Фармакологічні властивості кальцію і магнію: єдність і боротьба протилежностей

Размещено на http://allbest.ru

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Запорізький державний медичний університет

Фармакологічні властивості кальцію і магнію: єдність і боротьба протилежностей

Г. Зайченко Ганна Зайченко доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри фармакології, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Н. Горчакова Надія Горчакова доктор медичних наук, професор, професор кафедри фармакології, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, І. Бєленічев Ігор Бєленічев доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри фармакології та медичної рецептури з курсом нормальної фізіології, Запорізький державний медичний університет,

О. Шумейко Олена Шумейко кандидат медичних наук, доцент кафедри фармакології, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, О. Клименко Олена Клименко кандидат медичних наук, доцент кафедри фармакології, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, В. Бабак Василь Бабак кандидат медичних наук, доцент кафедри фармакології, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

м.Київ, м. Запоріжжя

Анотація

В оглядовій статті автори на підставі літературних даних, наведених у видавництвах Scopus, Google Scholar та ін., наводять відомості щодо фізико-хімічних, біохімічних, фармакологічних, клінічних властивостей кальцію і магнію, підкреслюють їх загальну фармакодинаміку, роблять акцент на їх відмінностях та розкривають етапи, характерні для гіпері гіпокальціємії і магніємії. Стійкість комплексів магнію з глюкозою і глюкозаміном вища, ніж із кальцієм. Для координаційних сполук магнію з глюкозою більшим є ентропійний внесок, а для сполук кальцію з глюкозою ентальпійний. Іони кальцію зв'язуються з білками з більшою активністю, ніж іони магнію. Енергія, необхідна для дегідратації магнію, більша, ніж для дегітрадації кальцію. Гіперкальціємія і гіпермагніємія спостерігаються рідше, ніж гіпокальціємія та гіпомагніємія.

У магній уміщуючих засобів більше діапазон впливу серцево-судинних та неврологічних препаратів. Препарати кальцію виявляють позитивний інотропний вплив, підвищуючи силу скорочень міокарду та скелетних м'язів. Препарати кальцію можуть викликати аритмії завдяки надходженню по кальцієвих каналах. Препарати магнію мають протиаритмічну, антифібриляторну і протиішемічну дію. У нервовій системі кальцій може грати роль нейротрансміттера. Препарати магнію мають заспокійливу, анальгетичну, антигіпоксичну, протисудомну дію.

Магній також уважають природним антистресовим фактором. Дефіцит магнію може викликати депресію, когнітивні порушення пам'яті, нейродегенеративні захворювання. Наводяться монопрепарати кальцію і магнію, а також комплексні засоби. Серед препаратів кальцію відомі кальцію хлорид, кальцію глюконат, кальцію гліцерофосфат, кальцію лактат. Із препаратів магнію застосовують монопрепарати: магнію сульфат, магнію оксид, магнію гідроксид, а також комплексні препарати: аспаркам, ритмокор, АТФ-форте, магне В6.

Abstract

Ganna Zaychenko PhD in Medicine, Professor, Head of the Department of Pharmacology, O. O. Bogomolets National Medical University, Kyiv,

Nadiya Gorchakova PhD in Medicine, Professor, Professor at the Department of Pharmacology, O. O. Bogomolets National Medical University, Kyiv,

Igor Belenichev PhD in Biology, Professor, Head of the Department of Pharmacology and Medical Prescription with a Course of Normal Physiology, Zaporizhzhia State Medical University, Zaporizhzhia

Olena Shumeyko PhD in Medicine, Associate Professor at the Department of Pharmacology, O. O. Bogomolets National Medical University, Kyiv,

Olena Klymenko PhD in Medicine, Associate Professor at the Department of Pharmacology, O. O. Bogomolets National Medical University, Kyiv,

Vasyl Babak PhD in Medicine, Associate Professor at the Department of Pharmacology, O. O. Bogomolets National Medical University, Kyiv,

