Мануальна терапія цервікогенного головного болю. Огляд

Размещено на http://allbest.ru

Міська клінічна лікарня № 16 Дніпровської міської ради

Мануальна терапія цервікогенного головного болю. Огляд

Березуцький Іван лікар-невролог

Анотація

Цервікогенний головний біль (ЦГБ), що спричиняється розладами шийного відділу хребта та його дисків або кісткових та/або навколосуглобових компонентів, є досить розповсюдженим патологічним станом (біля 5% загальної популяції). Оскільки від часто супроводжується вегетативними розладами, порушеннями психологічного стану та когнітивних функцій, він значно погіршує якість життя пацієнтів та їх працездатність.

Немедикаментозні, в першу чергу фізичні, методи лікування вважаються найбільш перспективними завдяки здатності впливати на основні ланки патогенезу ЦГБ (обмеження об'єму руху та підвищення тонусу м'язів шийного відділу хребта). Проте свідчення про ефективність цих методів вимагають аналізу, бо якісні рандомізовані дослідження з приводу застосування фізичної терапії, здебільшого мануальної терапії (МТ), було виконано лише в останні 5-7 років.

Метою дослідження був аналіз ефективності методів і технік мануальної терапії, які використовуються для лікування ЦГБ. Для досягнення мети було проведено аналіз наукових досліджень відповідного напрямку, результати яких були видані протягом останніх 5 років у журналах, зареєстрованих в наукометричних базах Scopus, WоS та PubMed. Аналіз показав, що різноманітні методики МТ успішно використовується для корекції тонусу м'язів та відновлення фізіологічного об'єму рухів шийного відділу хребта. неврологічний біль мануальний терапія

Найбільшу ефективність демонструють спинальна МТ, стійкі природні ковзання апофізу, ішемічна компресія тригерних точок, релаксація субокципітальної мускулатури та постізометрична релаксація Джонса. Доведено, що мобілізація Маллігана за допомогою підходу стійких природних ковзань апофізу забезпечує значно кращі результати, ніж спинальна МТ. У короткостроковій перспективі методика Джонса дозволяє досягти негайного покращення, тоді як додавання спинальної МТ до лікування покращує довгострокові результати. Поєднання вищенаведених методів розглядається дослідниками як дуже перспективних підхід до підвищення ефективності лікування ЦГБ, проте вимагає подальшого дослідження.

Ключові слова: цервікогенний головний біль, мануальна терапія, фізична терапія

Abstract

Manual therapy of cervicogenic headache. review

Berezutskyi Ivan

Cervicogenic headache (CH), caused by cervical spine disorders and its discs or bony and/or periarticular components, is a fairly common pathological condition (about 5% of the general population). Since CH is often accompanied by autonomic nervous system dysfunction, disorders of the psychological state and cognitive functions, CH significantly worsens the patients' quality of life and their working capacity.

Non-pharmacological methods of treatment, primarily physiotherapeutic, are considered the most promising due to their ability to influence the main links of the pathogenesis of CH (a reduction in the normal range of motion and increasing the tone of the muscles of the cervical spine). However, the evidence for the effectiveness of these methods requires analysis, because high-quality randomized trials on the use of physical therapy, mostly manual therapy (MT), have only been carried out in the last decade only.

The purpose of the study is to analyze the effectiveness of methods and techniques of manual therapy used for the treatment of CH. To achieve the goal, an analysis of scientific researches in the relevant field, the results of which were published during the last 5 years in journals registered in the scientometric databases Scopus, WoS and PubMed were carried out.

The analysis showed that various MT techniques are successfully used to correct muscle tone and restore the physiological range of motion of the cervical spine. According to randomized studies, spinal manual therapy (SMT), sustained natural apophyseal glides (SNAG), ischemic compression of trigger points, relaxation of the suboccipital muscles, Jones postisometric relaxation technique, and traditional massage demonstrate the greatest effectiveness. In addition, Mulligan Mobilisation using the approach of SNAG provides significantly better results than spinal manual therapy and traditional massage. In the short term, the Jones technique provides immediate improvement, while the addition of spinal manual therapy improves long-term results. The combination of the above methods is considered by researchers as a promising approach to highly effective treatment of cervicogenic headaches, which requires further researches.

