Главная Коллекция "Revolution" Медицина Особливості довготривалої пам'яті у школярів з нейросенсорною приглухуватістю

Особливості довготривалої пам'яті у школярів з нейросенсорною приглухуватістю

Дослідження пам’яті у людей з порушенням слуху. З'ясування значення вивчення функціонування пам'яті у глухих дітей для психофізіології. Аналіз показників довготривалої пам’яті у школярів різних вікових періодів з нейросенсорною приглухуватістю.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.10.2024
Размер файла 498,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ДОВГОТРИВАЛОЇ ПАМ'ЯТІ У ШКОЛЯРІВ З НЕЙРОСЕНСОРНОЮ ПРИГЛУХУВАТІСТЮ

Смірнов Сергій Миколайович доктор біологічних наук,

доктор медичних наук, професор

Кліщ Микола Іванович кандидат медичних наук

Скрябіна Олена Миколаївна кандидат медичних наук

Анотація

Для визначення видів людської пам'яті більшість психологів викорстовує різні критерії. Залежно від часу зберігання матеріалу пам'ять поділяють на сенсорну, короткочасну і довготривалу. Довготривала пам'ять розрахована на тривале запам'ятовування інформації. При дослідженні довготривалої пам'яті можна оцінити швидкість запам'ятовування, точність утримання засвоєного і швидкість його відтворення.

Дослідження пам'яті у людей з порушенням слуху проводили ряд дослідників, але співставлення особливостей довготривалої пам'яті у школярів різного віку з вадами слуху не проводилось.

При дослідженні швидкості запам'ятовування складів у школярів з НСП ми встановили достовірно менші показники як стосовно об'єму засвоєного матеріалу, так і успішності засвоєння. При проведенні міжгрупового аналізу видно, що найбільш значима різниця показників об'єму засвоєного матеріалу і успішності засвоєння у школярів молодшого шкільного віку. Показник у групі з НСП був меншим відповідно на 66 і 52 % порівняно з контрольною групою. В учнів середнього і старшого шкільного віку ця різниця була дещо меншою, та все ж вони достовірно відрізнялись від аналогічних показників їх ровесників з нормальним слухом. Порівняння показників, що характеризують швидкість запам'ятовування складів школярів з НСП у віковому аспекті показало, що між учнями молодшого і середнього шкільного віку достовірної різниці немає. Існує різниця між показниками школярів середнього та старшого шкільного віку. Статева різниця між показниками швидкості запам'ятовування складів у групі школярів з НСП відсутня.

Аналогічні результати зафіксовані нами і при дослідженні швидкості запам'ятовування не пов'язаних за змістом слів. Учні з НСП продемонстрували в 1,5 раза менший об'єм засвоєного матеріалу та успішність його засвоєння. Проведення міжгрупового аналізу дозволило встановити, що найбільш виражена відмінність між досліджуваними показниками в учнів молодшого шкільного віку - різниця між показниками контрольної групи і групи з НСП - 67 %. Учні середнього і старшого шкільного віку з НСП мали також достовірно менші (на 50 %) показники швидкості запам'ятовування не пов'язаних за змістом слів як щодо об'єму засвоєного матеріалу, так і успішності його засвоєння. У віковому аспекті достовірне зростання досліджуваних показників у школярів з НСП встановлене між учнями середнього і старшого вікових періодів, тоді як між молодшим і середнім періодами зміни були не достовірними. Статевих відмінностей щодо досліджуваних показників не було встановлено.

При дослідженні швидкості запам'ятовування образів нами виявлено достовірно вищі показники у школярів з НСП. Показники об'єму засвоєного у школярів з НСП є вищими згідно з критерією Манна-Уітні, незважаючи на рівність медіани та квартилів у порівнюваних групах, адже сума рангів є статистично вищою в основній групі, порівняно з контролем. Достовірні відмінності між досліджуваними групами встановлено у школярів середнього та старшого шкільного віку, тоді як молодші школярі не відрізнялися за цим показником. Водночас у групі з НСП встановлені достовірні вікові відмінності у школярів усіх трьох вікових періодів, причому об'єм засвоєного збільшувався рівномірно з переходом до наступного вікового періоду. Не встановлено достовірної статевої різниці показників швидкості запам'ятовування образів.

Ключові слова: нейросенсорна приглухуватість, пам'ять, довготривала пам'ять, школярі.

