Клінічний випадок успішного інтервенційного лікування інфаркту міокарду та ішемічного мозкового інсульту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Клінічний випадок успішного інтервенційного лікування інфаркту міокарду та ішемічного мозкового інсульту

Карімулін Руслан Фанісович, лікар анестезіолог,

Університецька клініка ВНМУ ім. М.І. Пирогова

Соломончук Андрій Володимирович, т.в.о. завідувача

відділення для хворих на інфаркт міокарда,

КНП «Вінницький регіональний клінічний

лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології»

Томашкевич Антон Ігоревич, лікар хірург серцево-судинний рентгенопераційного блоку, КНП «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології»

Анотація

Цереброкардіальні захворювання займають лідируюче місце протягом останніх десятиліть в структурі загальної смертності населення. Основним патогенетичним компонентом, який призводить до порушення кровообігу на фоні зниження перфузії при інфаркті міокарду та ішемічному інсульті (ІМІ) головного мозку є тромбоемболічний компонент, що призводить до зниження постачання киснем міокарду та головного мозку, а це в свою чергу призводить до загибелі клітин серця та головного мозку. Сучасні інтервенційні технології медичної допомоги пацієнтам з гострим інфарктом міокарду є більш доступними, ніж для хворих з гострим ішемічним інсультом, так як використання ендоваскулярної тромбектомії, стентування у пацієнтів з ішемічним мозковим інсультом вимагає не тільки чіткої організації медичної допомоги з метою надання допомоги в межах «терапевтичного вікна», а й наявності дороговартісного обладнання, кваліфікованих спеціалістів тощо. Однією з пріоритетних задач сучасної медицини має бути можливість надання максимально ефективної, доказової та безпечної медичної допомоги пацієнту, що у випадку пацієнтів з інфарктом міокарду та пацієнтів з гострим інсультом можливо забезпечити в спеціалізованих ЗОЗ з можливістю використання всіх доказових методів лікування. Виходячи із наведених даних, представляло інтерес висвітлити клінічний випадок, який показує необхідність більш широкого застосування інтервенційних технологій у лікуванні пацієнтів з ішемічним мозковим інсультом.

Мета статті - висвітлити необхідність більш широкого застосування інтервенційних методів лікування пацієнтів з кардіологічною та неврологічною патологією.

Пацієнт П., 69 років, був госпіталізований до кардіологічного відділення КНП «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології» з діагнозом «Гострий коронарний синдром з елевацією ST». Пацієнту проведено ургентну коронарографію, катетеризовані вічка лівої (ЛКА), правої (ПКА) коронарних артерій та проведено коронарографію в стандартних та додаткових проекціях. Виявлено: гостру субоклюзію ОГ ЛКА. Проведено: стентування 1 DES, ОГ ЛКА. Протягом доби стан пацієнта стабільний. Через добу загальний стан хворого різко погіршився. Продуктичному мовному контакту недоступний, тотальна моторна афазія. Об'єктивно: свідомість оглушення, ШКГ 13 балів, положення в ліжку активне. Неврологічний статус: менінгеальні рефлекси негативні; очні щілини D=S, зіниці D=S, фотореакція збережена, легкий парез мімічної мускулатури праворуч, правобічна геміплегія. Позитивний с-м Бабінського праворуч. Рефлекси D>S. Чутливі розлади виявити неможливо. Діагноз: Гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом на грунті тромбозу лівої внутрішньої сонної артерії та гіпертонічної хвороби у вигляді грубого правобічного геміпарезу до рівня плегії в нозі, тотальної моторної афазії. NIHSS 20 балів. ASPECTS 5 балів. Проведено: СКТ ангіографії (ASPECTS 5 балів) - високий ризик ускладнень, для проведення тромболітичної терапії - тромболітична терапія протипоказана. Враховуючи часові рамки від початку інсульту, протипокази до проведення тромболітичної терапії рекомендовано КТ ангіографія в ургентному порядку. Після виконання КТ ангіографії: тромбоз лівої внутрішньої сонної артерії. Проведено стентування лівої внутрішньої сонної артерії - 1 стент. Використання сучасних та доказових методів лікування у хворих з ішемічним інсультом та інфарктом міокарду дозволяє зменшити смертність та інвалідизацію. Сучасна медицина потребує більш широкого застосування інтервенційних методів лікування в пацієнтів з інсультом з метою зменшення смертності та інвалідизації неврологічних пацієнтів. Розширення медичної допомоги неврологічним пацієнтам на базах ЗОЗ, що надають лише кардіологічну інтервенційну допомогу дасть можливість зменшити смертність та інвалідизацію пацієнтів з цереброваску - лярними захворюваннями.

