Особливості взаємозв'язку кардіометаболічних порушень із забезпеченістю вітаміном D у підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України

Особливості взаємозв'язку кардіометаболічних порушень із забезпеченістю вітаміном D у підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням

Шульгай Анна-Марія Аркадіївна доктор філософії, асистент кафедри педіатрії №2

Шульгай Олександра Михайлівна, кандидат медичних наук, доцент,доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією

Анотація

Своєчасна діагностика кардіометаболічних порушень та дефіциту вітаміну D у підлітковому віці належать до ранніх методів попередження розвитку у дорослих глибоких метаболічних порушень та пов'язаних з ними захворювань. Особливо актуальним є попередження метаболічних розладів та дефіциту вітаміну D у дітей з надлишковою масою тіла та ожирінням в яких кардіометаболічні ризики мають безпосередні зв'язки із забезпеченістю вітаміном D. Чинники, які взаємозв'язані з недостатністю та дефіцитом вітаміну D, відносяться до критеріїв визначення метаболічного синдрому. Плейотропні властивості метаболітів вітаміну D через VDR-рецептори, що розташовані в різних органах здатні впливати на їх функціональну діяльність, процеси проліферації та диференціювання клітин.

Метою проведеного дослідження було встановити особливості змін чинників, які формують метаболічний синдром при дефіциті у дітей підліткового віку вітаміну D. Обстежено 76 дітей підліткового віку з ожирінням та 60 - з надмірною масою. Групу контролю склали 60 здорових підлітків. Оцінку рівня забезпеченості вітаміном D проводили за рівнем в сироватці крові 25(ОЩО.

Встановлено, що рівень дефіциту вітаміну D у підлітків з ожирінням складав 77,6%, а з надмірною масою тіла - 70% серед обстежених. У підлітків з дефіцитом вітаміну D та ожирінням гіпертригліцеридемія визначалася у 32,2%, гіпоальфаліпопротеїнемія у 57,6%, гіперглікемія у 32,7%, артеріальна гіпертензія у 81,3%, абдомінальне ожиріння у 48,5%. При недостатності вітаміну D у підлітків з ожирінням гіпертригліцеридемія визначалася у 14,3%, гіпоальфаліпопротеїнемія у 24,7%, гіперглікемія у 28,3%, артеріальна гіпертензія у 45,6%. Метаболічний синдром серед дітей з дефіцитом вітаміну D і ожирінням визначався у 64,4% випадків. Визначено, що у підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням рівень 25(QH)D в крові характеризується зворотнім кореляційним зв'язком з рівнем лептину (r=-0,498; p=0,000) та прямим зв'язком з рівнем адипонектину (r=0,592; p=0,000). Таким чином у підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням розвивається дефіцит вітаміну D, який сприяє розвитку кардіометаболічних порушень та метаболічного синдрому.

Ключові слова: вітамін D, ожиріння, надмірна маса тіла, метаболічний синдром, діти, лептин, адипонектин.

Shulhai Anna-Mariia Arkadiivna MD, PhD, Assistant professor at the Department of Pediatrics №2, I.Horbachevsky Ternopil National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine

Shulhai Oleksandra Mykhailivna MD, PhD, Associate professor at the Department of Children's Diseases and Pediatric Surgery, I.Horbachevsky Ternopil National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine

THE PECULIARITIES OF ASSOCIATION BETWEEN CARDIOMETABOLIC DISORDERS AND VITAMIN D STATUS IN OVERWEIGHT AND OBESE ADOLESCENTS

Abstract

Timely diagnosis of cardiometabolic disorders and vitamin D deficiency in adolescence is key to preventing the development of metabolic disorders and related diseases in adulthood. Especially important to prevent them in overweight and obese children. Vitamin D insufficiency and deficiency factors have been associated with metabolic syndrome criteria, which is peculiar in overweight and obese children. The pleiotropic effects of vitamin D metabolites through VDR receptors located in various organs can affect their functional activity, cell proliferation, and differentiation processes, which are especially important in adolescence.

The aim of the study was to determine the peculiarities of factors that form metabolic syndrome in adolescent children with vitamin D deficiency. 76 obese and 60 overweight adolescent children were examined. The control group was 60 healthy adolescents. The vitamin D status was determined by the level of 25(OH)D in the blood serum.