Annotation

Smirnov Serhii Mykolayovych Doctor of Biological Sciences, Doctor of Medical Sciences, Professor

Klishch Mykola Ivanovych Candidate of Medical Sciences

Skryabina Olena Mykolaivna candidate of medical sciences

FEATURES OF LONG-TERM MEMORY IN SCHOOLCHILDREN WITH NEURO-SENSORY DEAFNESS

To determine the types of human memory, most psychologists use different criteria. Depending on the storage time of the material, memory is divided into sensory, short-term and long-term memory. Long-term memory is designed for long-term memorization of information. When studying long-term memory, it is possible to evaluate the speed of memorization, the accuracy of retention of what has been learned, and the speed of its reproduction.

Memory research in people with hearing impairment was conducted by a number of researchers, but no comparison of long-term memory characteristics in schoolchildren of different ages with hearing impairment was conducted.

When studying the speed of memorizing syllables in schoolchildren with SEN, we established significantly lower indicators both in terms of the amount of material learned and the success of learning. When conducting an intergroup analysis, it can be seen that the most significant difference in the indicators of the amount of material learned and the success of learning in elementary school students. The indicator in the group with NSP was lower by 66 and 52%, respectively, compared to the control group. In middle and high school students, this difference was somewhat smaller, but still they reliably differed from the similar indicators of their peers with normal hearing. A comparison of indicators characterizing the speed of memorizing compositions of schoolchildren with SEN in terms of age showed that there is no reliable difference between students of junior and middle school age. There is a difference between the indicators of middle and high school students. There is no gender difference between the indicators of the speed of memorizing syllables in the group of schoolchildren with SEN.

Similar results were recorded by us when studying the speed of memorization of unrelated words. Pupils from NSP demonstrated a 1.5 times smaller amount of material learned and the success of its assimilation. Conducting an intergroup analysis made it possible to establish that the most pronounced difference between the studied indicators in elementary school students is the difference between the indicators of the control group and the group with SEN - 67%. Middle and high school students with SEN also had significantly lower (by 50%) indicators of the speed of memorizing unrelated words both in terms of the amount of material learned and the success of its learning. In terms of age, a reliable increase in the studied indicators in schoolchildren with SEN was established between students of the middle and older age periods, while the changes were not reliable between the younger and middle periods. There were no gender differences in the studied indicators.

When studying the speed of memorizing images, we found significantly higher indicators in schoolchildren with SEN. According to the Mann-Whitney test, the indicators of the volume of learning of students with SEN are higher, despite the equality of medians and quartiles in the compared groups, because the sum of the ranks is statistically higher in the main group, compared to the control. Significant differences between the studied groups were found in middle and high school students, while younger students did not differ in terms of this indicator. At the same time, in the group with SEN, significant age differences were found in students of all three age periods, and the volume of learning increased evenly with the transition to the next age period. No reliable gender difference was found in the indicators of the speed of remembering images.

Keywords: sensorineural deafness, memory, long-term memory, schoolchildren.

Постановка проблеми

Кількість дітей з порушеннями психофізичного розвитку, що проявляються в розладах уваги, пам'яті та емоційної сфери неухильно зростає, створюючи труднощі у формуванні різних форм навчальної діяльності, соціальну дезадаптацію та порушення процесів соціалізації у цих дітей [1, 2].

Нова інформація може надходити в систему пам'яті лише через сенсорну пам'ять [2]. Для того щоб бути збереженою, вона має перейти звідти в так звану робочу чи оперативну пам'ять, де здійснюється переробка і усвідомлення інформації, а потім - у довготривалу пам'ять, яка є базою постійних знань. Довготривала пам'ять розрахована на тривале запам'ятовування інформації. Вона зберігає людський досвід і забезпечує довгочасне зберігання матеріалу та наступне використання у повсякденній діяльності. Це найскладніший вид пам'яті. Матеріал у ній зберігається, зазнаючи впливу процесів запам'ятовування, забування, відтворення [3].

Дослідження довготривалої пам'яті дозволяє оцінити швидкість запам'ятовування, точність утримання засвоєного і швидкість його відтворення [4].

