Основи та передумови профілактики аліментарно-залежних захворювань у дітей та молоді в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основи та передумови профілактики аліментарно-залежних захворювань у дітей та молоді в Україні

Петренко Олена Дмитрівна кандидат медичних наук, провідний науковий співробітник лабораторії гігієни харчування та безпечності харчової продукції, ДУ «Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»



Анотація

У даному дослідженні проведено аналіз елементів профілактики аліментарно-залежних захворювань серед дітей та молоді в Україні. На основі зібраних даних та аналізу ефективності вже існуючих заходів було сформульовано оптимізовану систему профілактики аліментарно-залежних захворювань у дітей та молоді, яка включає визначення ключових цілей, заходів, цільових аудиторій та виконавців і є фундаментом для розробки більш конкретних планів, програм і заходів.

Мета роботи полягає у аналізі існуючих заходів профілактики для подальшого формулювання системного підходу до профілактики аліментарно- залежних захворювань.

За результатами аналізу стану профілактики аліментарно-залежних захворювань в Україні встановлено, що нормативно-правова база, що регулює забезпечення харчуванням дітей у навчальних закладах, є розвиненою. Однак існують значні проблеми, такі як недостатня увага до освіти та мотивації дітей і молоді стосовно дотримання правил здорового харчування. Також залишаються невирішеними проблеми із забезпеченням шкільним харчуванням учнів з особливими дієтичними потребами. Не проводиться статистичний облік аліментарно-залежних захворювань, відсутній загальний погляд на проблему через розпорошеність відповідальності між медичними фахівцями. За результатами роботи сформульовано оптимізовану систему профілактики аліментарно-залежних захворювань у дітей та молоді, яка включає визначення ключових цілей, заходів, цільових аудиторій та виконавців, що є фундаментом для розробки більш конкретних планів, програм і заходів. Система отримала високу оцінку від фахівців-експертів, що підтверджує доцільність її впровадження на загальнодержавному рівні. Впровадження цієї системи сприятиме зменшенню захворюваності та поширеності аліментарно-залежних захворювань серед дітей та молоді України, а також покращенню їхнього здоров'я. аліментарно залежне захворювання здорове харчування

Ключові слова: аліментарно-залежні захворювання, профілактика, здорове харчування, діти, молодь



Petrenko Olena Dmitrivna Candidate of Medical Sciences, Ph.D. laboratories nutrition hygiene and safety of food products of the State Institution «O.M. Marzieiev, Institute for Public Health of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine»

FUNDAMENTALS AND PREREQUISITES OF THE PREVENTION OF NUTRITION DEPENDENCE DISEASES IN CHILDREN AND

YOUTH IN UKRAINE

Abstract. This study analyzed the elements of prevention of nutritiondependent diseases among children and youth in Ukraine. On the basis of the collected data and analysis of the effectiveness of already existing measures, an optimized system for the prevention of nutrition-dependent diseases in children and youth was formulated, which includes the definition of key goals, measures, target audiences and performers and is the foundation for the development of more specific plans, programs and measures.

The purpose of the work is to analyze the existing prevention measures for the further formulation of a systemic approach to the prevention of nutritiondependent diseases.

According to the results of the analysis of the state of prevention of nutritiondependent diseases in Ukraine, it was established that the legal framework regulating the provision of food for children in educational institutions is developed. However, there are significant problems, such as insufficient attention to the education and motivation of children and young people to follow the rules of healthy eating. Problems with providing school meals for students with special dietary needs also remain unresolved. There is no statistical record of nutrition-dependent diseases, there is no general view of the problem due to the dispersion of responsibility among medical specialists. Based on the results of the work, an optimized system for the prevention of nutrition-dependent diseases in children and youth was formulated, which includes the definition of key goals, measures, target audiences and performers, which is the foundation for the development of more specific plans, programs and measures. The system received a high rating from experts, which confirms the expediency of its implementation at the national level. The implementation of this system will help reduce the incidence and prevalence of nutrition-dependent diseases among children and youth of Ukraine, as well as improve their health.