The vitamin D deficiency in adolescents with obesity was in 77.6%, of children and in overweight adolescents in 70%, respectively. In obese adolescents with vitamin D deficiency hypertriglyceridemia was determined in 32.2%, hypoalphalipoproteinemia in 57.6%, hyperglycemia in 32.7%, arterial hypertension in 81.3%, and abdominal obesity in 48.5%. In obese children with vitamin D insufficiency hypertriglyceridemia was found in 14.3%, hypoalphalipoproteinemia in 24.7%, hyperglycemia in 28.3%, and arterial hypertension in 45.6%. The metabolic syndrome among obese children with vitamin D deficiency was defined in 64.4% of cases. In overweight and obese adolescents, the 25(OH)D level in the blood had an inverse correlation with leptin level (r=-0.498; p=0.000) and a direct correlation with adiponectin level(r=0.592; p=0.000). Thus, overweight and obese adolescents develop vitamin D deficiency, which contributes to the development of metabolic syndrome and cardiometabolic disorders.

Keywords: vitamin D, children, obesity, overweight, metabolic syndrome, leptin, adiponectin.

Постановка проблеми. Ожиріння дітей та дорослих з кожним роком стрімко зростає та набуло пандемічного поширення [1]. Накопичення надлишкової жирової маси супроводжується формуванням факторів ризику розвитку патології серцево-судинної системи, метаболічного синдрому, цукрового діабету [2]. За результатами розрахунків ВООЗ темпів приросту прогнозується до 2030 року збільшення на планеті людей з ожирінням до 1,12 млрд, а надмірною масою тіла до 2,16 млрд. Аналізом причин смертності показано, що щорічно надмірна маса тіла та ожиріння, і пов'язані з ними ускладнення, призводять до смерті понад 4 млн осіб, а у 4 % населення щорічно знижується якість життя та ще 4 % стають інвалідами [1].

Дослідженнями ожиріння в європейському регіоні встановлено, що серед дітей та підлітків ожиріння частіше виявляється у хлопчиків (17,0 %), ніж у дівчаток (14,3 %). Ожиріння наносить великі економічні збитки. За даними McKinsey Global Institute світові збитки від ожиріння становлять близько 2,0 трильйонів доларів, або 2,8 % глобального ВВП, у Великобританії 3,0 % ВВП, у США 4,1 % [3].

Поширеність ожиріння в Україні серед дітей і підлітків, за даними офіційної статистики, у 2015 році становила 19,3 % серед усіх зареєстрованих випадків [3]. Найшвидші темпи приросту ожиріння визначаються у віковій групі дітей 15-17 років, серед яких поширеність ожиріння за останніх 10 років збільшилася майже у 3 рази. Ожиріння в Україні займає друге місце у структурі ендокринної патології дитячого віку і становить 18,74 % серед вперше виявлених захворювань ендокринної системи дітей [3]. Ожиріння є фактором ризику дефіциту вітаміну D [4]. Вважається, що ця недостатність вітаміну D, ймовірно, пов'язана з переважним відкладенням вітаміну в жирових клітинах організму, що робить його недоступним для перетворення в 25-гідроксихолекальциферол (25(OH)D). Встановлені взаємозв'язки низького рівня 25(OH)D з високим рівнем тригліцеридів (ТГ) та низьким рівнем холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) вказують на його взаємозв'язки з критеріями розвитку кардіометаболічних порушень. У зв'язку з цим дослідження впливу дефіциту вітаміну D на розвиток кардіо- метаболічних порушень та встановлення взаємозв'язків з критеріями метаболічного синдрому є пріоритетним напрямком глобальної системи охорони здоров'я [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні дослідження вказують на те, що метаболіт вітаміну D 1,25-дигідроксихолекальциферол (1,25(OH) 2D ), який метаболізується в нирках, зв'язується з рецепторами вітаміну D, які присутні в у більшості тканин організму, в тому числі ^-клітини підшлункової залози, і впливає на їхню функціональну активність [6]. Також дослідження дітей підліткового віку із ожирінням демонструють, що маса жиру в організмі обернено корелює з рівнями 25(OH) D у сироватці крові [7, 8]. Окрім того у деяких дослідженнях було встановлено у підлітків зворотний зв'язок 25(OH)D із сироватковою глюкозою та ТГ та прямий зв'язок із ХС ЛПВЩ, незалежно від ваги, тим самим впливаючи на процеси метаболізму [9, 10]. Недавні повідомлення стверджують, що вітамін D пов'язаний з механізмами, відповідальними за секрецію інсуліну, сприяючи контролю рівня глюкози в крові [11].