Keywords: cervicogenic headache, manual therapy, physical therapy

Вступ

Постановка проблеми. Міжнародна класифікація головного болю визначає цервікогенний головний біль (ЦГБ) як “головний біль, спричинений розладом шийного відділу хребта та його кісткових компонентів, дисків та/або м 'яких тканин, якій зазвичай супроводжується болем у шиї” [25]. ЦГБ становить від 15 до 20% усіх випадків головного болю і іноді пов'язаний з аномальною активністю рухових одиниць у м'язах лопатки та шиї [14]. Домінуючими характеристиками ЦГБ зазвичай є однобічний головний біль, індукція болю зовнішнім тиском на іпсилатеральний верхній відділ шиї, обмежений діапазон рухів шиї та ініціювання симптомів різноманітними незграбними рухами шиї [27, 30]. ЦГБ зазвичай супроводжується різноманітними вегетативними розладами у вигляді коливань артеріального тиску та серцевого ритму, також запамороченням, відчуттям немотивованої тривоги та навіть страху, гіпергідрозом, порушенням зору та слуху, порушенням когнітивної функції, розладами сну [29].

Патогенез та клінічні прояви ЦГБ відносно добре досліджені, тоді як єдиного алгоритму лікування поки що не існує. Найбільш доступною і тому найбільш поширеною є фармакотерапія, але вона не впливає на найважливіші ланки патогенезу ЦГБ і тому не має високої ефективності та перспектив розвитку. Саме тому фізична терапія як засіб лікування ЦГБ завжди привертала увагу як практичних лікарів, так й науковців.

Немає сумніву, що тільки фізичний вплив здатний відновити фізіологічний об'єм руху та тонус м'язів шийного відділу хребта, які є основою патогенезу ЦГБ. За даними виконаного у 2022 році системного аналізу результатів 20 рандомізованих досліджень різноманітних технік фізичної терапії ЦГБ за участю більш ніж 560 пацієнтів, найбільшу ефективність як в короткочасної так й в довгострокової перспективі виказали різні методики мануальної терапії (МТ) [8]. Схожі висновки були отримані в мета-аналізі 2024 року, в якому було оцінено 40 рандомізованих досліджень за участю більш ніж 1100 пацієнтів із ЦГБ [26]. В практичної медицині ля лікування ЦГБ застосовується величезна кількість різноманітних методик МТ, дані про ефективність яких вимагають систематизації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти застосування в лікуванні ЦГБ окремих методик МТ висвітлюються в численних статтях закордонних дослідників в останнє десятиріччя [4, 13, 17, 21, 22, 23, 24]. Деякі публікації навіть присвячені порівнянню ефективності окремих технік МТ [1, 12, 21, 22], проте аналітичні дослідження, що узагальнюють та систематизують дані про переваги методик всіх поширених МТ потребують суттєвого доповнення.

Мета статті - Метою дослідження був аналіз ефективності методів і технік мануальної терапії, які використовуються для лікування ЦГБ. Для досягнення мети було проведено аналіз наукових досліджень відповідного напрямку, результати яких були видані протягом останніх 5 років у журналах, зареєстрованих в наукометричних базах Scopus, W()S та PubMed.

Виклад основного матеріалу

Патогенез цервікогенного головного болю як обґрунтування застосування МТ. ЦГЛ з'являється при дегенеративно-дистрофічних змінах у шийному відділі хребта, що призводять до компресії або подразнення чутливих нервових корінців, симпатичних нервів з подальшим рефлекторним напруженням м'язів шиї та потиличної області [5].

Найчастіше в формуванні болю беруть участь верхні шийні синовіальні зчленування, верхні шийні м'язи, диск Ci-з, хребетна та внутрішня сонні артерії, тверда мозкова оболонка верхнього відділу спинного мозку - структури, що іннервуються спинномозковими корінцями C1-3.

Порушення функції хребетного сегмента часто проявляється сегментарною нестабільністю чи сегментарною блокадою (так званий позиційний дефект).