Keywords: nutrition-dependent diseases, prevention, healthy nutrition, children, youth



Постановка проблеми

Аліментарно-залежні захворювання становлять значний медичний і соціальний виклик у сучасному світі, впливаючи на здоров'я мільйонів людей і збільшуючи тягар хронічних захворювань. З точки зору профілактичної медицини, харчування є керованим чинником, вплив якого значною мірою залежить від поведінкових та соціальних аспектів. Аліментарно-залежні захворювання, які виникають через неправильне харчування, здебільшого мають поліетіологічну природу, обумовлену генетичними, екологічними та поведінковими чинниками, та відносяться до хронічних неінфекційних захворювань, що становлять серйозну загрозу для здоров'я. Зміни у способі життя та харчових звичках призвели до збільшення частоти таких захворювань, як ожиріння, діабет, інші ендокринні розлади, серцево-судинні захворювання, метаболічні розлади, онкологічні захворювання, хвороби шлунково-кишкового тракту тощо [1, 2]. Запобігання цим захворюванням є критично важливим для забезпечення здорового розвитку та благополуччя населення. Для захворювань, які виникають в результаті неправильного харчування, доцільно використовувати всі відомі та розроблені принципи профілактики. Важливість системного підходу полягає в узгодженому розгляді різних факторів, що впливають на харчові звички та загальний стан здоров'я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В останні роки значна кількість досліджень присвячена проблемі аліментарно-залежних захворювань серед дітей та молоді, що підкреслює актуальність цієї теми на світовому рівні. Проведені наукові дослідження наголошують на важливості дотримання правил здорового харчування для профілактики аліментарно- залежних захворювань [3-7]. Дослідження показують, що саме з чинником «харчування» пов'язані ризики виникнення хронічних захворювань, таких як ожиріння, діабет і серцево-судинні захворювання. Крім того, публікації зосереджені на описі та оцінці ефективності розроблених заходів профілактики аліментарно-залежних захворювань серед дітей та молоді [1, 2]. Незважаючи на важливість комплексного підходу до проблеми профілактики аліментарно-залежних захворювань в Україні цій проблемі не приділяється достатньо уваги. З точки зору громадського здоров'я, проблема здорового харчування населення досліджується лише окремими науковими групами [8-10].

Мета статті полягає у аналізі існуючих заходів профілактики та вимог міжнародних рамкових документів, для подальшого формулювання системного підходу до профілактики аліментарно-залежних захворювань.

Виклад основного матеріалу

Слід зазначити, що Україна активно імплементує міжнародні рекомендації та нормативні документи в галузі боротьби з хронічними неінфекційними захворюваннями, зокрема, такими, що спричинені нездоровим харчуванням. На міжнародному рівні існує ряд документів, в яких містяться рекомендації та настанови щодо дотримання правил здорового харчування та профілактики аліментарно-залежних захворювань [11-15]. В Україні існує досить розвинена нормативно-правова база, яка регулює забезпечення харчуванням дітей в закладах освіти. Варто

зауважити, що якість цієї нормативної бази за останні роки значно удосконалено. Було введено в дію санітарні регламенти для закладів дошкільної освіти та загальної середньої освіти, а також затверджено норми та Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку [16-17]. Методичним забезпеченням цього

процесу стала розробка та введення в дію значної кількості технологічної документації, яка відповідає вимогам сучасних стандартів, а також створення оновлених шкільних меню. В рамках реформування шкільного харчування була проведена модернізація шкільних харчоблоків, обладнання новими пристроями, що дозволяє готувати страви з дотриманням правил здорового харчування, та навчання кухарів. Проте, не дивлячись на значні зусилля у впровадженні змін, існують проблеми зі сприйняттям нових страв школярами у шкільних їдальнях та буфетах. Більшість учнів не відчувають симпатії до нових страв, а їхні батьки залишаються незадоволеними. Це частково пояснюється змінами у харчових традиціях та незвичністю пропонованих страв, а також економічними складнощами. Подальші власні дослідження доводять, що діти та молодь переважно не мотивовані дотримуватись правил здорового харчування, хоча і в переважній більшості, володіють інформацією щодо ризику нездорового харчування як фактору виникнення хвороб [8 ,9]. Попри значні зусилля в удосконаленні шкільного харчування відповідно до рекомендацій ВООЗ, недостатньо уваги приділяється питанням здорового харчування у інших сферах, зокрема, в освітній роботі. Це є серйозною проблемою, оскільки формування здорових харчових звичок та збалансованого підходу до харчування важливе для здоров'я дітей та майбутнього добробуту всього населення. Однак, в Україні питання освіти щодо дотримання правил здорового харчування не висвітлене належним чином. Хоча в останні роки зроблено значні кроки щодо вдосконалення нормативно-правової бази у сфері організації шкільного харчування, питання систематичної освіти дітей з цього приводу залишається недостатньо розробленим на законодавчому рівні. Відсутність комплексних законодавчих норм, які б регулювали цей аспект, обмежує можливості для широкомасштабного впровадження програм з навчання здоровому харчуванню у школах та інших освітніх закладах. Також аналіз нормативної бази не виявив жодного документа, спрямованого на впровадження заходів профілактики аліментарно-залежних захворювань та дотримання правил здорового харчування для осіб позашкільного віку, зокрема студентів. Соціологічні дослідження, проведені нами, підтверджують, що серед молоді старшого віку - студентів вищих навчальних закладів різного спрямування - також існує подібна проблема. Ця вікова група часто стикається зі значними змінами в режимі харчування через переїзд з дому, самостійне проживання та нестабільний графік навчання. Відсутність належної підтримки знань та мотивації щодо дотримання правил здорового харчування може призвести до

