Функціонально-планувальна організація медично-реабілітаційних центрів політравми та її вплив на формування структури внутрішнього середовища

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури

ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЦЕНТРІВ ПОЛІТРАВМИ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ВНУТРІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Красножон Тетяна Юріївна

аспірант кафедри теорії,

історії архітектури та синтезу мистецтв

Анотація

планувальний медичний реабілітаційний політравма

Архітектура медично-реабілітаційних центрів формує поліфункціональну систему взаємозв'язків з великим рівнем навантаженості та місткості злагоджена робота котрої безпосередньо залежить від взаємовідносин між елементами та підрозділами системи. В даній статті розглянуті особливості функціонально-планувальної та медико-технологічної організації медично-реабілітаційних центрів політравми. Проаналізовано зміст та взаємозв'язок основних структурних елементів та підрозділів установи з урахуванням планувально-технологічних вимог. Надано пропозиції щодо формування структури внутрішнього середовища медично-реабілітаційних центрів політравми на основі умовно розподілених за функціональним призначенням блоків, а саме: реабілітаційний, медичний, житлово-побутовий, підприємств харчування, рекреаційний, адміністративно-технічний, господарчий, медично-реабілітаційного устаткування. На основі проведеного дослідження виявлені основні характерні особливості кожного з розглянутих функціональних блоків медично-реабілітаційного центру політравми.

Ключові слова: заклади охорони здоров'я, медично-реабілітаційні центри політравми, функціонально-планувальна організація, функціональні блоки, структура внутрішнього середовища.

Виклад основного матеріалу

Медично-реабілітаційні центри політравми являють собою систему елементів будівель і водночас є елементом системи соціально-побутового обслуговування. Установи даного типу є складним багатофункціональним комплексом з великим рівнем навантаженості та потужності, в котрому багатокомпонентні функціонально-технологічні та медико-організаційні процеси мають поєднуватися з особистим ритмом пацієнта в залежності від типу патології його захворювання і її специфічних особливостей [1].

Аналіз світового досвіду проектування та будівництва медично - реабілітаційних центрів дозволяє виявити характерні особливості функціонально-планувальної та медико-технологічної організації розподіляючи структурні підрозділи, незалежно від профілю установи, за: призначенням, режимом експлуатації, ступенем наукоємності впровадженого медико-технічного обладнання, рівнем технічного та інженерного устаткування, характером діяльності персоналу, організацією функціонально - технологічних зв'язків та медико-організаційних процесів, можливістю розширення та внутрішнього перепланування приміщень, архітектурно-технологічним вирішенням профільної специфіки внутрішнього простору [2].

З метою вивчення можливостей формування структури внутрішнього середовища медично-реабілітаційних центрів політравми необхідно провести аналіз змісту та взаємозв'язків основних структурних елементів та підрозділів установи з урахуванням планувально-технологічних вимог.

За В.Р. Раннєвим структура внутрішнього середовища, що має певну закономірність організації, утворюється завдяки поєднанню сукупності монопросторів (приміщень) та «комунікаційних просторів» [3]. Організація структури поліпростору у функціональному відношенні виражається у пошуку раціонально обґрунтованої схеми взаємозв'язків між приміщеннями. В архітектурних системах групи різних діяльних циклів стосовно визначального процесу позначаються як основні приміщення (містять головний процес об'єкта), додаткові та допоміжні (необхідні для супутніх процесів та мають безпосередній зв'язок з основними просторами). Основні приміщення медично-реабілітаційних центрів можливо умовно розподілити на дві групи: призначені для роботи медичного персоналу (маніпуляційні, лабораторії, операційні тощо); призначені для тривалого перебування хворих (житлові та медичні палатні секції, загальні рекреаційні приміщення, кабінети лікарів тощо). Додаткові та допоміжні приміщення складають групу приміщень технічного забезпечення медично-реабілітаційного центру, що містять санітарно-гігієнічні та технічні пристрої для життєзабезпечення людей і процесів у будинку та також мають умовний поділ на дві загальні групи, а саме: призначені для реабілітантів та відвідувачів (вестибюлі, приймальні, холи для очікування, коридори) та призначені для персоналу (адміністративні, конференц-зали, групи інформації).