Між хребцями створюється можливість надлишкового обсягу рухів, що в свою чергу сприяє появі механічного болю чи навіть динамічної компресії нервових структур; в іншому випадку рухи між двома хребцями відсутні (функціональний блок). При цьому рухи хребетного стовпа забезпечуються завдяки гіпермобільності сусідніх сегментів, що викликає розвиток больового синдрому.

Поступово механічна стабільність сегменту хребта відновлюється завдяки створенню патологічних структур, що обмежують рух в сегменті: крайові остеофіти, фіброз дисків та капсули, анкілоз фасеткових суглобів, потовщення зв'язок [18].

Остеофіти різної локалізації створюють компресійний тиск на хребетну артерію та травмують корінці спинного мозку, викликають або посилюють біль. Таким чином формується потік патологічної імпульсації, який у поєднанні з несприятливим впливом механічних навантажень утворює спазмовані ділянки в м'язах, розвиваються ущільнені тяжі з болючими щільними вузликами, або тригерними точками, грудиноключично-соскоподібних, сходових м'язах. Ці больові точки - джерело відбитих болів у межах сегментарної вегетативної іннервації, їх позначають як тригерні зони. Вони провокують розвиток міофасціальних больових синдромів, що зумовлюють основну тяжкість захворювання [10].

Міофасціальна дисфункція з формуванням локального м'язового спазму займає значне місце у походження ЦГЛ. М'язовий спазм призводить до посилення стимуляції ноцицепторів самого м'яза. Внаслідок цього спазмований м'яз стає джерелом додаткової ноцицептивної імпульсації: так зване порочне коло: біль - м'язовий спазм - біль [7].

Тривала напруга м'язів призводить до погіршення процесів метаболізму, гіпоксії, набряку та змін трофіки ділянок м'язів. Через постійну ірритацію больових рецепторів навколо дегенерованих міжхребцевих дисків та суглобів відбувається збудження сегментарного апарату спинного мозку, що проявляється напругою м'язів у певних міотомах.

У маніфестації болю беруть участь як периферичні, так й центральні механізми: зміна реактивності структур лимбико-ретикулярного комплексу і дисфункція антиноцицептивного контролю. Провідну роль при цьому грають тригеміно-васкулярна та тригеміно-цервікальна системи [6]. Системний огляд 2022 року, що містіть аналіз 23 рандомізованих досліджень за участю майже 1000 пацієнтів із ЦГБ, переконливо показує, що ефективність стратегії МТ залежить від того, наскільки вона обґрунтована патогенетічно [11].

Мануальна терапія. Дослідження останніх років свідчать про те, що методи МТ можуть бути ефективними при лікуванні хворих на ЦГБ. Мануальні терапевти з успіхом застосовують спинальну МТ (spinal manipulative therapy, SMT), стійкі природні ковзання апофізу Маллігана (sustained natural apophyseal glides, SNAG), ішемічну компресію тригерної точки, релаксацію субокципітальної мускулатури та техніку Джонса, які доказово покращували симптоми, спричинені ЦГБ [24, 25]. Серед широкого розмаїття методів і технік, які були оцінені, верхньо-шийна SMT видається найефективнішою.

Прийоми МТ також застосуються в діагностиці ЦГБ і, зокрема, сегментарної дисфункції C1-C2, багато досліджень запропонували використовувати простий ручний тест, який отримав назву тест обертання- згинання (Flexion Rotation Test, FRT) [2, 4, 22, 29]. Відомо, що суб'єкти з ЦГБ болем мають у середньому на 17° менше обертання в бік головного болю в FRT, на відміну від тих, у кого немає головного болю або мігрені з аурою [20].

SNAG Маллігана. Концепція мобілізації з рухом, відома як концепція Маллігана, має відмінні характеристики порівняно з іншими формами мануальної терапії, що поєднує мануальні техніки з активним рухом. SNAG є однією з технік, які використовуються в концепції Маллігана, якій описав цю техніку як безболісне ковзання в суглобі, в той час як пацієнт виконує активний рух у напрямку симптомів [2].

Під час сеансу мобілізаційної терапії Маллігана пацієнт займає зручне положення сидячі, а лікуючий терапевт стоїть біля пацієнта та затискає його голову між правим передпліччям і тулубом. Лікар розташує правий вказівний, середній і безіменний пальці біля основи потилиці та тримає правий мізинець над остистим відростком C2.