розвитку аліментарно-залежних захворювань [8]. Заходи вторинної профілактики, спрямовані на зменшення інциденції аліментарно-залежних захворювань, мають на меті раннє виявлення аліментарно-залежних захворювань шляхом систематичного моніторингу. В Україні система медичних оглядів дітей шкільного та дошкільного віку регулюється законодавством [19, 20]. Медогляди здобувачів інших рівнів освіти не є обов'язковими і проводяться лише за вимогою закладів освіти. Слід зазначити, що згідно з чинним законодавством, зазначені медичні огляди мають обмежений потенціал щодо діагностики аліментарно-залежних захворювань. Проте система шкільних та дошкільних медичних оглядів є досить загальною і здатна виявити такі стани, як надлишок або нестача ваги, а також деякі ознаки аліментарно-залежних захворювань. До таких ознак належать показники індексу маси тіла, рівень гемоглобіну, рівень цукру в крові, а також інші ознаки захворювань, які можна виявити при загальному огляді. Статистична звітність, яка ведеться на основі результатів медичних оглядів, могла б стати важливим інструментом для моніторингу стану здоров'я дітей. Проте, звітні форми не враховують дані, які стосуються аліментарно-залежних захворювань [22]. Заходи третинної профілактики аліментарно-залежних захворювань серед дітей та молоді значною мірою розпорошені між різними медичними фахівцями, а затверджені протоколи медичної допомоги містять рекомендації щодо харчування відповідно до нозології захворювання, проте ці дані не є систематизованими і відсутній загальний погляд на проблему. Додатково слід зазначити, що статистична звітність щодо захворюваності та поширеності захворювань, включаючи ті, що етіологічно пов'язані з аліментарним фактором, була скасована в 2018 році. Це робить практично неможливим аналіз цих показників на загальнодержавному рівні за останні роки [22]. До заходів третинної профілактики також належить організація харчування дітей з особливими дієтичними потребами в закладах освіти, що покликане забезпечити дотримання індивідуальних дієтичних рекомендацій та зменшити ризики розвитку ускладнень, пов'язаних з харчуванням. Організація харчування дітей з особливими дієтичними потребами є важливим кроком забезпечення їх права на освіту, яке не можливе бути реалізованим без вирішення питання доступності відповідного дієтичного харчування в закладі освіти. На сучасному етапі це питання частково врегульовано нормативно-правовими документами з організації харчування в закладах освіти [17, 18]. Проте існують суттєві проблеми щодо організації харчування таких дітей, створення меню, добору рецептур, закупівлі продуктів, інформування персоналу та педагогічних працівників щодо особливостей харчування таких дітей, відповідальність до забезпечення тощо. Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, можна виділити наступні напрями, на які мають бути спрямовані зусилля:

1. Освіта, мотивація та інформаційна обізнаність: передбачає не лише поширення знань про здорове харчування, але й мотивацію до змін у харчових звичках. Важливо залучати батьків, педагогів і медичних працівників до процесу освіти та підтримки здорового харчування серед дітей.