Аналіз наукових досліджень та проектних рішень закладів охорони здоров'я підтверджує доцільність виділення в окремі блоки тих підрозділів, що вимагають особливо жорстких санітарно-гігієнічних вимог та групування однорідних підрозділів та приміщень вздовж автономних комунікацій в межах будівельних блок-корпусів [2]. Наведений підхід надає можливість формування медично-реабілітаційних центрів політравми на основі умовно розподілених за функціональним призначенням блоків, а саме: реабілітаційний (відділення реабілітації; соціальна допомога; психологічна допомога; навчальні приміщення; майстерні тощо), медичний (приймальне відділення; лікувальне відділення; консультативно-діагностичне відділення; операційні; діагностичнолабораторне відділення; патологоанатомічне відділення; відділення анестезіології та реанімації), житлово-побутовий (приміщення житлових груп; палати), підприємства харчування (кафе; столові; буфети; кафетерії; фуд-корти; харчоблок тощо), рекреаційний (зелені зони; криті та відкриті майданчики відпочинку та спорту; терапії, що здійснюються на відкритому повітрі тощо), адміністративно-технічний (адміністративні та службові підрозділи, конференц-зали), господарчий (склади та технічні приміщення, виробничі майстерні, системи життєзабезпечення, гаражі), блок медично-реабілітаційного устаткування (обслуговування медичного та реабілітаційного обладнання) [1].

Реабілітаційний блок являє собою найпотужніший з функціональних елементів організаційної структури медично-реабілітаційних центрів, що визначає медико-організаційний процес підпорядкованих або другорядних функціональних блоків та має провідний вплив на реалізацію лікувального плану реабілітанта. Поміж наявних функціональних елементів установи реабілітаційний блок є найбільш результативним в площині розгляду можливих наукоємних факторів загального вектора профільного розвитку медично-реабілітаційного центру та є найдоцільнішим з точки зору дієвості практичного впливу реалізованої об'ємно-просторової організації внутрішнього середовища медично-реабілітаційного центру політравми. При розробці внутрішньої функціонально-планувальної структури реабілітаційного блоку виділяють наступні основні зони із забезпеченням безбар'єрного середовища: маніпуляційно-процедурна, масажна, активнодіючих чинників (спортивна медицина), фізіотерапевтична, бальнеологічна, водної терапії, навчально-практична зона творчого впливу, психологічна, соціально-адаптаційна, рекреаційна, очікування, санітарна. Вимоги до площі приміщень реабілітації визначаються медичним завданням виходячи з кількості пацієнтів та розмірів обладнання, що будуть використовуватись [4]. Розташування реабілітаційного блоку потребує запровадження нозологічно обумовлених технічних вирішень планувальної організації, що має найкоротший зав'язок з комунікаційними вузлами медичного та житлово-побутового блоків.

Медичний блок включає декілька структурних підрозділів кожен з котрих має окрему мікроструктуру та комплекс приміщень, що відповідають функціонально-технологічному процесу відділення [5]. Функціонально-планувальна структура медичного блоку політравми має загальні вимоги до організації функціональних зон притаманних для кожного відділення виходячи з ДБН В.2.2-10:2019 [4], але кожна утворена зона має бути сформована за принципом нозологічно обумовлених технічних рішень організації внутрішнього середовища виходячи зі специфічних особливостей превалюючої профільної патології. Розташування медичного блоку потребує запровадження безбар'єрного середовища з урахуванням адаптивності простору, що має найкоротший зав'язок з комунікаційними вузлами реабілітаційного та житлово-побутового блоків.

Житлово-побутовий блок є одним з суттєвих функціональних елементів структури медично-реабілітаційних центрів, що складається з житлових та медичних палатних секцій та загальних приміщень. При розробці функціонально-планувальної структури житлових та медичних палатних секцій виділяють наступні основні зони із забезпеченням безбар'єрного середовища: спальне місце, рекреаційна, прийняття їжі, зберігання одягу та санітарна (індивідуальний санвузол). Розташування житлово-побутового блоку потребує запровадження нозологічно обумовлених технічних вирішень планувальної організації, що має найшвидкіший зв'язок з комунікаційними вузлами підприємств харчування, медичного та реабілітаційного блоків.

Розташування підприємств харчування тяжіє до окремого функціонального об'єму, що поєднується відкритою або закритою (службова) мережею взаємозв'язків з наявними основними блоками медично-реабілітаційного центру завдяки улаштуванню відкритих та критих галерей. Комунікаційна структура утворених зв'язків вимагає збереження автентичної для медично-реабілітаційного центру політравми адаптивності функціонально-просторової організації внутрішнього середовища та оснащення відповідними допоміжними технологічно-функціональними засобами. Прийом їжі є невід'ємним елементом медично-реабілітаційного процесу, оскільки «столи харчування» надаються пацієнтам за призначенням лікаря і є одними із додаткових активнодіючих лікувальних та профілактичних засобів реабілітаційного впливу шляхом використання харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання. Запровадження централізованої (кафе, столові) та децентралізованої (буфети, кафетерії, фуд-корти) систем приготування та розподілу їжі дозволяє розмежувати та регулювати потоки пацієнтів, мед. персоналу та відвідувачів центру.

