючи кількість та різноманітність осіб у HLCA, автори [3] визначили генетичні модулі, які пов'язані з демографічними коваріатами, такими як вік, стать та індекс маси тіла, а також генетичні модулі, що змінюють експресію вздовж вісі бронхіального дерева від проксимального до дистального. Демографічні коваріати - це характеристики чи фактори, які визначають і описують демографічний склад популяції чи групи людей. Ці коваріати можуть включати такі параметри, як вік, стать, етнічна приналежність, соціальний статус, образ життя, освіта, дохід і інші фактори, які впливають на характеристики та структуру певної групи людей. Відображення нових даних на HLCA дозволяє швидко анотувати та інтерпретувати дані. Використовуючи HLCA як посилання для вивчення захворювань, можна визначати спільні клітинні стани в різних захворюваннях легень, включаючи SPP1+ макрофаги, в тому числі у хворих на COVID-19, при фіброзі легень та раку легень.

Подібні дослідження представлені у спільних роботах американських та французьких вчених [4]. Жюсте О., Чжао Е. та Камінські Н. зазначають, що збільшена роздільна здатність технологій одноклітинного секвенування РНК дозволяє поліпшити наше розуміння нормальних та патологічних умов різних тканин та органів. Одноклітинне секвенування РНК (scRNA-seq) - це технологія генетичного аналізу, яка дозволяє вивчати генетичні характеристики окремих клітин у зразку. Вона дозволяє отримати інформацію про експресію генів, генетичні варіації та інші молекулярні характеристики для кожної окремої клітини в комплексному зразку тканини чи організму. Секвенування РНК використовується для аналізу транскрипційної активності в клітинах, що дозволяє визначити, які гени експресуються в кожній окремій клітині, а також визначити різноманітні клітинні типи та їх функції. Одноклітинне секвенування є потужним інструментом для дослідження клітинних популяцій, виявлення нових клітинних підтипів та розкриття генетичних особливостей окремих клітин в організмі чи тканині. Науковці [4] зазначають, що у вивченні паренхіматозних захворювань легенів одноклітинне секвенування РНК краще виокремлює відомі клітинні популяції, виявляє нові клітини та зміни в клітинних фенотипах і зразках експресії генів, пов'язаних із захворюванням. Зазначають зміни в клітинних популяціях та експресії генів, висвітлюючи можливі спільні риси, такі як ушкодження альвеолярних епітеліальних клітин, репарація та популяції макрофагів, що походять від моноцитів, а також важливість та наслідки для механізмів захворювання.

На багатогранній взаємодії між захворюванням COVID -19 та ендокринною системою наголошують науковці відділення ендокринології та метаболізму кафедри внутрішньої медицини Медичної школи університету Хаджеттепе (Анкара, Туреччина) [5]. Огуз С. та Йилдіз Б. зазначають, що в той час як поширені ендокринні/метаболічні порушення, такі як ожиріння та цукровий діабет, були визнані серйозними факторами ризику для тяжкості перебігу COVID-19, було виявлено, що кілька ендокринних органів є мішенями для коронавірусу, що викликає важкий гострий респіраторний синдром SARS-CoV-2. Спостерігається прояв нових ендокринних порушень, пов'язаних з COVID-19. Тим часом заходи «залишайся вдома» під час пандемії призводять до перерви в наданні допомоги пацієнтам із передсердніми ендокринними порушеннями і можуть заважати діагностиці та лікуванню нових порушень.

Серед робіт вітчизняних науковців, присвячених впливу COVID-19 на внутрішні органи, особлива увага приділяється ускладненням серцево-судинної системи, пошкодженням ниркових клітин та зниженню фільтрації нирок, впливу на центральну та периферичну нервову систему, шлунково-кишковий тракт тощо. Проаналізувавши дослідження Шумко Г. [6], Зубчика М. [6], Рачинської І. [7], Краснової А. [8], Блецкан М. [8], Ганич О. [8], Сірчак Є. [9], Марошан М. [9], Стеблюк Е. [10] та ін. ми встановили, що ці ускладнення можуть варіюватися за наслідками та важкістю перебігу захворювання, тому вплив COVID-19 на внутрішні органи є предметом активного наукового дослідження. Важливо враховувати, що не у всіх пацієнтів розвиваються важкі ускладнення, і частина хворих повністю одужують від захворювання COVID - 19 без серйозних наслідків.