2. Створення здорових харчових звичок: передбачає розвиток інфраструктури для доступу до якісних харчових продуктів у шкільних столових, підтримку програм харчування з урахуванням вікових та індивідуальних потреб дітей, а також ініціативи щодо виховання свідомого вибору продуктів серед учнів та їхніх сімей.

3. Доступність харчування в освітніх закладах для осіб з особливими дієтичними потребами: передбачає розробку і впровадження дієтичних програм для дітей з певними харчовими обмеженнями або хронічними захворюваннями, врахування потреб учнів з особливими потребами.

4. Забезпечення статистичного обліку аліментарно-залежних захворювань: передбачає систематичний збір і аналіз епідеміологічних даних щодо поширення аліментарно-залежних захворювань серед дітей та молоді, що є важливим для розробки та оцінки ефективності профілактичних заходів.

5. Системний підхід: передбачає інтеграцію різноманітних ініціатив і стратегій на різних рівнях управління -- від шкільних адміністрацій до національних урядових програм, координацію між усіма зацікавленими сторонами та створення сприятливих умов для впровадження комплексних підходів до профілактики аліментарно-залежних захворювань у дітей та молоді.

Пропонована оптимізована система профілактики аліментарно-залежних захворювань у дітей та молоді має на меті покращення ефективності профілактичних заходів шляхом застосування систематичних та координованих підходів [23]. Вона включає визначення ключових цілей, заходів, цільових аудиторій та виконавців і є фундаментом для розробки більш конкретних планів, програм і заходів. Основними складовими цієї системи є заходи державного регулювання, освітні програми для дітей та молоді, фахівців медичного та педагогічного профілю, інформаційно-просвітницькі ініціативи тощо.

Відповідно до підходу до проблеми профілактики аліментарно-залежних захворювань, виділено цільові аудиторії - групи людей або організації, до яких спрямовані конкретні заходи з метою досягнення певних цілей у системі профілактики аліментарно-залежних захворювань.

Цільові аудиторії, на які спрямовано наші заходи з одного боку, а з другого - інтереси яких мають бути ураховані є наступні:

1. Діти та молодь, які навчаються у освітніх закладах різного рівня

2. Батьки та опікуни дітей

3. Освітяни

4. Медичні працівники

5. Представники громадських об'єднань

6. Підприємства, що організують харчування дітей та молоді

Основними критеріями визначення цільових аудиторій є їх відношення до проблеми профілактики аліментарно-залежних захворювань серед дітей та молоді. Пріоритетними для реалізації заходів профілактики аліментарно- залежних захворювань є перша та друга цільові аудиторії. Третя та четверта цільові аудиторії- спеціалісти, які впливають на формування та стан аліментарно-залежних захворювань безпосередньо на місцях (табл. 1).

Таблиця 1 - Мета, заходи та виконавці системи профілактики аліментарно- залежних захворювань

1. Цільова аудиторія: Діти та молодь, які навчаються у навчальних закладах різного рівня

Мета: Підвищити рівень знань та мотивацію до здорового харчування

Заходи:

• Включення навчальних матеріалів у шкільну програму, які охоплюють основи здорового харчування, приготування здорових страв та розуміння етикеток на продуктах.

• Забезпечення якісного та здорового харчування в їдальнях навчальних закладів

Виконавці: адміністрації навчальних закладів, педагогічні працівники, персонал харчоблоків та/або підприємств, які займаються організацією харчування в освітніх закладах

2. Цільова аудиторія: Батьки та опікуни дітей

Мета: Підвищити обізнаність батьків про важливість здорового харчування та навчити та мотивувати їх до запровадження здорового харчування вдома

Заходи:

• Освітні семінари: Проведення семінарів та вебінарів для батьків на тему здорового харчування, планування меню та приготування здорових страв.

• Інформаційні матеріали: Розробка та поширення буклетів, брошур та онлайн- матеріалів з рекомендаціями щодо здорового харчування для дітей.

Виконавці: медичні та педагогічні працівники, громадські організації

3. Цільова аудиторія: Педагогічні працівники

Мета: Підвищити рівень знань освітян щодо важливості здорового харчування та способів його інтеграції у навчальний процес.

Заходи:

• Професійний розвиток: Проведення тренінгів та семінарів для вчителів з питань здорового харчування та методик його викладання.