Рекреаційний блок не є суто окремим елементом центру, а входить до складу структури кожного з основних функціональних блоків медично - реабілітаційної установи. Для медично-реабілітаційного центру політравми особливого значення набуває поєднання реабілітаційного процесу з навколишнім природним середовищем, оскільки науковими дослідженнями було доведено, що природне середовище є невід'ємним засобом реабілітації. Тому, при формуванні простору медично-реабілітаційного центру політравми важливо максимально наповнити зовнішню територію установи спеціалізованими зонами та адаптаційними майданчиками відпочинку та спорту, сенсорними садами, оздоровчими басейнами та улаштувати зони терапії природним середовищем [1].

Адміністративно-технічний блок має бути забезпеченим зв'язком з усіма основними комунікаційними вузлами медично-реабілітаційного центру. Можливість введення окремих комерційних оздоровчих програм, існування широкого діапазону пацієнтів та необхідності у тривалому розміщенні членів сім'ї реабілітанта на території установи в безпосередній близькості до клінічної бази вимагає наявності у структурі медично-реабілітаційного центру політравми потужного відділу адмініструючих осіб, що виконують супровідні ітерації.

Виходячи з навантаженості та потреб медично-реабілітаційного центру, зважаючи на сталий розвиток наукоємності медико-технічних технологій лікувально-діагностичної бази установи, існує необхідність у запровадженні окремого ІТ-відділу у структурі підрозділів даного блоку. Медично-реабілітаційні центри політравми мають підвищений рівень вимог до профільних потреб внаслідок складності, багатозадачності та поліфункціональності комп'ютеризованих процесів медичних технологій та, як наслідок, відповідного програмного забезпечення й ІТ-інфраструктури тому до обов'язків ІТ-відділу входить не лише обслуговування складної апаратури та підтримання локальної мережі, а й підтримка та розробка власного програмного забезпечення, проведення дистанційного підвищення кваліфікації та навчання лікарів, запровадження бази віддаленого первинного консультування пацієнтів, проведення прямих трансляцій операційного процесу складних та показових випадків із можливістю одночасного консиліуму з віддаленими клінічними базами інших країн.

Господарчий блок є допоміжним функціональним елементом загальної структури медично-реабілітаційного центру, що забезпечує процеси життєдіяльності будівель та прибудинкових ділянок установи й складається з групи додаткових об'ємів та приміщень технічного забезпечення.

Блок медично-реабілітаційного устаткування створюється для обслуговування виключно медичного та реабілітаційного обладнання та вимагає у розташуванні безпосередньої близькості до основного ядра медично-реабілітаційного центру.

Висновки

Своєрідність функціонально-планувальної організації медично-реабілітаційного центру політравми визначається нозологічними особливостями станів реабілітантів та ґрунтується на тотожному для політравми патогенезі, що враховує множинні ушкодження, поліорганну недостатність, поєднані та комбіновані травми. Формування структури внутрішнього середовища медично-реабілітаційних установ зазначеного профілю, з огляду на поліфункціональність, мультинаправленість та багатозадачність установи у поєднанні з жорсткими медико-технологічними процесами, вимагає раціональної функціонально-планувальної організації задля збереження необхідного медико-організаційного взаємозв'язку між блоками з урахуванням санітарно-гігієнічних вимог, а також забезпечення доступності безбар'єрного середовища й адаптивності простору. Організація внутрішнього простору закладу охорони здоров'я даного типу потребує запровадження нозологічно обумовлених технічних вирішень планувальної організації, що мають бути сформовані насамперед виходячи зі специфічних особливостей превалюючої профільної патології. Тому, виявлення основної системи взаємозв'язків елементів та підрозділів закладу надає можливість виявити основні функціональні блоки виходячи з структури медично - реабілітаційних центрів: реабілітаційний, медичний, житлово-побутовий, підприємств харчування, рекреаційний, адміністративний, господарчий, медично-реабілітаційного устаткування.

Список використаних джерел

1. Красножон, Т.Ю., 2022. Особливості просторово-територіальної організації медично-реабілітаційних центрів політравми. Містобудування і територіальне планування, 79.

2. Русін, В.В., 2000. Формування мережі і типів лікувально-профілактичних закладів в сучасних умовах великого міста (на прикладі м. Полтави). (Дис. канд. арх. наук). КНУБА, Київ.

3. Раннев, В.Р., 1987. Интерьер: учебное пособие для архитекторов спец. вузов. Москва: Высшая школа.

4. ДБН В.2.2-10:2019. 2019. Будинки і споруди, заклади охорони здоров'я. Вид. офіц. Київ: Мінрегіон.

5. Підгірняк, К.Ю., 1996. Архітектурно-планувальна організація міських поліклінік (на прикладі м. Києва). (Дис. канд. арх. наук). КДТУБА, Київ.

6. Дэй, К., 2000. Места, где обитает душа: Архитектура и среда как лечебное средство. Москва: Ладья.

Размещено на Allbest.ru