Вивчення функціонування пам'яті у глухих дітей має фундаментальне значення для психофізіології. Це пов'язано з тим, що саме в цій галузі можна знайти відповіді на важливі питання, зокрема, наскільки порушення слуху (первинне порушення) та мовленнєвого розвитку (вторинне порушення) впливають на розвиток різних видів пам'яті [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

нейросенсорний приглухуватість порушення слух

Організація матеріалу в тривалій пам'яті підпорядковується певним принципам, зокрема, використанню засобів, залежності запам'ятовування від місця матеріалу в структурі діяльності. Останній принцип обґрунтований у дослідженнях [3, 4, 6], де висвітлено залежність запам'ятовування від зв'язків матеріалу з мотивами, метою та умовами діяльності. Хоча ряд дослідників вивчали стан пам'яті у глухих людей [5, 7, 8], порівняння деяких видів пам'яті у школярів різного віку з порушеннями слуху не проводилося.

Мета статті

Аналіз показників довготривалої пам'яті у школярів різних вікових періодів з нейросенсорною приглухуватістю (НСП).

Матеріали і методи дослідження

У відповідності до мети були сформовані група школярів з НСП і контрольна група (здорові школярі). Школярі, що увійшли у досліджувані групи були розділені на 3 вікові періоди - молодший (7-10 років), середній (11-14 років) і старший (15-17 років) [9].

Для формування групи осіб з НСП був проведений аналіз аудіограм 126 осіб, які мали різні вади слуху та навчались у спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті. Для дослідження ми відібрали 90 осіб, які мали вроджену або рано набуту двобічну сенсоневральну приглухуватість ІІІ-IV ступеня. Особи, які мали контакт з радіацією, перенесли черепно-мозкову травму, а також з асиметричним слухом не досліджувались.

Контрольну групу склали 90 осіб тих самих вікових періодів, що не мали порушень слуху і навчались звичайній школі.

Ми провели статевий розподіл школярів, у кожній досліджуваній групі з рівномірним представництвом осіб чоловічої і жіночої статі.

Дослідження виконані з дотриманням основних положень Міжнародного керівництва з етики для біомедичних досліджень за участі людей Ради міжнародних організацій медичних наук (CIOMS) [10], а також Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини [11]. Дизайн дослідження передбачав дотримання принципів конфіденційності та поваги особистості дитини, як особи, не здатної до самозахисту.

У дослідженні використовували пакет “Пам'ять” комп'ютерної програми “Effecton Studio”. У своєму дослідженні ми вивчали швидкості запам'ятовування складів й не пов'язаних за змістом слів, точність утримання засвоєного і швидкість його відтворення.

Статистичний аналіз даних проводили за допомогою статистичних пакетів „EXCELL FOR WINDOWS” та „STATISTICA”. Перевірку гіпотези на нормальність здійснювали з використанням статистичних критеріїв КолмогороваСмірнова та Шапіро-Вілка. Розподіл величин вважали нормальним при отриманні рівня достовірності критерія Шапіро-Уілка р>0,05 та р>0,2 - для критерія Колмогорова-Смірнова. При відмінності в результатах тестів, опиралися на критерій Шапіро-Уілка, як більш надійного. Порівняння вибірок за кількісною ознакою проводили параметричними і непараметричними методами. Порівняння 2-х незалежних вибірок за кількісною ознакою за умови правильного розподілу величин та рівності дисперсій у досліджуваних групах здійснювали за допомогою t-критерію Стьюдента. При неправильному розподілі величин порівняння 2-х вибірок проводили з використанням тесту Манна-Вітні. Результати вважали достовірними при отриманні критерія достовірності p<0,05.

Виклад основного матеріалу

Довготривала пам'ять розрахована на тривале запам'ятовування інформації. При дослідженні довготривалої пам'яті можна оцінити швидкість запам'ятовування, точність утримання засвоєного і швидкість його відтворення.

При дослідженні швидкості запам'ятовування складів ми встановили достовірно менші показники як стосовно об'єму засвоєного матеріалу, так і успішності засвоєння (табл. 1; рис.1).

Рис. 1 Співвідношення швидкості запам 'ятовування складів у школярів з НСП та у групі контролю

Таблиця 1

Швидкість запам'ятовування складів у школярів з нейросенсорною приглухуватістю та у групі контролю, (Me; Lq; Uq)

Показник

НСП, n=90

Контроль, n=90

Об'єм засвоєного

4 (3; 4)*

5 (4; 6)

Успішність засвоєння, %

44 (33; 44)*

55 (44; 66)

Примітка. * - достовірність різниці між показниками р<0,001.