• Розробка навчальних матеріалів: Створення та поширення навчальних матеріалів, які допоможуть вчителям інтегрувати тему здорового харчування у навчальні плани.

Виконавці: адміністрація навчального закладу, педагогічний персонал, міністерство освіти та науки

4. Цільова аудиторія: Медичні працівники

Мета: Забезпечити медичних працівників знаннями та інструментами для пропаганди здорового харчування серед дітей та їхніх батьків.

Заходи:

• Тренінги та семінари: Проведення навчальних заходів для медичних працівників з питань профілактики аліментарно-залежних захворювань.

• Розробка рекомендацій для медичних працівників щодо консультування з питань здорового харчування.

• Розробка та впровадження облікових форм статистичної звітності щодо поширеності та захворюваності аліментарно-залежними захворюваннями

Виконавці: заклади охорони здоров'я, медичні організації та асоціації

5. Цільова аудиторія: Представники громадських об'єднань

Мета: Залучення громадських організацій до пропаганди здорового харчування та підтримки відповідних ініціатив. Співпраця з громадськими організаціями для спільної реалізації програм та заходів з пропаганди здорового харчування.

Заходи:

• Інформаційні кампанії: Проведення інформаційних кампаній та акцій, спрямованих на підвищення обізнаності громадськості щодо важливості здорового харчування.

• Волонтерські програми: Залучення волонтерів для проведення освітніх заходів та розповсюдження інформаційних матеріалів.

Виконавці: громадські організації, волонтерські групи, місцеві органи влади, медіа та освітні платформи

6. Цільова аудиторія: Підприємства, що організують харчування дітей та молоді

Мета: Забезпечити наявність здорових та збалансованих страв у навчальних закладах та інших місцях, де харчуються діти.

Заходи:

• Стандарти якості: Впровадження стандартів якості та сертифікації для підприємств, які організують харчування дітей.

• Тренінги для персоналу: Проведення навчальних програм для кухарів та персоналу підприємств з приготування здорових страв.

• Контроль: Регулярне контролювання якості харчування в навчальних закладах та інших місцях.

Виконавці: керівництво підприємств, персонал харчоблоків та/або підприємств, які займаються організацією харчування в освітніх закладах, заклади охорони здоров'я та освітні установи

Оцінка ефективності та перспективи розвитку

Ефективність впроваджених заходів має оцінюватися за допомогою наукових досліджень та статистичних даних. Критерії оцінки можуть включати зміни у рівні поширеності аліментарно-залежних захворювань, моніторинг та анкетні дані щодо харчових звичок серед дітей та молоді. Перспективи розвитку системи профілактики включають постійне оновлення освітніх програм, постійний моніторинг та оцінку ефективності заходів, а також подальшу співпрацю з міжнародними організаціями.

Система профілактики аліментарно-залежних захворювань, яка була запропонована, отримала високу оцінку від фахівців-експертів. Це підтверджує доцільність її впровадження в навчальні та медичні заклади, що сприятиме зменшенню захворюваності та поширеності таких захворювань серед дітей та молоді України, а також покращенню їхнього здоров'я.



Висновки

1. За результатами аналізу стану профілактики аліментарно-залежних захворювань в Україні встановлено, що нормативно-правова база, що регулює забезпечення харчуванням дітей у навчальних закладах, є розвиненою. Однак існують значні проблеми, такі як недостатня увага до освіти та мотивації дітей і молоді стосовно дотримання правил здорового харчування. Також залишаються невирішеними проблеми із забезпеченням шкільним харчуванням учнів з особливими дієтичними потребами. Не проводиться статистичний облік аліментарно-залежних захворювань, і відсутній загальний погляд на проблему через розпорошеність відповідальності між медичними фахівцями.

2. За результатами роботи сформульовано оптимізовану систему профілактики аліментарно-залежних захворювань у дітей та молоді, яка включає визначення ключових цілей, заходів, цільових аудиторій та виконавців, що є фундаментом для розробки більш конкретних планів, програм і заходів. Вона отримала високу оцінку від фахівців-експертів, що підтверджує доцільність її впровадження на загальнодержавному рівні. Впровадження цієї системи сприятиме зменшенню захворюваності та поширеності аліментарно-залежних захворювань серед дітей та молоді України, а також покращенню їхнього здоров'я.