Ключові слова: гострий ішемічний інсульт, інфаркт міокарду, головний мозок, тромбектомія, серце, неврологічний дефіцит, інтервенційне лікування.

A CLINICAL CASE OF SUCCESSFUL INTERVENTIONAL TREATMENT OF MYOCARDIAL INFARCTION AND ISCHEMIC STROKE

Abstract

In the structure of the general mortality of the population during the last decades, cerebrocardial diseases occupy a leading place. The main pathogenetic component that leads to impaired blood circulation against the background of decreased perfusion of the myocardium during a heart attack and the brain during an ischemic stroke (II) is the thromboembolic component, which leads to a decrease in the supply of oxygen to the myocardium and the brain, which in turn leads to cell death heart and brain. Modern interventional technologies for providing medical care to patients with acute myocardial infarction are more accessible than to patients with acute ischemic stroke, since the use of endovascular thrombectomy and stenting in patients with ischemic stroke requires not only a clear organization of medical care in order to ensure the provision of care within "therapeutic windows", as well as the availability of expensive equipment, qualified specialists, etc. One of the priority tasks of modern medicine should be the possibility of providing the most effective, scientifically based and safe medical care to the patient, which in patients with myocardial infarction and acute stroke can be provided in specialized hospitals with the possibility of using all evidence-based treatment methods. Based on the given data, it was interesting to highlight a clinical case that indicates the need for wider use of interventional technologies in the treatment of patients with ischemic cerebral stroke. The purpose of the article is to highlight the need for wider use of interventional methods of treatment of patients with cardiac and neurological pathology.

Patient P., 69 years old, was hospitalized in the cardiology department of the Vinnytsia Regional Clinical Medical and Diagnostic Center for Cardiovascular Pathology with the diagnosis: "Acute coronary syndrome with ST elevation". The patient underwent urgent coronary angiography, catheterization of the left (LCA), right (RCA) coronary arteries, performed coronary angiography in standard and additional projections. It was revealed: acute subocclusion of OG LCA. Performed: stenting 1 DES, OG LCA. During the day, the patient's condition is stable. A day later, the general condition of the patient worsened sharply. Productive language contact is unavailable, complete motor aphasia. Objectively: unconscious state, GSC 13 points, position in bed active. Neurological status: meningeal reflexes are negative; eye fissures D=S, pupils D=S, photoreaction preserved, slight paresis of facial muscles on the right, right-sided hemiplegia. Mr. Babinskyi is positive in the case. Reflexes D>S. It is impossible to detect sensitive disorders. Diagnosis: Acute cerebral blood circulation disorder of the ischemic type due to thrombosis of the left internal carotid artery and hypertension in the form of severe right-sided hemiparesis to the level of plegia in the lower leg, total motor aphasia. NIHSS 20 points. ASPECTS 5 points. Performed: CT angiography (ASPECTS 5 points) - high risk of complications, for thrombolytic therapy - thrombolytic therapy is contraindicated. Taking into account the time from the onset of stroke, contraindications to thrombolytic therapy, CT angiography is recommended as a matter of urgency. After CT angiography: thrombosis of the left internal carotid artery. Stenting of the left internal carotid artery was performed - 1 stent. The use of modern and scientifically based methods of treatment of patients with ischemic stroke and myocardial infarction allows to reduce mortality and disability. Modern medicine requires a wider application of interventional methods of treatment of stroke patients in order to reduce mortality and disability of neurological patients. Expanding the provision of medical care to neurological patients on the basis of medical centers that provide only cardiological interventional care will reduce the mortality and disability of patients with cerebrovascular diseases.