При проведенні міжгрупового аналізу видно, що найбільш значима різниця показників об'єму засвоєного матеріалу і успішності засвоєння у школярів молодшого шкільного віку. Показник у групі з НСП був меншим відповідно на 66 і 52 % порівняно з контрольною групою. В учнів середнього і старшого шкільного віку ця різниця була дещо меншою, та все ж вони достовірно відрізнялись від аналогічних показників їх ровесників з нормальним слухом (табл. 2).

Таблиця 2

Показники швидкості запам'ятовування складів у школярів різних вікових періодів контрольної групи і групи із НСП, (Ме (Lq; Uq))

Об'єм засвоєного

Вікові періоди

Група

Стать

Загалом по групі

Ч

Ж

Молодший шкільний вік

Контрольна, n=30

5 (4; 5)

4 (3; 5)

5 (4; 5)

НСП, n=30

3 (3; 4)#

3 (3; 4) *

3 (3; 4)#

Середній шкільний вік

Контрольна, n=30

5 (4; 6)

5 (4; 6)

5 (4; 6)

НСП, n=30

4 (3; 4)#

3 (2; 4) *

4 (3; 4)#

Старший шкільний вік

Контрольна, n=30

6 (5; 6)

5 (4; 6)

6 (5; 6)

НСП, n=30

4 (4; 5) *

4 (3; 5) *

4 (4; 5)#

Порівняння показників, що характеризують швидкість запам'ятовування складів школярів з НСП у віковому аспекті показало, що між учнями молодшого і середнього шкільного віку достовірної різниці немає. Існує різниця між показниками школярів середнього та старшого шкільного віку (табл. 3; рис. 2).

Рис. 2 Співвідношення показників швидкості запам 'ятовування складів у школярів з НСП залежно від віку

Таблиця 3

Швидкість запам'ятовування складів у школярів з нейросенсорною приглухуватістю залежно від віку, (Me; Lq; Uq)

Показник

Вікова група 7-10 років (1 група) (n=30)

Вікова група 11-14 років (2 група) (n=30)

Вікова група 15-17 років (3 група) (n=30)

Критерій КраскелаУолліса (Н) та критерій достовірності (р)

Критерій МаннаУітні

Об'єм засвоєного

3 (3; 4)

4 (3; 4)

4 (4; 5)

Н=18,25 р<0,001

рі-2>0,05

рі-3<0,001

р2-з=0,004

Успішність засвоєння, %

33 (33; 44)

39 (33; 44)

44 (44; 55)

Н=18,34 р<0,001

рі-2>0,05

рі-3<0,001

р2-з=0,004

Примітки: рівень статистичної значущості згідно з поправкою Бонферроні при міжгруповому порівнянні р<0,017:

1. рі-2 - достовірність різниці між показниками дітей 1 групи та 2 групи;

2. рі-з - достовірність різниці між показниками дітей 1 групи та 3 групи;

3. р2-з - достовірність різниці між показниками дітей 2 групи та 3 групи.

Статева різниця між показниками швидкості запам'ятовування складів у групі школярів з НСП відсутня.

Аналогічні результати зафіксовані нами і при дослідженні швидкості запам'ятовування не пов'язаних за змістом слів (табл. 4; рис. 3). Учні з НСП продемонстрували в 1,5 раза менший об'єм засвоєного матеріалу та успішність його засвоєння.

Таблиця 4

Швидкість запам'ятовування не пов'язаних за змістом слів у школярів з НСП та у групі контролю, (Ме;Lq; l'q)

Показник

НСП, n=90

Контроль, n=90

Об'єм засвоєного

4 (3; 5)*

6 (5; 7)

Успішність засвоєння, %

44 (33; 55)*

66 (55; 77)

Примітка. * - достовірність різниці між показниками р<0,001.

Рис. 3 Швидкість запам 'ятовування не пов 'язаних за змістом слів у школярів з НСП та у групі контролю

Проведення міжгрупового аналізу дозволило встановити, що найбільш виражена відмінність між досліджуваними показниками в учнів молодшого шкільного віку - різниця між показниками контрольної групи і групи з НСП - 67 %. Учні середнього і старшого шкільного віку з НСП мали також достовірно менші (на 50 %) показники швидкості запам'ятовування не пов'язаних за змістом слів як щодо об'єму засвоєного матеріалу, так і успішності його засвоєння (табл. 5).