Саме тому серед останніх досліджень існує велика кількість повідомлень щодо застосування в лікуванні метаболічних порушень вітаміну D [12].

З цього випливає, що для розробки ефективних методів корекції кардіометаболічних порушень у дітей підліткового віку з надмірною масою тіла та ожирінням необхідно дослідити їх взаємозв'язки з рівнем забезпеченості вітаміном D.

Мета статті - встановити особливості змін чинників, які формують метаболічний синдром при дефіциті у дітей підліткового віку вітаміну D.

Виклад основного матеріалу. У дослідженні прийняли участь 60 дітей підліткового віку з надмірною масою тіла та 76 з ожирінням, які проходили лікування на базі КНП «Тернопільська обласна дитяча лікарня» Тернопільської обласної ради. Середній вік дітей (15,1 ± 2,1) роки. Групу контролю склало 60 підлітків з нормальною масою тіла. Всі діти, які були включені в дослідження, знаходилися в різних періодах пубертату (Tanner II-IV) [8].

Критеріями залучення пацієнтів до основної групи дослідження були: вік - 12-17 років, індекс маси тіла більше 85 перцентиля відповідно до віково- статевих номограм, відсутність ознак гострого захворювання, осінньо-зимово- весняний період, отримання інформованої згоди. Критеріями незалучення пацієнтів у дослідження були: ожиріння, яке виникало внаслідок захворювань ендокринної системи, прийом глюкокортикоїдів або протиепілептичних препаратів, спадкові та вроджені захворювання, інформація про наявність цукрового діабету, відсутність інформованої згоди.

Оцінку забезпеченості вітаміном D проводили за рівнем в сироватці крові 25(OH)D, який оцінювали за рекомендаціями Міжнародного товариства ендокринологів [5].

Відповідно до критеріїв включення усім дітям проводили антропометричні вимірювання зросту та маси тіла, і за їх результатами вираховували індекс маси тіла (ІМТ). Для вивчення ліпідного обміну визначали в сироватці крові загальний холестерин (ЗХС), холестерин ліпопротеїни високої щільності (ХСЛПВЩ), а також тригліцериди (ТГ). На основі отриманих даних проводили підрахунок рівня холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ХСЛПНЩ), холестерин ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХСЛПДНЩ) та індексу атерогенності (ІА). Для вивчення вуглеводного обміну визначали в крові рівень глікемії та інсуліну і вираховували індекс інсулінорезистентості HOMA-IR.

При визначенні критеріїв метаболічного синдрому користувалися критеріями IDF [1]. Додатково визначали в крові рівень лептину та адипонектину.

Статистичну обробку отриманих результатів дослідження проводили з використанням статистичного пакету Statistica 10,0 і табличного редактора Microsoft Excel 2007. Оцінку нормальності розподілу ознак проводили за критеріями Колмогорова-Смирнова та Шапіро-Уілка. Кількісні дані представляли залежно від характеру розподілу ознак. У випадку правильного розподілу ознак дані подавали у вигляді середнього значення (М) та стандартного відхилення (SD), а у випадку відхилення від нормальності розподілу дані подавали як медіана (Ме) та її відхилення у вигляді нижнього (25%) та верхнього (75 %) квартилів. Частотні характеристики досліджуваних ознак описували як абсолютне значення (n) і відсоткову кількість (%). Порівняння частотних показників між групами проводилося з використанням критерію хі-квадрат (/2) Пірсона. Достовірність відмінностей при порівнянні незалежних вибірок за умови правильного розподілу проводили з використанням t-критерію Стьюдента. Для порівняння незалежних вибірок у випадку відсутності ознак нормального розподілу використовували непараметричний U-критерій Манна-Уітні. Достовірними вважали відмінності між групами порівняння при р<0,05.

Серед 76 обстежених підлітків з ожирінням у 59 (77,6%) встановлено дефіцит вітаміну D, а серед 60 дітей з надмірною масою тіла - у 42 (70,0%). Загалом, поміж дітей основної групи у 101 підлітка діагностовано дефіцит вітаміну D. У інших 14 дітей з ожирінням (18,4%) та 14 (23,3%) з надлишковою масою тіла встановлено недостатність вітаміну D.