Проаналізувавши дослідження вищезазначених вітчизняних та зарубіжних науковців і з власного досвіду можемо зазначити, що сучасна медицина стикається з рядом ключових викликів, які визначають її розвиток та впливають на надання медичних послуг. До основних викликів та можливих перспектив для медицини в майбутньому можемо віднести:

1. Пандемії та інфекційні захворювання, оскільки відбувається збільшення частоти інфекційних захворювань, таких як COVID -19.

2. Старіння населення та зростання кількості літніх пацієнтів, і, відповідно, пов'язані з цим хронічні захворювання та деменції.

3. Цифрові технології, які обумовлюють необхідність інтеграції новітніх технологій для забезпечення ефективної та безпечної медичної допомоги.

4. Забруднення довкілля і, відповідно, зростання кількості захворювань, пов'язаних із забрудненням повітря, води та ґрунту.

5. Нестабільність систем охорони здоров'я у світі через нерівномірний доступ до медичної допомоги та потреба в покращенні глобальних систем охорони здоров'я.

Серед перспектив ми виділяємо можливість застосування штучного інтелекту для прогнозування захворювань, вдосконалення точності діагностики та індивідуалізації підходів до лікування. Також, забезпечення дистанційного доступу до медичних послуг та зменшення географічних обмежень. Актуальним є розвиток інноваційних методів лікування, адаптованих до індивідуального генетичного коду, зменшення інвазивності операцій та підвищення точності за допомогою роботизованих систем, зміцнення глобальних медичних інфраструктур для більш ефективного управління пандеміями та іншими глобальними викликами. Аналіз та врахування цих факторів дозволить розвивати медичну галузь, надаючи високоякісні послуги та покращуючи загальний стан здоров'я населення.

Серед наукових інновацій та сучасних технологічних досягнень можна виділити біодрук (біопринтинг). Біодрук - це перспективний інструмент, який має величезний потенціал застосування в різних галузях медицини. На даний час досягнення біодруку зосереджені на друці клітин і тканин для регенерації шкіри та виробництва життєздатних органів людини, таких як серце, нирки та кістки. Тирпак А. [11] стверджує, що у дослідних центрах і лікарнях по всьому світу досягнення в області 3В-друку і біопринтінгу надають нові можливості для лікування людей і наукових досліджень. У найближчі десятиліття біопринтінг може стати наступною важливою віхою в охороні здоров'я і персоналізованій медицині. В свої дослідженнях Тирпак А. [11] розкриває підхід, який інтегрує мікрофлюїдну систему для доставки чотирьох клітинних чорнил на стереолітографічний 3І)-принтер, який закріплює матеріал за допомогою ультрафіолетового світла. Для створення живої тканини клітини рогівки друкуються на 3В-друку разом із допоміжним біочорнилом - позаклітинним матриксом (ECM) - структурним матеріалом, що складається з колагену та інших життєво важливих сполук, які підтримують усі тканини тіла. Щоб бути життєздатними, клітини повинні відчувати себе комфортно в навколишньому середовищі, інакше вони не будуть розмножуватися або будуть прилипати одна до одної. Біочорнило ECM забезпечує цей живильний носій. Коли крапля виходить із принтера, вона виходить разом із клітиною та матеріалом, який структурує тканину. Таким чином виникає можливість підтримувати властивості та життєздатність клітин протягом усього процесу.

