Функціональний стан шкіри в жінок із метаболічним синдромом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціональний стан шкіри в жінок із метаболічним синдромом

Н.Р. Грицевич ¹,

В.В. Верещака ²

¹Вищий навчальний комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівська медична академія імені Андрея Крупинського", м. Львів, Україна

2Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

Резюме

Відомо, що в осіб із метаболічними захворюваннями порушуються процеси репарації при оперативних утручаннях. Проте функціональний стан шкіри за розвитку метаболічного синдрому мало досліджений.

Мета: дослідити функціональний стан шкіри в жінок із метаболічним синдромом. метаболічний шкіра синдром

Матеріали та методи. У дослідження було включено 60 жінок віком від 39 до 55 років, які звернулися за хірургічною допомогою з приводу косметичних дефектів шкіри. До контрольної групи ввійшли 30 практично здорових жінок. У 30 жінок, які були в основній групі, зареєстровано ознаки метаболічного синдрому.

Швидкість розмноження базальних кератиноцитів визначалася за методом П.В. Кожевнікова. Нейтралізуючу здатність шкіри визначали колориметричним методом за часом зникнення яскраво-малинового забарвлення (у хвилинах). Еластометричні показники шкірного покриву досліджувалися вакуумаспіраційним методом з використанням прикладної кювети діаметром 20 мм при негативному тиску 20 кПа.

Результати. Встановлено, що в жінок з метаболічним синдромом тривалість відлущування рогового шару шкіри зростала на 48,1% (р < 0,01) порівняно з контролем. Це свідчить про зменшення швидкості поділу базальних епідермоцитів у разі розвитку метаболічного синдрому. В основній групі нейтралізація подразнюючого агента відбувалася повільніше на 24,1% (р < 0,01), що вказує на зниження реактогенних властивостей шкіри в осіб з ознаками метаболічного синдрому. У пацієнток із метаболічним синдромом еластометричний показник шкіри зростав на 46,0% (p < 0,001), що свідчить про зміни тинкторіальних властивостей шкіри, пов'язаних з обмінною деструкцією колагену.

Висновок. У жінок із метаболічним синдромом зареєстровані суттєві зміни у функціональному стані шкіри порівняно зі здоровими жінками: зменшувалась швидкість поділу базальних кератиноцитів, погіршувалась еластичність шкіри та знижувався показник її реактогенності. Виявлені зміни до певної міри пояснюють причини порушення репаративних процесів у шкірному покриві після оперативних утручань.

Ключові слова: метаболічний синдром, відлущування рогового шару шкіри, швидкість поділу базальних кератиноцитів, еластичність шкіри.

Functional condition of the skin in women with metabolic syndrome

Abstract. It is known that in people with metabolic diseases, reparation processes are disturbed during surgical interventions. However, the functional state of the skin during the development of the metabolic syndrome has been little studied.

The aim of the work was to investigate the functional state of the skin in women with metabolic syndrome.

Materials and methods. The study included 60 women aged 39 to 55 who sought surgical care for cosmetic skin defects. The control group consisted of 30 practically healthy women. Signs of metabolic syndrome were registered in 30 women who were included in the main group. The rate of reproduction of basal keratinocytes was determined according to the method of P. V. Kozhevnikova. The neutralizing ability of the skin was determined by the colorimetric method according to the time of disappearance of the bright crimson color (in minutes). The elastometric indicators of the skin were studied by the vacuum aspiration method using an applied cuvette with a diameter of 20 mm at a negative pressure of 20 kPa.

The results. It was found that in women with metabolic syndrome, the duration of exfoliation of the stratum corneum increased by 48.1% (p < 0.01) compared to controls. This indicates a decrease in the rate of division of basal epidermocytes in the case of the development of metabolic syndrome. In the main group, the neutralization of the irritating agent was slower by 24.1% (p < 0.01), which indicates a decrease in the reactogenic properties of the skin in people with signs of metabolic syndrome. In patients with metabolic syndrome, the elastometric index of the skin increased by 46.0% (p < 0.001), which indicates changes in the tinctorial properties of the skin associated with the metabolic destruction of collagen.