Частоту рівня ТГ > 1,7 ммоль/л, як одного з критеріїв кардіометаболічного ризику, виявлено у 19 (32,2 %) підлітків з дефіцитом вітаміну D та ожирінням, та у 8 (19,1 %) дітей з надмірною масою тіла та дефіцитом вітаміну D, (p=0,141).

При недостатності вітаміну D та ожирінні гіпертригліцеридемія спостерігалася у 14,3 % випадках, що було в 2,25 рази менше порівняно з дітьми даної групи з дефіцитом вітаміну D. При недостатності вітаміну D та надмірній масі тіла гіпертригліцеридемія спостерігалася в 1,3 рази менше порівняно з групою з дефіцитом вітаміну D. Таким чином, гіпертригліцеридемія у підлітків, як критерій метаболічного синдрому, найчастіше проявлялася при поєднанні дефіциту вітаміну D та ожиріння.

Частота прояву гіпоальфаліпопротеїнемії при рівні ХСЛПВЩ у підлітків 12-16 років менше 1,03 ммоль/л, або у підлітків 16 років і старше менше 1,03 ммоль/л у хлопчиків та 1,29 ммоль/л у дівчаток, становила у дітей з дефіцитом вітаміну D та ожирінням 34 (57,62 %) випадки, а при надмірній масі тіла та дефіциті вітаміну D - 15 (35,71 %). При недостатності вітаміну D у групі дітей з ожирінням гіпоальфаліпопротеїнемію встановлено у 21,4 % осіб, а при надмірній масі тіла - у 14,3 %.

Гіперглікемія за рівнем глюкози у крові > 5,6 ммоль/л визначалася у 32,7% випадків при ожирінні та дефіциті вітаміну D, а при надмірній масі тіла - у 38,1% дітей. метаболічний дефіцит вітамін ожиріння

Підвищення рівня САТ > 130 мм рт.ст., ДАТ > 85 мм рт.ст. мало місце у підлітків з ожирінням та дефіцитом вітаміну D у 81,3% осіб, а при дефіциті вітаміну D та надмірній масі тіла у 59,5 % осіб.

Важливе значення у розвитку кардіометаболічних порушень належить збільшенню кількості вісцерального жиру, що може визначатися шляхом вимірювання окружності талії. Серед обстежених підлітків з дефіцитом вітаміну D у 75,2% осіб визначалося абдомінальне ожиріння, а при недостатності вітаміну D у 46,4% дітей.

При цьому метаболічний синдром серед дітей з дефіцитом вітаміну D і ожирінням визначався у 38 (64,4 %) випадків, а серед дітей з надмірною масою тіла та ожирінням у 11 (26,2 %) осіб.

Окрім основних критеріїв серцево-судинних ризиків та метаболічного синдрому важливе значення у їх формуванні мають й інші чинники, які пов'язані з розвитком дефіциту вітаміну D. За отриманими результатами проведених досліджень встановлено, що до таких належать значення ХСЛПНЩ більше 3,33 ммоль/л, збільшення загальної кількості у крові проатерогенних ліпідів, показники індексу атерогенності більше 4, інсулінемія, інсулінорезистентність, гіперлептинемія, гіпоадипонектинемія,

За результатами проведеного аналізу встановлено, що у підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням, що поєднувалася з дефіцитом вітаміну D і метаболічним синдромом частота ХСЛПНЩ більше 3,33 ммоль/л діагностовано у 19 (38,7 %) випадках, індекс атерогенності високого ризику (4 і більше) виявлено у 25 (24,7 %) підлітків.

У дітей з надмірною масою тіла та ожирінням при поєднанні з дефіцитом вітаміну D та метаболічним синдромом рівень інсуліну становив 25,3 (17,3-29,5) мкОд/мл, а без метаболічного синдрому - 19,9 (16,3-23,2) мкОд/мл (р=0,038).

Проведені нами дослідження встановили, що складові кардіометаболіч- них ризиків мають кореляційні взаємозв'язки з рівнем адипокінів. Причому визначено, що у дітей з надмірною масою тіла та ожирінням рівень 25(ОН)В в крові характеризується зворотнім кореляційним зв'язком з рівнем лептину (r=- 0,498; p=0,000) та прямим зв'язком з рівнем адипонектину (r=0,592; p=0,000).