Екструзійне біодрукування є передовою технікою в області тканинного інжинірингу та біодрукування. Цей метод дозволяє наносити біочорнила, які містять біоматеріали та живі клітини, для створення тривимірних структур, що імітують організацію тканин чи органів у людини. Принцип роботи екструзійного біодрукування полягає у витисканні біочорнила через спеціальний друкарський диспенсер. Цей диспенсер утримує біоматеріали та клітини, а система контролю точно регулює їхнє витискання на підкладку. Таким чином, шар за шаром формується об'ємна структура, яка після завершення друкування може використовуватися для відновлення чи моделювання тканин та органів. Основні переваги екструзійного біодрукування включають його високу роздільну здатність, можливість використання різних видів біомате- ріалів і клітин, а також відносну доступність та простоту використання. Крім того, цей метод дозволяє створювати друкувані конструкції з механічними та біологічними властивостями, що наближаються до природних тканин. Однак існують виклики, такі як питання васкуляризації, які обмежують застосування екструзійного біодрукування в роботі з великими та більш складними тканинами. Розвиток та дослідження в цьому напрямку тривають для вдосконалення техніки та розширення областей її застосування.

У майбутньому дослідники прагнуть досягти такої модифікації мікрофлюїдної системи, щоб додати необхідну кількість біочорнил, скільки потрібно для друку бажаної структури. Однак розмір структур, які вони зараз можуть створювати, обмежений розміром мікрофлюїдної камери. Розширення цього методу вимагає зміни камери та розробки нових біочорнил, котрі будуть міцними для друку, щоб підтримувати свою форму при зануренні в речовину.

У світі клінічних методів лікування тканин, SD-друковані конструкції тканин виходять на передній план як менш інвазивний метод лікування різних захворювань [12]. Однак поточні дослідження у сфері розробки моделей 3D - біодруку не враховують різноманітних методів успішної васкуляризації через проблеми з масштабуванням, розміром та варіаціями у методах друку. Інтеграція стовбурових та ендотеліальних клітин у відтвореннях, вибір типу біочорнила відповідно до його фізичних властивостей та вибір методу друку відповідно до фізичних властивостей бажаної надрукованої тканини є кроками, які сприятимуть успішному розвитку надрукованої біотканини та її васкуляризації.

Для профілактики, діагностики, розробки нових ліків та післяопераційного лікування широко досліджується можливість якісного провадження в систему охорони здоров'я штучного інтелекту. Застосування технологій штучного інтелекту в медицині обіцяє вражаючі результати, такі як вирівнювання рівня охорони здоров'я в різних країнах, зниження рівня смертності та помилок, зменшення витрат на медичне обслуговування та залежності від соціальних послуг. Штучний інтелект має великий потенціал для трансформації медичної галузі, пропонуючи нові можливості в діагностиці, лікуванні, управлінні даними та розвитку нових методів дослідження. Розглянемо сучасний стан та можливості впровадження штучного інтелекту в медичну галузь:

1. Діагностика та аналіз медичних зображень. Алгоритми ШІ можуть ефективно аналізувати медичні зображення, такі як знімки КТ, МРТ, рентгенівські фотографії, для виявлення ознак хвороб та патологій. ШІ може поліпшити точність і швидкість обробки зображень, допомагаючи лікарям швидше та точніше встановлювати діагноз.

2. Персоналізована медицина. ШІ може аналізувати генетичні дані та інші клінічні параметри для розробки персоналізованих підходів до лікування та прогнозу ризиків.

3. Управління медичними даними. ШІ допомагає у великому масштабі обробляти та аналізувати великі обсяги медичних даних, сприяючи швидкому прийняттю рішень. Впровадження ШІ у роботу з електронними медичними записами поліпшує їхню точність, ефективність та можливості обміну інформацією між лікарнями та лікарями.

4. Автоматизація процесів. ШІ може використовуватися для автоматизації рутинних завдань, таких як обробка лабораторних даних та планування прийому пацієнтів, що дозволяє медичному персоналу зосередитися на складніших завданнях.