Таблиця 5

Показники швидкості запам'ятовування не пов'язаних за змістом слів у школярів різних вікових періодів контрольної групи і групи із НСП, (Не (Lq; Uq))

Об'єм засвоєного

Вікові періоди

Група

Стать

Загалом по групі

Ч

Ж

1

2

3

4

5

Молодший шкільний вік

Контрольна, n=30

5 (4; 6)

5 (4; 6)

5 (4; 6)

НСП, n=30

3 (3; 4)#

3 (3; 4) *

3 (3; 4)#

Середній шкільний вік

Контрольна, n=30

6 (5; 6)

6 (5; 7)

6 (5; 7)

НСП, n=30

4 (3; 4)#

4 (2; 4) #

4 (3; 4)#

Старший шкільний вік

Контрольна, n=30

6 (5; 7)

6 (4; 7)

6 (5; 7)

НСП, n=30

4 (4; 5)#

4 (4; 5) *

4 (4; 5) #

У віковому аспекті достовірне зростання досліджуваних показників у школярів з НСП встановлене між учнями середнього і старшого вікових періодів, тоді як між молодшим і середнім періодами зміни були не достовірними (табл. 6; рис. 4).

Таблиця 6

Швидкість запам'ятовування не пов'язаних за змістом слів у школярів з НСП залежно від віку, (Me; Lq; Uq)

Показник

Вікова група 7-10 років (1 група) (n=30)

Вікова група 11-14 років (2 група) (n=30)

Вікова група 15-17 років (3 група) (n=30)

Критерій КраскелаУолліса (Н) та критерій достовірності (р)

Критерій МаннаУітні

Об'єм засвоєного

3 (3; 4)

4 (3; 4)

4 (4; 5)

Н=16,79 р<0,001

рі-2>0,05

рі-3<0,001

р2-з=0,004

Успішність засвоєння, %

33 (33; 44)

44 (33; 44)

44 (44; 55)

Н=16,79 р<0,001

рі-2>0,05

рі-3<0,001

р2-з=0,004

Примітки: рівень статистичної значущості згідно з поправкою Бонферроні при міжгруповому порівнянні р<0,017:

1. рі-2 - достовірність різниці між показниками дітей 1 групи та 2 групи;

2. рі-з - достовірність різниці між показниками дітей 1 групи та 3 групи;

3. р2-з - достовірність різниці між показниками дітей 2 групи та 3 групи.

Рис. 4 Співвідношення показників швидкості запам 'ятовування не пов'язаних за змістом слів у школярів з НСП залежно від віку

Статевих відмінностей щодо досліджуваних показників не було встановлено.

При дослідженні швидкості запам'ятовування образів нами виявлено достовірно вищі показники у школярів з НСП (табл. 7; рис. 5).

Таблиця 7

Швидкість запам'ятовування образів у школярів з нейросенсорною приглухуватістю та у групі контролю, (Ме; Lq; Uq)

Показник

НСП, n=90

Контроль, n=90

Об'єм засвоєного

6 (5; 7)*

6 (5; 7)

Примітка. * - достовірність різниці між показниками р<0,05.

Рис. 5 Співвідношення показників швидкості запам 'ятовування образів у школярів з НСП та у групі контролю

Показники об'єму засвоєного у школярів з НСП є вищими згідно з критерією Манна-Уітні, незважаючи на рівність медіани та квартилів у порівнюваних групах, адже сума рангів є статистично вищою в основній групі, порівняно з контролем.

Достовірні відмінності між досліджуваними групами встановлено у школярів середнього та старшого шкільного віку, тоді як молодші школярі не відрізнялися за цим показником (табл. 8).

Таблиця 8

Показники швидкості запам'ятовування образів у школярів різних вікових періодів контрольної групи і групи із НСП, (Ме (Lq; Uq))

Об'єм засвоєного

Вікові періоди

Група

Стать

Загалом по групі

Ч

Ж

Молодший шкільний вік

Контрольна, n=30

5 (4; 6)

5 (3; 6)

5 (4; 6)

НСП, n=30

5 (4; 6)

5 (4; 6)

5 (4; 6)

Середній шкільний вік

Контрольна, n=30

5 (5; 6)

6 (4; 7)

6 (5; 7)

НСП, n=30

6 (6; 7)

7 (5; 8)

6 (6; 7) *

Старший шкільний вік

Контрольна, n=30

6 (5; 7)

6 (5; 7)

6 (5; 7)

НСП, n=30

7 (6; 8) *

7 (6; 8) *

7 (6; 8) *

Примітки:

1. * - достовірність різниці із показниками контрольної групи p<0,05;

2. # - достовірність різниці із показниками контрольної групи р<0,001.

