Система моніторингу міжетнічних відносин в Криму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Система моніторингу міжетнічних відносин в Криму

Гаспарян М. В.

Після розпаду СРСР в грудні 1991 року на його теренах утворилася низка незалежних держав. У більшості з них було взято курс на демократичні перетворення. Це саме стосується і незалежної України, а Кримська автономія на той час входила до її складу. Більшість процесів, що відбувалися в той час в Україні, стосувалися і Криму.

Для Криму ситуація посилюється тим, що на відміну від інших частин країни Крим зазнав важливих демографічних трансформацій за найважчі роки кризи. Це було зумовлено поверненням на батьківщину раніше депортованих кримських татар, вірмен, болгар, греків, німців, а також економічної міграції населення, що перебувало тут до розпаду СРСР. При цьому важливі не лише економічні аспекти проблем, що виникли, але й суттєвий факт, що Крим став місцем зустрічі двох цивілізацій: християнської та мусульманської. Ця обставина буде надалі визначальною для всіх процесів, що відбуватимуться в Криму.

Казати, що сьогодні в Криму є міжетнічний конфлікт (будемо дотримуватися наступного визначення етнічного конфлікту. Це люба форма протиборства, в якому сторони (або одна із сторін) мобілізуються, діють чи страждають за ознакою етнічних розбіжностей) було б перебільшенням, але неможливо заперечити наявність його високого потенціалу. Міжетнічний конфлікт часто набуває гострі форми через те, що він являє собою міжкультурний конфлікт -- конфлікт цінностей та інтерпретацій.

Міжетнічне протиріччя в Криму є результатом накладання низки історичних і політичних процесів і проблем, що довгий час накопичувалися. Серед таких проблем найважливішими є наступні:

- масові депортації 1941 і 1944 рр.;

- ліквідація Кримської автономії 1945 р.;

- передача Криму з складу Росії Україні 1954 р.;

- розпад СРСР.

Кожне з перелічених політичних подій суттєво вплинуло на долю Криму та людей, що мешкали та мешкають на цій території.

Ця робота передбачає створення системи моніторингу міжетнічних відносин в Криму. На початок необхідно розкрити базові поняття, які використовуються нами у роботі.

Поняття «моніторинг» представляє інтерес з точки зору його теоретичного аналізу, оскільки воно не має точного єдиного тлумачення, тому що вивчається та використовується в різних галузях науково-практичної діяльності.

Складність формулювання визначення поняття «моніторинг» пов'язана також з приналежністю його як до галузі науки, так і до галузі практики. Моніторинг може розглядатися як спосіб дослідження реальності, що використовується в різних науках, і як спосіб забезпечення галузі управління різними видами діяльності за допомогою представлення своєчасної і якісної інформації.

Таким чином, ми можемо визначити моніторинг як систематичний збір та обробку інформації, яка може бути використана для покрашення процесу прийняття рішень, а також для інформування громадськості або як інструмент зворотного зв'язку в цілях здійснення проектів, оцінки програм та вироблення політики. Він несе одну або більш з трьох організаційних функцій:

- виявляє стан критичних або таких, що знаходяться в стані зміни явищ навколишнього середовища, відносно яких буде вироблений курс дій на майбутнє;

- може допомогти встановити відносини з своїм оточенням, забезпечуючи зворотний зв'язок, відносно попередніх успіхів і невдач певної політики або програм;

- може бути корисний для встановлення відповідності правилам та обов'язкам .

Слід відзначити, що застосування моніторингу у сфері політичної діяльності, через процес зростання складності та динамічності виникаючих проблем є закономірним і сприяючим оптимізації процесу ухвалення рішень і стабілізації соціальної системи в цілому.

Під системою моніторингу розуміється сукупність елементів, взаємодія яких забезпечує здійснення моніторингових процедур.

Таким чином, елементами, які створюють структуру моніторингової системи, є:

- суб'єкти моніторингу;

- комплекс моніторингових показників;

- інструментарій моніторингу;

- моніторингова діяльність.