5. Розробка нових лікарських засобів та дослідження. ШІ може прискорити процес відбору потенційних препаратів та прогнозувати їхню ефективність в лікуванні конкретних хвороб.

Впровадження ШІ в медичну галузь не лише покращує точність діагнозів та ефективність лікування, але й сприяє розвитку нових напрямків у медичній науці та практиці. Однак актуальними залишаються етичні та юридичні питання, пов'язані із застосування ШІ в медицині.

Висновки

внутрішня медицина діагностика лікування

Всі проаналізовані дослідження спрямовані на оптимізацію й вдосконалення внутрішньої медицини та включають в себе впровадження нових технологій, удосконалення систем управління медичними даними, розвиток персоналізованих методів діагностики та лікування. До ключових аспектів та завдань оптимізації внутрішньої медицини ми відносимо:

- розвинені системи електронних медичних записів, які дозволяють легко обмінюватися даними між медичними установами, сприяють координації лікування та покращують доступність інформації для лікарів;

- застосування аналітичних інструментів для виявлення тенденцій, прогнозування ризиків та вдосконалення якості медичних послуг;

- застосування алгоритмів ШІ та машинного навчання для аналізу клінічних даних задля діагностики захворювань та передбачення можливих ризиків;

- розробку персоналізованих терапій на основі генетичних та клінічних даних задля оптимізації ефективності лікування;

- застосування телемедицини для можливості пацієнтами отримувати консультації та надавати дані з моніторингу зручним для них способом, що покращує доступність медичних послуг;

- розширення досліджень геноміки для виявлення генетичних факторів ризику та врахування їх при розробці індивідуалізованих підходів до лікування.

- об'єднання медичних центрів у великі мережі задля оптимізації розподілу ресурсів та розвитку спільних стандартів догляду;

- впровадження технологій, таких як робототехніка та інші автоматизовані системи для покращення точності та результативності медичних процедур;

- стажування медичного персоналу в новітніх методах та технологіях як один із ключових елементів оптимізації медичного обслуговування.

Література

l.Ogasawara N., Matsunaga K., Isomoto H., Shimizu W. Internal Medicine Year in Review 2022. Intern Med. 2023. № 62(23). Pp. 3431-3435. doi: 10.2169/internalmedicine.2266-23.

2. PubMed. National Library of Medicine. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov.

3.Sikkema L., Ramirez-Suastegui C., Strobl D.C.. et al. An integrated cell atlas of the lung in health and disease. Nat Med. 2023. № 29(6). Pp. 1563-1577. doi:10.1038/s41591-023-02327-2

4.Justet A., Zhao A.Y., Kaminski N. From COVID to fibrosis: lessons from single-cell analyses of the human lung. Hum Genomics. 2022. № 16(1). doi:10.1186/s40246-022-00393-0

5.Oguz S.H., Yildiz B.O. Endocrine Disorders and COVID-19. Annu Rev Med. 2023. № 74. Pp. 75-88. doi:10.1146/annurev-med-043021-033509

6. Шумко Г.І., Зубчик М.О. Вплив COVID-19 на перебіг бронхіальної астми. Мат. Наук.-практ. Конф. з міжнар. участю «Коморбідний перебіг захворювань внутрішніх органів: сучасний стан проблеми та невирішені питання корекції». Буковинський державний медичний університет. 16-17.03.2023. С. 79-80.

7. Рачинська І.В. Застосування ліпіну в комплексній терапії COVID-асоційованих пневмоній. Мат. 104-ї підс. наук.-практ. конф. з міжнар. участю проф.-викл. перс. Буковинського державного медичного університету. 06, 08, 13 лютого 2023 р. Буковинський державний медичний університет, 2023. С. 160-161.

8. Краснова А.А., Блецкан М.М., Ганич О.Т. Вплив COVID-19 на суглобово-м'язеву систему. Матер. Х\' Міжнар. міждисципл. наук.-практ. конф. Ужгород. 8-9.04.2022. ДВНЗ «УжНУ», 2022. С. 247-253.