In the review article, the authors, on the basis of literary data provided in Scopus, Google Scholar, and other publishers, provide information on the physicochemical, biochemical, pharmacological, and clinical properties of calcium and magnesium, emphasize their general pharmacodynamics, emphasize their differences, and reveal the stages, characteristic of hyperand hypocalcemia and magnesiumemia. The stability of magnesium complexes with glucose and glucosamine is higher than with calcium. For coordination compounds ofmagnesium with glucose, the entropic contribution is greater, and for compounds of calcium with glucose the enthalpic contribution. Calcium ions bind to proteins with greater activity than magnesium ions. The energy required for dehydrating magnesium is greater than for dehydrating calcium. Hypercalcemia and hypermagnesemia are observed less often than hypocalcemia and hypomagnesemia. The effect of calcium and magnesium drugs on the bone system, the effect on the cardiovascular and nervous systems, and the digestive tract is revealed. The peculiarity of the effect of calcium medicines. on the blood coagulation system is emphasized, they also have an anti-allergic effect. Calcium drugs affect all phases of blood coagulation. The antiallergic effect of calcium medicines is associated with stabilization of the cell membrane, inhibition of exudative reactions, influence on the hyaluronidase system with a change in vascular permeability.

Key words: calcium, magnesium, pharmacodynamics, mechanism of action, indications.

Лужноземельні метали (кальцій, магній) відіграють важливу роль у функціонуванні життєво важливих органів і систем, тому отримали назву «біометали».

Уміст кальцію в організмі становить 25000 ммоль/1000 г, а магнію 1000 ммоль/25 г. Більша частина кальцію міститься у кістковій тканині, тоді як розподіл магнію визначають у всіх тканинах і органах (Kvitka et al., 2021, pp. 40-44). Іони магнію порівняно з іонами кальцію більш гідратовані та мають виражену здібність до утворення координаційних зв'язків з елементами біомембран із формуванням координаційних лігандів. За підвищення концентрації здібність магнію до комплексоутворення зменшується. Магній не лише конкурує з кальцієм, а й запобігає надходженню у клітини натрію. Магній утворює комплекси з мембранно поляризуючими групами. Магній та кальцій вступають у взаємодію як із глюкозою, так і з глюкозаміном.

Стійкість комплексів магнію з глюкозою вища, ніж із кальцієм, що пов'язують з електростатичною взаємодією. Для координаційних сполук магнію з глюкозою більшим є ентропійний внесок, а для сполук кальцію з глюкозою ентальпійний. Більш стійкими є комплекси магнію з глюкозаміном, ніж кальцію з глюкозаміном. Як кальцій, так і магній можуть зв'язуватися з білками, хоча іони Ca²+ зв'язуються з білками з більшою активністю: іонний радіус Ca²+ (0,99А) більше іонного радіусу Mg²+ (0,95А).

Енергія, яка необхідна для дегідратації кальцію, становить 0,375 кал/моль, а магнію 14,19 кал/моль. Разом із тим кальцій і магній зв'язуються з білками, іонних зв'язків кальцію з білками в 10-3 та 10-4 рази більше, ніж магнію (El Beleidy et al., 2017, pp. 60-64).

Кальцій і магній беруть участь в енергозабезпеченні, скороченні м'язів, функціонуванні життєво важливих органів. В організм кальцій і магній надходять з їжею, водою, соками. Гіперкальціємія і гіпермагніємія зустрічаються рідко. Причиною гіперкальціємії можуть бути гіперпаратиреоз, злоякісні новоутворення, у тому числі мієломна хвороба з метастазами в кістках або без них. Надмірне надходження вітаміну D рідко викликає гіперкальціємію, але його гідроксильні похідні, такі як кальцитріол і альфа-кальцидол, можуть викликати цей стан. Тому під час прийому вище зазначених препаратів необхідно регулярно визначати рівень кальцію у крові. Перебіг гіперкальціємії зазвичай є безсимптомним. При важких формах гіперкальціємії спостерігається біль у кістках і животі, а також утворення конкрементів у ниркових канальцях (Vozianov et al., 2018, pp. 85-90).

Явище гіпокальціємії у дорослих зустрічаються рідко. Її причинами можуть бути недостатня кількість або повна відсутність гормону паращитоподібної залози, дефіцит вітаміну D, нестача сонячного освітлення, патологія нирок або порушення всмоктування кальцію у кишечнику. Гіпокальціємія спостерігається при нирковій недостатності, панкреатиті, низькому рівні білка у крові, підвищенні вмісту кальцію у кістках, тривалому лікуванні петльовими діуретиками, сепсисі (Li et al., 2018; Garbincius & Elrod, 2022). фармакодинаміка аспаркам кальцій магній

Дефіцит кальцію спостерігається при вагітності, лактації, що може призвести до затримки розвитку плода та резистентності до інсуліну (Takaya, 2021, p. 7008). Для розвитку плода необхідні кальцій та залізо, тому препарати кальцію та заліза необхідно включати в раціон вагітних (Abioye et al., 2021, pp. 1084-1101). До того ж кальцієва сигнальна система відіграє важливу роль у розвитку епітеліальної тканини (Brodskiy & Zartman, 2018, p. 051001).