Далі на бічну межу його лівого тенарного виступу терапевт застосовує легкий тиск у вентральному напрямку та вгору (45 градусів) на правий мізинець. Контактна рука була розслаблена, а джерело сили ковзання виводиться з лівої руки.

Водночас лікар натискає тиск вказівним пальцем лівої руки, щоб перемістити нижній хребець вперед. Ковзання застосовувалося ритмічно (три рази в секунду) десять разів, а ширина ковзання починалася від середини до кінця. Терапевт безперервно ковзає суглобовими поверхнями і пропонує пацієнтові активно рухати головою в бік дисфункції та болю. Коли пацієнт рухає головою, терапевт ковзає остистим відростком вентрально та виконує техніку SNAG протягом 10 секунд. Ця техніка повторюється 10 разів протягом приблизно 8 хв.

Наприкінці мобілізації лікар повертає пасивно шию пацієнта та натискає на кінцевий діапазон [20]. Встановлено ефективність SNAG у C1C2 у пацієнтів з гострою та підгострою ЦГБ, з коротко- та довгостроковими ефектами через теорію контролю воріт (gate control theory) та шляхом корекції позиційного дефекту (positional faults). Позіційний дефект - це стан, при якому суглоб не знаходиться в нейтральному положенні та має обмеження фізіологічного руху [13]. Gate control theory стверджує, що під час виконання SNAG стимуляція механорецепторів у суглобовій капсулі та навколишніх тканинах призводить до пригнічення болю в спинному мозку.

Також SNAG активовує низхідні шляхи, що гальмують біль в опосередкованих ділянках, таких як періакведуктальна сіра речовина середнього мозку.

Остаточне позиціонування в обертанні за допомогою SNAG може включати ці системи гальмування та зменшення болю [2]. Деякі дослідження показали ефективність техніки SNAG не тільки у зменшенні інтенсивності ЦГБ та болю у шиї, а також у покращенні таких важливих параметрів, як збільшення діапазону рухів [21].

Як різновид техніки Маллігана використовується метод self-SNAG, який передбачає виконання апофізарних ковзань пацієнтом самостійно, як правило за допомогою рушника або будь-якої іншої стрічки матерії. Self-SNAG Маллігана в декількох рандомізованих дослідженнях продемонстрував переконливе зниження інтенсивності ЦГБ та збільшення об'єму рухів у FRT (обсяг обертання) порівняно з контрольною групою на 10-15 градусів. Однак це покращення було значно більшим після активного застосування техніки SNAG лікарем [3, 16].

Спинальна мануальна терапія -- це високошвидкісний маневр з низькою амплітудою, визначений Петерсоном і Бергманом [9]. Ця техніка надається мануальним терапевтом після оцінювання об'єму рухів у шийному відділі хребта та виявленні функціональних блоків (обмеження фізіологічних рухів хребців).

Пацієнт займає положення лежачи, шия в нейтральному положенні. Терапевт стоїть біля голови пацієнта та тримає голову пацієнта як колиску. Одна рука терапевта розташовується над підборіддям пацієнта, інша рука покладається на задню частину потилиці, маніпуляції виконуються в правому та лівому напрямках.

Рух спочатку виконується в напрямку від болю, а потім навпаки. Ротація перед маніпуляцією на 30-45 градусів виконується убік від болю, а маніпуляція виконується в бік болю з високою швидкістю та низькою амплітудою. Діапазон обертання залежить від рівня цільових хребців [9]. SMT вважається ефективним методом лікування, оскільки висновки систематичних оглядів доказують, що він забезпечує не тільки короткочасні, але і тривалі ефекти щодо зниження інтенсивності болю та відновлення руху в шийному відділу хребта [15].

Ішемічна компресія тригерної точки полягає в застосування тиску на міофасціальні тригерні точки до максимально допустимого рівня для зупинки кровообігу та зняття напруги у м'язах.

Міофасціальними тригерними точками називають відчутні локалізовані ділянки напруження скелетних м'язів та зони інтенсивної чутливості. Саме активність міофасціальної тригерної точки вважається однією з провідних причин ЦГБ, тому різноманітні методи розслаблення напружених м'язів мають патогенетичне обґрунтування для застосування в лікуванні ЦГБ. Міофасціальний больовий синдром супроводжується моторною дисфункцію, вегетативними аномаліями та референтним болем [17].