Порівняльною характеристикою основних та додаткових критеріїв кар- діометаболічних ризиків у підлітків з дефіцитом вітаміну D при різних значеннях лептину крові встановлено, що при підвищеному рівні лептину має місце достовірне переважання окружності талії, гіпоальфаліпопротеїнемія, зростання індексу атерогенності ліпідів, гіперінсулінемія, інсулінорезистент- ність, артеріальна гіпертензія (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняльна характеристика показників метаболічного обміну при різних рівнях лептину у підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням і

дефіцитом вітаміну D, Me (25-75)

Дефіцит вітаміну D у підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням супроводжувався гіпоадипонектинемією, яка визначалася у 62,3 % обстежених дітей. Порівнянням параметрів метаболічного обміну при нормоадипонектинемії та гіпоадипонектинемії визначено, що у підлітків з гіпоадипонектинемією достовірно зростали показники окружності талії, інсуліну, індексу HOMA в 1,4 рази, внаслідок чого збільшувалася інсулінорезистентність (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняльна характеристика параметрів метаболічного обміну

при різних рівнях адипонектину у підлітків з надмірною масою тіла і ожирінням та дефіцитом вітаміну D, Ме (25-75)

Зниження рівня адипонектину в крові у підлітків з надмірною масою тіла і ожирінням та дефіцитом вітаміну D не впливало на рівень в крові показників ліпідного обміну, глюкози а також артеріальний тиск.

Висновки

Надмірна маса тіла та ожиріння дітей підліткового віку супроводжується вираженим дефіцитом вітаміну D. У підлітків з ожирінням та дефіцитом вітаміну D розвиваються кардіометаболічні порушення, які проявляються підвищеним рівнем ТГ, зниженим рівнем ХС ЛПВЩ, підвищеним рівнем глюкози в крові, абдомінальним ожирінням, розвитком метаболічного синдрому. При надмірній масі тіла та ожирінні рівень лептину характеризується зворотнім кореляційним зв'язком із забезпеченістю вітаміном D а рівень адипонектину прямим зв'язком. Більш вирожений вплив на розвиток критеріїв метаболічного синдрому у підлітків з надмірною масою тіла та ожирінням має лептин в порівнянні з адипонектином.

Література

Зелінська НБ. Ожиріння в дітей: визначення, лікування, профілактика. Клінічні практичні настанови Ендокринологічного Товариства Частина 2. Український журнал дитячої ендокринології. 2018;1:65-76.

Шульгай А-МА, Павлишин ГА. Рівень вітаміну D і кардіометаболічні фактори ризику у дітей підліткового віку з ожирінням. Світ Медицини та

Зелінська НБ, Руденко НГ, Крушинська ЗГ. Хвороби ендокринної системи в дітей України у 2017 році: показники поширеності й захворюваності та їх динаміка. Український журнал дитячої ендокринології. 2018;2:5-15.

Shulhai A-MA, Pavlyshyn HA, Shulhai OM. Peculiarities of the prevalence and risk factors for vitamin D deficiency in overweight and obese adolescents in Ukraine. Arch Balk Med Union. 2019;54(1):57-63. doi.org/10.31688/ABMU.2019.54.1.08

Holik MF. The vitamin D deficiency pandemic: Approaches for diagnosis, treatment and prevention. Rev Endocr Metab Disord. 2017 Jun;18(2):153-65. doi: 10.1007/s11154-017-9424-1.

Fiamenghi VI, Mello ED. Vitamin D deficiency in children and adolescents with obesity: a meta-analysis. JPediatr (Rio J). 2021;97(3):273-279. doi:10.1016/j.jped.2020.08.006

Zhang H, Shen Z, Lin Y, Zhang J, Zhang Y, Liu P, et al. Vitamin D receptor targets hepatocyte nuclear factor 4a and mediates protective effects of vitamin D in nonalcoholic fatty liver disease. J Biol Chem. 2020;295(12):3891r905. doi:10.1074/jbc.RA119.011487

Shulhai AMA, Pavlyshyn HA. Features of lipid metabolism in overweight and obese adolescents depending on the various levels of vitamin D. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2019;(2):37-43. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10367

Dura-Travd T, Gallinas-Victoriano F. Vitamin D deficiency in adolescents with obesity - Altered metabolism or environmental factors?. Deficiencia de vitamina D en adolescentes con obesidad: ^Alteration metabolica o factores ambientales?. Nutr Hosp. 2023;40(5):942-948. doi:10.20960/nh.04460