Фізичний та емоційний стреси підвищують потребу у магнії. Гіпермагніємія діагностується при підйомі рівня магнію у плазмі крові понад 20 ммоль/л. Головними причинами розвитку гіпермагніємії вважають хронічні захворювання нирок, гостру ниркову недостатність. Уважають, що гіпермагніємія може бути ятрогенною, її діагностують у пацієнтів, які приймають препарати магнію у значній кількості для лікування еклампсії та епілепсії. Гіпермагніємія може бути виявлена у хворих, що тривало приймають проносні засоби, які містять магній. Гіпермагніємію констатують у хворих, які приймають препарати літію, при цьому рівень магнію у крові підвищується паралельно з рівнем кальцію (Kursov et al., 2021, pp. 56-67).

Гіпомагніємія спостерігається при важких захворюваннях життєво важливих органів, при недостатньому надходженні магнію з їжею. До гіпомагніємії можуть призвести деякі лікарські засоби: блокатори гістамінових рецепторів, натрію гідрокарбонат, антибіотики, протитуберкульозні, противірусні, протидіабетичні засоби, кортикостероїди, естроген та деякі інші (Kursov et al., 2021, pp. 56-67). При захворюваннях, які потребують застосування петльових діуретиків, спостерігали одночасне виявлення гіпокальціємії та гіпомагніємії (Filyk, 2021, pp. 36-42).

Фармакодинаміка кальцію та магнію пов'язана з їхніми біохімічними та біофізичними властивостями. У мікромолярних концентраціях кальцій активує синтез цАМФ у серці за рахунок приєднання до аденілатциклази кальмодуліну. За більш високих концентрацій кальцій пригнічує синтез цАМФ за рахунок витіснення магнію з активованих ділянок на активізованому компоненті аденілатциклази. Гідроліз цАМФ здійснює фосфодиестераза. Кальцій сприяє активації та вивільненню адренергічних медіаторів із нервових закінчень, проведенню імпульсів, регуляції ферментів, бере участь в утворенні ферментних комплексів. Кальцій залучений до механізмів скоротливості м'язів, підвищує опір організму до інфекції, активує фагоцитоз, може брати участь в активації гормонів. Кальцій може бути кофактором багатьох ферментів або брати участь в утворенні ферментних комплексів. У регуляції обміну кальцію головну роль відіграють гормон паращитоподібної залози і вітамін D. Порушення механізмів вивільнення Ca ²+ із саркоплазматичного ретикулуму, зміни активності АТ Ф-ази та утворення мРНК лежать в основі виникнення фібриляції передсердь (Valentim et al., 2022, p. BSR20211997).

Надходження кальцію стимулює внутрішньоклітинні та позаклітинні сигнальні системи, які пов'язані зі свідомістю. Зміни надходження цих сигналів призводять до виникнення нервових і психічних захворювань. До неврологічних розладів у дорослих призводять як порушення обміну кальцію загалом, так і розлад функціонування сигнальних систем. Саме встановлення механізмів розладу сигнальних систем і обміну кальцію веде до пошуку лікування психічних захворювань (Arjun McKinney et al., 2022, p. dev198853).

Магній уважають універсальним регулятором біохімічних процесів, який бере участь в енергетичному та пластичному обмінах. Він є кофактором багатьох ферментів, бере участь у понад 300 біохімічних реакціях. Магній може утворювати комплекси з молекулами АТФ, активувати понад 300 ферментів, у тому числі АТФази. Протидіє роз'єднанню окиснення з фосфорилюванням. Бере участь у синтезі нуклеїнових кислот. Сприяє активації креатинкінази, Ca+-Na+-АТФази, Ca-АТФази, ферментів гліколізу та інших (Al Alawi et al., 2018, pp. 1-17). Найбільше кальцію в організмі міститься у кістках і зубах, під час уведення препаратів кальцію стимулюється кальцій-фосфорний обмін (Han et al., 2020, pp. 124-129). Нестача кальцію веде до резорбції кісток, своєю чергою, у Ca ²+ та фосфору, може викликати запалення (Klein, 2018, p. 69). Але не слід забувати, що магній сприяє підвищенню рівню кальцію та утриманню кальцію у клітині, а також розвитку емалі зубів (Klitynska & Stishkovskyy, 2020, pp. 130-137). Окрім того, препарати магнію рекомендують використовувати у разі післяопераційної гіпокальціємії (Kvitka et al., 2021, pp. 40-44). На відміну від магнію препарати кальцію впливають на всі фази згортання крові, підвищують адгезивні тромбоцити.