Клінічні характеристики тригерних ділянок вказують на те, що вони можуть бути як активними, так і латентними, а також можуть бути пов'язані з менш очевидними симптомами, включаючи слабкість, парестезію та зміни температури. Скорочення м'язів вказує на приховані тригерні місця, а біль проявляється лише у відповідь на тиск [1]. Техніка отримала таку назву, оскільки шкіра спочатку блідне, а потім демонструє реактивну гіперемію після зниження тиску.

Ішемічне стиснення тригерних точок грудинно-ключично-соскоподібних м'язів істотно зменшує інтенсивність, частоту та тривалість ЦГБ у пацієнтів. Повторні сеансі призводять до зменшення площі тригерних точок і суттєво підвищують їх больовий поріг до тиску [19]. Для отримання ішемічної компресії тригерних точок також використовується ультразвукова терапія: 3 МГц при 1,0-5,0 Вт/см² в залежності від глибини розташування м'яза [12].

Позиційна реліз-терапія, також відома під своїм початковим терміном strain counterstrain (протидія напрузі), є терапевтичною технікою, яка використовує комфортне положення тіла, його придатків і тканин для усунення соматичної дисфункції. Вона має декілька різновидів. Релаксація субокципітальної мускулатури є ще однією технікою, яка спрямована на зниження напруги м'язів шиї. Для застосування субокципітальної релаксації терапевт розташовується краніально від голови пацієнта, та тримає іі під потилицю протягом 20 хвилин, таким чином щоби м'язи шиї пацієнта розслабилися. Виконаний в 2023 році системний аналіз результатів 8 рандомізованих досліджень із загальною участю більш ніж 400 хворих на ЦГБ, переконливо довів ефективність методики [28].

Техніка Джонса, розроблена доктором Лоуренсом Джонсом, також спрямована на тригерні точки та м'язові спазми, відповідальні за хронічний біль і дискомфорт. Він заснований на концепції зворотного ізометричного скорочення, щоб спонукати м'язи розслаблятися, сприяючи м'якому полегшенню та покращенню рухливості [23]. Процедура позиційної релаксації грудинно-ключично-соскоподібного м'язу за методом Джонса полягає в адекватному стисненні в області тригерних точок із силою, що призводить до локального дискомфорту пацієнта, та з силою, що викликає сильний дискомфорт; переміщення сегментів тіла обстежуваного в розслаблене положення - отримання інформації від пацієнта щодо зменшення болю протягом мінімум 90 секунд; повільне повернення в нейтральне положення суглоба після повного стихання болю у обстежуваного [14].

Традиційна МТ. Пацієнт займає положення лежачи, занурюючи голову в отвір для обличчя в масажної кушетці. Лікар стоїть біля голови пацієнта і кінчиками середніх пальців обох рук виконує кругове розминання з обох боків хребців C1-C7. Цей маневр повторюється 3 рази для кожного шийного хребця, починаючи від хребця C7 і рухаючись до хребця C1. Потім голову повертають на правий бік, та виконують кругове розминання підпотиличних і паравертебральних м'язів. Так само роблять в лівій частині шиї. В декількох рандомізованих дослідженнях така методика забезпечувала збільшення обсягу обертання у FRT приблизно на 10 градусів та зменшення інтенсивності ЦГБ на 20%. Проте ці показники поступалися результатам SMT та SNAG [3].

Висновки

У підсумку щодо мануальної терапії слід зазначити, що численні рандомізовані дослідження, які порівнюють ефективність різноманітних мануальних технік в лікуванні ЦГБ надійшли до дуже схожих висновків, що мобілізація Маллігана за допомогою підходу SNAG забезпечує значно кращі результати, ніж при SMT та традиційний масаж [21, 22]. У короткостроковій перспективі методика Джонса на трапецієподібний м'яз дозволяє досягти негайних покращень, тоді як додавання SMT до лікування значною мірою покращує довгострокові результати. Це дає надію, що поєднання різних методів, таких як SMT і SNAG Маллігана, є цікавим та дуже перспективним підходом до підвищення ефективності лікування ЦГБ [14, 22, 27]. Проте комбінації різноманітних методик МТ вимагають подальшого дослідження.

