Вплив груп крові за системою AB0 на схильність до Covid-19

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Буковинський державний медичний університет

Кафедра інфекційних хвороб та епідеміології

Кафедра сімейної медицини

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Кафедра медико-біологічних основ фізичної культури

Вплив груп крові за системою ABО на схильність до Covid-19

Соколенко М.О., к.м.н., доцент

Сидорчук Л.П., д.м.н., професор

Соколенко Л.С., к.п.н., доцент

Соколенко А.А., к.м.н., асистент

Анотація

Поява тяжкого гострого респіраторного синдрому, збудником якого являється коронавірус 2 (SARS-CoV-2), спричинила пандемію, названу коронавірусною хворобою 2019 року (COVID-19), яка стала найбільшою світовою загрозою для громадського здоров'я у цьому столітті. Пандемія завдала глибокого удару по системах охорони здоров'я, економічному прогресу та соціальній згуртованості в усьому світі. Нещодавні дослідження розкрили чисельні таємниці патогенезу SARS-CoV-2 і, таким чином, значною мірою покращили вивчення вакцин проти COVID-19 та терапевтичних стратегій [1-2]. Незважаючи на ці зусилля, все ще реєструється велика кількість нових випадків захворювання. Тому важливо продовжувати пошук факторів ризику, які можуть бути пов'язані з важчим перебігом хвороби в осіб, інфікованих SARS-CoV-2 [3-4]. Одна з гіпотез, що пояснює сприйнятливість до SARSCoV-2, пов'язана з системою груп крові AB0, представленою олігосахаридними антигенами А і В системи AB0 та антитілами проти цих антигенів (анти-А та анти-В) [5].

За результати нашого дослідження ми виявили, що COVID-19 частіше зустрічається в осіб із 0(І) та А(ІІ) групами крові, проте, у більшості таких хворих коронавірусна інфекція перебігає легко, чи має помірну тяжкість. У свою чергу пацієнти з В(ІІІ) і АВ(IV) групами крові хворіють переважно тяжко, чи помірно, що на 90,0% частіше трапляється, аніж легкий перебіг.

Також нами встановлено, що з прогресуванням тяжкості захворювання зменшується абсолютна кількість лейкоцитів у хворих на COVID-19, особливо з групами крові 0 (І) і А (ІІ). Виявили зниження відносної кількості гранулоцитів за рахунок сегметоядерних нейтрофілів за тяжкого перебігу COVID-19, незалежно від груп крові, яке свідчить про їх активне залучення до неспецифічного протиінфекційного захисту, що на тлі відносного лімфоцитозу вказує на формування специфічної лімфоцитарно-макрофагальної імунної відповіді.

Ключові слова: COVID-19, SARS-CoV-2, групи крові, тяжкість захворювання, лейкоцити, гранулоцити.

Abstract

Influence of AB0 blood types on susceptibility to Covid-19

The emergence of the severe acute respiratory syndrome caused by coronavirus 2 (SARS-CoV-2) has triggered a pandemic, dubbed the 2019 coronavirus disease (COVID-19), which has become the largest global public health threat of this century. The pandemic has had a profound impact on health systems, economic progress, and social cohesion around the world. Recent research has uncovered numerous mysteries of SARS-CoV-2 pathogenesis and thus greatly improved the study of COVID-19 vaccines and therapeutic strategies [1-2]. Despite these efforts, a large number of new cases are still being reported. Therefore, it is important to continue to search for risk factors that may be associated with a more severe course of the disease in people infected with SARS-CoV-2 [3-4].

One of the hypotheses explaining susceptibility to SARSCoV-2 is related to the ABO blood group system, represented by oligosaccharide antigens A and B of the AB0 system and antibodies against these antigens (anti-A and anti-B) [5].

According to the results of our study, we found that COVID-19 is more common in people with blood type 0 (I) and A (II), however, most of these patients have a mild or moderate coronavirus infection. In turn, patients with B (Ш) and AB (W) blood groups are mostly severely or moderately ill, which is 90.0% more common than mild disease.