Призначають препарати кальцію при набряку, капілярних кровотечах, наслідках геморагії. Ці препарати мають також протиалергічний вплив, стабілізуючи клітинні мембрани та пригнічуючи ексудативні реакції, а також впливаючи на систему гіалуронідази і зменшуючи проникність стінки судин. Препарати кальцію призначають як допоміжний засіб при алергічних реакціях.

Разом із тим як кальцій, так і магній мають багатогранний вплив на серцево-судинну систему. Препарати кальцію виявляють позитивний інотропний вплив, підвищуючи силу скорочень міокарда та скелетних м'язів. При цьому кальцій зв'язується з тропонін-тропоміозиновим комплексом. Тропонін змінює свою структуру, впливає на структуру актину і міозину та їх взаємодію. Препарати можуть стимулювати адренергічну медіацію, що веде до активації бета-адренорецепторів, активації аденилатциклази, утворення цАМФ, активації протеїнкіназ, фосфорилювання Ca²+-каналів, збільшення надходження Ca²+ у цитоплазму під час потенціалу дії, підвищення сили скорочення серця (Beghi et al., 2022; Valentim et al., 2022).

Підвищення внутрішньоклітинної концентрації кальцію веде до активації кальцій залежних білків. Іони кальцію взаємодіють із цАМФ, цГТФ та інозитолфосфатом. Кальцій уважають найсильнішим вторинним месенджером, який передає зовнішні сигнали з рецептора на мембрані до інших клітинних структур. Уведення препаратів кальцію прискорює вивільнення кальцію із саркоплазматичного ретикулуму, надходження у м'язові волокна. Це веде до активації протеїнкіназ, фосфорилюванню кальцієвих каналів сарколеми, збільшення надходження кальцію у саркоплазму під час потенціалу дії, що надалі збільшує силу скорочень. Але препарати кальцію не входять до складу кардіотонічних засобів, також вони не є гіпертензивними препаратами, хоча можуть стимулювати гладенькі м'язи. Як засоби для підвищення скоротливості м'язів свого часу похідні кальцію застосовували серед препаратів, що підвищують скорочення міометрію у пологах. Щодо серцево-судинної системи, то кальцій уміщуючі засоби можуть викликати аритмії завдяки надходженню по кальцієвих каналах Lта T-типу (van der Sande et al., 2018, pp. 230-235). В останні роки встановлено, що перевантаження кальцієм веде до фібриляції передсердь (Dai et al., 2021, pp. 1177-1197). Значне накопичення кальцію у серцевому м'язі викликає кардіоміопатії у скелетних м'язах та може призвести до міопатії (Frachisse et al., 2020; Valentim et al., 2022).

Зі зниженим умістом магнію пов'язують виникнення патологічних процесів у серцево-судинній системі в організмі у цілому. Низький уміст магнію підвищує окиснювальну активність нейтрофілів, високий уміст магнію знижує продукцію окиснювальних радикалів у щурів та поліморфноядерних клітин у людини (Liu & Dudley, 2020, p. 907). Утрату магнію міокардом встановили при інфаркті міокарда та гострій серцевій недостатності, особливо в зоні формування некрозу міокарда. Низький рівень магнію призводив до дестабілізації мембран кардіоміоцитів, тоді як високий уміст магнію стабілізував мембрани. Це пояснює той факт, що препарати магнію ефективні при різних формах тахіаритмії, включаючи ті, які викликаються серцевими глікозидами, нейролептиками, що спостерігають у післяопераційному періоді (Pickering et al., 2020, p. 3672). Протиішемічна дія магнію була доведена дослідами, стверджуючи, що при зниженні його вмісту виникає вазоспазм. Є дані, які доводять доцільність застосування препаратів магнію у хворих з інфарктом міокарда і елевацією сегменту ST (Szapary et al., 2021, p. 608193).