Література:

1. Association between dietary factors and mortality from heart disease, stroke, and type 2 diabetes in the united states / R. Micha et al. Jama. 2017. Vol. 317, № 9. P. 912. URL: https://doi.org/10.1001/jama.2017.0947.

2. Jullien S., Carai S., Weber M. W. Addressing the growing burden of obesity, diabetes and asthma in children and adolescents: the role of primary health care and the WHO pocket book in europe for a healthy future. Global pediatrics. 2024. P. 100186. URL: https://doi.org/10.1016/ j.gpeds.2024.100186.

3. Nutrition knowledge, attitudes, and dietary practices among parents of children and adolescents in Weifang, China: a cross-sectional study / L. Ma et al. Preventive medicine reports. 2023. Vol. 35. P. 102396. URL: https://doi.org/10.1016/j.pmedr.2023.102396.

4. Participatory intervention to improve nutrition and physical activity of school-age children in Mexico / L. P. Arellano-Gomez et al. Contemporary clinical trials. 2023. P. 107138. URL: https://doi.org/10.1016Zj.cct.2023.107138.

5. Effectiveness of a multifaceted intervention for the improvement of nutritional status and nutrition knowledge of children in poverty-stricken areas in Shaanxi, China / C. Zhao et al. Global health journal. 2022. URL: https://doi.org/10.1016/j.glohj.2022.07.009.

6. Demir D., Bektas M. The effect of an obesity prevention program on children's eating behaviors, food addiction, physical activity, and obesity status. Journal of pediatric nursing. 2021. Vol. 61. P. 355-363. URL: https://doi.org/10.1016/j.pedn.2021.09.001.

7. Choi S. E., Wright D. R., Bleich S. N. Impact of restricting sugar-sweetened beverages from the supplemental nutrition assistance program on children's health. American journal of preventive medicine. 2020. URL: https://doi.org/10.1016/j.amepre.2020.08.023.

8. The awareness and consciousness of young students about the threat of risk factors of development of non-infectious diseases - modern status of the problem. / A. M. Serdyuk et al. Medicni perspektivi (Medical perspectives). 2019. Vol. 24, № 1. P. 4-14. URL: https://doi.org/ 10.26641/2307-0404.2019.1.162168.

9. Hulich M. P., Petrenko O. D., Liubarska L. S. Competences acquired at school age and their role in formation of food behavior in young people. Environment & health. 2021. Vol. 99 (2). P. 22-27. URL: https://doi.org/10.32402/dovkil2021.02.022.

10. Yeltsova L. B., Omelchuk S. T., Petrosian A. A. Hygienic assessment of frequency of consuming food products of animal origin in the diet of medical students and rationale of ways of its correction. Medicni perspektivi (Medicalperspectives). 2019. Vol. 24, № 2. P. 73-82. URL: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170155.

11. Implementation roadmap 2023-2030 for the Global action plan. World Health Organization (WHO). URL: https://www.who.int/teams/noncommunicable-diseases/governance/roadmap.

12. Health 2020: a European policy framework and strategy for the 21st century. Copenhagen : World Health Organization. Regional Office for Europe, 2013. 182 p.

13. Food-based dietary guidelines for children and adolescents / J. L. Correa Rezende et al. Frontiers in public health. 2022. Vol. 10. URL: https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.1033580.

14. Nutrition, for every child: UNICEF nutrition strategy 2020-2030. New York : United Nations Children's Fund, 2020. 110 p.

15. Gulich M. P., Petrenko O. D. Healthy nutrition as a disease prevention factor: WHO Policy and National Experience (to mark the 75th anniversary of WHO in Ukraine). Medicni perspektivi. 2023. Vol. 28, № 3. P. 152-162. URL: https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289218.

16. Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів : Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 24.03.2016 р. № 234 : станом на 9 верес. 2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0563-16#Text.

17. Про затвердження Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти : Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020 р. № 2205 : станом на

9 верес. 2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1111-20#Text.

18. Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку : Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 р. № 305 : станом на 6 черв. 2023 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/305- 2021-п#ТєхС

19. Про організацію медичних оглядів дітей та інших осіб для зарахування їх до закладів освіти, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку : Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 25.07.2023 р. № 1351 : станом на 21 листоп. 2023 р. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/z1682-23#Text .

