Вплив фізичної реабілітації на швидкість та повноту одужання після тяжких травм та/або хірургічного втручання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив фізичної реабілітації на швидкість та повноту одужання після тяжких травм та/або хірургічного втручання

Білик Л.В.1, Гнатюк В.В.2, Расторгуєва І.С.2

Черкаська медична академія, м. Черкаси, Україна

2Бердянський державний педагогічний університет, м. Запоріжжя, Україна

Анотації

Мета. Мета дослідження полягає у виявленні впливу фізичної реабілітації на швидкість та повноту одужання після тяжких травм та/або хірургічного втручання. Матеріал. Учасниками дослідження є перша група - 10 респондентів (5 жінок та 5 чоловіків) віком 25-37 років, які проходять реабілітацію після тяжких травм опорно-рухового апарату. Фізична реабілітація у них непередбачена; друга група - 10 респондентів (7 чоловіків та 3 жінки) віком 24-39 років, які проходять реабілітацію після тяжких травм опорно-рухового апарату. Фізична реабілітація у них передбачена; третя група - 10 респондентів (10 жінок) віком 21-41 рік, які проходять реабілітацію після хірургічного втручання з видалення доброякісних пухлин молочної залози. Фізична реабілітація у них непередбачена; четверта група - 10 респондентів (9 жінок і 1 чоловік) віком 23-36 років, які проходять реабілітацію після хірургічного втручання з видалення доброякісних пухлин молочної залози. Фізична реабілітація у них передбачена. Дослідження проходило у період 01 березня 2023 року - 11 вересня 2023 року. Дослідження 1-ої та 2-ої груп здійснювалося на базі Міжнародного центру нейрохірургії (м. Київ) та 3-ої та 4-ої груп на базі Національного інституту раку (м. Київ). Дослідження проводилося у формі опитування та вивчення медичних карт. Результати. Проведене дослідження дозволило виявити, що пацієнти з 2-ої групи, які проходили фізичну реабілітацію, повністю одужали на 1 місяць швидше, ніж пацієнти з 1-ої групи; пацієнти з 4-ої групи повністю одужали на 1,5 місяця швидше, ніж пацієнти з 3-ої групи. Тобто фізична реабілітація позитивно впливає на процес одужання пацієнтів, особливо, якщо хворі перенесли хірургічне втручання. При цьому така фізична реабілітація передбачає різні форми та види вправ. Висновки. Фізичну реабілітацію доцільно застосовувати під час лікування хворих, які перенесли тяжку травму чи мали оперативне втручання. Водночас її необхідно поєднувати із психологічною роботою з хворим.

Ключові слова: операції, пацієнти, тяжкі травми, фізична реабілітація, хірургічні втручання.

THE EFFECT OF PHYSICAL REHABILITATION ON THE SPEED AND COMPLETENESS OF RECOVERY AFTER SERIOUS INJURIES AND/OR SURGICAL INTERVENTION

Bilyk L.V.1, Hnatyuk V. V.2, Rastorguyeva I. S.2

1Cherkasy Medical Academy,

Cherkasy, Ukraine

2Berdyansk State Pedagogical University,

Zaporizhzhia, Ukraine

Purpose. The purpose of the study is to identify the impact of physical rehabilitation on the speed and completeness of recovery after severe injuries and/or surgical intervention. Material. The participants of the study are the first group - 10 respondents (5 women and 5 men) aged 25-37, who are undergoing reha-bilitation after severe injuries of the musculoskeletal system. Their physical rehabilitation is unpredictable; the second group - 10 respondents (7 men and 3 women) aged 24-39, who are undergoing rehabilitation after severe musculoskeletal injuries. Physical rehabilitation is provided for them; the third group - respondents (10 women) aged 21-41, who are undergoing rehabilitation after surgical intervention to remove benign breast tumors. Their physical rehabilitation is unpredictable; the fourth group - 10 respondents (9 women and 1 man) aged 23-36 years who are undergoing rehabilitation after surgical intervention to remove benign breast tumors. Physical rehabilitation is provided for them. The study took place in the period from March 1, 2023 to September 11, 2023. The research of groups 1 and 2 was carried out on the basis of the International Center of Neurosurgery (Kyiv) and groups 3 and 4 on the basis of the National Cancer Institute (Kyiv). The research was conducted in the form of a survey and study of medical records. The results. The conducted study revealed that patients from the 2nd group who underwent physical rehabilitation fully recovered 1 month faster than patients from the 1st group; patients from the 4th group fully recovered 1.5 months faster than patients from the 3rd group. That is, physical rehabilitation has a positive effect on the recovery process of patients, especially if patients have undergone surgical intervention. At the same time, such physical rehabilitation involves various forms and types of exercises. Conclusions. It is advisable to use physical rehabilitation during the treatment of patients who have suffered a severe injury or had surgery. At the same time, it must be combined with psychological work with the patient.