Органічні солі магнію, такі як магнію оротат, цитрат, лактат, піроглутамат, краще засвоюються і мають більшу біодоступність, аніж неорганічні кальцію сульфат, хлорид, гідроксид, оксид. Уважають, що лікування магнієм є більш ефективним, коли паралельно вводять його фіксатори вітамін В_р B₆, гліцин. Магній із вітаміном В₆ призначають для профілактики ендотеліальної дисфункції при артеріальній гіпертензії (Marushko et al., 2020, pp. 70-74). Високу біодоступність має також препарат аспаркам (панангін), діючими речовинами якого є аспарагінат калію та магнію. Препарат включають у комплексну фармакотерапію для лікування порушень ритму серця, при ішемічній хворобі серця, хронічній недостатності кровообігу. Велике значення для лікування серцево-судинних захворювань має наявність у магнію імунотропних та протизапальних властивостей. Так, за призначення препаратів магнію спостерігали зниження у крові інтерлейкінів, а саме IL1, IL6, IL8, а також фактору некрозу пухлин а TNFa (Ozen et al., 2019, pp. 463-471).

Як кальцій, так і магній можна вважати модуляторами діяльності нервової системи (Yuan et al., 2022, p. 103865). У нервовій системі кальцій відіграє роль у відтворенні зв'язку нейронів із глією (Khaitin, 2021, p. 13344). Кальцій у надмірній кількості може викликати нейродегенеративні зміни, у тому числі за підвищення рівня кальцію виявляються нейродегенеративні порушення, такі як падіння інтелекту, погіршення розумової діяльності (Proietti Onori & van Woerden, 2021, pp. 209-220). При хворобі Альцгеймера визначають дефіцит кальцієвих сигналів на тлі дегенерації астроцитів. Відзначається кальцієва гіперреактивність, кальцієві осциляції (Verkhratsky, 2019, p. a035188). Кальцій може втручатися у клітини протеїнів, що є нейротрансмітерами, які потім надходять екстрацелюлярно. Цей процес називають екзоцитозом. Екзоцитоз у нейронах і нейроендокринних клітинах пояснюється сполученням протеїнів із кальцієм, при цьому відбувається протеїн-протеїнова протеїн-ліпідна взаємодія, тобто кальцій утручається у молекулярне клонування (Anantharam & Kreutzberger, 2019, pp. 417-434). Дегенерація субстанції допамінергічних нейронів відповідає за ядерний мотонейронний дефіцит при хворобі Паркінсона. Ці нейрони є автономними водіями ритму, які містять значну частку цитозольного Са²+, що веде до осциляції, це вважають результатом оксидативного стресу. Коливання вмісту кальцію грає роль у диханні мітохондрій, біоенергетиці і виникненні оксидативного стресу (Zampese & Surmeier, 2020, p. 2045).

Відомо, що як кальцій, так і магній могли моделювати зміни метаболізму у центральній нервовій системі. Також відомо, що препарати магнію дають заспокійливу, анальгетичну, антигіпоксичну, протисудомну дію. Певною мірою це пов'язано з блокуванням надходження кальцію через потенціалзалежні канали. Магній є агоністом А типу рецепторів ГАМК і антагоністом рецепторів ангіотензину ІІ, активуючи нейротрансмісію, пов'язану з функцією протеїнкинази С (Chiarello et al., 2014, pp. 1-9). Магній є природним антистресовим чинником, який гальмує розвиток процесів збудження у ЦНС, знижує чутливість організму до зовнішніх впливів. Магній захищає NMDA від дії токсинів та забезпечує нейропротекторну дію (Dikke, 2017, pp. 59-68). Симптоми дефіциту магнію та стресу дуже подібні і супроводжуються запамороченням, нестримністю, слабкістю, неспокоєм, головним болем. Магній дуже добре проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр, контролює збудливість мембрани, у значній кількості міститься у позаклітинному просторі та цереброспинальній рідині, відіграє значну роль для гомеостазу головного мозку. У цереброспінальній рідині магній знаходиться у вільній та зв'язаній із білками формах (Dikke, 2017, pp. 59-68).