9. Сірчак Є.С., Марошан М.Т. Прогресування ознак печінкової енцефалопатії у хворих на цироз печінки при COVID-19. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Медицина», (2023). № 2 (68). С. 264-269.

10. Стеблюк Е.Е. Вплив короновірусу SARS-COV2 на фізіологічний стан людини. Матер. 7th International scientific and practical conference «Innovative areas of solving problems of science and practice» (November 08-11, 2022). Oslo, Norway. International Science Group. 2022. Pp. 347-349.

11. Тирпак А. Інновації SD-друку в медицині. Матер. ХХІІІ Міжнародної науково- практичної конференції здобувачів вищої освіти і молодих учених «Сучасні проблеми науки». Національний авіаційний університет. Київ, 2023. С. 33.

12. Mir A., Lee E., Shih W. et al. 3D Bioprinting for Vascularization. Bioengineering (Basel). 2023. № 10(5). Р. 606. doi:10.3390/bioengineering10050606

References

1. Ogasawara N., Matsunaga K., Isomoto H., Shimizu W. Internal Medicine Year in Review 2022. Intern Med. 2023. No. 62(23). pp. 3431-3435. doi: 10.2169/internalmedicine.2266-23.

2. PubMed. National Library of Medicine. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov.

3. Sikkema L., Ramirez-Suastegui C., Strobl D.C.. et al. An integrated cell atlas of the lung in health and disease. Nat Med. 2023. No. 29(6). pp. 1563-1577. doi:10.1038/s41591-023-02327-2

4. Justet A., Zhao A.Y., Kaminski N. From COVID to fibrosis: lessons from single-cell analyzes of the human lung. Hum Genomics. 2022. No. 16(1). doi:10.1186/s40246-022-00393-0

5. Oguz S.H., Yildiz B.O. Endocrine Disorders and COVID-19. Annu Rev Med. 2023. No. 74. Pp. 75-88. doi:10.1146/annurev-med-043021-033509

6. Shumko G.I., Zubczyk M.O. The impact of COVID-19 on the course of bronchial asthma. Mate. Scientific and practical Conf, from international with the participation of "Comorbid course of diseases of internal organs: the current state of the problem and unresolved issues of correction". Bukovyna State Medical University. 16-17.03.2023. P. 79-80.

7. Rachynska I.V. The use of lipin in the complex therapy of COVID-associated pneumonia. Mate. 104th subdivision science and practice conf. from international with the participation of prof. Persian. Bukovyna State Medical University. February 06, 08, 13, 2023. Bukovyna State Medical University, 2023. P. 160-161.

8. Krasnova A.A., Bletskan M.M., Ganych O.T. Impact of COVID-19 on the musculoskeletal system. Mater. XV International interdisciplinary science and practice conf. Uzhhorod 8-9.04.2022. DVNZ "UzhNU", 2022. P. 247-253.

9. Sirchak E.S., Maroshan M.T. Progression of signs of hepatic encephalopathy in patients with liver cirrhosis during COVID-19. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series "Medicine", (2023). No. 2 (68). P. 264-269.

10. Stebluk E.E. The impact of the SARS-COV2 coronavirus on the physiological state of a person. Mater. 7th International scientific and practical conference "Innovative areas of solving problems of science and practice" (November 08-11, 2022). Oslo, Norway. International Science Group. 2022. pp. 347-349.

11. Tirpak A. Innovations of 3D printing in medicine. Mater. ХХІІІ International Scientific and Practical Conference of Graduates of Higher Education and Young Scientists "Modern Problems of Science". National Aviation University. Kyiv, 2023. P. 33.

12. Mir A., Lee E., Shih W. et al. 3D Bioprinting for Vascularization. Bioengineering (Basel). 2023. No. 10(5). R. 606. doi:10.3390/bioengineering10050606

Размещено на Allbest.ru