Водночас у групі з НСП встановлені достовірні вікові відмінності у школярів усіх трьох вікових періодів, причому об'єм засвоєного збільшувався рівномірно з переходом до наступного вікового періоду (табл. 9; рис. 6).

Таблиця 9

Швидкість запам'ятовування образів у школярів з нейросенсорною приглухуватістю залежно від віку, (Ме; Lq; Uq)

Показник

Вікова група 7-10 років (1 група) (n=30)

Вікова група 11-14 років (2 група) (n=30)

Вікова група 15-17 років (3 група) (n=30)

Критерій КраскелаУолліса (Н) та критерій достовірності (р)

Критерій

МаннаУітні

Об'єм засвоєного

5 (4; 6)

6 (6; 7)

7 (6; 8)

Н=34,17 р<0,001

рі-2<0,001 рі-3<0,001 р2-3=0,014

Примітки: рівень статистичної значущості згідно з поправкою Бонферроні при міжгруповому порівнянні р<0,017:

1. рі-2 - достовірність різниці між показниками дітей 1 групи та 2 групи;

2. рі-з - достовірність різниці між показниками дітей 1 групи та 3 групи;

3. р2-з - достовірність різниці між показниками дітей 2 групи та 3 групи.

Рис. 6 Співвідношення показників швидкості запам 'ятовування образів у школярів з НСП залежно від віку

Не встановлено достовірної статевої різниці показників швидкості запам'ятовування образів.

Висновки

1. У школярів з нейросенсорною приглухуватістю достовірно нижчі показники довготривалої пам'яті як щодо об'єму засвоєного матеріалу, так і успішності його засвоєння порівняно з школярами із нормальним слухом. 2. Найбільш значима різниця показників об'єму засвоєного матеріалу і успішності засвоєння у школярів молодшого шкільного віку з нейросенсорною приглухуватістю

Література

1. Гладуш В. А. Інклюзивна освіта та здоров'я дітей з психофізичними порушеннями: проблеми сьогодення / В.А. Гладуш // Матеріали Всеукраїнської (заочної) науковопрактичної конференції [Спеціальна освіта: стан та перспективи] (Харків, 17-18 травня 2017 р.). Харків: Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, 2017. С. 186-187.

2. Вічалковська Н.К. Корекція сенсорної сфери дітей із порушеннями психофізичного розвитку. Збірник наукових праць" Проблеми сучасної психології" - 2013. С. 20.

3. Личик О. Я., Крук С. Л. Вдосконалення технологій розвитку довготривалої пам'яті у дітей молодшого шкільного віку як сучасна наукова задача / О. Я. Личик, С. Л. Крук // Розвиток наукових міжгалузевих досліджень: матеріали науково-практичної конференції, (Вінниця, 26-27 листопада 2021). Херсон: Видавництво «Молодий вчений», 2021. Ч. 2. С. 25-28.

4. Личик О.Я. Розвиток довготривалої пам'яті у дітей молодшого шкільного віку: кваліфікаційна робота для отримання освітнього ступеня магістра: спец. 053 «Психологія» / О.Я. Личик. Хмельницький: ХНУ, 2021. 77 с.

5. Вакуленко Л.М. Особливості психічного розвитку дітей із тяжкими сенсоневральними порушеннями - претендентів на кохлеарну імплантацію / Л.М. Вакуленко, А.І. Розкладка // Ж. вушн., нос. і горл. хвороб. 2013. № 3. С. 69-71.

6. Личик О. Я., Крук С. Л., Гаврилькевич В. К. Теоретичний огляд проблеми розвитку довготривалої пам'яті у дітей молодшого шкільного віку. Молодий вчений: науковий журнал. Листопад, 2021. № 11 (99). С. 262-267..

7. Демчук С.П. Соціальна інтеграція і реабілітація непосносправних школярів: Метод. рек. Л.: Укр. Технології'/ - 2002. 91 с.