Гіпомагнємія несе не лише ризик виникнення неврологічних і психічних захворювань, а й цукрового діабету 2-го типу, метаболічного синдрому, остеоартрозу, серцево-судинних захворювань (de Baaij et al., 2015, pp. 1-46). Дефіцит магнію веде не тільки до стресу, а й до депресії, когнітивних порушень пам'яті, дегенеративних захворювань. Прояви порушень центральної нервової системи корелюють із тривалим дефіцитом кальцію, а тривала нестача магнію веде до порушення функції гіпокампа та нейродегенеративних і когнітивних порушень (Lo Piano et al., 2019, pp. 1-15).

Дефіцит магнію може викликати біполярні порушення, іони магнію блокують NMDA-рецептори, кальцієві канали, вступаючи з глутаматом у неконкурентний антагонізм, гальмують ексайтотоксичність, дефіцит магнію спостерігають при хворобі Паркінсона та Альцгеймера (Semenenko, 2019, pp. 108-115). Щодо впливу на травний канал препарати магнію оксид, магнію гідроксид є антацидами, магнію сульфат осмотичний проносний засіб, також є холекінетиком, холеспазмолітиком. В останні роки з'явилися нові відомості щодо застосування препаратів кальцію та магнію. З одного боку, вважають, що препарати кальцію будуть корисні при лікуванні COVID-19 (Alemzadeh et al., 2021, pp. 1219-1228). Також установили стимулюючий вплив кальцію на виникнення канцерогенезу (Danese et al., 2021, p. 119061). Щодо магнію достовірно встановлено, що нестача магнію може порушувати діяльність практично всіх органів і систем.

Висновки

Препаратами кальцію є кальцію хлорид, кальцію глюконат, кальцію гліцерофосфат, кальцію лактат. Монопрепарати магнію магнію сульфат, магнію оксид, магнію гідроксид, комплексні аспаркам, ритмокор, АТФ-форте, магне В6. Ці препарати широко застосовуються у нашій країні та світовій медицині.

Література

Abioye, A. I., Okuneye, T. A., Odesanya, A.-M. O., Adisa, O., Abioye, A. I., Soipe, A. I., Ismail, K. A., Yang, J. F., Fasehun, L.-K., & Omotayo, M. O. (2021).

Al Alawi, A. M., Majoni, S. W., & Falhammar, H. (2018). Magnesium and human health: Perspectives and Research Directions. International J. of Endocrinology, 2018, 1-17. https://doi.org/10.1155/2018/9041694

Alemzadeh, E., Alemzadeh, E., Ziaee, M., Abedi, A., & Salehiniya, H. (2021). The effect of low serum calcium level on the severity and mortality of COVID patients: A systematic review and meta-analysis. Immunity, Inflammation and Disease, 9(4), 1219-1228. https://doi.org/10.1002/iid3.528

Anantharam, A., & Kreutzberger, A. J. B. (2019). Unraveling the mechanisms of calcium-dependent secretion. J. of General Physiology, 151(4), 417-434. https://doi.org/10.1085/jgp.201812298

Arjun McKinney, A., Petrova, R., & Panagiotakos, G. (2022). Calcium and activity-dependent signaling in the developing cerebral cortex. Development, 149(17), dev198853. https://doi.org/10.1242/dev.198853

Beghi, S., Furmanik, M., Jaminon, A., Veltrop, R., Rapp, N., Wichapong, K., Bidar, E., Buschini, A., & Schurgers, L. J. (2022). Calcium signalling in heart and vessels: Role of Calmodulin and downstream calmodulin-dependent protein kinases. International J. of Molecular Sciences, 23(24), 16139. https://doi.org/10.3390/ijms232416139

Brodskiy, P. A., & Zartman, J. J. (2018). Calcium as a signal integrator in developing epithelial tissues. Physical Biology, 15(5), 051001. https://doi.org/10.1088/1478-3975/aabb18

Calcium intake and iron status in human studies: A systematic review and dose-response meta-analysis of randomized trials and crossover studies. The J. of Nutrition, 151(5), 1084-1101. https://doi.org/10.1093/jn/nxaa437

Chiarello, D. I., Marin, R., Proverbio, F., Benzo, Z., Pinero, S., Botana, D., & Abad, C. (2014). Effect of hypoxia on the calcium and magnesium content, lipid peroxidation level, and Ca ²⁺-ATPase activity of syncytiotrophoblast plasma membranes from placental explants. BioMedResearch International, 2014, 1-9. https://doi.org/10.1155/2014/597357