Conclusion. Significant changes in the functional state of the skin were registered in women with metabolic syndrome compared to healthy women: the rate of division of basal keratinocytes decreased, the elasticity of the skin deteriorated, and the index of its reactogenicity decreased. The identified changes, to a certain extent, explain the reasons for the violation of reparative processes in the skin after surgical interventions.

Key words: metabolic syndrome, exfoliation of the stratum corneum of the skin, rate of division of basal keratinocytes, skin elasticity.

Метаболічний синдром, також відомий як синдром X, резистентність до інсуліну тощо, визначається ВООЗ як патологічний стан, що характеризується абдомінальним ожирінням, резистентністю до інсуліну, гіпертензією та гіперліпідемією [1]. Захворюваність на метаболічний синдром часто збігається із захворюваністю на ожиріння та захворюваністю на цукровий діабет II типу (один із наслідків метаболічного синдрому). За даними літератури, опублікованими в 2017 р., близько 30,2 млн дорослих у віці 18 років і старші або 12,2% дорослих у США мали діабет II типу. Чверть цих людей (23,8%) не знали про наявність діабету. Захворюваність на цукровий діабет II типу зросла з віком, досягнувши 25,2% серед людей похилого віку в США (65 років і старші). Поширеність переддіабету або метаболічного синдрому була приблизно втричі більшою. Так, близько третини дорослих американців мають метаболічний синдром [2]. За даними Міщенко Л. А., розповсюдження метаболічного синдрому в популяції становить 20--30% [3]. Відомо, що метаболічний синдром суттєво збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема ішемічної хвороби серця, цукрового діабету, хронічних захворювань нирок та низки інших патологій [1, 4, 5 ]. На особливу увагу заслуговують роботи, в яких вказано, що метаболічні захворювання порушують процеси гоєння ранової поверхні, що збільшує ризик хронізації ранового процесу [6-8]. Актуальність таких досліджень зросла в зв'язку з війною, яку веде росія проти України. Велика кількість поранених як серед військових, так і серед мирного населення мають ознаки метаболічного синдрому, що спонукало нас до вивчення функціонального стану шкіри в жінок із метаболічним синдромом. Серед показників, які характеризують функціональний стан шкіри та які залишились поза увагою дослідників, показовими і недослідженими є тривалість відлущування рогового шару шкіри, еластометричні властивості шкіри та тривалість нейтралізації подразнюючого агента, що й обумовило мету роботи.

Метою роботи було дослідити функціональний стан шкіри в жінок із метаболічним синдромом.

Матеріали й методи дослідження. Дослідження проведені відповідно до принципів Гельсінської декларації "Етичні засади медичних досліджень, що стосуються людських суб'єктів", прийнятої в 1964 р. та переглянутої 59-ю Генеральною асамблеєю ВМА, Сеул, жовтень 2008 р. із змінами від жовтня 2013 р. Усі процедури були схвалені комітетом з питань етики наукових досліджень Вищого навчального комунального закладу Львівської обласної ради "Львівська медична академія імені Андрея Крупинського" № 2 від 26.06.2023. Усі пацієнтки, які брали участь у дослідженні, надали письмово інформовану згоду.

Було обстежено 60 жінок від 39 до 55 років, які звернулися за хірургічною допомогою з приводу косметичних дефектів шкіри. До контрольної групи увійшли 30 практично здорових жінок. У 30 жінок, які були в основній групі, зареєстровано ознаки метаболічного синдрому.

Метаболічний синдром був підтверджений на основі антропометричних та лабораторних досліджень, які включали загальноклінічний аналіз крові, глюкозу крові, індекс Хома, тест на толерантність до глюкози, гліколі- зований гемоглобін, визначення загального білка, активність трансфераз сироватки крові (аланінамінотрансферази, аспартат-амінотрансферази), тимолову пробу, вміст холестерину, ліпопротеїдів різної щільності, білірубіну, С-реактивного білка, загальноклінічний аналіз сечі. Тривалість обстеження становила від 60 до 80 діб.