8. Луцько К. Взаємозв'язок пізнавальної діяльності та розвитку мовлення глухих / К. Луцько // Дефектология. 1999. №1. С. 8-11.

9. Вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: підручник / I. П. Аносов, В. Х. Хоматов, Н. Г. Сидоряк [та ін.]. Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2008. 433 с.

10. Council for International Organizations of Medical Sciences (CIOMS) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.cioms.ch/

11. Гельсінська декларація Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.wma.net/en/20activities/10ethics/10helsinki/index.html

References

1. Hladush, У.А. (2017). Inklyuzyvna osvtia ta zdorov"ya dtiey z psykhofizychnymy porushennyamy: problemy s'ohodennya [Inclusive education and health of chtidren wtih psychophysical disabilities: current issues.]. Spetsial'na osvita: stan ta perspektyvy - Special education: state and prospects: Proceedings of the All-Ukrainian (correspondence) scientificpractical conference, (pp. 186-187), Kharkiv [in Ukrainian].

2. Vkhalkovs'ka, N.K. (2013). Korektsiya sensornoyi sfery dtiey iz porushennyamy psykhofizychnoho rozvytku [Correction of the sensory sphere of children with disorders of psychophysical development]. Problemy suchasnoyi psykholohiyi - Problems of modern psychology: Collection of scientific works, (20) [in Ukrainian].

3. Lychyk, O.Ya., & Kruk, S.L. (2021). Vdoskonalennya tekhnolohiy rozvytku dovhotryvaloyi pam"yati u dtiey molodshoho shkti'noho viku yak suchasna naukova zadacha [Improvement of technologies for the development of long-term memory in children of primary school age as a modern scientific task] Rozvytok naukovykh mizhhaluzevykh doslidzhen' - Development of scientific interdisciplinary research: Proceedings of the scientific and practical conference,. (Vols. 2), (pp. 2528), Kherson: "Young Scientist" Publishing House [in Ukrainian].

4. Lychyk, O. Ya. (2021). Rozvytok dovhotryvaloyi pam"yati u ditey molodshoho shkil'noho viku [Development of long-term memory in children of primary school age.] Qualifying work for obtaining a master's degree. Khmelnytskyi: KhNU [in Ukrainian].

5. Vakulenko L.M. & Rozkladka A.I. (2013). Osoblyvosti psykhichnoho rozvytku ditey iz tyazhkymy sensonevral'nymy porushennyamy - pretendentiv na kokhlearnu implantatsiyu [Peculiarities of mental development of children with severe sensorineural disorders - candidates for cochlear implantation]. Journal of ear, nose and throat diseases - Journal of ear, nose and throat diseases, 3, 69-71 [in Ukrainian].

6. Lychyk, O.Ya., Kruk, S.L. & Havryl'kevych V.K. (2021). Teoretychnyy ohlyad problemy rozvytku dovhotryvaloyi pam"yati u ditey molodshoho shkil'noho viku [Theoretical review of the problem of long-term memory development in children of primary school age] Molodyy vchenyy: naukovyy zhurnal - Young scientist: scientific journal, 11, 99. 262-267 [in Ukrainian].

7. Demchuk S.P. (2002) Sotsial'na intehratsiya i reabilitatsiya neposnospravnykh shkolyariv: metodychni rekomendatsiyi [Social integration and rehabilitation of disabled schoolchildren: Methodical recommendations. Lviv: Ukrayins'ki tekhnolohiyi [in Ukrainian].

8. Luts'ko K. (1999) Vzayemozv"yazok piznaval'noyi diyal'nosti ta rozvytku movlennya hlukhykh [Relationship between cognitive activity and speech development of the deaf] Defektolohyya - Defectology, 1, 8-11 [in Ukrainian].

9. Anosov, I. P., Khomatov, V.K., Sydoryak, N. H., Stanishevska, T.I. & Antonovska, L.V. (2008) Vikovafiziolohiya z osnovamy shkil'noyi hihiyeny [Victorianphysiology with the basics of school hygiene], Melitopol': TOV «Vydavnychyy budynok MMD» [in Ukrainian].

10. Council for International Organizations of Medical Sciences (CIOMS). Retrieved from: http://www.cioms.ch/

11. World Medical Association (2013). World Medical Association Declaration of Helsinki: ethical principles for medical research involving human subjects. JAMA, 310(20), 21912194. https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2025, ООО «Олбест» Все наилучшее для вас