Суб'єктами моніторингу є носії моніторингових функцій, що здійснюють ці функції. Вони умовно підрозділяються на дві великі групи: ті, хто її відбирає та тих хто обробляє.

Таким чином, суб'єкти в системі моніторингу виступають як організаційні структури, так і окремі особи.

Як комплекс моніторингових показників виступає сукупність первинних і вторинних показників, що спроможні забезпечити цілісність уявлень про стан системи, якісних та кількісних змін у ній.

Інструментарієм моніторингу виступає сукупність методів й технік збору та обробки інформації, а також різни технічні засоби, що використовуються суб'єктами моніторингу у своєї діяльності.

Моніторингова діяльність -- це сукупність моніторингових процедур. Наприклад, збір, обробка та представлення інформації (моніторингові процедури), організація і забезпечення моніторингових процедур.

Як предмет нашого дослідження ми розглядаємо індикаторі виділені професором О. А. Габрієляном [1]:

Влада і політика. Опис: державний устрій, політичний режим і політична доктрина, потенціал етнічних груп (представництво у владі, бізнесі, ЗМІ, науці таке інше), відносини «центр-перифірія», легітимність, легальність і компетентність лідерів.

Економіка. Опис: макроекономічні показники, процес формування та спрямованість бюджету, рівень прибутків та розрив в них між соціальними і етнічними групами, безробіття та його характер, розподіл труда (етнічне, регіональне, зайнятість в престижних галузях), участь в приватизації, включаючи приватизацію землі, та інших об'єктів, екологічні проблеми, соціальна захищеність, характер приступності.

Соціальні відносин. Опис: контакти і стереотипи, попередні конфлікти і групові травми, мобілізаційні здібності етнічних груп та їх лідерів, електоральна поведінка етнічних груп, зміна самооцінки (кореляції етнічні та соціальні, нові та старі ідентичності), статус етнічних груп, міфи, страхи, рівень толерантності.

Демографія і міграція. Опис: населення (динаміка чисельності, етнічний склад), міжетнічні шлюби і розлучення, природний приріст (народжуваність, смертність), міграція (внутрішня та зовнішня, біженці, репатріанти, сезонні робітники).

Культура. Опис: культурні домінанти (етнічні установки, стереотипи, орієнтації, цінності та їх інтеріорізація під час виховання), релігія (конфесійний склад і динаміка його зміна, ріст релігійних товариств і культових приміщень, міжконфесійна толерантність і взаємодії, роль держав і його відносини до різних конфесій, місце релігії в суспільній свідомості та діяльності етнічної спільноти), соціокультурний потенціал етнічних груп, умови функціонування мов (законодавство про мови, державна мова, мова бізнесу, освіти, ЗМІ, міжетнічне спілкування).

Зовнішні умови. Опис: вплив материнських держав та сусідніх країн рідних за культурою і релігії, регіональна стабільність, боротьба за геополітичний вплив, транскордонне співробітництво, зміна іміджу (країни, регіону, етнічної групи).

Далі для здійснення моніторингу нам необхідно провести параметризацію відмічених індикаторів дослідження (див. Таблицю 1).

Розкриємо природу і визначимо методи вимірювання визначених параметрів.

Таблиця 1

Коефіцієнт толерантності і етнофобії розраховується за допомогою модифікованої шкали Е. Богардуса.

Рівень свідомості і самосвідомості -- даний параметр характеризує сталі в рамках етнічних груп відповідні автостереотипи і гетеростереотипи. Відмінність між автостереотипом та гетеростереотипом відображує рівень взаєморозуміння між етнічними групами і ступінь їх психологічної тотожності. Це дуже важливе вимірювання, оскільки чим більше ступінь цієї тотожності, тим менше можливостей зростання етнічної напруженості [2,75].