References

1. Ahmad, S., Umar, М., Asim М. & al. (2023). Comparative Analysis of the Impact of Positional Release Technique (PRT) and Ischemic Compression (IC) on Headache Disability and Pain in Cervicogenic Headache (CGH) Patients. Currents in Pharmaceutical Research. 1(1):85-98.

2. Asliyuce, Y. & Ulger, O. (2022). Mulligan mobilization for cervicogenic headache-A systematic review. International Journal of Osteopathic Medicine. 43:31-38. doi:10.1016/j.ijosm. 2022.03.002

3. Becher, B., Lozano-Lopez, C., de Castro-Carletti, M. & al. (2023). Effectiveness of therapeutic exercise for the management of cervicogenic headache: A systematic review. Musculoskeletal Science and Practice. 66:102822. doi:10.1016/j.msksp.2023.102822

4. Cardoso, R., Seixas, A., Rodrigues, S. & al. (2022). The effectiveness of Sustained Natural Apophyseal glide on Flexion Rotation Test, pain intensity, and functionality in subjects with cervicogenic headache: a systematic review of Randomized trials. Archives of Physiotherapy. 12(1):20. doi: 10.1186/s40945-022-00144-3

5. Coppola, G., Abagnale, C., Sebastianelli, G. & al. (2024). Pathophysiology of cluster headache: From the trigeminovascular system to the cerebral networks. Cephalalgia. 44(2): 03331024231209317. doi:10.1177/03331024231209

6. Das, G. & Jeyakumar, M. (2020). Cervicogenic Headache. Journal on Musculoskeletal Ultrasound in Pain Medicine. 6(2):5-7. doi: 10.4103/jrap.jrap_10_20

7. De Souza, G. & Fernandes, C. (2022). Association between sternocleidomastoid, masseter, temporalis, trapezius and suboccipital muscle trigger points and cervicogenic headache: A crosssectional study. international Journal of Physiology, Nutrition and Physical Education. 7(1): 293-296

8. Demont, A., Lafrance, S., Gaska, C. & al. (2023). Efficacy of physiotherapy interventions for the management of adults with cervicogenic headache: A systematic review and meta-analyses. PM&R. 15(5):613-628. doi:10.1002/pmrj.12856

9. Fernandez, M., Moore, С., Tan, J. & al. (2020). Spinal manipulation for the management of cervicogenic headache: A systematic review and meta-analysis. European Journal of Pain. 24(9): 1687-1702. doi:10.1002/ejp.1632

10. Govind, J. & Bogduk N. (2022). Sources of cervicogenic headache among the upper cervical synovial joints. Pain Medicine. 23(6):1059-1065. doi:10.1093/pm/pnaa469

11. Goyal, S., Kumar, A. Mishra P. & al. (2022). Efficacy of interventional treatment strategies for managing patients with cervicogenic headache: a systematic review. Korean Journal of Anesthesiology. 75(1):12-21. doi:10.4097/kja.21328

12. Jeevakani, V., Ramalingam V. & Kameswaran R. (2024). Compare the Effectiveness of Ultrasound Versus Trigger Point Release on Cervicogenic Headache. Indian Journal of Physiotherapy & Occupational Therapy. 18:552-564. doi:10.37506/tbdfrz05

13. Jin, X., Du, H., Kong, N. & al. (2023). Clinical efficacy of the mulligan maneuver for cervicogenic headache: a randomized controlled trial. Scientific Reports. 13(1):22034. doi:10.1038/s41598-023-48864-1

14. Jull, G. Cervicogenic headache. (2023). Musculoskeletal Science and Practice. 66:102787. doi :10.1016/j .msksp.2023.102787

15. Jung, A., Carvalho, G., Szikszay T. & al. (2024). Physical therapist interventions to reduce headache intensity, frequency, and duration in patients with cervicogenic headache: A systematic review and network meta-analysis. Physical Therapy. 104(2): pzad154. doi: 10.1093/ptj/pzad154

16. Kaanmalar, A., Mohd, I., Pradeep B. & al. (2023). The Effects of Self Mobilization Technique on Pain and Headache in Patients with Cervicogenic Headache: A Four Week Randomized Clinical Trial. Inti Journal. 2023(63): 1-6.