Key words: operations, patients, severe injuries, physical rehabilitation, surgical interventions.

Вступ

фізична реабілітація одужання травма

Питання впливу фізичної реабілітації на швидкість та повноту одужання після тяжких травм та/або хірургічного втручання нині є досить важливим. Це зумовлено тим, що часто процес відновлення пацієнта триває повільніше, ніж це було заплановано, а лише медикаментозне лікування не дає потрібного ефекту. Тому необхідно долучати фізичну терапію, яка дозволила би покращити стан пацієнта та сприяла би його швидкому відновленню.

Варто відзначити, що це питання нині активно вивчається такими вітчизняними дослідниками, як Д. Воропаєв [1], А. Герцик [2], Д. Дац [4], А. Істомін [7], А. Панін [9]. На їхню думку, фізична реабілітація під час тяжких травм та/або хірургічного втручання дозволяє швидше та повноцінно відновити функціональність пошкоджених систем. При цьому дослідники переконані, що фізична терапія повинна бути комплексною та системною, тож включати не лише вправи, але й інші форми роботи з пацієнтами. Зокрема, масаж, водні процедури, ходьбу, заняття з розвитку дрібної моторики.

Тож необхідно звернути увагу на такі питання, як значимість фізичної реабілітації у процесі відновлення пацієнта, система фізичної реабілітації у разі тяжких травм, система фізичної реабілітації у разі хірургічного втручання, проведення дослідження та аналіз його результатів.

Матеріал і методи

Учасниками дослідження є перша група - 10 респондентів (5 жінок та 5 чоловіків) віком 25-37 років, які проходять реабілітацію після тяжких травм опорно-рухового апарату. Фізична реабілітація у них непередбачена; друга група - 10 респондентів (7 чоловіків та 3 жінки) віком 24-39 років, які проходять реабілітацію після тяжких травм опорно-рухового апарату. Фізична реабілітація у них передбачена; третя група - 10 респондентів (10 жінок) віком 21-41 років, які проходять реабілітацію після хірургічного втручання з видалення доброякісних пухлин молочної залози. Фізична реабілітація у них непередбачена; четверта група - 10 респондентів (9 жінок і 1 чоловік) віком 23-36 років, які проходять реабілітацію після хірургічного втручання з видалення доброякісних пухлин молочної залози. Фізична реабілітація у них передбачена. Дослідження проходило у період 01 березня 2023 року - 11 вересня 2023 року. Дослідження 1-ої та 2-ої груп здійснювалося на базі Міжнародного центру нейрохірургії (м. Київ) та 3-ої та 4-ої груп на базі Національного інституту раку (м. Київ). Дослідження проводилося у формі опитування та вивчення медичних карт.

Результати дослідження

Нині питанню фізичної реабілітації відводиться вагома увага. Це зумовлено тим, що людина, яка пройшла лікування, повинна проходити комплексне відновлення, яке передбачає не лише прийом певних ліків та виконання рекомендацій лікарів, але і відновлення фізичного здоров'я. Відповідно, відновлення шляхом фізичної реабілітації дозволяє повернути пацієнту фізичну активність, покращити рухові показники, загалом прискорити процес одужання [1, с. 7].

Варто відзначити, що фізична реабілітація після тяжких травм розглядається як важливий компонент відновлення. Зокрема, людина, яка мала певні переломи, зміщення, травми опорно-рухового апарату, складні пошкодження верхніх чи нижніх кінцівок, насамперед потребує відновлення рухової активності та функціональності систем, при цьому необхідно розвивати швидкість, удар, гнучкість. Також такий пацієнт потребує фізичної реабілітації, у разі якої до центру пошкодження покращилося б кровопостачання [5, с. 19].

Під час тяжких травм насамперед знижується амплітуда руху, зростає чи зменшується чутливість під час дії, знижується тонус м'язів, фіксуються вегетативно-трофічні порушення. Крім того, залежно від характеру травми, пацієнт може бути позбавлений можливості самостійно себе обслуговувати чи виконувати певні дії. Все це впливає на те, що особа потребує швидкого відновлення, зокрема такими засобами фізичної реабілітації, як масаж, лікувальна фізична культура, фізіотерапія. До того ж введення фізичної реабілітації у процес комплексного відновлення дозволяє пацієнту швидше повернутися до своєї діяльності та виконувати побутові справи без сторонньої допомоги [11, с. 11].

Варто відзначити, що хворих, які мають тяжкі травми, переважно розподіляють на три групи. Перша група - це пацієнти, які мають травми нижніх чи верхніх кінцівок, а також інші пошкодження. Фізична реабілітація у них передбачає лікувальну фізичну культуру. Основними тут є вправи на координацію, рівновагу, поставу, також важливо підвищити м'язову витривалість та рухову активність. Пацієнтам пропонується виконати протягом дня вправи загальною тривалістю до 90 хвилин. При цьому також залежно від характеру травми пропонується ходьба у повільному темпі. Загалом така фізична реабілітація спрямована на відновлення працездатності [2, с. 4].