Dai, W., Kesaraju, S., & Weber, C. R. (2021). Transcriptional factors in calcium mishandling and atrial fibrillation development. Pflugers Archiv European J. of Physiology, 473(8), 1177-1197. https://doi.org/10.1007/s00424-021-02553-y

Danese, A., Leo, S., Rimessi, A., Wieckowski, M. R., Fiorica, F., Giorgi, C., & Pinton, P. (2021). Cell death as a result of calcium signaling modulation: A cancer-centric prospective. Biochimica et Biophysica Acta (BBA) Molecular Cell Research, 1868(8), 119061. https://doi.org/10.1016/j.bbamcr.2021.119061

de Baaij, J. H., Hoenderop, J. G., & Bindels, R. J. (2015). Magnesium in man: Implications for health and disease. Physiological Reviews, 95(1), 1-46. https://doi.org/10.1152/physrev.00012.2014

Dikke, G. B. (2017). Use of magnesium in obstetrics: Myths and facts. Obstetrics, Gynecology and Reproduction, 11(3), 59-68. https://doi.org/10.17749/2313-7347.2017.11.3.059-068

El Beleidy, A., El Sherbini, S. A., Elgebaly, H. F., & Ahmed, A. (2017). Calcium, magnesium and phosphorus deficiency in critically ill children. Egyptian Pediatric Association Gazette, 65(2), 60-64. https://doi.org/10.1016/j.epag.2017.03.004

Filyk, O. V (2021). Calcium and magnesium deficiency in children with acute respiratory failure: a prospective observational cohort study. EMERGENCY MEDICINE, (8.103), 36-42. https://doi.org/10.22141/2224-0586.8.103.2019.192369 (Ru)

Frachisse, J.-M., Thomine, S., & Allain, J.-M. (2020). Calcium and plasma membrane force-gated ion channels behind development. Current Opinion in Plant Biology, 53, 57-64. https://doi.org/10.1016/j.pbi.2019.10.006

Garbincius, J. F., & Elrod, J. W. (2022). Mitochondrial calcium exchange in physiology and disease. Physiological Reviews, 102(2), 893-992. https://doi.org/10.1152/physrev.00041.2020

Han, I. V, Furdychko, A. I., Ilchyshyn, M. P., Fedun, I. R., & Porokhovska, N. V (2020). Characteristics of effects produced by osteotropic drugs on bone regeneration obtained from the analysis of calcium-phosphorus metabolism in the experiment and clinical findings of Radiological Examinations. Actual Problems of the Modern Medicine: Bulletin of Ukrainian Medical Stomatological Academy, 20(4), 124-129. https://doi.org/10.31718/2077-1096.20A124 (Ukr)

Khaitin, A. (2021). Calcium in neuronal and glial response to axotomy. International Journal of Molecular Sciences, 22(24), 13344. https://doi.org/10.3390/ijms222413344

Klein, G. L. (2018). The role of calcium in inflammation-associated bone resorption. Biomolecules, 8(3), 69. https://doi.org/10.3390/ biom8030069

Klitynska, V., & Stishkovskyy, V. (2020). Magnesium in the body and its role in the formation of dental morbidity. Ukraine. Nation'sHealth, 3(60), 130-137. https://doi.org/10.24144/2077-6594.3.2020.208661 (Ukr)

Kursov, S. V, Nikonov, V V, Biletskyi, O. V, Fedets, O. I., & Homenko, V O. (2021). Physiology of magnesium metabolism and the use of magnesium in intensive care (literature review with the results of own observations, part 1). EMERGENCY MEDICINE, 17(5), 56-67. https://doi.org/10.22141/2224-0586.17.5.2021.240708 (Ru)

Kvitka, D. M., Palamarchuk, V O., Zemskov, S. V, & Smoliar, V A. (2021). The role of magnesium in the correction of postoperative hypocalcemia. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery, (3), 40-44. https://doi.org/10.30978/cees-2021-3-40 (Ukr)

Li, K., Wang, X.-F., Li, D.-Y, Chen, Y-C., Zhao, L.-J., Liu, X.-G., Guo, Y-F., Shen, J., Lin, X., Deng, J., Zhou, R., & Deng, H.-W. (2018). The good, the bad, and the ugly of calcium supplementation: A review of calcium intake on human health. Clinical Interventions in Aging, 13, 2443-2452. https://doi.org/10.2147/cia.s157523

Liu, M., & Dudley, S. C. (2020). Magnesium, oxidative stress, inflammation, and cardiovascular disease. Antioxidants, 9(10), 907. https://doi.org/10.3390/antiox9100907