Key words: acute ischemic stroke, myocardial infarction, brain, thrombectomy, heart, neurological deficit, interventional treatment.

Вступ

Постановка проблеми. Цереброкардіальні захворювання займають лідируюче місце протягом останніх десятиліть в структурі загальної смертності населення у світі [1, 2, 3, 4]. Основним патогенетичним компонентом, який призводить до порушення кровообігу на фоні зниження перфузії при інфаркті міокарду (ІМ) та ішемічному інсульті (ІМІ) головного мозку є тромбоемболічний компонент, що призводить до зниження постачання киснем міокарду та головного мозку, а це в свою чергу призводить до загибелі клітин серця та головного мозку [1, 3]. Сучасні інтервенційні технології для пацієнтів з гострим інфарктом міокарду є більш доступними ніж для хворих з гострим ішемічним інсультом, так як використання ендоваскулярної тромбектомії, стентування у пацієнтів з ішемічним мозковим інсультом вимагає не тільки чіткої організації медичної допомоги з метою надання допомоги в межах «терапевтичного вікна», а й наявності дороговартісного обладнання, кваліфікованих спеціалістів тощо [5, 6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На сьогодні в Україні лікування пацієнтів з інфарктом міокарду та ішемічним мозковим інсультом в більшості випадків відбувається в різних лікувальних закладах. Так, наприклад в м. Вінниця лікування пацієнтів з гострим інфарктом міокарда за сучасними стандартами відбувається на базі двох спеціалізованих ЗОЗ, але при цьому ці ЗОЗ не надають допомогу за програмою медичних гарантій для пацієнтів з гострим ішемічним інсультом, які лікуються і отримують допомогу на базі інших ЗОЗ, які на сьогодні використовують для лікування ішемічного інсульту тромболітичну терапію без інтервенційних методів лікування. На думку авторів, застосування інтервенційних методів в лікуванні не лише кардіологічних пацієнтів, а й неврологічних пацієнтів уже на теперішньому етапі розвитку медичної допомоги можливе при розширенні баз надання допомоги неврологічним пацієнтам, тобто створення умов для надання доказової медичної допомоги на базі спеціалізованих кардіологічних ЗОЗ, медичний персонал яких вже володіє необхідними знаннями та методами допомоги для не лише когорти кардіологічних пацієнтів. Так, дослідження за участю пацієнтів із гострим ішемічним інсультом із великим об'ємом ішемічного ядра довели, що ендоваскулярна тромбектомія протягом 24 годин після початку інсульту (визначається як час, коли пацієнт востаннє був відомий як здоровий) призводить до покращення функціональних результатів, ніж стандартна медична допомога. Ендоваскулярна тромбектомія є більш ефективною у зниженні інвалідності, ніж медикаментозна терапія в окремих пацієнтів з ішемічним інсультом внаслідок оклюзії великої церебральної судини [5, 7, 8].

Комплекс кардіальних та неврологічних порушень, зумовлених гострим ураженням головного мозку та серця, позначається терміном «цереброка- рдіальний синдром» [9]. Це поняття запропоноване в середині 50-х рр. минулого століття для позначення змін, внаслідок порушення системної та церебральної гемодинаміки. Серцеві розлади можуть посилювати ішемічне ураження мозку та погіршити прогноз пацієнта. Тому лікарі різних спеціальностей мають знати про прояви цереброкардіального синдрому, а їх своєчасна діагностика скоректує лікування хворих [9, 10, 11].

Однією з пріоритетних задач сучасної медицини має бути можливість надання максимально ефективної, доказової та безпечної медичної допомоги пацієнту, що у випадку пацієнтів з інфарктом міокарду та пацієнтів з гострим інсультом можливо забезпечити в спеціалізованих ЗОЗ з можливістю використання всіх доказових методів лікування.

Виходячи із наведених даних, представляло інтерес висвітлити клінічний випадок, який показує необхідність більш широкого застосування інтервенційних технологій у лікуванні пацієнтів з ішемічним мозковим інсультом.