Модель міжконфесійних відносин -- механізм, який дозволяє відстежувати розвиток взаємовідносин етнічних груп в конфесійній сфері. Поняття «етнос» в даному випадку має стійку кореляцію з поняттям «релігія». Це пояснюється тим, що в умовах різноманіття і динамічної нестійкості конкретних релігій етнос виступає як найбільш виявлена форма колективної ідентичності. А оскільки етнос ще не став суб'єктом політики, так само як і усвідомленою їм політичної ідеології, то в багатьох ситуаціях етнос стає суб'єктом релігійної самосвідомості [3]. Через це, процеси, що протікають на рівні міжетнічних відносин (у тому числі і негативні), впливають на стан міжконфесійного діалогу і, навпаки, характер відносин в міжконфесійній сфері прямо або побічно впливає на загальний фон міжетнічних відносин [4,279]. Докладніше даний параметр описується в роботі «Моніторинг міжконфесійних відносин в Криму» [5].

Масштаб міжпоколінної мобільності по критерію освіта дозволяє нам визначити наявність можливого дискримінаційного відношення за ознакою належності до якої-небудь етнічної групи.

Міжетнічні браки та розлучення -- даний параметр природним чином характеризує існуючу дистанцію між різними етнічними групами.

Динаміка чисельності населення -- узагальнений параметр сукупності народжень і смертей, що змінюють чисельність населення так званим природним чином. Динаміка чисельності населення відображає глибинні тенденції змін, що відбуваються, в соціальній сфері життя суспільства. Так, показники причини смертності (від захворювань різних типів, унаслідок нещасного випадку, вбивства, самогубства та іншої зовнішньої дії) характеризують якість життя соціуму або окремої соціальної групи.

Відродження ісламу -- зміна цього параметра, безумовно, впливатиме на культурну дистанцію. Для аналізу даного параметра ми використовуємо техніку, що була запропонована Е. С. Маратовою [6].

Інвестиції -- є параметром індикатора «Зовнішні умови» і обумовлює інвестиційні проекти в процесі реалізації яких підвищується економічний потенціал певної етнічної групи.

Показник ефективності етнічної еліти (ПЕЕЕ), який є модифікованим показником «Ефективність влади» та розраховується за формулою:

ПЕЕЕ = / N

а. -- важливість реалізованих рішень;

а. -- важливість нереалізованих рішень;

R. -- реалізовані рішення;

R_. -- нереалізовані рішення;

N -- загальна кількість прийнятих рішень.

Якщо отриманий ПЕЕЕ >0, то еліта ефективна. Якщо ПЕЕЕ<0, то еліта неефективна. Ступень ефективності / неефективності еліти визначається за шкалою від -1 до +1.

Показник об'єму владних та управлінських функцій різних етнічних груп -- виражається в об'ємі представленості різних етнічних груп в представницьких та виконавчих органах влади автономії.

Коефіцієнт Джині -- статистичний показник, який свідчить про ступень нерівності суспільства по відношенню до якого-небудь з вивчаємих ознак (наприклад, за рівнем річного прибутку). Коефіцієнт Джині може приймати значення від нуля до одиниці (0, 1). 0-бездоганна рівність прибутків всіх груп населення, при 1 -- бездоганна нерівність, коли весь прибуток належить одній групі. Ця статистична модель була розроблена та запропонована італійським статистиком і демографом Коррадо Джині (1884-1965) та опублікована у 1912 році в його видатному труді «Вариативность и изменчивость признака».

Прибутки етнічних груп, побутові умови -- дані параметри враховують середньомісячний прибуток сім'ї, а також умови проживання етнічних груп.