We also found that with the progression of the disease severity, the absolute number of leukocytes in patients with COVID-19 decreases, especially with blood groups 0 (I) and A (П). We found a decrease in the relative number of granulocytes due to segmented neutrophils in severe COVID-19, regardless of blood groups, which indicates their active involvement in nonspecific antiinfective defense, which, against the background of relative lymphocytosis, indicates the formation of a specific lymphocyte-macrophage immune response.

Keywords: COVID-19, SARS-CoV-2, blood groups, disease severity, leukocytes, granulocytes.

Постановка проблеми

Як найбільш досліджена система еритроцитарних антигенів і легкодоступний елемент генетичного складу людини, система груп крові ABO широко використовується в клінічній практиці. Після відкриття системи груп крові ABO Карлом Ландштейнером у 1901 році не припинялися пошуки зв'язку між системою груп крові ABO та різними захворюваннями. Було висловлено припущення, що система груп крові ABO пов'язана з багатьма бактеріальними та вірусними інфекціями, такими як хелікобактер пілорі, норовірус, вірус гепатиту В, атипова пневмонія та MERS- COV [6-7].

Нещодавно кілька досліджень щодо COVID-19 у Китаї та Америці виявили взаємозв'язок між групою крові ABO та інфікуванням, тяжкістю та смертністю від COVID-19 [8-10]. Однак у результатах досліджень існують певні суперечності. Протиріччя з включеними дослідженнями може бути пов'язане з невеликим розміром вибірки, залишковим впливом гетерогенності популяції, різницею в регіонах тощо.

Зважаючи на те, що попередніми дослідженнями не було виявлено чіткий достовірний зв'язок між групою крові за системою ABO та ризиком інфікування COVID-19, подальші дослідження щодо визначення впливу групи крові пацієнта на тяжкість та наслідки клінічного перебігу коронавірусної хвороби залишаються актуальними. Вплив груп крові за системою АВО на особливості динаміки показників загального аналізу крові у хворих на COVID- 19 повноцінно не досліджувався.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З початку пандемії SARS-CoV-2 було проведено низку досліджень для визначення взаємозв'язку між групами крові за системою ABO та COVID-19 [11-12]. У деяких дослідженнях було продемонстровано, що група крові O (І) має негативний прогностичний ефект і частіше зустрічалася у пацієнтів з тяжкими ураженнями легень при коронавірусній інфекції [13]. Інші дослідження, у свою чергу, також виявили, що існує зв'язок між ризиком інфікування та групою крові, але при цьому група крові O (І) є певною мірою захисною проти SARS-CoV-1, а саме: було виявлено, що група крові O (І) рідше зустрічалася у важких хворих на COVID-19, які потребували тривалої госпіталізації та кисневої терапії, а група крові А, навпаки, зустрічалася частіше у пацієнтів саме з важким перебігом COVID-19 [14-15]. Два інших різних дослідження також продемонстрували можливий захисний ефект групи крові O (І) [16].

Загальновідомо, що мікротромбози, які розвиваються при інфекції COVID-19 у легеневому судинному руслі, призводять до розвитку гострого респіраторного синдрому [17]. При цьому, згідно із літературними даними, тромботичні ризики значно знижуються при наявній групі крові 0(І) порівняно з не-О [18]. У моделі на тваринах, було встановлено, що антитіла анти-А, виявлені у осіб з групою крові 0, інгібували взаємодію S-білка вірусу SARS-CoV-1 та рецептора АПФ-2. Відповідно, існують думки, що захисний ефект, продемонстрований при групі крові 0 ґрунтується саме на цих феноменах [19].