Мета статті - висвітлити необхідність більш широкого застосування інтервенційних методів лікування пацієнтів з кардіологічною та неврологічною патологією.

Виклад основного матеріалу

інтервенційне лікування інфаркт міокарду

Пацієнт П., 69 років, був госпіталізований до кардіологічного відділення КНП «Вінницький регіональний клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології» (КНП "ВРЦСП") з діагнозом «ІХС. Гострий коронарний синдром з елевацією ST». Хворий поступив у відділення 17.12.2024 зі скаргами на: тиснучі болі за грудиною, які посилюються при фізичному навантаженні, запаморочення, відчуття нестачі кисню. Анамнез захворювання: зі слів хворого болі турбували близько тижня, періодично виникали і самостійно проходили. Зі слів хворого болі турбували близько тижня, періодично виникали і самостійно проходили. Стан погіршився 17.12.2024, коли повертався з роботи відчув виражено загальну слабкість, запаморочення, тиснучі болі за грудиною, знепритомнів, прокинувся вже в кареті ШМД пацієнт доставлений до приймального відділення КНП "ВРЦСП" та госпіталізований до відділення для хворих на інфаркт міокарду. На догоспітальноу етапі отримав: брилінта 180 мг, АСК 300 мг, фрелсі 2.5. Гіпертонічну хворобу заперечує, відмічає підйом АТ на передодні 210/100 мм.рт.ст.

Об'єктивний статус: загальний стан хворого важкий. Нормостенічної тілобудови. Шкіра тілесного кольору, без висипань. Тургор збережений. Слизові оболонки рожеві, вологі, чисті. Ступінь розвитку підшкірно-жирової клітковини помірний. Лімфатичні вузли при пальпації не збільшені, рухомі, безболісні та не спаяні з оточуючими тканинами. Щитоподібна залоза при пальпації звичайних розмірів та консистенції, безболісна. Артеріальний тиск -- 100/60 мм рт.ст., частота серцевих скорочень -- 64 уд/хв, пульс задовільного наповнення. У легенях вислуховується жорстке дихання над всією поверхнею, поодинокі сухі, свистячі хрипи. Живіт м'який, безболісний в усіх відділах. Симптоми подразнення очеревини відсутні. При пальпації печінка по краю реберної дуги, безболісна, не змінена. Селезінка не пальпується. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Набряки відсутні. Фізіологічні відправлення в межах норми. Неврологічний статус: без особливостей, хворий у свідомості, орієнтований у місці, просторі та часі. Очні щілини D = S, фотореакції збережені, живі. Рухи очних яблук у повному обсязі.

ЕКГ (17.12.2024) - ритм синусовий, правильний, ЧСС 65 хв. Елевація сегменту ST у відведеннях II, ІІІ, aVF. Реципрокні зміни по V1-V4.

На основі огляду та попередніх обстежень хворому виставлено діагноз: ІХС. Гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST. Коронаросклероз. Аортосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІІст., 3ст. РССУ - дуже високий.

Враховуючи тривалість больового синдрому (до 6 год), зміни на ЕКГ, дані об'єктивного огляду - пацієнту рекомендовано проведення ургентної коронарографії для визначення подальшої тактики лікування (рис.1, 2).

Послідовно катетеризовані вічка лівої (ЛКА), правої (ПКА) коронарних артерій та проведено коронарографію в стандартних та додаткових проекціях. Виявлено: гостру субоклюзію ОГ ЛКА. Проведено: стентування1 DES,ОГ ЛКА.

Рис.1 та 2. Результати коронарографії до та після стентування ОГ ЛКА.