Такій групі пацієнтів рекомендовані заняття у воді тривалістю до 30 хвилин. Це дозволяє зберегти рухливість суглобів та відновити функціональність. При цьому важливо, щоб температура води була у межах 30-37 градусів [12, с. 8].

Другою групою є пацієнти, які мають пошкодження хребта, що можуть мати збережені порушення у майбутньому. Їм пропонуються вправи на нормалізацію м'язового тонусу, координацію, тактильні відчуття. Серед форм роботи можуть бути спускання чи піднімання сходинками, махові оберти кистями, згинання і розгинання пальців кисті чи стопи, напруження та втягування сідниць. При цьому рекомендується виконувати також вправи у воді, працювати із дрібними предметами та пластиліном, використовувати спортивні ігри у своїй реабілітації. Рекомендована тривалість фізичної реабілітації кожного дня становить від 90 хвилин до 150 хвилин [4, с. 86].

Третьою групою є пацієнти, фізична реабілітація яких дозволить полегшити їхній стан, але не може ліквідувати необоротні зміни, зокрема, це складні травми хребта. Тут лікувальна фізична культура представлена вправами на посилення імпульсів до руху, дихання, активно-пасивні вправи. Зокрема, це вправи у воді, наприклад, просування у ванні та ходьба у басейні. Також такі пацієнти навчаються виконувати найпростіші побутові дії, що передбачає розвиток кистей. Наприклад, це чищення зубів, тримання столових приборів, умивання. Рекомендована тривалість фізичної реабілітації кожного дня становить від 90 хвилин до 150 хвилин [10, с. 6].

Фізична реабілітація після хірургічного втручання має інший характер. Вона спрямована не на відновлення рухової активності чи нормалізації м'язового тонусу, а на зміцнення організму. Водночас фізична реабілітація та її форми залежать від загального стану пацієнта та швидкості загоєння рани. Тож реабілітація може бути як активною, так і пасивною. Переважно фізична реабілітація після операції передбачає лікувальну фізичну культуру, масажі, фізіотерапію [3, с. 20].

Лікувальна фізична культура передбачає виконання гімнастичних вправ, зокрема, вправи загального характеру, сидячи, лежачи. Ці вправи необхідно виконувати протягом дня 4-5 разів, загальною тривалістю 60 хвилин. Рекомендовано також проводити дихальні вправи, що дозволяє заспокоїтися та унормувати психологічний стан, а також морально підготуватися до тривалої реабілітації [6, с. 35].

Масаж рекомендовано проводити не менше разу та не більше двох разів на день. Переважно його здійснюють у перші 2-3 дні після хірургічного втручання. Зокрема, масаж сприяє нормалізації кровообігу, тонусу, тиску, дихальної функції, обмінних процесів, відходженню мокрот, зменшенню болю. Водночас масаж може мати форму постукувань, вібрації, погладжування, розтирання, розминання [7, с. 12].

Фізіотерапія вже може проводитися через 1 день після операції. Її сутність проявляється у зменшенні болю, попередженні інфекції, попередженні післяопераційних ускладнень, покращенні кровообігу. Застосовуватися фізіотерапія може шляхом електрофорезу, інгаляції, різного роду терапій, кисневих ванн, електростимуляції м'язів. Зокрема, фізіотерапія корисна з метою регенеративних процесів [8, с. 29; 9, с. 58].

Тож можна визначити, що фізична реабілітація сприяє швидкому та повному одужанню після хірургічного втручання та складних травм. З метою доведення впливу фізичної реабілітації на швидкість та повноту одужання було проведене дослідження. Зокрема, було проаналізовано показники відновлення хворих з тяжкими травмами опорно-рухового апарату та відновлення після хірургічного втручання з видалення доброякісних пухлин молочної залози. Відповідно, респондентів було розподілено на 4 групи.

Перша група - 10 респондентів (5 жінок та 5 чоловіків) віком 25-37 років, які проходять реабілітацію після тяжких травм опорно-рухового апарату. Фізична реабілітація у них непередбачена.

Друга група - 10 респондентів (7 чоловіків та 3 жінки) віком 24-39 років, які проходять реабілітацію після тяжких травм опорно-рухового апарату. Фізична реабілітація у них передбачена.

Третя група - 10 респондентів (10 жінок) віком 21-41 років, які проходять реабілітацію після хірургічного втручання з видалення доброякісних пухлин молочної залози. Фізична реабілітація у них непередбачена.

Таблиця 1

Показники респондентів щодо впливу фізичної реабілітації на швидкість та повноту одужання після тяжких травм та/або хірургічного втручання (у таблиці зазначено період повного одужання)