Параметри системи можуть вимірюватися на основі статистичних даних (наприклад, міжетнічні шлюби і розлучення, міжпоколінна мобільність, динаміка численності населення); соціологічних досліджень (до таких параметрів належить визначення коефіцієнта толерантності та етнофобії, рівня свідомості і самосвідомості,показника ефективності етнічної еліти ПЕЕЕ)), або за допомогою інтегрального підходу, який містить в собі аналіз статистичних даних і інформацію, отриману в результаті соціологічних досліджень. До останнього типу збору інформації слід віднести такі параметри, як: показник об'єму владних та управлінських функцій різних етнічних груп, відродження ісламу, інвестиції, коефіцієнт Джині для етнічних груп, прибутки етнічних груп, а також побутові умови. Для даних параметрів важливе поєднання статистичної та соціологічної інформації, в виду вірогідної невідповідності даних офіційної статистики з реальним станом справ.

В завершенні розглянемо структуру системи, яка створюється (мал.1).

міжетнічний толерантність етнофобія крим

Технологічний модуль

Незалежні експерти

Мал. 1

У цій структурі можна виділити дві основні компоненти. Першу умовно можна позначити як інформаційну, а другу -- як аналітичну.

Перша компонента включає такі елементи, як Державні органи влади (республіканського, районного і міського рівня) -- Республіканський комітет з національностей і депортованих громадян; Комітет у справах релігії; Державний комітет статистики АРК; Постійну комісія ВР АРК з міжнаціональних відносин і проблем депортованих громадян; Відділи по міжнаціональним питанням при міських і районних радах. Також ця компонента складається з незалежних експертів -- Неурядових організації місцевого, національного і міжнародного рівня; Представників релігійних конфесій; Представників національно-культурних общин Криму.

Аналітична компонента включає: блок соціологічної інформації, технологічний модуль, команду експертів, що координує орган і елемент -- незалежних експертів.

Блок соціологічної інформації забезпечує збір первинних даних про стан соціальної системи. Технологічний модуль відповідає за збір, систематизацію, обробку і первинний аналіз даних. Команда експертів відповідає за інтерпретацію отриманої інформації.

Координуючий орган виконує адміністративну функцію і здійснює постановку завдань в рамках роботи системи. Як ми можемо спостерігати на малюнку 2, елементи системи: «координуючий орган» і «команда експертів» об'єднані. Це об'єднання дозволить організувати «жорсткіший» зв'язок між адміністративною і експертною командами, що у свою чергу підвищить швидкість роботи системи, а також позитивно вплине на її динамічні показники (можливість реагувати на додаткові запити в процесі функціонування). Виходячи з необхідності створення максимально збалансованої (об'єктивної) системи, вводиться елемент незалежні експерти. Смислове навантаження даного елементу полягає в наданні інформації під іншим ракурсом.

Особливе питання -- внутрішньоструктурні зв'язки і їх види. Наявність прямого і зворотнього зв'язку виступає гарантом ефективності роботи системи в цілому.

В завершенні, ми можемо казати, що розглянута система дозволяє відстежувати усі можливі джерела міжетнічної напруги для ефективного «раннього сповіщення» та здійснення політики «превентивної дипломатії».

Література

1. Габриелян О. А. Система раннего предупреждения межэтнических конфликтов в Крыму: теоретическое обоснование практики предупреждения конфликтов // Ученые записки ТНУ. Серия: Политические науки. 2003. -- Т. 16 (55). №1. -- С. 3-20

2. Солдатова Г. У. Психология межэтнической напряженности. М.: Смысл, 1998.

3. Пятигорский А. Этнос или религия? // www.religare.ru.

4. Габриелян О.А., Коростелина К.В., Шоркин А.Д. Межэтническое согласие в Крыму: пути достижения. Симферополь: Доля, 2002 г.

5. Гаспарян М. В. Мониторинг межконфессиональных отношений в Крыму// Гражданское общество и религия / Под. ред. д.ф.н. Габриеляна О.А. -- Симферополь: Энергия Дельта, 2005. -- С.125-134.

6. Муратова Э. С. Возрождение ислама в Крыму // Гражданское общество и религия / Под ред. д.ф.н., проф. О.А. Габриеляна. -- Симферополь: Энергия Дельта. 2005. -- 252 с.

Размещено на Allbest.ru