Що стосується тяжкості коронавірусної хвороби при інших групах крові по системі АВ0, результати більшості досліджень були суперечливими, оскільки не було виявлено статистично значущих кореляцій. Ті з досліджень, які виявили відмінності, здебільшого повідомляли про збільшення тяжкості хвороби та смертності у пацієнтів групи А(ІІ). Раніше опубліковані огляди також дають суперечливі результати з цього питання. В одному огляді було виявлено підвищену смертність у групі А(ІІ) порівняно з групою не-А [20]. Інше дослідження виявило нижчий ризик смерті у пацієнтів з групою B(ІІІ) за системою AB0 [21]. Однак більшість оглядів не змогли продемонструвати підвищену смертність, пов'язану з будь-якою групою крові за системою AB0, тому достовірний зв'язок розподілу груп крові за системою AB0 зі смертністю або тяжкістю клінічного перебігу ще належить довести.

Мета статті полягала у визначенні впливу груп крові за системою AB0 на схильність до COVID-19.

Виклад основної частини

Оскільки група крові асоціює з активністю ферментів та нейрохімічних процесів у різних органах і системах, а також є фактором чутливості організму до певних бактеріальних, грибкових та вірусних захворювань, тому вирішили проаналізувати частоту появи COVID-19 залежно від групи крові пацієнтів. Групу крові визначили 198 хворим на COVID-19: 50,51% (100) чоловікам і 49,49% (98) - жінкам. Розподіл груп крові за системою AB0 у хворих на COVID-19 наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Частота COVID-19 залежно від групи крові хворих за системою АВ0

Із обстежених та пролікованих хворих було 74,74 % з групами крові 0 (І), та А (П). На дві інші групи припадало лише 25,25 %. Виходячи із цього, можливо припустити, що до SARS-CoV-2 більш чутливі люди з групами крові 0 (І) та А (П). Тяжкість клінічного перебігу COVID-19 також має залежність від групи крові пацієнтів (табл. 2).

Таблиця 2

Тяжкість клінічного перебігу COVID-19 залежно від групи крові за системою АВ0

Легкий та помірний клінічний перебіг COVID-19 спостерігали майже у 2/3 хворих (30,0% і 33,33%). У 36,36% обстежених COVID-19 перебігає клінічно тяжко. За легкого перебігу переважали хворі з 0 (І) та А (П) групами крові (90,0%). Окрім того, групи крові 0 (І) та А (П) мали 72,73% пацієнтів із помірною тяжкістю та 63,89% осіб із тяжким перебігом COVID-19.

Таким чином, коронавірусна інфекція частіше трапляється в осіб із групами крові 0 (І) та А (П). У більшості цих хворих COVID-19 перебігає у легкій формі (90,0%), дещо менше - у тяжкій (63,89%), чи помірній формі (72,72%). клінічний перебіг хвороба сovid група кров

Оскільки чутливість організму до COVID-19 залежить від загальної імунологічної реактивності, яка включає фактори і механізми неспецифічного та специфічного протиінфекційного захисту, вважали за необхідне дослідити абсолютну і відносну кількість основних популяцій ІКК периферійної крові хворих на COVID-19 залежно від тяжкості клінічного перебігу та групи крові обстежених. Результати дослідження абсолютної та відносної кількості основних популяцій ІКК із легким клінічним пергбігом COVID-19 залежно від групи крові за системою АВ0 наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

Абсолютна і відносна кількість основних популяцій імунокомпетентних клітин периферійної крові хворих на COVID-19 із легким перебігом недуги залежно від групи крові по системі AB0, M±m