17. Lu, Z., Zou, H., Zhao, P. et al. (2024). Myofascial Release for the Treatment of Tension-Type, Cervicogenic Headache or Migraine: A Systematic Review and Meta-Analysis. Pain Research and Management. 2024: ID 2042069. doi:10.1155/2024/2042069

18. Martinez-Merinero, P., Tarancon, F., Montanez-Aguilera F. & al. (2021). Interaction between pain, disability, mechanosensitivity and cranio-cervical angle in subjects with cervicogenic headache: A cross-sectional study. Journal of Clinical Medicine. 10(1): 159. doi: 10.3390/ jcm10010159

19. Munir, S., Hafeez, S., Arooj, A. & al. (2022). Comparison of positional release technique and ischemic pressure on pain and headache disability in cervicogenic headache: positional release technique and ischemic pressure on pain and headache disability. Pakistan Journal of Health Sciences. 3(04):203-206. doi:10.54393/pjhs.v3i04.101

20. Murtza, S., Noor, R., Bashir, М & al. (2024). Effects of sustained natural apophyseal glides versus rocabado 6*6 program in subjects with cervicogenic headache. BMC Musculoskeletal Disorders. 25(1):169. doi:10.1186/s12891-024-07290-8

21. Nambi, G., Alghadier, M., Ebrahim, E. & al. (2023). Comparative Effects of Mulligan's Mobilization, Spinal Manipulation, and Conventional Massage Therapy in Cervicogenic Headache--A Prospective, Randomized, Controlled Trial. Healthcare. 11(1):107. doi:10.3390/healthcare 11010107

22. Nambi, G., Alghadier, M., Ebrahim, E. & al. (2024). Comparative effectiveness of cervical vs thoracic spinal-thrust manipulation for care of cervicogenic headache: A randomized controlled trial. Plos one. 19(3):e0300737. doi:10.1371/journal.pone.0300737

23. Noreen, A., Ijaz, B., Lijuan, A. & al. (2024). Comparison of deep friction massage and post isometric relax-ation technique in cervicogenic headache: A randomised clinical trial. J Clin Images Med Case Rep. 5(2):2858. doi:10.52768/2766-7820/2858

24. Nuaea-Cabaleiro, I³. & Leieos-Rodriguez,R.(2022). Effeetiveness ofmanualtherapy in the treatment of cervicogenic headache: A systematic review. Headache: The Journal of Head and Face Pain. 62(3):271-283. doi:10.1111/head.14278

25. Pareek, A., Edmondson, E. & Kung, D. (2024). Cervicogenic Headaches: A Literature Review and Proposed Multifaceted Approach to Diagnosis and Management. Neurologic Clinics. 42(2):543-557. doi:10.1016/j.ncl.2023.12.008

26. Patil, D., Tikhile, P. & Gangwani, N. (2024). Effectiveness of Nonpharmacological Measures on Improving Headache Score, Strength, Pain, and Quality of Life in Cervicogenic Headaches: A Systematic Review. Cureus. 16(3):e57361. doi:10.7759/cureus.57361

27. Piovesan, E., Utiumi, M. & Grossi D. (2024). Cervicogenic headache-How to recognize and treat. Best Practice & Research Clinical Rheumatology. (2):101931. doi:10.1016/j.berh.2024. 101931

28. Priyanka, D. (2023). A Literature Review to Find the Effectiveness of Suboccipital Myofascial Release Technique in Reducing Cervicogenic Headache. Int J Sci Res. 12(4):171-179. doi: 10.21275/SR23401125844

29. Satpute, K., Bedekar, N. & Hall T. (2023). Cervical neuro-musculoskeletal impairments in people with cervicogenic headache: a systematic review and meta-analysis Physical Therapy Reviews. 28(2):88-110. doi:10.1080/10833196.2023.2187996

30. Verma, S., Tripathi, M. & Chandra P. (2021). Cervicogenic headache: Current perspectives. Neurology India. 69(Suppl 1):194-S198. doi: 10.4103/0028-3886.315992

Размещено на Allbest.ru