Протягом доби після стентування ОГ ЛКА загальний стан хворого стабільний, скарги на момент огляду на ранок 7.30: загальна слабкість. Больовий синдром за грудиною заперечує. Задишка в стані спокою на час огляду не турбує. Вночі відпочивав. Об'єктивно: свідомість ясна, положення в ліжку активне. Загальний стан хворого: середньої важкості. Шкірні покриви: звичайного кольору, чисті. Температура тіла в межах норми. Пульс: 77 ударів за хв., ритмічний; АТ: 120/80 мм рт.ст. ЧД - 18 за хвилину. Аускультація: дихання жорстке.Хрипи: відсутні.Серце: тони ритмічні. Шуми: не вислуховуються. Живіт: м'який, неболісний, симетричний, приймає участь в акті дихання. Набряки на нижніх кінцівках: відсутні. Діурез самостійний, об'єм контролюється до 1500 мл. Призначення та аналізи: згідно листка призначень без особливостей. Інструментальні обстеження та медикамен - тозна терапія: без особливостей згідно листка призначень.

18.01.2024 о 13.20 загальний стан хворого різко погіршився. Продуктичному мовному контакту недоступний, тотальна моторна афазія. Об'єктивно: свідомість оглушення, ШКГ 13 балів, положення в ліжку активне. Загальний стан хворого: вкрай важкий. Шкірні покриви: звичайного кольору, чисті. Температура тіла в межах норми. Пульс: 77 ударів за хв., ритмічний; АТ: 120/80 мм рт.ст. ЧД - 18 за хвилину. SaO2 96%. Аускультація: дихання жорстке.

Хрипи: відсутні. Серце: тони ритмічні. Шуми: не вислуховуються. Живіт: м'який, неболісний, симетричний, приймає участь в акті дихання. Набряки на нижніх кінцівках: відсутні. Діурез самостійний, об'єм контролюється до 1500 мл. Неврологічний статус: менінгеальні рефлекси негативні;очні щілини D=S, зіниці D=S, фотореакція збережена, легкий парез мімічної мускулатури праворуч, правобічна геміплегія. Позитивний с-м Бабінського праворуч. Рефлекси D>S. Чутливі розлади виявити неможливо. Діагноз: Гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК) за ішемічним типом на ґрунті тромбозу лівої внутрішньої сонної артерії та гіпертонічної хвороби у вигляді грубого правобічного геміпарезу до рівня плегії в нозі, тотальної моторної афазії. NIHSS 20 балів. ASPECTS 5 балів. Проведено: субтракційну КТ ангіографію (ASPECTS 5 балів) - високий ризик ускладнень, для проведення тромболітичної терапії - тромболітична терапія протипоказана. Враховуючи часові рамки від початку ГПМК (від 13.00), протипокази до проведення тромболітичної терапії рекомендовано субтракційна КТ ангіографія в ургентному порядку. Після виконання КТ ангіографії: тромбоз лівої внутрішньої сонної артерії. Проведено стентування лівої внутрішньої сонної артерії - 1 стент (рис. 3, 4)

Рис. 3 та 4. Тромбоз лівої внутрішньої сонної артерії. Проведено стентування лівої внутрішньої сонної артерії.

19.12.23 р. Загальний стан хворого важкий. Свідомість 13 балів з афатичними розладами. Тотальна афазія. Парез погляду вправо. Грубий правобічний геміпарез. Позитивний р-с Бабінського справа.

21.12.23 р. Загальний стан хворого важкий. Свідомість за ШКГ14 балів з афатичними розладами. Моторна афазія. Виконує інструкції, слідкує за молоточком. Парезу погляду, ністагм не виявлено. Правобічний геміпарез (грубий в руці, легкий в нозі). Позитивний р-с Бабінського справа.

Лабораторні обстеження: без специфічних особливостей.

Діагноз: ІХС. Гострий Q інфаркт міокарда (17.12.2023р.) задньої стінки лівого шлуночка. Коронарослероз. КВГ (17.12.2023р.) - гостра субоклюзія ОГ ЛКА, стенози ПМШГ ЛКА - 40-60%. Стентування (17.12.2023р.) - ОГ ЛКА (1 стент). Гіпертонічна хвороба ІІІ ст., 3 ст. РССУ - дуже високий. ІХС. Гострий Q-інфаркт (17.12.2023р) міокарда задньої стінки лівого шлуночка. КВГ - гостра оклюзія ОГ ЛКА. Стентування -1 стент ОГ ЛКА. Субоклюзія ПМШГ ЛКА - 1 стент. Коронаросклероз. Гіпертонічна хвороба ІІІ ст. 3 ст. РССУ дуже високий. СН стадія С, зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ФВ - 52%). NYHA III ФК. ХСН ІІА. Гостре порушення мозкового кровообігу (18.12.2023р.) за ішемічним типом в басейні лівої СМА на ґрунті протяжного дифузного тромбозу ВСА зліва, на тлі ГХ III ст. у вигляді грубого правобічного геміпарезу.