Вивчення функціонального стану шкіри здійснювали комплексними неінвазивними методами. Досліджені еластометричні властивості шкіри, тривалість відлущування епідермісу та нейтралізації подразнюючого агента в стандартній анатомічній зоні, що має точну топографічну локалізацію (середина відрізка між акроміоном лопатки та найбільш виступаючою частиною ліктьового відростка ліктьової кістки). Вибір саме цієї ділянки базується на результатах попередніх досліджень [9], де була показана подібність функціональних змін шкірного покриву в несуміжних анатомічних зонах у нормі і при патології.

Швидкість розмноження базальних кератиноцитів визначали за методом П.В. Кожевнікова [10], нейтралізуючу здатність шкіри - колориметричним методом за часом зникнення яскраво-малинового забарвлення (у хвилинах) [11]. Еластометричні показники шкірного покриву досліджували вакуумаспіраційним методом з використанням прикладної кювети діаметром 20 мм при негативному тиску 20 кПа [12].

Результати досліджень піддавали статистичній обробці із застосуванням методів варіаційної статистики в програмі Statistica 8.0. Отримані дані тестували на нормальність розподілу за допомогою тесту Шапіро-Уїлка. У випадках, коли результати виявились нормально розподіленими, для порівняння виборок був використаний t-критерій Стьюдента. У випадках, коли гіпотеза нормальності відкидалася, показник вірогідності (P) розраховували на основі рангового непараметричного критерію Манна-Уітні. За достовірні приймали зміни з рівнем значущості більш ніж 95% (p < 0,05) [13].

Результати дослідження та їх обговорення. В осіб дослідної групи виявлялися ознаки інсулінорезистентності: 20% пацієнтів страждали на цукровий діабет ІІ типу, у 32% жінок визначалася гіперглікемія натщесерце, 48% хворих мали порушення толерантності до глюкози (за умови нормального рівня глікемії натщесерце (< 6,1 ммоль/л). 70% пацієнток мали рівень артеріального тиску > 140/90 мм рт. ст. Підвищення артеріального тиску не супроводжувалося клінічними змінами в серці та магістральних судинах. Пацієнти не мали ознак перкуторної гіпертрофії лівого шлуночка серця та акценту 2-го тону на аорті. У 80% хворих індекс маси тіла перевищив 30 кг/м ², а відношення об'єму талії до об'єму стегон було більшим за 0,9. При цьому об'єм талії був понад 80 см. У всіх жінок рівень тригліцеридів перевищив 1,7 ммоль/л, при цьому рівень ЛПВЩ був меншим 1,0 ммоль/л. У 60% піддослідних співвідношення альбумін/креатинін перевищувало 30 мг/г. Одержані результати відповідали даним літератури щодо ознак метаболічного синдрому [14].

З'ясовано, що в контрольній групі пацієнток тривалість відлущування рогового шару шкіри становила 2,10 ± 0,17 діб, а в дослідній вона зростала до 3,11 ± 0,15 діб, або на 48,1% (р < 0,01) порівняно з контролем (див. Таблицю). Це свідчить про зменшення швидкості поділу базальних епідер- моцитів у разі розвитку метаболічного синдрому.

В осіб контрольної групи показник буферних властивостей шкіри стосовно лугів становив 5,40 ± 0,13 хв., що відповідало віковій нормі, наведеній у літературі [15]. У дослідній групі нейтралізація подразнюючого агента відбувалася за 6,70 ± 0,16 хв, що було повільніше на 24,1% (р < 0,01). Отримані результати свідчать про зниження реактогенних властивостей шкіри в осіб з ознаками метаболічного синдрому.

Таблиця

Показники функціонального стану шкіри в здорових жінок та за розвитку метаболічного синдрому (M + m, n = 30)

Примітка: ** - (р < 0,01); *** - (р < 0,001) порівняно з контрольною групою жінок.

Далі в жінок із метаболічним синдромом нами було виявлено підвищення еластометричного показника на 31,5% до 6,13 ± 0,08 мм (р < 0,001) проти 4,20 ± 0,06 мм в контролі, що свідчить про зміни тинкторіальних властивостей шкіри, пов'язаних з обмінною деструкцією колагену.

Отже, результати проведеного дослідження функціонального стану шкіри в осіб з метаболічним синдромом свідчать про зменшення швидкості поділу базальних кератиноцитів, погіршення еластометричних показиків шкіри та зниження показників її реактогенності.