Абсолютна кількість лейкоцитів невірогідно більша у пацієнтів із групою крові А (II), ніж із групами 0 (І) і АВ (V) - на 3,98 % і 11,36%, відповідно. Відповідні зміни відбулись переважно за рахунок гранулоцитів загалом, особливо зрілих сегменто-ядерних форм, абсолютна кількість яких переважала за групи крові А (П) і АВ (V) над такою із 0 (І) - на 74,5% (р = 0,004) і 53,0% (р = 0,004). Співвідношення гранулоцитів до агранулоцитів у хворих на COVID-19 із легким перебігом мало певну залежність від групи крові: спостерігали найвищий показник (1,71 уо) за 0 (І) групи крові, що було на 23,91% більше за такий у хворих із АВ (V) групою (1,38 уо, р<0,05). Окрім того, у осіб із групою крові АВ (V) встановили найнижчий рівень відносної та абсолютної кількості моноцитів, ніж у решти пацієнтів: із 0 (І) групою крові - на 55,05% (рав = 0,048) і 56,25% (рлв = 0,012), із А (П) - на 75,66% (рлв = 0,028) і 81,25% (рав = 0,008), відповідно.

Вірогідних відмінностей абсолютної і відносної кількості провідних популяцій ІКК периферійної крові хворих на COVID-19 із помірною тяжкістю клінічного перебігу залежно від групи крові за системою АВ0 не встановили (табл. 4). Однак із прогресуванням тяжкості захворювання зменшується абсолютна кількість лейкоцитів у хворих з групами крові 0 (і) і А(ІІ) - на 17,56% та 25,72% відповідно. Лейкопенія супроводжується переважно абсолютною гранулоцитопенією за рахунок сегментоядерних нейтрофілів на 24,07% (р = 0,037) та еозинофілів - на 37,88% і 39,30%, із абсолютною еозинопенією у 2 рази (р = 0,001). На цьому тлі спостерігається зростання відносної кількості агранулоцитів переважно за рахунок моноцитозу - на 75,60% (р = 0,026) і 63,54% (р = 0,044), що свідчить про вірусну інфекцію з активацією моноцитарно-макрофагальної системи та низьку клітинну резистентність на момент обстеження.

Таблиця 4

Абсолютна і відносна кількість основних популяцій імунокомпетентних клітин периферійної крові хворих на COVID-19 із помірною тяжкістю клінічного перебігу залежно від груп крові

Результати дослідження абсолютної і відносної кількості основних популяцій ІКК периферійної крові у хворих на COVID-19 із тяжким перебігом залежно від груп крові наведені в таблиці 5. Встановили посилення відносної гранулоцитопенії у порівнянні з помірним, а надто з легким перебігом недуги: у пацієнтів з 0 (І) групою - на 21,92% (р=0,049) і 26,28% (р=0,014), з А (П) групою - на 23,48% (р=0,045) і 22,77% (р=0,046), з В (Ш) групою - на 15,08% та у хворих з АВ (V) групою - на 19,81% (р=0,011), відповідно. Абсолютний і відносний агранулоцитоз (за рахунок лімфоцитів і макрофагів) перевищив показники хворих із помірним та легким перебігом недуги: у пацієнтів з 0 (І) групою крові - на 38,73-43,09% і 48,0-58,94%, у хворих з А (П) групою - на 39,64-55,99% і 29,85%, з В (Ш) групою - на 26,26% і з Ав (V) групою - на 18,87% і у 2,53% відповідно (р<0,05-0,001).

Зниження відносної кількості гранулоцитів за рахунок сегметоядерних нейтрофілів (найнижча кількість за тяжкого перебігу COVID-19, незалежно від груп крові) свідчить про їх активне залучення до неспецифічного протиінфекційного захисту, що на тлі відносного лімфоцитозу вказує на формування специфічної лімфоцитарно-макрофагальної імунної відповіді.

Таблиця 5

Абсолютна і відносна кількість основних популяцій імунокомпетентних клітин периферійної крові хворих на COVID-19 із тяжким клінічним перебігом залежно від групи крові по системі AB0

Висновки

1. Коронавірусна хвороба частіше зустрічається в осіб із 0(І) та А(ІІ) групами крові на 49,5% (74,74% проти 25,25%, р<0,001), у 72,22% таких хворих COVID-19 має легку чи помірну тяжкість, у майже чверті (27,78%) випадків - тяжкий перебіг. Пацієнти з В(ІІІ) і АВ(IV) групами крові хворіють переважно тяжко (62,5%), чи помірно (47,5%), що на 90,0% частіше трапляється, аніж легкий перебіг (х² = 57,76; р<0,001).