Al-Daghri NM, Al-Saleh Y, Aljohani N, et al. Vitamin D Deficiency and Cardiometabolic Risks: A Juxtaposition of Arab Adolescents and Adults. PLoS One. 2015; 10(7):e0131315. Published 2015 Jul 17. doi:10.1371/journal.pone.0131315

Singh A, Singh N. Vitamin D intervention as a curative measure for glucose intolerance in obese children and adolescents: a systematic review on randomized control trials. Eur J Pediatr. 2024;183(4): 1475-1483. doi:10.1007/s00431-023-05407-0

Daniel JB, de Farias Costa PR, Pereira M, Oliveira AM. Vitamin D deficiency and cardiometabolic risk factors in adolescents: systematic review and meta-analysis. Rev Endocr Metab Disord. 2022;23(5):995-1010. doi:10.1007/s11154-022-09736-7

References

Zelins'ka NB. Ozhyrinnya v ditey: vyznachennya, likuvannya, profilaktyka. Klinichni praktychni nastanovy Endokrynolohichnoho Tovarystva Chastyna 2. Ukrayins'kyy zhurnal dytyachoyi endokrynolohiyi. 2018;1:65-76.

Shulhay A-MA, Pavlyshyn HA. Riven' vitaminu D i kardiometabolichni faktory ryzyku u ditey pidlitkovoho viku z ozhyrinnyam. Svit Medytsyny ta Biolohiyi. 2019;68(2):148-53. doi 10.26724/2079-8334-2019-2-68-148-153

Zelins'ka NB, Rudenko NH, Krushyns'ka Z-H. Khvoroby endokrynnoyi systemy v ditey Ukrayiny u 2017 rotsi: pokaznyky poshyrenosti y zakhvoryuvanosti ta yikh dynamika. Ukrayins'kyy zhurnal dytyachoyi endokrynolohiyi. 2018;2:5-15.

Shulhai A-MA, Pavlyshyn HA, Shulhai OM. Peculiarities of the prevalence and risk factors for vitamin D deficiency in overweight and obese adolescents in Ukraine. Arch Balk Med Union. 2019;54(1):57-63. doi.org/10.31688/ABMU.2019.54.1.08

Holik MF. The vitamin D deficiency pandemic: Approaches for diagnosis, treatment and prevention. Rev Endocr Metab Disord. 2017 Jun;18(2):153-65. doi: 10.1007/s77754-017-9424-1.

Fiamenghi VI, Mello ED. Vitamin D deficiency in children and adolescents with obesity: a meta-analysis. JPediatr (Rio J). 2021;97(3):273-279. doi:10.1016/j.jped.2020.08.006

Zhang H, Shen Z, Lin Y, Zhang J, Zhang Y, Liu P, et al. Vitamin D receptor targets hepatocyte nuclear factor 4a and mediates protective effects of vitamin D in nonalcoholic fatty liver disease. J Biol Chem. 2020;295(12):3891r905. doi:10.1074/jbc.RA119.011487

Shulhai AMA, Pavlyshyn HA. Features of lipid metabolism in overweight and obese adolescents depending on the various levels of vitamin D. Zdobutky klinichnoyi i eksperymental'noyi medytsyny. 2019;(2):37-43. https://doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10367

Dura-Travd T, Gallinas-Victoriano F. Vitamin D deficiency in adolescents with obesity - Altered metabolism or environmental factors?. Deficiencia de vitamina D en adolescentes con obesidad: ^Alteration metabolica o factores ambientales?. Nutr Hosp. 2023;40(5):942-948. doi:10.20960/nh.04460

Al-Daghri NM, Al-Saleh Y, Aljohani N, et al. Vitamin D Deficiency and Cardiometabolic Risks: A Juxtaposition of Arab Adolescents and Adults. PLoS One. 2015; 10(7):e0131315. Published 2015 Jul 17. doi:10.1371/journal.pone.0131315

Singh A, Singh N. Vitamin D intervention as a curative measure for glucose intolerance in obese children and adolescents: a systematic review on randomized control trials. Eur J Pediatr. 2024;183(4): 1475-1483. doi:10.1007/s00431-023-05407-0

Daniel JB, de Farias Costa PR, Pereira M, Oliveira AM. Vitamin D deficiency and cardiometabolic risk factors in adolescents: systematic review and meta-analysis. Rev Endocr Metab Disord. 2022;23(5):995-1010. doi:10.1007/s11154-022-09736-7

Размещено на Allbest.ru/