Lo Piano, F., Corsonello, A., & Corica, F. (2019). Magnesium and elderly patient: the explored paths and the ones to be explored: a review. Magnesium Research, 32(1), 1-15. https://doi.org/10.1684/mrh.2019.0453

Marushko, Yu. V., Zlobynets, A. S., Hyschak, T. V, & Komissarova, О. S. (2020). The results of using the magnesium and vitamin B6 in children with a combined course of chronic gastroduodenitis and primary arterial hypertension. HEALTH OF WOMAN, 2(148), 70-74. https://doi.org/10.15574/hw.2020.148.70 (Ukr)

Ozen, M., Xie, H., Shin, N., Al Yousif, G., Clemens, J., McLane, M. W., Lei, J., & Burd, I. (2019). Magnesium sulfate inhibits inflammation through P2X7 receptors in human umbilical vein endothelial cells. Pediatric Research, 87(3), 463-471. https://doi. org/10.1038/s41390-019-0557-7

Pickering, G., Mazur, A., Trousselard, M., Bienkowski, P., Yaltsewa, N., Amessou, M., Noah, L., & Pouteau, E. (2020). Magnesium status and stress: The Vicious Circle Concept revisited. Nutrients, 12(12), 3672. https://doi.org/10.3390/nu12123672

Proietti Onori, M., & van Woerden, G. M. (2021). Role of calcium/calmodulin-dependent kinase 2 in neurodevelopmental disorders. Brain Research Bulletin, 171, 209-220. https://doi.org/10.1016/j.brainresbull.2021.03.014

Semenenko, S. I. (2019). Comparative influence of Ademol, amantadine sulfate, sulfate magnesium on neurologic deficit and mnemonic functions of rats with a traumatic brain injury model. Bukovinian Medical Herald, 4(92), 108-115. https://doi. org/10.24061/2413-0737.xxiii.4.92.2019.97 (Ukr)

Szapary, L. B., Szakacs, Z., Farkas, N., Schonfeld, K., Babocsay, D., Gajer, M., Kittka, B., Magyari, B., Hegyi, P., Szokodi, I., & Horvath, I. G. (2021). The effect of magnesium on reperfusion arrhythmias in STEMI patients, treated with PPCI. A systematic review with a meta-analysis and trial sequential analysis. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 7, 608193. https://doi.org/10.3389/ fcvm.2020.608193

Takaya, J. (2021). Calcium-deficiency during pregnancy affects insulin resistance in offspring. International J. of Molecular Sciences, 22(13), 7008. https://doi.org/10.3390/ijms22137008

Valentim, M. A., Brahmbhatt, A. N., & Tupling, A. R. (2022). Skeletal and cardiac muscle calcium transport regulation in health and disease. Bioscience Reports, 42(12), BSR20211997. https://doi.org/10.1042/bsr20211997

van der Sande, F. M., ter Meulen, K. J. A., Kotanko, P., & Kooman, J. P. (2018). Dialysate calcium levels: Do they matter? Blood Purification, 47(1-3), 230-235. https://doi.org/10.1159/000494584

Verkhratsky, A. (2019). Astroglial calcium signaling in aging and alzheimer's disease. Cold Spring Harbor Perspectives in Biology, 11 (7), a035188. https://doi.org/10.1101/cshperspect.a035188

Vozianov, S. A., Boyko, A. I., & Kuprin, D. I. (2018). Changes in the content of vitamin D in individuals with calcium-oxalate nephrolithiasis of a solitary kidney. Fiziologichnyi Zhurnal, 64(6), 85-90. https://doi.org/10.15407/fz64.06.085

Yuan, S., Yu, L., Gou, W., Wang, L., Sun, J., Li, D., Lu, Y, Cai, X., Yu, H., Yuan, C., Zheng, J., Larsson, S. C., Theodoratou, E., & Li, X. (2022). Health effects of high serum calcium levels: Updated phenome-wide Mendelian Randomisation investigation and review of Mendelian Randomisation Studies. eBioMedicine, 76, 103865. https://doi.org/10.1016/j.ebiom.2022.103865

Zampese, E., & Surmeier, D. J. (2020). Calcium, bioenergetics, and parkinson's disease. Cells, 9(9), 2045. https://doi.org/10.3390/ cells9092045

Размещено на Allbest.ru