Висновки

У жінок із метаболічним синдромом зареєстровані суттєві зміни у функціональному стані шкіри порівняно зі здоровими жінками: зменшувалась швидкість поділу базальних кератиноцитів, погіршувалась еластичність шкіри та знижувався показник її реактогенності. Виявлені зміни, до певної міри пояснюють причини порушення репаративних процесів у шкірному покриві після оперативних утручань.

Посилання

1. SaklayenMG. The Global Epidemic of the Metabolic Syndrome. Curr Hypertens Rep. 2018 Feb;20(2):12. doi: 10.1007/s11906-018-0812-z.

2. O'neill S, O'driscoll L. Metabolic syndrome: a closer look at the growing epidemic and its associated pathologies. Obes. Rev. 2015;16(1):1-12. doi: 10.1111/obr.12229.

3. Татарчук ТФ, Косей НВ, Регеда СІ, Тутченко ТМ, Гламазда МІ. Роль порушень репродуктивного здоров'я в розвитку метаболічного синдрому у жінок. Журнал НАМН України. 2019;25(1):77-87.

4. Yanai H, Adachi H, Hakoshima M, Katsuyama H. Molecular Biological and Clinical Understanding of the Pathophysiology and Treatments of Hyperuricemia and its Association with Metabolic Syndrome, Cardiovascular Diseases and Chronic Kidney Disease. Int J Mol Sci. 2021 Aug;22(17):9221. doi: 10.3390/ijms22179221.

5. Van Hoang D, Inoue Y, Fukunaga A, Nakagawa T, Honda T, Yamamoto S. et al. Metabolic syndrome and the risk of severe cancer events: a longitudinal study in Japanese workers. BMC Cancer. 2023 Jun;23(1):555. doi: 10.1186/s12885-023-11026-7.

6. Rodrigues M, Kosaric N, Bonham CA, Gurtner GC. Wound Healing: A Cellular Perspective. Physiol Rev. 2019;99:665-706.

7. Wilkinson HN, Hardman MJ. Wound healing: cellular mechanisms and pathological outcomes. Open Biol. 2020;10:200223.

8. Patel S, Srivastava S, Singh MR, Singh D. Mechanistic insight into diabetic wounds: Pathogenesis, molecular targets and treatment strategies to pace wound healing. Biomed Pharmacother. 2019;112:108615.

9. Верещака ВВ. Фізико-механічні та хімічні властивості шкірного покриву у практично здорових людей різного віку та осіб з ознаками старечої в'ялості шкіри обличчя: клініко-мор- фологічні паралелі, методологія дослідження. Дерматологія та венерологія. 2008;39(1):20-33.

10. Калантаевская КА. Морфология и физиология кожи человека. К.: Здоров'я, 1972. 267 с.

11. Шишкина ИГ. Некоторые биохимические и физиологические методы исследования функционального состояния кожи в практике косметологов. Врачеб. косметика. Л. : Медицина, 1980. С. 65-68.

12. Верещака ВВ. Пат. 41816 Україна, МПК ⁸ A 61 B 5/00, A 61 B 5/026. Аспіраційний пристрій. № 2000095426; заявл. 22.09.2000; опубл. 17.09.2001, Бюл. № 8.

13. Glantz SA. Biostatistics: how to detect, correct and prevent errors in the medical literature. Circulation. 1980 Jan;61(1):1-7.

14. Bolla E, Tentolouris N, Sfikakis PP, Tektonidou MG. Metabolic syndrome in antiphospholipid syndrome versus rheumatoid arthritis and diabetes mellitus: Association with arterial thrombosis, cardiovascular risk biomarkers, physical activity, and coronary atherosclerotic plaques. Front Immunol. 2022;13:1077166. doi: 10.3389/fimmu.2022.10771666.

15. Верещака В. В, Сидорова Н. М, Калюжна Л.Д. Клінічні методи дослідження гемомікроциркуляторного русла: метод. рекоменд. Нац. мед. акад. післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Київ: Наук. думка. 2008. 43 с.

Размещено на Allbest.ru