20. Про затвердження Порядку здійснення медичного обслуговування учнів закладів загальної середньої освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 р. № 31. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/31-2021-п#Text.

21. Про затвердження форми звітності з питань надання медичної допомоги дітям, форми звітності щодо осіб, які мають розлади психіки через уживання психоактивних речовин, та інструкцій щодо їх заповнення : Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 31.07.2013 р. № 665. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1423-13#Text.

22. Про затвердження Змін до наказу Міністерства охорони здоров'я України від

10 липня 2007 року № 378 : Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 04.10.2018 р. № 1802. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1240-18#Text.

23. Петренко О. Сучасний стан та підходи до оптимізації системи профілактики аліментарно-залежних захворювань у дітей та молоді в україні. Modern! aspekty vedy. Ceska republika, 2024. P. 325-339.

References

1. Micha, R., Penalvo, J. L., Cudhea, F., Imamura, F., Rehm, C. D., & Mozaffarian, D. (2017). Association between dietary factors and mortality from heart disease, stroke, and type 2 diabetes in the united states. Jama, 317(9), 912. https://doi.org/10.1001/jama.2017.0947

2. Jullien, S., Carai, S., & Weber, M. W. (2024). Addressing the growing burden of obesity, diabetes and asthma in children and adolescents: The role of primary health care and the WHO pocket book in europe for a healthy future. Global Pediatrics, 100186. https://doi.org/ 10.1016/j.gpeds.2024.100186

3. Ma, L., Xu, H., Zhang, Z., Li, L., Lin, Z., & Qin, H. (2023). Nutrition knowledge, attitudes, and dietary practices among parents of children and adolescents in Weifang, China: A crosssectional study. Preventive Medicine Reports, 35, 102396. https://doi.org/10.1016/j.pmedr.2023.102396

4. Arellano-Gomez, L. P., Chavez-Palencia, C., Ramos-Garcia, C. O., Orozco-Hernandez, R. P., Rodriguez-Preciado, S. I., Ochoa-Gonzalez, H., Balderas-Arteaga, N., Gonzalez-Rocha, A., & Denova-Gutierrez, E. (2023). Participatory intervention to improve nutrition and physical activity of school-age children in Mexico. Contemporary Clinical Trials, 107138. https://doi.org/10.1016/ j.cct.2023.107138

5. Zhao, C., Ma, L., Gao, L., Wu, Y., Yan, Y., Peng, W., & Wang, Y. (2022). Effectiveness of a multifaceted intervention for the improvement of nutritional status and nutrition knowledge of children in poverty-stricken areas in Shaanxi, China. Global Health Journal. https://doi.org/ 10.1016/j.glohj.2022.07.009

6. Demir, D., & Bektas, M. (2021). The effect of an obesity prevention program on children's eating behaviors, food addiction, physical activity, and obesity status. Journal of Pediatric Nursing, 61, 355-363. https:ZZdoi.org/10.1016Zj.pedn.2021.09.001

7. Choi, S. E., Wright, D. R., & Bleich, S. N. (2020). Impact of restricting sugar-sweetened beverages from the supplemental nutrition assistance program on children's health. American Journal of Preventive Medicine. https://doi.org/10.1016/j.amepre.2020.08.023

8. Serdyuk, A. M., Gulich, M. P., Petrenko, O. D., Lyubarskaya, L. S., & Koblyanskaya, A. V. (2019). The awareness and consciousness of young students about the threat of risk factors of development of non-infectious diseases - modern status of the problem. Medicni Perspektivi (MedicalPerspectives), 24(1), 4-14. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.T162168

9. Hulich, M. P., Petrenko, O. D., & Liubarska, L. S. (2021). Competences acquired at school age and their role in formation of food behavior in young people. Environment & Health, 99 (2), 22-27. https://doi.org/10.32402/dovkil2021.02.022

10. Yeltsova, L. B., Omelchuk, S. T., & Petrosian, A. A. (2019). Hygienic assessment of frequency of consuming food products of animal origin in the diet of medical students and rationale of ways of its correction. Medicni Perspektivi (Medical Perspectives), 24(2), 73-82. https:// doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170155

11. Implementation roadmap 2023-2030 for the Global action plan. (n.d.). World Health Organization (WHO). https://www.who.int/teams/noncommunicable-diseases/governance/roadmap

12. Health 2020: A European policy framework and strategy for the 21st century. (2013). World Health Organization. Regional Office for Europe.