2. Із зростанням тяжкості COVID-19 у хворих зменшується абсолютна кількість лейкоцитів, особливо у осіб з групами крові 0(І) і А(П) - на 17,56% та 25,72% відповідно. Абсолютний і відносний агранулоцитоз за тяжкої клінічно- лабораторної картини COVID-19 перевищив показники хворих із помірним та легким перебігом захворювання: у пацієнтів з 0(І) групою крові - на 38,7343,09% і 48,0-58,94%, у осіб із А(SS) групою - на 39,64-55,99% і 29,85%, із В (ІІІ) групою - на 26,26%, із АВ (IV) групою - на 18,87% і у 2,53% відповідно (р<0,05-0,001).

Література

1. Facing the new COVID-19 reality / El-Sadr et al. New England Journal of Medicine. 2023. Vol. 388(5), P. 385-387.

2. Correlation between ABO blood type, susceptibility to SARS-CoV-2 infection and COVID-19 disease severity: A systematic review / Soares, D. et al. Hematology, Transfusion and Cell Therapy. 2023. Vol. 45(4), P. 483-494.

3. The role of nutritional support with probiotics in outpatients with symptomatic acute respiratory tract infections: a multicenter, randomized, double-blind, placebo-controlled dietary study / Kolesnyk, P.O. Et al. BMC nutrition. 2024. Vol. 70(1), 4.

4. Визначення та оцінка рівня адаптаційного напруження організму хворих на Covid-19 / Соколенко, М. Перспективи та інновації науки. 2024. Vol. 4 (38).

5. Clinical characteristics of COVID-19 patients in ABO blood groups / Dogan, C. Et al. Eurasian Journal of Pulmonology. 2024. Vol. 26(1), P. 35-40

6. The impact of ABO blood groups on clinical outcomes and susceptibility to COVID-19: a retrospective study in an unselected population /Al-Youha, S.A., et al. Transfusion. 2021). Vol. 61(5), P. 1631-1641

7. Association between ABO blood groups and COVID-19 infection, severity and demise: A systematic review and meta-analysis / Wu, B.B. Et al. Infection, Genetics and Evolution. 2020. Vol. 84, 104485.

8. Association between ABO blood types and coronavirus disease 2019 (COVID-19), genetic associations, and underlying molecular mechanisms: a literature review of 23 studies / Zhang, Y. Et al. Annals of hematology. 2021. Vol. 100, P. 1123-1132.

9. Association between ABO and Rh blood groups and SARS-CoV-2 infection or severe COVID-19 illness: a population-based cohort study / Ray, J.G. Et al. Annals of internal medicine. 2023. Vol. 174(3), P. 308-315.

10. A large cohort study of the effects of Lewis, ABO, 13 other blood groups, and secretor status on COVID-19 susceptibility, severity, and long COVID-19 / Moslemi, C., et al. Transfusion. 2023. Vol. 63(1), P. 47-58.

11. Does blood type affect the COVID-19 infection pattern? / Miotto, M. Et al. Plos one. 2021. Vol. 16(5), e0251535.

12. The influence of ABO blood groups on COVID-19 susceptibility and severity: A molecular hypothesis based on carbohydrate-carbohydrate interactions / Silva-Filho et al. Medical hypotheses. 2020. Vol. 144, 110155.

13. The effects of blood group types on the risk of COVID-19 infection and its clinical outcome / Goker, H. Et al. Turkish journal of medical sciences. 2020. Vol. 50(4), P. 679-683.