Стентування лівої внутрішньої сонної артерії (18.12.23р). Індекс Бартеля 5 (18.12.2023р.). Шкала Ренкіна 5 (18.12.2023р.), Шкала Ренкіна 4 (25.12.2023р.). Шкала NIHSS 20б. (18.12.2023р.). Шкала ASPECTS 5 балів (18.12.2023р.). Гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей. Вікова катаракта обох очей. Варикозна хвороба судин обох нижніх кінцівок. ХОЗЛ за клінічними ознаками.

За час лікування стан пацієнта покращився. Регресував парез погляду. Наросла сила в правій н/к. Пацієнт самостійно сідає. З метою подальшої реабілітації пацієнт перевівся в інших ЗОЗ для проведення медичної реабілітації.

Висновки

1. Використання сучасних та доказових методів лікування у хворих з ІМІ та ІМ дозволяє зменшити смертність та інвалідизацію.

2. Сучасна медицина потребує більш широкого застосування інтервенційних методів лікування в пацієнтів з ІМІ з метою зменшення смертності та інвалідизації неврологічних пацієнтів.

3. Розширення медичної допомоги неврологічним пацієнтам на базах ЗОЗ, що надають лише кардіологічну інтервенційну допомогу дасть можли - вість зменшити смертність та інвалідизацію пацієнтів з цереброваскулярними захворюваннями.

Література

1. Heidenreich PA, Fonarow GC, Breathett K, et al. 2020 ACC/AHA Clinical Performance and Quality Measures for Adults With Heart Failure: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Performance Measures.Circ Cardiovasc Qual Outcomes 2020;13(11):e000099. doi:10.1161/HCQ.0000000000000099

2. Jenca D, Melenovsky V, Stehlik J, et al. Heart failure after myocardial infarction: incidence and predictors.ESC Heart Fail 2021;8(1):222-237.doi:10.1002/ehf2.13144

3. Platz, T. Evidence-based guidelines and clinical pathways in stroke rehabilitation: an international perspective. Front Neurol. 2019;10:200-208. doi: 10.3389/fneur.2019.00200. eCollection 2019. PMID: 30930832; PMCID: PMC6423914.

4. Kaplan GG, Windsor JW. The four epidemiological stages in the global evolution of inflammatory bowel disease. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2021;1:56-66. doi: 10.1038/s41575- 020-00360-x

5. Powers W, Rabinstein A, Ackerso T, Adeoye O, Bambakidis N, Becker K. et al. Guidelines for the early management of patients with acute ischemic stroke: 2019 update to the 2018 guidelines for the early management of acute ischemic stroke: A guideline for healthcare professionals from the American Heart Association. American Stroke Association. Stroke. 2019;50:344-418. https: doi: 10.1161/STR.0000000000000211.

6. Fan Y, Liao X, Pan Y, Dong K, Wang Y, Wang Y, et al. Intravenous thrombolysis is safe and effective for the cryptogenic stroke in china: data from the thrombolysis implementation and monitor of acute ischemic stroke in China (TIMS-China). J Stroke Cerebrovasc Dis. 2019;28:220-6. doi: 10.1016/j.j strokecerebrovasdi s.2018.09.041

7. Warach SJ, Dula AN, Milling TJ Jr. Tenecteplase thrombolysis for acute ischemic stroke. Stroke. 2020;51:3440-51. doi: 10.1161/STROKEAHA.120.029749

8. Chen Z, Venkat P, Seyfried D, Chopp M, Yan T, Chen J. Brain-heart interaction: cardiac complications after stroke. Circ Res. 2017;121(4):451-68. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA. 117.311170.