13. Correa Rezende, J. L., de Medeiros Frazao Duarte, M. C., Melo, G. R. d. A. e., Santos, L. C. d., & Toral, N. (2022). Food-based dietary guidelines for children and adolescents. Frontiers in Public Health, 10. https://doi.org/10.3389/fpubh.2022.1033580

14. Nutrition, for every child: UNICEF nutrition strategy 2020-2030. (2020). United Nations Children's Fund.

15. Gulich, M. P., & Petrenko, O. D. (2023). Healthy nutrition as a disease prevention factor: WHO Policy and National Experience (to mark the 75th anniversary of WHO in Ukraine). Medicni perspektivi, 28(3), 152-162. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2023.3.289218

16. Pro zatverdzhennia Sanitarnoho rehlamentu dlia zakladiv zahalnoi serednoi osvity, Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy [On Approval of the Sanitary Regulations for General Secondary Education Institutions, Order of the Ministry of Health of Ukraine] № 2205 (2022) (Ukraina). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1111-20#Text

17. Pro zatverdzhennia norm ta Poriadku orhanizatsii kharchuvannia u zakladakh osvity ta dytiachykh zakladakh ozdorovlennia ta vidpochynku, Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy [On Approval of the Norms and Procedure for the Organization of Meals in Educational Institutions and Children's Health and Recreation Facilities, Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine] № 305 (2023) (Ukraina). https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/305-2021-n#Text

18. Pro orhanizatsiiu medychnykh ohliadiv ditei ta inshykh osib dlia zarakhuvannia yikh do zakladiv osvity, dytiachykh zakladiv ozdorovlennia ta vidpochynku, Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy [On the organization of medical examinations of children and other persons for their enrollment in educational institutions, children's health and recreation facilities, Order of the Ministry of Health of Ukraine] № 1351 (2023) (Ukraina). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/z1682-23#Text

19. Pro zatverdzhennia Poriadku zdiisnennia medychnoho obsluhovuvannia uchniv zakladiv zahalnoi serednoi osvity, Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy [On Approval of the Procedure for the Provision of Medical Services to Students of General Secondary Education Institutions, Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine] № 31 (2021) (Ukraina). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/31-2021-n#Text

20. Pro zatverdzhennia formy zvitnosti z pytan nadannia medychnoi dopomohy ditiam, formy zvitnosti shchodo osib, yaki maiut rozlady psykhiky cherez uzhyvannia psykhoaktyvnykh rechovyn, ta instruktsii shchodo yikh zapovnennia, Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy [On Approval of the Reporting Form on the Provision of Medical Care to Children, the Reporting Form on Persons with Mental Disorders Due to the Use of Psychoactive Substances, and Instructions for Filling Them Out, Order of the Ministry of Health of Ukraine] № 665 (2013) (Ukraina). https ://zakon. rada .gov.ua/l aws/ show/ z1423-13#Text

21. Pro zatverdzhennia Zmin do nakazu Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 10 lypnia 2007 roku № 378, Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy [On Approval of Amendments to the Order of the Ministry of Health of Ukraine № 378 of July 10, 2007, Order of the Ministry of Health of Ukraine] № 1802 (2018) (Ukraina). https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/z1240-18#T ext

22. Pro zatverdzhennia Sanitarnoho rehlamentu dlia doshkilnykh navchalnykh zakladiv, Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy [On Approval of the Sanitary Regulations for Preschool Educational Institutions, Order of the Ministry of Health of Ukraine] № 234 (2022) (Ukraina). https ://zakon. rada .gov.ua/l aws/ show/ z0563-16#Text

23. Petrenko, O. (2024). Suchasnyi stan ta pidkhody do optymizatsii systemy profilaktyky alimentarno-zalezhnykh zakhvoriuvan u ditei ta molodi v Ukraini [Current state and approaches to optimization of the system of prevention of alimentary-dependent diseases in children and youth in Ukraine]. In Moderm aspekty vedy (pp. 325-339). Mezinarodni Ekonomicky Institut.

Размещено на Allbest.ru

...