14. Why blood group A individuals are at risk whereas blood group O individuals are protected from SARS-CoV-2 (COVID-19) infection: A hypothesis regarding how the virus invades the human body via ABO (H) blood group-determining carbohydrates / Arend, P. Immunobiology. 2021. Vol. 226(3), 152027.

15. An Insight into Association Between COVID-19 Infection and ABO Blood Group / Ghosh, N. Et al. Delineating Health and Health System: Mechanistic Insights into COVID 19. Complications. 2021. P. 419-429.

16. Protective potentials of type III interferons in COVID-19 patients: lessons from differential properties of type I-and III interferons / Jafarzadeh, A. Et al. Viral immunology, 2021. Vol. 34(5), P. 307-320.

17. ABO and Rh blood groups, demographics, and comorbidities in COVID-19 related deaths: a retrospective study in Split-Dalmatia County, Croatia / Brdar, I. Et al. Transfusion and apheresis science. 2022. Vol. 61(5), 103440.

18. Blood type and outcomes in patients with COVID-19 / Latz, C.A., et al. Annals of hematology. 2020. Vol. 99, P. 2113-2118.

19. Non-O blood type is the commonest genetic risk factor for VTE: results from a metaanalysis of the literature / Dentali, F., et al. In Seminars in thrombosis and hemostasis. 2012. Vol. 38, No. 05, P. 535-548.

20. Role of the AB0 blood group in COVID-19 infection and complications: A populationbased study / Enguita-German et al. Transfusion and Apheresis Science. 2022. Vol. 61(3), 103357.

21. The relationship between AB0 blood groups and COVID-19 / Gur, A. Et al. Journal of Surgery and Medicine. 2020. Vol. 4(11), P. 956-959.

References

1. El-Sadr, W.M., Vasan, A., & El-Mohandes, A. (2023). Facing the new Covid-19 reality. New England Journal of Medicine, 388(5), 385-387.

2. Soares, D.M.B., Araujo, D.A.B.S., de Souza, J.L.D.B., Mauricio, R.B., Soares, E.M.B., Neto, F.D.C.A., ... & Aragao, G.F. (2023). Correlation between ABO blood type, susceptibility to SARS-CoV-2 infection and COVID-19 disease severity: A systematic review. Hematology, Transfusion and Cell Therapy, 45(4), 483-494.

3. Kolesnyk, P.O., Paliy, I.H., Sydorchuk, L.P., Hoda, Z.P., Ivanchenko, N.O., Lych, O.S., ... & Gerasymov, S.V. (2024). The role of nutritional support with probiotics in outpatients with symptomatic acute respiratory tract infections: a multicenter, randomized, double-blind, placebo- controlled dietary study. BMC nutrition, 10(1), 4.

4. Sokolenko, M. (2024). Determination and assessment of the level of adaptive stress in patients with COVID-19. Perspectives and innovations of science, (4 (38)).

5. Dogan, C., Sertogullarindan, B., Turan, O., Anar, C., Uzun, B., & Soyguder, S. (2024). Clinical characteristics of COVID-19 patients in ABO blood groups. Eurasian Journal of Pulmonology, 26(1), 35.

6. Al-Youha, S.A., Alduaij, W., Al-Serri, A., Almazeedi, S.M., Al-Haddad, M., Jamal, MH., ... & Al-Sabah, S.K. (2021). The impact of ABO blood groups on clinical outcomes and susceptibility to COVID-19: a retrospective study in an unselected population. Transfusion, 61(5), 1631-1641.

7. Wu, B.B., Gu, D.Z., Yu, J.N., Yang, J., & Shen, W.Q. (2020). Association between ABO blood groups and COVID-19 infection, severity and demise: A systematic review and metaanalysis. Infection, Genetics and Evolution, 84, 104485.

8. Zhang, Y., Garner, R., Salehi, S., La Rocca, M., & Duncan, D. (2021). Association between ABO blood types and coronavirus disease 2019 (COVID-19), genetic associations, and underlying molecular mechanisms: a literature review of 23 studies. Annals of hematology, 100, 1123-1132.