9. Yeo LLL, Andersson T, Yee KW, Tan BYQ, Paliwal P, Gopinathan A, et al. Synchronous cardiocerebral infarction in the era of endovascular therapy: which to treat fi rst? J Thromb Thrombolysis. 2017;44(1):104-11. https://doi.org/10.1007/s11239-017-1484-2.

10. Mierzewska-Schmidt M, Gawecka A. Neurogenic stunned myocardium - do we consider this diagnosis in patients with acute central nervous system injury and acute heart failure? Anaesthesiol Intensive Ther. 2015;47(2):175-80. https://doi.org/10.5603/AIT.2015.0017.

11. Ripoll JG, Blackshear JL, Diaz-Gomez JL. Acute cardiac complications in critical brain disease. Neurosurg Clin N Am. 2018;29(2):281-97. https://doi.org/10.1016/j.nec.2017.11.007.

References

1. Heidenreich PA, Fonarow GC, Breathett K, et al. 2020 ACC/AHA Clinical Performance and Quality Measures for Adults With Heart Failure: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Performance Measures.Circ Cardiovasc Qual Outcomes 2020;13(11):e000099. doi:10.1161/HCQ.0000000000000099 [in English].

2. Jenca D, Melenovsky V, Stehlik J, et al. Heart failure after myocardial infarction: incidence and predictors.ESC Heart Fail 2021;8(1):222-237.doi:10.1002/ehf2.13144 [in English].

3. Platz, T. Evidence-based guidelines and clinical pathways in stroke rehabilitation: an international perspective. Front Neurol. 2019;10:200-208. doi: 10.3389/fneur.2019.00200. eCollection 2019. PMID: 30930832; PMCID: PMC6423914. [in English].

4. Kaplan GG, Windsor JW. The four epidemiological stages in the global evolution of inflammatory bowel disease. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2021;1:56-66. doi: 10.1038/s41575- 020-00360-x [in English].

5. Powers W, Rabinstein A, Ackerso T, Adeoye O, Bambakidis N, Becker K. et al. Guidelines for the early management of patients with acute ischemic stroke: 2019 update to the 2018 guidelines for the early management of acute ischemic stroke: A guideline for healthcare professionals from the American Heart Association. American Stroke Association. Stroke. 2019;50:344-418. https: doi: 10.1161/STR.0000000000000211. [in English].

6. Fan Y, Liao X, Pan Y, Dong K, Wang Y, Wang Y, et al. Intravenous thrombolysis is safe and effective for the cryptogenic stroke in china: data from the thrombolysis implementation and monitor of acute ischemic stroke in China (TIMS-China). J Stroke Cerebrovasc Dis. 2019;28:220-6. doi: 10.1016/j.jstrokecerebrovasdis.2018.09.041 [in English].

7. Warach SJ, Dula AN, Milling TJ Jr. Tenecteplase thrombolysis for acute ischemic stroke. Stroke. 2020;51:3440-51. doi: 10.1161/STROKEAHA.120.029749 [in English].

8. Chen Z, Venkat P, Seyfried D, Chopp M, Yan T, Chen J. Brain-heart interaction: cardiac complications after stroke. Circ Res. 2017;121(4):451-68. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA. 117.0. [in English].

9. Yeo LLL, Andersson T, Yee KW, Tan BYQ, Paliwal P, Gopinathan A, et al. Synchronous cardiocerebral infarction in the era of endovascular therapy: which to treat fi rst? J Thromb Thrombolysis. 2017;44(1):104-11. https://doi.org/10.1007/s11239-017-1484-2. [in English].

10. Mierzewska-Schmidt M, Gawecka A. Neurogenic stunned myocardium - do we consider this diagnosis in patients with acute central nervous system injury and acute heart failure? Anaesthesiol Intensive Ther. 2015;47(2):175-80. https://doi.org/10.5603/AIT.2015.0017. [in English].

11. Ripoll JG, Blackshear JL, Diaz-Gomez JL. Acute cardiac complications in critical brain disease. Neurosurg Clin N Am. 2018;29(2):281-97. https://doi.org/10.1016Zj.nec.2017.11.007. [in English].

Размещено на Allbest.ru