9. Ray, J.G., Schull, M.J., Vermeulen, M.J., & Park, A.L. (2021). Association between ABO and Rh blood groups and SARS-CoV-2 infection or severe COVID-19 illness: a populationbased cohort study. Annals of internal medicine, 174(3), 308-315.

10. Moslemi, C., Sskmose, S., Larsen, R., Brodersen, T., Didriksen, M., Hjalgrim, H., ... & Pedersen, O.B. (2023). A large cohort study of the effects of Lewis, ABO, 13 other blood groups, and secretor status on COVID-19 susceptibility, severity, and long COVID-19. Transfusion, 63(1), 47-58.

11. Miotto, M., Di Rienzo, L., Gosti, G., Milanetti, E., & Ruocco, G. (2021). Does blood type affect the COVID-19 infection pattern? Plos one, 16(5), e0251535.

12. Silva-Filho, J.C., de Melo, C.G.F., & de Oliveira, J.L. (2020). The influence of ABO blood groups on COVID-19 susceptibility and severity: A molecular hypothesis based on carbohydrate-carbohydrate interactions. Medical hypotheses, 144, 110155.

13. Goker, H., Karakulak, E.A., Demiroglu, H., Ceylan, Q.M.A., Buyukaik, Y., Inkaya, A.Q., ... & Unal, S. (2020). The effects of blood group types on the risk of COVID-19 infection and its clinical outcome. Turkish journal of medical sciences, 50(4), 679-683.

14. Arend, P. (2021). Why blood group A individuals are at risk whereas blood group O individuals are protected from SARS-CoV-2 (COVID-19) infection: A hypothesis regarding how the virus invades the human body via ABO (H) blood group-determining carbohydrates. Immunobiology, 226(3), 152027.

15. Ghosh, N., Kumar, V., Ganju, L., Kumar, B., Srivastava, S., & Garg, I. (2021). An Insight into Association Between COVID-19 Infection and ABO Blood Group. Delineating Health and Health System: Mechanistic Insights into Covid 19 Complications, 419-429.

16. Jafarzadeh, A., Nemati, M., Saha, B., Bansode, Y.D., & Jafarzadeh, S. (2021). Protective potentials of type III interferons in COVID-19 patients: lessons from differential properties of type I-and III interferons. Viral immunology, 34(5), 307-320.

17. Brdar, I., Jerkovic, I., Basic, Z., Kunac, N., Andelinovic, D., Bezic, J., ... & Andelinovic, S. (2022). ABO and Rh blood groups, demographics, and comorbidities in COVID-19 related deaths: a retrospective study in Split-Dalmatia County, Croatia. Transfusion andapheresis science, 61(5), 103440.

18. Latz, C.A., DeCarlo, C., Boitano, L., Png, C.M., Patell, R., Conrad, M.F., ... & Dua, A. (2020). Blood type and outcomes in patients with COVID-19. Annals of hematology, 99, 2113-2118.

19. Dentali, F., Sironi, A.P., Ageno, W., Turato, S., Bonfanti, C., Frattini, F., ... & Franchini, M. (2012, July). Non-O blood type is the commonest genetic risk factor for VTE: results from a meta-analysis of the literature. In Seminars in thrombosis and hemostasis (Vol. 38, No. 05, pp. 535-548). Thieme Medical Publishers.

20. Enguita-German, M., Librero, J., Leache, L., Gutidrrez-Valencia, M., Tamayo, I., Jerico, C., ... & Garcia-Erce, J.A. (2022). Role of the AB0 blood group in COVID-19 infection and complications: A population-based study. Transfusion andApheresis Science, 61(3), 103357.

21. Gur, A., Ekmekyapar, M., & ahin, L. (2020). The relationship between AB0 blood groups and COVID-19. Journal of Surgery and Medicine, 4(11), 956-959.

Размещено на Allbest.Ru